Сьогодні я, як і обіцяв, хочу повернутись до теми метро-інтерфейсу на мобільних пристроях. Колись я про це вже писав, до того ж, не обмежуючись лише планшетами та телефонами. Проте, з тих часів минуло досить часу й дещо змінилось.

Тож зараз я розповім як “пощастило” в цьому плані користувачам планшетів Cube, і як легко отримати те ж саме усім іншим любителям зеленого робота.

Про всяк випадок, аби попередити запитання з зали, скажу, що маскування однієї ОС під іншу, як на мене, – справа абсолютно нікчемна. Однак, погратись можна…

Для шанувальників кубізму

Спочатку поясню що саме я мав на увазі, коли говорив, що користувачам планшетів Cube пощастило більше ніж іншим. Я теж користуюсь пристроєм цього виробника (MyTab U30GT2) і намагаюсь оперативно оновлювати програмне забезпечення планшету. І наші китайські друзі досить часто радують новими, часом несподіваними можливостями в нових версіяї “прошивок”.

Так, свого часу з’явився багатовіконний режим, який дозволяє вікривати будь-які програми в окремих вікнах, переміщувати їх, масштабувати, перемиками і т.д. – точнісінько так, як на “великому” комп’ютері. Про це я вже колись писав. Скажу лише, що спочатку було прикольно, а потім я цю можливість просто вимкнув, оскільки не знайшов їй практичного застовування.

А не так давно, в прошивках як для міжнародної версії мого девайсу (Cube U30GT2), так і для інших моделей виробника, я помітив так званий “Windows 8 METRO like UI”. Виглядає практично “один в один”, в чому ви можете переконатись на власні очі, переглянувши цей ролик від arctablet – відомого виробника кастомних “прошивок” для Android-пристроїв:

Непогано, чи не так?

До речі, щось подібне пропонує інший китайський виробник приблизно такого ж калібру – PIPO у своїй фірмовій оболонці Pipo Family Launcher (мал. вище).

Інші – теж у виграші!

Якщо ж ваш планшет – від іншого виробника, ви теж можете отримати зовнішній вигляд системи, практично ідентичний до Windows 8. До того ж, ще більше схожий на оригінал, ніж описаний вище!

Для цього ви можете встановити з Google Play Store програму-лончер з назвою Windows 8 Metro Launcher. Програма абсолютно безкоштовна, не потребує рут-прав і зробить з системи вашого планшету або телефону практично копію Windows 8. Зкопіювали все – навіть charm-bar і екран запуску програм.

Вражає, чи не так?

Мої студенти, які пробували встановлювати цей лончер на свої телефони, говорили, що не вистачає лише яскраво жовтого чохла-бампера і можна говорити всім, що це NOKIA Lumia!

Тож, якщо вам подобається зовнішній вигляд Windows 8, дуже раджу спробувати!

Ще кілька слів “в тему”

А на останок я хочу розповісти про Windows 8 Transformation Pack – пакет, який дозволить зробити з Windows 7 копію Windows 8. Навіщо – це запитання, однак, кажуть, виходить дуже схоже.

Тож, якщо є бажання, і якщо ви з якихось причин й досі використовуєте Windows 7, можете спробувати.

На цьому я з вами прощаюсь, не буду відволікати вас від напруженої підготовки до новорічних свят.  До зустрічі за тиждень, останньої у 2013!

Вчора ми відсвяткували мій черговий День Народження, тож сьогодні я пишу уже будучи на рік старшим:-), і хочу звернутись до серйозної теми.

Певний час тому моя дочка отримала травму хребта, тож останній місяць була змушена весь час лежати в ліжку.:-( Зараз вона вже пробує ходити, виконує домашні завдання, її весь час відвідують друзі, тож сумувати вже не дуже є коли. Однак, в перший день початку “домашньої госпіталізації” постала проблема розваг і, відповідно, проблема організації можливості використання комп’ютера у “лежачому режимі”.

Почну з опису машини. Дочка використовує компактний Windows 7- неттоп ASUS Eee Box, який примонтовано до задньої стінки монітора.

