В кінці минулого року я оновив системний SSD, оскільки старий був вже майже заповнений і звільнити хоч трохи місця на ньому не було можливості. Тож я просто придбав диск більшої ємності й вирішив перенести на нього вміст старого – клонувати його.

Встановлювати систему, налаштовувати її, встановлювати потрібні застосунки мені  не хотілось, та й часу це зайняло б більше, тож я вирішив спробувати клонування. Тим більше, що у мене був значний успішний досвід клонування лінуксових розділів – в своєму класі в коледжі я перевстановлював систему саме таким чином.

Перш за все слід сказати що таке клонування. Це процес копіювання всього вмісту одного жорсткого диска на інший, причому, на відміну від простого копіювання та вставки, клонування жорсткого диска переносить приховані та використовувані файли і гарантує, що всі файли однакові, а їх фізичне розташування файлів збігається з вихідним диском.

Клонувати диск під Windows – не так просто як в Linux (там це робиться однією командою dd в терміналі). Однак, існує стороннє програмне забезпечення для виконання клонування. Дві кращі програми такого типу – це продукти від одного й того ж виробника, а саме MiniTool ShadowMaker та MiniTool Partition Wizard.

MiniTool ShadowMaker – чудовий інструмент для резервного копіювання, відновлення системи, синхронізації файлів, клонування дисків тощо. Єдина проблема полягає в тому, що в безкоштовній версії відсутня функція клонування системних дисків На щастя, можна завантажити пробну 30-денну версію програми, яка прекрасно впорається з клонуванням.

Завантажити MiniTool ShadowMaker можна тут.

Користуватись програмою надзвичайно просто – відповідна кнопка розташована в розділі “Інструменти” (Tools) – прямо в центрі екрану:

По суті, далі тут вже говорити немає про що – після натиснення кнопки просто обираємо вихідний та цільовий диски, натискаємо кнопку Ok і чекаємо. Це все.  Після цього вимикаємо комп’ютер, витягуємо вихідний диск і ставимо на його місце той, на який його клонували. Вмикаємо комп’ютер, чекаємо завершення налаштування Windows і все! Ви це зробили!

Другий інструмент – це MiniTool Partition Wizard. Як професійна програма для керування розділами, він надає багато потужних функцій – розширення/змінення розміру розділу, базове керування дисками та розділами, деякі розширені функції, включаючи копіювання диска/розділу, перенесення ОС на SSD/HD тощо.

Завантажити програму можна тут.

Функції  «Копіювати диск», «Копіювати розділ» і «Перенести ОС на SSD/HD» можна використовувати для клонування ПК, заміни диска, оновлення системи або резервного копіювання даних.

Програмне забезпечення безкоштовне, але тут така ж проблема, як і з MiniTool ShadowMaker – безкоштовна версія не підтримує клонування, тож доведеться завантажити пробну Про-версію.

Інтерфейс цієї програми – набагато складніший у порівнянні з попередньою, але розібратись нескладно. Для клонування диску треба просто обрати вихідний диск і функцію копіювання дисків:

Далі просто обираєте цільовий диск і натискаєте кнопку “Далі”, обираєте режим (припасувати розділи до нового диска), натиснути “Застосувати” і все! Справу зроблено!

Якщо чесно, певні глюки все ж таки виявилися – деякі налаштування були втрачені, якісь драйвери встановились повторно (перестав працювати геймпад тощо), але воно було того варте – економія часу була просто колосальна і я одразу ж отримав готову до використання систему.

Що ж, на цьому у мене на сьогодні все.
Зустрінемось за тиждень, друзі! Бережіть себе та своїх близьких, не нехтуйте сигналами повітряної тривоги!

Після невеличкої перерви (все стандартно – тренінги, “пари”, хвороби) продовжую знайомити вас з процесом повернення до життя,  переходу на “світлу сторону”:-), та налаштування машин в моєму класі.

Сьогодні ми поговоримо про те програмне забезпечення, яке я встановив аби студенти могли повноцінно використовувати застарілу техніку для виконання типових офісних завдань та проектування ПЗ і програмування.

Про всяк випадок нагадаю, що магазин додатків у складі Windows з’явився не так давно – у Windows 8. А в Linux ПЗ такого типу – “Центр програмного забезпечення” – існувало впродовж років. Вже за часів Windows XP для встановлення програм у орієнтованих на користувача Linux-дистрибутивах достатньо було знайти бажану програму в “Центрі програмного забезпечення” і натиснути на кнопку “Встановити”. Все! І не треба як у Windows десь щось шукати, завантажувати і встановлювати.

Проте, щось я занадто захопився рекламою, пора вже переходити до суті. Тож починаю говорити про те, яке саме ПЗ було встановлено на наших мащинах.

Браузер – це найнеобхідніше!

Звісно ж, до складу xUbuntu входить браузер, а саме Firefox.

Однак, я все ж таки встановив Chromium – це ж звичний браузер, так, не надто економний з точки зору ресурсів машини, однак, з купою доповнень та можливостями, які роблять його на голову вищим за інші браузери. Встановив, звісно, через “Центр програмного забезпечення”.

Microsoft Office? Ні, однак зовні не відрізнити!

Наступний крок – офісний пакет, який я вже багато років використовую на всіх платформах – Android (телефон і планшет), Linux, Windows – а саме WPS Office (колишній KingSoft Office). Виглядає він чудово, працює швидко, майже на 100% сумісний з Microsoft Office та абсолютно безкоштовний. Плюс, китайці кажуть, що це вони вигадали “рібон” задовго до його появи в Microsoft Office 2007

Завантажив я його з офіційного сайту (deb-пакет), після чого встановив просто подвійним кліком на завантаженому файлі (він відкрився в Центрі програмного забезпечення).

