Я знову трохи “загубився” – коледж, тренінги, навчання, ремонт, вакцинація – якось дуже вже багато всього одночасно… Але я пам’ятаю, що обіцяв розповісти про два цікаві девайси, які потрапили мені до рук, тож починаю виконувати свою обіцянку.

А почати я хочу з розповіді про пристрій, який я з недавніх часів використовую щовечора – для додаткового, другого за день тренування (вранці – гантелі, турнік, ролик, віджимання, а це – для вечірнього аеробного навантаження). Мова йде про автономний шолом для віртуальної реальності – Oculus Quest 2, який став для мене просто мегатренажером. Яким чином? Зараз розповім…

Віртуальний фітнес чи фітнес у VR?

Перш ніж перейти до деталей, я хотів би вкрасти ще п’ять хвилин вашого часу аби поговорити про те, яким чином віртуальна реальність може застосовуватись у фітнесі.

Давайте будемо чесними – всім нам час від часу набридають одноманітні тренування в залі. Хочеться чогось яскравішого, цікавішого, в ігровій формі, але так само корисного. І саме тут стає в нагоді віртуальна реальність – наприклад, боксувати з віртуальним партнером набагато цікавіше, ніж з власною тінню! А замість набридливої аеробіки краще відчути себе джедаєм і “порубати” світловими мечами блоки під музику! Або постріляти у віртуальному тирі ухиляючись від лазерних променів?

Віртуальна реальність надає всі ці можливості – ви дійсно можете виконувати реальні вправи у віртуальному світі! І сприйматись це буде як гра. От тільки калорії ви витрачаєте реальні й користь така ж як і від традиційних тренувань!

Я взагалі вважаю, що VR – це майбутнє фітнесу. І мабуть не я один так вважаю, бо зали для віртуального фітнесу з’являються скрізь (ось, наприклад), є навіть “інститут віртуального здоров’я”! Однак, про це ви можете почитати й самостійно, а я хочу поділитись власним досвідом.

Що воно таке

Oculus Quest 2 – це остання модель автономного VR-шолома. Я не буду детально про нього писати – детальних оглядів в Мережі достатньо (наприклад, ось цей), скажу лише, що пакування шолому – істинно преміальне (просто скриня у суперобкладинці), сам пристрій виглядає добротним, в комплекті йдуть два контролери Oculus Touch (батарейки вже встановлені), type-c-type-c- кабель, зарядний пристрій і додаткова рамка для використання окулярів з шоломом.

Процес підготовки до роботи і налаштування шолому – дуже простий і швидкий (для нього вам потрібен обліковий запис Facebook і мобільний пристрій). Якщо плануєте використовувати шолом для роботи (кого ми намагаємось ошукати? якої роботи? іграшок!) з ПК – треба ще докупити 5-метровий кабель Oculus Link (недешеве, скажу я вам, задоволення). До речі, в цьому випадку вам знадобиться потужна відеокарта – моя Geforce 1650 OC Edition дозволяє “погратись” у VR-іграшки, але щоб відчути справжнє задоволення потрібна відеокарта RTX-серії.

Також аби мати можливість встановлювати будь-які додатки (не лише з магазину Oculus) вам треба перевести шолом у режим розробника й тоді можна буде поставити з SideQuest (детальніше читайте тут) Doom, Quake, Half Life та інші наші улюблені класичні розваги! Однак майте на увазі – після активації цього режиму офіційний застосунок Oculus на ПК перестав бачити шолом, AirLink теж перестав працювати. Однак, SideQuest працює, а через Virtual Desktop (за який доведеться викласти $20 в магазині Oculus) ви можете працювати з вашим комп’ютером у віртуальній реальності (на жаль, підтримується лише один фізичний монітор, але я написав про це розробнику програми й отримав відповідь, що підтримка багатомоніторних систем вже в розробці) і грати в VR-ігри на ПК (які “потягне” ваша відеокарта). Такий режим роботи мені дуже сподобався – тим більше, що працює без дротів. Я пробував так грати в Alien Isolation (з патчем – у VR і в 2D-режимі – на величезному віртуальному екрані) – дуже непогано!
До речі, розпізнавання рук теж працює! Не ідеально, але працює – це просто магія!

