Не так давно я обіцяв вам розповісти про набір для побудови “розумного дому” від Broadlink. Так, пристрої чудові, вони роблять життя значно зручнішим – наприклад, світло та фільтр в акваріумі у мене тепер вмикаються автоматично, за розкладом, замість будильника у визначений час вмикається радіо, а будь-яким обладнанням я керую з допомогою телефону або планшету – в залежності від того, який з пристроїв знаходиться ближче. 

Однак, є й проблеми. Судячи з усього, мені дістався дещо дефектний екземпляр пристрою керування, оскільки команди від пульту керування освітленням (там використовується радіочастота 315 МГц) зчитати він так і не спромігся. Саме через це я не можу встановити два крутих сенсорних вимикачі з дистанційним керуванням від того ж виробника – вони працюють на тій же частоті, а пристрій може ними керувати лише коли вони знаходяться зовсім поруч і то це вдається йому 1-2 рази з 5. Тож зараз я чекаю надходження до продавця нової партії товару – мені пообіцяли замінити пристрій (заодно я, мабудь, куплю в них ще кілька вимикачів та інших пристроїв від Broadlink). Відповідно, детальний огляд напишу коли все остаточно встановлю і все запрацює у штатному режимі.

У якості ж компенсації зараз я хочу розповісти вам про інший пристрій, який перетворить ваш телефон на універсальний пульт дистанційного керування.

Цей безіменний пристрій я придбав аби не заморочуватись з пультами від проекторів на роботі. Коштує він трохи менше за $6, а можливостей надає багато. Мені ця штука нагадує голову риби-молот в мініатюрі, під’єднується до телефону через OTG і дозволяє керувати будь-яким пристроєм, який має інфрачервоний пульт дистанційного керування.

Для використання пристрою необхідно встановити програму Zazaremote, яка одразу ж шукає “пристрій tiqiaa.com”, і якшо знайшла, дозволяє навчити смартфон виконувати команди з пультів потрібних вам пристроїв або обрати готовий комплект налаштувань. Виглядає вона чудово:

Пульти для усієї своєї домашньої техніки я створив хвилит за п’ятнадцять, а потім в налаштуваннях програми (вкладка More) створив обліковий запис, вивантажив створені пульти у хмару, встановив ту ж програму на планшет і завантажив на нього з хмари створені пульти. Wow! Тепер обидва пристрої можна використовувати для керування технікою!

Для телевізора та HD-плеєра взагалі майже нічого робити не довелось – у хмарі виявились готові пульти, які чудово запрацювали. Для керування підсилювачем та кондиціонером довелось трохи попрацювати – до речі, для навчання я використовува не “рідні” пульти а Broadlink RM Pro! Ще один момент – Zazaremote – перша програма, яка дозволяє використовувати телефон для керування кондиціонером (там є певні складнощі, оскільки, на відміну від інших пристроїв, при натисненні кнопок передаються цілі послідовності команд). Програма навіть використовує температурний датчик телефону для відображення температури (хоч покази його значно завищені, оскільки показує він температуру саме телефону, а не оточуючого повітря). Виглядає це так:

До речі, все чудово працює навіть коли USB-роз’єм на телефоні знизу (як на моєму Lenovo K900), і пристрій знаходиться знизу, а не “дивиться” на обладнання, яким ви хочете керувати – це свідчить про те, що передавач тут досить потужний.

На роботі, з керуванням проекторами з обох лабораторій, теж жодних проблем не виявилось – для одного з них (виробництва EPSON) я просто завантажив готовий пульт, для іншого – просто навчив програму кнопка за кнопкою. Пульти виглядають чудово, можна об’єднувати їх в сцени (наприклад, за кімнатами). Єдина проблема – я не зміг перенести створений пульт з однієї сцени до іншої. Якщо створюєте пульт для HD-плеєра або DVD, програма запропонує вам тут же розташувати кнопку й для вмикання телевізора. А якщо згадати, що пульти можна редагувати, – то єдине, що вас обмежує – це ваша фантазія. Наприклад, мій пульт для HD-плеєра містить кнопки для вмикання самого плеєра, телевізора та підсилювача.

Ось такий економ-варіант для керування чим завгодно. І навіть якщо ваш телефон має вбудований інфрачервоний порт, програма Zazaremote стане вам у нагоді, оскільки дозволить швидко навчити телефон керувати потрібними вам пристроями або завантажити з хмари готові пульти. Деталі можна дізнатись на сайті виробника.

Що ж, на сьогодні все.

До зустрічі за тиждень друзі! Хай вам щастить!

Десь пару тижнів тому я обіцяв розповісти вам про мою спробу знайти дешеву заміну для мого розумного годинника SONY SW2. Тьфу-тьфу, “сонька” (поки що) працює відмінно і я не шукаю повну заміну, скоріше “дублера”. Справа в тому, що влітку, коли ми поїхами відпочивати, я взяв с собою не SW2, а свій фітнес-годинник Sigma PC 15.11. Так, це було зручно для тренувань, але решту часу, я почував себе дивно, весь час дивився на годинника, коли телефон у кишені подавав голос, та й взагалі, без повідомлень і відповідної вібрації годинника я почувався якось дивно, неначе забув одягти якийсь обов’язковий предмет одягу. Тож я вирішив знайти щось з аналогічним функціоналом, але значно дешевше, щоб можна було брати з собою на відпочинок.

