В середині жовтня я проводив один з заходів в рамках європейської ініціативи Meet and Code – це був вебінар на тему “Калькулятора недостатньо? Спробуйте Python”.

Під час вебінару я розповів про Python, про те чому це зараз мова номер один, чому для науковців, аналітиків даних, спеціалістів зі штучного інтелекту – це логічний вибір, продемонстрував чимало прикладів у Google Colab, провів невеличку “вікторину” серед учасників (з використанням Slido) – за відгуками дітей, їм дуже сподобалось. Тож я вирішив поділитись і з вами – можливо комусь теж буде цікаво. Ось відеозапис вебінару:

А ось нотатник з кодом, який містить всі продемонстровані мною в ході вебінару приклади. Сподіваюсь, комусь з вас він стане в нагоді!

До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе та своїх близьких, не нехтуйте засобами індивідуального самозахисту, не хворійте!

Життя, як завжди, мчить у шаленому ритмі – знову тренінги, лекції, проекти… А ще здулась батарея у моєму Meizu M5 Note:(, тож довелось замінити його на Oneplus 7, а коли подібне сталось з Meizu M5 дружини – перевести її на Xiaomi Mi A3. Планую скоро поділитись з вами враженнями від цих телефонів.

А сьогодні я хотів би провести невеличкий бета-тест презентації, яку я буду проводити під час триденного марафону "Програмувати? Це легко!" – заходу у рамках  міжнародної ініціативи Meet and Code.  Я буду надзвичайно вдячним, якщо ви зробите дві речі:

1. переглянете слайди й напишете у коментарях, що на вашу думку треба змінити
2. проголосуєте за наш захід на сторінці проекту

А ось і слайди:

Наперед дякую вам, друзі! Зустрінемось за тиждень! Бережіть себе!

Час біжить настільки швидко, що я за ним не встигаю – тренінги, початок навчального року, День першокурсника в коледжі, лекції з ООП, коучинг, знову тренінги, і так – без кінця і краю, й ще більше всього у планах…

А ще мені довелось слідом за годинником змінити й телефона, оскільки минулого тижня акумулятор мого MEIZU M5 Note перегрівся й надувся, а оскільки корпус в телефону цільнометалевий (”преміальний” – виштампований з однієї пластини алюмінієвого сплаву), то роздута батарея видавила екран, змістивши також усі кнопки:( Телефон залишився повністю працездатним, навіть здатним заряджатись (і як мені здалось, навіть “тримає” заряд довше, аніж з новим акумулятором), проте користуватись ним незручно, а заряджати – лячно. Тож довелось його замінити (на що саме – поки що не скажу:)) й сподіваюсь, скоро я матиму змогу описати свої враження від нового апарату.

Однак, повертаюсь до теми. По-перше, я хотів поділитись з вами слайдами, які я презентував під час Дня першокурсника – грандіозного святкування початку нового навчального року, яке ми цього року влаштували замість традиційної нудної першовересневої “лінійки”. В цей день в коледжі відбувалось чимало цікавого – відкриття меморіальної дошки на честь нашого випускника, Дениса Синюка, загиблого воїна АТО, частування козацьким кулішем, презентація нової зони відпочинку для студентів і галереї оптичних ілюзій, презентації спеціальностей і посвята першокурсників у спеціальність. А нашу спеціальність – “Розробка програмного забезпечення” – презентував саме – розповідав про те, куди ж всунули свою голову наші першокурсники:), чого слід очікувати, що треба знати й вміти, а ще – про сучасні тенденції в галузі й про результати цьогорічного опитування розробників від Stack Overflow, які їх підтверджують. Ось мої слайди – можливо, комусь вони стануть у нагоді:

А по-друге – я хотів би трохи порекламувати ще один захід – триденний марафон “Програмувати – це легко!”, який в рамках міжнародної ініциативи Meet and Code ми будемо проводити у коледжі 15-17 жовтня. Програма заходу буде дуже насиченою – це й семінари про GitHub, GitKraken та освітні ініціативи від лідерів індустрії – у моєму виконанні, ділових ігор на командний дух та ефективну взаємодію у виконанні дружини:), практичні воркшопи з програмування, кібербезпеки, інтернету речей (від наших колег) і ще багато чого цікавого! Зацікавило? Тоді приходьте до нас у жовтні!