Ще один важливий момент – аби документи, створені під Windows відображались з правильними шрифтами, ці шрифти слід завантажити та встановити власноруч. Тут немає нічого складного – просто завантажуємо ось цей репозиторій (зелена кнопка ‘Clone or Download’), розпаковуємо архів (подвійним кліком на ньому відкриваємо менеджер архівів, далі – зрозуміло), потім йдемо до теки, куди ми його розпакували, та пишемо в терміналі sudo ./install.sh Все! Тепер написи і формули відображаються правильно!

Проектування ПЗ? Легко!

Тут теж все просто – через Центр програмного забезпечення встановлюємо Dia – просту, не надто привабливу зовні, однак, досить функціональну програму для побудови діаграм (в тому числі й UML). Під Windows ми її теж колись використовували

Для тих же, кому потрібно більше – кодогенерація, зворотний інжинірінг, автогенерування документації тощо, встановлюємо StarUML. Тут теж все без проблем – завантажуємо deb-пакет з офіційного сайту і встановлюємо подвійним кліком. 

Програмування? Не проблема!

Наступний крок – інтегровані середовища розробника. З C# проблем немає – просто встановлюємо Mono Develop через Центр програмного забезпечення.

При цьому встановиться також все необхідне (Mono Framework тощо). Все, “сішарперів” задовольнили!

Далі – мій улюблений Netbeans. Завантажуємо його разом з JDK з сайту Oracle, потім переходимо в терміналі до теки, куди завантажили цей .sh-файл і робимо його виконуваним: chmod +x jdk-8u151-nb-8_2-linux-i586.sh (також це можна зробити правим кліком на файлі та зміною його атрибутів у вікні властивостей).

Все! Запускаємо файл sudo ./jdk-8u151-nb-8_2-linux-i586.sh – відкривається майстер встановлення, в якому просто тиснемо весь час Next Тепер можна програмувати не лише на Java, а й на С/С++, та й HTML5/CSS3/JS/Cordova/Node.js – теж не проблема – треба просто зайти в Tools > Plugins > Available Plugins і встановити відповідні плагіни.

Pascal у нас тепер уже не вивчається, однак, якщо він буде потрібен, з встановленням Lazarus через Центр програмного забезпечення немає ніяких проблем.

Готово! Все, що потрібно в комп’ютерному класі встановлено. Про всяк випадок я встановив лише Wine (також через Центр програмного забезпечення). Так, програм для Linux вистачає. Я б навіть сказав би, що їх більше, аніж для Windows, тож на кожну Windows-програму є навіть кілька Linux-альтернатив. Однак, про всяк випадок Wine встановив – аж раптом комусь заманеться встановити та використовувати під Linux якісь програми для Windows…

Власне, на цьому у мене на сьогодні все. Наступного разу я розповім як клонувати машини з встановленою та зконфігурованою системою, та як перейменувати комп’ютер та користувача, і що робити, коли клонована система під час старту видає помилку кореневої файлової системи.

Тож, до зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе!

P.S. Також я планую розповісти про те, як я автоматизував перевірку самостійних робіт та збір результатів виконання лабораторних.

Я знову з вами! Повернувся з Києва, де проводив один з перших в Україні тренінгів з SharePoint 2016 (курс 20339-1), і одразу ж поринув у турботи – купа справ, лекції, лабораторки, виховна година, батьківські збори, тренування, навіть невеличкі проблеми зі здоров’ям…

Вже дуже скоро я розповім вам про те, як я знайомився з віртуальною реальністю, і що з того вийшло, а зараз хочу зупинитись на модній нині темі BYOD – Bring Your Own Device – а саме підході до організації робочого місця, коли співробітники працюють з використанням власних пристроїв. Зазвичай під “пристроєм” ми розуміємо лептоп, однак, все може змінитись. Більш того, спроби зробити з телефону подобу “великого ПК” вже були, й сьогодні я розповім вам про ще одну – досить цікаву.

Думаю, багато хто з вас пам’ятає Motorola Atrix – стару й дуже “скромну” за технічними характеристиками модель телефону, яка могла похвалитись однією чудовою особливістю – при встановленні її у док-станцію (були моделі як звичного вигляду, так і “лептопоподібні”, на кшталт майбутніх ASUS Padfone) або піключенні до монітора інтерфейс OC Android змінювався на звичний десктопний (Motorola Webtop)!

Таким чином було дуже зручно працювати з поштою та лазити у Мережі на великому екрані. А враховуючи те, що більшість часу ми проводимо у браузері, то ось він – перший претендент на роль власного пристрою-телефону, замінника як лептопа, так і “великого ПК”!

Виглядало чудово:

Однак, як я вже говорив, технічно телефон був надто “слабкий”, та й не дуже поширеним у наших краях.