Після не дуже тривалих пошуків, я наткнувся на сайт не надто відомої в наших краях китайської компанії CHR, пристрої якої дійсно справили на мене враження. Настільки, що я захотів придбати один з них. Також я подивився на продукцію Kinderl, однак, незважаючи на авторитетність компанії, все ж зупинився на першому варіанті.

Вибір моделі

Компанія CHR відома в першу чергу своїм “бомбезним” годинником uWatch U8, який коштує просто непристойно дешево, але цілком здатен позмагатись з годинниками інших, іменітіших, виробників. Ще один його козир – сумісність практично з будь-яким телефоном будь-якого виробника. Виробник навіть порівнює його з Samsung Galaxy Gear! Так, це виглядає смішно, оскільки ці пристрої – явно з різних вагових категорій, однак, багато в чому годинник вартістю $30 дійсно виглядає привабливішим.

Тож я подивився на U8 й подумав, може є щось краще (як мед – то й ложкою)? І таки є! Наступна редакція популярної моделі – uWatch Upro. Відмінність полягає в наявності радіомодуля! Тепер ви можете користуватись годинником, як компаньоном для смартфона, а якщо акумулятор розрядиться і телефон вимкнеться – просто переставити SIM-карту в годинник і знову бути на зв’язку!

Дизайн годинника теж трохи змінився. А ще в нього запхнули (навіщо!?) камеру 0,3 Мп. Вартість при цьому зросла на $10-20 (в залежності від продавця). Тут я подумав – а може є ще щось доларів на 10-20 дорожче, але краще?

Виявилось, є ще uWatch Upro2! Цей годинник, на додаток до можливостей Upro, пропонує ще й слот під карту пам’яті microSD ємністю до 32 Мб! І це практично за ті ж гроші! Карта пам’яті відкриває нові можливості – годинник тепер може відтворювати музику, яка зберігається не в телефоні, а локально, ба навіть програвати відео!

Wow! Я одразу ж замовив собі такий. До речі, дизайн теж трохи змінився – зникли бокові гвинти, які фіксували ремінець (мене вони трохи дратували), а камеру перенесли праворуч (хоч там вона теж незрозуміло для чого).

Проте, поки я чекав на обробку замовлення, з’явилась оновлена версія годинника – uWatch Upro P3. Якимось дивом я знайшов продавця, який пропонував нову модель за ціною, меншою ніж у попередника! Тож я відмовився від замовлення на Upro2 (його ще не встигли вислати), дочекався повернення коштів на мій рахунок (це зайняло 3 дні) і замовив останню редакцію пристрою.

Що саме змінилось в новій моделі, я не знаю. Дизайн – змінився точно, годинник став масивнішим, однак на зап’ястку не виглядає “галушкою”. Так, SONY SW2 – елегантніший, але й uPro P3 теж не відштовхує своєю зовнішністю.

Переваги й недоліки

Що ж, настав час порівняти мій новий годинник з SONY SW2.

Почну з плюсів “китайця”:

1. вчетверо нижча вартість!
2. наявність мікрофону і гучномовця робить можливим відповідати на дзвінок з годинника, не виймаючи телефон з кишені. Поводиться він при цьому дуже розумно – якщо відповісти з годинника, звук йде на годинник, якщо з телефона – на телефон. Можна підключити ще й Bluetooth-гарнітуру, тоді буде взагалі супер. До речі, якість звуку на годиннику мені здалась кращою за більшість гарнітур, якими я користувався (окрім NOKIA BH-505 – вона поза конкуренцією, щоправда, коштує майже так само, як цей годинник), хоч з регулюванням гучності не все так добре, як могло б бути.
3. батарея знімається і її можна замінити – це теж великий плюс!
4. час життя від батареї – 3-5 днів проти двох (в середньому) у SONY SW2.
5. радіомодуль доволяє вам бути на зв’язку, навіть коли телефон розрядився і вимкнувся.
6. підтримка карт пам’яті робить годинник “флешкою на зап’ястку”, або плеєром (навушники підключаються через USB, треба буде пошукати перехідник, щоб під’єднати щось якісніше, аніж комплектні білі (WTF?) навушники). MP3 відтворюється без проблем, як через навушники, так і через гучномовець – запас гучності пристойний. Відео мені вдалось відтворити лише у форматі 3GP, проте, дивитись його на такому екрані, як на мій погляд – збочення. Також в годиннику є радіо, яке працює лише при підключених навушниках. Як диктофон він теж працює.
7. камера теж може розглядатись як перевага, однак я не можу зрозуміти навіщо вона там взагалі – знімати нею незручно, хіба що, комусь потрібно буде непомітно зробити пару знімків, проте якість їх буде настільки “ніякою”, що сенсу в цьому немає жодного.
8. всі необхідні фітнес-датчики – годинник цілком здатен замінити мій фітнес-браслет Fitbit Force. Телефон навіть непотрібен – годинник працює як автономний фітнес-пристрій. Можливості – стандартні – кроки, калорії, відстань, фази сну. Єдине, чим виграє Fitbit – кількість подоланих сходинок і активних хвилин.