Монітор стоїть на спеціальній підставці на столі, до неттопа під’єднані активні USB-спікери, доступ до Інтернет відбувається через Wi-Fi. Тож я просто переставив стіл так, щоб монітор був розташований навпроти ліжка. Еаран в 19 дюймів, звичайно невеличкий, але як виявилось, цього розміру достатньо для комфортної “лежачої” роботи.

Проблема з керуванням також вирішилась просто. Я відключив “штатну” мишу ASUS Seashell, і під’єднав мою стару бездротову мишу Logitech, яку дружина іноді використовувала зі своїм нетбуком. Щоправда, приймач довелось підключити через USB-подовжувач і вивести на стіну над ліжком щоб забезпечити можливість керування на такій відстані. Звичайно ж, в настройках Windows я увімкнув  курсори миші величезного розміру (Control Panel > Easy of Access, Easy of Access Center (або Win+U з клавіатури), а там обрати Make the mouse easier to use і перейти на вкладинку Pointers).

Наступний пункт – клавіатура. Вільної бездротової клавіатури на той момент у мене не виявилось (не зовсім правда – була рідко використовувана клавіатура від HD-плеєра Dune HD Smart D1,

однак я просто пожалів давати такий крутий, мініатюрний і дорогий гаджет на розтерзання дитині:-)). Тож логічна думка – скористатись екранною клавіатурою.

З невідомих причин чудова штатна екранна клавіатура Windows 7 (налаштовується там же, в Easy of Access Center, або меню Start > All Programs > Accessories > Easy of Access > On-Screen Keyboard, а можна просто запустити файл osk.exe) на її машині працювати відмовилась, тож я використавдавно відому, перевірену і надійну Free Virtual Keyboard. Завантажив, налагодив автозапуск, про всяк випадок прикріпив до панелі завдань і змінив розмір і прозорість таким чином, щоб нею можна було комфортно користуватись на відстані.

Ще одна річ, яку треба було зробити – це налаштування можливості збільшувати зображення на екрані. Так, Windows містить чудову екранну лупу (там же, в Easy of Access Center, або просто Win++ чи Win+-), однак я більше звик до ZoomIt!, тож встановив цю програму й дочці.

Наступний крок – налаштування автоматичного входу в систему, аби при ввімкненні машини дочка одразу потрапляла на Робочий стіл без необхідності введення паролю.

І останнє. Яку програму ви використовуєте найчастіше? Браузер, чи не так? Тож останнє, що я зробив – це увімкнув у Google Chrome меню запуску додатків для панелі завдань.

До речі, з додатків для Chrome, найчастіше дочка використовувала онлайновий кінотеатр Megogo, Вікіпедію, Вконтакті, та онлайнові ігри, встановлені з Chrome Web Store.:-)

Що ж, ось і все. В результаті таких нехитрих маніпуляцій я забезпечив дочці можливість майже повноцінного використання комп’ютера у лежачому стані.

До зустрічі за тиждень, друзі! І не хворійте!:-)

На жаль, сьогодні погода нас не тішить – замість сорокаградусної спеки за вікном лише 16 градусів тепла. Проте, це не завадить нам з вами поспілкуватись на тему нашого улюбленого офісного пакету – Microsoft Office. Тим більше, що не так давно я почав тестувати сервіс, який робить чергову спробу надати нам можливість використовувати повноцінний “офіс” на Android-планшетах.

Пам’ятаєте я колись писав про OnLive Desktop і AlwaysOnPC? Тепер ми маємо дещо новеньке – CloudOn!

Одразу хочу зауважити, що CloudOn – це сервіс трохи іншого типу, ніж OnLive Desktop і AlwaysOnPC. Якщо останні надають нам можливість працювати з “повною” Windows або Linux, встановленими на віртуальних машинках десь в хмарах, то CloudOn не показує нам робочий стіл віддаленої машини. Ідея тут дещо інша. І, треба сказати, ідея досить вдала.

Справа в тому, що ви не зберігаєте жодних файлів на дисках віртуальних машин або хмарному сховищі CloudOn. Ні, ви лише під’єднуєтесь до ваших Google Drive, Dropbox і Box-сховищ і відкриваєте документи звідти за допомогою додатків сімества Microsoft Office і Adobe Reader, встановлених на хмарних віртуальних машинах! Wow!