Інший спосіб зробити з телефона щось типу настільного ПК – встановити на нього повноцінну десктопну ОС, наприклад, Ubuntu. Колись я так грався зі своїм телефоном – з допомогою Linux On Android. Вийшло теж непогано, однак, потрібен був рут, а далеко не всі користувачі на йдуть на цей крок…

Пару тижнів тому я напрапив у Google Play на програму під назвою Leena Desktop UI (Multiwindow), або  LeenaOS. Спробува – дійсно, непогано! Я підключив до свого ASUS Zenfone 2 (deLuxe edition – 4 ГБ ОЗП та 2,3 Ггц) мишу та клавіатуру, підключився до монітора через ezCast, і вуаля – побачив майже нормальний “робочий стіл”, зміг відкрити кілька вікон…

Так, виглядає непогано і досить зручно, однак, проблема з Leena – та ж, що й з Motorola Atrix – мало вбудованих програм Так, ви можете запустити будь-який з Android-додатків, встановлених на вашому телефоні, однак, вони не будуть працювати у вікнах.

Однак, незважаючи на це, раджу все ж спробувати Leena OS – можливо, сподобається. Також, можете випробувати Andromium OS – цей проект теж виглядає багатообіцяюче:

А у мене на разі все. До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе! Хай вам щастить!

Даруйте за довгу мовчанку – день народження, два тренінги для розробників підряд і без перерви між ними (20487 з Windows Azure та 20489 з SharePoint 2013), хвороба і купа справ наприкінці семестру в коледжі…

Прочитавши тему цього повідомлення, дехто можливо, посміхнеться і подумає – “вже зовсім прості речі почав писати, це ж всі знають!”. Так то воно так, проте, я хотів би звернути вашу увагу на видалення не звичайних, а “сучасних” (Modern), Метро- або Windows Apps – програм для Windows 8, які працюють в повноекранному режимі. Практика показує, що далеко не завжди їх вдається видалити штатними засобами – натисненням правої кнопки миші та вибором пункту “Uninstall”.

Тож сьогодні я розповім про просте вирішення проблем з видаленням непотрібних метро-програмам за допомогою зручної та абсолютно безкоштовної утиліти.

Штатні інструменти видалення

Стандартними системними засобами Windows видалити непотрібні метро-додатки досить просто. Існує щонайменше три способи це зробити:

1. Коли ви знаходитесь на стартовому екрані, натисність праву кнопку миші на живій плитці програми – з’явиться нижня панель, яка містить кнопку Uninstall. Саме вона вам й потрібна На екрані зі списком встановлених програм (відкривається зі стартового екрану свайпом вверх) можна вчинити так само – за правим кліком з’являється така ж нижня панелька з кнопкою видалення.

   

   До речі, у мене це виглядає простіше – як контекстне меню:

   

2. В Windows 8.1 ви можете також видалити непотрібні програми через PC Settings (Налаштування комп’ютера). Аби зробити це, слід відкрити шарм-панель свайпом від правого краю екрану, натиснути Settings (шестерня), і обрати відповідний пункт внизу.

   Коли відкриється програма, вам слід натиснути в лівій бічній панелі Search and Apps, а потім – App Sizes. Далі все просто – клікаєте лівою кнопкою миші на програмі, яку треба видалити, і натискаєте на кнопку Uninstall, яка при цьому з’являється.

   
   Досить просто, хоч і неочевидно.

3. Використати важку артилерію – командлети PowerShell get-appxpackage та remove-appxpackage. Деталі ви можете почитати тут.

   

   До речі, таким чином можна з легкістю видаляти предвстановлені, стандартні програми Windows 8, які вам непотрібні. Якщо ж консоль вас лякає, це ж саме можна зробити з допомогою невеличкої вільно доступної програми Win 8 App Remover.

   

Проблема і вирішення

Буквально вчора я помітив одну річ – на комп’ютері дочки, правий клік  на стартовому екрані не відображає нижню панель. В Налаштування комп’ютера (PC Settings) зайти теж не вдається Тож стандартних засобів видалити купу непотрібних метро-додатків (здебільшого іграшки, які їй вже набридли) не залишилось. Win 8 App Remover тут теж не допоможе – він має справу лише з стандартними програмами.

“Помучившись” хвилини зо три, я згадав про IObit Uninstaller – чудовий інструмент видалення програм, який я зараз використовую замість Revo Uninstaller. Програма виглядає просто чудово, вписується в стилістику Windows 8, і дозволяє видаляти не лише десктопні, а й метро-програми. До речі, й предвстановлені теж!

Розповсюджується це диво абсолютно безкоштовно, проте, під час встановлення слід обирати розширений режим, інакше окрім програми ви отримаєте ще й  mail.ru у якості стартової сторінки та пошукової системи в браузері і браузер Аміго (що воно хоч таке?).

З IObit Uninstaller я впорався з проблемою за пару хвилин. Wow!

До речі, дуже раджу подивитись на інші їхні програми – серед них є досить цікаві софтинки.

Що ж, на сьогодні, мабуть, все.

До зустрічі за тиждень! Бережіть себе!

Не так давно я обіцяв вам розповісти про набір для побудови “розумного дому” від Broadlink. Так, пристрої чудові, вони роблять життя значно зручнішим – наприклад, світло та фільтр в акваріумі у мене тепер вмикаються автоматично, за розкладом, замість будильника у визначений час вмикається радіо, а будь-яким обладнанням я керую з допомогою телефону або планшету – в залежності від того, який з пристроїв знаходиться ближче. 

Однак, є й проблеми. Судячи з усього, мені дістався дещо дефектний екземпляр пристрою керування, оскільки команди від пульту керування освітленням (там використовується радіочастота 315 МГц) зчитати він так і не спромігся. Саме через це я не можу встановити два крутих сенсорних вимикачі з дистанційним керуванням від того ж виробника – вони працюють на тій же частоті, а пристрій може ними керувати лише коли вони знаходяться зовсім поруч і то це вдається йому 1-2 рази з 5. Тож зараз я чекаю надходження до продавця нової партії товару – мені пообіцяли замінити пристрій (заодно я, мабудь, куплю в них ще кілька вимикачів та інших пристроїв від Broadlink). Відповідно, детальний огляд напишу коли все остаточно встановлю і все запрацює у штатному режимі.

