Не так давно я писав про те, як з допомогою Xposed Framework реалізувати на планшеті справжній багатовіконний режим. Проте, на цьому мої експерименти не припинились і сьогодні я хочу продовжити розповідь про свої спроби зробити Android повноцінною заміною настільному ПК.

Хочу відмітити, що протягом останніх кількох років планшет я використовую у 90% випадків. 10%, що залишились – це робота з віртуальними машинами (для чого потужностей мобільних пристроїв, природньо, не вистачає) і створення документів зі складним форматуванням (мобільні офісні пакети поки що можуть не все). Тож можливість працювати одночасно з кількома програмами – це саме те, чого не вистачає стоковому Android.

Реагуємо на повідомлення як в CM

Тож, ви встановили Xposed Framework і проробили ті ж маніпуляції, що і я.

Думаю, ви не могли не помітити, що запуск вікон програм через ярлики у області повідомлень, як пропонує Halo))) – не найкращий і не найзручніший варіант. Тож я вирішив пошукати альтернативу і дійсно дещо знайшов.

Перша програма, яку я знайшов і встановив, -  Floating Notifications. Ця штука реалізує функціонал, подібний до Cyanogenmod (CM) – спливаючу “бульбашку” повідомлень. Що цікаво, в налаштуваннях програми є можливість увімкнути запуск програм у вікнах!

Чудово! Проте, таким чином відкривати у вікнах можна лише програми – джерела  повідомлень. Floating Notifications, на жаль, не є справжнім лончером.

Так, я чув про Bubble Launcher, проте щось він мені не припав до смаку, тож я продовжив пошуки.

Беремо приклад з SAMSUNG

Наступним мені на очі потрапив MultiWindow Sidebar – програма яка додає на екран бічну панель швидкого запуску (на кшталт тієї, яку надає Unity в Ubuntu). Фішка в тому, що запустити програми з її допомогою можна також у віконному режимі!

Щось подібне реалізовано у планшетах та плафонах від SAMSUNG, а тепер ви можете отримати такий же функціонал на мобільному пристрої від буль-якого виробника. Зручно на великому екрані працювати з двома програмами пліч о пліч.

Виглядає це так:

Оце вже щось! Хоч, звісно, ідеалу не існує, і MultiWindows Sidebar теж має певні недоліки:

• запустити можна лише програми з числа доданих на панель швидкого запуску. Вам не вдасться таким чином відкрити у вікні будь-яку з встановлених програм.
• розраховано все це щастя у першу чергу на портретну орієнтацію екрану, тож коли на планшеті відкрити пліч о пліч дві програми, вони розташуються зверху-вниз, а не зліва-направо – доведеться впорядковувати розташування вікон вручну.

Twitter і браузер у вільному плаванні

Ще одна програма, яку я встановив, хоч вона й не використовує Xposed Framework, – це Tweet Baloon – плаваючий Twitter-клієнт. Не можу сказати, що я вражений його функціоналом, проте, виглядає непогано:

Дуже схоже на Link Bubble або Hover Browser, який я досить часто використовую:

Так, є ще Portal, який об’єднує в собі функціонал обох програм, проте мені він теж чомусь не сподобався.

і знову SAMSUNG. Чи, може, SONY?

І остання річ, яку я зробив – це ввімкнув у GravityBox таку річ, як “Кнопка користувача”. Це дозволило мені  додати у лівий кут панелі навігації кнопку виклику невеличкого меню для запуску улюблених програм – на кшталт того, як це зроблено у планшетах SAMSUNG або SONY:

А можна було б ще й ввімкнутище й секторне меню, як у стоковому браузері Android:

Виглядає крути, проте, знову ж таки, мені не дуже до вподоби…

Ось таким чином я зробив свою роботу з планшетом зручнішою. Так, хтось скаже “ це все понти”, і буде частково правий, проте дещо з того, про що я розповів вище, – дійсно зручні і потрібні речі.

Що ж, на цьому все.

До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!

P.S. Хочу спробувати ще Floating Apps – люди кажуть, дуже непогана річ.

З Днем Перемоги вас!

Наші закляті “брати” намагались зіпсувати нам свято, з особливим цинізмом організувавши чергову бійню. На щастя, картинки, яку вони прагнули показати – напади на ветеранів під час святкування – жоден телеканал не отримав. Ну просто не могло цього бути в нашій країні!

Щоправда, й справжніх ветеранів, мабуть, практично не залишилось. Мій дід (до речі, родом з Бєлгородської області), у війну був розвідником. Одного разу, взимку, він майже добу просидів у болоті, у холодній воді, спостерігаючи за рухом німецьких військ. Так, він повернувся додому з перемогою, проте отримане переохолодження таки звело його в могилу. Мені жаль, що він помер, коли я був ще дуже малим. Проте, це мабудь добре, що він не бачить,  за яких умов ми святкували День Перемоги цього року і на що зараз перетворився символ перемоги – георгіївська стрічка.

Однак, впевнений, ми все ж переможемо, як колись перемогли інших фашистів у 45-му.

А поки що я хочу розповісти вам про те, як можна гнучко налагодити Android “під себе”, не перепрошиваючи пристрій. За дві ночі мені вдалось в цьому плані дуже багато зробити!

