У лютому цього року я писав про те, як я створив власну хмару (хоча, мабуть не хмару, а скоріше, меленьку таку хмаринку) з допомогою мого рутера та ASUS AI Cloud.

З тих пір дещо змінилось. Так, я активно використовую свою хмаринку, однак, виявилось, що перебій в електропостачанні, або навіть “планове” вимкнення рутера перетворює всі дані на підключеному до нього диску на фарш. Щоправда, пізніше виявилось, що на фарш перетворюються всі файли, які розташовані поза темками WebStorage та AICloud, тобто системні файли і файли, що синхронізуються зі сховищем ASUS Webstorage.

Звичайно ж, така ситуація мене не могла влаштувати, тож я прийняв кілька важливих рішень. Зокрема, знайшов альтернативне сховище і придбав NAS D-Link DNS-325. Саме про свій новий досвід з побудови приватної хмари я вам зараз і хочу розповісти.

Плеєр? Ні, сервер!

Оскільки диск, під’єднаний до рутера працює більше як шредер, ніж як сховище, я вирішив не покладатись на нього і зберігати свої файли в іншому місці.

Колись я вже писав, що у якості центру розваг у вітальні ми використовуємо HD-плеєр Dune HD Smart D1. За час мого знайомства з цим чудовим пристроєм, його прошивку було оновлено безліч разів, він отримав купу корисних додаткових програм і можливостей. Проте на початку зими, після одного з оновлень, з’явився дивний глюк – після перезавантаження або вимикання і повторного вмикання плеєра втрачались всі налагодження та додаткове ПЗ, тож його доводилось встановлювати заново. В минулому я вже бачив щось подібне, коли після оновлення прошивки на плеєрі перестав працювати Wi-Fi, а в наступній версії цю проблему вирішили. Тож я вирішив просто почекати наступного оновлення, а поки що не вимикати плеєр, а переводити його до стану очікування (standby).

А оскільки в плеєрі у мене встановлено жорсткий диск на 2 Тб майже половина якого вільна, і сам плеєр завжди увімкнено, у мене народилась ідея зроботи з нього файловий сервер.

Ідея виявилась вдалою – через AI Cloud можна через Інтернет з будь-якого місця отримати доступ до будь-якого пристрою з домашньої мережі. А мій Dune має samba-сервер, тож все чудово працює і я отримав можливість, будучи у від’їзді, або просто поза межами квартири, використовувати власне хмарне сховище обсягом близько 1 Тб!

Наступна ідея, яка в мене виникала вже давно, проте не було часу аби її реалізувати – перекласти на плеєр обов’язки стосовно завантаження нових фільмів та музики. З цією метою я встановив Dune Linux Term Utils – сам Бог звелів, оскільки плеєр працює під керуванням Linux. Я не буду описувати тут процедуру встановлення – її детально описано на сайті автора цього пакету.

Що я отримав в результаті:

1. Прото фантастичний за зручністю, функціоналом та швидкістю роботи сервіс Transmission для завантаження торентів. Тепер я можу, знаходячись на роботі, просто вкинути через AICloud torrent-файл у відповідну теку на плеєрі, і коли я повернусь додому фільм буде вже завантажено. Wow! До речі, у transmission непоганий веб-інтерфейс (який я використовую з комп’ютера), а ще, для зручного керування завантаженнями, я встановив на плеєр програму RemTor, а на планшет – Remote Transmission. Пізніше на ПК  з тією ж метою я встановив Transmission Remote Gui. До речі, трохи пізніше я розповім на сторінках цього блога про цю чудову “торентокачалку” детальніше.
2. можливість підключення до плеєра через Telnet аби зручно керувати файлами за допомогою Midnight Commander. З цією метою я встановив на ПК Putty, а на планшет – Juice SSH. Двічі Wow!

До речі, вчорашнє оновлення прошивки плеєра усунуло проблему з втратою налагоджень та користувацького ПЗ.

Справжній NAS

Вже досить довгий час мене просто доводить до сказу одна проблема з моїм ПК – періодично “відпадає” один з дисків (у мене їх три – по 2 Тб кожен) – Windows його просто не бачить. Особливо це бісить, коли диск зникає в процесі роботи, коли на цей диск щось копіювалось, або терміново потрібні документи, які на ньому зберігаються. Як не дивно, Ubuntu Linux, яка у мене встановлена паралельно з Windows такими проблемами не страждала – там працює все і завжди. Але необхідність у випадку зникнення диску одразу ж перезавантажуватись у Linux аби продовжити роботу – це вже занадто. До того ж, іноді Linux відмовляла мені у доступі до диску, оскільки роботу з ним Windows не завершила належним чином.

Тож в кінці кінців я вирішив придбати NAS і переставити “зайвий” диск туди (тим більше, що результати S.M.A.R.T. – звіти свідчать, що з диском все добре). WD MyCloud, про який я вже писав, – це добре, однак там лише один диск, до того ж предвстановлений, а мені хотілось укомплектувати NAS самостійно. Тому я замовив собі D-Link DNS-325 – пристрій, який поєднує в собі привабливу вартість і дуже непоганий функціонал. На жаль, ASUS нічого подібного не пропонує.

Я не буду детально розповідати про те, як я готував диск до встановлення у пристрій. Справа в тому, що NAS використовує лише диски, відформатовані у стандартній файловій системі ext3 (у мене ж була NTFS), тож довелось перемістити всі дані на інші диски, а під час початкового налаштування NAS сам відформатував диск. Дані, які містились там раніше, я переношу  на нього й досі.

До речі, майстер налаштування залишив лише найприємніші враження. Ще один нюанс – мій диск не згадувався у списку сумісних носіїв, проте, на щастя, запрацював як слід.

Одна з причин чому я обрав саме цю модель – це можливість розширення функціоналу пристрою за допомогою додаткових пакетів програмного забезпечення – це ж бо теж Linux-машинка!

