Які часи – такі й книжки…

Добридень вам, друзі!

В Україні все ще триває війна, тож у мене немає настрою щось писати, хоч планів перед війною було дуже багато. Я колись розповім про те, як з початком війни ми з дружиною застрягли в Єгипті і як добирались додому. Після відпочинку я планував взятись до роботи й написати кілька повідомлень, які давно планував – зробити огляд нового годинника, розповісти про нові пристрої, порівняти сервіси та застосунки для геймифікації повсякденного життя, розповісти про нові чудові можливості з використання VR у фітнесі й не тільки…

Але шок був настільки сильним, що спочатку мені не хотілось взагалі нічого. Тренування я відновив лише через півтора місяця після початку війни, тоді ж знову почав читати книжки. І сьогодні я хочу поділитись з вами трьома досить похмурими творами (які часи – такі й книжки), які я днями прочитав. Всі вони є досить “свіжими”, тож можливо, ви ще не встигли з ними познайомитись, всі вони належать до жанру антиутопій (ну майже), всі є похмурими й важкими. Тож зустрічайте:

1. Андреас Эшбах “Управление”
   Це скоріше альтернативна історія, ніж антиутопія. Автор зачепив дуже актуальне питання – вплив комп’ютерних технологій та ШІ на життя пересічних людей. Яким чином розгорталися б події другої світової війни, якби вже в 30-х роках існували комп’ютери, Інтернет, мобільний зв’язок, а згодом – і штучний інтелект?
   Книгу варто читати ще й для того, щоб порівняти риторику фюрера з висловленнями політиків ерефії – схожість вражає і лякає – наші “брати”, мабуть, просто діють за методичками того часу…
2. Агустина Бастеррика “Особое мясо”
   Ця книга може комусь здатись огидною, стиль розповіді досить своєрідний (трохи нагадує Кормака Макарті), але сюжет оригінальний – узаконення канібалізму після епідемії вірусу, який зробив тваринне м’ясо небезпечним для людей. Особливо вражає поведінка головного героя наприкінці розповіді…
3. Лора Кейли “Кто я?”
   Що якщо свободи вибору не існує? Якщо для кожного з нас є написаний кимось сценарій, за яким ми маємо жити? Неоригінальний, але чудово розкритий та актуальний сюжет, цікаве сплетіння реального та віртуального – дуже раджу прочитати.

Що ж, у мене на сьогодні все. Сподіваюсь, найближчим часом я зможу знайти в собі сили знову щось сюди написати. Бережіть себе та своїх близьких, друзі! Не нехтуйте сигналами повітряної тривоги!