Робоча станція з 1 Гб “оперативки”? Частина остання: клонуємо машини

Доброго дня, друзі! З католицьким Різдвом вас!

Після невеличкої перерви (впевнений – для вас листопад-грудень – теж найшленіша пора року) виконую свою обіцянку й завершую розповідь про підготовку робочих станцій з Linux на базі дууже застарілих машин.

Сьогодні ми поговоримо про те, як клонувати готову й налагоджену машинку (у мене в лабораторії їх 11, тож встановлювати систему на кожній – не варіант).

Увага!

Як я вже говорив раніше, я вирішив трохи поекспериментувати з браузерним майнінгом, додаючи посилання на майнер на початку тексту кожного нового повідомлення.Я не хочу робити так, як Pirate Bay та інші сайти – все прозоро і залежить лише від вас, друзі – якщо вас зацікавила тема статті, будьте ласкаві, натиснути на це посилання (альтернативний варіант – натиснути сюди), яке відкриє в новій вкладинці сторінку (вихідні коди – на Codepen, все чесно), в яку я додав інтерфейс веб-майнера однієї з небагатьох криптовалют, які ще є сенс добувати на процесорі, а також зробив лічильник вашого внеску (лише перше посилання) з можливістю подивитись, якій сумі в гривні це відповідає.

Вам це не буде коштувати нічогісінько – ви просто запустите процес і залишивши вкладинку відкритою, повернетесь до читання статті (а можете й постерігати за процесом – це досить медитативне видовище). Ці нехитрі дії, можливо додадуть ту саму копійчинку, якої мені не вистачало аби ще раз випити кави, а я буду вам вельми за це вдячний.

Почнемо?

Тож, якщо ви виконали все, про що ми говорили в перших трьох частинах статі (ось, про всяк випадок, посилання – 1, 2, 3), то на цьому етапі у вас вже є повністю налагоджена та “заряджена” необхідним програмним забезпечення робоча станція з Xubuntu. Тепер же (якщо ви маєте кілька машин) нам потрібно клонувати – “розмножити” цю машинку, аби не повторювати процес на інших машинах.

Копіюємо вміст жорсткого диску

Звісно ж, можна було спробувати використати якесь ПЗ для клонування через локальну мережу, однак, я обрав найпростіший для мене, “олдскульний” варіант – просто знімав кришку чергового системного блоку, ставив його поруч з таким же відкритим системником готової машини, після чого підключав жорсткий диск іншого системника до материнки готової машини, включав її, після чого клонував диски через темінал:

• спершу треба дізнатись, що й куди копіювати:
  sudo lsblk -o NAME,FSTYPE,SIZE,MOUNTPOINT,LABEL
  ”віндові” розділи буде легко помітити
• власне, посекторне копіювання дисків:
  sudo dd if＝/dev/sda of＝/dev/sdb
  звісно ж, з якого пристрою на який – це залежить від того, що ви побачили в терміналі на попередньому етапі!
• оскільки копіювання може виконуватись досить довго (в моєму випадку – для диску 80Гб – близько двох годин), аби подивитись статус процесу, можна відкрити ще одну вкладинку в терміналі та ввести таку команду:
  sudo pkill -USR1 dd
  перемкнувшись назад до першої вкладинки, ви побачите, на якому етапі знаходиться копіювання.

Готово?
Вимикаємо машинку, від’єднуємо диск іншого комп’ютера, приєднуємо його до його материнки, закриваємо системник, вмикаємо… Приблизно в трьох випадках з десяти замість екрану входу до системи ви побачите повідомлення Root file system requires manual fsck

Долаємо помилку Root file system requires manual fsck

Нічого страшного в цьому повідомленні немає – треба просто перевірити файлову систему та виправити її помилки. Зробити це дуже просто:

• перезавантажуємость та заходимо в меню GRUB. Аби потрапити туди, слід під час завантаження натиснути Esc (в деяких дистрибутивах – тримати затисненим лівий CTRL)
• обираємо Advanced Options > Recovery mode, далі обираємо Root Access
• в терміналі, який відкриється, пишемо sudo fsck -f / або sudo fsck -f /dev/sda1 чи sudo fsck -yf /dev/sda1 (f – це “force” – примусова перевірка та виправлення помилок, y – “yes” – автоматично погоджуватись з усіма змінами в файловій системі)
• після завершення перевірки та виправлення помилок, вводимо команду reboot або shutdown /r аби перезавантажитись

Все, машина перезавантажилась, ви бачите екран входу в систему… Проте, вам пропонують ввійти з обліковим записом з оригінальної машини, та й ім’я комп’ютера теж співпадає з оригіналом

Перейменовуємо машину та обліковий запис користувача

Це теж не проблема – просто треба відредагувати файли hosts та hostname. Для цього просто виконуємо послідовно команди:

sudo nano /etc/hostname
sudo nano /etc/hosts

В кожному з файлів змінюємо ім’я комп’ютера на те, яке вам потрібне. Потім виконумо ще одну команду:

sudo service hostname start

Все!

Користувача перейменувати так само просто – або візуально – клікнувши мишею на імені користувача в меню “Пуск”, або в терміналі.

Ось так, просто й легко ми отримали абсолютно ідентичні робочі станції з усіма налаштуваннями та потрібним ПЗ! Єдине, що довелось додати вже пізніше – встановити Pencil для проектування інтерфейсів користувача, та Gantt Project – для планування проектів.

На цьому у мене все, готуйтесь до новорічних свят й бережіть себе!

Я ще повернусь до вас цього року, аби привітати з святами, а наступного року, як завжди, підведу підсумки року та розповім про те, як я готував до роботи нову викладацьку машину з Ubuntu Budgie.

До зустрічі, друзі!