Сьогодні я планував зробити традиційний огляд минулого року – які теми зацікавили відвідувачів блогу найбільше, поділитись особистими враженнями тощо. Та й кілька цікавих тем у мене в “заначці” теж вже цілком дозріли аби щось написати.

Однак, потім я вирішив все це ненадовго відкласти й просто поділитись з вами враженнями від чудової книжки, яку я зараз читаю

Мова йде про трилогію Вадима Булаєва з несерйозною назвою “Зюзя”. Це дійсно дуже глибока й де в чому – філософська – розповідь про долю людини та її чотирилапих друзів на фоні “комплексного” сценарію апокаліпсису – прибульці, які побудували на Землі космічні маяки й наділили тварин розумом, біологічна зброя, яка “викосила” більшу частину населення земної кулі, електромагнітний імпульс, який вивів з ладу всю електроніку, а ще – природня злоба, підлість, та підступність людей, на фоні яких чотирилапі виглядають просто ангелами.

Так, тварини й зараз набагато благородніші та розумніші за переважну більшість людей, а кінець звичного світу максимально чітко й яскраво продемонструє потворність людських душ та ницість їх думок. Саме про це ці книги.

Дуже раджу почитати. Не звертайте увагу на “мовні” помилки (відсутність або зайві м’які знаки в дієсловах, окремо написані слова, які пишуться разом тощо ) – думаю, з вами буде так само як зі мною – спочатку вони настільки “різали око”, що читати було просто неможливо, однак цікавий сюжет не дозволяв кинути читання. А потім до цього поступово звикаєш і починаєш не звертати уваги. Написані книжки в дуже живому, навіть безпосередньому, стилі, читаються легко, а історія, яка в них розповідається, не відпускає до останньої сторінки.

Тож приємних вам вечорів з книжкою в руках, друзі!
А я на цьому з вами прощаюсь. До зустрічі за тиждень!
Бережіть себе та своїх близьких!
Не нехтуйте елементарними правилами безпеки – вірус ми ще не подолали!:(

І знову життя мчить в шаленому ритмі – тренінги, спілкування з клієнтами, “пари” в коледжі, підготовка до святкування 75-річчя нашого навчального закладу… Немає часу навіть на те, щоб переглянути нарешті першу серію восьмого сезону “Гри престолів”…

Хоч, якщо теорія симуляції справедлива ми, можливо, й не проживали всі ці дні й нічого не робили – ми просто прокинулись-увімкнулись сьогодні вранці в перший раз з вже запрограмованими спогадами… Однак, це вже мене щось на філософію потягло – так я зараз ще про квантову фізику почну…

Тож перейду до того, про що я власне й планував сьогодні поговорити – про root-права й чи потрібні вони вам.

Я вже не раз торкався теми отримання root-прав – коли писав про багатовіконність на планшеті, про міграцію на іншу версію Android, про відновлення програм при переході на інший планшет тощо.

Що ж воно таке, ці root-права? Все дуже просто – ви ж пам’ятаєте, що Android побудовано на ядрі Linux? Тож рут в Android та рут в Linux – це одне й те ж саме – можливість працювати з правами суперкористувача, з повним і необмеженим доступом до файлової системи, та можливістю змінювати будь-які налагодження пристрою. Отримати ці права не надто важко – в Мережі ви легко знайдете купу інструкцій для вашої моделі телефону або планшету. А деякі вендори, як мій улюблений MEIZU, надають можливість отримати root одним тапом у налаштуваннях!

Однак, з великою силою приходить і велика відповідальність (цитата), тож треба чітко розуміти навіщо вам рут-права. Плюс, багато хто з виробників телефонів якось дуже вже болісно реагують на такі ваші дії й в разі отримання рут-прав позбавляють вас гарантіїТак, справжніх гіків цим не налякати, а от “звичайному“ користувачеві слід кілька разів подумати – чи потрібне воно йому? Чи отримані можливості варті того?

