Повернення блудного папуги:)

Вітаю, друзі!

Даруйте, що давно нічого сюди не писав – надто багато подій, надто багато турбот, надто багато новин:) Тож зараз я коротко розповім, що ж сталося в моєму житті за ці три місяці.

Несподівано для себе, я почав писати ще одну книгу. Цього разу – це збірка, купа художніх замальовок, навіть віршів – різних, не пов’язаних спільним сюжетом або героями, але події відбуваються у всесвіті “Доль в темряві” і перекликаються з нашою реальністю. Так, я хотів відпочити після виходу “Щоденників з інших світів”, але якось воно само почало писатись, і я не зміг тримати це в собі:) Назва нової книги – “Знеструмлені”, і мені вона здається надзвичайно влучною.

У січні я склав іспит AI-102 (отримав статус сертифікованого інженера з штучного інтелекту на Azure), й продовжив тренерський статус (MCT) ще на рік. Я дуже вдячний команді програми MCT, а також проктору за підтримку і розуміння проблем, з якими стикаються українці. Іспит був складним, але я отримав від його складангня справжнє задоволення:) – навіть попри відсутність світла.

До речі, про світло – цієї зими в Полтаві (принаймні у нашому районі) досить довгий період часу воно було сумарно(!) десь зо дві години на добу:( – більшу частину доби ми сиділи у темряві і без води (бо її вимикали разом зі світлом). Довелося на додачу до моєї старої зарядної (Bluetti EB3A, яка тепер живить мережеве обладнання) скласти власну зарядну станцію – але не таку, як писали в новинах “Айтівець зібрав власну зарядну станцію за 21 000 грн і 11 годин живив квартиру без світла” – при всій повазі, то просто акумулятор+інвертор+зарядний пристрій (щось подібне я робив під час перших відключень у 2022) – три девайси, робота яких неузгоджена й неавтоматизована, все треба перемикати власноруч (та ще й “вилка-вилка”!). В моєму ж варіанті це LiFePo4-акумулятор (12v 100 Ah), підключений до ДБЖ (зарядка на 50А + інвертор в одному корпусі з автоматичним перемиканням між режимами) + індикатор заряду і напруги (батарея має BMS з блютузом, тож в будь-який момент можна глянути що з нею відбувається через мобільний застосунок, але фізичний індикатор – набагато швидше рішення). Такий комплект дозволяє один раз увімкнути все це в розетку, на вихід підключити потрібне обладнання (комп’ютер з моніторами, камери, мікрофони, світло, звук – усе, що потрібне мені для проведення тренінгів) і забути – далі все працює автоматично – коли є світло – заряджається або працює у наскрізному режимі (якщо батарея повністю заряджена), коли немає – використовує акумулятор. Так, ця штука не завжди встигала повністю зарядитися, але принаймні дозволяла працювати в умовах практично повного блекауту, в порівнянні з яким відключення 2022-2023 років здавалися дрібницею.

Ми з дружиною з’їздили до Німеччини аби видати дочку заміж. Це була дуже радісна подія, але там мені чомусь щодня було зле – важко дихати, серцеві напади тощо, тож після повернення я по-перше, прокрапався в алергології (дихати стало легше), а по-друге – детально обстежуюсь у кардіолога (ще купа різних процедур). З хребтом теж все не слава Богу:( А ще, схоже, переніс на ногах ще один мікроінфакт (був період, коли стало настільки погано, що відновлювався кілька днів) – буде видно на новій кардіограмі…

Подав свою методрозробку (яку ще треба було підготувати) “АРХІТЕКТУРА ІЛЮЗІЇ: ОБ’ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНЕ ПРОЕКТУВАННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ІГРОВОГО СЮЖЕТУ” на конкурс “Педагогічний Оскар 2026”. Чекаю результатів. Нагадаю, що мова йде про використання формату D&D-сесії (інтерактивного художнього твору) для навчання майбутніх програмістів. Звісно ж, сюжет був у моєму стилі й частково перекликався з всесвітом моєї трилогії “Долі в темряві”.

Отримав листа, що потрапив до списку топ-100 кращих тренерів за результатами відгуків студентів (в анкетах МТМ) – це програма MCT Quality Award, і мене ця відзнака надзвичайно тішить:) Я дійсно намагаюсь кожен свій тренінг провести максимально якісно і з користю для студентів, тож цей лист був свідченням того, що я все роблю правильно. Трохи пізніше напишу який подарунок з цієї нагоди я отримав від компанії.

Окрім цього всього – постійні курси, тренування в басейні (планую написати про своє спорядження для плавання – є цікаві пристрої), робота в коледжі (зараз на третьому курсі – практика з командної розробки, і це цікаво і для мене, і, сподіваюсь, для студентів), атестація на підтвердження вищої кваліфікаційної категорії та звання викладача-методиста (це теж купа роботи з підготовки паперів), гра на гітарі – чисто “для себе” (маю музичну освіту, колись грав в ансамблях, але років з 30 не брав інструменту до рук, а зараз – захотілося все згадати:). Можливо, скоро напишу про те обладнання, яке використовую), постійні повітряні тривоги і ще ціла купа всього іншого.

Тож справ і турбот вистачало.
Вистачає їх і зараз, але я все ж таки планую не забувати і про цей блог:)

Тож зустрінемося за тиждень, друзі!
Бережіть себе та своїх рідних, не нехтуйте сигналами повітряної тривоги!