На жаль, Google Play каже, що додаток CloudOn є несумісним з моїм ASUS Eee Pad Transformer. Проте, це не завадило мені знайти в Мережі відповідний APK-файл і встановити програму вручну.Працює все чудово: одразу після встановлення додаток запропонував зареєструватись і під’єднати свої облікові записи Google Drive, Dropbox і Box, і вже за десять хвилин я був в змозі відкривати і редагувати свої документи!

Все зроблено стильно і зручно, інтерфейс добре продумано і пристосовано для використання на touch-пристроях:

Коли ви відкриваєте документ, він дійсно відкривається в повноцінному Word’і, Excel’і, PowerPoint’і. В останньому навіть працюють всі нові 3D-ефекти переходів між слайдами!

І все, здавалося б, чудово, проте в цій бочці меду, як водиться є одна ложка дьогтю, і дость значна: на жаль, CloudOn має такі ж проблеми з кирилицею як і OnLive Desktop. Документи, які містять текст кирилицею, відкриваються без проблем, ви можете їх переглядати і робити з ними що завгодно, однак, якщо ви спробуєте ввести текст кирилицею, додаток миттєво припиняє свою роботу.

Свого часу я спілкувався з саппортом OnLive Desktop щодо неможливості роботи з кирилицею і єдине, що мені порадили – це перейти на платну основу роботи з сервісом, а там мовляв, щось придумаємо. Підозрюю, що з CloudOn ситуація буде аналогічна… Жаль… Проте,почекаємо, можливо щось зміниться на краще (а може вже й змінилось – я довгий час не користувався OnLive Desktop – треба буде глянути, може вони вже реалізували можливість зміни мови вводу).

Ще один нюанс – досить дивно, чому б не зробити підтримку SkyDrive? Так я можу працювати з звоїми SkyDrive-файлами на планшеті через Browser for SkyDrive, однак, чого б не працювати з ними прямо з CloudOn-клієнта?

До речі, нещодавно я знайшов непоганий варіант для роботи зі SkyDrive на моєму NOKIA Belle-смартфоні – SkyFiles. Проте, це я вже відійшов від теми нашої розмови. Повертаючись назад і підводячи підсумки, скажу, що CloudOn дійсно вражає, проте неможливість вводу тексту кирилицею дуже засмучує.Тож спробувати цей сервіс, безперечно, варто, а чи користуватись ним на регулярній основі – це вже інше питання…

До зустрічі наступного тижня, друзі! Чекайте на наступну статтю – я розповім про дещо цікаве!

Нарешті я повернувся додому з сонячної Грузії! Я не забув, що обіцяв поділитись фотографіями і обов’язково виконаю свою обіцянку і одну з фотографій покажу вам прямо зараз, а інші – дуже й дуже скоро (як тільки завантажу їх зі смартфона і виберу найкращі). Тож, трохи почекайте.

Перш за все, я хочу привітати жінок з Святом весни і побажати їм всьго найкращого: щастя, кохання, уваги, турботи… Словом, всього-всього вам, любі наші половинки!

А ще, хочу поділитись двома радісними для мене подіями:

• Мій планшет ASUS Eee Pad Transformer оновився до версії Android 4.0.3 ICS. Нарешті! Переваг дуже багато – це і швидкість роботи, і покращені засоби керування працюючими програмами, і візуальні вдосконалення, і покращений файловий менеджер, і підтримка USB-модемів – всього й не перелічити…

  

• Нарешті, вийшла версія OnLive Desktop для Android! Тепер власники Android-планшетів також отримали можливість працювати з Windows 7 та Office 2010, до того ж – абсолютно безкоштовно! Wow! Єдина проблема – поки що немає підтримки інших мов ввведення окрім англійської До речі, я пробував конкуруючий продукт – AlwaysOnPC і він теж справив на мене неабияке враження…

  

А ще я почав думати про встановлення на мій планшет Ubuntu. І хоч в маркеті (до речі, ви чули, що він закривається, точніше, трансформується?) є програми, які можуть допомоги це зробити, я хочу дочекатись офіційної версії Ubuntu for Android від Canonical. До того ж, неохота рутувати девайс, та й з останнбою версією офіційної прошивки це майже неможливо.

