І знову життя мчить в шаленому ритмі – тренінги, спілкування з клієнтами, “пари” в коледжі, підготовка до святкування 75-річчя нашого навчального закладу… Немає часу навіть на те, щоб переглянути нарешті першу серію восьмого сезону “Гри престолів”…

Хоч, якщо теорія симуляції справедлива ми, можливо, й не проживали всі ці дні й нічого не робили – ми просто прокинулись-увімкнулись сьогодні вранці в перший раз з вже запрограмованими спогадами… Однак, це вже мене щось на філософію потягло – так я зараз ще про квантову фізику почну…

Тож перейду до того, про що я власне й планував сьогодні поговорити – про root-права й чи потрібні вони вам.

Я вже не раз торкався теми отримання root-прав – коли писав про багатовіконність на планшеті, про міграцію на іншу версію Android, про відновлення програм при переході на інший планшет тощо.

Що ж воно таке, ці root-права? Все дуже просто – ви ж пам’ятаєте, що Android побудовано на ядрі Linux? Тож рут в Android та рут в Linux – це одне й те ж саме – можливість працювати з правами суперкористувача, з повним і необмеженим доступом до файлової системи, та можливістю змінювати будь-які налагодження пристрою. Отримати ці права не надто важко – в Мережі ви легко знайдете купу інструкцій для вашої моделі телефону або планшету. А деякі вендори, як мій улюблений MEIZU, надають можливість отримати root одним тапом у налаштуваннях!

Однак, з великою силою приходить і велика відповідальність (цитата), тож треба чітко розуміти навіщо вам рут-права. Плюс, багато хто з виробників телефонів якось дуже вже болісно реагують на такі ваші дії й в разі отримання рут-прав позбавляють вас гарантіїТак, справжніх гіків цим не налякати, а от “звичайному“ користувачеві слід кілька разів подумати – чи потрібне воно йому? Чи отримані можливості варті того?

Чесно кажучи, я ніколи не розумів в чому тут проблема – зараз отримання рут-прав – це дійсно безболісна й майже безпечна процедура. Тож, якщо ж ви вважаєте, що чините правильно – ось вам чудова стаття від хлопців з JoyofAndroid на тему отримання рут-прав як з допомогою комп’ютера, так і без нього. Автори протестували кілька найпопулярніших програмних засобів для отримання рут-прав, обрали сімку найкращих, перелічили їх переваги й недоліки – одним словом, виконали величезну роботу.

Тож, якщо ви обираєте спосіб для отримання прав суперкористувача – приємного вам читання: 7 Best Android Root Software with or without Computer

А в мене на сьогодні все. До зустрічі за тиждень друзі!
Бережіть себе, хоч інколи відпочивайте!

Хоч я вже й не збирався нічого писати цього року, все ж вирішив ще раз поділитись з вами своїми міркуваннями. Тема цього повідомлення буде актуальною для тих, хто після оновлення до Windows 10 виявив, що Helium Backup більше не працює, тож робити резервні копії додатків та їх налаштувань і даних більше не вийде.

Я трохи погуглив і виявив, що це типова проблема – користувачі Windows 10 масово скаржаться, що Helium Backup перестав працювати. І це серйозно – без бекапів, ящо, не дай Бог, щось станеться з вашим пристроєм, ви втратите всі свої дані та налаштування. Після того, як у мене “вмерли” один за одним два планшети я теж став ляканим і тепер регулярно роблю резервні копії. І проблема з Windows 10 у мене теж була, проте, я її успішно подолав і зараз розповім як саме.

Проблема

Мій телефон (ASUS Zenfone 2) має предвстановлений додаток ASUS Backup, який навіть без рут-прав дозволяє робити бекапи додатків, їх даних і налаштувань. На плашеті (Chuwi Vi8 Super Edition) рут-права в мене є, однак з невідомих мені причин Titanium Backup працювати на ньому відмовляється. Тому на допомогу приходить Helium Backup (Carbon), який дозволяє з допомогою програми-компаньона, що встановлюється на “великому ПК” отримати “тимчасовий рут” і зробити повну резервну копію додатків, їх даних, налаштувань тощо. Особливо чудово те, що можна робити бекапи одразу у хмару (я використовую Google Drive – 100Гб за $1,99 на місяць). Дізнатись про те, як користуватись Helium ви можете, наприклад, за цим посиланням.

До Windows 10 я оновився вже давно, однак, практично весь час був у відрядженнях – проводив тренінги у різних навчальних центрах країни, тож бекапи робив з допомогою вчительских машин у навчальних класах. Зазвичай там встановлено Windows 8.1 або Windows Server 2008 R2чи 2012, тож ніяких проблем з Helium у мене не було. А зараз, напередодні Нового року у мене видався аж тиждень вдома, тож я вирішив зробити бекап (як я писав вище, я вже ляканий), ізненацька виявилось, що під Windows 10 зробити це неможливо.

