Нарешті я провів свій останній в цьому році тренінг і повернувся додому. До Нового року залишилось зовсім небагато часу, однак, я пам’ятаю, що обіцяв розповісти про ті VR-додатки, які я встиг випробувати з моменту придбання VR-гарнітури.

Тож, виконую свою обіцянку!

Одразу ж хочу відмітити, що я пробував багато VR-програм, деякі з них я погрався і видалив, деякі залишив “на потім”, тож зараз я перелічу лише ті з них, які встановлено на моєму телефоні на даний момент.

Системні програми

• Google Cardboard – програма, з якої слід почати, вона необхідна хоча б для того, аби просканувати QR-код налаштування гарнітури. Також вона містить кілька демонстраційних програм і може використовуватись як лончер VR-додатків, однак, в цій якості вона, як на мене, є дуже незручною.
• VR Calibration – назва говорить за себе – це програма для калібровки гарнітури, тобто її “тонкого налагодження” – фокус, відстань між зіницями ока тощо.
• Fulldive – а ось це – справжній VR-лончер – портал для запуску всіх ваших VR-додатків та пошуку нових. Керування відбувається без контролера – лише з допомогою гіроскопа. Особливо цікаво набирати текст на віртуальній клавіатурі, зупиняючи погляд на кожній “клавіші” на 1-2 секунди!

Перегляд відео

• OpenMovie VR – віртуальна вітальня для перегляду в 3D та на великому екрані всіх вільних мультфільмів створених з допомогою Blender. Варто глянути, навіть якщо ви вже бачили мультик про кролика-здорованя!
• Magic VR Player – перегляд будь-якого локального та потокового відео у сферичному режимі (ви – всередині відео) або просто на великому віртуальному екрані (2D-режим). Просто супер! Я використовую йогоу парі з HD Serials для перегляду серіалів

Ігри (куди ж без них?)

Жахи

• Chair In a Room – дуже раджу глянути, атмосфера – чудова, дійсно страшно, занурення повне
• Sisters – не так страшно, як говорять, однак, це теж непоганий представник жанру.
• Dark Walls – а це – гра, яка дійсно лякає. На ніч краще не пробувати!

Інші ігри

• Space Stalker VR – космічна “стрілялка” з непоганою графікою. Трохи одноманітно, однак, красиво й керується без контролера.
• Zombie Shooter VR – не надто реалістична графіка, однак, погратись – випустити пару – можна. Теж не потребує контролера
• Beasts of Legend VR – щойно встановив, ще не пробував, однак багато чув про цю гру, буду гратись найближчим часом, можливо, навіть сьогодні!

Доповнена реальність

• Cmoar AR RPG – це, скоріше, не гра, а демонстрація майбутнього ігр на кшталт D&D. Дуже раджу спробувати – це дійсно вражає! Просто друкуєте QR-код і дивитесь на нього через камеру та окуляри… і замість листка паперу ви бачити живий 3D-світ, який можна розглядати як завгодно – повертати, наближати тощо! Обов’язково спробуйте!

Також слід сказати про Google StreetView – там ви зможете подивитись сферичні фото різних куточків нашої планети, однак, щоб “подорожувати” вам знадобиться контролер! Подібний досвід пропонує Google Expeditions, однак, його я ще не пробував…

Ну ось і все. Я спеціально не наводив посилань – всі програми (окрім, звісно HD Serials) чудово знаходяться у Google Play, тож проблем з їх встановленням у вас не виникне.

А на цьому на сьогодні все. Не буду заважати вам готуватись до свят з якими я вас ще привітаю
До зустрічі напередодні Нового року, друзі! Бережіть себе!

Я знову з вами! Повернувся з Києва, де проводив один з перших в Україні тренінгів з SharePoint 2016 (курс 20339-1), і одразу ж поринув у турботи – купа справ, лекції, лабораторки, виховна година, батьківські збори, тренування, навіть невеличкі проблеми зі здоров’ям…

Вже дуже скоро я розповім вам про те, як я знайомився з віртуальною реальністю, і що з того вийшло, а зараз хочу зупинитись на модній нині темі BYOD – Bring Your Own Device – а саме підході до організації робочого місця, коли співробітники працюють з використанням власних пристроїв. Зазвичай під “пристроєм” ми розуміємо лептоп, однак, все може змінитись. Більш того, спроби зробити з телефону подобу “великого ПК” вже були, й сьогодні я розповім вам про ще одну – досить цікаву.

