Перший робочий тиждень нового 2017-го року в коледжі виявився дуже напруженим, оскільки співпав з тижнем предметної комісії, тож кожен день ми проводили якісь заходи, все треба було підготувати, скрізь встигнути тощо. Плюс, ще завершення практики з “Технологій розробки ПЗ”, “пари”, ще й ця субота – робоча. Одним словом, жах…

Проте, я все ж таки, хочу поділитись з вами однією ідеєю, яка у мене з’явилась – ідеєю, що може зробити будинок розумнішим, а ранок – продуктивнішим.

Як я вже не раз писав, я великий фанат автоматизації, розумних гаджетів, онлайнових сервісів – всього, що дозволяє спілкуватись й напужуватись менше, тож у нашій квартирі вже кілька років працюють маленькі помічники виробництва компанії Broadlink, які автоматично (за розкладом) вмикають і вимикають світло, підсвітку й фільтр в акваріумі, годують риб, підзаряджають гаджети й інші розумні пристрої, дозволяють керувати будь-якими електроприладами з допомогою телефону й з будь-якої точки світу.

Плюс, деякі пристрої, наприклад медіаплеєр, потребують дуже незначного живлення, тож спроектовані таким чином, аби ніколи не виключатись – концепція “plug’n’forget”, тож аби подивитись чергову серію серіалу я можу просто з телефону увімкнути телевізор й перемкнутись на потрібне джерело сигналу – все, плеєр вже увімкнений, чекати його не треба.

Саме з огляду на це не так давно у мене виникла ідея побудови невеличкої індикаторної панелі (дешбоарда), який має відкриватись у браузері (звісно ж, Chrome) на преєрі й відображає актуальну для кожного ранку інформацію – новини, інформацію про затори на дорогах, погоду за вікном, курси валют, гороскоп тощо. Broadlink RM pro міг би вмикати для мене телевізор вранці, коли я прокидаюсь й вимикати його коли я йду снідати.

Таким чином, прокинувшись, ми одразу ж бачимо усю важливу для початку дня інформацію – особливо корисно буде це тоді, коли телевізор встановлено навпроти ліжка

А виглядати це може так (увага, це лише прототип):

Непогана ідея, чи не так?

Я навіть вже трохи почав втілювати її в життя – створив проект (ви можете його переглянути й використати як заманеться, однак, я поки що не навів ладу у вихідних кодах – коли доведу все до кондиції – викладу у відповідному репозиторії на Github) в моєму улюбленому середовищі розробки Cloud9 (ви ж не сумнівались, що все буде реалізовано з допомогою лише клієнтського коду?). Поки що це виглядає так:

За основу я взяв gentelella – вільний шаблон адмін-панелі, побудований з допомогою Bootstrap (до речі, ось тут можна обрати й інші подібні шаблони). Код для відображення новин я взяв зі свого старого проекту SocialApp, а погоду – з моїх доповнень до проекту jQuery Desktop.

Одним словом, робота потихеньку почалась й думаю, я все ж таки поступово доведу цей проект до завершення – має вийти цікаво й корисно. А що про це думаєте ви? Як вам моя ідея взагалі? Може щось порадите?

А на цьому у мене на сьогодні все. До зустрічі за тиждень й бережіть себе, друзі, не перепрацьовуйте

P.S. Наступного разу я розповім вам про мої нові досліди у галузі VR і про те, яка неприємність учора трапилась з моїм годинником і як я її поборов.

Краще пізно, аніж ніколи я хочу привітати всіх жінок з Святом Весни – міжнародним жіночим днем 8 березня, і побажати щоб відчуття свята не обмежувалось одним днем, а супроводжувало їх протягом всього року.

Cьогодні я хотів би сказати кілька слів на продовження минулого запису, в якому я розповідав про участь команди нашого навчального закладу в конкурсі ІТ-проектів “Infomatrix’216”. А точніше поділитись своїми міркуваннями про майбутнє програмного забезпечення.

Справа в тому, що під час конкурсу нас досить часто питали, чому ми вирішили створити саме Андроїд-додаток. Звісно ж, відповідь очевидна – це найпопулярніша ОС для мобільних пристроїв. А майбутнє – за мобільними пристроями – вже зараз не те що десктопи, ба навіть лептопи поступово вимирають як клас, обсяги їх продажів невпинно скорочуються.