І знову багатовіконність

А почалось все з того, що мені все ж таки хотілось отримати на своєму планшеті багатовіконний режим. Я вже писав про “фірмовий” багатовіконний інтерфейс від Rockchip, який я мав змогу спробувати під Android 4.2.  Проте, працював він не ідеально, реалізований був не надто зручно, і до того ж, іномі самовільно вмикався чи вимикався. Тож в результаті я ним майже не користувався.

Не так давно я оновився до Android 4.4.2, спробував підключити до планшету монітор/клавіатуру/мишу і був приємно здивований тим, як чудово (хоч, поки що й не ідеально) система підходить для використання у якості не мобільної, а основної, “настільної” ОС. Про щвидкодію я вже не кажу – планшет ніколи не працював так “плавно”.

Однак, була одна проблема – в новій прошивці було чимало новинок, а от багатовіконний інтерфейс з якихось причин до неї не включили. Довелось шукати альтернативу. І я її знайшов (деталі – тут і тут)!

Цей рецепт підходить не лише для мого Cube U30GT2, а й для будь-якого пристрою з Android (за винятком тих SAMSUNG-девайсів, де встановлено їх жахливий TouchWiz)! Потрібен лише root-доступ, який у моїй прошивці він був вже “з коробки”. Якщо ж у вас його немає, просто пошукайте в Інтернет, як його отримати для вашого пристрою.Ввпевнений – спосіб легко знайдеться. Але не забувайте – отримуючи root ви, скоріше за все, втрачаєте гарантію!

Що саме треба зробити:

1. Завантажуємо Xposed Installer. Що це таке? Це інсталятор спеціального пакету, який дозволяє вам перехоплючати системні виклики під час роботи системи не змінюючи ніяких системних файлів. Тож ви можете запросто змінити практично все що завгодно (з допомогою доповнень – модулів) і так само просто відмінити ці зміни! Wow!
2. Встановлюємо Xposed Installer, запускаємо його. Обираємо Download, а потім – Install/Update:

   

3. Перезавантажуємо пристрій
4. Знову запускаємо Xposed Installer і йдемо до секції Download. Встановлюємо модуль xHaloFloatingWindow:

   

5. Перезавантажуємо пристрій
6. Знову запускаємо Xposed Installer, йдемо до секції Modules та активуємо його (ставимо позначку):

   

7. Встановлюємо Halo))). Так, ви можете отримати цю програму з маркету, однак, багато хто з користувачів говорить, що вона не працює. В мене теж запрацювала не програма з маркету, а завантажена звідси.
8. Запускаємо Halo))) і обираємо ті програми, які ми хочему вікривати у вікнах. Вони залишаться в області повідомлень і звідти їх буде просто запустити:

   

9. Все! Готово! Тепер ви можете запускати програми у вікнах! Хоч я б радив все ж зайти до налагоджень xFloatingWindow і “тонше” налагодити поведінку вікон, параметри їх відображення тощо.

Якщо так буде зручніше, ось відеоінструкція:

Сподівюсь, у вас все вийде. У мене ж вийшло трохи не те, чого я хотів. Так, вікна відкривались, однак одночасно я міг бачити на екрані лише одне вікно. Виявляється, це типова для KitKat проблема. На щастя, я зміг виправити цей дивний глюк, встановивши модуль з довгою, проте, красномовною назвою – FixVisibilityOfMultipleNonFulscreenActivities.

Тепер мій планшет, будучи під’єднаним до монітора, поводить себе як справжній стаціонарний комп’ютер! І працює все це набагато швидще і зручніше, ніж “рідний” багатовіконний режим!

Інші корисні модифікації

Увійшовши у смак, я встановив ще кілька Xposed-модулів. Ви легко знайдете їх у секції Download в Xposed Installer або в офіційному репозиторії:

• Ex-Themer[KK] – дозволив змінити іконки рядка статусу, навігаційної панелі, колір годинника тощо.
• GravityBox [KK] – це просто бомба! З його допомогою я змінив набір плиток налагоджень та їх порядок (наприклад, додав плитку для знімка екрану),  пересунув годинник в центр рядка статусу, відобразив у рядку статусу заряд батареї у відсотках, а також швидкість завантаження та відвантаження, увімкнув звукові сигнали при підключенні, відключенні зарядного пристрою та по закінченню зарядки. Також індикатор батареї у мене тепер блимає зеленим під час зарядки. А ще при перемиванні між програмами я бачу обсяг вільної пам’яті і можу закрити все одніїєю кнопкою. Ага, ще одне – на колі розблокування у мене тепер шість ярликів програм, до яких я можу потрапити одразу з екрану розблокування пристрою. Дуже всім раджу цей модуль!
• XSSID Indicator – зрозуміло з назви. Відображає назву Wi-Fi-мережі поряд з годинником.
• Xposed Preference Injector – додає параметри налагодження Xposed до системних налагоджень. Тобто тепер можна не запускати Xposed Installer – просто зайти до налагоджень системи – все там.
• Advanced Power Menu – значно покращує меню вимикання/перезавантаження системи, додаючи пункти для повного перезавантаження, м’якого перезавантаження, перезавантаження до режиму відновлення.