Думаю, багато хто з вас пам’ятає Motorola Atrix – стару й дуже “скромну” за технічними характеристиками модель телефону, яка могла похвалитись однією чудовою особливістю – при встановленні її у док-станцію (були моделі як звичного вигляду, так і “лептопоподібні”, на кшталт майбутніх ASUS Padfone) або піключенні до монітора інтерфейс OC Android змінювався на звичний десктопний (Motorola Webtop)!

Таким чином було дуже зручно працювати з поштою та лазити у Мережі на великому екрані. А враховуючи те, що більшість часу ми проводимо у браузері, то ось він – перший претендент на роль власного пристрою-телефону, замінника як лептопа, так і “великого ПК”!

Виглядало чудово:

Однак, як я вже говорив, технічно телефон був надто “слабкий”, та й не дуже поширеним у наших краях.

Інший спосіб зробити з телефона щось типу настільного ПК – встановити на нього повноцінну десктопну ОС, наприклад, Ubuntu. Колись я так грався зі своїм телефоном – з допомогою Linux On Android. Вийшло теж непогано, однак, потрібен був рут, а далеко не всі користувачі на йдуть на цей крок…

Пару тижнів тому я напрапив у Google Play на програму під назвою Leena Desktop UI (Multiwindow), або  LeenaOS. Спробува – дійсно, непогано! Я підключив до свого ASUS Zenfone 2 (deLuxe edition – 4 ГБ ОЗП та 2,3 Ггц) мишу та клавіатуру, підключився до монітора через ezCast, і вуаля – побачив майже нормальний “робочий стіл”, зміг відкрити кілька вікон…

Так, виглядає непогано і досить зручно, однак, проблема з Leena – та ж, що й з Motorola Atrix – мало вбудованих програм Так, ви можете запустити будь-який з Android-додатків, встановлених на вашому телефоні, однак, вони не будуть працювати у вікнах.

Однак, незважаючи на це, раджу все ж спробувати Leena OS – можливо, сподобається. Також, можете випробувати Andromium OS – цей проект теж виглядає багатообіцяюче:

А у мене на разі все. До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе! Хай вам щастить!

Як ся маєте? Готові до початку нового навчального року?

Сьогодні я хочу розповісти вам про одну чудову програму для Android, що дозволяє усунути проблему, яка мене особисто завжди вельми дратувала – небажання деяких програм, оптимізованих під телефони, працювати у “планшетному” – горизонтальному режимі.

Як приклад, можу навести додаток e-Control від Broadlink, який дозволяє керувати обладнанням виробництва цієї компанії. Його встановлено на всіх моїх пристроях, а також на пристроях дружини та доньки – аби мати змогу керувати освітленням та побутовою технікою. І нас вже дістало те, що під час роботи з програмою планшети треба тримати вертикально

Однак, не буду більше вас інтригувати. Герой (чи героїня?) нашої сьогоднішньї розмови – Rotation – Orientation Manager. Програма існує в двох варіантах – платному (21,99 грн) та абсолютно безкоштовному варіанті.

Реклама відсутня, root не потрібен (!) більшість можливостей доступні безкоштовно. Дизайн – теж на висоті – простий, стильний, виконаний у відповідності до всіх рекомендацій Google.

Не буду довго говорити про те, що може Orientation Manager – розібратись в інтерфейсі дуже просто. Основне, що мені було потрібно – налагодження параметрів орієнтації екрану для кожного додатка окремо – програма робить, і робить дуже добре. Тепер я може комфортно використовувати всі програми, які раніше змушували мене обертати планшет. Та що я говорю – дивіться самі:

Що ж, на цьому на сьогодні все. Бережіть себе, свої нерви та свої пристрої! 
До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!

Я вже багато разів говорив що я не люблю VK – ця мережа мені здається надто вже неоригінальною у порівнянні зі своїми страшими братами. Однак, як не дивно, молоде покоління активно нею користується, тож мені теж потрібен обліковий запис, бо іноді це найшвидший спосіб зв’язатись зі студентами. Та й чого гріха таїти – іноді VK можна використати як мережевий медіаплеєр

Звісно ж, в мене є облікові записи у Facebook, Twitter, Google+, LinkedIn та інших соцмережах. Для роботи з ними на всіх моїх пристроях встановлено офіційні клієнтські додатки, які засипають мене повідомленнями (буквально щойно видалив з годинника 296 повідомлень, які накопичились зранку), і з часом починають гребти під себе сотні мегабайтів місця у пам’яті пристрою. Тож питання як зекономити у такому випадку місце на телефоні є дійсно актуальним, і я його частково вирішив.

Проблему можна вирішити кількома способами, найпростіший з яких – просто видалити клієнтські додатки і працювати з соцмережами через браузер. Тим більше, що Chrome для Android (і не лише він) дозволяє створити ярлик для сайту та отримувати від нього повідомлення. Однак, я не впевнений, що цей спосіб підійде кожному…

Другий варіант – використання альтернативних клієнтів.