Так само вимирають й десктопні програми. Вже зараз основна програма на будь-якому комп’ютері – це браузер. Саме заради того, щоб відкрити Chrome ми найчастіше вмикаємо свій пристрій. Тож майбутнє – за веб-застосунками, хмарою і т.п. Таким чином основне, що мають опанувати майбутні розробники – це технології веб-програмування. Якщо людина вміє створювати веб-застосунки, вона зможе програмувати також і під мобільні пристрої та десктопні ОС, оскільки межа між веб-, мобільною та десктопною розробкою все більше розмивається, використовуються одні й ті ж мови програмування, засоби і технології. До речі, сьогодні я бачив чудовий приклад веб-додатку, який працює локально й добре виконує функції, притаманні десктопним файловим менеджерам – Cloud Commander.

Інший приклад – наш проект “Кардіотест”. Ми створили його як веб-застосунок з використанням jQuery/jQuery Mobile, а потім з допомогою Adobe PhoneGap Online Build без жодних зусиль “запакували” у вигляді APK – мобільного застосунку для Android.

Не так давно ми отримали схвальний відгук про наш проект від колег з Кременчуцького медичного коледжу, які також запитали, чи не можна використовувати “Кардіотест” на комп’ютерах під керуванням Windows під час занять?

Звісно ж, можна було порадити їм скористатись емулятором Android, яких нині існує досить багато – наприклад, BlueStacks.Однак, це ж веб-застосунок! Тож ми, знову ж таки без жодних зусиль, скористались Node.js та технологією Electron,  і з допомогою Electron Packager “запакували“ наш проект у вигляді програми для Windows! Для зручності ми створили інсталятор (з допомогою “класичного“ інструменту Inno Setup). Все! Так само легко ми могли б створити програми для інших ОС.

Тож, як бачите, шлях “браузер – телефон – десктопна ОС” можна пройти дуже просто й легко, володіючи лише навичками веб-розробки! А майбутнім розробникам я б радив звернути увагу, як мінімум, на такі речі:

• HTML 5
• CSS
• JavaScript
• jQuery/jQuery UI/jQuery Mobile
• PhoneGap/Cordova
• Node.js
• NW.js/Electron
• …

Список можна продовжувати (я міг би легко збільшити його вдвічі, або й втричі), однак, це є саме той необхідний, базовий мінімум, який дозволить розробляти програми для будь-якої платформи. Тим більше, що вчитись в наш час можна можна онлайн, безкоштовно й самотужки – було б бажання.

Що ж, на цьому на сьогодні, мабуть, все. До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть жінок і бережіть себе!

На закінчення цього запису я хотів би запитати вас – чи цікаво вам буде почитати про ті інструменти, прийоми і технології, які ми використовуємо в своїй роботі?

Даруйте, що давно нічого не писав. Останній місяць був для мене дуже напруженим – домашні турботи, тренінги один за одним, керівництво практикою в коледжі, підготовка до участі наших студентів в щорічному турнірі з інформаційних технологій Infomatrix…

Саме про останній мені й хотілося б сьогодні розповісти – поділитись враженнями від заходу і розповісти про наш проект під назвою “Кардіотест”.

Що ж воно таке – Infomatrix?

По-перше, хочу розповісти про сам захід.

Infomatrix – це міжнародні (а саме, родом з Румунії) змагання проектів, побудованих з застосуванням новітніх інформаційних технологій. Мета змагання – звести разом кращих студентів ІТ-спеціальностей та їх викладачів з метою демонстрації своїх досягнень, обміну досвідом та співпраці. Минулого року свої проекти демонстрували учні і студенти з усього світу – від Південної Америки аж до Далекого Сходу. Україна бере участь в цьому заході з 2009 року. Організатором виступає Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (НЕНЦ) Міністерства освіти і науки України.

Цього року для учасників були доступними такі категорії:

• комп’ютерне мистецтво
• апаратне управління (що б це не означало)
• програмування
• короткометражний фільм          
• робототехніка

Свої проекти у рамках конкурсу могли представити учні 9-11 класів та студенти 1-4 курсів ВНЗів (лише категорії “програмування” і “апаратне управління”). Можлива як індивідуальна, так і командна участь.

Спочатку претенденти подають заявку та надсилають огранізаторам короткі тези з описом свого проекту українською та англійською мовами. Тези нашого проекту ви можете почитати тут. Це заочний етап конкурсу. А далі ті, хто пройшов у очний етап – національний фінал – їдуть до Києва аби особисто представити свій продукт. Для цього їм потрібно підготувати постер розміром 90х90 см (наш – тут), і бути готовими продемонструвати роботу системи з власних пристроїв. Плюсом є наявність друкованих тез, рецензів та відгуків (у нас їх два – від навчального закладу, та від незалежного експерта) і презентації проекту (нашу опубліковано тут).