Тепер моя система значно зрудніша для використання, аніж стокова!
І це не всі доступні модулі, в репозиторії їх ще багато, там можна знайти ще щось цікаве і корисне!

Непотрібні кнопки

В принципі, я досяг усього, чого хотів. Окрім одного – мене просто бісять віртуальні кнопки керування гучністю у панелі навігації!

Я ними не користуюсь і хотів би їх сховати, проте, жоден з Xposed-модулів мені цього не дозволив.

І тоді я наважився трохи підредагувати файл /system/build.prop – свята-святих для Android. Оскільки я маю root, я просто відкрив файл у файловому менеджері і дуже легко знайшов потрібний рядок:

ro.rk.systembar.voiceicon=true

Очевидно, що треба було змінити його таким чином:

ro.rk.systembar.voiceicon=false

Я зробив це, перезавантажив пристрій, і… все залишилось, як і раніше. Ці дві кноки так само дратували мене на панелі навігації.

В кінці-кінців, я встановив ROM Toolbox Lite, відредагував файл з допомогою вбудованого в нього build.prop-редактора, встановивши для voiceicon значення true, а за замовчуванням – false. Перезавантажився і, о диво, – кнопки зникли! Wow! Тепер я задоволений!

Ось так я заточив KitKat під свої потреби. Ба навіть придбав KVM аби швидко перемикати монітор/клавіатуру/мишу між комп’ютером та планшетом. Поки що я задоволений.

Що ж, на сьогодні все. До зустрічі за тиждень!

Бережіть себе! Миру вам, злагоди, перемоги над всіма нагараздами! Хай вам щастить!

Сьогодні я, як і обіцяв, хочу повернутись до теми метро-інтерфейсу на мобільних пристроях. Колись я про це вже писав, до того ж, не обмежуючись лише планшетами та телефонами. Проте, з тих часів минуло досить часу й дещо змінилось.

Тож зараз я розповім як “пощастило” в цьому плані користувачам планшетів Cube, і як легко отримати те ж саме усім іншим любителям зеленого робота.

Про всяк випадок, аби попередити запитання з зали, скажу, що маскування однієї ОС під іншу, як на мене, – справа абсолютно нікчемна. Однак, погратись можна…

Для шанувальників кубізму

Спочатку поясню що саме я мав на увазі, коли говорив, що користувачам планшетів Cube пощастило більше ніж іншим. Я теж користуюсь пристроєм цього виробника (MyTab U30GT2) і намагаюсь оперативно оновлювати програмне забезпечення планшету. І наші китайські друзі досить часто радують новими, часом несподіваними можливостями в нових версіяї “прошивок”.

Так, свого часу з’явився багатовіконний режим, який дозволяє вікривати будь-які програми в окремих вікнах, переміщувати їх, масштабувати, перемиками і т.д. – точнісінько так, як на “великому” комп’ютері. Про це я вже колись писав. Скажу лише, що спочатку було прикольно, а потім я цю можливість просто вимкнув, оскільки не знайшов їй практичного застовування.

А не так давно, в прошивках як для міжнародної версії мого девайсу (Cube U30GT2), так і для інших моделей виробника, я помітив так званий “Windows 8 METRO like UI”. Виглядає практично “один в один”, в чому ви можете переконатись на власні очі, переглянувши цей ролик від arctablet – відомого виробника кастомних “прошивок” для Android-пристроїв:

Непогано, чи не так?

До речі, щось подібне пропонує інший китайський виробник приблизно такого ж калібру – PIPO у своїй фірмовій оболонці Pipo Family Launcher (мал. вище).

Інші – теж у виграші!

Якщо ж ваш планшет – від іншого виробника, ви теж можете отримати зовнішній вигляд системи, практично ідентичний до Windows 8. До того ж, ще більше схожий на оригінал, ніж описаний вище!

Для цього ви можете встановити з Google Play Store програму-лончер з назвою Windows 8 Metro Launcher. Програма абсолютно безкоштовна, не потребує рут-прав і зробить з системи вашого планшету або телефону практично копію Windows 8. Зкопіювали все – навіть charm-bar і екран запуску програм.

Вражає, чи не так?

Мої студенти, які пробували встановлювати цей лончер на свої телефони, говорили, що не вистачає лише яскраво жовтого чохла-бампера і можна говорити всім, що це NOKIA Lumia!

Тож, якщо вам подобається зовнішній вигляд Windows 8, дуже раджу спробувати!

Ще кілька слів “в тему”

А на останок я хочу розповісти про Windows 8 Transformation Pack – пакет, який дозволить зробити з Windows 7 копію Windows 8. Навіщо – це запитання, однак, кажуть, виходить дуже схоже.

Тож, якщо є бажання, і якщо ви з якихось причин й досі використовуєте Windows 7, можете спробувати.

На цьому я з вами прощаюсь, не буду відволікати вас від напруженої підготовки до новорічних свят.  До зустрічі за тиждень, останньої у 2013!

Минулий тиждень був для мене справді пекельним – повернувшись до коледжу після двох тижнів, протягом яких я проводив тренінги у Києві, я був змушений надолужити пропущене, тож у мене кожен день було по чотири пари. Про два тренування на добу я теж не забував, тож виморювався вщент. Проте, за вихідні я трохи відіспався, тож хочу повернутись до теми допрацювання Windows.