А ще нам потрібна ваша допомога й ви можете нам допомогти! Я прошу вас витратити лише п’ять хвилин вашого часу й проголосувати за наш захід за цим посиланням. Ваші голоси – це той аванс довіри, який вмотивує нас зробити захід ще кращим, й залучити до чарівного світу програмування ще більше людей. Хто знає – можливо, саме відвідавши наш марафон, хтось повірить у себе й почне вчитись (звісно ж, в нашому коледжі:)) аби колись написати новий чудовий додаток, який буде встановлено на кожному другому смартфоні світу? Тож, будь ласка – проголосуйте й попросіть проголосувати друзів! Для нас важливим є кожен голос! На жаль, на момент публікації цього повідомлення сайт Meet and Code “лежить” (люди голосують?:)), однак впевнений – вже завтра він повернеться до життя й ви зможете переглянути інформацію про наш захід і проголосувати.

І на цій позитивній ноті я хотів би з вами сьогодні попрощатись. Треба закінчити тренінг, а потім, коли повернусь до Полтави – готуватись до заходів. А вам бажаю ніколи не втрачати віри в себе й не боятись пробувати щось нове. До зустрічі за тиждень, друзі! Хай вам щастить!

Після невеличкої перерви (все стандартно – тренінги, “пари”, хвороби) продовжую знайомити вас з процесом повернення до життя,  переходу на “світлу сторону”:-), та налаштування машин в моєму класі.

Сьогодні ми поговоримо про те програмне забезпечення, яке я встановив аби студенти могли повноцінно використовувати застарілу техніку для виконання типових офісних завдань та проектування ПЗ і програмування.

Про всяк випадок нагадаю, що магазин додатків у складі Windows з’явився не так давно – у Windows 8. А в Linux ПЗ такого типу – “Центр програмного забезпечення” – існувало впродовж років. Вже за часів Windows XP для встановлення програм у орієнтованих на користувача Linux-дистрибутивах достатньо було знайти бажану програму в “Центрі програмного забезпечення” і натиснути на кнопку “Встановити”. Все! І не треба як у Windows десь щось шукати, завантажувати і встановлювати.

Проте, щось я занадто захопився рекламою, пора вже переходити до суті. Тож починаю говорити про те, яке саме ПЗ було встановлено на наших мащинах.

Браузер – це найнеобхідніше!

Звісно ж, до складу xUbuntu входить браузер, а саме Firefox.

Однак, я все ж таки встановив Chromium – це ж звичний браузер, так, не надто економний з точки зору ресурсів машини, однак, з купою доповнень та можливостями, які роблять його на голову вищим за інші браузери. Встановив, звісно, через “Центр програмного забезпечення”.

Microsoft Office? Ні, однак зовні не відрізнити!

Наступний крок – офісний пакет, який я вже багато років використовую на всіх платформах – Android (телефон і планшет), Linux, Windows – а саме WPS Office (колишній KingSoft Office). Виглядає він чудово, працює швидко, майже на 100% сумісний з Microsoft Office та абсолютно безкоштовний. Плюс, китайці кажуть, що це вони вигадали “рібон” задовго до його появи в Microsoft Office 2007

Завантажив я його з офіційного сайту (deb-пакет), після чого встановив просто подвійним кліком на завантаженому файлі (він відкрився в Центрі програмного забезпечення).