Про всі ці новини незабаром я напишу детальніше. А поки що – з святом вас, любі наші жінки!

P.S. Якщо ви прочитали це повідомлення, не забудьте передати мої вітання своїм дівчатам!

P.P.S. Оновлюю телефон до Nokia Belle…

Сьогодні я хочу розповісти вам, як я подолав одну проблему. Точніше, не зовсім подолав – скоріше, знайшов обхідне рішення.

Мова йде про ту неприємну обставину, що мій ASUS EeePad Transformer, на жаль, “не бачить” мого 3G-модема від МТС Коннект 3G. Принаймні, з поточною версією прошивки. Тож доводиться возити з собою ще й нетбук – і Windows 7 і Kubuntu (особливо остання) прекрасно працюють з моїм AnyData ADU-500А.

Звичайно, можна встановити неофіційну прошивку Prime, яка підтримує 3G-модеми. Однак, мені не хотілось перепрошивати пристрій і втрачати гарантію.

Тож я вийшов з цієї ситуації ідіотським способом – вирішив 3G інтернет-з’єднання роздавати через Wi-Fi, тобто зробити з нетбука точку доступу. Як? Все дуже просто – треба лише встановити програму – Wi-Fi-рутер. Для Linux я про такі програми не чув, тож вирішив експериментувати з Windows 7.

Почав я з безкоштовної Maryfi, про яку нещодавно прочитав на lifehacker.ru. Завантажив, встановив, запустив. На жаль, невдача – мережа з’явилась, але по-перше, під’єднатись до неї не вдається ні з планшета, ні з телефона, а по-друге, у списку мережевих з’єднань МТС Коннет не відображається, тож роздавати нічого, навіть якби вдалось під’єжнатись.

Наступним на черзі був Virtual Router – програма з відкритими вихідними кодами, яку можна завантажити з всім відомого codeplex.com. Встановив, почав налагоджувати, і знову невдача – так само нічого роздавати, оскільки 3G-з’єднання програма також не бачить.

А допомогла мені найстаріша і найвідоміша програма такого роду – Connectify, яку я вирішив залишити наостанок.  Існує платна версія програми, яка має більше можливостей з налагодження, однак мені цілком вистачило можливостей безкоштовної версії. Програма побачила з’єднання MTC Connect, проте зразу коректно працювати відмовилась – підєднатись до мережі знову ж таки не вдавалось ні планшету ні смартфону. Однак, після перезавантаження машини все запрацювало просто на “ура”.

Wow! Тепер нетбук працює рутером, а з поштою та веб-сервісами я працюю з планшета. Коли ж мені потрібна Windows, я під’єднуюсь до нетбука через Splashtop Remote Display. Двічі Wow! Проблему не вирішено, однак обійдено.

Звичайно, можно було б обійтись і без стороннього софта, скориставшись рекомендаціями з налагодження Windows 7 для роботи у якості хотспота. Однак, мені було потрібне швидке рішення (хоч, врешті решт вийшло навіть довше). До того ж, мені майже нічого не треба було налагоджувати – лише назвати мережу, задати пароль і обрати з’єднання.

Інший варіант – купити 3G Wi-Fi рутер або мобільну 3G Wi-Fi точку доступу, однак поки що мені не хочеться купувати ще якісь пристрої (до того ж недешеві) – поки що в мене є надія налагодити модем для роботи з планшетом!

P.S. Майте на увазі – у вас не вийде зробити щось подібне під ранніми версіями Windows -  віртуальні Wi-Fi мережі – це функціонал тільки Windows 7!

Сьогодні мені хотілося б розповісти про одну чудову можливість, яку надає вам Microsoft Internet Explorer 9. Мова піде про прикріплення сайтів до панелі задач WIndows.