Зараз з таких пакетів у мене встановлені наступні:

• MyDLinkCloud (з’явився сам після оновлення прошивки), який дозволяє працювати з власною хмарою через Інтернет звідки завгодно – через досить приємний веб-інтерфейс (приблизний аналог AICloud від ASUS), який сподобався мені більше ніж AjaXplorer (який також пропонувалось встановити на етапі початкового налагодження пристрою) чи ownCloud (який я думав встановити на свій NAS, хоч можливо, ще встановлю). Є, звісно, й мобільний клієнт.
• Сервер Secure SHell – дозволяє підключатись до пристрою через SSH з допомогою тих же Putty та Juice SSH.
• Midnight Commander – без коментарів – файловий менеджер.

Взагалі ж пакетів ПЗ для DNS-325 – купа, завантажити їх можна, наприклад, звідси, або звідси (тут вибір дійсно вражає). Серед них – і популярні CMS, і ownCloud, і PBX, і системи відеонагляду, і transmission… Всього й не перелічити  – ось вона – сила Linux!

Через AICloud мій NAS теж мені доступний. Просто супер! В планах – додати синхронізацію з хмарними сховищами (Валентин Твердохліб, на сторінку якого з додатковим ПО для NAS від D-Link я вже посилався, плідно працює в цьому напрямку), можливо, спробувати все ж ownCloud, оновити прошивку, додати ще один диск…

Ось така у мене тепер хмара. “Справжній” NAS я використовую лише півтора тижня і поки що дуже задоволений. Є дрібні проблеми (наприклад, не зміг тимчасово підмонтувати через mount –t cifs “шари” з плеєра, MC це зробив, але не дав увійти всередину жодної теки), проте – нічого серйозного, плюсів набагато більше, ніж мінусів.

До зустрічі за тиждень. Хай Вам щастить!

P.S. Якщо вас цікавлять подробиці стосовно налаштувань – задавайте їх в коментарях.

P.P.S. У D-Link є, виявляється ще один продукт, який мене вельми цікавить – “розумні” розетки з Wi-Fi. Я бачив подібні пристрої від безіменних компаній і поки що обираю, розмірковую, але хочу щось подібне!

Минула субота стала знаменним днем – мій планшет повернувся з ремонту! Чому я здав його на сервіс? Тому що наступив на типові, як я тепер зрозумів, для продукції Alldo Cube граблі – вихід з ладу (здуття) акумуляторної батареї.Як би там не було, батарею замінили, плюс відремонтували слабкий фіксатор гнізда карти пам’яті, напередодні передзвонили і дуже оперативно доставили.

Звичайно ж, перше, що я зробив – це спробував відновити всі свої налагодження, облікові записи, встановлені програми і т.ін. З Titanium Backup це зовсім нескладно, процедура вже багаторазово мною відкатана. Проте, цього разу не все пройшло гладенько, тож сьогодні я розповім вам про проблеми, з якими я зіткнувся, та їх вирішення. Можливо, комусь з вас у подібній ситуації цей текст теж стане у нагоді.

Відновлення програм і налаштувань

Titanium Backup я встановив без проблем, налаштував шлях до теки з резервними копіями, запустив відновлення… Процес сягнув 84% і зупинився. Ні, програма не зависла, пристрій продовжував працювавати нормально, проте відновлення зупинилось.

Що ж, все просто, подумав я. Скинув налаштування до заводського стану, знову встановив програму, налаштував шлях до архіву, знову запустив процес… І знову така ж ситуація – зупинились на 84%. Цього разу я звернув увагу, що відновлення спинилось на програмі AirDroid.

Тож я знову скинув налаштування, знову повторив всю послідовність дій, проте у списку об’єктів для відновлення AirDroid я вже не відмічав, вирішивши встановити програму потім, вручну. Цього разу все пройшло без проблем. Чому AirDroid не забажав відновлюватись – незрозуміло.

Проте, основні проблеми були ще попереду…

Не працює Google Play!?!

Цього разу я “зловив” проблему, про яку давно чув, проте, ніколи не бачив. От і прийшла пора познайомитись. Проблема полягала у повній непрацездатності Google Play. Жах!

Маркет відкривається, дозволяє знайти необхідну програму, починає її встановлення і одразу ж видає повідомлення “Помилка отримання даних з сервера…”

Оскільки сам маркет завантажується, я зрозумів, що проблема або з клієнтом Google Play, або з моїм обліковим записом, або з іншими компонентами Android, що відповідають за встановлення програм.

В Інтернеті на цю тему було безліч порад, прооте більшість з них зводились до видалення облікового запису Google і під’єднання його знову. Мене це не влаштовувало, тож я почав шукати ще. Врешті решт я знайшов вирішення тут.

Що саме я зробив?

1. зайшов в “Налагодження” > ”Додатки” > ”Всі”
2. для програм "Google Play Маркет", "Google Services Framework" и "Сервіси Google Play" виконав такі дії: зупинити, видалити дані, видалити кеш, видалити оновлення
3. зайшов в “Налагодження” >  “Облікові записи” > “Google”
4. зняв відмітки з усіх пунктів у налаголженнях синхронізації
5. перезавантажився
6. не запускаючи ніяких програм пішов знову в “Налагодження” >  “Облікові записи” > “Google” та відмітив усі потрібні пункти знову
7. знову перезавантажився

Все! Google Play знову працює! Wow! Програми почали завантажуватись, проте проблеми були ще попереду… До речі, купа корисних порад і рецептів щодо вирішення проблем з Google Play ви завжди знайдете тут.

Неможливо встановити оновлення!

Наступна проблема – неможливість встановлення оновлень, яких за той час доки планшет був у сервісі, накопичилось чимало.

Кожна програма, якій треба було оновитись, завантажувалась, а потім система відображала повідомлення про помилку “Неможливо встановити на USB-накопичувач або SD-карту”.

Дивна проблема, давно такого не бачив – ще з часів Android 2.x. Та й тоді вона була з’явилась лише один раз і зникла після перезавантаження.

Тож я перезавантажився ще раз, але проблема не зникла.