У якості ж компенсації зараз я хочу розповісти вам про інший пристрій, який перетворить ваш телефон на універсальний пульт дистанційного керування.

Цей безіменний пристрій я придбав аби не заморочуватись з пультами від проекторів на роботі. Коштує він трохи менше за $6, а можливостей надає багато. Мені ця штука нагадує голову риби-молот в мініатюрі, під’єднується до телефону через OTG і дозволяє керувати будь-яким пристроєм, який має інфрачервоний пульт дистанційного керування.

Для використання пристрою необхідно встановити програму Zazaremote, яка одразу ж шукає “пристрій tiqiaa.com”, і якшо знайшла, дозволяє навчити смартфон виконувати команди з пультів потрібних вам пристроїв або обрати готовий комплект налаштувань. Виглядає вона чудово:

Пульти для усієї своєї домашньої техніки я створив хвилит за п’ятнадцять, а потім в налаштуваннях програми (вкладка More) створив обліковий запис, вивантажив створені пульти у хмару, встановив ту ж програму на планшет і завантажив на нього з хмари створені пульти. Wow! Тепер обидва пристрої можна використовувати для керування технікою!

Для телевізора та HD-плеєра взагалі майже нічого робити не довелось – у хмарі виявились готові пульти, які чудово запрацювали. Для керування підсилювачем та кондиціонером довелось трохи попрацювати – до речі, для навчання я використовува не “рідні” пульти а Broadlink RM Pro! Ще один момент – Zazaremote – перша програма, яка дозволяє використовувати телефон для керування кондиціонером (там є певні складнощі, оскільки, на відміну від інших пристроїв, при натисненні кнопок передаються цілі послідовності команд). Програма навіть використовує температурний датчик телефону для відображення температури (хоч покази його значно завищені, оскільки показує він температуру саме телефону, а не оточуючого повітря). Виглядає це так:

До речі, все чудово працює навіть коли USB-роз’єм на телефоні знизу (як на моєму Lenovo K900), і пристрій знаходиться знизу, а не “дивиться” на обладнання, яким ви хочете керувати – це свідчить про те, що передавач тут досить потужний.

На роботі, з керуванням проекторами з обох лабораторій, теж жодних проблем не виявилось – для одного з них (виробництва EPSON) я просто завантажив готовий пульт, для іншого – просто навчив програму кнопка за кнопкою. Пульти виглядають чудово, можна об’єднувати їх в сцени (наприклад, за кімнатами). Єдина проблема – я не зміг перенести створений пульт з однієї сцени до іншої. Якщо створюєте пульт для HD-плеєра або DVD, програма запропонує вам тут же розташувати кнопку й для вмикання телевізора. А якщо згадати, що пульти можна редагувати, – то єдине, що вас обмежує – це ваша фантазія. Наприклад, мій пульт для HD-плеєра містить кнопки для вмикання самого плеєра, телевізора та підсилювача.

Ось такий економ-варіант для керування чим завгодно. І навіть якщо ваш телефон має вбудований інфрачервоний порт, програма Zazaremote стане вам у нагоді, оскільки дозволить швидко навчити телефон керувати потрібними вам пристроями або завантажити з хмари готові пульти. Деталі можна дізнатись на сайті виробника.

Що ж, на сьогодні все.

До зустрічі за тиждень друзі! Хай вам щастить!

Даруйте, що довго не писав нічого новенького. Визнаю, винен, однак ці два тижні я був дуже зайнятий – почав працювати над новою книгою, потім поїхав до Києва аби провести черговий курс з HTML5/JS/CSS3.

Сьогодні ж у мене був перший робочий день в коледжі, тож заодно я вирішив поділитись з вами враженнями від успішного створення повноцінної “живої” флешки з Windows 8.1.

Так, річ дійсно піде про повноцінну Windows! Нарешті! Мабуть, в далекі часи Windows XP багато хто х вас, користувався завантажуваним CD/DVD-диском з Windows PE, створеним з допомогою Bart PE Builder’а. Такий диск кілька разів рятував мене в ситуаціях, коли ”померла” система, встановлена на жорсткому диску лептопа, однак, можливості його були дуже обмеженими.

А кілька місяців тому, переглядаючи улюблений LifeHacker, я надибав на статтю, в якій покроково розписано як легко і просто можна встановити повноцінну Windows на змінний носій. Wow! Однак випробувати все це на практиці довелось лише на початку грудня 2014, під час “пар” з “Операційних систем”, разом з моїми студентами.

Тож, як це робиться і що вам для цього знадобиться?

1. ISO-файл – образ інсталяційного диску Windows 8 або 8.1
2. USB-диск, на який ви плануєте встановити систему
3. утиліта WinToUSB, яку ви можете завантажити абсолютно безкоштовно

Далі можна вже нічого не говорити – все й так зрозуміло. Форматуємо флешку або зовнішній диск в NTFS (для флешки я раджу використовувати HP USB Tool або HP USB Key Utility). Встановлюємо WinToUSB на комп’ютер і просто виконуємо вказівки майстра зі створення завантажувального диска. Програма попросить обрати файл образу системи, диск для її встановлення, …все! Треба лише дочекатись завершення процесу (у нашому випадку – близько 40 хвилин), і можна пробувати завантажуватись з диску!