Ще один важливий момент – аби документи, створені під Windows відображались з правильними шрифтами, ці шрифти слід завантажити та встановити власноруч. Тут немає нічого складного – просто завантажуємо ось цей репозиторій (зелена кнопка ‘Clone or Download’), розпаковуємо архів (подвійним кліком на ньому відкриваємо менеджер архівів, далі – зрозуміло), потім йдемо до теки, куди ми його розпакували, та пишемо в терміналі sudo ./install.sh Все! Тепер написи і формули відображаються правильно!

Проектування ПЗ? Легко!

Тут теж все просто – через Центр програмного забезпечення встановлюємо Dia – просту, не надто привабливу зовні, однак, досить функціональну програму для побудови діаграм (в тому числі й UML). Під Windows ми її теж колись використовували

Для тих же, кому потрібно більше – кодогенерація, зворотний інжинірінг, автогенерування документації тощо, встановлюємо StarUML. Тут теж все без проблем – завантажуємо deb-пакет з офіційного сайту і встановлюємо подвійним кліком. 

Програмування? Не проблема!

Наступний крок – інтегровані середовища розробника. З C# проблем немає – просто встановлюємо Mono Develop через Центр програмного забезпечення.

При цьому встановиться також все необхідне (Mono Framework тощо). Все, “сішарперів” задовольнили!

Далі – мій улюблений Netbeans. Завантажуємо його разом з JDK з сайту Oracle, потім переходимо в терміналі до теки, куди завантажили цей .sh-файл і робимо його виконуваним: chmod +x jdk-8u151-nb-8_2-linux-i586.sh (також це можна зробити правим кліком на файлі та зміною його атрибутів у вікні властивостей).

Все! Запускаємо файл sudo ./jdk-8u151-nb-8_2-linux-i586.sh – відкривається майстер встановлення, в якому просто тиснемо весь час Next Тепер можна програмувати не лише на Java, а й на С/С++, та й HTML5/CSS3/JS/Cordova/Node.js – теж не проблема – треба просто зайти в Tools > Plugins > Available Plugins і встановити відповідні плагіни.

Pascal у нас тепер уже не вивчається, однак, якщо він буде потрібен, з встановленням Lazarus через Центр програмного забезпечення немає ніяких проблем.

Готово! Все, що потрібно в комп’ютерному класі встановлено. Про всяк випадок я встановив лише Wine (також через Центр програмного забезпечення). Так, програм для Linux вистачає. Я б навіть сказав би, що їх більше, аніж для Windows, тож на кожну Windows-програму є навіть кілька Linux-альтернатив. Однак, про всяк випадок Wine встановив – аж раптом комусь заманеться встановити та використовувати під Linux якісь програми для Windows…

Власне, на цьому у мене на сьогодні все. Наступного разу я розповім як клонувати машини з встановленою та зконфігурованою системою, та як перейменувати комп’ютер та користувача, і що робити, коли клонована система під час старту видає помилку кореневої файлової системи.

Тож, до зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе!

P.S. Також я планую розповісти про те, як я автоматизував перевірку самостійних робіт та збір результатів виконання лабораторних.

Я вже не раз писав про дві важливі тенденції нашого часу: можливість самостійно здобути освіту онлайн та зростаючу роль веб-програмування. Так, зараз не становить жодних проблем знайти потрібний вам навчальний курс у мережі (досить часто – навіть безкоштовний!), немає проблем і сертифікуватись онлайн.

Однак, часто онлайнові курси все-ж таки більше орієнтовані на закріплення і перевірку наявних знань, а не на набуття нових (як, наприклад, курси від Solo Learn), а сертифікація передбачає просто відповідь на запитання тестів. Це теж непогано, однак, є кращий шлях! Сьогодні я хочу розповісти вам про сертифікацію для фронт-енд розробників (і не тільки), яка є принципово відмінною.

Мова в нас піде про freeCodeCamp – чудовий ресурс, де ви можете навчитись програмувати, створити портфоліо реальних проектів, отримати відповідний сертифікат, отримати можливість знайти нову роботу, і зрештою, допомогти неприбутковим організаціям.