В Інтернеті люди радили знайти і видалити тимчасовий файл smdl2tmp1.asec, який є причиною неможливості встановлення програм на карту пам’яті. Проте, у мене такого файлу не виявилось – ні через root-провідник, ні під час перегляду вмісту карти через Windows.

Ця обставина мене вельми засмутила, я почав було шукати інші поради у Мережі, коли випадково помітив, що програми оновлюються і встановлюються. Як це не дивно, все запрацювало коли я під’єднав планшет до комп’ютера і ввімкнув USB-накопичувач!

Єдина програма, яка так і не змогла оновитись – це порт OpenOffice під назвою AndrOpen Office. Але й цю проблему я вирішив – переніс програму з карти на планшет, оновив, а тоді переніс знову на карту. До речі, раджу звернути увагу на цю програму – це дійсно повноцінний офіс для Android-планшета. Щоправда, без стилуса працювати з ним не дуже зручно, оскільки під час переносу на Android інтерфейс, на жаль, залишили десктопним.

Тепер же все працює без проблем – програми оновлюються, все працює нормально. Тьфу-тьфу, щоб не зглазити

Страхування від проблем

Впевнившись, що все працює як слід, я зробив за допомогою того ж Titanium Backup нові резервні копії всіх програм та налаштувань. А щоб забезпечити їх доступність та надійне збереження, налаштував синхронізацію теки з резервними копіями зі своєю домашньою хмарою AICloud, про яку я писав раніше. А далі вже сам рутер автоматично робить резервні копії вмісту хмари у ASUS Webstorage.

До речі, домашня хмара від ASUS – річ дуже непогана, проте один раз все вже “накрилось мідним тазом” – файлову систему на флеш-накопичувачі було пошкоджено коли дружина висмикнула рутер з розетки. Можливо, саме в цей час виконувалась синхронізація. Як би там не було, слід бути обережним…

А в справі синхронізації мені допомогла чудова програма під назвою Folder Sync. Мені цілком вистачило можливостей безкоштовної lite-версії, обмеженої двома обліковими записами.

Ось так я відновив свій планшет до стану, у якому він був до ремонту.

Проте, відчуваю, скоро мені доведеться повторити всю процедуру спочатку – дуже вже кортить оновитись до Android 4.4.2!

На цьому все, до зустрічі за тиждень, друзі!

Хай вам щастить!

За вікном – справжня зимова погода. У нас, в Полтаві минулі три дні були дуже холодними – до 30 градусів морозу! Це не повинно бути для нас дивиною – не в тропіках живемо, тож я щиро дивуюсь коли студенти жаліються на холод і говорять що не могли дістатись до коледжу через погоду. Надворі ж зима! Треба всього лиш вдягнутись за погодою! Тим більше, що це просто мороз – ані сильних вітрів ані снігопадів…

Як би там не було, мені теж хочеться вже відпочити десь біля теплого моря, де від води віє легкий приємний вітерець, гріє сонце, а на небі – ані хмаринки. Хоч розповісти сьогодні я хочу саме про хмари – про такі модні зараз хмарні сховища. А якщо точніше, то про те, як побудувати своє власне хмарне сховище без особливих фінансових витрат.

Чого я хочу від хмари?

Перш за все, хочу сказати, що ж саме ми розуміємо під хмарою і які вимоги я ставлю до хмарного сховища.

Вікіпедія говорить, що

хмара – це це модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів), і які можуть бути оперативно надані та звільнені з мінімальними управлінськими затратами та зверненнями до провайдера.

У найпростішому ж побутовому розумінні хмара – це просто можливість зберігати свої файли не локально, а десь на сервері у мережі, що дозволить працювати з ними з будь-якого пристрою і звідки завгодно, де є доступ до Інтернету.

Так, хмарних сховищ, доступних для використання безкоштовно – безліч, і я теж, звісно ж, користуюсь багатьма з них. Однак, хочеться більшого:

1. знати, що твої файли – лише твої
2. мати доступ до пристроїв в домашній мережі звідусіль

Ящо вас теж відвідували такі думки, то рано чи пізно ви теж почнете шукати способи створити свою хмару.

Круто, але недешево

Перш ніж зупинитись на поточному рішенні, я розглядав різні способи побудови власної хмари.

Непоганим варіантом виглядало (і виглядає й досі) придбання спеціалізованого пристрою – наприклад, WD MyCloud. Цей невеличкий пристрій є, по суті, повноцінним файловим сервером, що працює під керуванням Linuх і дозволяє зберігати всі свої дані вдома, а працювати з ними – з будь якої точки світу де є доступ до Інтернет.

Мобільний додаток WD MyCloud дозволяє також інтегрувати у вашу домашню хмару популярні онлайнові сховища Dropbox, Google Drive і SkyDrive. Круто! Моє поточне рішення таких можливостей, на жаль, не надає. Тож, можливо, я ще подумаю над придбанням WD MyCloud…

Проте, мені хотілось спочатку потестувати власну хмару, оцінити її переваги і недоліки, а потім вже витрачати на неї гроші. Тому, я пішов іншим шляхом. Якщо ж вас цей варіант зацікавив, тут є невеличкий огляд пристрою.

Теж непогано і безкоштовно

Принаймні для мене на даний момент, оскільки основний компонент домашньої хмари я придбав заздалегідь. Колись я вже писав, що минулого Нового року зробив собі подарунок у вигляді нового рутера ASUS RT-N56U. Так, уже в березні його мені замінили за гарантією, однак, пристрій – просто супер.

Вже в тій прошивці, яка використовувалась з коробки, була фіча під назвою AIDisk, що дозволяла “розшарити” під’єднані до рутера USB-пристрої (флешки, зовнішні диски) у локальній мережі. А зпоявою модних прошивок ASUS WRT (версії 3.0.0.4.ххх), з’явилась підтримка ще й технології ASUS AICloud !

Звичайно ж, я одразу ж оновив прошивку і тепер вміст USB-пристроїв, під’єднаних до рутера, став доступним не лише локально, а й звідусіль, де є доступ до Інтернет!