З VK проблем немає – згадайте про старий добрий Kate Mobile. Виглядає він трохи аскетично, однак, працює непогано – виконує всі забаганки і займає зовсім небагато місця у порівнянні з офіційним клієнтом.

Завантажити його можна з Google Play, або з сайту автора. Я б радив останній варіант, оскільки у маркеті представлена Lite-версія, яка не дозволяє відтворювати музику.

Офіційний клієнт Facebook – це взагалі жах – у мене з часом він розрісся на кілька сотень мегабайтів, плюс месенджер… Одним словом, спочатку я його просто видалив і замінив ярликом для мобільної версії сайту Facebook. Однак згодом я дізнався про таку чудову річ, як Slim Social. Мене здивував розмір програми – близько 150 kb! Виявилось, що це просто обгортка (WebView) над мобільним сайтом Facebook плюс певні додаткові налаштування. Тож я встановив собі це диво і не жалкую

Завантажити Slim Social for Facebook можна з Google Play. До речі, це програма з відкритими вихідними кодами, тож ласкаво просимо до відповідного репозиторію на GitHub!

Щодо Twitter, то тут я все ж таки не готовий до змін – Plume я не проміняю ні на що інше. Мені здається, що конкурентів у нього немає взагалі Хоч мушу сказати, що існує SlimSocial for Twitter (так, ви не помилились – від автора SlimSocial for Facebook), який теж є вільним ПЗ, поки що знаходиться у стадії бета-тестування, і може бути завантаженим з сайту XDA.

Для Google+ альтернативних клієнтів я не знайшов взагалі, тож якщо вам такі відомі, поділіться, будь ласка, ними зі мною за допомогою коментарів. З LinkedIn теж питання відкрите, оскільки у мене встановлено обидва офіційних додатки – власне, LinkedIn та SlideShare…

Google+ для для мене особисто є найнеобхіднішим, оскільки саме на цій платформі працює закрита спільнота нашої спеціальності, де ми ділимось зі студентами навчальними матеріалами, “вивішуємо” оголошення, обговорюємо новини тощо. Щоправда, не так давно обговорення інструментів розробки, бібліотек та технологій ми винесли до Google Spaces…

Що ж, на цьому на сьогодні все. До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе, і не забувайте, що спілкування – це не лише соціальні мережі, але й час, проведений разом з друзями!

Ось нарешті я зібрався знову поділитись з вами своїми думками. Минулі тижні видались для мене дуже важкими і напруженими, тож вибачайте за затримку з цим повідомленням, яке я задумував написати вже досить давно.

Справа в тому, що мені часто потрапляють на очі статті типу “5 програм для Android без яких я не можу жити”, “5 кращих програм для Windows”, “5 програм, які ви повинні першими встановити на свій новий телефон” тощо. Ось я й вирішив написати свій варіант. А оскільки для щастя мені потрібно трохи більше, аніж 5 програм, то й вийшло 5х3. Плюс ще один блок – програми “для дому, для сім’ї”…

Що ж, почнемо!

Перша п’ятірка – мінімум для роботи

1. GMail або Inbox – пошта для мене – це основний робочий інструмент, оскільки поштою я спілкуюсь з клієнтами, партнерами, студентами тощо. Gmail я використовую ще з тих часів, коли зареєструватись там можна було лише за запрошенням. І хоч з тих пір минуло вже чимало часу, GMail – й досі найкращий поштовий сервіс, який задовольняє всі мої потреби. Звісно, коли Google почав тестування Inbox (знову ж таки за запрошеннями), я почав використовувати і цей сервіс також. Так, за час його існування Inbox by Gmail значно покращився (на початку його існування сервіс не мав навіть такої фічі, як налаштування підпису!), однак, я й досі не вирішив, який з сервісів (клієнтів для Android) обрати й частіше використовую все ж таки GMail. А от дружині більше сподобався Inbox…
2. GTasks – чудовий клієнт для Google Tasks, який додає усі відсутні у цього сервісу фічі, як наприклад, час нагадування про завдання, повторювані завдання тощо. Кілька років тому я придбав про-версію (розблокував можливості автоматичної синхронізації завдань, темну тему оформлення та інші дрібниці) і дуже задоволений!
3. Google Calendar – без коментарів – незамінна річ для планування свого розкладу.
4. Google Keep – чудовий записник. Я почав користуватись ним як тільки цей сервіс з’явився, й поступово він став моїм основним записником, зараз я практично не використовую Evernote! Так, сервіс простий, однак має кілька чудових фіч – нагадування за часом, або нагадування за місцем. Це дуже зручно. Зазвичай я створюю нагадування за місцем, тож коли я приїжджаю на вокзал, годинник вібрує  і відображає номер автобуса, яким я маю їхати додому.
5. Google Authenticator – оскільки я використовую двохфакторну аутентифікацію для кількох моїх облікових записів, я досить часто використовую Google Authenticator (як телефонну версію, так і версію для годинника), аби мати змогу користуватись своїми сервісами на чужих машинах.