Чесно кажучи, я ніколи не розумів в чому тут проблема – зараз отримання рут-прав – це дійсно безболісна й майже безпечна процедура. Тож, якщо ж ви вважаєте, що чините правильно – ось вам чудова стаття від хлопців з JoyofAndroid на тему отримання рут-прав як з допомогою комп’ютера, так і без нього. Автори протестували кілька найпопулярніших програмних засобів для отримання рут-прав, обрали сімку найкращих, перелічили їх переваги й недоліки – одним словом, виконали величезну роботу.

Тож, якщо ви обираєте спосіб для отримання прав суперкористувача – приємного вам читання: 7 Best Android Root Software with or without Computer

А в мене на сьогодні все. До зустрічі за тиждень друзі!
Бережіть себе, хоч інколи відпочивайте!

Останні тижні, ба навіть місяці видались для мене дуже напруженими – тренінг за тренінгом, деякі (як оновлений 20532 та 20535) – я взагалі проводив одним з перших:-) На наступному тижні – теж тренінг, який мене трохи лякає, ще й буду пробувати скласти черговий сертифікаційний іспит…

В коледжі – теж “запара” – керівництво практикою з Технологій розробки програмного забезпечення, метушня з дипломниками (добре хоч, що в мене їх лише п’ятеро), скоро також екзамени на третьому курсі, а потім – захист дипломів. А ще – олімпіади, конкурси (IT-Universe, Золотий байт, ACM ICPC), вебінари, святкування Дня науки і мого дня народження…

Як бачите, життя просто кипить, а сьогодні ж – перший день літа (хоч і не надто теплий), і вже дуже хочеться відпочити, хоч трохи. До речі, також сьогодні День захисту дітей, тож про них слід попіклуватись

Тому, за браком часу, сьогодні я хотів би дуже-дуже коротко розповісти вам про серію книжок, які мені дуже сподобались.

Про книжки в цьому блозі я пишу нечасто (хоч за часів, коли я був фанатом “Живого журналу”, про них було, мабуть, кожне третє повідомлення). А читаю я дійсно дуже багато, і здебільшого це фантастика, кіберпанк, постапокаліксис, антиутопії, жахи та магічний реалізм. І звісно ж комікси, як же без них!

Я дуже люблю прочитати книгу/комікс, а потім подивитись фільм, який за нею/ним знятий, і порівняти свої уявлення про героїв, місця дії тощо з тим, що побудував режисер. Або навпаки – подивитись фільм, а потім прочитати книгу. Й мене дуже бісить, коли фільм сюжетно відрізняється від книги. В цьому плані одним з недавніх розчарувань був фільм “Першому гравцю приготуватись”, який навіть поряд з книгою не стоїть…

Однак, зараз мова не про мене, а про книжки, які мені сподобались. Пам’ятаєте, яким модним років десь з десять-п’ятнадцять тому став Ден Браун зі своїми псевдонауково-популярними-тире-художніми романами? Однак з часом його твори стали надто вже однотипними та передбачуваними (останній – “Походження” – взагалі суцільне розчарування), а фільми хоч якось виправдовували витрачені на їх зйомки гроші лише завдяки Тому Хенксу…

І ось, не так давно я надибав автора, який є достойним продовжувачем справи Дена Брауна – Джеймса Чайковськи, який під псевдонімом Джеймс Клеменс пише фентезі, а під ім’ям Джеймс Роллінз – ті самі науково-популярні-тире-художні гостросюжетні трилери!

Зараз я читаю вже шосту з чотирнадцяти книг циклу “Загін Сигма” – книг про спецзагін, члени якого поєднують спеціальну військову підготовку з докторськими ступенями в найрізноманітніших напрямках науки, використовують найновіші технології, й мають справу з загадковими глобальними загрозами, що беруть свій початок з давніх-давніх часів, кожного дня попереджуючи черговий кінець світу.