Хтось скаже – “чи  й не дивина, Chrome і Firefox (через Mozilla Prism) вже давно дозволяють робити такі речі!” Такі-то такі, однак не дуже – з IE9 ви можете не просто додати ярлик сайту до панелі задач, а зробивши клік правою кнопкою миші отримати список завдань з посиланнями на розділи сайту і останніми статтями.

Однак, почнемо з початку, а саме з розмови про те, як прикріпити щось до панелі задач Windows з списком завдань (джамплістом) взагалі. Це може бути програма, тека з ярликами програм, сайт, все що завгодно.

Зробити це можна кількома способами (ми не будемо говорити про стандартне перетягування, нам же хочеться зробити все красиво, щоб джампліст містив ті завдання, як нам потрібні). Ви можете скористатись такими програмами:

• 7stacks 
• Jumplist Launcher
• Jumplist Extender
• Standalone Stack
• Jump List Manager

Всі програми, окрім останньої (її можна використати лише 10 разів, а тоді доведеться купити) абсолютно безкоштовні. Використовуючи їх ви можете отримати щось на кшталт такого:

Або ось такого:

Чи навіть такого:

Однак, нас цікавить прикріплення до панелі задач саме сайтів. І у мене є чудова новина на цю тему. По-перше, а чи звернули ви увагу, що ProductivityBlog.com.ua тепер має власну іконку? Ось вона:

А тепер, якщо ви використовуєте IE9, спробуйте перетягти цю іконку з адресноо рядка браузера на панель задач. Зробили? А тепер натисніть на іконці у панелі задач праву кнопку миші й отримаєте ось таку красу:

Чудово, чи не так?

Ви маєте швидкий доступ до останніх повідомлень на сайті та його основних розділів. На жаль, іконка розділу “Продуктивність” і іконка RSS чомусь не відображаються, а в заголовках статей деякі символи (наприклад подвійні лапки) відображаються некорректно. Однак, це – не головне. Головне, що воно працює, а всі недоліки хлопці з Microsoft з часом усунуть, я в них вірю.

Якщо ж ви натиснете на ярлик блогу лівою кнопкою, він відкриється в новому вікні браузера, а кнопки навігації будуть автоматично пофарбьовані у домінуючий колір іконки:

Я просто у захваті!

А зробив все це я скориставшись інформацією з сайту Internet Explorer 9, а ще ось цією статтею. Якщо у вас є свій сайт ви теж можете з легкістю повторити мій подвиг. Однак, описані там маніпуляції потребують редагування файлів на вашому веб-сервері, чого ви, можливо, не захочете робити.

Тож, якщо вам не хочеться копирсатись, можете перейти ось сюди і, скориставшись “майстром”, за 15 хвилин додати до свого сайту такий же функціонал:

Наостанок, повертаючись до ProductivityBlog.com, хочу нагадати, що ви можете встановити розширення для IE та інших браузерів, щоб завжди бути в курсі новин сайту.

Для цього треба клікнути на відповідне посилання у правій частині будь-якої сторінки блогу:

Результат у Internet Explorer (якщо вже він у нас герой дня) буде виглядати ось так:

Ну що ж, мабуть на сьогодні досить. Думаю, вам уже кортить почати щось робити зі своїми сайтами чи прикріпляти програми до панелі задач. Ну а мені пора готуватись до завтрашнього дня тренінгу.

До зустрічей на сторінках ProductivityBlog.com.ua!

Сьогодні мені хочеться розповісти про операційні системи, які як дві краплини води схожі на ОС від Microsoft. Одну з них більшість офісних працівників не відрізнить від Windows XP, а іншу – від Windows 7.

А розповідати про них я буду у хронологічному порядку

Перша з систем має назву Ylmf OS, зроблено її (як і більшість оточуючих нас речей) в Китаї, і колись про неї я вже писав.  Ylmf OS – це ОС, яка базується на одній зі старих версій Ubuntu, виглядає “один в один” як Windows XP і може виконувати програми, призначені для Windows (звичайно ж, за допомогою Wine). Від свого прототипа Ylmf OS вигідно відрізняється тим, що вже має у своєму складі все необхідне ПЗ на будь-який випадок життся. Тобто, як і будь-який сучасний дистрибутив Linux, являє собою не “голу ОС” (як Windows), а готову до використання офісну робочу станцію.