Друга п’ятірка – інструменти

1. Dashlane – зручний менеджер паролів, який встановлено на всіх моїх пристроях, починаючи від планшета та телефона, і закінчуючи “великим ПК”. Я плачу за преміум підписку і вважаю, що воно того варте.
2. Google Drive – без коментарів – основне хмарне сховище для моїх файлів – від офіційних документів до програм тренінгів та чернеток статей. Вже досить довгий час я плачу невеличку щомісячну грошинку за додатковий обсяг (100Гб) сховища і це теж варте того.
3. Privat24 – знову ж таки, коментарі непотрібні – це інтернет-банкінг, який просто поза конкуренцією – теж незамінна річ для бізнесу.
4. ES Explorer – просто кращий файловий менеджер з усіх, які я бачив (а бачив я чимало, оскільки використовую Android починаючи з версії 1.6). Купа кіллер-фіч!
5. Pushbullet – теж річ, яку я використовую на всіх своїх пристроях і “великому ПК”. Дуже зручно для сихнронізації повідомлень (паралельно я використовую MightyText) і обміну текстом/посиланнями/фотографіями/файлами між членами родини.

Третя п’ятірка – читаємо та спілкуємось

1. Feedly – сервіс, який зайняв нішу Google Reader. Цим все сказано – просто кращий агрегатор RSS-стрічок. Всі новини з сайтів, за оновленнями яких я слідкую, я читаю з його допомогою.
2. Plume – кращий, на мій погляд, клієнт для Twitter. З його допомогою я дізнаюсь що коїться у світі, спілкуюсь з друзями, колегами, клієнтами, партнерами, і студентами.
3. Google Chrome – браузер, який не має конкурентів ані на мобільних пристроях, ані на “великих ПК”. Проте, ваш пристрій або ПК повинен мати достатній обсяг пам’яті. Багато хто жаліється на “жадібність“ Chrome стосовно оперативної пам’яті, однак, якщо ваш ПК має хоча б 16Гб, а телефон – хоча б 2 Гб “оперативки” – проблем у вас не буде.
4. Google Goggles – програма, яку я найчастіше використовую, коли читаю щосьу Chrome на ПК і планую продовжити або прочитати ще раз вдома на телефоні. Тоді я просто формую з допомогою спеціального розширення для Chrome QR-код, який сканую з допомогою Google Goggles і відкриваю таким чином посилання на телефоні. І це лише один зі сценаріїв.
5. FBReader – без коментарів – найкраща читалка книжок, яку я використовую ще з часів Windows Mobile, ще до появи Android. І всі ці роки програма мене лише радує!

Бонус – дім та розваги

1. Broadlink e-Home – програма для керування обладанням Broadlink для розумного будинку. Без неї – як без рук.
2. Mi Home/Mi WiFi/XiaoYi – програми для керування розумними пристроями від Xiaomi. Як і попередній елемент списку – для мене це must have.
3. Google Translator – з допопомогою цієї програми я, здебільшого, читаю інструкції та іншу документацію до нових пристроїв, оскільки останнім часом вона все частіше йде лише китайською.
4. SeriesGuide – зручне відслідковування виходу нових серій тих серіалів, які ми з донькою дивимось.
5. HD Serials – програма з допомогою якої ми найчастіше дивимось серіали та фільми. Встановлена на всіх моїх пристроях та плеєрах у двох кімнатах.

Як бачите, до мого чималого списку абсолютно необхідних програм потрапило чимало програм від Google (а я ж навіть не включив сюди Google Now, Google Photo та Google+, якими я впевнений, ви теж користуєтесь). Проте, так мабудь, й мало бути – я великий фанат Google і Android. Скажу чесно – на моєму планшеті з подвійним завантаженням (Android/Windows) Windows я запускав двічі. Перший раз – одразу після покупки – аби перевірити, що вона (у версії 8.1) взагалі завантажується. Другий раз – коли оновлювався до Windows 10. Все! Більше жодного разу я не відчував необхідності у цій ОС на мобільному пристрої. Тим більше, що деякі з потрібних мені програм є лише для Android/iOS, а їх версії для Windows або Windows Phone просто відсутні.