Ви скажете, що це стандартний сюжет – Америка рятує весь світ від катастрофи, і так, звісно, воно й є. Однак, в кінці кожної книги автор детально розповідає про те, що існує насправді, що є науковим фактом, а що він вигадав! Кожен том – це просто енциклопедія цікавих фактів, ще й з посиланням на монографії та наукові статті! Дуже раджу почитати!

Придбати книги можна на LItres (хоч там, на жаль, не вистачає трьох книг).

P.S. А ще обов’язково слід прочитати книгу “Хвиля” Тода Штрассера й подивитись фільм. Він теж сюжетно відрізняється від книги, проте, дуже атмосферний й дійсно справляє враження.

P.P.S. А ще – подивіться серіал “Видозмінений углерод” й почитайте книгу! Серіал – просто шедевр!

Так, я теж вирішив вставити свої п’ять копійок і висловитись на цю, вже не дуже актуальну тему. Про те, що гуртожиток Google Reader зачиняється на початку літа, нам стало відомо вже досить давно і мало хто з блогерів не встиг про це написати, тож я не буду оригінальним.

Однак, як активний користувач Google Reader (трохи більше ста підписок), я одразу ж почав шукати куди податись після його закриття і сьогодні хочу поділитись з вами своїм особистим досвідом з цього питання.

Перш за все, хочу сказати, що мені дуже шкода втрачати один з сервісів, які впродовж років відкривались у закріплених вкладинках Chrome. Google Reader, як і інші сервіси компанії – один з основних моїх онлайнових інструментів. І я не один такий, як показують останні події – купа людей підписує петиції на захист улюблено сервісу (хоч, відчуваю, це вже не має сенсу), існує й цілком логічна петиція, яка пропонує Google продовжити роботу сервісу на комерційній основі (яку я щойно також підписав).

Скоріше за все, нічого з цієї ідеї вже не вийде (хоч, думаю, знайдеться багато людей, які готові були б платити невеличку суму щорічно за право користуватись сервісом), тож треба шукати альтернативу. І зараз я вам про них (альтернативи) розповім.

Онлайнові сервіси

Feedly

Першим мені на очі потрапив Feedly, який я іноді використовував у Chrome і на планшеті. Раніше я розглядав його як просто красивий (хоч і не такий зручний як оригінальний) інтерфейс до Google Reader, але не так давно команда Feedly пообіцяла, що з закриттям рідера ми все одно будемо мати можливість працювати зі своїми підписками і навіть підготувала збірку порад для втікачів з Google Reader. До речі, імпорт підписок не вимагає від вас жодних дій – треба просто увійти e Feedly зі своїм обліковим записом Google.

Основний плюс для мене – це наявність Android-клієнта, мінус (?) – трохи незвичний зовнішній вигляд, але будемо звикати.

The Old READER

Цей сервіс має бути найближчим до Google Reader попередньоъ версії за зовнішнім виглядом і функціоналом, тож я поспішив його випробувати.

Увійшов зі своїм обліковим записом Google, але автоматичного імпорту не знайшов, тож імпортував файл підписок, експортований з мого Google Reader. Зробив я це кілька днів тому, однак й досі не бачу тут своїх стрічок новин – обіцяють повідомити поштою коли все буде імпортовано. Чекаю…

Плюси – якщо імпорт все ж відбудеться, це дійсно має бути найсхожіша заміна рідера. Мінус – відсутність клієнту для Android, хоч його й обіцяють створити найближчим часом.

FeedSpot

Непогана альтернатива Google Reader. Імпорт відбувається автоматично, однак щоб активувати цю фічу треба підписатись хоча б на один з запропонованих сервісом сайтів.

Виглядає непогано, соціальні фічі – на висоті, досить зручно, однак, все той же мінус – немає клієнту для Android.

Яндекс.Подписки

Дуже близько до попередньої версії Google Reader, дуже. Однак, зовнішній вигляд трохи підкачав, до того ж це не окремий сервіс, а функціонал Яндекс пошти. Імпорт – лише в ручному режимі, з використанням файлу експорту з Google Reader. Та й мобільний клієнт відсутній.