В результаті відбору, по три проекти в кожній категорії отримають право представляти Україну в міжнародному фіналі.

Звучить чудово, чи не так?

Наш проект

Брати участь в конкурсі виявили бажання два студенти третього курсу спеціальності “Розробка програмного забезпечення” Москаленко Євген та Маринич Роман. Керували ними ми з дружиною. По-перше, ми визначились з темою проекту. Мені прийшла в голову ідея, з якою ми всі якось одразу погодились і навіть нею загорілись – створити програму для первинної діагностики серцевих захворювань – опитувальник, відповівши на питання якого, людина може, поки ще не пізно, звернутись за консультацією до лікаря. Завдання дійсно актуальне, оскільки Ішемічна хвороба серця – це дійсно одна з хвороб сторіччя, захворюваність на яку останнім часом практично набула масштабів епідемії. Назва проекту теж народилась дуже швидко – ми вирішили не мудрувати й назвали нашу програму “Кардіотест”.

Щодо платформи ми не сумнівались ані хвилини – це має бути лише мобільний застосунок. Десктопні програми, як ви й самі бачите, доживають останні дні, майбутнє – за веб-застосунками та мобільними пристроями. Тож сумнівів ми не відчували – це має бути лише програма для Android – найпопулярнішої мобільної ОС на даний момент.

З технологіями ми теж визначились швидко – лише HTML5! Це дозволить у разі необхідності легко портувати наш проект на iOS або Windows. Запитання для тесту та шкалу його оцінювання ми створили на основі стандартних лікарських опитувальників з врахуванням методики діагностики серцевих захворювань, запропонованої І. Кім, чия кандидатська дисертація свого часу потрапила нам на очі.

Тож ми написали і відправили до оргкомітету тези проекту, з якими ви можете ознайомитись на Slideshare, і приступили до роботи.

Прототип інтерфейсу ми створили з допомогою досить відомого та популярного сервісу Moqups, після спільного обговорення виявили, що він одразу вийшов досить вдалим і пішли далі. Всю проектну документацію ми зберігали на Google Drive, спілкувались з допомогою GMail та Goole Hangouts, документи створювали за допомогою документів, таблиць, і презентацій Google.

В ході роботи над проектом в якості основної IDE ми використовували мій улюблений NetBeans, який чудово допомогає під час створення проекту з використанням HTML5/CSS3/JavaScript. Збирали APK ми з допомогою онлайнового сервісу Adobe PhoneGap Build. Після того як хлопці підготували перший прототип я допоміг їм використати jQuery Mobile, підготував config.xml для підключення іконки та плагінів (inAppBrower та WhiteList), необхідних для відкриття зовнішніх посилань у встановленому у системі браузері.

Вийшло дійсно непогано – привабливий стандартний інтерфейс, наочне представлення результатів тесту, простий зв’язок з розробниками… Ви можете оцінити результат нашої роботи самостійно – просто проскануйте своїм пристроє наведений тут QR-код!

Далі був етап аробації. Нашу програму ми показали та дали спробувати лікарям однієї з поліклінік міста Миргород, в результаті чого отримали схвальну рецензію (надамо за вимогою), яка свідчить про доцільність використання нашого продукту для первинної діагности серцевих захворювань. Тобто кожен з нас може, не витрачаючи зайвого часу, пройти наш невеличкий тест прямо на своєму власному мобільному пристрої і у разі необхідності звернутись до лікаря! Інший відгук ми отримали в нашому навчальному закладі – програма зацікавила викладача дисципліни “Медико-санітарна підготовка” (відповідний документ теж можемо надати). Так ми впевнились, що дійсно щось вийшло, і почали готуватись до очного етапу – звістку про те, що ми туди пройшли, ми отримали на початку року.

Тож ми підготували ось такий постер:

Придівіться уважніше – нічого не нагадує? Ми намагались зробити щось середє між інфографікою та майдмепом (ви ж розумієте, чия це була ідея?) і, на мій погляд, у нас вийшло. Постер нам якісно, дуже швидко, і зовсім недорого надрукували у друкарні видавництва “Астрая”, що знаходиться у Полтаві, по вул. Павленківській.

Далі ми підготували ось такі слайди, і зайнялися підготовкою до подорожі.