А поговоримо ми сьогодні про бічну панель, яка зникла у Windows 8, проте віджети робочого столу багато кому подобаються (мені теж), тож існує безліч програм, які можна використати на заміну їй. Героі нашого сьогоднішнього огляду – MetroSidebar та xWidget.

Перш за все хочу сказати що я особисто для відображення потрібних мені віджетів робочого столу ще з часів Windows 7 використовую набір Rainmeter + Omnimo UI. Ці софтинки дозволяють мені зробити свій робочий стіл вельми функціональним, привабливим і відповідним до стилістики ОС. Результат виглядає приблизно так:

Як на мене – непогано.

Однак, я завжди готовий спробувати щось новеньке, тож коли прочитав на Lifehacker.ru про MetroSidebar одразу ж завантажив і встановив програму.

На відміну від деяких коментаторів на лайфхакері, у мене під Windows 8.1 все запрацювало “на ура”. Виглядає  ця бічна панель непогано і дійсно повністю відповідає стилістиці системи.

А от користі від неї я не відчув – тайлів мало і вони малофункціональні – жодного порівняння з Rainmeter/Omnimo… Тож прожила програма на моєму комп’ютері всього нічого – хвилин десь з двадцять. Проте, все ж таки треба буде, мабуть, трохи послідкувати за розвитком цієї софтинки – виглядає вона непогано, а автори обіцяють з часом розширити функціонал.

Ще один продукт, на який я хотів би звернути вашу увагу – це платформа xWidget, яку я колись використовував під Windows XP, а оскільки часу вже минуло чимало, встиг про неї забути.

Згадав про неї я побачивши що дехто з моїх студентів використовує xWidget під Windows 8! Тож я зайшов на сайт проекту і виявив що, так, Windows 8 підтримується. Працює і виглядає ця штука дуже непогано, а головне, що з часів Windows XP залишилось незмінним, – це можливість налагодити або змінити що завгодно за допомогою візуального редагування. Тож вельми раджу спробувати. Можливо я теж дам xWidget другий шанс на моїй машині. Тим більше, що існує портабельна версія, яка не потребує встановлення.

А ще одна цікава новина – це xWidget для Android. Wow! Оце дійсно новина! Треба буде спробувати…

Що ж, на цьому все. Наступного разу я повернусь до теми наслідування Windows 8 – інтерфейсу під Android. А вже в новому 2012 році розповім про свої враження від SONY SmartWatch SW2.

Тож до зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!

Не так давно я повернувся з Києва, де вперше проводив тренінг з програмування на Java. Саме з цієї причини я не писав нічого у блог минулого тижня і був майже відрізаний від Мережі. Так, у класі в мене інтернет був, однак, з квартирою мене цього разу, вперше за багато років, обдурили – розташована вона була за 5,4 км від офісу, а інтернету не було взагалі (точніше, він був би, якби я погодився заплатити місячну абонплату заради чотирьох днів користування).  Так що, працювати там у мене можливості не було. Добре, хоч сам тренінг компенсував ці незручності – люди підібрались чудові, оцінили мене дуже добре, сподіваюсь, всі лишились задоволені.

Сьогодні ж я хочу виконати дану студентам обіцянку – опублікувати список посилань і додаткових матеріалів з курсу. Цей документ буде цікавим лише для моїх студентів і тих, хто починає вивчати мову програмування Java, тож для решти аудиторії я розповім про те, яким чином можна швидко і просто довести Windows 8.1 до стану, майже придатного до використання.

Матеріали по Java

Cпочатку – виконую свою обіцянкую. Перелік всії посилань, статей та інструментів, які я демонстрував або використовував під час тренінгу, ви можете завантажити за цим посиланням. Сподіваюсь, ви знайдете тут щось корисне для себе.

Допрацьовуємо Windows 8.1

Не так давно я писав про свої враження від оновлення до Windows 8.1. Враження ці, чесно кажучи, були не дуже добрими. Деякі проблеми я не вирішив й досі – наприклад, так і не зміг примусити працювати Krome.

Вам же я хочу розповісти про деякі дрібні налаштування, які допомогли мені довести Windows 8.1 до стану, майже придатного до використання. Тож, про все по порядку – що саме слід зробити:

1. Налаштовуємо вхід на Робочий стіл. Ви зрозуміли, що я маю на увазі – після входу в систему можна одразу ж потрапити на Робочий стіл, оминувши жахливий стартовий екран. Зробити це просто з допомогою нової вкладинки “Navigation” у вікні властивостей Панелі завдань (відмічено цифрою 1):

   
   Хочу застерегти, що ввімкнення цього режиму може й не мати ефекту – я помітив, що на деяких машинах після входу ви все одно потрапляєте на стартовий екран.

2. Застосовуємо одні шпалери і для Робочого столу, і для стартового екрану. Без коментарів – там же, відмічено цифрою 2.

3. Встановлюємо ModernMix аби мати змогу запускати Metro-програми у вікнах на Робочому столі. Це просто мрія! Завантажити можна тут.

