Як і всі ви, я використовую Feeddly для ознайомлення зі стрічками новин цікавих для мене сайтів. Один з таких сайтів, який я читаю дуже й дуже давно – це Keddr. За роки свого існування ресурс помітно виріс – якщо колись статті було майже неможливо читати через величезну кількість “мовних” помилок, то тепер перли такого роду потраплять вам на око не так часто. Так, іноді бувають й технічні помилки, і суб’єктивні судження, але це нормально – хто з нас без гріха? До того ж, візьміть до уваги вік членів команди ресурсу

Однак, сьогодні я хочу спробувати повністю спростувати нещодавно прочитану статтю з Keddr’а. Називається вона дуже просто “Чого я не користуюсь смарт-годинниками?”. Так, я багато вже писав на цю тему, але не можу втриматись, аби не написати ще раз…

Як ви можете зрузуміти з назви, стаття являє собою перелік тих речей, які незручно робити з використанням смарт-годинника. Висновок – теж очевидний – смарт-годинники абсолютно себе не виправдовують. Але чи дійсно це так?

Як дехто з вас вже знає з моїх попередніх статей, я – користувач розумних годинників з чималим стажем. Можна навіть сказати, що я почав використовувати їх ще коли в наших краях про них майже ніхто й не чув. У мене є досвід використання одного з перших смарт-годинників від Sony Ericsson (MBW-150), який, звісно ж ще не мав тачскріну – “справжній” аналоговий циферблат, f на додачу до стрілок – ще й досить пристойний OLED-дисплейчик, де можна було бачити номер під час вхідного дзвінка, текст SMS-повідомлень, гортати адресну книжку тощо, і дозволяв лише перемиками треки з допомогою апаратних кнопок та бачити номер телефону під час вхідного виклику.  Потім був “безіменний” китайський годинник такого ж роду (здається, від відомої нині завдяки своєму “хітовому” годиннику uWach U8 компанії CohereTech), який був майже повним клоном попередника з незначними вдосконаленнями. З кирилицею в цього годинника були великі проблеми, однак від дозволяв просто і зручно “збити” виклик або відключити звук під час вхідного дзвінка.

Потім були SONY LiveView, SONY SmartWatch, а зараз я вже третій рік використовую SONY SmartWatch 2 навперемінки з uWatch Upro P3 і готуюсь мігрувати на Android Wear. Тож, речі, які я буду говорити далі, я говорю не просто так – вони обумовлені багаторічним досвідом.

Для чого?

Тож, для чого я використовую розумний годинник?

• годинник і вічний календар
• калькулятор
• актуальний курс валют
• погода за вікном та прогноз на найближчий час
• таймер та секундомір
• фітнес-трекер (я випробував цю можливість в uPro P3 і вимкнув, оскільки користуюсь трекером FitBit Force)
• навігація під час пішоходних прогулянок у незнайомому місці
• список закупівель/справ, в якому зручно відмічати придбане/зроблене
• нагадування про події (дуже зручно робити нагадування в Google Keep)
• повідомлення з соціальних мереж
• зручне читання СМС-повідомлень
• вхідні дзвінки – швидко “збити” дзвінок, вимкнути звук, відповісти повідомленням
• керування відтворенням музики на телефоні!
• QR-код – візитна картка (хоч останнім часом для передачі своїх контактів я все частіше використовую “розумну” NFC-обручку)
• SmartLock – коли до телефону не підключений годинник, розблокувати телефон можна лише введенням паролю
• разів зо два використовував як ліхтарик
• кілька разів використовував для пошуку телефона
• грався з відображенням інформації про роботу систем автомобіля (через OBD-II)
• є й кілька іграшок – іноді (дуже рідко) можу згаяти час за грою в хрестики-нолики чи 2048
• кілька разів демонстрував фотографії на годиннику
• разів зо два використовував для керування камерою телефону (“видошукач” та спуск)
• Встановлено також браузер, однак, це дійсно лише понти

З Upro P3, в якому є мікрофон, гучномовець та слот для microSD також досить зручно дзвонити або відповідати на дзвінки. Також я одягаю його коли мені потрібна містка флешка

Взагалі, як другий екран для телефону, розумний годинник є незамінним і дозволяє у більшості випадків не виймати телефон з кишені, що особливо актуально взимку.