Замовили собі місця у мікроавтобусі (звісно ж, перевізник – компанія “Владислав”), офрмили у коледжі необхідні документи, приготувли подовжувач, скотч та біндери, встановили програму на всі свої лептопи (з BlueStacks), телефони та планшети, і вирушили у дорогу.

Як це було

Якщо ви прочитали першу частину цієї статті, вам буде цікаво дізнатись чи все було так, як ми очікували.

Перше, що трохи здивувало – це організація. Так, студентів поселили у гуртожитку (ми ж з дружиною зупинились в моєму улюбленому “Арт-отелі”), і чулово,що разом, в двомісносу номері, однак, навіть не запитавши жодних документів (?!). На бейджиках навіть не було наших прізвищ – лише “Учасник делегації Полтавської області” та “Керівник делегації Полтавської області”. Самі бейджики, форми для голосування та інші бланки були надруковані зі зворотного боку вже використаного один раз офісного паперу. Коли одного вечора ми вивели студентів на прогулянку Києвом, то о 21:35 вони вже не змогли потрапити на територію НЕНЦ – всі ворота та хвіртки виявились зачиненими зсередини на величезні навісні замки – довелось лізти через двометровий паркан. А територія закладу – це величезний парк, в якому де не де трапляються будівлі, і все це увечері – темне, практично без жодного вогника – мрія маніяка…

Обіцяної в програмі першого дня змагань лекції для учасників – майстер-класу з презентації своїх проектів – не було. Голосувати, виявляється, може кожен учасник. Це дійсно чудово, однак, просто для прикладу – в нашій команді було два учасники, в інших було й по 6-9, і навіть більше! Голосування – таємне…

Виявилось, що на правила оформлення постерів, представлені на сайті НЕНЦ (до речі, у нього проблеми з сертифікатом, тож деякі браузери, зокрема, Firefox, відкривати його відмовляться) мало хто звертав увагу – значна частина учасників виготовили постери набагато більшого розміру, аніж 90х90 см.

Друковані тези і рецензії, які, як було написано у правилах змагання, ми мали право надати жюрі, абсолютно нікого не цікавили, так само, як і презентація, наявність якої була задекларована як плюс під час представлення проекту.

Взагалі, рівень проектів (принаймні тих, які були пов’язані з програмуванням) був, на жаль, дуже низький. Я розумію, що це діти, однак, проста сцена у Scratch, PowerPoint-презентація, методичні розробки уроків, прості Flash-анімації (Flash? Серйозно? У 2016 році? Хто його підтримує?!), програми для Windows, написані на Delphi (?!), які містять кілька простих формочок, розгорнутий на базі XAMPP Wordpress-блог – бачити таке на конкурсі з інформаційних технологій водночас і дивно, і сумно. До того ж, частина конкурсантів навіть не змогла продемонструвати свої проекти – у когось не було інтернету (в приміщенні він був, однак одразу ж “ліг” від такої кількості користувачів), хтось не прихопив з собою нічого окрім презентації, хтось з якихось причин не хотів нічого показувати…

Так, було кілька цікавих програмних проектів (наприклад непогана гра, створена з використанням движка Unity, здається школярами з Житомира), кілька простих, але досить непоганих навчально-розвиваючих ігр для малюків. Однак до складу переможців ці кращі проекти (як і наш) не потрапили, тож якими критеріями керувалось жюрі, обираючи переможців, мені наприклад, не зрозуміло. До речі, як мені здалось, лише один з членів жюрі дійсно був на своєму місці, принаймні, мав уявлення про сучасні платформи і засоби розробки, сучасні інформаційні технології та тенденції їх розвитку. Хоч, це вже непогано…

На сайті змагання й досі не опубліковано його результати (хоч пройшло вже три дні!), немає також посилання на обіцяний збірник тез до проектів учасників.

Наші діти отримали дипломи учасників національного фіналу змагань (ми з дружиною – відповідні подяки) у номінаціях “неординарна програмна розробка” та “привабливий і зручний інтерфейс користувача” (як не дивно, їх чомусь не порахували як команду).

Я вважаю, що це вже чудово – це свого роду, апробація проекту – ми отримали купу запитань, багато людей спробували нашу програму в дії, кілька – завантажили на власні мобільні пристрої. Тема проекту є актуальною, в ньому ще є що “шліфувати”, тож це буде для них чудовою темою для дипломної роботи. Діти теж задоволені – побували у столиці, поспілкувались зі однолітками, побачили інші цікаві проекти (в секції “робототехніка” теж було на що подивитись). Наступного року будемо везти до Києва нові проекти – тільки яскравіші та простіші

Що ж, на сьогодні на цьому все.