   

   Єдиний недолік програми – її платність, однак $5 за те, щоб усунути необхідність (навіщо?!) перемикатись між двома режимами роботи ОС – це зовсім непогана ціна!

4. Закарбовуємо у пам’яті комбінацію клавіш Win+S (або Win+Q). Вони використовуються для запуску програм, тож тепер вам взагалі не потрібно бачити стартовий екран!

   

   На жаль, система здатна знайти і запустити таким чином далеко не всі  встановлені у мене програми. А у разі помилкового використання російської мови введення – взагалі нічого не знаходиться. Не розумію, чому Google чудово розуміє помилкову розкладку, а Bing, який використовується у Windows 8.1 у якості пошуково движка – ні?

   Win+Space теж запам’ятайте – таким чином ви зможете швидко перемикати мову введення (підозріло нагадує спосіб перемикання розкладки клавіатури у MacOS та Android, чи не так?).

Ще одна порада наостанок

Впевнений, ви так само як і я вже побачили, що кнопка Start у Windows 8.1. абсолютно пепотрібна! Все, що вона робить – просто відкриває стартовий екран?!

Тож у вас є два варіанти:

1. Прибрати її взагалі (на її місці у мене вже давно знаходиться Google Chrome Apps Launcher). Зробити це можна з допомогою простої безкоштовної утиліти StartIsGone від відомого автора утиліт WinAero. Завантажити програму можна тут.

2. Наділити функціоналом. Якщо вам все ж жаль кнопки, можете встановити Start8 аби кнопка Start хоча б робила щось умовно корисне – відкривала меню “Пуск” у новому стилі.

   

Що ж, на цьму все.

Хай вам щастить! До зустрічі за тиждень!

Щойно я повернувся з поїздки до сонячного Тбілісі, як виявилось, що мій новий модний рутер від ASUS остаточно помер, тож я залишився без Wi-Fi:-( Проблему було вирішено прямим підключенням, тож на моїй великій машині Інтернет є, але смартфон, планшет, неттоп доньки і HD-плеєр у залі залишились без зв’язку.:-(

До речі, Windows 8, яка теж була загинула незадовго до мого від’їзду, зненацька повстала з мертвих:-), щоправда, підключитись до Інтернету так і не змогла. Тому я зараз сиджу на Ubuntu, яка працює просто чудово – мережа працює, диски не відвалюються (тьфу-тьфу, щоб не зглазити:-)).  А це повідомлення для вас я пишу в чудовому блог-клієнті Blogilo, який максимально наближається за функціоналом до мого улюбленого Windows Live Writer.

Єдина проблема – офісний пакет.

Так, Libre Office – штука дуже непогана, особливо з новими модними іконками:

Однак, хотілося б мати звичний Microsoft Office. Так, звичайно, можна встановити його у Wine. А можна встановити повну Windows 8 з Office 2013 у VirtualBox або під’єднатись до Windows-машини через WinConn і працювати з Office таким чином. Проте, все це не те – хочеться нативного офісу.

І рішення дійсно є! Зветься воно WPS (Kingsoft) Office 2013.

Про цей офісний пакет я вже не раз писав У себе на батьківщині – у Китаї – цей “офіс” є дуже відомим і популярним, здається, аж з початку 80-х років. Kingsoft Office для Windows дуже схожий зовні на Microsoft Office 2010 і навіть має кілька унікальних фіч, відсутніх у “старшого брата”. Kingsoft Office HD для Android – це взагалі витвір мистецтва. І ось, не так давно, ми дочекались появи Kingsoft Office 2013 для Linux. І сьогодні я хочу сказати вам кілька слів про свій власний досвід роботи з цим пакетом.

Почну з процедури встановлення. Якщо вас не лякає перспектива введення кількох команд в консолі, то все буде добре.:-) Для моєї 64-бітної версії Ubuntu це буде виглядати так:

sudo apt-get install ia32-libs
cd && wget -O kingsoft-office-NoobsLab.deb http://goo.gl/Zw0VG
sudo dpkg -i kingsoft-office-NoobsLab.deb
rm kingsoft-office-NoobsLab.deb

Детально, з малюнками:-), процедуру встановлення описано тут. В результаті ви отримуєте повноцінний офісний пакет, який виглядає не гірше, а в чомусь навіть краще за Microsoft Office:

Інтерфейс – дуже привабливий і зручний – напівпрозорості, підсвітка поточної вкладинки і т.ін. Ще одна важлива річ – чудова сумісність з Microsoft Office – без проблем відкриваються і практично не спотворюються документи навіть з досить складним форматуванням плюс є всі необхідні пересічному користувачеві фічі (форматування, експорт в PDF і т. ін). До того ж, WPS Office для Linux – абсолютно безкоштовний (принаймні, поки що), на відміну від професійної версії цього ж пакету для Windows.

Вже другий тиждень я користуюсь виключно WPS Office і, в цілому, дуже задоволений, чого і вам бажаю.:-)

До зустрічі за тиждень!