Вирішення

Вирішення проблеми – дуже просте. Все, що вам знадобиться – це “флешка”, з якої можна завантажити Linux у “живому” режимі. У мене під рукою виявилась Elementary OS, з допомогою якої я успішно зробив все, що мені треба.

Ви можете вільно завантажити (обираєте  розмір донату “інший” і вводите сумму 0 доларів) ISO-образ Elementary OS звідси (64 біт, для 32 біт вам сюди). А далі завантажуєте утиліту під назвою Rufus і з її допомогою робите будь-яку флешку завантажувальною. Тепер у вас є своя власна, вельми приваблива на вигляд і дуже швидка та зручна операційна система, яку можна носити з собою у кишені.

Далі під’єднуєте вашу флешку до комп’ютера, перезавантажуєтесь і натиснувши кнопку переходу до меню вибору пристрою для завантаження (для кожного виробника вона своя – це може бути, наприклад, Esc, F6, F9, F12…) обираєте її, чекаєте появи картинки на екрані, і обираєте “Try Elementary OS without installing”.

Далі вам треба встановити Chrome, хоч тут він називається Chromium Web Browser. Зробити це легко – запускаєте Software Center, пишете у його рядку пошуку Chromium, натискаєте “More Info”, потім – “Use this source” та “Install”, чекаєте доки браузер встановиться, і запускаєте його.

Далі дієте таким чином:

1. відкриваєте Chrome Web Store, встановлюєте Helium Chrome App та запускаєте його. Додаток відкривається у новому вікні і чекає на під’єднання мобільного пристрою. Чесно кажучи, я не впевнений чи вони взагалі потрібні – Chrome та Helium Chrome App – все повинно працювати й без них, проте, я так робив і це спрацювало
2. завантажуєте Helium for Linux звідси (пакет включає в себе ADB, саме тому я подумав, що додаток для Chrome – це просто для страховки), розпаковуєте його.
3. запускаєте термінал, переходите до теки, куди ви розпакували вміст завантаженого архіву. Якщо ви не обирали якогось особливого місця для розпакування, то скоріш за все, вам допоможе команда cd ~/Downloads/linux
4. запускаєте Helium на телефоні. Якщо у вас його немає, його можна встановити через Google Play. Увага! У вас на планшеті повинно бути увімкнене відлагодження через USB! Далі ви бачите повідомлення про те, що на комп’ютері треба встановити і запустити Helium. Натискаєте Ok, бачите повідомлення “з крутяшкою”, яке свідчить про те, що Helium намагається під’єднатись до ПК. Все нормально, йдемо далі.
5. запускаєте скрипт з архіву. Можливо, вам знадобляться рут-права (хоч і не обов’язково – ми знову перестраховуємось), тож пишемо sudo ./run.sh
6. якщо ви отримали повідомлення про помилку типу “ADB не є файлом або каталогом”, скоріш за все у вас 64-розрядна версія Elementary, тож треба встановити 32-розрядні бібліотеки для ADB за допомогою такої команди:

   sudo apt-get install libc6-i386 lib32stdc++6 lib32gcc1 lib32ncurses5

7. далі знову запускаєте скрипт ./run.sh, і якщо замість повідомлення про помилки ви побачили кілька повідомлень, останнє з яких exit, все гаразд – Helium-додаток для Chrome повинен показати велику зелену “галку”, а Helium на планшеті – сказати, що все гаразд, можна від’єднатись від ПК і починати робити резервні копії!

Все! Готово! Далі просто використовуємо Helium за призначенням – обираємо що (програми та їх дані, або лише дані)  і куди (внутрішня пам’ять, microSD-карта, хмарне сховище) резервувати, запускаємо процес резервного копіювання і чекаємо завершення. Wow! Вас можна привітати – ви щойно “підстелили соломку” на випадок “падіння” вашого пристрою.

Що ж, на цьому на сьогодні все.

Ще раз хочу привітати вас з наступаючими святами і побажати всього лише найкращого. І щоб ваші мобільні помічники ніколи не вас не підводили, а бекапи були лише перестраховкою!

До зустрічі у Новому році, друзі!

До речі, вже дуже скоро я підведу традиційні підсумки року і зроблю огляд найпопулярніших тем 2015-го та поділюсь особистими враженнями від року, що минає!