Якщо ж ви хочете дізнатись деталі, читайте інші мої статті цю тему – 1, 2, 3, 4, 5.

Реалізація

Програм для SmartWatch 2 – дуже й дуже багато, можна знайти практично все, що завгодно. І знайдене (тут і тут) буде далеко не лише одними циферблатами!

А те, що їх треба заряджати – теж не можна вважати недоліком – ми ж все одно ставимо ввечері на зарядку телефон та планшет! Одним пристроєм більше – це не проблема.

На смак та колір, як відомо, друзів немає, однак я все ж таки скажу, що страшенно не люблю годинники з круглими екранами – вони видаються мені якимись дівчачими. Дизайн моїх SW2 мені здається верхом досконалості – тонкі, прямокутні, металеві, чорні! А ще я не виношу непрактичних та нетривких “преміальних” шкіряних ремінців. Того, хто вигадав їх чіпляти на годинники, треба змусити з годинку попрацювати у спортзалі, побігати в лісі зі зброєю, або просто пробігти десяток-другий кілометрів…

Чи варте воно того?

Без сумніву, варте!

Так, смарт-годинник – річ не дешева, але придбавши собі такий гаджет, ви вже не зможете обійтись без нього у повсякденному житті. Не надівши його на руку, ви будете почувати себе практично так само, як почуваєтесь, забувши одягти штани!

Розглядати такий пристрій треба саме як другий екран для телефону, хоч деякі з сучасних пристроїв цілком можуть використовуватись й самостійно. З свого досвіду я можу сказати, що кожен з моїх смарт-годинників виправдав кожен доллар своєї вартості і як окремий вид пристроїв розумні годинники, без сумніву, справдились (на відміну від, наприклад, дзвонилок).

Так, сказане вище теж є чисто суб’єктивними судженнями, однак, повторюсь, – вони підкріплені багаторічним досвідом. Кому з нас вірити – мені чи автору статті – вирішуйте самостійно.

А у мене на цьому все.
До зустрічі за тиждень! Бережіть себе! Хай вам щастить, друзі!

Моя коротка відпустка скінчилась і я знову з вами! Відпочинок у сонячній Болгарії був чудовим (сюди ми приїздимо вже втретє), і я ще обов’язково розповім про нього детальніше. На жаль, під кінець відпустки я трохи застудився й не оклигав й досі, тож провести минулого тижня тренінг для SharePoint-розробників коштувало мені неабияких зусиль.

Сьогодні ж я хочу повернутись до теми розумних годинників. Як ви знаєте, в мене їх два (а до них була купа інших, починаючи з найперших, я взагалі, маю вже років з десять досвіду використання подібних пристроїв)  – SONY SW2 та uWatch uPro P3. До речі, останній несподівано “помер” кілька тижнів тому і добряче опирався будь-яким спробам реанімації, проте, напередні відпустки я вирішив спробувати ще раз – і годинник ожив! Можливо, він зміг зарядитись і нормально увімкнутись лише після того, як повністю розрядився акумулятор? Якби там не було, годинник з честю впорався з місією, заради якої його було придбано – став чудовим дешевим замінником SW2 у літніх подорожах (на знімку – саме він).

Я вже не раз писав про враження від використання розумних годинників, розповідав про ті програми, які я з ними використовую. Сьогодні ж мені хотілося б трохи пофілософствувати про перспективи таких пристроїв в епоху Android Wear…

Останнім часом я читав багато оглядів популярних годинників з Android Wear, оскільки думав, що платформа вже “подорослішала” й слід до неї придивитись – моїм SW2 вже майже три роки, і хоч вони й досі відмінно працюють, пора потроху придивлятись заміну. З моїм новим телефоном (ASUS Zenfone 2) вони теж працюють чудово (я б сказав навіть краще, аніж з попередником – Lenovo K900). Є певні нюанси, однак, несуттєві.  До речі, з uPro P3 (з Mediatek SmartDevice) телефон розряджається просто на очах – ледве дотягує до вечора, а з SW2 в телефоні ввечері залишається ще 30-35% заряду. Однак, до телефону від ASUS мені раптом захотілось мати й годинник від ASUS