Та й на великому ПК Windows (незважаючи на те, що я почав використовувати її ще у версії 3.0) у мене – не надто частий гість. Проте, якщо цікаво, я якось розповім які Windows-замінники звичних програм, які я для себе знайшов, аби не почуватись в цій ОС безпорадним.

Що ж, на цьому все. До зустрічі за тиждень друзі!
Хай вам щастить! Бережіть себе!

Кінуць року, як завжди, виявився дуже напруженим – я проводив тренінги один за одним, майже не бував вдома, і вже просто мріяв про той час напередодні Нового року, коли нарешті я зможу трошки відпочити. Відпочити, на жаль, так досі й не вдається, однак, сьогодні я хочу розповісти не про це.

Сьогоднішнім повідомленням я хочу вбити двох зайців одразу – по перше, розповісти про ще одну цікаву та зручну можливість для навчання “на ходу”, а по-друге – привітати всіх вас, друзі, з наступаючим Новим роком.

Однак, про все по черзі. Коли я говорив про навчання “на ходу” я мав на увазі використання свого мобільного пристрою як для опанування навчального матеріалу, так і для складання іспитів з вивченого. Виконувати на мобільному практичні завдання – теж не проблема, проте, це вже трохи інша тема.

Перші ж два завдання легко виконуються з допомогою мобільних застосунків від компанії Solo Learn, яка пропонує досить непоганий набір тренінгів, серед яких є JavaScript, HTML, CSS, JAVA та інші. Всі додатки виглядають абсолютно однаково і пропонують теоретичний матеріал невеличкого обсягу у поєднанні з поточними тестами. У кінці кожного тренінгу можна скласти підсумковий тест і отримати сертифікат, який підтверджує успішне проходження навчання. Виглядає він приблизно так:

Маленьке зауваження – аби мати змогу отримати сертифікат з вашим іменем на ньому, вам потрібно буде зареєструватись або увійти, скориставшись вашим обліковим записом Google, Facebook або Twitter. Ще одна вигода від цього – ви зможете також  навчатись на “великому ПК” через браузер, а потім – знову повернутись до мобільного й продовжити курс з того ж місця. Одним словом – раджу спробувати. Впевнений – вам сподобається. Хоч слід зробити ще одне зауваження – навчання такого роду буде для вас корисним лише за умови, що ви вже маєте певні знання з теми курсу, оскільки обсяг теорії тут дійсно невеликий й більше уваги приділяється саме тестуванню.

До речі, про тестування – на сайті Brainbench можна безкоштовно скласти іспит з jQuery, платити доведеться лише за сертифікат (близько $5), тож якщо цікавить ця тема, – поспішайте скористатись цією пропозицією.

Ну а тепер – найголовніше.

Я хочу привітати всіх вас, друзі, з наступаючим Новим роком, побажати вам нових успіхів, як у професійній сфері, так і в особистому житті, добрих статків та міцного здоров’я аби їх здобути.

Бережіть себе, друзі! Хай вам щастить у Новому році, і нехай він буде ще кращим, аніж рік, що минає! До зустрічі у 2016 році! Не забувайте про мене, заходьте частіше!

З травневими святами вас!

Сьогодні я хочу розповісти вам про те, які саме нові можливості принесло оновлення для SONY Smartwatch SW2, яке “прилетіло” минулого тижня, а також яке застосування я врешті-решт знайшов для своєї “дзвонилки” CDS Smart3.

Нове ПЗ – нові можливості

Оновлення для Smartwatch 2 принесло безліч новинок, серед яких ті, яких я особисто дуже чекав – відображення рівня заряду батареї годинника у відсотках і можливість редагування циферблатів. Wow!

Але про все по порядку. Минулого тижня я “зловив” перший значний “глюк” годинника – пристрій просто “завис” – час на екрані не змінювався, повідомлення про події не відображались, на натиснення кнопок годинник не реагував. До речі, точно такі ж симптоми демонстрував і годинник одного з моїх студентів. Перезавантажити пристрій вдалось лише якимось дивом. А прокинувшись вранці наступного дня я виявив, що прошивку пристрою було оновлено. Про те, що тепер можна редагувати циферблати, я дізнався пізніше – випадково зайшов на сайт SONY і побачив фото годинника з нестандартним циферблатом. Ця фіча мені здавалась занадто бажаною аби стати дійсністю.