А тепер – недоліки:

1. корпус uWatch товщий, аніж в SW2, а ще він повністю пластиковий. Ремінець – з м’якого силікону (краще, аніж шкіряні ремінці, яких я просто не терплю, проте, гірше, ніж сталевий браслет в SONY). Вага, відповідно, теж значно менша, на руці годинника майже не відчуваєш.
2. коли годинник втрачає зв’язок з телефоном, він починає дико пищати (я поки що не знайшов способу заткнути йому рота). З одного боку це добре, одразу згадуєш, що забув телефон, проте SW2 в таких випадках просто вібрує, що у багатьох ситуаціях логічніше. Кілька разів студенти лякались, коли я підходив до них, залишивши телефон на кафедрі, а годинник починав пищати неначе годинниковий механізм бомби.
3. немає можливості редагувати/створювати циферблати. Мій SONY зараз відображає час, дату, курс долара та його динаміку, температуру і погоду, статус акумуляторів – свого і телефона, статус WiFi/Bluetooth/GPS/GSM на телефоні, тощо. Upro ж, на жаль може похвалитись лише кількома вбудованими циферблатами. Так, деякі з них прикольні, проте… До речі, екрани в Upro і SW2  – однакові (IPS, 240×240),тільки орієнтовані по-різному (в Uwatch – вертикально, в SONY – горизонтально). Відмінність в тому, що в SONY він працює весь час, хоч і без підсвітки, а в Upro аби дізнатись час треба або підняти руку (якщо ввімкнено крокомір), або натиснути кнопку.
4. відсутня можливість встановлення програм. Так, програми для SW2 також в переважній більшості не є програмами для годинника – це просто розширення для програм, які встановлені на телефоні. Без телефону SONY SW2 може дуже небагато. Проте, в Google Play можна знайти програми для SW2  на будь-який смак. Я б навіть сказав, що на даний момент SONY SW2 є рекордсменом за кількістю ПЗ і, відповідно, на голову випереджає практично всі існуючі (і лише анонсовані, як Apple Watch)  на данний момент розумні годинники за функціоналом. Upro ж – не тільки придаток до телефону, а значно самостійніший гаджет. Що він може:
• годинник, календар, секундомір, будильник
• СМС-повідомлення – перегляд і відправка (локальні і телефон)
• дзвінки – перегляд історії, набір (локальні і телефон)
• телефонна книга (локальна і з телефону)
• камера і переглядач фотографій, знімки можна відправити на телефон
• FM-радіо
• аудіоплеєр (як локальні файли, так і музика з телефону)
• відео програвач
• диктофон
• відображення всіх повідомлень про події з телефону (для цього треба встановити на телефон програму BT Notification)
• крокомір, моніторинг сну
• протикражні функції, пошук телефону
• віддалене керування камерою телефону
• 4 вбудованих циферблати і метро-подібний екран з годинником і тайлами для виклику телефонної книги та номеронабирача

Висновки

SONY SW2, звісно, – супер пристрій. У порівнянні з Upro – це просто інша ліга. Однак, весь багатий функціонал цього годинника втрачається, якщо вимкнувся телефон, без нього він не має сенсу. А Upro P3 – це цілком самостійний гаджет, який пропонує багато можливостей й сам по собі, без телефону. Базовий функціонал розумного годинника він пропонує (про всяк випадок слід сказати, що для користувачів iPhone значна частина перелічених можливосте буде недоступною), ба навіть не дуже й базовий – деякі значно дорожчі пристрої можуть навіть позаздрити “китайцю”. Тож вважаю, за ці гроші – це супер варіант. Я буду з задоволенням користуватись цим пристроєм (вже навіть знайшов спосіб відправляти туди свої нотатки – з допомогою Notable).

Якщо вам потрібен розумний годинник за розумні гроші – подумайте про придбання якогось з сімейства uWatch (в них ще є чудові фітнес-трекери uU (Misfit Shine, це ти?!), U9 (uSee, “прокачана” копія мого браслету від Fitbit) і U10 (оновлений U8). Ті ж з вас, в кого з грошима краще, можуть подивитись на годинники з повноцінним Android – Omate Truesmart, SmartQ ZWatch, Iconbit Callisto 100, і новий HiWatch (до речі, ця компанія виробляє й аналоги практично всіх моделей uWatch).

Що ж, на цьому на сьогодні все.

До зустрічі, друзі! Бережіть себе!

Я вже не раз звертався до проблеми роботи з офісними документами на Android-пристроях, пробував найрізноманітніші мобільні офісні пакети і розповідав про них на сторінках цього блога.

Однак, якими б чудовими не були QuickOffice, Kingsoft Office, Google Drive та AndrOpenOffice, все ж таки, хотілося б мати можливість використовувати на планшеті Microsoft Office…

Дійсно, спроби зробити це вже були, хоча б з допомогою віддаленого доступу – згадайте про onLiveDesktop та CloudOn (до речі, я теж про них колись писав). Проте всі вони не були вдалими, оскільки мали певні недоліки. Сьогодні ж я розповім вам про продукт, який може стати вирішенням проблеми.

”Рідний” мобільний офіс?

Першим моїм кишеньковим комп’ютером був фантастично зручний 
SONY Clie T615 з Palm OS на борту.

У якості офісного пакету я використовував спочатку Documents To Go,
а потім – QuickOffice який зараз належить Google).

Було не дуже зручно, але мої потреби задовольняло. Та й взагалі – на ті часи редагувати офісні файли на кишеньковому пристрої – це була справжня фантастика! А Palm OS й досі здається мені найзручнішою мобільною ОС всіх часів та народів. На пристрої з ОС від Wicrosoft я перейшов ли ше тому, що мені був потрібен GPS, а Palm OS-пристрої чомусь з ним не дружили. І ось саме тут на мене чекала несподіванка.

