Сонячна Болгарія – дубль два

Доброго дня, друзі!

Даруйте мені, що давно нічого не писав – на мене чекало чимало справ, тож повернувшимь з відпустки я одразу ж в них зав’яз. А потім – проводив тренінг для SharePoint-розробників у Києві. Сьогодні вночі я повернувся додому і одразу ж скористався можливістю аби поділитись з вами своїми враженнями від відпустки.

Їздили відпочивати ми, як завжди з агенцією “Наталі-тур”, яку я завжди всім рекомендую. Одразу хочу сказати, що незважаючи на дрібні проблеми (які виникли з вини перевізника і приймаючої сторони), відпусткою ми залишились дуже задоволені.

Хочу відмітити, що цього року дуже кидалось в око, що болгари відчули зниження конкуренції з боку Турції та Єгипту. Але почну з початку – з негативних моментів, аби закінчити на мажорній ноті.

Що не сподобалось:

1. Цього року ми їхали з Іншим перевізником. Минулого року нас везли атобусом Doris (NEOPLAN Skyliner) – з болгарськими номерами та водіями-болгарами – і довезли кожну групу відпочиваючих до зупинки, де нас забрали представники турагенції і довезли до рецепції готелю. Цього року автобус був теж NEOPLAN, але старезний (можливо, навіть списаний десь у Європі) і дуже незручний, а трансферу до готелю не було взагалі! Мало того, висаджуючи людей, на питання “куди нам йти далі?” водії відповідали “ми не знаємо, куди мусили ми вас довезли, а далі добирайтесь самотужки” Дивно…

   Це добре що я заздалегідь знайшов наш готель на мапі, заодно подивившись де можна взяти таксі. Таксист ніколи не чув про наш отель, кілька разів зупинявся спитати дорогу у колег, проте врешті-решт втрапив куди треба. До речі, коштувало таксі 10 євро туди (в день приїзду) і 10 євро назад.

2. Представника турагенції в автобусі не було(?!). Тож коли на першому ж кордоні виникли проблеми (один з туристів захворів і не поїхав, тож кількість паспортів не співпадала з кількістю людей у списку на що наші прикордонники не звернули уваги, а от молдавани це помітили і нас затримали), водіям довелось дзвонити в Київ і не один раз, оскільки телефон хлопця, який керував посадкою в автобус, було вимкнуто. Минулого року з нами їхав чолов’ягавід турагенції, який вирішував всі питання на кордонах і видав всім рекламні буклети з описом екскурсій, які ми можемо придбати у представника їх фірми в отелі. На кожному буклеті було написано ім’я та номер телефону отельного гіда да розклад його роботи в холі отелю.
3. В отелі представника приймаючої сторони я теж жодного разу не бачив, тож навіть за наявності бажання не зміг би купити якісь екскурсії, і тому довелось організовувати їх самотужки – в Несебр ми з’їздили громадським транспортом, а потім нам стало ліньки і ми вже нікуди не їздили, хоч планували ще відвідати Варну. Отак компанія втрачає можливість додаткового прибутку!
4. Минулого року ми теж прибули в готель рано вранці і наша кімната ще не була готова (заселення було з 12:00), сніданком теж не погодували. Але браслети на нас вдягли близько 11-ї і ми змогли скористатись другим сніданком. Цього ж року заселення було з 14:00, браслети вдягли приблизно о 13:55, тож ані сніданку ані обіду в перший день у нас не було, оскільки обід закінчувався о 14:00.
5. З видом на море знову надурили – хоч у ваучері було вказано, що він має бути, море було видно тільки з торця балкону. Дуже шкода… Взагалі, єдине місце де ми дійсно отримали вид на море – це Minos Imperial ***** на Кріті. А тут виявилось, що це в нас вид на море, оскільки у болгар взагалі немає Rear View – є тільки Sea View і Park View. Класно викрутились!
6. Оскільки представника турагенції у готелі не було, час відправлення уточнити було неможливо, а телефони, вказані у пам’ятці, і на які пропонувалось дзвонити наперердодні від’їзду, не працювали взагалі – ні напередодні, ні в день від’їзду. Тож я зв’язався з “Наталі-тур”, вони зв’язались з перевізником і повідомили коли нам слід бути на зупинці, з якої нас мали забирати (до речі, за півгодини до зазначеного в пам’ятці часу). На наших турагентів дійсно можна покластись у будь-яких ситуаціях і за це я їм дуже вдячний.
7. Вперше зустрічаю готель, де безкоштовний Wi-Fi є лише у холі, а в номерах за нього треба платити (сигнал з холу настільки слабкий, що підключитись неможливо, а мережа для номерів потребує аутентифікації). Проте, болгари мабуть, не розраховували, що туристи можуть возити з собою мережеві репітери – мій Hame А1, який я вмикав і клав на поличці у передпокої, підключався до слабкого сигналу з холу, тримав його “собакою” і транслював далі на весь номер.

Що сподобалось:

1. Наш готель – Viand **** – було розташовано не просто на першій лінії, в взагалі на пляжі! Просто чудово – вийшов з рецепції і за кілька десятків кроків ти вже біля води!
2. Готель новий, номери просторі і чисті, сантехніка – супер, прибирання – кожен  день, заміна білизни – раз на тиждень.
3. Готель ідеально підходить для сімейного відпочинку. Нав’язлива анімація відсутня (ура!), вечорами можна просто розслабитись. Можна навіть відчинити вікно в номері без побоювань всю ніч чути попсовий музичний непотріб.
4. Привітний персонал, готовий виконати будь-яку забаганку (іноді – навіть безоплатно). Всі чудово розуміють англійську, тож проблем у плані спілкування в нас не було.
5. Дуже мало росіян (wow! тища, спокій, ніхто не напивається і не дебоширить чи починає задиратись з персоналом. Алілуйя!) і взагалі російськомовних відпочиваючих. Тож атмосфера відпочинку була спокійною, навіть трохи чинною. Німці, яких тут було багато, теж вели себе дуже пристойно.
6. Їжа – теж на висоті (незважаючи на дещо бюджетний характер відпочинку) – чотириразове харчування за системою “все включено”. Якість наїдків в нормі (хоч я й читав з цього приводу негативні відгуки в інтернеті). Так, вибір не величезний, але досить широкий.

Взагалі ж мені дуже подобається в Болгарії – чудовий клімат, непоганий сервіс, море… Я з задоволенням приїду сюди наступного року (якщо все буде гаразд).

До речі, цього року ми відпочивали не на Золотих пісках, а на Сонячному березі. Розваг тут дещо менше, але теж непогано. Як я вже говорив, ми їздили до Несебру, хоч мені особисто там і не сподобалось – я втішився лише тим, що назад ми прийшли пішки – трохи потренувались. Тренувань я, звичайно, теж не пропускав – петлі, еспанедри, грипери, ролик – все своє вожу з собою.

Наприкінці відпочинку ми з дочкою, щоправда, трохи прихворіли, але вже на шляху додому все було гаразд.

Ось так ми провели свою відпустку. Фотозвіт ви можете подивитись тут.

На цьому все. До зустрічі за тиждень, друзі!

Хай вам щастить і бережіть себе!