Що ж саме змінилось? О, змін дійсно багато:

1. Тепер можна обрати один и шести варіантів шпалер робочого столу. Непогано, проте жодних шпалер, які припали б мені до смаку, я не виявив, тож залишив старі – з хвилями у стилі SONY Xperia
2. Рядок статусу став прозорим, як в KitKat. Не надто важливе оновлення, але приємно. Повідомлення в рядку статусу можна прокручувати і видаляти свайпом вбік, як на телефоні. А ось це вже цікаво і зручно!
3. Налагоджень стало більше. Зокрема, вони стосуються пристрою, з яким спарени годинник, вібрації годинника, також саме через налагодження тепер можна відмітити всі повідомлення як прочитані – з робочого столу іконку-лічільник повідомлень забрали – вона тепер у рядку статусу, що не надто зручно.
4. Тепер можна запустити налагодження встановлених програм прямо з годинника! І навіть прибрати з дисплею непотрібні програми!
5. З’явилась нова програма для годинника – калькулятор, тож сторонні калькулятори більше не потрібні. До речі речі, якшо у калькуляторі набрати 1035=, на годиннику з’являється гра “змійка”. Ось такий прихований функціонал.
6. Підсвітка екрану вмикається дотиком до нього. А далі можна дуже просто розблокувати пристрій свайпом вверх або вниз.
7. Пристрій працює стабільніше, як запевняє SONY, вони добряче попрацювали також у напрямку забезпечення сумісності з телефонами інших виробників.
8. Wow! Циферблат тепер можна створити власноруч, розмістивши на ньому будь який набір зі стандартних віджетів, серед яких – не лише годинники, але й погода, статус акумулятора, останні події, статус bluetooth, лічильник повідомлень і багато іншого.
9. До речі про погоду – з’явилась “рідна” програма для відображення прогнозу погоди і відповідний віджет для циферблату. Сторонні погодні додатки тепер теж непотрібні!

Впевнений – я помітив ще не всі зміни, але навіть переліченого достатньо аби стверджувати, що це дійсно велике, кардинальне оновлення прошивки годинника. Дуже приємно, що SONY працює над своіми пристроями і вони постійно еволюціонуюсь, стають розумнішими і функціональнішими!

Периферія до телефону

Пам’ятаєте я колись писав про своє не дуже вдале придбання – “дзвонилку” CDS Smart3?

Так, дійсно, цей пристрій не повністю виправдав ті надії, які я на нього покладав, проте він непогано працює, як мінімум у трьох сценаріях:

1. Швидко подивитись час, вбо зазирнути в календарик.
2. Відповісти на дзвінок, або набрати когось не виймаючи “лопатофон” з кишені.
3. Слухати музику. В цьому сценарії “дзвонилка” грає роль звичайної bluetooth-гарнітури, до якої приєднані звичайні щтатні навушники (до речі, якість звуку мене приємно вразила”, а перемикання композицій відбувається на SONY Smartwatch 2.

Як бачите, CDS Smart3 прекрасно працює у тандемі з годинником від SONYутворюючи разом з ним і телефоном таку собі міні-мережу. До речі, “дзвонилка” від одного заряду акумулятора здатна працювати більше тижня, чого не скажеш про годинник – два дні максимум.

Що ж, на цьому все.

Наступного разу я розповім вам про новий онлайновий офіс і те, що саме можна робити з його допомогою. А поки що я з вами прощаюсь. Миру вам, любові і злагоди. Хай вам щастить! До зустрічі за тиждень!

P.S. А ще в мене з’явилось бажання самому написати парочку простих, але необхідних мені додатків для SW2. Інформації з цього приводу – купа – на сайті SONY і не тільки.

Це повідомленння я почав писати ще днів зо два тому, шокуючі новини не давали мені спокою, тож я вирішив відкласти роботу над ним – країна ж бо напередодні війни, як не страшно мені про це говорити. І з ким – з братнім народом, з яким багато кого з нас поєднують навіть особисті родинні зв’язки!

Проте потім я вирішив, що все ж таки слід зберігати спокій і працювати у штатному режимі. Паніка зараз нам не допоможе. Я все ж таки сподіваюсь, що до відкритих бойових зіткнень справа не дійде, і у людей по обидва боки кордону вистачить здорового глузду не почати братовбивчу війну через чужі амбіції.

Впевнений, ви так само як і я користуєтесь соціальними мережами. Я маю на увазі не “зависання” у VK (яке я спостерігаю у багатьох своїх студентів), коли, по суті, соцмережі використовують вас, а саме використання їх у якості джерела нової інформації та спілкування з однодумцями.

І зовсім не дивно, що соціальна мережа від Google з нехитрою назвою Google+ знайшла свою аудиторію і стала популярною, як і усі інші сервіси Google. Сам я досить довгий час Google+ практично не використовував, але Google настільки наполегливо підштовхувала нас, користувачів, які “підсіли” на сервіси компанії, до використання її нового творіння, що зрештою Google+ стала для мене одним з основних інформаційних джерел. Одна з спільнотGoogle+, новини якої я читаю постійно – це Holo Android App, де завжди можна знайти цікаві й стильні програми для вашого кишенькового помічника.