Проте… подивимось.

До речі, Digg обіцяє створити свій аналог Google Reader і встигнути до його закриття.

Якщо є бажання, можете залишити свою e-mail адресу і вас повідомлять, коли сервіс буде готовий. Про всяк випадок я це теж зробив.

Сервіси, які ви можете розмістити на власному сервері

Якщо Google закрив Reader, то й інші компанії можуть закрити свої аналогічні сервіси, чи не так? Тож, можливо, кращим варіантом буде розгорнути сервіс, подібний до рідера на всласному сервері або хостингу?

Так, це забава не для простих користувачів, однак ідея заслуговує на увагу. Не так давно на “хабрі” була велика стаття з порівняльною характеристикою таких рішень.

Дуже раджу почитати. Особисто мені (як і авторові статті) найбільше до вподоби Tiny Tiny RSS, про який я чув і раніше.

Мабуть, спробую його встановити на вихідних і імпортувати свої підписки. Тим більше, що існують непогані покрокові інструкції. До речі, існує й Android-клієнт оптимізований під планшети!

Програми для ПК

Звісно, існує безліч RSS-читалок для Windows, Linux та інших операційних систем, наприклад, RSSOwl, FeedDemon та ін.

Однак, це не наш шлях. Згадайте, коли ви останній раз користувались поштовим клієнтом? Не можете? Я теж, оскільки всі ми вже давно звикли “жити в хмарах”, працюючи з онлайновими сервісами, використовуючи програми-клієнти лише на мобільних пристроях.

Так, звичайно, всі вони дозволять імпортувати файл підписок з Google Reader, однак залишаться обмеженими рамками вашого ПК або лептопа – з собою не візьмеш і з будь-якого доступного пристрою не почитаєш.  Однак, якщо є бажання – спробуйте підібрати собі програму за смаком.

Висновки

Що ж, на цьому все.

Для мене особисто важливими є дві речі:

1. зберігання підписок у хмарі і веб-інтерфейс для перегляду з ПК
2. наявність мобільного клієнту для Android.

За цими параметрами абсолютним чемпіоном виглядає Feedly. Однак, я планую певний час потестити й інші сервіси аби обрати кращий. Також я думаю дослідити можливість побудови власного рідера з допомогою Tiny Tiny RSS.

До зустрічі за тиждень!

І нехай наші улюблені сервіси ніколи не закриваються!

P.S. На жаль, TheOldReader й досі (24.03)  не зміг імпортувати мої підписки, тож мабуть, треба виключити його зі списку альтернатив “рідеру”. Жаль, а я вже було зрадів, що існує майже стовідсоткова заміна…

Сьогодні п’ятниця, тож не хочеться говорити про речі, пов’язані з встановленням якогось софта, налагодженням якихось параметрів і т.д. Не хочеться робити огляди програмних продуктів або писати якісь покрокові інструкції.

Тож сьогодні я пропоную вам розслабитись і поглянути на Microsoft іншими очима, згадати що ця компанія є не лише лідером у виробництві програмного забезпечення, але й одним з найбільших світових виробників “заліза”.

Дуже “в тему” на Gizmodo нещодавно з’явилась велика стаття з оглядом апаратного забезпечення виробництва Microsoft. Дуже раджу почитати – впевнений, деякі з пристроїв, перелічених у цьому огляді, стануть для вас відкриттям.

Вдалого вам перегляду! 

До зустрічі за тиждень!

Сьогодні мені хочеться розповісти вам про ще одну цікаву ініціативу – конкурс від Microsoft User Group Вінниця “Як потрапити до бібліотеки?”, мета якого – визначити кращі книги, присвячені технологіям Microsoft і не тільки.

Цей конкурс – для справжніх бібліофілів. Взявши в ньому участь, вони зможуть не тільки подовжити задоволення  від читання улюблених книг, але й поділитись ним з іншими людьми. Подарунки їх також чекають відповідні – чудові і корисні книги, прочитати які мріє кожен.