Поводить себе система так, як наче її встановлено “штатним” чином і є повноцінною, повністю працездатною Windows. Єдиний нюанс – працює трохи повільніше, можливо, через те, що ми використовувати диск с USB 2.0-інтерфейсом (USB 3.0 під рукою не було). Все! Тепер ви можете скрізь носити свою систему з собою.

Люди кажуть, що для встановлення на флешку Windows 7 цей спосіб непридатний, краще зробити ось так.

На цьому на сьогодні все.

До зустрічі за тиждень, друзі!

Вдалих вам експериментів! І бережіть себе!

P.S. Так і просяться на екран дві теми для подальших статей – оглядів двох чудових девайсів, якими я не так давно почав гратись – USB-зарядної станції, та комплекту для побудови розумного дому від Broadlink. Тож слідкуйте за оновленнями блогу!

Даруйте, що замовк майже на два тижні – проводив тренінги з SharePoint 2013 у Києві і, на жаль, не зміг викроїти часу для того, щоб поділитись з вами чимось цікавим.

Однак, зараз я вже вдома, тож спробую надолужити втрачене. Сьогодні я розповім вам сумну історію про те, як після встановлення чергового дрібного оновлення Windows з панелі індикації зник індикатор мережі і яким чином я повернув його на своє місце. І не тільки повернув, а й навіть зробив його набагато інформативнішим!

Взагалі-то проблема з індикатором мережі була лише одним невеличким епізодом в цілій ланці неприємностей з моїм комп’ютером. Почалось все з того, що я вирішив збільшити обсяг оперативної пам’яті і придбав комплект з чотирьох модулів по 4 Гб кожен. Протягом останніх кількох років для виконання звичайних офісних (і не тільки)завдань мені цілком вистачало 8 Гб, однак постала потреба попрацювати з віртуальними машинами, для яких потрібно 16 Гб мінімум. Тож, як я вже говорив, я придбав нову пам’ять, але комп’ютер з нею працював дуже нестабільно А точніше – Windows працювала дуже нестабільно – в Ubuntu було все гаразд.

Я спробував безліч варіантів вирішення проблеми – навіть попросив продавця замінити модулі (Memtest відображав купу помилок), на що він люб’язно погодився, проте, це не допомогло. З 16 Гб машина нормально працювати відмовлялась, а от з 12 Гб – без проблем.

Я навіть пробував оновити BIOS, що принесло мені лише нову порцію проблем, причому, таких, вирішити які було дуже нелегко. Наступного разу я, мабуть, розповім про свій досвід в цій галузі.

Врешті решт я залишився при своїх 12 Гб, але отримав нову проблему, яку не подолав й досі – під Windows з’єднання з Інтернет час від часу відвалюється (в Ubuntu ж все Ok), доводиться запускати стандартний системний траблшутер, який щоразу говорить одне й те ж – “The default gateway is not accessible”. Так, я знаю – це одна з типових проблем Windows, в Мережі є купа рецептів її подолання, проте, жоден з них мені так і не допоміг.

Один з рецептів – оновити драйвери мережевого адаптера і встановити всі останні оновлення та хотфікси для Windows, що я й зробив, і теж безрезультатно. Хоч один результат, все ж був, хоч і не такий, якого я очікував – після встановлення одного з оновлень з панелі індикації (правий куток панелі завдань, поруч з годинником) зник індикатор мережі. Тепер я навіть не міг з першого погляду оцінити ситуацію – чи є у мене з’єднання, чи ні.

Отже я вирішив усунути цей недолік шляхом встановлення сторонньої програми для відображення статусу мережі. Таких програм я перепробував десятків зо два і зупинився на чудовій і абсолютно безкоштовній утиліті під назвою Network Activity Indicator. Програма дуже нагадує індикатор мережі з Windows XP – з двома моніторчиками які весело блимотіли під час роботи демонструючи прийом або передачу даних.

Однак, якщо написнути на них лівою кнопкою миші,  ви побачите значно більше інформації про з’єднання:

Чудово, чи не так? Проблему вирішено! Завантажити програму можна тут.

А найсмішніше – те, що після чергового оновлення індикатор мережі повернувся сам собою.

До речі, автор цієї програми має ще кілька цікавих дрібних утиліт, які можуть вас зацікавити. Наприклад, TrayBin – програмка, яка відображає індикатор наповненості смітника Windows на панелі індикації, підтримує теми іконок і пропонує кілька додаткових цікавих функцій:

А ще в його арсеналі є Forecaster, який, правильно, – відображає іконку погоди у панелі індикації і пропонує прогноз погоди якщо на ній клікнути. Виглядає це майже так само, як ми звикли бачити в Linux:

Також слід згадати про SlickRead – мінімалістичний переглядач  коміксів для Windows:

І це далеко не всі його проекти! Знайти і переглянути їх я пропоную вам самотужки, а зараз мабуть час прощатись.

До зустрічі за тиждень!

Хай вам щастить!

Сьогоднішнє повідомлення – останнє цього року. Тож я хочу від щирого серця привітати вас усіх з наступаючими святами – Новим 2014 роком та Різдвом Христовим!

Нехай новий рік принесе всім нам успіх та процвітання. Нагадаю, що символом 2014 року є кінь, тож аби досягти мети нам доведеться добряче попрацювати – “як коням”. Проте, я зичу вам не забувати й про розваги, спорт та відпочинок теж.

З Наступаючим вас! Усього лише найкращого у новому році!