Тож, коли клієнт Google+ перестав працювати на телефоні, а на планшеті взагалі зник, я дуже засмутився. Хоч, звісно, врешті-решт вирішив проблему і зараз розповім вам як саме.

Проблема 1 – зник клієнт Google+

Кілька днів тому, розблокувавши екран планшету, я за звичкою вирішив подивитись, чи не з’явилось чогось цікавого в Google+ і виявив, що програма-клієнт для цієї соціальної мережі просто зникла з мого пристрою. Дивно, чи не так?

Звісно, я одразу ж пішов до Google Play аби встановити Google+ знову. Проте, не все було так просто – програма завантажувалась, починала встановлюватись, а потім все закінчилось з кодом помилки 24.

В Інтернеті багвто хто писав (як, наприклад, ось тут) , що стикався з подібними помилками, і подолати їх можна шляхом видалення “сміття”, яке залишилось після видалення програми. Так, я особисто цю програму не видаляв – вона просто дивним чином зникала з пристрою. Але “сміття” пошукати вирішив, дійсно дещо знайшов у /data/data, видалив, перезавантажився, але результату – нуль.

А потім я згадав про SD Maid – програму, якою я колись користувався (у часи Android 2.x) для очистки системи від залишків видалених програм. Тож я пішов в Google Play, знайшов і встановив SD Maid, “почитсив” свій пристрій – і, о диво! – клієнт Google+ встановився і запрацював!

Проблема 2 – не працює автозавантаження фото

Паралельно до проблеми, описаної вище, на телефоні теж вивилась чимала халепа – перестало працювати автозавантаження фотографій на Google+. Я вже так звик, що усі щойно відзняті фото миттєво опиняються у “хмарі”, й до того ж автоматично розпізнаються предмети, які на них зображені! Що ж робити?

Оскільки клієнт нікуди не зник, і всі інші функції продовжували працювати, я вирішив, що треба спробувати просто видалити кеш і всі тимчасові дані й оновлення.

Тож я пішов до налагоджень системи, до списку встановлених програм, відкрив налагодження клієнту Google+ і видалив усе, що міг. Як конкретно це робиться можна почитати де завгодно, наприклад, ось тут.

Звичайно, система одразу ж повідомила, що Google+ слід оновити, що я й зробив. Після цих нехитрих маніпуляцій все запрацювало як слід і тепер мої фото, як і раніше, опиняються у “хмарі” одразу ж після зйомки.

Ось так, досить швидко і просто я подолав проблеми з Google+ на обох моїх пристроях. Можливо, для когось з вас ця історія стане у нагоді, можливо, аби відновити роботу інших важливих для вас програм.

До речі, про пристрої – наступного разу я розкажу вам про свою нову технічну іграшку – фітнес-трекер Fitbit Force.

До зустрічі за тиждень!
Зберігайте спокій і бережіть себе! Хай вам щастить!

Минула субота стала знаменним днем – мій планшет повернувся з ремонту! Чому я здав його на сервіс? Тому що наступив на типові, як я тепер зрозумів, для продукції Alldo Cube граблі – вихід з ладу (здуття) акумуляторної батареї.Як би там не було, батарею замінили, плюс відремонтували слабкий фіксатор гнізда карти пам’яті, напередодні передзвонили і дуже оперативно доставили.

Звичайно ж, перше, що я зробив – це спробував відновити всі свої налагодження, облікові записи, встановлені програми і т.ін. З Titanium Backup це зовсім нескладно, процедура вже багаторазово мною відкатана. Проте, цього разу не все пройшло гладенько, тож сьогодні я розповім вам про проблеми, з якими я зіткнувся, та їх вирішення. Можливо, комусь з вас у подібній ситуації цей текст теж стане у нагоді.

Відновлення програм і налаштувань

Titanium Backup я встановив без проблем, налаштував шлях до теки з резервними копіями, запустив відновлення… Процес сягнув 84% і зупинився. Ні, програма не зависла, пристрій продовжував працювавати нормально, проте відновлення зупинилось.

Що ж, все просто, подумав я. Скинув налаштування до заводського стану, знову встановив програму, налаштував шлях до архіву, знову запустив процес… І знову така ж ситуація – зупинились на 84%. Цього разу я звернув увагу, що відновлення спинилось на програмі AirDroid.

Тож я знову скинув налаштування, знову повторив всю послідовність дій, проте у списку об’єктів для відновлення AirDroid я вже не відмічав, вирішивши встановити програму потім, вручну. Цього разу все пройшло без проблем. Чому AirDroid не забажав відновлюватись – незрозуміло.