Можливим це стало завдяки підтриці рутером технології DDNS, налаштування якої на рутері не потребує наявності жодних спеціальних знань. Детальна інструкція з налаштування та використання AICloud доступна на сайті виробника. Все це дійсно дуже просто!

Тепер диски, під’єднані до рутера, доступні як через симпатичний веб-інтерфейс у стилі METRO (є навіть можливість відкривати офісні документи – з допомогою Google Docs Viewer), так і через мобільний додаток.

І ще один бонус – вам доступні не лише диски, під’єднані до рутера, а й розшарені теки інших пристроїв з домашньої мережі – комп’ютерів, HD-плеєрів, навіть планшетів членів родини! Супер! Це саме те, про що я мріяв.

Не так давно у мене була нагода випробувати свою нову іграшку – під час проведення курсу я демонстрував слайди зі своєї домашньої хмари. Wow! А можливість “дістати” звідки завгодно необхідні файли, які зберігаються на домашньому комп’ютері? Або подивитись відео чи послухати музику з диску домашнього HD-плеєра? Круто, чи не так?

На жаль, є й недоліки. Інтеграція з онлайновими хмарними сховищами відсутня. За виключенням ASUS WebStorage, синхронізацію з яким я налаштував з метою резервного копіювання. Можливо, ASUS додасть можливості інтеграції з Google Drive, Dropbox, SkyDrive та ін. пізніше?

Можливо, все ж таки, доведеться додати до свого комп’ютерного парку ще й WD MyCloud…

Я спеціально не розповідав детально про налаштування (ті, кому все ж потрібні деталі, можуть почитати невеличкий огляд тут) – все робиться дуже просто і не потребує, як я вже говорив, якихось особливих технічних знань.

Тож вперед – до хмар!

До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!

Відповідь на запитання, яке я виніс у назву цього повідомлення, мене справді цікавить, оскільки, принаймні особисто для мне донедавна слово “офіс” обов’язково повинно було слідувати за словом Microsoft. 

Це не означає, що я припинив використовувати Microsoft Office, зовсім ні! Вже не раз я говорив, що “Офіс” – це єдиний по-спражньому вдалий, найкращий продукт Microsoft. Звичайно ж, я регулярно створюю купу документів – презентації лекцій, бланки, анкети і т.ін.

Однак, стаціонарним комп’ютером я користуюсь не так вже й часто. До того ж, в більшості випадків я вмикаю його лише як файловий сервер – аби через HD-плеєр у вітальні подивитись на великому екрані новий фільм, або коли треба щось зробити, а часу обмаль – тоді я швидко завантажую Ubuntu і роблю все що слід.  Решту часу я працюю з моїм планшетом під керуванням Android. Більшість моїх файлів, звичайно ж зберігаються в хмарі (неважко здогадатись, якій саме). Microsoft Office на ньому використовувати, звісно, не вийде.   Мій старенький смартфон з NOKIA Belle, хоч і має “рідний” Microsoft Office, однак у мобільному варіанті ним традиційно (і до того ж, незалежно від платформи) користуватись просто неможливо.

Тож, хоч слова “Microsoft” і “Office” для мене все ще тісно пов’язані, сьогодні я хочу розповісти вам про альтернативу. Не таку функціональну як продукт хлопців з Редмонду, однак, дуже й дуже непогану. Про неї я вже говорив, однак не так давно зєявилась нова версія, яка мене просто вразила.

Один для всіх платформ

Я вже не раз писав про Kingsoft Office – дуже відомий в азіатському регіоні офісний пакет, який може похвалитись не менш довгою історією ніж Microsoft Office і навіть має деякі фічі, відсутні у “старшого брата”.

Саме його я використовую на Android-планшеті. Не буду зараз повторюватись – про нього я вже писав, скажу лише що Kingsoft Office – це вдалий інтерфейс з “рібонами” у стилі Microsoft Office 2007-2013, неперевершена сумісність з форматами Microsoft Office і чудова інтеграція з хмарою. До того ж, абсолютно безкоштовно! Для любителів яблук – під iOS він теж є, хоч і не в настільки вражаючому варіанті.

Під Linux я, як вже говорив, теж користуюсь Kingsoft (WPS) Office – тут він виглядає неперевершено – звичні microsoft’івські “рібони” для Ubuntu – це просто приємний шок. Всі чудові фічі теж на місці (і сумісність з майкрософтівськими форматами) і теж без ніяких грошей!

Під Windows наш герой теж присутній, і якось я про нього також писав. Однак, донедавна безкоштовна версія, будучи повнофункціональною, мала один як на мене, суттєвий “косметичний” недолік – класичні меню, Аби отримати звичні “рібони” треба було купити Pro-версію. Вартість дуже демократична, проте…

І ось, не так давно сталось диво – з’явилась версія Kingsoft Office 2013 Free, яка у безкоштовному варіанті пропонує новий користувацький інтерфейс. Wow!

Версія є повнофункціональною, відсутні деякі речі, не вельми потрібні пересічному користувачеві (наприклад, VBA-макроси, а також таблиці з мільонами рядків та стовпчиків). Щоправда, немає й експорту у формати Microsoft Office 2007 і за це дійсно жаль, хоч читаються такі файли без проблем.

Інтерфейс же вже навіть язик не повертається назвати майкрософтівським – в принципі, це ті ж “ріббони”, однак якісь “модніші” чи що? Плюс, “фірмові” вкладинки відкритих документів. Виглядає новий офіс просто супер. І до того ж, нагадаю – абсолютно безкоштовно. Та й розмір – близько 50 Мб (всього лиш?) – вражає.

З огляду на сказане вище, Kingsoft Office 2013 Free одразу ж зайняв своє законне місце на жорсткому диску моєї стаціонарної машини, та й на комп’ютерах у моїй лабораторії в коледжі також. Вам також дуже раджу спробувати – повинно сподобатись!

Онлайнові шаблони

А ще в арсеналі компанії є дуже непогана онлайнова підбірка шаблонів документів (на кшталт Office Online, хоч поки що й у трохи “скромнішому” варіанті).