До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе!
Нехай всі ваші проекти будуть успішними! Хай вам щастить!

Розуміючи, що пересічного користувача лякають такі страшні слова як Git, GitHub, Markdown, Jekyll тощо, я все ж ризикну поділитись презентацією зі своєї сьогоднішньої лекції на цю тему.

Справа в тому, що GitHub дозволяє абсолютно безкоштовно хостити свій персональний сайт – без обмежень за трафіком чи розміром файлів! Так, є одне обмеження – не вдастся використати базу даних для зберігання контенту сайту – однак, чи це дійсно обмеження?

До того ж, Github – це дійсно не тільки вихідні коди – там можна зберігати будь-що, наприклад, він стане у нагоді блогерам, письменникам, викладачам…

Навіть без використання GitBook тут можна зберігати чернетки своєї книги або працювати над нею разом зі співавторами. Як жаль, що я не знав про це, коли писав свої книжки… Хоча, під час написання другої книжки я зрозумів, що аби зацікавити потенційних читачів слід публікувати уривки з книги в процесі її написання. І я це робив! І це дійсно допомогло залучити кількох читачів, які з нетерпінням чекали на появу книги у крамницях, а кілька осіб попросили і отримали свій примірник книги з моїм автографом! Тож наступну книгу я писатиму з допомогою GitHub!

Але досить слів – перегляньте слайди:

Також ви можете переглянути їх на SlideShare або завантажити у форматі PDF.

Якщо ж у вас виникнуть питання, я буду радий відповісти на них в коментарях або за електронною поштою.

Що ж, на сьогодні все. До зустрічі за тиждень і бережіть себе – не хворійте, вживайте вітаміни Хай вам щастить!

P.S. пару тижнів тому відбулась ще одна моя відкрита лекція – оновлений варіант розповіді про перспективи здобуття освіти онлайн. Кому цікаво, слайди можна переглянути тут.

Цього тижня я трохи прихворів (приймаю таку купу ліків, шо самому страшно), що не завадило мені, як і раніше, тренуватись двічі на добу (хоч і трохи не так інтенсивно), вести заняття в коледжі та брати участь у купі інших активностей.

Також на перше квітня ми з дружиною підготували і здійснили непоганий розіграш для наших студентів, на який “повелись” навіть дехто з викладачів.

А ще я провів для студентів 1-2 курсів лекцію з основ HTML. І лекцію непросту – я порівняв те, що говорив на подібному заході у 2009 році з сучасними реаліями. Назвали цю лекцію ми з дружиною дуже просто – “Основи HTML – шість років потому”. Нижче ви можете переглянути слайди мого виступу:

На мою думку, вийшло непогано. А ви як вважаєте?

Щойно я повернувся з Києва, де провів черговий тренінг для Java-програмістів, і ось одразу ж поспішаю поділитись з вами новими цікавинками.

Проміжок часу між повідомленнями цього разу був довший, оскільки минулий тиждень, як завжди після повернення з поїздки, був дуже напруженим, а на вихідних ми з дружиною святкували чергову річницю нашого весілля (до речі, дуже рекомендую ресторан TAU в Полтаві – інтер’єр, обслуговування, кухня – все на 12 з 10), тож було трохи не до цього.

Минулого вівторка я проводив міні-лекцію для студентів коледжу про три цікавих веб-сервіси, які дозволяють створити додаток для Android, HTML5-додаток, і навіть свою власну операційну систему! Можливо, ви чули про них раніше, однак, зважаючи на відгуки відвідувачів заходу, я вирішив поділитись слайдами і з вами. Приємного перегляду і вдалих вам експериментів! До зустрічі за тиждень, друзі!

P.S. Я пам’таю, що обіцяв розповісти про свій новий розумний годинник, який коштує у кілька разів дешевше за попередника, а функціонал пропонує той же. Однак, в Київ я поїхав не з ним, а з SONY SW2, і як результат, трохи засумнівався в своїх судженнях. Тому прошу дати мені ще трохи часу, аби зважити всі “за” і “проти” – я хочу ще з тижник походити з новинкою. Обіцяю – у вихідні я поділюсь з вами моїм досвідом!