Ще раз дякую за те, що були зі мною весь цей рік – читали мої статті, коментували їх та оцінювали, спілкувались в соціальних мережах… Дякую, що ви є друзі! Не полишайте мене й надалі – а я буду старатись щоб вам було цікаво!

А ще я хочу підвести короткі підсумки року і розповісти, чим цей рік запам’ятався мені особисто.

Краще з ProductivityBlog.com.ua

Цього року найвищими балами ви оцінили такі статті:

• Експансія Windows 8 продовжується
• Робимо підписи даних на діаграмах Excel інформативнішими
• Тюнінгуємо Windows 8
• Маскуємось під Windows

Наступні повідомлення отримали лише трохи нижчі за лідерів оцінки:

• Тренувальна зала – вдома
• День жартів добігає кінця
• Комп’ютер – розвага для хворого?
• Cонячна Болгарія, тренування і SharePoint 2013
• З планшета – на ПК і ще дещо на цю ж тему

Переглянувши цей список посилань я можу зробити висновок, що тема Windows 8 цього року цікавила читачів найбільше. Приблизно однакову, проте, меншу, зацікавленість викликали теми фітнесу, використання мобільних пристроїв та Microsoft Office.

Мої враження від року, що минає

Як на мене, рік був досить напруженим.

Тренінги

Тренінгів цього року я провів не так вже й багато, однак, на хліб з маслом для мене і моєї родини, тьфу-тьфу, щоб не зглазити, вистачило. Зокрема, кілька разів я побував в Грузії і мені дуже й дуже сподобалось. Користуючись нагодою хочу привітати моїх грузинських друзів з наступаючим святом!

Також цього року я почав проводити нові курси з SharePoint 2013 (адміністрування, розробку теж готую), HTML5/CSS3/JS, ASP.NET MVC, і, як не дивно – Java.

Коледж

У коледжі теж життя було дуже насичене подіями. Цього року я вперше за 16 років роботи став класним керівником і отримав кабінет. Діти мені дістались дуже хороші, а оскільки ми з дружиною обоє працюємо в коледжі, в них, по суті, не один класний керівник, а цілих два – ось такий сімейний підряд. А оскільки це група першого курсу, ми брали участь у конкурсі талантів і отримали там друге місце, купу позитивних емоцій і впевненість, що саме ми є найкращими.

Як я вже говорив, ще одна новина – я став зав. кабінетом, тож клопотів трохи додалось. А ще я несподівано отримав від Полтавської обласної ради педагогічну премію ім. А.С. Макаренка!

Фітнес

Звичайно ж, я продовжую тренуватись у своєму звичному режимі – два тренування на добу. Щоправда, втрата ваги спочатку сповільнилась, а потім зупинилась зовсім. В результаті я зупинився на розмірі джинсів, який у мене був років так з десять тому, а в плечах троши побільшав й отримав біцепси в 43 см. Тож, гардероб довелось оновити.

Обладнання я використовую все те ж, програми тренувань змінюю раз на місяць, періодично вживаю креатин+амінокислотний комплекс+ вітаміни. Все – виробництва Trec Nutrition. Для тренування пресу змінив кілька програм, і зараз тренуюсь з допомогою Runtastic Six Pack Abs Workout. Сподіваюсь ще трохи схуднути і зробити живіт не лише сильним, а й дійсно пласким. А ще думаю про придбання фітнес-браслету для постійного контролю за життєвими показниками.

Гаджети

Цього року я змінив і телефон (старий продав, оскільки він все не виходив з ладу, а мені вже хотілось чогось нового) і планшет (старий подарував доньці – з тієї ж причини).

Тепер я використовую Lenovo K900 (дякую, @mvsnotes за підказку!) і дуже ним задоволений – неперевершені технічні характеристики і швидкість роботи, програмне забезпечення, чудовий дизайн… От тільки час автономної роботи не дуже вражає, проте для такого заліза швидкий розряд акумулятора, мабуть, неминучий.

Планшет цього разу я взяв дешевший – від Cube (MyTab U30GT2) і він виявився кращим ніж мій колишній ASUS Transformer TF101 – екран – просто чудовий, швидкодія на висоті, час автономної роботи – теж. Так, є дрібні недоліки (слабка чутливість Wi-Fi, незрозумілі підгальмовування інколи, відсутність можливості оновлення “через повітря”), однак, переваг більше.

Під час поїздок я майже перестав користуватись Mi-Fi (Sierra Overdrive) – практично скрізь і завжди є Wi-Fi (лише раз мене ввів в оману власник зйомної квартири). Мабуть, треба розривати контракт з “Інтертелеком” – я просто не користуюсь їх послугами. Натомість я придбав пристрій “5 в 1” – Hame A1. З п’яти функцій, які надає девайс, я використовую лише дві – мініатюрний Wi-Fi-рутер і зовнішній акумулятор.

А на Новий рік Дід Мороз принесе мені ще один цікавий гаджет, враженнями від якого я з вами, звісно ж, поділюсь.

Програмне забезпечення та сервіси

Цього року багато писав про Windows 8. Звісно ж, я користуюсь цією ОС. Однак, основною системою на моїй домашній машині є Ubuntu. Хоч ОС, насправді, не має жодного значення – і там і там я працюю здебільшого з великим і могутнім Chrome, без якого я просто не можу працювати, оскільки постійно використовую купу доповнень до нього.