Спільний буфер обміну між різними пристроями

Ще один продукт, на який слід звернути увагу – це Kingsoft Clip – менеджер буферу обміну для Android та Windows. На планшеті він надає можливості керування багатосегментним буфером обміну у плаваючому вікні.

Під Windows це теж менеджер буферу обміну і засіб обміну зкопійованими фрагментами між планшетом і ПК. Фантастика!

Детальніше ви можете почитати тут. До речі, автори говорять, що Kingsoft Clip –це лише частина платформи Kingsoft Office X Plats мета якої – тісніша інтеграція з хмарою.

Що ж, на сьогодні все.

Успіхів вам! До зустрічі за тиждень!

Я вже не раз писав про “життя в хмарах”. Останнє моє повідомлення на цю тему стосувалось перенесення у хмару своєї колеції аудіозаписів. До речі, з тих пір дещо змінилось – я спробував CloudAround і виявив, що плеєр з ZeroPC чудово вміє програвати музику зі SkyDrive, як і Browser for SkyDrive. Тож свою музику я переніс на SkyDrive – 25 Гб краще ніж 5! А якщо вам треба ще більше місця в хмарах, встановіть Glide для Android і отримайте 50 Гб!

Однак, це вже я трохи відійшов від теми – я ж бо збирався розповідати про те, що ще цікавого можна зробити за допомогою хмарних сервісів Google! Тож, почнемо – сьогодні я розкажу вам як друкувати через Інтернет, отримувати СМС про нові листи, моніторити доступність свого блогу, і хостити невеличкі сайти. І все це – з допомогою Google Drive!

Друкуємо в хмарах

Першим нашим героєм буде Google Cloud Print – хмарна інфраструктура для друку. Cloud Print дозволяє мені друкувати на своєму домашньому принтері з мого Android-планшету, Linux-десктопу, навіть з мого NOKIA C7-00. Я можу навіть друкувати на домашньому принтері, знаходячись на робочому місці у коледжі, або навіть перебуваючи в іншому місті чи іншій країні! І це враховуючи той факт, що мій принтер не має Ethernet –порту!

Звичайно, щоб скористатись усіма принадами Google Cloud Print ви повинні мати обліковий запис Google і встановлений на вашому комп’ютері Google Chrome. Налаштувати Cloud Print дуже просто, з цим впорається навіть дитина – треба просто слідувати нехитрим вказівкам на сайті технології, тож говорити про це я не буду.

Скажу лише, що на планшеті для “хмарного друку” я використовую Cloud Print, а на NOKIA Belle-смартфоні – Files Plus.

Дізнаємось про нові листи через СМС

Якщо ви, так само як я, тісно зав’язані на використання сервісів Google, можливо вам захочеться отримувати повідомлення на свій телефон кожного разу, коли отримуєте нового листа у свою GMail-скриньку.

На жаль, сам GMail відправляти СМС не вміє, однак це вміє робити Календар Google – нагадує через СМС про заплановані події, чим я до речі, дуже активно користуюсь.

Тож ідея дуже проста – написати скрипт (у Google є своя “вбудована в хмару” мова програмування – Google Apps Script), який перевіряє чи не з’явився часом у скриньці новий листи, створює подію з назвою – темою листа у спеціально створеному для цього календарі, після чого вже календар шле СМС-повідомлення.

На щастя, писати нічого не треба – все вже написано до нас.  Заходимо і читаємо. Налагодити все це також абсолютно не проблема. Працює “на ура”. Єдиний нюанс – якщо ви отримуєте багато листів, краще перевіряти скриньку через скрипт не щохвилини, як радять автори статті, а рідше – я, наприклад, роблю це двічі на годину.

Моніторимо доступність свого сайту

Думаю, ви вже зрозуміли, що з допомогою Google Apps Script ви можете автоматизувати будь-що.

І знову одна добра людина вже зробила за нас всю роботу. Читаємо, виконуємо інструкції – і ваш власний сервіс моніторингу доступності сайту готовий! Хочу відмитити, що ви отримуєте не лише повідомлення про доступність сайту, а й протокол подій, до того ж, абсолютно безкоштовно!

Хостимо прості сайти

Так, звичайно, у Google є спеціальний сервіс для стиворення сайтів Google Sites (і сайт нашого коледжу функціонує саме на цій платформі), проте прості сайти (якщо їх можна так назвати), ви може прямо в Google Drive.

І знову все налаштовується як раз плюнути. Офіційну інструкцію з цього приводу ви можете почитати тут. Деякі додаткові поради і коментарі – тут.

Ще щось?

Звісно, я навів лише кілька прикладів “нетипового” використання хмари Google. Якщо ви знайдете ще якісь цікаві застосування сервісів Google, будь ласка, поділіться зі мною!

А поки що я пропоную вам почитати трохи застарілу, але все ще актуальну статтю про приховані фічі Gooogle Drive. До речі, ви можете використати хмарний текстовий процесор Google навіть у якості …блог-клієнту!

На останок

Хочу також наголосити, що невід’ємною частиною хмарної інфраструктури Google є Google Chrome. Це дійсно ідеальний браузер, який я особисто використовую з перших днів його існування – і під Windows й під Linux.

Хочу ще раз нагадати деякі чудові особливості цього браузера:

• магазин Chrome Web Store з великою кількістю додатків, багато з яких працюють і в оффлайні, є й спеціально призначені для використання з Google Drive
  
• Чудове меню встановленихх програм, яке прекрасно замінило кнопку Start у Windows 8. На жаль, воно доступне лише в Windows, принаймні, я не знайшов способу активувати його в Linux. Ось так, наприклад, виглядає мій робочий стіл:
  
• Чудова синхронізація закладинок, встановлених розширень і т.д. на різних пристроях, можливість відкривати вкладинки, відкриті на інших пристроях. Wow!

Список можна було б продовжувати, однак на цьому я буду закруглятись. 

До зустрічі за тиждень! Нехай хмари стануть для вас другою домівкою!