Колись я вже писав про операційні системи-двійники – наприклад, дистрибутив Linux з назвою YlmfOS (тепер – StartOS), який зовні не відрізнити від Windows XP. Звичайно, більшість з вас, завітавши на сайт StartOS вигукнуть – “це ж китайці, вони просто копіюють!” і будуть не праві – наші китайські друзі роблять дуже добру справу. За рахунок того, що інтерфейс їхньої ОС повторює інтерфейс Windows, автори дистрибутиву гарантують що перехід від пропрієтарного до вільного ПЗ буде безболісним для пересічних офісних співробітників. Більше того, хтось з моїх колег розповідав про експеримент з реальними користувачами, які працюючи з YlmfOS, навіть не підозрювали, що використовують Linux. 

Також я колись згадував і про тему, яка дозволяє зробити Ubuntu схожою на Windows 7 як дві краплі води. Проте, часи Windows XP давно минули, Windows 7 також поступово стає історією, тож, можливо слід подумати про мімікрію під Windows 8?

Саме про це я вам сьогодні і розповім.

Брати наші меші

А почну я з Android-пристроїв. Вони вже давно навчились наслідувати інтерфейс нової ОС від Microsoft. Для телефонів є Windows 8 Launcher, для планшетів є чудова Metro-тема, яку дійсно можна сплутати з Windows 7 (деталі – тут). Виглядає вона просто фантастично:

Також у Google Play доступний цілий ряд тем у стилі Windows 8 для різних лончерів, є й відповідні віджети.

До речі, з Windows 7 у зеленого робота теж все було гаразд (альтернатива).

Якщо ж у вас є великий комп’ютер з Windows 8, ви можете керувати ним з планшету через Splashtop зі збереженням всіх можливостей сенсорного керування Windows 8. Кілька разів користувався і підтверджую, що це дуже зручно (хоч сама Windows все ще має безліч занадто дрібних для пальця елементів).

Linux у стилі Metro

Що ж, з мобільними пристроями розібрались, перейдемо до важкої артилерії.

З імітацією Windows 7 все було просто – ось детальні інструкції для Ubuntu, Kubuntu та Linux Mint.

Якщо ви використовуєте Unity, то теж можете надати йому вигляду, подібного до Windows 7.

Відомий дистрибутив Zorin OS також має інтерфейс подібний за завнішнім виглядом і поведінкою до оболонки  Windows 7 (сайт виробника виглядає просто чудово). 

До речі, він вміє також імітувати Windows XP та Windows 2000, та й від Windows 8  у ньому щось є (як і у вже згадуваної StartOS).

Проте, якщо вам хочеться зімітувати Windows 8, доведеться попрацювати, а результат вам може здатись не настільки вражаючим як хотілось. Ось, наприклад, що ви можете витиснути з Ubuntu 13.04:

Близько, але все ж не те. Дещо подібне можна отримати й з Linux Mint MATE.

Найближче до Windows 8 ви можете наблизитись, використавши відповідну тему для Cinnamon (який, до речі, і сам по собі виглядає чудово і дуже дружньо для колишніх користувачів Windows). Результат буде таким:

Щось є, однак все ще не те. Хотілося б погратись з стартовим екраном Metro, проте зась. Трохи схоже виглядає Plasma Active але теж не зовсім.

Висновки

Що ж, якщо з мобільними пристроями все дуже просто, то примусити “великий Linux” виглядати на 100% так само як Windows 8, на жаль, не вдасться. Чи може на щастя? 

Хоча, так хотілося б узяти краще з двох світів! Тож якщо хтось з вас дізнається про можливість використання “живих плиток” під Linux, дайте мені знати – дуже хочеться погратись.

До зустрічі за тиждень!

Вчора ми відсвяткували мій черговий День Народження, тож сьогодні я пишу уже будучи на рік старшим:-), і хочу звернутись до серйозної теми.

Певний час тому моя дочка отримала травму хребта, тож останній місяць була змушена весь час лежати в ліжку.:-( Зараз вона вже пробує ходити, виконує домашні завдання, її весь час відвідують друзі, тож сумувати вже не дуже є коли. Однак, в перший день початку “домашньої госпіталізації” постала проблема розваг і, відповідно, проблема організації можливості використання комп’ютера у “лежачому режимі”.

Почну з опису машини. Дочка використовує компактний Windows 7- неттоп ASUS Eee Box, який примонтовано до задньої стінки монітора.

Монітор стоїть на спеціальній підставці на столі, до неттопа під’єднані активні USB-спікери, доступ до Інтернет відбувається через Wi-Fi. Тож я просто переставив стіл так, щоб монітор був розташований навпроти ліжка. Еаран в 19 дюймів, звичайно невеличкий, але як виявилось, цього розміру достатньо для комфортної “лежачої” роботи.

Проблема з керуванням також вирішилась просто. Я відключив “штатну” мишу ASUS Seashell, і під’єднав мою стару бездротову мишу Logitech, яку дружина іноді використовувала зі своїм нетбуком. Щоправда, приймач довелось підключити через USB-подовжувач і вивести на стіну над ліжком щоб забезпечити можливість керування на такій відстані. Звичайно ж, в настройках Windows я увімкнув  курсори миші величезного розміру (Control Panel > Easy of Access, Easy of Access Center (або Win+U з клавіатури), а там обрати Make the mouse easier to use і перейти на вкладинку Pointers).