Я щойно повернувся з Києва, де проводив тренінг з HTML5/CSS3/JS. Цього разу я вирішив зробити тренінг логічно завершеним і, оскільки це курс для веб-розробників, в ході викладання використовувати лише веб-інструменти.

Виявилось, Chrome здатний зробити інші локальні програми (майже) непотрібними! Здивовані? Зараз я розповім, що саме я використовував і що з того вийшло.

Щоб зробити розповідь послідовною, я просто наведу перелік основних потреб під час тренінгу і як саме їх було реалізовано.

Тож почнемо:

1. Робота з файлами
   оскільки під час тренінгу мені потрібно працювати з обмеженою кількістю директорій (файли презентацій модулів курсу, PDF-документи з теоретичними відомостями і завданнями для лабораторних робіт, тощо), я просто відкрив у Chrome кожну з директорій, вказавши адресу виду file:///D:/PPTs/ чи file:///D:/PDF/ і додавши ці сторінки у закладинки (CTRL+D).
   В результаті я отримав можливість переглядати вміст тек на диску у браузері і за кліком на файлі відкривати його в Chrome. Виглядало це приблизно так:

   

2. Демонстрація слайдів
   тут взагалі все просто – пам’ятаєте я писав про розширення для перегляду і редагування файлів Office в Chrome? Так от, у поєднанні з попереднім фокусом, воно дозволяє дуже просто почати показ слайдів!

   

3. Перегляд PDF-документів
   теж не проблема – у Chrome Web Store є чудовий переглядач PDF, цілком написаний на JavaScript! Тож просто клацаємо мишею на PDF-файл, або перетягуємо його у вікно браузера і все! Виглядає і працює – просто чудово:

   

4. Написання коду
   для редагування HTML-документів, написання JavaScripts’ів та CSS можна використати або “класичний” Text (<txt>), або чудовий Chrome Dev Editor – незважаючи на статус developer preview, це вже зріле та цілком функціональне середовище розробки:

   

5. Довідка та пошук прикладів коду
   ще одна чудова штука – DevDocs – просто неперевершений збірник довідників з різноманітних веб-технологій та фреймворків! Виглядає це так:

   
   Непогано, чи не так?

6. Скорочення та “розшарювання” посилань
   теж без проблем – моя давня улюблена парочка – goo.gl URL Shortener і QR Tag Extension задовольняють ці потреби “на ура”!

   
   Ці два чудових розширення навіть трохи перекриваються за функціоналом.

В принципі, описаних додатків і розширень для Chrome достатньо, щоб провести тренінг з веб-розробки і не тільки.

Важлива складова кожного мого тренінгу – це брендінг. І тренінг з HTML5 не був винятком – на машини студентів я встановив шпалери з логотипом стандарту:

А в Chrome було встановлено тему HTML5:

Ось так, занурення в предмет – повне!

Плюс, як завжди, студенти отримали від мене пакет додаткових матеріалів з теми і можуть розраховувати на прижиттєву підтримку.

Проте, є кілька нюансів:

1. за роки викладання я звик використовувати утиліту ZoomIt! для масштабування зображення на екрані і поки що не бачу адекватної її заміни у вигляді веб-додатку
2. в деяких лабораторних роботах курсу окрім клієнтського коду використовувались серверні компоненти, та й розширений IntelliSense теж не був зайвим, тож іноді я використовував Microsoft Visual Studio з IIS Express.

Що ж, на цьому мабуть все.

Наступного разу я розповім про нову іграшку, яка прийшла поштою поки я був у Києві – круту індикаторну панель для мого великого комп’ютера – думаю, ця тема буде цікавою для багатьох.

До зустрічі за тиждень! Бережіть себе і нехай вас не торкнеться осіння депресія!

Сьогодні мені хотілося б повернутись до розмови про презентації, а точніш – про слайди для них. Напевно, ніхто не стане заперечувати, що привабливі слайди іноді можуть просто врятувати виступ. А один мій колега колись висловився ще відвертіше, сказавши що “гарні слайди відволікають увагу слухачів від некомпетентності виступаючого”

Проте, PowerPoint, незважаючи на всі його переваги багатьом з нас вже набрид, та й не завжди потрібні всі ті можливості, які він надає. Досить часто хочеться чогось простого, але стильного. та ще й, такого, що не вимагатиме наявності якогось спеціального ПЗ для відтворення слайдів.

Тож сьогодні я розповім вам про кілька варіантів створення слайдів для вашого наступного публічного виступу.

Google та Microsoft

Не думаю, що знайдеться людина, яка ніколи б не чула про онлайнові офісні пакети й жодного з них не випробувала.