Всі ми весь час користуємось хмарними сервісами. Чимало з нас слухають музику з допомогою “Вконтакті”, Last.fm, Google Music, Yandex Музыка (до речі, Android-клієнт останньої буквально пару днів тому з’явився у Google Play Market! Wow!) та інших “музичних хмар”. Подібних сервісів зараз дуже багато, кожен має свої переваги і недоліки і особисто я вже гублюсь у їх морі – наприклад, у мене в Chrome закріплено вкладинки для MuzicGenie, YouZeek, TrackFlow, MuZebra, 2U, TotTheBestOf… 

Так, більшість музичних сервісів абсолютно безкоштовні, однак багато хто вводить підписку на користування “хмарою”, а дехто починає брати гроші за прослуховування музики на мобільних пристроях. Це з одного боку. А з іншого – хочеться чогось свого, власного…

Можна, звичайно, створити щось “абсолютно своє” – придбати хостинг, або налагодити власний сервер і встановити там netjukebox або Opentape…

А можна використати своє хмарне сховище в Google Drive. Так вже сталось, що сервіси і продукти Google – є фундаментальними компонентами моєї повсякденної діяльності, тож я обрав цей варіант. Тим більше, віднедавна Google Drive ділить сховище з іншими сервісами компанії, що теж нам на руку.

Що ж, власне я зробив?

Просто створив в Google Drive теку Music, куди завантажив деякі з моїх улюблених альбомів 30STM, Linkin Park, NickelBack та ін.

Потім я відкрив меню налаштувань Drive і обрав там Manage App:

У вікні, що з’явилось, я клікнув на посиланні Connect more apps:

Нове вікно пропонує нам досить непоганий набір онлайнових сервісів, які здатні працювати з Google Drive. Проте, ми просто пишемо DriveTunes у рядку пошуку:

Як бачите, у мене DriveTunes вже встановлено, тож замість кнопки +Connect у верхньому правому кутку присутня кнопка *Rate it. У вашому ж випадку достатньо натиснути на кнопку і DriveTunes буде пов’язано з вашим обліковим записом. При цьому Google Drive запитає чи відкривати MP3-файли у CloudTunes за замовчуванням. Звичайно ж відкривати!

Все, справу зроблено!

Тепер коли ви натискаєте на MP3-файлі в Google Drive, відкривається CloudTunes і починається відтворення музики:

Чудово чи не так?

До речі, у мобільному Chrome на моєму Android-планшеті все працює так само чудово, як і на “великому” комп’ютері. Втім, чк стверджують творці DriveTunes, Android-клієнт теж вже “на підході”. Хоч, можна просто встановити на мобільний пристрій Music Drive – цей простий плеєр дозволить комфортно прослуховувати вашу Google Drive-фонотеку на планшеті або телефоні. На “великій” машині можна також встановити Chrome-додаток для DriveTunes (що я й зробив).

Звичайно, DriveTunes – не єдиний сервіс такого роду. Досить відомим є, наприклад, Music Player for Google Drive. До речі, на Android-пристрої ви можете насолоджуватись також музикою, завантаженою вами на box.net або Dropbox! А ще є плеєр CloudAround, який дозволяє використовувати майже всі існуючі хмари, в тому числі і Microsoft SkyDrive!

Після успіху з музикою мені захотілось винести в хмари ще й мою колекцію FB2-книжок. Раніше для Google Drive існувала чудова “читалка” 8Reader, проте зараз вона на жаль кудись зникла. Що ж, буду шукати альтернативу…

На разі все. До зустрічі за тиждень! Нехай ваші хмари завжди будуть доступними а майбутнє – безхмарним!

P.S. Для тих, хто може платити певну копійчину щомісяця ($0,99 за 5 Гб), я пропоную придивитись до сервісу Audiobox – в ньому є все, про що ми говорили, але небезкоштовно. А ще є Tonido…

Сьогодні мені хочеться розповісти вам про новий сервіс для роботи з документами: перетворення з одного формату в інший, пересилки великих файлів вашим партнерам, тимчасове або довгострокове збереження файлів “у хмарі”  і т.ін.

Слід зазначити, що саме розробники сервісу виявили ініціативу і запропонували мені ознайомитись з можливостями їхнього дітища. Що я й зробив і тепер з повною відповідальністю можу сказати, що вам необхідно звернути увагу на цього нового гравця “хмарних шгрищ”. Можливо, ви знайдете тут все, що вам необхідно і припините користуватись монстрами перенасиченими непотрібними вам фічами?

Не буду більше вас дражнити: мова в нас сьогодні піде про Cometdocs – новий сервіс, який новим назвати можна хіба що умовно, оскільки вперше “народився” він у 2009.

Так, ви правильно прочитали – саме у 2009, майже чотири роки тому. Проте, тоді це був невеличкий онлайновий конвертор документів , який отримав свого користувача, однак ще не був тією повноцінною платформою для роботи з документами, якою він є зараз.

Тож давайте розглянемо, які саме можливості Cometdocs отримав народившись вдруге.

Почнемо з головної сторінки сервісу. Одразу хочу відмітити, що спробувати Cometdocs в роботі можна навіть не реєструючись, і це чудово. Просто натисніть кнопку Upload (або перетягніть файли з Провідника або Робочого столу), завантажте будь-який документ і спробуйте перетворити його у інший формат, переслати його іншиій людині або “публічно” зберегти у хмарі на 24 години. Клас!

Якщо ж зареєструватись або увійти з використанням вашого облікового запису Google, Facebook або Microsoft, ви отримуєте можливість приватного збереження ваших документів в хмарі і керування ними.

Як можете бачити, інтерфейс сервісу мінімалістичний і дуже зручний, без зайвих візуальних прикрас і надокучливої реклами. Просто чотири вкладинки назви яких говорять за себе: Convert (перетворення форматів), Transfer (пересилання), Store (керування збереженими файлами), Host (публічне або приватне збереження у хмарі).

Конвертор між різними форматами працює просто чудово! Для проби я завантажив PDF-файл однієї з моїх публікацій, обрав формат Microsoft Word і через кілька хвилин (!) отримав листа з посиланням для завантаження перетвореного документу. Дійсно космічна швидкість!