Хочете дізнатись деталі? Завітайте ось сюди. Там все описано детально. А я розкажу вам коротко. Для того, щоб взяти участь в конкурсі і отримати чудові призи, вам необхідно (на вибір):

• написати рецензію своєї улюбленої технічної книги;
• зробити порівняльний аналіз кількох книг подібної тематики;
• написати технічну статтю і вказати, які саме книги допомогли вам її написати.

Відчуваю ваше закономірне запитання: книги якої тематики ви можете рекомендувати? Ваші рецензії мають бути присвячені книгам наступної тематики:

• книги з програмування на C#/.NET
• книги з програмування для Windows Phone 7
• книги з BI, Data Mining, обробки і аналізу даних
• науково-популярні книги
• книги про бізнес та стартапи

Наступне питання – які сюрпризи організатори приготовали для учасників конкурсу і його переможців? Офіційні спонсори конкурсу – видавництва O’Reilly, Wrox, Apress, Manning, інтернет-магазин Librabook, Академія активного відпочинку, тож призи будуть “на рівні”. Всі учаники отримають по три оригінальні електронні книги від світових видавництв. На переможців в різних категоріях чекають різні паперові книги, бокс-версія Office 2010, веб-камера, ваучери на безкоштовне отримання книг з каталогу видавництва Apress. А абсолютний переможець зможе запросити свого друга або подружку на літній рафтинг на річці Південний Буг. Детальніше – на сайті організатора – Microsoft User Group Вінниця. Там же ви знайдете інформацію про критерії оцінювання ваших робіт.

Строк подачі рецензій і статей –до першого квітня включно. Тож поспішайте! Статті треба надсилати на адресу msugvn[at]gmail.com з темою “Як потрапити до бібліотеки?”, доклавши інформацію про автора. Також ви можете опублікувати її на сайті Microsoft User Group Вінниця самостійно, при цьому вона повинна починатись з фрази “Як потрапити до бібліотеки?”.

Я не зрозумів, ви все ще читаєте мою писанину? Ану мерщій відкривайте Microsoft Word і починайте писати!

І ось, сьогодні я хочу запропонувати вам трохи відволіктись від серйозних справ, і прочитати кілька цікавих фактів про одну з наших улюблених компаній.:-)

Готові? Що ж, почнемо:

• Перший факт – далеко не таємниця, я постійно розповідаю про це своїм студентам під час лекцій з “Операційних систем”. Однак, мало хто знає, що перша (кінець 70-х) операційна система від Майкрософт була версією UNIX, яка випускалась під назвою Xenix. А успіх MS-DOS був на десять років пізніше, коли Microsoft придбала у Seattle Computer Products ліцензію на QDOS за смішні гроші – $50 тис.
• Біл Гейтс писав програму для формування розкладу занять для своєї школи. Він передбачив в ній можливості, завдяки яким завжди отримував місце у класах, де більшість студентів були дівчатами:-)
• Всі знають про те, що Microsoft любить давати своїм проектам цікаві кодові імена. Наприклад, Windows Vista називалась Longhorn (що було непогано відображено у логотипі і на офіційних шпалерах бета-версії), а Windows 7 – Vienna. Повний список можна подивитись у Вікіпедії. Дуже цікава табличка!:-)
• Мої студенти це знають, хоч для когось, можливо, це буде новиною: ви не зможете створити теку з назвою “con”. Раджу спробувати також інші зарезервовані в системі імена.
• Перший вірус для Windows називався Winver 1.4
• Назва пошуковика Bing походить від гри бінго. Крім змістовного навантаження (“бінго” говорять, коли щось знайшли, або зробили), це слово добре запам’ятовується і легко вимовляється.
• Підрозділ Microsoft під назвою Macintosh Business Unit – найбільший колектив розробників ПЗ для Macintosh, існуючий за межами  Apple Inc. Версії офісного пакету для Mac виходять регулярно, до того ж, мають номер версії на “один рік” більший, ніж для PC.:-)

Цікаво? Вам відомі ще якісь цікавинки зі світу ПЗ і комп’ютерів? Поділіться зі мною та іншими читачами, будь ласка!