Наступний пункт – клавіатура. Вільної бездротової клавіатури на той момент у мене не виявилось (не зовсім правда – була рідко використовувана клавіатура від HD-плеєра Dune HD Smart D1,

однак я просто пожалів давати такий крутий, мініатюрний і дорогий гаджет на розтерзання дитині:-)). Тож логічна думка – скористатись екранною клавіатурою.

З невідомих причин чудова штатна екранна клавіатура Windows 7 (налаштовується там же, в Easy of Access Center, або меню Start > All Programs > Accessories > Easy of Access > On-Screen Keyboard, а можна просто запустити файл osk.exe) на її машині працювати відмовилась, тож я використавдавно відому, перевірену і надійну Free Virtual Keyboard. Завантажив, налагодив автозапуск, про всяк випадок прикріпив до панелі завдань і змінив розмір і прозорість таким чином, щоб нею можна було комфортно користуватись на відстані.

Ще одна річ, яку треба було зробити – це налаштування можливості збільшувати зображення на екрані. Так, Windows містить чудову екранну лупу (там же, в Easy of Access Center, або просто Win++ чи Win+-), однак я більше звик до ZoomIt!, тож встановив цю програму й дочці.

Наступний крок – налаштування автоматичного входу в систему, аби при ввімкненні машини дочка одразу потрапляла на Робочий стіл без необхідності введення паролю.

І останнє. Яку програму ви використовуєте найчастіше? Браузер, чи не так? Тож останнє, що я зробив – це увімкнув у Google Chrome меню запуску додатків для панелі завдань.

До речі, з додатків для Chrome, найчастіше дочка використовувала онлайновий кінотеатр Megogo, Вікіпедію, Вконтакті, та онлайнові ігри, встановлені з Chrome Web Store.:-)

Що ж, ось і все. В результаті таких нехитрих маніпуляцій я забезпечив дочці можливість майже повноцінного використання комп’ютера у лежачому стані.

До зустрічі за тиждень, друзі! І не хворійте!:-)

Сьогодні я хочу ще раз повернутись до розмови про те, як довести Windows 8 до придатного до повсякденного використання стану. Так, схоже система не виправдала надій – всі ви напевно чули про проблеми і помилки в роботі нової ОС (мережа, Metro-додатки, bluetooth – це лише деякі типові проблемні місця) і про дуже повільний ріст кількості користувачів.

Однак, хоч і повільно, але Windows 8 все ж поступово завойовує ринок, і до того ж має ряд нових корисних фіч (для мне особисто найкорисніша з них – це вбудований гіпервізор).

Тож, не слід відвертатись від нової ОС, тим більше, що на ринку існує купа програм для тонкого налагодження Windows 8 і реалізації тих простих і логічних речей, які розробники чомусь не передбачили. Цілий ряд корисних утиліт пропонує, наприклад, вже багато років знайома нам компанія Stardock.

Меню “Пуск”

Свого часу я вже писав про Start8 – програму, що повертає до Windows меню “Пуск”. Виглядає це дуже непогано, особливо якщо використати Metro – стиль меню.

Однак, для мене ця штука є абсолютно непотрібною, оскільки я вже давно звик запускати програми натисненням Win і введенням перших літер їх назв.

Ті ж з вас, для кого меню запуску програм все ж таки є важливим, можуть завантажити його звідси. 

До речі, вчора я прочитав у Мережі плітку про те, що Microsoft обіцяє випустити оновлення для Windows 8 яке поверне в систему головне меню, виправить помилки, надасть нові версії стандартних програм та нове ядро – Windows Blue.

Робочий стіл

Наступна програма знайома нам з ще часів Windows XP – Fences – невеличка утилітка для зручної організації ярликів на Робочому столі. Не буду детально розписувати її функціонал, однак скажу, що з часом програма набула відчутних змін і тепер це не просто засіб для створення груп ярлків. Серед нових фіч – можливість створювати сторінки Робочого столу (щось на кшталт віртуальних робочих столів) і переглядати вміст тек без використання файлового менеджера.

Завантажити програму можна звідси.

Ще одна утиліта, яка додасть привабливості Робочому столу вашої машини – це DeskScapes.

Ця програма дозволить вам використовувати анімовані шпалери робочого столу – вбудовані в програму, ваші власні зображення до яких можна додати вражаючі ефекти анімації, відеофайли і т.ін. Виглядає дійсно чудово і підтримує кілька моніторів!

Взяти можна тут.

Робочий стіл Metro

Впевнений, кожен з вас вже встиг пожалкувати, що нова ОС не дає можливості встановити своє власне зображення у якості шпалер для екрану з живими плитками – набыр вбудованих шпалер абсолютно не вражає і штатними засобами змінити нічого не можна. Абсолютно незрозуміло, чому розробники системи так дивно вчинили…

На щастя, в арсеналі Stardock є програма Decor8, яка виправляє цю промашку творців Windows 8. Вона дозволяє використовувати будь-які зображення у якості шпалер стартового екрану, редагувати його кольорові схеми і структуру розташування плиток.

Завантажити можна звідси.

Наступна програма – це просто сенсація! ModernMix (який, до речі, став доступним лише сьогодні) дозволяє запускати Metro-додатки у вікнах на Робочому столі, прикріпляти їх до панелі завдань, по-людському закривати їх і т.ін. Wow!