Я знову ненадовго приїхав додому, тож користуюсь нагодою аби поділитись з вами однією корисною знахідкою. Я вже писав про свій планшет CHUWI Vi8 Super Edition, який , до речі, й досі лежить вдома, оскільки продавець (компанія SMARTMOBI) не хоче виконувати свої обов’язки з гарантійного обслуговування.

Під час тренінгів планшет мені потрібен постійно, тож я почав використовувати інший пристрій (теж з двома ОС) і перше, що потрібно було зробити перед початком використання планшету – це відновити в обох системах програми, які я використовую та їх налагодження.

Я впорався з цим практично за один вечір, тож сьогодні розповім вам як саме.

Windows 8.1

З десктопних програм у мене було встановлено лише Microsoft Office 2013, все інше я використовував лише у портабельному варіанті – з карти пам’яті. Ліцензійний Office з новим пристроєм також йшов, тож з десктопними програмами проблем у мене не було жодних.

Проте, раніше я вже писав, що намагався по максимуму замінити звичні Android-програми їх метро-аналогами, і мені це практично вдалось. Тож слід було подбати про відновлення на новому пристрої як самих програм, так і їх налаштувань.

З цією метою я використав просту програмку під назвою Windows 8 Apps Data Backup. Користуватись нею дуже просто – запускаємо на старому пристрої, відмічаємо програми, дані яких слід зберегти, натискаємо Backup та обираємо теку для збереження ZIP-архиву з даними програм.

На новому ж пристрої робимо навпаки – натискаємо Restore, обираємо архівний файл і все відновлюємо.

Самі ж метро програми забекапити та відновити у вас не вийде (хіба що зробите повний образ встановленої системи, наприклад, з допомогою RecImg), однак їх легко встановити знову через Windows Store (Account > My Applications).

Все! Готово! Насолоджуємось!

Android

З андроїдом довелось повозитись. Рута у мене не було, тож я отримав його з допомогою Kingo Root, після чого, як на всіх інших моїх пристроях, встановив Titanium Backup. Однак, він не запрацював – запитав про рут-доступ, я, звісно ж, дозволив, а потім програма просто зависла! Після перезавантаження – така ж ситуація. Перший раз таке бачу, однак, факт є факт…

На щастя, я згадав про Helium від ClockWorkMod! Ця чудова програма допомогла мені без проблем зробити бекап моїх програм та їх налаштувань в Google Drive, а потім так само безпроблемно – відновити їх на новому пристрої. Так, дещо все ж довелось доналаштовувати, однак, це були вже дрібниці. Wow!

До речі, пізніше я виявив, що Ultimate Backup на моєму пристрої працює, тож цілком може слугувати непоганим замінником Titanium Backup. Проте, я вже використав Helium, мені сподобалось, тож я буду використовувати його й надалі.

Що ж, друзі, на сьогодні все.

Зустрінемось за тиждень! Бережіть себе та свої дані! Хай вам щастить!

Не так давно я писав про те, як з допомогою Xposed Framework реалізувати на планшеті справжній багатовіконний режим. Проте, на цьому мої експерименти не припинились і сьогодні я хочу продовжити розповідь про свої спроби зробити Android повноцінною заміною настільному ПК.

Хочу відмітити, що протягом останніх кількох років планшет я використовую у 90% випадків. 10%, що залишились – це робота з віртуальними машинами (для чого потужностей мобільних пристроїв, природньо, не вистачає) і створення документів зі складним форматуванням (мобільні офісні пакети поки що можуть не все). Тож можливість працювати одночасно з кількома програмами – це саме те, чого не вистачає стоковому Android.

Реагуємо на повідомлення як в CM

Тож, ви встановили Xposed Framework і проробили ті ж маніпуляції, що і я.

Думаю, ви не могли не помітити, що запуск вікон програм через ярлики у області повідомлень, як пропонує Halo))) – не найкращий і не найзручніший варіант. Тож я вирішив пошукати альтернативу і дійсно дещо знайшов.

Перша програма, яку я знайшов і встановив, -  Floating Notifications. Ця штука реалізує функціонал, подібний до Cyanogenmod (CM) – спливаючу “бульбашку” повідомлень. Що цікаво, в налаштуваннях програми є можливість увімкнути запуск програм у вікнах!

Чудово! Проте, таким чином відкривати у вікнах можна лише програми – джерела  повідомлень. Floating Notifications, на жаль, не є справжнім лончером.

Так, я чув про Bubble Launcher, проте щось він мені не припав до смаку, тож я продовжив пошуки.

Беремо приклад з SAMSUNG

Наступним мені на очі потрапив MultiWindow Sidebar – програма яка додає на екран бічну панель швидкого запуску (на кшталт тієї, яку надає Unity в Ubuntu). Фішка в тому, що запустити програми з її допомогою можна також у віконному режимі!

