Добридень, друзі!
Нарешті я можу з задоволенням та гордістю презентувати вам мою нову книгу.
З особливою гордістю, бо це перша моя книга українською.
Сьогодні я хотів би поділитись з вами історією її написання. Думаю, серед вас є люди, які знають мене, як викладача педуніверситету, можливо у когось я викладав або викладаю у коледжі. Хтось, можливо, відвідував мої тренінги, хтось – дивився мої відеокурси чи міні-серіал. Хтось читав або читає мій блог (він, до речі, був першим в Україні спонсорованим блогом з питань персональної продуктивності), хтось, можливо, навчався за підручниками, які я написав.
Всі, хто мене знає, знають, що я захоплююсь спортом (хоч зараз це вже не так просто з огляду на стан здоров’я), музикою, комп’ютерними іграми, та фільмами, і читаю величезну кількість книжок – здебільшого це фантастика, кіберпанк, постапокаліпсис, антиутопія тощо. Але мало хто знає, що я й сам пробував себе на цій ниві – писав фантастичні оповідання, брав участь в літературних конкурсах, в деяких – виходив у фінал та отримував нагороди. Деякі оповідання я ніколи не публікував, а парочку на початку двохтисячних я вимістив в своєму "живому журналі". До речі, один з цих похмурих творів , написаний в нічному потязі на шляху з Києва до Полтави, мене добряче налякав в 2020-му, коли почалася пандемія коронавіруса – десь років за десять до пандемії я описав якраз подібні події, але скінчилось у мене все дуже погано…
Цікаво? Читайте далі!