Якщо ви, як і я колись, використовували Office Mobile на світанку ери мобільних пристроїв – на КПК під керуванням Windows Mobile, вас не шокує те, що я зараз скажу. А сказати я хочу, що на жаль, Microsoft ніколи не вдавалось зробити нормальний офісний пакет для мобільних пристроїв.

За часів Windows Mobile користуватись “рідним офісом” було практично неможливо, хіба що лише як переглядачем файлів Excel, PowerPoint та Word. Тому я особисто використовував SoftMaker Office – він дозволяв не лише переглядати, а й створювати файли всіх типів.

Розчарувавшись в Windows Mobile, з Windows Phone я вирішив не зв’язуватись, до того ж, з’явились перші версії Android і я вирішив перйти до табору Google. З впевненістю стверджувати щось стосовно Windows Phone я не можу, однак, знайомі, які користувались цією ОС, говорять, що Office Mobile там такий же нікчемний, як і на Windows Mobile. До речі, більшість з них вже мігрували до Android. Єдиний “майже справжній офіс” (знову ж таки за твердженнями очевидців, оскільки сам я Microsoft Surface RT, на жаль, в руках не тримав) – на Windows RT.

Під Android “рідного” офісного пакету від Microsoft довгий час не було, потім з’явився Microsoft Office Mobile – спочатку лише для підписчиків Office 365, а потім і для всіх бажаючих. І що ви думаєте? Ситуація точно така ж, як і в Windows Mobile – абсолютно нефункціонально, купа дрібних проблем, і до того ж, навіть іноді спотворюються документи.

Тож вже згадувана вище четвірка – QuickOffice, Kingsoft Office, Google Drive та AndrOpenOffice – саме те, що треба для власників Android-пристроїв. До речі, на так давно з’явились окремі додатки для роботи з документами і таблицями Google. Та й Documents To Go все ще у справі…

Проте, як я й говорив, хочеться справжнього “рідного” офісного пакету від Microsoft. І не так давно з’явились провісники добрих новин в цьому напрямку. Таких новин – аж дві.

Безкоштовний “хмарний офіс”

Ми вже давно використовуємо Office Web Apps у SkyDrive, а порівняно недавно з’явилась можливість використовувати “хмарний” офісний пакет, пройшовши за посиланням http://office.com. А далі ви можете використати свій обліковий запис Microsoft і працювати зі своїми документами з OneDrive.

У браузері (звісно ж Google Chrome) на планшеті працює більш-менш нормально:

Однак, це знову ж таки, не справжній “офіс”, а Office Web Apps, які не можуть похвалитись повним функціоналом. Так, цей варіант підійде якщо ви хочете швидко “накидати” чернетку документа з нескладним форматуванням або внести прості правки. Звісно, більшості користувачів їх можливостей вистачить. Але для серйозних завдань Web Apps не застосовні.

Ще один недолік – це використання браузера, тобто для роботи з документами вам весь час потрібен Інтернет.

Microsoft Azure RemoteApp

А це вже зовсім інша річ. Так, Інтернет теж весь час потрібен, але ви отримуєте віддалений доступ до справжнього, повноцінного Office 2013 (точніше, Word, Excel та PowerPoint).

Аби почати, слід зайти сюди і завантажити програму для Windows. Це на випадок якщо таким чином ви хочете працювати з Windows-пристрою. Виглядатиме це так:

Запущені програми можна використовувати так само як і локально встановлені. Працює все дивовижно швидко і безпроблемно.

Все ідеально? На жаль, ні, оскільки зберегти свою роботу ви можете лише на демо-машині у хмарі Windows Azure.

Якщо у вас є підписка Azure – проблем немає, ви навіть можете налагодити роботу цього сервісу і додати власні програми, які повинні запускатись таким чином. А місця під документи вам нададуть аж 50 Гб! Проте, не безкоштовно – безкоштовною ця штука є лише протягом періоду тестування. Детальніше про Azure RemoteApp ви можете почитати тут або тут.

Для Android же вам необхідно встановити з маркету Microsoft Remote Desktop. В ньому зліва є вкладинка Microsoft RemoteApp (якщо ви вже спробували цю річ на великому комп’ютері) – саме вона вам і потрібна.

Далі все просто – вказуєте свій обліковий запис і отримуєте можливість запуску Word, Excel або PowerPoint. Хочу сказати, що працює софтинка дуже нестабільно (навіть на моєму планшеті з досить непоганими характеристиками), можливо в цьому винна Android KitKat? Одним словом, нормально скористатись віддаленими офісними додатками на планшеті мені так і не вдалось. Можливо, вам пощастить більше…

Ось саме з цих причин я і говорив, що це поки що лише провісники добрих новин. Але, впевнений, – час, коли ми зможемо повноцінно використовувати Microsoft Office на мобільних пристроях – не за горами!

На цьому все.

Наступного тижня, як і обіцяв, я розповім про продовження моїх експериментів з багатозадачністю та багатовіконністю під Android.

Тож до зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!

Пам’ятаєте знаменитий вислів “все стає кращим з bluetooth”?  
Я вже не раз писав про ті дрібні bluetooth-гаджети, які роблять моє життя простішим. Коли з’являється новий цікавий для мене пристрій, я одразу ж намагаюсь отримати його, покрутити в руках, і можливо, зробити частиною моєї колекції. А потім одразу ж розповідаю про свої враження на сторінках цього блога.