Щось подібне реалізовано у планшетах та плафонах від SAMSUNG, а тепер ви можете отримати такий же функціонал на мобільному пристрої від буль-якого виробника. Зручно на великому екрані працювати з двома програмами пліч о пліч.

Виглядає це так:

Оце вже щось! Хоч, звісно, ідеалу не існує, і MultiWindows Sidebar теж має певні недоліки:

• запустити можна лише програми з числа доданих на панель швидкого запуску. Вам не вдасться таким чином відкрити у вікні будь-яку з встановлених програм.
• розраховано все це щастя у першу чергу на портретну орієнтацію екрану, тож коли на планшеті відкрити пліч о пліч дві програми, вони розташуються зверху-вниз, а не зліва-направо – доведеться впорядковувати розташування вікон вручну.

Twitter і браузер у вільному плаванні

Ще одна програма, яку я встановив, хоч вона й не використовує Xposed Framework, – це Tweet Baloon – плаваючий Twitter-клієнт. Не можу сказати, що я вражений його функціоналом, проте, виглядає непогано:

Дуже схоже на Link Bubble або Hover Browser, який я досить часто використовую:

Так, є ще Portal, який об’єднує в собі функціонал обох програм, проте мені він теж чомусь не сподобався.

і знову SAMSUNG. Чи, може, SONY?

І остання річ, яку я зробив – це ввімкнув у GravityBox таку річ, як “Кнопка користувача”. Це дозволило мені  додати у лівий кут панелі навігації кнопку виклику невеличкого меню для запуску улюблених програм – на кшталт того, як це зроблено у планшетах SAMSUNG або SONY:

А можна було б ще й ввімкнутище й секторне меню, як у стоковому браузері Android:

Виглядає крути, проте, знову ж таки, мені не дуже до вподоби…

Ось таким чином я зробив свою роботу з планшетом зручнішою. Так, хтось скаже “ це все понти”, і буде частково правий, проте дещо з того, про що я розповів вище, – дійсно зручні і потрібні речі.

Що ж, на цьому все.

До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!

P.S. Хочу спробувати ще Floating Apps – люди кажуть, дуже непогана річ.

З Днем Перемоги вас!

Наші закляті “брати” намагались зіпсувати нам свято, з особливим цинізмом організувавши чергову бійню. На щастя, картинки, яку вони прагнули показати – напади на ветеранів під час святкування – жоден телеканал не отримав. Ну просто не могло цього бути в нашій країні!

Щоправда, й справжніх ветеранів, мабуть, практично не залишилось. Мій дід (до речі, родом з Бєлгородської області), у війну був розвідником. Одного разу, взимку, він майже добу просидів у болоті, у холодній воді, спостерігаючи за рухом німецьких військ. Так, він повернувся додому з перемогою, проте отримане переохолодження таки звело його в могилу. Мені жаль, що він помер, коли я був ще дуже малим. Проте, це мабудь добре, що він не бачить,  за яких умов ми святкували День Перемоги цього року і на що зараз перетворився символ перемоги – георгіївська стрічка.

Однак, впевнений, ми все ж переможемо, як колись перемогли інших фашистів у 45-му.

А поки що я хочу розповісти вам про те, як можна гнучко налагодити Android “під себе”, не перепрошиваючи пристрій. За дві ночі мені вдалось в цьому плані дуже багато зробити!

І знову багатовіконність

А почалось все з того, що мені все ж таки хотілось отримати на своєму планшеті багатовіконний режим. Я вже писав про “фірмовий” багатовіконний інтерфейс від Rockchip, який я мав змогу спробувати під Android 4.2.  Проте, працював він не ідеально, реалізований був не надто зручно, і до того ж, іномі самовільно вмикався чи вимикався. Тож в результаті я ним майже не користувався.

Не так давно я оновився до Android 4.4.2, спробував підключити до планшету монітор/клавіатуру/мишу і був приємно здивований тим, як чудово (хоч, поки що й не ідеально) система підходить для використання у якості не мобільної, а основної, “настільної” ОС. Про щвидкодію я вже не кажу – планшет ніколи не працював так “плавно”.

Однак, була одна проблема – в новій прошивці було чимало новинок, а от багатовіконний інтерфейс з якихось причин до неї не включили. Довелось шукати альтернативу. І я її знайшов (деталі – тут і тут)!

Цей рецепт підходить не лише для мого Cube U30GT2, а й для будь-якого пристрою з Android (за винятком тих SAMSUNG-девайсів, де встановлено їх жахливий TouchWiz)! Потрібен лише root-доступ, який у моїй прошивці він був вже “з коробки”. Якщо ж у вас його немає, просто пошукайте в Інтернет, як його отримати для вашого пристрою.Ввпевнений – спосіб легко знайдеться. Але не забувайте – отримуючи root ви, скоріше за все, втрачаєте гарантію!