P.S. Все це (і не тільки про Microsoft),  Ви можете почитати, до того ж, з картинками, тут.

Але перш ніж назвати кращі 10 записів минулого року, я хотів би щиро подякувати вам, дорогі мої читачі! Дякую вам за те, що ви були зі мною ці чотири місяці, за те, що читали і коментували мої записи, за те, що підтримали мене на конкурсі BUBA 2009, за те, що слідували за мною в Twitter, читали інші мої блоги… Без вас в мене нічого б не вийшло. Дякую вам ще раз! Сподіваюсь, ми будемо разом і у 2010 році, більш того, наші лави поповнять нові цікаві люди.

Навіть кращі 10 записів я обрав саме ті, за які ви голосували найактивніше, і яким ви ставили максимальні бали.

Тож, які записи ви, шановні мої читачі, визнали кращими, за весь час існування блогу?:-)

1. Серія “PowerPoint 2007: про що питають люди?” Частина 1, Частина 2. В цих постах я зібрав запитання з відповідями, отримані протягом тренінгів з PowerPoint, які я проводив у Києві та Алмати. Сподіваюсь, вони стали вам у пригоді. І нагадую, що серію ще не завершено – я буду продовжувати публікувати ваші запитання.
2. Серія “Excel 2007: Про що питають люди?” Частина 1, Частина 2. Аналогічна підбірка питань моїх українських та казахських студентів стосовно Excel. І також буде продовження!
3. Ігри з доставкою на Робочий стіл. Опис нового сервісу від Microsoft під назвою Games on Demand, яка дозволяє вам безкоштовно качати демо-версії найновіших іграшок та насоложуватись перглядом відповідних зображень і відео.
4. Серія “Word 2007: Про що питають люди?” Частина 1, Частина 2. Підбірка питань (звичайно ж, з відповідями) від моїх українських та казахських студентів стосовно Word 2007. Чекайте продовження, далі буде!
5. Записник, доступний звідусіль – опис двох способів синхронізації нотаток OneNote на всіх ваших машинах. Дуже раджу, сам так все налаштував, і тепер у мене немає проблем з втратою нотаток!
6. Несекретна лабораторія MS Office – розповідь про чудові продукти, які вийшли з надр Microsoft Office Labs. Деякими з них я користуюсь постійно. Вам також раджу пордивитись, можливо ви теж щось собі підберете до смаку…
7. Ставимо завдання, щоб їх розв’язувати – опис чудової програми ToDoList, яку я сам активно використовую для керування задачами, та відслідковування часу, витраченого на роботу над ними.
8. Підтримую вітчизняного виробника – огляд PocketBook 360, пристрою з яким я проводжу дуже багато часу, ідеального подарунку для тих, хто полюбляє читати.
9. Office 2010 Web Applications! Wow! – думаю, тут навіть пояснення не потрібні!:-) Це розповідь про онлайнові додатки Microsoft Office 2010, доступні для всіх користувачів сервісу Microsoft Sky Drive абсолютно безкоштовно!
10. Кращий помічник блоггера – опис мого улюбленого Windows Live Writer, який на мою думку є найкращим з існуючих на даний момент блог-клієнтів.

Отакі записи у нас виявились кращими за критеріями рейтингу та кількості голосів. Сподіваюсь, вони були корисними для вас, допомогли економити ваш час, встигати більше, підвищили вашу персональну продуктивність. Ще раз дякую вам за те, що були зі мною у цьому, вже майже минулому, році!

До того ж, цю “читалку” вироблено в Україні. Точніше, спроектовано в Україні, в нас же написане програмне забезпечення, а вироблено в Китаї, як і більшість пристроїв, які нас оточують.