Тож я вирішив почитати огляди Zen Watch. Деякі з авторів порівнювали годинника з SONY SW2, що добре, оскільки з ним я, повторюсь, вже майже три роки. Однак, досить часто висновки авторів статей мене щиро дивували. Іноді складалось враження, що вони або не користувались такими годинниками  раніше і вперше побачили щось подібне, або навіть не тримали в руках пристроїв, про які пишуть. Я не буду наводити конкретних посилань (все легко знаходиться за пошуком), просто спробую відповісти на типові твердження, що часто зустрічаються в подібних статтях:

• Android Wear надає більше можливостей аніж годинники подібні до SW2
  Дурниці, програм для SW2 – просто море, на будь-який смак і для будь-яких потреб, циферблати можна конструювати власноруч(!), віджетів для цього теж вистачає. До речі, циферблати можуть містити інтерактивні елементи! Пристрої з Android Wear навчились відображати маршрут на Google Maps порівняно недавно, а я мав цю можливість на SW2 вже три роки тому (GPS Maps for SmartWatch2, Smart G Navi for SmartWatch 2, Google Maps Directions SW2 та інші). Є що завгодно – інтеграція з Torgue Pro для перегляду інформації про роботу систем автомобіля на годиннику, браузер, додаток для голосового керування з Google Now, тощо… Я б навіть сказав, що поки що у плані функціоналу конкуренти SONY SW2 просто відсутні! Android Wear – цікаво, але поки що малофункціонально…
• Зробити інтерфейс годинника схожим на Android – погана ідея. Іконки малі, пальцями керувати важко
  В мене не найменші у світі руки, проте я ніколи не відчував дискомфорту у використанні годинника – все дуже зручно і зовсім не дрібне. А подібність до інтерфейсу смартфону, як на мене – це лише плюс. До речі, uPro P3 керується подібно до Android Wear – здебільшого свайпами. І це теж зручно, однак, не я не можу сказати, що такий спосіб керування кращий.
• Обов’язково повинні бути фізичні кнопки, як у звичайних годинників, хоча б одна, стилізована під коліщатко заводу. Лише сенсорний екран – це незручно
  Знову ж таки, неправда – я користуюсь кнопкою лише щоб увімкнути годинник, а далі вона непотрібна. Розблокується SW2 подвійним тапом на екрані або від різкого руху (другий спосіб спрацьовує не завжди, а от uPro P3 з увімкненим крокоміром під час піднесення руки аби подивитись час завжди просинаються автоматично). Усі інші дії виконуються або на екрані, або з допомогою сенсорних кнопок, яких тут, як і у телефона, три.
• Дизайн SW2 – просто жахливий. Розумний годинник має бути схожим на “справжній”, круглий екран – це чудово
  Дурниці! Звісно, все це дуже суб’єктивно, однак прямокутні годинники мені завжди подобались більше. Прямокутний екран виглядає зручнішим і звичнішим. Так, круглий дисплей дозволить виводити аналогові циферблати, однак, кому потрібні циферблати з стрілками у 2015 році? Цифрові – набагато зручніші та інформативніші. У мене, наприклад, окрім часу виводиться також кількість нових подій, заряд годинника та телефона, статус Bluetooth, дата, день тижня, курс долара та динаміка його зміни, погода та температура повітря!
  Коли я побачив Moto 360, мені вони здались неймовірно потворними (я вже не згадую, що екран там насправді не повністю круглий).Так, є й непогані круглі смарт-годинники – наприклад, LG G Watch R (але не LG G Watch Urbane – виглядають, як на мене набагато гірше). Однак, мені більше подобаються прямокутні обриси. Та й трансрефлективний екран SW2 – це просто казка!
• Великий плюс і показник статусу – ремінець з натуральної шкіри
  Не можу погодитись. Як на мене, шкіра – це матеріал, який застосовний хіба що для виготовлення “парадних” жіночих туфель. Якщо вести нормальний спосіб життя, шкіряний ремінець є дуже непрактичним. По перше, влітку він постійно буде промокати від поту і натирати руку (а якщо й не натирати, то просто лежати на ній “мокрою жабою”). “Парить” він теж не по-дитячому. По-друге після кількох тренувань, миття рук, душу,тощо він швидко втратить товарний вигляд. Надійність та міцність шкіри – теж під великим сумнівом. Я знаю про що говорю – багато років тому мій перший розумний годинник від Sony Ericsson (до речі ось його було дуже легко сплутати зі звичайним годинником) мав “преміальний ремінець зі справжньої телячої шкіри”, який через півтора тижні довелось замінити сталевим браслетом. Тож, сталь, медичний силікон, пластик, що завгодно, але не шкіра! Це одна з причин чому я й досмі не купив ZenWatch аби ближче познайомитись з Android Wear – чекаю другої версії (обіцяють восени), яка матиме варіант зі сталевим браслетом (алілуйя!).
• Розумний годинник – цікава іграшка, однак поки що непотрібна
  А ось це вже зовсім абсурдне твердження! Скоріше, звичайний годинник – річ непотрібна, оскільки дату/час завжди можна подивитись на телефоні. Я особисто можу виділити такі сценарії використання розумного годинника:
1. подивитись час/дату
2. подивитись погоду
3. подивитись курси валют
4. швидко щось порахувати на калькуляторі
5. подивитись маршрут на карті
6. поставити секундомір/таймер
7. звіритись зі списком покупок, відмітити придбане
8. прочитати СМС, повідомлення в Twitter/Facebook/Google+/пошті тощо
9. відповісти на дзвінок або подзвонити комусь (у випадку SW2 – через Bluetooth-гарнітуру, для uPro P3 – без, він має вбудовані мікрофон та гучномовець)
10. перемикати треки на телефоні під час прослуховування музики та керувати гучністю
11. переглядати інформацію про роботу систем автомобіля (дехто навіть під час руху чіпляє годинника на руль)
12. переглядати свої нотатки (адреси, списки справ, імена тощо)
13. під час тренування годинник може нагадувати про те, що слід перейти до іншої вправи
14. віддалене керування камерою телефону, наприклад, аби поставити телефон на штатив та зняти себе з друзями
15. перегляд інформації про маршрути громадського транспорту
16. відобразити на годиннику QR-код аби поділитись з іншими своїми контактними даними
17. керування слайд-шоу на телефоні
18. пошук телефону, що знаходиться у межах досяжності bluetooth, однак, ви його не бачите
19. перегляд списку найближчих запланованих подій
20. ліхтарик (одного разу цей додаток дуж став у нагоді, коли ввечері в гаражі не стало електрики, а з брудними руками, не хотілось лізти у кишеню за телефоном аби підсвітити його спалахом)
21. …