Що саме треба зробити:

1. Завантажуємо Xposed Installer. Що це таке? Це інсталятор спеціального пакету, який дозволяє вам перехоплючати системні виклики під час роботи системи не змінюючи ніяких системних файлів. Тож ви можете запросто змінити практично все що завгодно (з допомогою доповнень – модулів) і так само просто відмінити ці зміни! Wow!
2. Встановлюємо Xposed Installer, запускаємо його. Обираємо Download, а потім – Install/Update:

   

3. Перезавантажуємо пристрій
4. Знову запускаємо Xposed Installer і йдемо до секції Download. Встановлюємо модуль xHaloFloatingWindow:

   

5. Перезавантажуємо пристрій
6. Знову запускаємо Xposed Installer, йдемо до секції Modules та активуємо його (ставимо позначку):

   

7. Встановлюємо Halo))). Так, ви можете отримати цю програму з маркету, однак, багато хто з користувачів говорить, що вона не працює. В мене теж запрацювала не програма з маркету, а завантажена звідси.
8. Запускаємо Halo))) і обираємо ті програми, які ми хочему вікривати у вікнах. Вони залишаться в області повідомлень і звідти їх буде просто запустити:

   

9. Все! Готово! Тепер ви можете запускати програми у вікнах! Хоч я б радив все ж зайти до налагоджень xFloatingWindow і “тонше” налагодити поведінку вікон, параметри їх відображення тощо.

Якщо так буде зручніше, ось відеоінструкція:

Сподівюсь, у вас все вийде. У мене ж вийшло трохи не те, чого я хотів. Так, вікна відкривались, однак одночасно я міг бачити на екрані лише одне вікно. Виявляється, це типова для KitKat проблема. На щастя, я зміг виправити цей дивний глюк, встановивши модуль з довгою, проте, красномовною назвою – FixVisibilityOfMultipleNonFulscreenActivities.

Тепер мій планшет, будучи під’єднаним до монітора, поводить себе як справжній стаціонарний комп’ютер! І працює все це набагато швидще і зручніше, ніж “рідний” багатовіконний режим!

Інші корисні модифікації

Увійшовши у смак, я встановив ще кілька Xposed-модулів. Ви легко знайдете їх у секції Download в Xposed Installer або в офіційному репозиторії:

• Ex-Themer[KK] – дозволив змінити іконки рядка статусу, навігаційної панелі, колір годинника тощо.
• GravityBox [KK] – це просто бомба! З його допомогою я змінив набір плиток налагоджень та їх порядок (наприклад, додав плитку для знімка екрану),  пересунув годинник в центр рядка статусу, відобразив у рядку статусу заряд батареї у відсотках, а також швидкість завантаження та відвантаження, увімкнув звукові сигнали при підключенні, відключенні зарядного пристрою та по закінченню зарядки. Також індикатор батареї у мене тепер блимає зеленим під час зарядки. А ще при перемиванні між програмами я бачу обсяг вільної пам’яті і можу закрити все одніїєю кнопкою. Ага, ще одне – на колі розблокування у мене тепер шість ярликів програм, до яких я можу потрапити одразу з екрану розблокування пристрою. Дуже всім раджу цей модуль!
• XSSID Indicator – зрозуміло з назви. Відображає назву Wi-Fi-мережі поряд з годинником.
• Xposed Preference Injector – додає параметри налагодження Xposed до системних налагоджень. Тобто тепер можна не запускати Xposed Installer – просто зайти до налагоджень системи – все там.
• Advanced Power Menu – значно покращує меню вимикання/перезавантаження системи, додаючи пункти для повного перезавантаження, м’якого перезавантаження, перезавантаження до режиму відновлення.

Тепер моя система значно зрудніша для використання, аніж стокова!
І це не всі доступні модулі, в репозиторії їх ще багато, там можна знайти ще щось цікаве і корисне!

Непотрібні кнопки

В принципі, я досяг усього, чого хотів. Окрім одного – мене просто бісять віртуальні кнопки керування гучністю у панелі навігації!

Я ними не користуюсь і хотів би їх сховати, проте, жоден з Xposed-модулів мені цього не дозволив.

І тоді я наважився трохи підредагувати файл /system/build.prop – свята-святих для Android. Оскільки я маю root, я просто відкрив файл у файловому менеджері і дуже легко знайшов потрібний рядок:

ro.rk.systembar.voiceicon=true

Очевидно, що треба було змінити його таким чином:

ro.rk.systembar.voiceicon=false

Я зробив це, перезавантажив пристрій, і… все залишилось, як і раніше. Ці дві кноки так само дратували мене на панелі навігації.