Навчання – абсолютно безкоштовне. Так, деякі розділи теорії поки що не завершені (ви відчуєте це лише коли перейдете до сертифікації з візуалізації даних), однак, завдання сформульовані, є приклади їх виконання та вимоги до розв’язання.

Щодо ж сертифікації, то вона проходить в абсолютно відмінній від інших ресурсів та вендорів манері. Аби отримати бажаний сертифікат, вам необхідно виконати всі практичні завдання базового, середнього та продвинутого рівнів, тож ніяких тестів – лише практика, лише хардкор!

Не так давно я пройшов програму сертифікації для фронт-енд розробників, яка розрахована на більше ніж 477 годин(!), і я у захваті! Практичні завдання виконуються у формі “живих” додатків на codepen.io, тож одночасно ви отримуєте й портфоліо власних проектів. Всі завдання з алгоритмізації виконуються на сайті freeCodeCamp, одразу ж проходять тестування, і лише за умови успішного виконання всіх тестів ви можете піти далі. До того ж, алгоритми розглядаються дійсно фундаментальні, тож, мабуть, наступного року я буду пропонувати ці завдання моїм студентам на “Теорії алгоритмів”!

Якщо Вам цікаво, ось так виглядає мій сертифікат:

А ось мій профайл, де ви можете ознайомитись з усіма розв’язаннями виконаних мною завдань. До речі, одне з завдань початкового рівня – це саме створення власного портфоліо. Ось, наприклад, моє.

Зараз я з задоволенням поринув у вивчення React і Sass, збираюсь продовжити виконання завдань (415 годин!) аби отримати сертифікат у галузі візуалізації даних. А ще ж є сертифікація для бек-енд розробників та “повна” сертифікація!

Чудово те, що з freeCodeCamp ви не тільки вивчаєте матеріал, а й одразу ж застосовуєте його на практиці і тільки за умови успішного застосування набутих знань отримуєте бажаний папірець! Wow! Дуже рекомендую!

Що ж, на цьому на сьогодні все!
До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе!
І пам’ятатйте – вчитись – ніколи не пізно!

Я не вживаю спиртних напоїв, тож вино я (хоч і грузинське) не п’ю, проте дуже полюбляю грузинську кухню, особливо мінгрельську – солону і пекучу. А грузинський хліб? Хачапурі і кубдарі у нас, в Україні, не можна навіть порівнювати зі справжніми грузинськими, випеченими у тебе на очах і прямо з печі поданих на стіл ! А є ще ж стільки смачних речей, назв яких я навіть і не запам’ятав! А ще – соковиті фрукти і казково смачні грузинські лимонади – солодкі, як у дитинстві. І звісно ж, Боржомі.:-)

В Грузії живуть дуже гостинні люди і завжди сонячно, про їжу я вже говорив:-), тож цього разу я вирішив узяти з собою дружину. І поки я працював вона прогулювалась містом, а після закінчення робочого дня я складав їй компанію. Ось тут ви маєте нагоду переглянути кілька фото з цієї поїздки. А я хочу трохи поговорити про те, що ж саме я розповідав на тренінгах.

Сподіваюсь, всі знають, що таке HTML5?  Ні це не п’ятий розряд з навичок знайомства з дівчатами (How To Meet Ladies):-) Це – новий стандарт мови створення гіпертекстових документів (Hyper Text Markup Language), або по-простому – веб-сторінок, який дозволяє вам без зайвих зусиль, сторонніх бібліотек та плагінів для браузера створити щось красиве і поділитись ним зі світом.

Для розробників, можливо буде цікаво переглянути мої нотатки та список додаткових матеріалів з тренінгів, які я виклав ось тут. А для користувачів я хочу розповісти яким чином HTML5 може допомогти вам під час наступної презентації.