Проте, основні проблеми були ще попереду…

Не працює Google Play!?!

Цього разу я “зловив” проблему, про яку давно чув, проте, ніколи не бачив. От і прийшла пора познайомитись. Проблема полягала у повній непрацездатності Google Play. Жах!

Маркет відкривається, дозволяє знайти необхідну програму, починає її встановлення і одразу ж видає повідомлення “Помилка отримання даних з сервера…”

Оскільки сам маркет завантажується, я зрозумів, що проблема або з клієнтом Google Play, або з моїм обліковим записом, або з іншими компонентами Android, що відповідають за встановлення програм.

В Інтернеті на цю тему було безліч порад, прооте більшість з них зводились до видалення облікового запису Google і під’єднання його знову. Мене це не влаштовувало, тож я почав шукати ще. Врешті решт я знайшов вирішення тут.

Що саме я зробив?

1. зайшов в “Налагодження” > ”Додатки” > ”Всі”
2. для програм "Google Play Маркет", "Google Services Framework" и "Сервіси Google Play" виконав такі дії: зупинити, видалити дані, видалити кеш, видалити оновлення
3. зайшов в “Налагодження” >  “Облікові записи” > “Google”
4. зняв відмітки з усіх пунктів у налаголженнях синхронізації
5. перезавантажився
6. не запускаючи ніяких програм пішов знову в “Налагодження” >  “Облікові записи” > “Google” та відмітив усі потрібні пункти знову
7. знову перезавантажився

Все! Google Play знову працює! Wow! Програми почали завантажуватись, проте проблеми були ще попереду… До речі, купа корисних порад і рецептів щодо вирішення проблем з Google Play ви завжди знайдете тут.

Неможливо встановити оновлення!

Наступна проблема – неможливість встановлення оновлень, яких за той час доки планшет був у сервісі, накопичилось чимало.

Кожна програма, якій треба було оновитись, завантажувалась, а потім система відображала повідомлення про помилку “Неможливо встановити на USB-накопичувач або SD-карту”.

Дивна проблема, давно такого не бачив – ще з часів Android 2.x. Та й тоді вона була з’явилась лише один раз і зникла після перезавантаження.

Тож я перезавантажився ще раз, але проблема не зникла.

В Інтернеті люди радили знайти і видалити тимчасовий файл smdl2tmp1.asec, який є причиною неможливості встановлення програм на карту пам’яті. Проте, у мене такого файлу не виявилось – ні через root-провідник, ні під час перегляду вмісту карти через Windows.

Ця обставина мене вельми засмутила, я почав було шукати інші поради у Мережі, коли випадково помітив, що програми оновлюються і встановлюються. Як це не дивно, все запрацювало коли я під’єднав планшет до комп’ютера і ввімкнув USB-накопичувач!

Єдина програма, яка так і не змогла оновитись – це порт OpenOffice під назвою AndrOpen Office. Але й цю проблему я вирішив – переніс програму з карти на планшет, оновив, а тоді переніс знову на карту. До речі, раджу звернути увагу на цю програму – це дійсно повноцінний офіс для Android-планшета. Щоправда, без стилуса працювати з ним не дуже зручно, оскільки під час переносу на Android інтерфейс, на жаль, залишили десктопним.

Тепер же все працює без проблем – програми оновлюються, все працює нормально. Тьфу-тьфу, щоб не зглазити

Страхування від проблем

Впевнившись, що все працює як слід, я зробив за допомогою того ж Titanium Backup нові резервні копії всіх програм та налаштувань. А щоб забезпечити їх доступність та надійне збереження, налаштував синхронізацію теки з резервними копіями зі своєю домашньою хмарою AICloud, про яку я писав раніше. А далі вже сам рутер автоматично робить резервні копії вмісту хмари у ASUS Webstorage.

До речі, домашня хмара від ASUS – річ дуже непогана, проте один раз все вже “накрилось мідним тазом” – файлову систему на флеш-накопичувачі було пошкоджено коли дружина висмикнула рутер з розетки. Можливо, саме в цей час виконувалась синхронізація. Як би там не було, слід бути обережним…

А в справі синхронізації мені допомогла чудова програма під назвою Folder Sync. Мені цілком вистачило можливостей безкоштовної lite-версії, обмеженої двома обліковими записами.

Ось так я відновив свій планшет до стану, у якому він був до ремонту.

Проте, відчуваю, скоро мені доведеться повторити всю процедуру спочатку – дуже вже кортить оновитись до Android 4.4.2!

На цьому все, до зустрічі за тиждень, друзі!

Хай вам щастить!