Однак, незважаючи на безкоштовність Office Web Apps на Microsoft OneDrive та їх звичний вигляд, найпопулярнішим офісним пакетом все ж залишається Google Drive.

Нагадаю – Office Web Apps дають вам змогу переглядати, редагувати та створювати документи Word, Excel, PowerPoint та OneNote прямо у браузері, без необхідності встановлення на ваш комп’ютер пакету Microsoft Office. Для нових користувачів OneDrive безкоштовно пропонується 7 Гб місця у хмарі для збереження ваших документів. А оскільки ви працюєте у браузері, операційна система ролі не грає – працюйте хоч з Android-планшету.

Google Docs для Google Drive надає вам ті ж можливості, але 15 Гб місця (загальний обсяг хмарного сховища для всіх сервісів Google), чудову інтеграцію з екосистемою Google і можливість значно розширити функціонал пакету шляхом написання власних скриптів мовою Google App Scripts. Плюс чудовий додаток для Android.

Останні роки я дуже інтенсивно використовую Google Docs для створення презентацій та документів, які потім використовую в навчальному процесі у коледжі. І це дуже зручно, оскільки у коледжі ми використовуємо Google Apps for Education.

pptPlex та Prezi

Колись я одним з перших в Україні почав в ході своїх тренінгів використовувати pptPlex – чудове експериментальне доповнення для PowerPioint від Microsoft Office Labs. А потім розвиток цього проекту припинився, але з’явився онлайновий сервіс, який використовував ту ж ідею – Prezi.

Ідея проста – слайди представлено як ділянки одного величезного полотна і під час показу ми просто переміщуємось між ними, “літаючи” за заздалегідь заданою траекторією. Виглядає це дуже ефектно.

Prezi – це абсолютно безкоштовний сервіс, однак ви отримуєте лише 100 Мб місця у хмарі для збереження своїх презентацій і не можете контролювати їх видимість – все ваші слайди є публічно доступними.

За суму, близьку до $5, щомісяця ви отримуєте можливість робити презентації приватними, 500 Мб місця і можете використовувати власний логотип замість лого сервісу.

А за трохи більше, ніж $13 щомісяця ви отримаєте 2 Гб місця і можливість використання додатку для створення презентацій у офлайні для Windows та Mac (а де Linux???). Додаток, до речі, виглядає досить простим і зручним.

HTML5 – стійкий geek-фактор

Я вже досить довгий час підшукую для себе підходящий інструмент для створення HTML5-презентацій, однак, й досі не зупинився свій вибір  на чомусь конкретному. Так, варіантів – безліч.

Однак, на даний момент у мене є два фаворити.

Перший – це Google IO Slides. Власне, це не ПЗ а шаблон для створення своїх власних HTML5-слайдів. Хочу одразу ж застерегти: цей варіант – не для пересічного користувача. Аби створити презентацію вам необхідно хоча б трохи розбиратись в HTML, а краще – ще й CSS та мати уявлення про Java Script. Проте, все це не надто складно, а сам шаблон – абсолютно безкоштовний і виглядає він просто чудово – переконайтеся на власні очі (демо).

Другий варіант – Slid.es – простий онлайновий редактор HTML5-презентацій. Тут від вас не вимагається жодних спеціальних знань. Все дуже просто, зручно і стильно.

Безкоштовно ви отримуєте 250 Мб у хмарі, і всі ваші презентації – публічно доступні. Хочете приватності, більше місця, експорт у PDF та ін. – платіть. Проте, навіть у безкоштовному варіанті, Slid.es – саме те, що треба аби познайомитись з чудовим світом HTML5-презентацій.

Підводимо підсумки

Звісно ж, це не всі можливі варіанти створення чудових слайдів. Якщо добряче пошукати, можна знайти ще багато програм та онлайнових сервісів для створення презентацій і ще більше – шаблонів для них.

Однак, хочу нагадати, самі по собі слайди нічого не варті. Головне – ті ідеї, які з їх допомогою ви хочете донести до своїх слухачів, і те, як саме ви це робите. Але це вже тема для окремої розмови.

На цьому все. Зустрінемось за тиждень.

Хай вам щастить!