Найбільше ж часу я проводжу зі своїми мобільними пристроями під керуванням Android. Тож з найчастіше використовуваного ПЗ я хочу відмітити сервіси від Google (Gmail, Calendar, Tasks, Drive, Maps, Keep). Всі мої підписки з Google Reader я переніс до Feedly. А ще – перейшов на використання двоетапної аутентифікації (і не лише для Google – для облікових записів Evernote і Microsoft – теж).

З метою кращої інтеграції Chrome-телефон-планшет, я використовую Krome (відображення повідомлень з планшету на ПК), PushBullet (обмін повідомленнями між пристроями), DashLane (зберігання і синхронізація паролів доступу до різних веб-додатків) і MightyText (робота з СМС-повідомленнями і дзвінки з будь-якого пристрою).

Записники – Evernote і Google Keep. В останньому дуже подобається функція нагадування, коли я з’явлюся за певною адресою.

Офісне ПЗ – старий добрий Kingsoft Office (його ж я використовую і під Linux та Windows), значно перепрацьований Google’ом Quick Office і AndrOpen Office, який дозволяє працювати з документами на планшеті так само і в тих же програмах, що й на ПК. Просто супер!

Хмарні сховища – як і раніше – основним є Google Drive, допоміжним – SkyDrive (25 Гб). Звісно ж, іноді я використовую і Dropbox, Box, Ubuntu One, Яндекс Диск… Цього року почав такод активно користуватись Mega (50 Гб безкоштовно) і отримав 1 Тб (!) у хмарі Mail.ru.

Дуже активно я використовую й ПЗ від “Приватбанку” – клієнт для Приват24 і CМС-банкінг.

Цього року я змінив інтернет-провайдера – з “Приват-Онлайн” на “Волю”. В минулому у мене були певні негативні враження, пов’язані з цією компанією, однак зараз “Воля” – кращий провайдер з існуючих на ринку (аби не перехвалити).

Ще одна компанія, яка мене дуже приємно вразила – Vizitka.com. Видавництво, послугами якого я користувався минулі два роки- “Імідж-М”, чомусь ігнорувало мої запити, тож я звернувся до інтернет-типографії. Якість і оперативність мене вельми вразили. Тепер я буду користуватись лише послугами Vizitka.com!

Сім’я та відпочинок

Цього року моя дочка постраждала аж двічі – спочатку в неї були проблеми з кістками – остеохондропатія – тож вона кілька місяців була змушена ходити на милицях. А одразу ж після одужання донька отримала компресійний перелом хребта і злягла ще на півроку. Звичайно ж, про спорт (вона займалась хокеєм на траві, навіть отримала була вже кілька медалей) довелось поки що забути.

На травневі свята ми з дружиною їздили у тур Європою. Коли я летів у Тбілісі, я теж взяв дружину з собою, тож поки я працював вона відпочивала, за що теж треба сказати окреме “дякую” моїм друзям і коллегам з Грузії.

А влітку ми всією сім’єю вирушили на відпочинок до Болгарії де нам також дуже сподобалось. Та й для доньки, яка щойно видужала, поїздка на море була вельми корисною.

Ось таким був для мене рік 2013.

Я дуже сподіваюсь, що новий 2014 стане щонайменше не гіршим, а то й кращим за рік, що минає.

Зі святом вас ще раз! До зустрічі в новому році!

Не так давно я писав про Android-програму Krome вартістю $1, яка дозволяє бачити на комп’ютері повідомлення з Android-пристрою завдяки розширенню для Chrome. Уважний читач також пам’ятає як я жалівся щодо проблем з Krome після оновлення до Windows 8.1. На щася, після вчорашнього оновлення Chrome все знову запрацювало як слід, проте тепер мені захотілось більшого (“як мед – так ще й ложкою”).

Кілька тижнів тому я нарешті змінив свій телефон і тепер всі мої мобільні пристрої працюють на базі Android, що мене вельми тішить, та й ідеологічно це теж правильно, у плані максимально ефективного використання екосистеми Google. Тож тепер мені хочеться бачити на великому комп’ютері повідомлення від обох пристроїв. А в ідеалі – надсилати повідомлення з одного пристрою на інший.

На щастя, така можливість є. І до того ж безкоштовно!

Досягається це завдяки чудовій програмі з красномовною назвою Pushbullet.

Програма абсолютно безкоштовна і дозволяє відправляти push-повідомлення не лише на інші свої пристрої (де, звісно ж, ця програма повинна бути встановлена), але й друзям та знайомим.

А тепер – увага! Окрім простих повідомлень ви можете відправити посилання, список, картинку або будь-який інший файл розміром до 25Мб! При цьому файл буде автоматично завантажено. Wow!

Через браузер на великому комп’ютері ви можете бачити всі свої повідомлення, відправляти нові, а можете встановити доповнення для Chrome і матимете змогу відправляти повідомлення з пристроїв на ПК!

Як пишуть автори програми, “не треба більше відправляти собі електронного листа” коли хочеться, наприклад, відкрити на телефоні посилання на адресу на карті, або статтю, знайдену на великому ПК, тощо. Щоправда, я не відсилав собі листів з цією метою вже дуже давно – у Chrome для Android можна легко переглянути сторінки, відкриті на великому ПК. Також можна використовувати Google Tasks або Google Keep… Проте, з Pushbullet все це робиться набагато зручніше й простіше. А вже як просто з його допомогою “закидати” на телефон або планшет файли (наприклад, шпалери для Робочого столу або fb2-книги)! Раніше я це робив через Google Drive. Тепер це знову ж таки, зручніше.