Так, всі ми звикли використовувати PowerPoint або щось аналогічне. Однак, як би ви не старались – використовували якісні фотографії замість кліпарту, скорочували текст слайдів, використовували влучні анімації та вражаючі переходи між слайдами – все одно це PowerPoint. Я не хочу сказати, що зробити щось красиве таким чином неможливо – ні, однак, всі PowerPoint-презентації в кінці-кінців схожі одна на одну і ми завжди можемо впізнати PowerPoint, коли бачимо слайд-шоу.

А HTML5 дає вам можливість виділитись. Так, доведеться трохи попрацювати руками і головою:-), а не мишкою, зате ви отримаєте масу переваг:

• слайди можна демонструвати будь-де і без зайвого ПЗ – був би лише сучасний браузер
• слайди можна редагувати будь-де і також без зайвого ПЗ – хоч у “Блокноті”
• слайди в їх оригінальному вигляді можна буде без зусиль опублікувати  в Інтернет
• ну і останнє – демонструючи HTML5-слайди, ви демонструєте аудиторії свою технологічну “просунутість”. Як то кажуть, “Понти – велика сила!”:-)

Недоліки також є:

• браузер, в якому ви плануєте демонструвати слайди, повинен підтримувати HTML5, а це Internet Explorer 10, а краще – Chrome або Firefox
• скоріш за все, ви не зможете обирати з такого широкого асортименту ефектів анімації та переходів між слайдами
• створення таких слайдів – забавка скоріше для гіків, а не пересічних користувачів

Тих, кого я не ще злякав:-), я закликаю подивитись на один з непоганих шаблонів для створення HTML5 –  HTML5 slide template for Google I/O 2012. Виглядають вони дуже й дуже непогано:

А тут ви можете переглянути “живе” демо. Шаблон можна завантажити на свый комп’ютер з допомогою git і гратись ним досхочу. До речі, існує маса конкуруючих продуктів, прочитати про які ви можете тут.

Якщо ж для вас це все ще виглядає складно, ви можете використати онлайнові редактори HTML5-презентацій – наприклад, slid.es, SlideCaptain, Corpgenie чи eMaze, де ви можете створити новітні слайди візуально, не складніше ніж у традиційному ПЗ, ще й у середовищі, оптимізованому під тач:-).

Існують й конвертери з PowerPoint у НTML5, тож ви можете створити слайди в PowerPoint і просто конвертувати у жаданий гіківський формат:-). Прикладами таких продуктів є HTML5Point або старий знайомий iSpring Pro.

А якщо у вас є блог на WordPress, то ви теж на коні:-), оскільки існує плагін для WordPress, який дозволяє вбудувати редактор HTML5-слайдів прямо у панель керування блогом. Wow!

А ще ви можете створювати HTML5-тести і опитування, скориставшись програмою під назвою Question Writer.

І це ще далеко не все! Виникає питання – а чого не можна зробити з HTML5?
Якщо у вас є якісь ідеї з цього приводу – дайте мені знати, будь ласка!

До зустрічі за тиждень!
Хай вам щастить!

Я вже не раз писав про “життя в хмарах”. Останнє моє повідомлення на цю тему стосувалось перенесення у хмару своєї колеції аудіозаписів. До речі, з тих пір дещо змінилось – я спробував CloudAround і виявив, що плеєр з ZeroPC чудово вміє програвати музику зі SkyDrive, як і Browser for SkyDrive. Тож свою музику я переніс на SkyDrive – 25 Гб краще ніж 5! А якщо вам треба ще більше місця в хмарах, встановіть Glide для Android і отримайте 50 Гб!

Однак, це вже я трохи відійшов від теми – я ж бо збирався розповідати про те, що ще цікавого можна зробити за допомогою хмарних сервісів Google! Тож, почнемо – сьогодні я розкажу вам як друкувати через Інтернет, отримувати СМС про нові листи, моніторити доступність свого блогу, і хостити невеличкі сайти. І все це – з допомогою Google Drive!