В кінці-кінців, я встановив ROM Toolbox Lite, відредагував файл з допомогою вбудованого в нього build.prop-редактора, встановивши для voiceicon значення true, а за замовчуванням – false. Перезавантажився і, о диво, – кнопки зникли! Wow! Тепер я задоволений!

Ось так я заточив KitKat під свої потреби. Ба навіть придбав KVM аби швидко перемикати монітор/клавіатуру/мишу між комп’ютером та планшетом. Поки що я задоволений.

Що ж, на сьогодні все. До зустрічі за тиждень!

Бережіть себе! Миру вам, злагоди, перемоги над всіма нагараздами! Хай вам щастить!

Назва цього повідомлення,  можливо, трохи спантеличить власників брендових пристроїв. Коли я використовував ASUS Transformer, мене подібне питання теж не хвилювало, оскількі оновлення прошивки приходили “через повітря” (OTA) і встановлювались поверх існуючої системи зі збереженням всіх програм, налагоджень і даних.

А тепер, коли на зміну “трансформеру” прийшов далеко не такий брендовий, але в кілька разів потужніший MyTab U30GT2, оновлення системи стало не таким вже й простим завданням, оскільки OTA-оновлень немає – треба “перепрошивати” пристрій через USB з втратою всіх даних і програм. Так, Google Play Store, звісно ж, пам’ятає список всіх програм, які ви придбали або завантажили, однак повністю проблему не вирішує – хотілося б просто перезавантажити пристрій після перепрошивки і отримати всі свої програми і дані назад… Інший сценарій – ви придбали новий планшет або телефон і хочете перенести туди всі встановлені програми, іх налагодження і дані, облікові записи, паролі Wi-Fi-з’єднань і т. ін. 

Досвічені користувачі Android, можливо, не знайдуть в цій статті нічого нового, а для інших (а особлило, користувачів моєї моделі планшету) я розповім як вирішити обидві проблеми, описані вище.

Суперсила суперкористувача

Перше, що слід сказати – аби скористатись описаним методом, ваш пристрій повинен мати root-права, що дасть вам повний і необмежений доступ до файлової системи, і свободу змінювати будь-які налагодження пристрою. Отримати ці права не надто важко. Наприклад, для MyTab (CUBE) U30GT2 все робиться просто і швидко за інструкцією, наведеною тут (принаймні, мені це вдалось саме таким чином). Єдина річ, яку мені довелось зробити самотужки – це встановити Supersu для контролю за отриманням root-прав програмами.

Інструкція з отримання root-прав для кожного пристрою своя, тож далі я на цю тему говорити не буду – ви без проблем знайдете в Інтернеті купу статей на цю тему. Єдине, що треба зауважити – у більшості випадків отримання root-прав позбавляє вас гарантії, тож ви робите все на свій страх і ризик!

Робимо резервну копію

Наступне, що вам треба зробити – це встановити Titanium Backup. З допомогою цієї програми ви можете зробити повну резервну копію всього (програми, налагодження, дані), що містить ваш пристрій.

Зробити резервну копію легко – ви просто запускаєте Titanium Backup (звісно, треба підтвердити надання root-прав у вікні, що з’явиться), натискаєте на кнопку “Групповые операции” (у правому верхньому кутку перед кнопкою “Меню”) і обираєте пункт “Сделать р.к. всего пользовательского ПО и системных данных”, відмічаєте все, що бачите (кнопка “Выделить все”)  і напискаєте “Готово” (зелена “галочка” у правому верхньому кутку). Чекаємо доки скінчиться копіювання – все, можемо рухатись далі!

До речі, здоровий глузд має підказати вам, що непоганою ідеєю є до початку копіювання зайти у налагодження програми (“Меню”, “Настройки…”, “Путь к папке с р.к.”) і обрати місцем призначення для створення резервних копій теку на SD-карті або USB-диску.

Оновлюємо систему

Яким саме чином виконується перепрошивка вашого пристрою ви можете знову ж таки дізнатись в Інтернеті. Для мого  ж планшету всі необхідні інструменти, інструкції, і  сам файл прошивки можна легко знайти на офіційному українському сайті виробника. Щоправда, прошивався я не ”рідною” прошивкою, а прошивкою для CUBE U30GT2 – версії пристрою, призначеної для решти світу (мій MyTab U30GT2 – це пристрій, який у питанні “заліза” на 100% йому ідентичний, але виробляється спеціально для України).