Звісно, завантажити Ylmf OS можна абсолютно безкоштовно і потім легально використовувати, як вдома, так і в офісі. До речі, ви ж пам’ятаєте про те, як чудово в Ubuntu реалізовано локалізацію системи і встановлення додаткового ПЗ?

Але досить слів, пора поглянути на це диво.

Ну що, зможете відрізнити оригінал від наслідувача?

А тепер перейдемо до Windows 7.

Маючи Ubuntu, досить легко перетворити її на Windows 7. В цьому нам може допомогти Win2-7 Pack 6.4.2Multilang Aero!, який здатен перетворити Ubuntu ось на таку ляльку:

Я б сказав, виглядає не гірше (а в чомусь і краще – подивіться, наприклад, на гаджети) ніж оригінал. До речі, цей пакет було оновлено зовсім недавно – 13 квітня 2011.

Подібного результату можна добитись також використавши Windows 7 Transformation Pack for Ubuntu.  Колись Комп’ютерра навіть публікувала статтю про те, як з його допомогою безкоштовно отримати Windows 7. До речі, якщо надумаєте проробити цю процедуру, скористайтесь посиланням з першої статті, бо лінк, вказаний у статті з Комп’ютерри, більше не працює.

А ось відео на цю ж тему. Його автор навіть не використовував ніяких пакетів трансформації:

Що ж, пора підвести підсумки. Чи використовувати ці продукти – вирішувати вам. Робити це особисто для себе я сенсу не бачу – інтерфейс Ubuntu достатньо зручний, а виконавши певні налагодження (Compiz і т. ін.) можна зробити його набагато красивішим, ніж у Windows 7. Я вже не кажу про KDE 4, який навіть у своєму вихідному вигляді залишає Aero далеко позаду.

Єдине застовування розглянутого ПЗ – це створення офісних робочих станцій в компанії, де люди звикли до використання ОС від Microsoft. З одного боку ви забезпечуєте для них звичне операційне середовище. З іншого – отримана система практично невразлива для вірусів, працює дуже швидко і стабільно, і дозволяє практично двома кліками миші встановити будь-яке потрібне для роботи ПЗ.

Ось така от виходить мімікрія. Можливо, вам відомі й інші приклади подібного “маскування”?

В мене до вас є одне питання – чи користуєтесь ви Провідником Windows? Чи може так, як і я, більше полюбляєте Total Commander чи інший класичний двопанельний файловий менеджер? Підозрюю, що більшість з вас все ж таки використовують якийсь “командер”, і припускаю, що одна з причин – підтримка великої кількості “гарячих клавіш”, знайомих нам ще з часів Norton Commander для DOS. Особисто мені у Провіднику не вистачало саме цього.

Я не раз уже писав, що Windows 7 пропонує нам набагато багатший набір клавіатурних скорочень, ніж будь-яка з попередніх версій Windows. Однак, сьогодні я хочу розповісти про шорткат, про який я навіть і не підозрював!

Про цю клавіатурну комбінацію мені розповів один з студентів четвертого курсу, який “вичитав” її в якійсь статті для клавіатурних ніндзя.

Мова йде про клавіші Ctrl+Shift+N. Відкрийте Провідник (наприклад, натиснувши ÿ+E, або клацнувши на пункті Computer у головному меню) і спробуйте натиснути ці магічні клавіші – вітаю, ви щойно створили нову теку і тепер можете ввести її назву!

Тепер хоч якісь дії можна робити у Провіднку без використання миші.

Ось так: вік живи – вік учись. Можливо, є ще якісь корисні і цікаві гарячі клавіші, на які я не звернув уваги?

А сьогодні я хотів би розповісти ще про одну програму з цього сімейства. Її ім’я вам, безперечно, знайоме. Точніш, воно повинне бути знайоме тим, хто користувався Microsoft Office починаючи з ранніх версій.

Заінтригував? Називається вона Clippy – так само, як звали помічника Microsoft Office.