Друкуємо в хмарах

Першим нашим героєм буде Google Cloud Print – хмарна інфраструктура для друку. Cloud Print дозволяє мені друкувати на своєму домашньому принтері з мого Android-планшету, Linux-десктопу, навіть з мого NOKIA C7-00. Я можу навіть друкувати на домашньому принтері, знаходячись на робочому місці у коледжі, або навіть перебуваючи в іншому місті чи іншій країні! І це враховуючи той факт, що мій принтер не має Ethernet –порту!

Звичайно, щоб скористатись усіма принадами Google Cloud Print ви повинні мати обліковий запис Google і встановлений на вашому комп’ютері Google Chrome. Налаштувати Cloud Print дуже просто, з цим впорається навіть дитина – треба просто слідувати нехитрим вказівкам на сайті технології, тож говорити про це я не буду.

Скажу лише, що на планшеті для “хмарного друку” я використовую Cloud Print, а на NOKIA Belle-смартфоні – Files Plus.

Дізнаємось про нові листи через СМС

Якщо ви, так само як я, тісно зав’язані на використання сервісів Google, можливо вам захочеться отримувати повідомлення на свій телефон кожного разу, коли отримуєте нового листа у свою GMail-скриньку.

На жаль, сам GMail відправляти СМС не вміє, однак це вміє робити Календар Google – нагадує через СМС про заплановані події, чим я до речі, дуже активно користуюсь.

Тож ідея дуже проста – написати скрипт (у Google є своя “вбудована в хмару” мова програмування – Google Apps Script), який перевіряє чи не з’явився часом у скриньці новий листи, створює подію з назвою – темою листа у спеціально створеному для цього календарі, після чого вже календар шле СМС-повідомлення.

На щастя, писати нічого не треба – все вже написано до нас.  Заходимо і читаємо. Налагодити все це також абсолютно не проблема. Працює “на ура”. Єдиний нюанс – якщо ви отримуєте багато листів, краще перевіряти скриньку через скрипт не щохвилини, як радять автори статті, а рідше – я, наприклад, роблю це двічі на годину.

Моніторимо доступність свого сайту

Думаю, ви вже зрозуміли, що з допомогою Google Apps Script ви можете автоматизувати будь-що.

І знову одна добра людина вже зробила за нас всю роботу. Читаємо, виконуємо інструкції – і ваш власний сервіс моніторингу доступності сайту готовий! Хочу відмитити, що ви отримуєте не лише повідомлення про доступність сайту, а й протокол подій, до того ж, абсолютно безкоштовно!

Хостимо прості сайти

Так, звичайно, у Google є спеціальний сервіс для стиворення сайтів Google Sites (і сайт нашого коледжу функціонує саме на цій платформі), проте прості сайти (якщо їх можна так назвати), ви може прямо в Google Drive.

І знову все налаштовується як раз плюнути. Офіційну інструкцію з цього приводу ви можете почитати тут. Деякі додаткові поради і коментарі – тут.

Ще щось?

Звісно, я навів лише кілька прикладів “нетипового” використання хмари Google. Якщо ви знайдете ще якісь цікаві застосування сервісів Google, будь ласка, поділіться зі мною!

А поки що я пропоную вам почитати трохи застарілу, але все ще актуальну статтю про приховані фічі Gooogle Drive. До речі, ви можете використати хмарний текстовий процесор Google навіть у якості …блог-клієнту!

На останок

Хочу також наголосити, що невід’ємною частиною хмарної інфраструктури Google є Google Chrome. Це дійсно ідеальний браузер, який я особисто використовую з перших днів його існування – і під Windows й під Linux.