Перетворений файл виглядав ідеально – оригінальне форматування було збережено на всі сто відсотків. Браво!

Перелік доступних для перетворення форматів теж порадував – тут тобі і формати Microsoft Office, і Open Office, і графічні зображення, звичайно ж HTML і навіть файли AutoCAD!

Керувати своїми файлами ви можете на вкладинці Store. До речі, тут ви бачите не лише список файлів, а й у яких форматах вони зберігаються і при видаленні можете зберегти лише потрібний формат, а інші видалити.

Чудово також, що скрізь працює перетягування, що робить й без того зручний інтерфейс ще зручнішим.

Пересилку файлів і розшарювання я не тестував, однак впевнений, що працюють вони так само чудово, як і конверсія.

Окремо слід відмітити блог проекту, де ви можете знайти чимало корисної інформації, яка стосується не лише роботи з Cometdocs, але й Microsoft Office, безкоштовних утиліт, які можуть стати у нагоді і т. ін. Дуже раджу сюди зазирнути!

В цілому, слід відмітити, що творцям Cometdocs вдалось створити дійсно симпатичний хмарний сервіс з акцентом на якісне перетворення форматів збережених документів.

Єдине, що трохи засмучує – це обмеженість безкоштовного тарифного плану. Наприклад, без щомісячної платні вам недоступні пакетні операції, перегляд завантажених файлів і розпізнавання тексту. Також обмежений обсяг сховища (1 Гб), максимальний розмір файлу для пересилання (100 Мб) і час збереження файлів, призначених для пересилання (3 дні), а перетворити до іншого формату ви можете лише 15 документів на тиждень. Однак, більшості з нас для повсякденного використання сервісу цього цілком вистачить, а вибагливі користувачі за зовсім невеличкі гроші отримають все, чого не вистачало. Детальніше про можливі тарифні плани ви можете почитати тут.

На завершення цього короткого огляду хочу побажати авторам Cometdocs успіхів, а їхньому дітищу – довгих років життя.

На цьому все. До зустрічі за тиждень!

P.S. Якщо ви є автором цікавого програмного продукту або знайшли цікаву програму або веб-сервіс, який може стати у нагоді іншим людям – не соромтесь, залиште мені повідомлення і я потестую вашу знахідку й поділюсь своїми враженнями

Не так давно мені треба було переглянути Word’івський документ, який чомусь не захотів відкриватись у Office 2013. Причому – не відредагувати, а саме переглянути – мені потрібно було лише згадати прізвище автора.

Так, звісно, я міг зкопіювати документ на планшет і відкрити його там, або перезавантажитись в Ubuntu і переглянути файл в OpenOffice… Але зайвих рухів робити не хотілось (а якщо чесно, просто захотілось погратись), і я вирішив переглянути файл в онлайні.

Тож сьогодні мені хотілося б сказати пару слів про онлайнові переглядачі офісних документів.

Перш за все, хочу сказати, що рішення типу “завантажити на SkyDrive або Google Drive і відкрити там” мені здалось нецікавим, тож я вирішив пошукати онлайновий сервіс-переглядач.

Першим я згадав про Google Document Viewer. Колись давно я ним користувався, і навіть встиг забути, що це переглядач саме для онлайнових файлів – тих, які вже кудись завантажені. Вам треба лише надати адресу.

Тоді я згадав про ThinkFree Office – колись я користувався їх онлайновим пакетом, пакетом для нетбуків під керуванням Windows, і пам’ятаю, що в них теж був переглядач документів.

Дійсно, переглядач є, дозволяє завантажувати локальні файли для перегляду, однак дуже незручний – в маленькому віконці – скоріше демонстрація можливостей, ніж робочий інструмент.

Наступним моїм пацієнтом став Zoho Office Document Viewer. Про Zoho Office я знаю давно і завжди вважав цей пакет кращим і найфункціональнішим з усіх онлайнових “офісів”.

Колись я активно користувався продуктами Zoho, зокрема – Zoho Meeting для організації онлайн-презентацій.

Не підвів мене Zoho і цього разу – Zoho Viewer виявився дійсно серйозним інструментом!

Переглядати можна як онлайнові так і локальні файли, підтримується купа форматів, перегляд відбувається у повнорозмірному вікні, є можливість друку, експорту, редагування…

Відчуйте різницю з попереднім пацієнтом!

Так, я зробив все, що мені було потрібно. Але не зміг зупинитись і спробував ще один сервіс – ViewDocsOnline.

Cайт стверджує, що цей продукт – найпростіший спосіб перегляду документів в онлайні. І я навіть ладний погодитись – тут є все: підтримка багатьох форматів (навіть epub), можливість перегляду локальних і “хмарних” файлів, файли можна “розшарити”, впровадити на ваш сайт або блог, зберегти як PDF…

Дуже непогано (завдяки технології від Scribd)!

Підсумковуючи сказане, перше місце я б віддав Zoho Viewer, друге – ViewDocsOnline, а третє – переглядачеві від Google, хоч він і не може похвалитись можливістю перегляду локальних файлів.

Ну от, переможців визначено, тож на сьогодні все. Наступного разу я розповім як розшарював текст в онлайні і порівняю кілька онлайнових буферів обміну.

До зустрічі через тиждень!

На початку місяця я брав участь у безкоштовному тренінгу Microsoft для Windows Azure-розробників. Захід мені дійсно сподобався, я дізнався багато цікавого, а головне – зрозумів що Windows Azure – це просто, і що використовуючи ті знання, вміння і навички, які в мене вже є, я легко зможу розпочати розробку додатків для Windows Azure.

Детально розповідати про те, що саме я там дізнався, я зараз не буду, оскільки це дуже специфічні речі, які зацікавлять лише .NET-розробників. Якщо вам все ж таки цікаво – завітайте ось сюди і завантажте матеріали тренінгу або відеозаписи.

А я поки що розповім про один продукт, який стане в нагоді багатьом пересічним користувачам і про існування якого я дізнався також під час цього тренінгу.