Взагалі ж розумний годинник – це просто ще один екран, пульт дистанційного керування для вашого телефону, який ви носите на зап’ястку, що дозволяє у багатьох випадках не діставати “лопатофон” з кишені. Повірте мені, такий пристрій робить життя набагато комфортнішим. Я вже не кажу про Geek-фактор!

Так, розумні годинники – поки що недешеве задоволення, однак почати знайомство з ними можна з дуже дешевих пристроїв, які виготовляють наші китайські друзі. В багатьох випадках якість та зручність придбанного годинника вас приємно здивують, тож вперед!

Що ж, на сьогодні все.
До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе, не хворійте!

P.S. Скоро (якщо все ж таки вдасться змусити цю страшну штуку працювати) я розповім вам про цікавий гібрид, що не так давно приїхав до мене з Китаю – bluetooth-гарнітуру з вбудованою відеокамерою.

Десь пару тижнів тому я обіцяв розповісти вам про мою спробу знайти дешеву заміну для мого розумного годинника SONY SW2. Тьфу-тьфу, “сонька” (поки що) працює відмінно і я не шукаю повну заміну, скоріше “дублера”. Справа в тому, що влітку, коли ми поїхами відпочивати, я взяв с собою не SW2, а свій фітнес-годинник Sigma PC 15.11. Так, це було зручно для тренувань, але решту часу, я почував себе дивно, весь час дивився на годинника, коли телефон у кишені подавав голос, та й взагалі, без повідомлень і відповідної вібрації годинника я почувався якось дивно, неначе забув одягти якийсь обов’язковий предмет одягу. Тож я вирішив знайти щось з аналогічним функціоналом, але значно дешевше, щоб можна було брати з собою на відпочинок.

Після не дуже тривалих пошуків, я наткнувся на сайт не надто відомої в наших краях китайської компанії CHR, пристрої якої дійсно справили на мене враження. Настільки, що я захотів придбати один з них. Також я подивився на продукцію Kinderl, однак, незважаючи на авторитетність компанії, все ж зупинився на першому варіанті.