Цього разу я розповім вам про гаджет трохи незвичного виду, а саме – bluetooth-номеронабирач CDS Smart3. Це невеличкий “телефончик” з допомогою якого можна подзвонити або відповісти на дзвінок, не виймаючи з кишені свій “плафон”. Скажу одразу – пристрій непоганий, але я чекав більшого.

Ідея

Як я вже говорив, задумка дуже проста – ваш великий “планшетофон” лежить собі спокійнісінько у внутрішній кишені куртки, а дзвоните і відповідаєте на виклики ви з допомогою невеличкого пристрою, який спілкується з телефоном по bluetooth. До того ж, пристрій можна використовувати з усіма вашими телефонами, планшетами тощо – з будь-яким девайсом, який може дзвонити і має bluetooth.

Коли дружина вперше побачила моє придбання, вона сказала – “з чого починали, до того й повернулись”. Так, дійсно, ми багато років намагались зробити телефони все мініатюрнішими, а коли вони стали дійсно функціональними, почали збільшувати їх розмірі, аж поки ними стало незручно користуватись за початковим призначенням. Саме в цей момент і з’явився такий клас пристроїв, як bluetooth-dialer’и.

Перші враження

Купив я свій CDS Smart3, як завжди, на Aliexpress. Іхав до мене цей пристрій дуууже довго, відправлений він був поштою Швеції, оскільки містить акумлятор, з доставкою  якого пошта Китаю зв’язуватись не хоче.

Приїхав гаджет у дуже симпатичній коробочці з прозорого пластику. Окрім самого пристрою я отримав модний плаский USB-кабель для зарядки, непогані вакуумні навушники, захисну плівку на екран і інструкцію китайською мовою.

Сам пристрій виглядає дуже непогано. Якість збіоки – на висоті. Екран – ємнісний, досить яскравий, реагує на дотик непогано (хоч після наклеювання плівки в цьому плані я відчув певне погіршення). Сам пристрій дуже тонкий і абсолютно невагомий. Такий собі міні айфон чи айпод. Втім, я й чекав що все буде гаразд. Kinderl – дійсно авторитетний виробник і я йому цілком довіряю.

Враження від використання

Зарядка, вмикання, налагодження дати часу, “парування” з телефоном не викликали жодних проблем – все дуже просто і інтуітивно зрозуміло, мова меню – лише англійська.

Під час дзвінка звук дуже чистий, мене також чути відмінно. Радіо працює. Є календар і простий секундомір. Від батареї пристрій живе 2-3 дні.

На цьому плюси закінчуються і починаються мінуси:

1. так, з допомогою пристрою можна сслухати музику з телефону, однак неможливо ні змінити трек, ні поставити на паузу, ані навіть керувати гучністю!
2. контакти начебто синхронізуються, однак лише ті, які зберігаються у пам’яті самого телефону. У мене ж всі контакти знаходяться в обліковому записі Google, тож їх пристрій не побачив…
3. на сайті виробника є програма для синхронізації СМС-повідомлень, однак вона просто не працює, можливо там слід щось увімкнути, але китайський інтерфейс не дає змоги це зробити.
4. обіцяних виробником фітнес-застосунків пристрій не має, тож я навіть гадки не маю, що саме це мало бути.
5. обіцяні  перегляд відео та зображень з телефону, прослуховування подкастів теж відсутні.
6. у пристрої містяться два варіанти шпалер робочого столу і ви можете обирати лише з них

Якщо хочете побачити пристрій в дії, ось відео огляд:

Висновки

Так, пристрій дійсно непоганий і він працює. Однак, велика частина обіцяного функціоналу відсутня. Хоч, можливо, ці можливості відсутні лише при роботі з Android-пристроями, а у користувачів iOS все гаразд? Чесно кажучи, мені не дуже в це віриться, проте…

В принципі, я задоволений покупкою. Тим більше, що коштував цей пристрій дуже недорого (та й курс долара тоді був нижчий). Проте, я все частіше думаю що слід прикупити йому на заміну “розумну гарнітуру” від SONY…

P.S. У Kinderl є нова модель цього пристрою (вона навіть має власний GSM-модуль). Можливо, там всі недоліки вже усунуто…

Вчора вночі я, нарешті, повернувся додому з Києва, де проводив тренінг з програмування мовою Java, відсвяткував з дружиною її День народження, і тепер хочу поділитись з вами моїми враженнями від недавньої знахідки – ще однієї програми для віддаленого керування.

Проте, перш ніж почати, хочу відмітити, що нам, чоловікам, добряче пощастило – у нас аж два свята – 23 лютого і 6 грудня. Тож сьогодні я від щирого серця хочу привітати з Днем Захисника Вітчизни всіх причетних до цього свята і побажати всім нам миру і злагоди – у наших домівках, нашій країні, наших серцях.

А тепер – повернемось до нашої розмови.

Не так давно – на День закоханих – ми з дружиною вирішили провести виховну годину для студентів наших груп і розповісти про історію свята, традиції святкування у різних країнах, типові подарунки і т.ін. До речі, якщо вам цікавр, наша презентація з цієї виховної години – тут.

Як на те лихо, напередодні, збираючить до коледжу, я машинально виклав з рюкзака презентер, який завжди, про всяк випадок маю при собі. Виявив я це вже коли ми почали під’єднувати звук, проектор, тощо.