Впевнений – більша частина тих, хто читає ці рядки, користується тим чи іншим хмарним сховищем, і найімовірніше, що це Google Drive. Як ми зазвичай працюємо з ним? Більшість, напевне – через браузер. Також додаток для роботи з Google Drive встановлено на наших Android-смартфонах і планшетах. Також ви можете завантажити додаток від Google для синхронізації певних тек з Google Drive (каюсь, я його не встановив й досі).

Однак, іноді хочеться мати зручніший і звичніший спосіб роботи зі своїми хмарними файлами – на кшталт того, як ми працюємо з локальною файловою системою у двопанельному файловому менеджері типу Total Commander.

І така можливість дійсно є! Зустрічайте – Cloudberry Explorer for Google Storage! Цей чудовий і, що важливо, бещкоштовний продукт являє собою звичайнісінький двопанельний файловий менеджер з допомогою якого ви можете працювати зі своїми хмарними файлами в тому ж стилі, що ї з локальними.

Щоправда, Google Drive там все ще носить назву Google Docs, але це не проблема – працює все просто чудово.

Дійсно, дуже зручна і дуже проста у використанні річ!

До речі, Cloudberry має безкоштовні версії свого Explorer’а і для Amazon S3, Windows Azure Blob Storage, Rackspace…

Спробувавши цей продукт, мені захотілось мати щось подібне і для SkyDrive. Так, звичайно, я використовую SDExplorer, однак робота у “Провіднику” Windows – це зовсім не те, хочеться мати щось звичне двопанельне.

Пошукавши хвилини зо дві я знайшов плагін для Total commander, який дозволяє працювали з файловою системою SkyDrive. Проте, радість моя була передчасною – з’єднатись з моїм обліковим записом мені так і не вдалось.

А ще краще – мати файловий менеджер, здатний працювати не тільки з Google Drive і SkyDrive, але й з Dropbox, Box, Ubuntu one… Так, існує чимало онлайнових сервісів такого типу, наприклад, OTIXO або Primadesk, проте всі вони мають певні недоліки.

Єдиний на даний момент універсальний продук такого типу – це MultiCloud File Manager – плагін для OpenOffice на базі SME Storage. Треба буде спробувати…

Що ж, на сьогодні, мабуть, досить. До зустрічі наступного тижня!

На жаль, сьогодні погода нас не тішить – замість сорокаградусної спеки за вікном лише 16 градусів тепла. Проте, це не завадить нам з вами поспілкуватись на тему нашого улюбленого офісного пакету – Microsoft Office. Тим більше, що не так давно я почав тестувати сервіс, який робить чергову спробу надати нам можливість використовувати повноцінний “офіс” на Android-планшетах.

Пам’ятаєте я колись писав про OnLive Desktop і AlwaysOnPC? Тепер ми маємо дещо новеньке – CloudOn!

Одразу хочу зауважити, що CloudOn – це сервіс трохи іншого типу, ніж OnLive Desktop і AlwaysOnPC. Якщо останні надають нам можливість працювати з “повною” Windows або Linux, встановленими на віртуальних машинках десь в хмарах, то CloudOn не показує нам робочий стіл віддаленої машини. Ідея тут дещо інша. І, треба сказати, ідея досить вдала.

Справа в тому, що ви не зберігаєте жодних файлів на дисках віртуальних машин або хмарному сховищі CloudOn. Ні, ви лише під’єднуєтесь до ваших Google Drive, Dropbox і Box-сховищ і відкриваєте документи звідти за допомогою додатків сімества Microsoft Office і Adobe Reader, встановлених на хмарних віртуальних машинах! Wow!

На жаль, Google Play каже, що додаток CloudOn є несумісним з моїм ASUS Eee Pad Transformer. Проте, це не завадило мені знайти в Мережі відповідний APK-файл і встановити програму вручну.Працює все чудово: одразу після встановлення додаток запропонував зареєструватись і під’єднати свої облікові записи Google Drive, Dropbox і Box, і вже за десять хвилин я був в змозі відкривати і редагувати свої документи!

Все зроблено стильно і зручно, інтерфейс добре продумано і пристосовано для використання на touch-пристроях:

Коли ви відкриваєте документ, він дійсно відкривається в повноцінному Word’і, Excel’і, PowerPoint’і. В останньому навіть працюють всі нові 3D-ефекти переходів між слайдами!

І все, здавалося б, чудово, проте в цій бочці меду, як водиться є одна ложка дьогтю, і дость значна: на жаль, CloudOn має такі ж проблеми з кирилицею як і OnLive Desktop. Документи, які містять текст кирилицею, відкриваються без проблем, ви можете їх переглядати і робити з ними що завгодно, однак, якщо ви спробуєте ввести текст кирилицею, додаток миттєво припиняє свою роботу.

Свого часу я спілкувався з саппортом OnLive Desktop щодо неможливості роботи з кирилицею і єдине, що мені порадили – це перейти на платну основу роботи з сервісом, а там мовляв, щось придумаємо. Підозрюю, що з CloudOn ситуація буде аналогічна… Жаль… Проте,почекаємо, можливо щось зміниться на краще (а може вже й змінилось – я довгий час не користувався OnLive Desktop – треба буде глянути, може вони вже реалізували можливість зміни мови вводу).

Ще один нюанс – досить дивно, чому б не зробити підтримку SkyDrive? Так я можу працювати з звоїми SkyDrive-файлами на планшеті через Browser for SkyDrive, однак, чого б не працювати з ними прямо з CloudOn-клієнта?

До речі, нещодавно я знайшов непоганий варіант для роботи зі SkyDrive на моєму NOKIA Belle-смартфоні – SkyFiles. Проте, це я вже відійшов від теми нашої розмови. Повертаючись назад і підводячи підсумки, скажу, що CloudOn дійсно вражає, проте неможливість вводу тексту кирилицею дуже засмучує.Тож спробувати цей сервіс, безперечно, варто, а чи користуватись ним на регулярній основі – це вже інше питання…

До зустрічі наступного тижня, друзі! Чекайте на наступну статтю – я розповім про дещо цікаве!