Звісно, програма вміє також відображати на великому ПК повідомлення з мобільного пристрою (через Chrome Notification Center). Щоправда, автори програми пишуть про проблеми в цьому плані з пристроями виробництва Samsung, викликані помилкою у ПЗ цього виробника (завжди дивувався – навіщо намагатись “допиляти” Android – він і “голий” виглядає і працює вельми достойно”). На моїх же Cube U30GT2 і Lenovo K900 все працює чудово. І ще раз нагадаю – безкоштовно!

Тепер Krome відображає на ПК повідомлення від планшета, а Pushbullet відповідає за повідомлення від телефона і обмін повідомленнями між пристроями.

На додачу я встановив ще MightyText на телефон і MightyText Tablet на планшет і тепер можу переглядати і відправляти свої СМС з планшета. Плюс на ПК встановив MightyText for GMail і можу працювати зі своїми СМС прямо в GMail, бачити заряд акумулятора телефона, отримувати на комп’ютер повідомлення про нові СМС…

Одним словом, бути в одній екосистемі – це чудово. Viva, Google!

Що ж, на сьогодні все!

До зустрічі за тиждень і хай вам щастить!

P.S. А ще я використовую Dashlane, який чудово синхронізує всі мої паролі між усіма пристроями і браузерами. Однак, це вже тема для окремої розмови…

Не так давно я повернувся з Києва, де вперше проводив тренінг з програмування на Java. Саме з цієї причини я не писав нічого у блог минулого тижня і був майже відрізаний від Мережі. Так, у класі в мене інтернет був, однак, з квартирою мене цього разу, вперше за багато років, обдурили – розташована вона була за 5,4 км від офісу, а інтернету не було взагалі (точніше, він був би, якби я погодився заплатити місячну абонплату заради чотирьох днів користування).  Так що, працювати там у мене можливості не було. Добре, хоч сам тренінг компенсував ці незручності – люди підібрались чудові, оцінили мене дуже добре, сподіваюсь, всі лишились задоволені.

Сьогодні ж я хочу виконати дану студентам обіцянку – опублікувати список посилань і додаткових матеріалів з курсу. Цей документ буде цікавим лише для моїх студентів і тих, хто починає вивчати мову програмування Java, тож для решти аудиторії я розповім про те, яким чином можна швидко і просто довести Windows 8.1 до стану, майже придатного до використання.

Матеріали по Java

Cпочатку – виконую свою обіцянкую. Перелік всії посилань, статей та інструментів, які я демонстрував або використовував під час тренінгу, ви можете завантажити за цим посиланням. Сподіваюсь, ви знайдете тут щось корисне для себе.

Допрацьовуємо Windows 8.1

Не так давно я писав про свої враження від оновлення до Windows 8.1. Враження ці, чесно кажучи, були не дуже добрими. Деякі проблеми я не вирішив й досі – наприклад, так і не зміг примусити працювати Krome.

Вам же я хочу розповісти про деякі дрібні налаштування, які допомогли мені довести Windows 8.1 до стану, майже придатного до використання. Тож, про все по порядку – що саме слід зробити:

1. Налаштовуємо вхід на Робочий стіл. Ви зрозуміли, що я маю на увазі – після входу в систему можна одразу ж потрапити на Робочий стіл, оминувши жахливий стартовий екран. Зробити це просто з допомогою нової вкладинки “Navigation” у вікні властивостей Панелі завдань (відмічено цифрою 1):

   
   Хочу застерегти, що ввімкнення цього режиму може й не мати ефекту – я помітив, що на деяких машинах після входу ви все одно потрапляєте на стартовий екран.

2. Застосовуємо одні шпалери і для Робочого столу, і для стартового екрану. Без коментарів – там же, відмічено цифрою 2.

3. Встановлюємо ModernMix аби мати змогу запускати Metro-програми у вікнах на Робочому столі. Це просто мрія! Завантажити можна тут.

   

   Єдиний недолік програми – її платність, однак $5 за те, щоб усунути необхідність (навіщо?!) перемикатись між двома режимами роботи ОС – це зовсім непогана ціна!

4. Закарбовуємо у пам’яті комбінацію клавіш Win+S (або Win+Q). Вони використовуються для запуску програм, тож тепер вам взагалі не потрібно бачити стартовий екран!

   

   На жаль, система здатна знайти і запустити таким чином далеко не всі  встановлені у мене програми. А у разі помилкового використання російської мови введення – взагалі нічого не знаходиться. Не розумію, чому Google чудово розуміє помилкову розкладку, а Bing, який використовується у Windows 8.1 у якості пошуково движка – ні?

   Win+Space теж запам’ятайте – таким чином ви зможете швидко перемикати мову введення (підозріло нагадує спосіб перемикання розкладки клавіатури у MacOS та Android, чи не так?).

Ще одна порада наостанок

Впевнений, ви так само як і я вже побачили, що кнопка Start у Windows 8.1. абсолютно пепотрібна! Все, що вона робить – просто відкриває стартовий екран?!

Тож у вас є два варіанти:

1. Прибрати її взагалі (на її місці у мене вже давно знаходиться Google Chrome Apps Launcher). Зробити це можна з допомогою простої безкоштовної утиліти StartIsGone від відомого автора утиліт WinAero. Завантажити програму можна тут.

2. Наділити функціоналом. Якщо вам все ж жаль кнопки, можете встановити Start8 аби кнопка Start хоча б робила щось умовно корисне – відкривала меню “Пуск” у новому стилі.

   

Що ж, на цьму все.

Хай вам щастить! До зустрічі за тиждень!