Взяти можна тут.

Інші програми

Не слід також забувати і про інші програми Stardock. Компанія здатна запропонувати вам програмне забезпечення, яке може змінити вашу систему до невпізнанності, додати відсутні можливості, які є в інших ОС.

Згадайте, наприклад, старий добрий ObjectDock.

Або WindowsFX, який надає можливість користувачам Windows насолоджуватись красотами подібними тим, які надає Compiz під Linux.

Чи Tiles. яка допомогає керувати запущеними програмами у простий, зручний і інтуітивно зрозумілий спосіб.

І нарешті Object Desktop, який містить усі ці прикраси одразу!

Післямова

Так, звичайно, хтось скаже що всі розглянуті речі – це абсолютно непотрібні більшості користувачів “рюшечки”, які лише споживають ресурси комп’ютера і тим самим сповільнюють його роботу.

Дійсно, щодо ресурсів – трохи є, однак, по-перше, машини зараз зазвичай не завантажуються навіть на половину своєї потужності (наприклад, у мене в даний момент завантаженість кожного з ядер не перевищує 10 відсотків, а пам’яті використовується лише 22 відсотка, хоч працює купа програм і Chrome з півтора десятками вкладинок), а по-друге, зручний, красивий і функціональний інтерфейс користувача – це теж дуже важливо. А завдяки таким компаніям як Stardock ми можемо хоча б частково відчути під Windows ту красу і зручність, які надаються, наприклад, сучасними користувацькими дистрибутивами Linux.

Про всяк випадок наголошую, що всі розглянуті тут програми – небезкоштовні. Однак, вони коштують своїх грошей.

До зустрічі за тиждень!

Пробачте, що довго не писав нічого нового – після повернення з тренінгу у мене видався дійсно пекельний тиждень – купа лекцій у коледжі, безліч “побутових” справ, які потребували як часу, так і фізичної праці, треба було підготувати декілька важливих документів і презентацій, і про тренування також не забути.

І ось, нарешті, у мене знайшлась вільна хвилинка аби почастувати вас чимось цікавеньким.

Сьогодні я розповім вам як перетворити ваш браузер на …простий текстовий редактор.

Використовуємо готові рішення

Звичайно ж, існує безліч розширень-записників для нашого улюбленого Chrome. А деякі з них навіть вміють працювати і в оффлайні – наприклад, я певний час використовував Quick Note – це справжній нотатник з можливостями пошуку і списком нотатків.

А якщо вам потрібна “важка артилерія”, то згадайте про EverNote, Simplenote, SpringPad або  Wiz Note. Кожен з перелічених сервісів може використовуватись через веб-інтерфейс, має безліч клієнтів (в тому числі більшість з них мають і розширення для chrome). Мій фаворит – Evernote, хоч клієнти інших сервісів також встановлені на моєму трансформері.

Робимо “власноруч”

Існуючі програми – це, звісно, добре, однак не для нас. Ми як справжні гіки любимо “покопирсатись під капотом”, зробити щось самотужки, розібратись як і чому усе працює.

Тож, спробуємо створити мінімалістичний записник власноруч.

Все, що треба зробити аби досягти мети – це відкрити браузер і написати у адресному рядку ось таке:

data:text/html, <html contenteditable>

У чому полягає сенс написаного, вважаю, зрозуміло без додаткових пояснень – просто перекладіть з англійської. Писати подібні речі у Internet Explorer я не пробував, проте колеги кажуть, що для нього це задача, на жаль, непосильна. Результат виглядає таким чином:

Зверніть увагу – ви можете навіть використовувати різні накреслення шрифтів – напівжирний, курсивний і підкреслений текст! Як саме? Знайомими з Word’у клавіатурними акордами Ctrl+I, Ctrl+B і Ctrl+U. А зберегти написане можна – так, я розумію, що ви всі вже здогадались – за допомогою Ctrl+S!

Звичайно ж, ви можете винести це “посилання” на панель закладинок і надалі викликати такий саморобний нотатник одним кліком мишею – зверніть увагу на другий зліва букмарклет на моєму попередньому скріншоті! Аби зробити це, слід натиснути Ctrl+D або просто перетягти посилання з адресного рядка на панель закладинок.

А для тих, хто хоче особливої краси, якийсь невідомий, але талановитий чолов’яга залишив на PasteBin вдосконалений варіант букмарклету, який зображає у браузері розлінований папір учнівського зошита, що створює відчуття паперових нотаток.

Аби скористатись ним, треба перейти за посиланням і зкопіювати вміст поля RAW Paste Data. Тепер треба лише вставити вміст буферу обміну у адресний рядок браузера – і можна насолоджуватись результатом:

Чудово, чи не так?

Це “посилання” вже однозначно слід додати на панель закладинок, аби не копіювати його постійно з PasteBin у адресний рядок.

Що ж, наразі на цьому все. Якщо ж вам хочеться дізнатись більше про те як саме працює трюк, описаний вище, зверніться до оригіналу.

До зустрічі за тиждень!

P.S. А наступного тижня я планую розповісти вам про мою нову електронну іграшку для фітнесу