На етапі вибору девайсу я вагався – що ж саме обрати. Кандидатів було три:

• PocketBook 301 – непоганий пристрій, який щоправда, не може похвалитися особливим дизайном, проте в цілому виглядає непогано, має вбудований MP3-плеєр, вироблений в Україні компанією, про ПЗ виробництва якої я чув лише схвальні, більше того, навіть захоплені відгуки

• Lbook™ eReader V5 – ще один українець, хоч вироби цієї марки мені чомусь (навіть не можу пояснити чому саме) ніколи не подобались. Можливо, мене підсвідомо відштовхував “багатокнопочний” дизайн?

• Sony Reader PRS-300SC – тут навіть коментарі не потрібні, техніку Sony я обожнюю – коштує вона недешево, однак дизайн та якість – на висоті. До речі, першим моїм пристроєм, з екрану якого я постійно читав, був SONY Clie T615C – це дійсно витвір мистецтва, який дозволяв читати надзвичайнор комфортно.

Варіант з Amazon Kindle я відкинув одразу – надто мало форматів підтримується, та й не потрібен мені доступ до магазину/бібліотеки книжок Amazon…

Тож, певний час я мучився сумнівами, не міг обрати, аж раптом на форумі The-EBook.org прочитав про акцію, учасники якої отримували право придбати нову модель PocketBook 360 за спеціальною, акційною ціною. А як тільки я побачив зображення цього пристрою вибір було зроблено – я вирішив, що це і є вона, єдина – моя “читалка”.:-) Ось вона:

Вважаю, що на даний момент я вже мав достатньо часу, щоб скласти вичерпне враження про цей пристрій.

Що потішило:

• чудовий, навіть вражаючий, ергономічний дизайн
• підтримка майже всіх існуючих форматів: FB2, TXT, PDF, DJVU, RTF, HTML, PRC, CHM, EPUB, DOC, TCR, FB2.ZIP, JPEG, BMP, PNG, TIFF
• надзвичайно зручне і якісне програмне забезпечення на основі Linux
• наявність гіродатчика і продуманість його роботи – якщо ви повертаєте книжку, повертається й зображення, а призначення клавіш також автоматично змінюється таким чином, щоб кнопка “Вперед” була під великим пальцем
• слот під microSD, microSDHC card
• можливість перегляду до 8000 сторінок без підзарядки, і це не просто слова – я заряджаю девайс приблизно двічі на мічсяць, хоч читаю дуже багато
• вбудовані програми, такі як англо-російсько-український словник, “вічний” календар, калькулятор, ігри, перегляд фотографій та RSS, можливість встановлення інших програм
• шкіряний футляр у комплекті поставки, а також купон на 25грн для придбання книжок у магазині BookLand.net.ua
• демонстраційний набір книжок у пам’яті пристрою – українська та російська класика з шкільної програми курсу літератури

Що засмутило:

• відсутність MP3-плеєра, це була ціна, яку довелося заплатити за наявність гіродатчика
• відсутність карти пам’яті у комплекті поставки (хоч, поки що у мене вільні 200 Мб з 512 Мб вбудованої пам’яті)
• гіродатчик іноді “глючить”, однак це буває надзвичайно рідко
• трохи “тугуваті” кнопки і кріплення кришки, до якого слід звикнути

Таким чином, як бачите, переваг набагато більше, ніж недоліків. Я дійсно задоволений цією покупкою і якщо ви не можете вирішити, яку книжку купувати, я рекомендую вам підтримати вітчизняного виробника і придбати самей цей девайс.

І ще одна порада – для читання RSS-новин (вірніше, перетворення їх на книжки для вашого пристрою) рекомендую користуватися програмою Good News – це дійсно простий і зручний спосіб формувати свою персональну ранкову “газету”, яка відповідає вашим уподобанням.

Також іноді для створення книжок власноруч я користуюсь редактором Fiction Book Editor. Раджу звернути увагу – можливо знадобиться…

Приємного вам читання!

P.S. Для тих, хто все ще вагається – детальний огляд PocketBook 360.