Я не вживаю спиртних напоїв, тож вино я (хоч і грузинське) не п’ю, проте дуже полюбляю грузинську кухню, особливо мінгрельську – солону і пекучу. А грузинський хліб? Хачапурі і кубдарі у нас, в Україні, не можна навіть порівнювати зі справжніми грузинськими, випеченими у тебе на очах і прямо з печі поданих на стіл ! А є ще ж стільки смачних речей, назв яких я навіть і не запам’ятав! А ще – соковиті фрукти і казково смачні грузинські лимонади – солодкі, як у дитинстві. І звісно ж, Боржомі.:-)

В Грузії живуть дуже гостинні люди і завжди сонячно, про їжу я вже говорив:-), тож цього разу я вирішив узяти з собою дружину. І поки я працював вона прогулювалась містом, а після закінчення робочого дня я складав їй компанію. Ось тут ви маєте нагоду переглянути кілька фото з цієї поїздки. А я хочу трохи поговорити про те, що ж саме я розповідав на тренінгах.

Сподіваюсь, всі знають, що таке HTML5?  Ні це не п’ятий розряд з навичок знайомства з дівчатами (How To Meet Ladies):-) Це – новий стандарт мови створення гіпертекстових документів (Hyper Text Markup Language), або по-простому – веб-сторінок, який дозволяє вам без зайвих зусиль, сторонніх бібліотек та плагінів для браузера створити щось красиве і поділитись ним зі світом.

Для розробників, можливо буде цікаво переглянути мої нотатки та список додаткових матеріалів з тренінгів, які я виклав ось тут. А для користувачів я хочу розповісти яким чином HTML5 може допомогти вам під час наступної презентації.

Так, всі ми звикли використовувати PowerPoint або щось аналогічне. Однак, як би ви не старались – використовували якісні фотографії замість кліпарту, скорочували текст слайдів, використовували влучні анімації та вражаючі переходи між слайдами – все одно це PowerPoint. Я не хочу сказати, що зробити щось красиве таким чином неможливо – ні, однак, всі PowerPoint-презентації в кінці-кінців схожі одна на одну і ми завжди можемо впізнати PowerPoint, коли бачимо слайд-шоу.

А HTML5 дає вам можливість виділитись. Так, доведеться трохи попрацювати руками і головою:-), а не мишкою, зате ви отримаєте масу переваг:

• слайди можна демонструвати будь-де і без зайвого ПЗ – був би лише сучасний браузер
• слайди можна редагувати будь-де і також без зайвого ПЗ – хоч у “Блокноті”
• слайди в їх оригінальному вигляді можна буде без зусиль опублікувати  в Інтернет
• ну і останнє – демонструючи HTML5-слайди, ви демонструєте аудиторії свою технологічну “просунутість”. Як то кажуть, “Понти – велика сила!”:-)

Недоліки також є:

• браузер, в якому ви плануєте демонструвати слайди, повинен підтримувати HTML5, а це Internet Explorer 10, а краще – Chrome або Firefox
• скоріш за все, ви не зможете обирати з такого широкого асортименту ефектів анімації та переходів між слайдами
• створення таких слайдів – забавка скоріше для гіків, а не пересічних користувачів

Тих, кого я не ще злякав:-), я закликаю подивитись на один з непоганих шаблонів для створення HTML5 –  HTML5 slide template for Google I/O 2012. Виглядають вони дуже й дуже непогано:

А тут ви можете переглянути “живе” демо. Шаблон можна завантажити на свый комп’ютер з допомогою git і гратись ним досхочу. До речі, існує маса конкуруючих продуктів, прочитати про які ви можете тут.

Якщо ж для вас це все ще виглядає складно, ви можете використати онлайнові редактори HTML5-презентацій – наприклад, slid.es, SlideCaptain, Corpgenie чи eMaze, де ви можете створити новітні слайди візуально, не складніше ніж у традиційному ПЗ, ще й у середовищі, оптимізованому під тач:-).

Існують й конвертери з PowerPoint у НTML5, тож ви можете створити слайди в PowerPoint і просто конвертувати у жаданий гіківський формат:-). Прикладами таких продуктів є HTML5Point або старий знайомий iSpring Pro.

А якщо у вас є блог на WordPress, то ви теж на коні:-), оскільки існує плагін для WordPress, який дозволяє вбудувати редактор HTML5-слайдів прямо у панель керування блогом. Wow!

А ще ви можете створювати HTML5-тести і опитування, скориставшись програмою під назвою Question Writer.

І це ще далеко не все! Виникає питання – а чого не можна зробити з HTML5?
Якщо у вас є якісь ідеї з цього приводу – дайте мені знати, будь ласка!

До зустрічі за тиждень!
Хай вам щастить!