Проте, не біда – подумав я, – в мене ж є смартфон! Планшет я в той день також з собою не взяв, а не телефоні ніяких програм для віддаленого керування у мене встановлено не було. Так, я вже кілька разів писав на цю тему, та й взагалі, подібних програм існує дуже й дуже багато.

Але іноді, хочеться спробувати щось новеньке. Тож я вирішив спробувати щойно знайдений Remote Control Collection.Завантажив сервер, завантажив і встановив клієнт для телефону… І тепер я з повною відповідальністю можу заявити, що кращої програми віддаленого керування показом слайдів (і не тільки – зверніть увагу на слово Collection у назві) я досі не бачив.

Програма – просто супер (до речі, сайт – також)! Ви можете керувати слайдами і бачити поточний слайд на екрані свого телефону. А можете скористатись можливістю емуляції миші, клавіатури, тачпаду… Також є можливість керування відтворенням файлів мультимедіа, голосового введення, створення колекції ярликів часто виконуваних дій.

Серверний додаток для Windows виглядає оригінально – він виконаний у формі Android-пристрою, в якому вгадується один з Nexus’ів.

Клієнтський Android-додаток теж виглядає чудово – у модному і сучасному Holo-стилі, до того ж, присутня оптимізація як для телефонів, так і для планшетів.

І ще один невеличкий момент – перемикати слайди можна натисненням клавіш гучності на телефоні! Дуже зручно!

Встановлення, під’єднання, налагодження жодних складнощів не становлять. Єдина проблема – це те, що більшість розширених функцій програми доступні лише у платній, pro-версії Android-додатку. Проте, вважаю, він цілком коштує своїх $4 і якщо ви плануєте користуватись програмою після закінчення 14-денного пробного періоду, варто таки її придбати.

Що ж, на цьому все.

Зустрінемось за тиждень. Хай вам щастить!

Сьогодні я знову хочу повернутись до питання керування показом слайдів під час презентації. Я вже не раз про це писав, і в принципі, для мене особисто це не є проблемою, оскільки я давно користуюсь презентерами, а мій поточний девайс дозволяє не тільки керувати слайдами, а й повноцінно працювати з ПК!

Однак, іноді походжаючи аудиторією треба лише перемикати слайди, бачити, що далі (наступні слайди), і мати змогу підглядати у примітки до слайду. І сьогодні я хочу вам розповісти, як це зробити маючи Android-пристрій.

LibreOffice Impress

Впевнений – ви чули про такий чудовий офісний пакет як LibreOffice, а більшість з вас, мабуть, постійно користується ним під Linux.

Згадав сьогодні про нього я з однієї причини – цей офісний пакет має вбудовану підтримку дистанційного керування показом слайдів з допомогою Android-пристроїв! Тож сьогодні я розповім як, маючи флешку і планшет або смартфон приготуватись до презентації з чужого комп’ютера. Для мене це справді типова ситуація, оскільки лептопами я не користуюсь вже кілька років, і часто проводжу тренінги на території навчальних центрів де або використовую наяану на робочому місці викладача машину, або свій планшет. Однак, останнім часом все частіше я маю справу з мережевими проекторами, до яких Android-пристрій, навіть маючи бажання, під’єднатись не може (неподобство!).Тож я вийшов з цієї ситуації наступним чином:

1. на флешку, на якій я  маю свої презентації до тренінгу, я встановив “переносну” версію пакету – LibreOffice Portable, яку можна взяти звідси.

   

2. під час першого запуску встановленого пакету я пішов до меню “Сервіс”, обрав пункт “Параметри”, і перевірив чи ввімкнуто віддалене керування:

   
   Також, на всяк випадок, я ввімкнув експериментальні можливості (кажуть, у декого без цієї опції комп’ютер просто не з’єднується з Android-додатком):

   

3. встановив на мій планшет Libre Office Impress Remote – офіційний клієнт для керування показом слайдів:

   

4. Зпарував комп’ютер з планшетом через Bluetooth (не буду писати як саме це робиться – впевнений, що ви робили це вже не раз – коли з’єднували ПК зі своїми телефонами, bluetooth-навушниками і т.д.). В принципі, цей крок не є обов’язковим – ви зможете під’єднатись і через Wi-Fi.

5. Далі все просто – відкриваєте в LibreOffice Impress презентацію і запускаєте клієнт на планшеті. Якщо ваш комп’ютер відсутній у списку, додаєте його вручну, вказавши назву і ip-адресу. При першому підключенні Impress  запропонує вам ввести код підтвердження, який відобразиться на екрані мобіьного пристрою, в наступні рази цього робити вже не потрібно – пристрої вже знають одне одного. Все!

Тож тепер ви просто приходите у клас, де будете демонструвати презентацію, запускаєте LibreOffice з флешки, відкриваєте звідти ж свої слайди, вмикаєте проектор і керуєте показом з свого Android-пристрою, походжаючи залою. Таким чином, по-перше, ви не прив’язані до столу, а по-друге, не встановлюєте ніяких програм і не копіюєте ніяких своїх файлів на учительський комп’ютер!

Якщо мій опис процесу налагодження здався вам не надто зрозумілим, детальну інструкцію ви можете переглянути тут.

Під час презентації ви можете бачити час, витрачений на презентацію, керувати слайдами, бачити що далі і користуватись нотатками до слайду. Виглядає це дещо мінімалістично (особливо на моїх 1920х1200), однак цілком функціонально. До речі, раджу придивитись і до екрану доповідача – в новому LibreOffice він теж виглядає просто чудово!