Вибір моделі

Компанія CHR відома в першу чергу своїм “бомбезним” годинником uWatch U8, який коштує просто непристойно дешево, але цілком здатен позмагатись з годинниками інших, іменітіших, виробників. Ще один його козир – сумісність практично з будь-яким телефоном будь-якого виробника. Виробник навіть порівнює його з Samsung Galaxy Gear! Так, це виглядає смішно, оскільки ці пристрої – явно з різних вагових категорій, однак, багато в чому годинник вартістю $30 дійсно виглядає привабливішим.

Тож я подивився на U8 й подумав, може є щось краще (як мед – то й ложкою)? І таки є! Наступна редакція популярної моделі – uWatch Upro. Відмінність полягає в наявності радіомодуля! Тепер ви можете користуватись годинником, як компаньоном для смартфона, а якщо акумулятор розрядиться і телефон вимкнеться – просто переставити SIM-карту в годинник і знову бути на зв’язку!

Дизайн годинника теж трохи змінився. А ще в нього запхнули (навіщо!?) камеру 0,3 Мп. Вартість при цьому зросла на $10-20 (в залежності від продавця). Тут я подумав – а може є ще щось доларів на 10-20 дорожче, але краще?

Виявилось, є ще uWatch Upro2! Цей годинник, на додаток до можливостей Upro, пропонує ще й слот під карту пам’яті microSD ємністю до 32 Мб! І це практично за ті ж гроші! Карта пам’яті відкриває нові можливості – годинник тепер може відтворювати музику, яка зберігається не в телефоні, а локально, ба навіть програвати відео!

Wow! Я одразу ж замовив собі такий. До речі, дизайн теж трохи змінився – зникли бокові гвинти, які фіксували ремінець (мене вони трохи дратували), а камеру перенесли праворуч (хоч там вона теж незрозуміло для чого).

Проте, поки я чекав на обробку замовлення, з’явилась оновлена версія годинника – uWatch Upro P3. Якимось дивом я знайшов продавця, який пропонував нову модель за ціною, меншою ніж у попередника! Тож я відмовився від замовлення на Upro2 (його ще не встигли вислати), дочекався повернення коштів на мій рахунок (це зайняло 3 дні) і замовив останню редакцію пристрою.

Що саме змінилось в новій моделі, я не знаю. Дизайн – змінився точно, годинник став масивнішим, однак на зап’ястку не виглядає “галушкою”. Так, SONY SW2 – елегантніший, але й uPro P3 теж не відштовхує своєю зовнішністю.

Переваги й недоліки

Що ж, настав час порівняти мій новий годинник з SONY SW2.

Почну з плюсів “китайця”:

1. вчетверо нижча вартість!
2. наявність мікрофону і гучномовця робить можливим відповідати на дзвінок з годинника, не виймаючи телефон з кишені. Поводиться він при цьому дуже розумно – якщо відповісти з годинника, звук йде на годинник, якщо з телефона – на телефон. Можна підключити ще й Bluetooth-гарнітуру, тоді буде взагалі супер. До речі, якість звуку на годиннику мені здалась кращою за більшість гарнітур, якими я користувався (окрім NOKIA BH-505 – вона поза конкуренцією, щоправда, коштує майже так само, як цей годинник), хоч з регулюванням гучності не все так добре, як могло б бути.
3. батарея знімається і її можна замінити – це теж великий плюс!
4. час життя від батареї – 3-5 днів проти двох (в середньому) у SONY SW2.
5. радіомодуль доволяє вам бути на зв’язку, навіть коли телефон розрядився і вимкнувся.
6. підтримка карт пам’яті робить годинник “флешкою на зап’ястку”, або плеєром (навушники підключаються через USB, треба буде пошукати перехідник, щоб під’єднати щось якісніше, аніж комплектні білі (WTF?) навушники). MP3 відтворюється без проблем, як через навушники, так і через гучномовець – запас гучності пристойний. Відео мені вдалось відтворити лише у форматі 3GP, проте, дивитись його на такому екрані, як на мій погляд – збочення. Також в годиннику є радіо, яке працює лише при підключених навушниках. Як диктофон він теж працює.
7. камера теж може розглядатись як перевага, однак я не можу зрозуміти навіщо вона там взагалі – знімати нею незручно, хіба що, комусь потрібно буде непомітно зробити пару знімків, проте якість їх буде настільки “ніякою”, що сенсу в цьому немає жодного.
8. всі необхідні фітнес-датчики – годинник цілком здатен замінити мій фітнес-браслет Fitbit Force. Телефон навіть непотрібен – годинник працює як автономний фітнес-пристрій. Можливості – стандартні – кроки, калорії, відстань, фази сну. Єдине, чим виграє Fitbit – кількість подоланих сходинок і активних хвилин.