Хочу ще раз нагадати деякі чудові особливості цього браузера:

• магазин Chrome Web Store з великою кількістю додатків, багато з яких працюють і в оффлайні, є й спеціально призначені для використання з Google Drive
  
• Чудове меню встановленихх програм, яке прекрасно замінило кнопку Start у Windows 8. На жаль, воно доступне лише в Windows, принаймні, я не знайшов способу активувати його в Linux. Ось так, наприклад, виглядає мій робочий стіл:
  
• Чудова синхронізація закладинок, встановлених розширень і т.д. на різних пристроях, можливість відкривати вкладинки, відкриті на інших пристроях. Wow!

Список можна було б продовжувати, однак на цьому я буду закруглятись. 

До зустрічі за тиждень! Нехай хмари стануть для вас другою домівкою!

Не так давно я розповідав про підбірку програм, які я рекомендую моїм студентам, і обіцяв продовжити тему і розповісти про дещо специфічніше ПЗ.

Що ж, виконую свою обіцянку. Сьогодні я розповім про інструменти, які я раджу використовувати моїм студентам-програмістам.

Нагадаю, що у коледжі я викладаю “Теорію алгоритмів і структур даних”, тож мені байдуже, якою мовою і у якому середовищі буде реалізовано алгоритм. Головне – щоб людина продемонструвала, що вона зрозуміла суть завдання, виконала його і показала результат.

Тож, почнемо.

Перш за все сдід сказати, що моя дисципліна читається у першому семестрі другого курсу, тож програмування у дітей ще не було. Чому я звертаю на це вашу увагу? Тому що дуже часто люди приходять навчатись, маючи за плечима лише невеличкий досвід програмування під час шкільних уроків інформатики. І дуже часто це – Turbo Pascal або навіть Basic.

Basic

Коли мова йде про бейсик – все просто. Багато хто використовує Microsoft Quick Basic, який на даний момент розповсюджується безкоштовно. Завантажити його можна з Softpedia, або з  Qbasic.su. Я завжжди раджу другий варіант, оскільки там ви зможете знайти не лише саме середовище розробки, але й додаткові матеріали: книжки, довідники, приклади…

Якщо ж хочеться програмувати у сучаснішому середовищі, завжди можна використати Just Basic – також абсолютно безкоштовну IDE для бейсика.

І звичайно ж, можна використати безкоштовну Microsoft Visual Studio Express і програмувати на Visual Basic.NET, але про це ми ще поговоримо пізніше.

Одного разу мені трапився студент, який взагалі виконував лабораторні роботи на VBA – у Excel (пам’ятаєте – Alt+F11?).

Pascal

Ті ж, хто програмує на Паскалі, часто використовують Borland Pascal, завантажити який можна тут. А тут можна взяти Turbo Pascal School pack, який відрізняється лише наявністю зручного інсталлятора і русифікацією (що для багатьох скоріше недолік, ніж перевага). До речі, багато років тому, коли я ще працював у Полтавському державному педагогічному університеті, я також повністю русифікував середовище Borland Pascal для своїх студентів.

А ось ще одне непогане місце для того, щоб завантажити Turbo Pascal і Borland Pascal for Windows. Переваги знову ж таки очевидні – на сайті є купа прикладів, книжок і додаткових матеріалів.

Для тих, хто бажає користуватись сучаснішою IDE, є можливість використовувати безкоштовний PascalABS.NET. Ця система програмування створена спеціально для навчання програмуванню, тож ідеально підходить для моїх студентів.

На офіційному сайті PascalABC ви знайдете купу прикладів, завдань, додаткових матеріалів, і навіть онлайнове середовище розробки!

Непоганим варіантом буде також Free Pascal. В силу підтримки великого числа платформ, він підійде студентам, які не використовують Windows.

А якщо ж люди у школі програмували на Delphi, ім ідеально підійде Lazarus – знову ж таки бещкоштовне і кросс-платформене середовище візуального програмування, засноване на Free Pascal.

C/C++/C#

Для тих, хто у школі використовува C/C++ (так, буває й таке!), підійде пакет Microsoft Quick C, який зараз також є безкоштовним.