Microsoft Office PowerPoint

На жаль, PowerPoint не може похвалитись таким функціоналом.

Колись Microsoft мала чудовий додаток для Windows Mobile з назвою SideView, який дозволяв робити практично те ж саме, що й Android-клієнт для LibreOffice, і я ним навіть певний час користувався (в ті давні і не дуже добрі часи, коли мав комунікатор на Windows Mobile).

На жаль, зараз віддалене керування показом слайдів в PowerPoint можна реалізувати лише з допомогою сторонніх мобільних додатків, яких у Google Play Market’і чимало. Чи може я просто чогось не знаю? Чи може існує офіційний клієнт для Windows Phone? Якщо хтось з вас, друзі, має якусь інформацію з цього питання, я буду вдяний якщо ви поділитесь нею зі мною.

Онлайнові презентації

Якщо ви презентуєте одразу з Google Drive – проблем взагалі немає!

Можна навіть не встановлювати нічого ні на Android-пристрій, ні на вашу флешку (хоч “переносний” Chrome – Google Chrome Portable я на ній все ж маю) – деталі читайте тут.

А можна встановити розширення для Chrome з назвою Presentation Remote. Деталі – тут.

Щодо ж SkyDrive знову ж таки, сказати нічого не можу.

Що ж, на сьогодні все.

До зустрічі за тиждень!

Колись я вже писав про те, як керувати основним комп’ютером за допомогою Android-планшету або телефону.

Сьогодні ж мені хочеться розповісти про засоби, за допомогою яких можна вирішити обернену задачу – а саме, керувати Android-пристроєм з “великого” ПК. Звісно, існує безліч програм, які до певної міри вирішують це завдання, однак, мені завжди хотілось мати щось на кшталт RDP аби мати змогу бачити на моніторі основного ПК Робочий стіл Android і віддалено керувати пристроєм за допомогою миші і клавіатури.

Веб-десктопи: не зовсім те, що треба, проте…

Думаю, ви вже чули про AirDroid і Remote Web Desktop? Кожна з цих програм, по суті, являє собою веб-сервер, який працює на вашому планшеті/телефоні і дозволяє працювати з ним через будь-який браузер, пропонуючи веб-інтерфейс, схожий на Робочий стіл ОС.

До недавна Remote Web Desktop був дещо функціональнішим, однак з виходом бети AirDroid 2 їх можливості практично зрівнялись. До того ж, на відміну від конкурента, AirDroid абсолютно безкоштовний! А його інтерфейс – це просто казка – ярлики, віджети, вікна, Drag’n’Drop, керування буфером обміну і т.д., навіть чотири віртуальних робочих столів!

Remote Web Desktop не так вражає візуально, але теж, в принципі, виглядає непогано:

Бета-версія AirDroid 2 додає ще кілька приємних фіч.Раніше пристрій і ПК повинні були бути в одній WiFi-мережі, тепер цього обмеження більше не існує. Також з’явилась можливість керування камерою пристрою і ще кілька корисних дрібниць. Отримати бету можна тут.

Перш ніж йти далі, хочу також сказати пару слів про випадок, коли пристрій під’єднано до ПК за допомогою USB-кабеля (наприклад, коли вони в різних мережах). Щоб мати змогу працювати з ним через AirDroid за таких умов, можна використати невеличку утилітку, що зветься Wire 4 AirDroid, завантажити яку можна звідси. Випробовано на собі – працює!

Особисто для мене AirDroid став абсолютно незамінною утилітою – кожного разу, коли мені потрібно щось записати на планшет, я використовую саме це ПЗ.

До речі, в маркеті є ще кілька подібних програм – наприклад, Remote Desktop або LazyDroid Web Desktop, однак AirDroid мені здається найкращим на даний момент вибором.

Справжнє віддалене керування

Веб-десктоп – це круто, однак хочеться, як я вже говорив, чогось на кшталт RDP. І таке ПЗ дійсно існує!

Однак, слід відмітити, що ви повинні мати РУТОВАНИЙ пристрій. Я не буду зараз розповідати про те, як отримати root – процедура буде різною для кожного конкретного пристрою. Я особисто отримав рут для мого “Трансформера” за допомогою утиліти DebugFS.

Але повернемось до ПЗ для віддаленого керування. По-перше, є плагін до розглянутого вище Remote Web Desktop – Remote Control Add-on. Так, варіант непоганий, проте, не зовсім те, чого я хотів.

Я продовужував пошуки і врешті-решт зупинився на Droid VNC Server. Це просто диво – справжній VNC-сервер, що дозволяє використати будь-який VNC-клієнт для віддаленого керування вашим пристроєм!

Вважаю, на цьому розповідь можна було б і закінчити – все ж бо дуже просто – встановили Droid VNC Server, запустили його, потім запустили на ПК (або на іншому планшеті ба навіть на телефоні) будь-який VNC-клієнт – і все!

Особливих налаштувань не вимагається – хіба що, слід неодмінно задати пароль на з’єднання з пристроєм.

У якості клієнта я зазвичай використовую noVNC – безкоштовний веб-сервіс – онлайновий VNC-клієнт, який я відкриваю в одній з вкладинок Google Chrome.

Непоганий варіант також – Flashlight-VNC – VNC-клієнт, написаний на Flash.