А тепер – недоліки:

1. корпус uWatch товщий, аніж в SW2, а ще він повністю пластиковий. Ремінець – з м’якого силікону (краще, аніж шкіряні ремінці, яких я просто не терплю, проте, гірше, ніж сталевий браслет в SONY). Вага, відповідно, теж значно менша, на руці годинника майже не відчуваєш.
2. коли годинник втрачає зв’язок з телефоном, він починає дико пищати (я поки що не знайшов способу заткнути йому рота). З одного боку це добре, одразу згадуєш, що забув телефон, проте SW2 в таких випадках просто вібрує, що у багатьох ситуаціях логічніше. Кілька разів студенти лякались, коли я підходив до них, залишивши телефон на кафедрі, а годинник починав пищати неначе годинниковий механізм бомби.
3. немає можливості редагувати/створювати циферблати. Мій SONY зараз відображає час, дату, курс долара та його динаміку, температуру і погоду, статус акумуляторів – свого і телефона, статус WiFi/Bluetooth/GPS/GSM на телефоні, тощо. Upro ж, на жаль може похвалитись лише кількома вбудованими циферблатами. Так, деякі з них прикольні, проте… До речі, екрани в Upro і SW2  – однакові (IPS, 240×240),тільки орієнтовані по-різному (в Uwatch – вертикально, в SONY – горизонтально). Відмінність в тому, що в SONY він працює весь час, хоч і без підсвітки, а в Upro аби дізнатись час треба або підняти руку (якщо ввімкнено крокомір), або натиснути кнопку.
4. відсутня можливість встановлення програм. Так, програми для SW2 також в переважній більшості не є програмами для годинника – це просто розширення для програм, які встановлені на телефоні. Без телефону SONY SW2 може дуже небагато. Проте, в Google Play можна знайти програми для SW2  на будь-який смак. Я б навіть сказав, що на даний момент SONY SW2 є рекордсменом за кількістю ПЗ і, відповідно, на голову випереджає практично всі існуючі (і лише анонсовані, як Apple Watch)  на данний момент розумні годинники за функціоналом. Upro ж – не тільки придаток до телефону, а значно самостійніший гаджет. Що він може:
• годинник, календар, секундомір, будильник
• СМС-повідомлення – перегляд і відправка (локальні і телефон)
• дзвінки – перегляд історії, набір (локальні і телефон)
• телефонна книга (локальна і з телефону)
• камера і переглядач фотографій, знімки можна відправити на телефон
• FM-радіо
• аудіоплеєр (як локальні файли, так і музика з телефону)
• відео програвач
• диктофон
• відображення всіх повідомлень про події з телефону (для цього треба встановити на телефон програму BT Notification)
• крокомір, моніторинг сну
• протикражні функції, пошук телефону
• віддалене керування камерою телефону
• 4 вбудованих циферблати і метро-подібний екран з годинником і тайлами для виклику телефонної книги та номеронабирача

Висновки

SONY SW2, звісно, – супер пристрій. У порівнянні з Upro – це просто інша ліга. Однак, весь багатий функціонал цього годинника втрачається, якщо вимкнувся телефон, без нього він не має сенсу. А Upro P3 – це цілком самостійний гаджет, який пропонує багато можливостей й сам по собі, без телефону. Базовий функціонал розумного годинника він пропонує (про всяк випадок слід сказати, що для користувачів iPhone значна частина перелічених можливосте буде недоступною), ба навіть не дуже й базовий – деякі значно дорожчі пристрої можуть навіть позаздрити “китайцю”. Тож вважаю, за ці гроші – це супер варіант. Я буду з задоволенням користуватись цим пристроєм (вже навіть знайшов спосіб відправляти туди свої нотатки – з допомогою Notable).