Це прошивка на базі Android 4.2.2 з фірмовою фішкою від RockChip – багатовіконним інтерфейсом (який до речі, працює дуже непогано). Прошився я дуже легко і безпроблемно, і єдине, що мене трохи налякало – це дууууже тривалий час початкового завантаження планшету після перепрошивки.

Відновлюємо все на новій версії

Наступний крок теж дуже простий.

Після перезавантаження планшету ви пропускаєте усі пропозиції з налагодження пристрою, входу в обліковий запис Google і т.д.

Все, що вам необхідно зробити – це встановити Titanium Backup і виконати дії, описані вище, у зворотному порядку – “Меню”, “Настройки…”, “Путь к папке с р.к.”, “Определить”, а потім – “Групповые операции”, “Восстановить отсутствующее ПО + все системные данные”. Коли побачите перелік резервних копій, знімайте виділення, а потім відмічаєте все, що має зелений або жовтий колір (це ваші налагодження) і все, що перекреслено (це ваші програми). Чекаєте закінчення процесу, перезавантажуєте пристрій –все, справу зроблено!

А тепер кілька важливих нюансів. По-перше, Titanium Backup потребує root-прав, тож про це або слід подбати самому (див. вище), або можливо, ваша прошивка матиме “фабричний рут”, як у моєму випадку. По-друге, якщо ви не увійшли у свій обліковий запис, ви не зможете завантажити Titanium Backup з Play-маркету, тож краще заздалегіть знайти в Інтернеті і завантажити відповідний apk-пакет і встановити програму з нього. Ну і останнє – повторюсь, після завершення процесу відновлення краще перезавантажити планшет.

Ось і все. Дрібні проблеми (не увімкнулась синхронізація якогось облікового запису, не відобразився віджет, не вмістились ярлики на екрані і т.д.) легко виправити, але основної мети ми досягли – всі програми на місці, їх дані теж, налагодження системи збережено… Просто клас!

Що ж, на цьому все.

До зустрічі за тиждень і вдалої вам міграції!

P.S. Ще дві чудових речі, які я відкрив для себе після оновлення – це диво Google Now і факт, що QuickOffice, виявляється, Google придбав аби зробити цей офісний пакет безкоштовним! Щоправда, в його роботі є нюанси (рідні формати Google Docs відкриваються лише для редагування, тоді як формати Microsoft Office – повноцінно!?), проте, в цілому, ця штука варта уваги!

Сьогодні я хочу поділитись досвідом втсановлення інших ОС на мій планшет.Одразу попереджаю – незважаючи на простоту виконаних дій, це забава для гіків а не пересічних користувачів. Тож якщо у вас немає часу і бажання копирсатись у вашому пристрої або ви просто боїтесь його зіпсувати, ця стаття не для вас і ви можете сміливо її пропустити.

А ті з вас, хто цікавиться питанням як можна змусити звичні речі працювати незвичним чином, але поки що цікавиться чисто теоретично, можуть читати далі.

Взагалі-то Android мене цілком влаштовує і на мою думку є ідеальною ОС для планшетних/гібридних пристроїв на кшталт мого ASUS Transformer. Однак, по-перше, нам завжди хочеться більшого, а по-друге, Transformer має досить потужну “начинку”, і за потужністю майже не поступається простій офісній машинці, тож чому б не спробувати завантажити його на всі сто?

Почав я з простого – запуску на планшеті Windows 98. Про цей дослід я навіть писати детально не буду – ідея ж бо зрозуміла – використовується емулятор ПК. Все робиться дуже просто і не вимагає якихось спеціальних знань – завантажуєте і встановлюєте емулятор за вибором, завантажуєте образ диску зі встановленою ОС, розпаковуєте його у певну теку, запускаєте, все! Інструкцій як під Android запустити Windows 95, 98 і навіть Windows XP в Інтернеті – купа.

Першоджерело – всім відомий (сподіваюсь) форум XDA Developers. Російською мовою можна почитати на не меншг відомому форумі 4PDA. Найкоротша інструкція з посиланнями для завантаження усіх необхідних файлів – тут.

До речі, так само ви можете завантажити не тільки Windows, а й “легкі” дистрибутиви Linux, наприклад, DSL або Knoppix.

Все це дуже добре, однак завантажується гостьова ОС дуже довго і працює дуже повільно – наприклад, Windows XP завантажується в емуляторі більше 15 хвинин.

Тож я вирішив вчинити радикальніше – “рутнути” (отримати права суперкористувача)  свій планшет і встановити туди повноцінну Ubuntu.

Рутнув свій Transformer я з другої спроби. Спочатку я спробував відому утиліту UnlockRoot, попередньо впевнившись, що модель мого пристрою і моя версія прошивки підтримуються. UnkockRoot позіціонується як найпростіший спосіб отримання прав суперкористувача – буквально, одник кліком. Однак, дива не трапилось – після використання програми і перезавантаження планшету він залишився у попередньому стані.