А взагалі-то VNC-клієнтів, у тому числі й безкоштовних, і таких, що не потребують встановлення існує маса – ви самі здатні обрати ПЗ за своїм смаком.

Після переходу на Windows 8 з’явилась одна проблема – будь-який VNC-клієнт почав працювати лише у режимі перегляду, миша й клавіатура не діють, хоч раніше – у Windows 8 все працювало “на ура”. Проте, звісно, я буду намагатись побороти цей глюк.

Ось такі можливості з віддаленого керування. Є ще, звичайно MyMobiler, який дуже виручав мене у часи Windows Mobile. Однак, з моїм “Трансформером” він, на жаль, чомусь не подружився. Треба буде спробувати нову версію…

Що ж, на сьогодні все. До зустрічі за тиждень!

P.S. Було б непогано знайти щось подібне й для мого NOKIA-смартфону. Єдиний працездатний варіант – WiseMo Mobile Host, однак він коштує грошей і чималих.

Не так давно я придбав собі ASUS EeePad Transformer – на заміну мого першого планшета Zenithink ZT-180. Як виявилось, цей чудовий девайс замінив не лише попередній мій планшет, а й нетбук HP Mini 2133 – коли я їхав проводити черговий тренінг, я взяв с собою лише “трансформера”.

Трохи пізніше (коли награюсь) я розповім про те, для чого я використовую цю нову, набагато потужнішу за попередню, іграшку. А сьогодні мені хочеться розповісти вам яким чином ви можете використовувати планшет у якості пульта дистанційного керування для комп’ютера.

З одного боку, дивно використовувати для керування комп’ютером пристрій, який коштує більше за нього, однак, іноді в цьому є сенс. Тим більше, що мені є про що вам розповісти – я ж бо спробував не один пакет програм для організації такої взаємодії.

Тож почну з найспецифічнішого завдання – дистанційно керувати відтворенням відео на комп’ютері. Для цього я використовую на стороні ПК один з найкращих медіаплеєрів – VLC.  А на планшет встановив VLC Remote. Ця чудова софтинка дозволяє мені переглядати вміст дисків “великого” комп’ютера, формувати плейлисти, і керувати відтворенням медіаконтенту прямо з планшетного ПК. Це дуже зручно, коли ми з дружиною дивимось фільм на комп’ютері у спальні, і дуже не хочеться вставати з ліжка аби вибрати фільм, відрегулювати гучність, розвернути плеєр на весь екран і т.д.

Ще один маленький нюанс – для швидкого і правильного налагодження VLC на комп’ютері я раджу скористатись VLC Setup Helper.

Наступне завдання – трохи ширшого профілю – не просто керування плеєром, а перемикання завдань, файловий менеджер, запуск програм, ввімкнення/вимкнення ПК, перехід до сплячого режиму, емуляція клавіатури і миші, керування демонстрацією слайдів powerPoint і багато іншого. Для цього я використовую Unified Remote Server на “великому” комп’ютері і Unified Remote на планшеті.

Непогана ідея – розглянути можливість придбання повної версії програми. За 29 гривень ви отримаєте повнофункціональний універсальний пульт дистанційного керування, який має вельми широкий набір профайлів для використання майже в будь-якій ситуації. Для мене особисто дуже корисною виявилась можливість керування демонстрацією презентації, коли в презентері “сіли” батарейки.

Йдемо далі. На черзі – програма для віддаленого під’єднання до робочого столу “великого” комп’ютера. Я перепробував велику кількість RDP і VNC клієнтів, і в решті решт зупинився на PocketCloud. Ця програма підтримує і RDP і VNC, і працює просто чудово. Краще я просто не бачив!

Для її використання ви можете просто встановити відповідну програму на планшет. На скріншоті показано Pro-версію – крім RDP і VNC вона також підтримує VMware View. Однак, коштує вона майже 120 гривень, що на мою думку немало для клієнта віддаленого робочого столу. Мені вистачає безкоштовного варіанту.

А не так давно з’явилась і серверна частина програми – PocketCloud Companion. Ця штука додає нові можливості при використанні PocketCloud і дозволяє підключитись до вашої машини з будь-якого місця, використовуючи ідентифікацію через обліковий запис Google. В принципі, використання “компаньона” необов’язкове, однак я собі його встановив…

І нарешті, новачок ринку програм для дистанційного керування комп’ютером і мій нинішній фаворит – SplashTop Remote Desktop. Так, ви можете вірити своїм очам – це продукт від творців SplashTop OS – Linux-подібної системи, вбудованої в материнські плати ASUS під назвою ASUS ExpressGate.

Але повернемось до SplashTop Remote Desktop. На даний момент це – краще з того, що я бачив. Ви  дійсно повноцінно працюєте з комп’ютером на екрані планшета! Є проблеми лише з відтворенням відео і звуку, однак, сподіваюсь, з часом їх виправлять.

Для використання пакету вам необхідно встановити на ваш комп’ютер безкоштовний Splashtop Streamer, а на планшет – SplashTop Remote Desktop або SplashTop Remote Desktop HD. Обидві програми – платні, однак вони дійсно варті своїх грошей. Повторюсь – краще я просто не бачив! Працює просто чудово!

Ну, от і все. Звісно, вибір робити вам. Проте, здається, я дав вам кілька варіантів для вибору і вдосталь їжі для роздумів. Тож обирайте, пробуйте…

До зустрічі!