Програма абсолютно безкоштовна і портабельна, тобто не потребує навіть встановлення. Вона відображає іконку – скріпку – в панелі індикації. Якщо натиснути на ній ліву кнопку миші, у правому нижньому кутку екрану з’являється список фрагментів тексту або зображень, які в даний момент знаходяться у буфері обміну. Список також виглядає зовні дуже знайомим – його виконано у стилі Metro UI, тобто схоже на інтерфейс Windows Phone 7, Metro Home, і відомої теми для Rainmeter,

Під Windows 7 це виглядає дуже естетично. Крім відображення списку фрагментів буферу обміну, за допомогою програми ви можете робити скріншоти (хоч Windows Snipping Tool вміє робити це набагато краще), які також відображаються у списку. Це можна зробити або за правим кліком на іконці програми (в панелі індикації), або за лівим кліком на меню Tools у правому верхньому кутку списку.

Ще одна цікава функція – це завантаження зображень з буферу обміну до ImageShak. Оце дійсно чудово! Тепер ви можете просто використовувати посилання на цю картинку – додати його до листів, повідомлень блогу і т.д.

От, в принципі, і все. Програма проста, але досить приваблива. Спробуйте, можливо, вам сподобається. Або оберіть собі менеджер буферу обміну за смаком, почитавши, наприклад, огляди на addictivetips.com.

Завантажити програму (абсолютно безкоштовно) можна звідси.

P.S. До речі, про Clippy. Якщо вас замучила ностальгія за цією балакучою скріпкою, ось тут можна безкоштовно завантажити однойменну програму, яка поверне  цього друга всіх офісних працівників на ваш Робочий стіл.

Ви зможете навіть власноруч написати для нього слова! Заманливо, чи не так?

Сьогодні мені хочеться розповісти вам про невеличку безкоштовну програмку, яка може зробити роботу нетбука з Windows 7 ще довшою і комфортнішою для вас. Що вона робить? Вміщує в панелі індикації (поряд з годинником) іконку, клік на якій відкриває меню для швидкої зміни режиму енергоспоживання.

Іконка меню цілком інтуітивна, хоч виглядає й не дуже ефектно, і це – єдиний недолік програми.

Що ж, не буду більше мучити вас недомовками, і відкрию назву цієї чудової софтинки. Називається вона Power Scheme Switcher, я вже говорив, є абсолютно безкоштовною, і може бути вільно завантажена з безперечно відомого вам сайту Codeplex.com (де, до речі, можна знайти ще масу цікавих речей).

Інсталяція програми не викличе жодних проблем навіть у людей, які побачили комп’ютер перший раз в своєму житті – просто тиснемо Next, Next,… Finish.

Запускаємо, програму,

переводимо погляд у правий нижній куток екрану, і бачимо нову іконку в панелі індикації, клік на якій відкриває ось таке меню:

Все! Залишилось лише обрати бажаний режим енергоспоживання. Як бачите, тепер це можна зробити дійсно просто – лише за два кліки!

Можливо, хтось запитає, чому в мене так багато режимів, та ще й з дивними назвами? У більшості з вас, після встановлення програми меню буде ось таким:

Справа в тому, що в мене встановлена програма AMD Fusion Utility for Desktop, яка спеціально створена для того, аби дати можливість тонше налагодити енергоспоживання систем на базі процесорів AMD:

Ну, от і все. Дуже раджу спробувати – з цими програмами ви будете літати з Windows 7 ще швидше.

Також хочу нагадати про чарівне сполучення клавіш Win+X, яка викликає Windows 7 Mobility Center, через який також можна змінити режим енергоспоживання, плюс налагодити ще купу інших параметрів, які впливають на час роботи машини від акумулятора:

Підозрюю, що повинні існувати й гаджети для робочого столу, які дозволяють швидко змінювати режим енергоспоживання. Якщо хтось з вас випадково наткнеться на щось подібне, будь ласка, дайте мені знати.

А взагалі-то, режими енергоспоживання налагоджуються у Windows 7 дуже просто – через Панель керування (Control Panel), за допомогою опцій Power Options у розділі Hardware and Sound …