Тоді я зробив другу спробу – з допомогою утиліти DebugFS з форуму XDA Developers. Ця програма відпрацювала чітко, як по нотам – після перезавантаження я нарешті отримав те, до чого прагнув! Перевірив – SuperUser на місці!

Далі залишились вже деталі. По-перше, я встановив BusyBox – набір найнеобхідніших UNIX-утиліт командного рядка – вони ще знадобляться нам пізніше. Тут все просто – встановлюємо інсталятор через Google Play, потім запускаємо встановлений додаток і встановлюємо сам BusyBox. Однак, я хочу зробити одне застереження – аби далі не мати проблем з запуском Linux, встановлюйте BusyBox не у /system/bin, а в /system/xbin. Це дійсно важливо!

Далі я встановив OTA Root Keeper, аби не втратити рут після планового оновлення прошивки пристрою (жду не дочекаюсь Jelly Bean). Цей крок ніяким чином не стосується запуску Linux – я зробив це просто щоб не мати проблем в майбутньому.

Наступний крок – встановлення Complete Linux Installer. Ця чудова програма дозволяє завантажити всі необхідні для старту Linux файли, і завантажуватись потім буквально одним кліком. Багато для кого з вас на ній все й закінчиться.

Окрім інсталлятора вам знадобиться ще емулятор терміналу (у мене він уже був) і VNC-в’ювер (його я також уже мав, навіть кілька різних). Все це можна завантажити прямо з інсталлятора Linux, натиснувши на кнопку Install Guides.

Я все це чесно проробив, натиснув Launch – при цьому відбувся запуск терміналу, в ньому відобразились кілька помилок  і все. Виявилось, помилка перевірки контрольної суми файлу образу системи. Перше, що я зробив – завантажив його ще раз, але не з інсталятора, а напряму з сайту автора програми.

Знову запустив – знову отримав ті ж помилки. Видалив файл .md5, який завантажив разом з образом ОС – помилки змінились. Тепер проблема була у BusyBox – програма не знайшла його у /system/bin. Перевстановив його у /system/xbin, запустив знову – інші помилки. Що ж робити? Пошукав на XDA Developers, знайшові завантажив  файл ubuntu.sh (до речі, пізніше я знайшов його на сайті проекту Linux on Android на SourceForge) і вирішив далі все робити вручну.

Далі – справа техніки. Завантажив термінал і виконав там послідовно такі команди:

cd /Removable/MicroSD/Ubuntu

su

sh ubuntu.sh

Wow! Все запрацювало! Мене запитали про роздільну здатність екрану (дослідним шляхом я встановив, що найкраще використовувати 1280х750) і повідомили, що можна запускати VNC-в’ювер!

Тож я його і запустив – підключився до localhost, ім’я користувача ubuntu, пароль ubuntu, порт – за замовчуванням (5900), глибина кольору 24 bpp. Wow! Я отримав повноцінний робочий стіл Ubuntu 12.04! Щоправда, Unity дико “глючило”, тож я від’єднався від localhost, перемкнувся у термінал, виконав команду exit, завантажив образ Ubuntu 10.10, замінив ним образ дванадцятої версії ОС і проробив всю процедуру знову.

Цього разу все було чудово – повноцінний робочий стіл Ubuntu 10.10 з Gnome! Все працює досить швидко (не чекав!), є доступ до файлової системи планшету, документи відкриваються в OpenOffice ненабагато повільніше, ніж на нетбуці дружини зі “справжньою” Ubunu! Wow!

Залишилась лише одна проблема – неможливість встановити російську мову введення для Ubuntu. Програми встановлюються без проблем, так, наприклад, я встановив екранну клавіатуру і ще деякі дрібниці, однак ні мови інтерфейсу ні мови введення не встановлюються. Проте, думаю, з часом я подолаю цю проблему, створивши власний образ ОС – зараз до цього просто руки не доходять.

Ось так, досить просто, мені вдалось запустити під Android іншу ОС. З Ubuntu все було просто тому що вони з Android – близькі родичі. До речі, Canonical давно обіцяє зроти офіційну версію Ubuntu для Android. Однак, час йде, а результатів поки що не видно.

Тож довелось зкористатись результатами роботи проекту Linux on Android. Схоже, хлопці зробили те, що Canonical тільки збирається…

Хотілося б, звичайно, мати можливість встановити на свій планшет Windows 8, чи точніше, Windows RT, тим більше, що ASUS , здається, колись обіцяв таку можливість. Однак, поки що жодних рухів в цьому напрямку я на жаль, не помітив…