Ще один варіант – Turbo C++, який зараз теж є безкоштовним.

І нарешті, вершина еволюції – Microsoft Visual Studio Express Edition – чудовий безкоштовний пакет для створення ПЗ для Windows і Web мовами Visual Basic.NET, Visual C++ і C#. Завантажити цей чудовий продукт (версію 2010) можна тут.

До речі, 12 вересня, у 256-й день року, в День програміста Microsoft цього року випустила Visual Studio 2012, яка звичайно ж має безкоштовну версію Express Edition.

Як альтернативу, для програмування мовою C#, деякі використовують також безкоштовний Sharp Develop.

Для тих, хто використовує Linux непоганою альтернативою може стати Mono Develop.

Інші варіанти – мінімалістична, але дуже непогана IDE на ім’я QuickSharp,

універсальний редактор вихідних кодів – безкоштовний Zeus Lite Editor,

мініатюрна і швидка xacc.ide,

і трохи архаїчний, але все ще непоганий Antechinus® C# Editor.

Для тих же, хто воліє використовувати Eclipse, є можливість завантажити безкоштовний плагін на iм’я Emonic, який дозволить програмувати з його допомогою на C#.

Для створення простих консольних програм ідеально підійде Snippet Compiler.

PHP/ASP.NET

До речі, кілька разів я зустрічав студентів, які реалізовували запропоновані алгоритми у вигляді веб-додатків.

Один з них використовува PHP і програмував у CodeLobster.

Непоганий вибір (і також беззкоштовний) – DevPHP.

Для користувачів Linux альтернативою стане Geany.

Взагалі ж, редакторів для PHP – дуже багато. До речі Web Matrix від Microsoft, на мою думку,  – один з найкращих.

Взагалі, Microsoft Web Platform – це ідеальний набір для розробника веб-додатків.

Звичайно, Visual Web Developer Express можна завантажити і окремо (див. вище), проте завантаживши його у складі веб-платформи, ви отримуєте інтегрований набір компонентів – усе, що вам знадобиться аби швидко почати створювати свої власні веб-додатки.

Онлайнові IDE

До речі, про веб-додатки.

Деякі студенти взагалі не хочуть встановлювати щось на свої машини. Для таких випадків існує досить багато безкоштовних онлайнових середовищ розробки.

Для Pascal – програмістів – це, наприклад, PascalABC WDE – онлайновий редактор вихідних кодів від виробника однойменного пакету для Windows.

Також слід відмітити Coderun – онлайнову IDE для C#, Java Script і PHP.

Дужен непогано також виглядає Compilr – онлайновий монстр, який підтримує цілу купу мов програмування.

А тут ви знайдете огляд і порівняльну характеристику інших онлайнових середовищ розробки на будь-який смак.

Android

І нарешті, згадаємо про користувачів мобільних пристроїв.

Я сам іноді для демонстрації окремих конструкцій мови використовую C# To Go.

Це досить непоганий варіант для тих, хто воліє перевіряти працездатність невеличких шматків C#-коду прямо на планшеті або телефоні.

Існує і компілятор мови Паскаль для Android – PascalGUI:

Компілятор C/C++ також є – C4Droid:

Ну і Бейсик – також, куди ж без нього:

Для веб-розробки також є купа доступних інструментів – наприклад, SilverEdit,

Android Web Editor,

Web Master’s HTML Editor

та багато інших.

Є й універсальні редактори коду, які підтримують купу мов програмування, наприклад, touchqode:

Більшість перелічених програм для Android є платними, однак продаються вони за цілком символічні гроші, тож навіть студент може дозволити собі їх купити.

—

Тож, як бачите, вибір є. Було б бажання навчитись програмувати, а відповідний інструмент можна знайти цілком безкоштовно або за дуже невеликі гроші.

До зустрічі за тиждень!