Якщо вам потрібен розумний годинник за розумні гроші – подумайте про придбання якогось з сімейства uWatch (в них ще є чудові фітнес-трекери uU (Misfit Shine, це ти?!), U9 (uSee, “прокачана” копія мого браслету від Fitbit) і U10 (оновлений U8). Ті ж з вас, в кого з грошима краще, можуть подивитись на годинники з повноцінним Android – Omate Truesmart, SmartQ ZWatch, Iconbit Callisto 100, і новий HiWatch (до речі, ця компанія виробляє й аналоги практично всіх моделей uWatch).

Що ж, на цьому на сьогодні все.

До зустрічі, друзі! Бережіть себе!

Минулого тижня я був у Києві, де проводив тренінг для SharePoint-адміністраторів. Тренінг був досить напруженим, тож я не зміг знайти хвилинку аби поділитись з вами своїми думками, проте повернувшись одразу ж поспішаю виправитись.

Сьогодні я хочу розповісти вам про мої враження від нового сервісу Google, а саме – Google Fit, який став доступним широким масам користувачів минулого вівторка (28.10.2014). Звісно ж, я одразу встановив цей додаток на свій телефон, погрався з ним пару днів і вже у п’ятницю видалив. Чому?

Що ж таке Google Fit? За задумкою авторів, це мав бути сервіс, який збирає і консолідує інформацію з усіх фітнес-додатків та пристроїв користувача. Ідея – супер. Реалізація, на жаль, – не дуже.

Сама програма виглядає просто чудово – просто і стильно, у відповідності до нової парадигми Material Design. Ті з вас, кому хочеться мати простий і привабливий лічильник кроків від самої Google, можуть далі не читати – ця програма для вас – саме те, шо треба. Також  програма може відслідковувати ваші пробіжки і поїздки на велосипеді. Короткий огляд програми можна почитати на lifehacker.ru.

Для мене ж Google Fit, поки що, – зовсім “не фонтан”. Річ в тім, що я, як ви знаєте, користуюсь фітнес-трекером Fitbit Force, яким я дуже задоволений (до речі, сьогодні вранці “прилетіло” оновлення його прошивки, яке принесло нові корисні функції! А ви читали про нові моделі трекерів від Fitbit?). Мій Force рахує не лише кроки, а й активні хвилини, поверхи, пройдену відстань, витрачені калорії, відслідковує фази сну.

А програма Fitbit для Android дозволяє також вести облік ваги, тривалості сну, калорійності їжі, спожитої води та вправ різних видів. Звичайно ж я хотів би бачити всю цю інформацію в Google Fit! Проте, на жаль, інтеграції з Fitbit поки що немає (що дивно – адже Fitbit – практично монополіст на ринку спортивних гаджетів, принаймні у Північній Америці), тож на даний момент Google Fit  мені абсолютно непотрібний.

Тим більше, що кроки він рахує неправильно, оскільки телефон я можу залишиити на столі, коли кудись йду, а браслет на мені весь час. Та й програм-крокомірів, які пропонують значно ширший функціонал в маркеті – просто пруд-пруди. Якби мені знадобилось щось подібне, я міг би, наприклад, встановити SONY Walkmate, який до того ж, чудово інтегрується з моїм годинником SONY Smartwatch SW2 (до речі, я тестував цю програму – працює як годинник). До речі, Uwatch Upro P3, який я замовив і все ніяк не можу дочекатись (вже навіть побоююсь за свої гроші), теж має на борту повний набір датчиків для відслідковування фітнес-активності користувача. Цікаво буде потестувати…

Тож на даний момент – “не зрослось”, та не все так погано – Google позіціонує Google Fit як платформу для розробників, тож можливо, з часом все буде, з’явиться інтенграція з Fitbit та іншими фітнес-програмами, які я використовую, і я знову повернусь до цього продукту.

Що ж, на сьогодні все.

До зустрічі за тиждень!
Не хворійте, тренуйтесь, бережіть себе!

P.S. Я пам’ятаю, що обіцяв розповісти про свою нову круту індикаторну панель для “великого” ПК. Скоро я це зроблю! Слідкуйте за новинами!