Що не дуже сподобалось:

1. три фіксовані налаштування відстані між зіницями – я обрав найменшу й все здається гаразд, однак, волів би мати можливість налаштовувати цей параметр точніше…
2. не надто зручне кріплення – в активних іграх шолом в силу своєї ваги потроху сповзає вниз. Але я вже чекаю з Китаю альтернативне кріплення з потиличною “подушкою”, що має краще розподілити вагу й зробити користування шоломом зручнішим…
3. поролонова маска шолому надто поглинає піт – замовив силіконову (аби піт стікав обабіч шолому) – чекаю з Китаю.
4. хотілося б мати в контролерах не батарейки, а акумулятори, та й сам шолом заряджати без дротів. Довелось для цього придбати офіційну зарядну станцію “все в одному” (ось таку). Так, вона крута й зручна, однак тепер є інша проблема – аби під’єднати шолом до ПК треба вийняти з type-c-порту шолома магнітний конектор, який там сидить дуже туго 
5. ігри в офіційному магазині коштують грошей. Я був змушений придбати Virtual Desktop, також придбав повну версію Beat Saber й дуже хочу погратись в Red Matter і The Walking Dead: Saints & Sinners, але “жаба” поки що “душить” – не дозволяє мені їх придбати
6. величезна націнка (іноді в 10-15 разів) в українських інтернет-магазинах  на аксесуари до шолому (та й сам шолом коштує у нас не так як у США) – саме тому різні дрібні штуки краще замовляти на Aliexpress, хоч деяких потрібних речей ви там не знайдете (наприклад, зарядних станцій)

Але то таке – не може ж все бути чудово? Мають же бути якісь “нюанси”?!

Що я роблю в шоломі

Що ж, переходимо до найцікавішої частини розповіді – зараз я спробую описати своє звичайне щовечірнє тренування в шоломі, а точніше ті застосунки які я для цього використовую:

1. в налаштуваннях шолома – в розділі експериментальних можливостей – я увімкнув оверлей Oculus Move – тепер в будь-якій грі у мене під ногами плаває невеличке віконце, яке відображає кількість витрачених калорій та час тренування. Дуже корисна штука (в самому додатку Move можна переглядати також детальні звіти і календар тренувань), шкода лише, що штатним чином немає можливості інтегруватись з Garmin Connect або Google Fit аби відслідковувати в одному інтерфейсі всі показники, включаючи пульс (але я вже дещо “нарив” на цю тему – буду експериментувати, а поки що після тренування просто дивлюсь відповідну статистику на годиннику)
2. Beat Saber – суперхіт – дійсно чудова гра, яка незважаючи на не надто вражаючу графіку (хоч насправді вона там дуже непроста), захоплює процесом й дійсно змушує добряче попітнити.
   
   Я спробував безкоштовну демо-версію й одразу ж придбав повну – для заміни аеробних вправ – це саме те що треба. Та ще й дозволяє відчути себе джедаєм!
3. FitXR – для занять боксом – теж весело, та ще й в режимі змагання з іншими користувачами!
   
4. HitStream – теж бокс, але більш рухливий й абстрактніший. Я встановив демо через SideQuest й цієї пробної версії цілком достатньо аби добряче спітнити!
   
5. Shooting Arena – теж встановив через SideQuest – чудовий віртуальний тир, до того ж тут теж не вдасться весь час стояти на одному місці!
   

Думаю, навіть описаних додатків вже достатньо аби скласти уявлення про фітнес-можливості пристрою. Про себе можу сказати, що такі тренування – це дійсно чудово – весело, яскраво й зазвичай тренуєшся більше, бо прагнеш покращити свої результати й просто не помічаєш часу!

Ну а в мене на цьому все. До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе і своїх близьких!
Не нехтуйте засобами особистого захисту – вірус ми ще не перемогли!

Минулого тижня я був у Києві, де проводив тренінг для SharePoint-адміністраторів. Тренінг був досить напруженим, тож я не зміг знайти хвилинку аби поділитись з вами своїми думками, проте повернувшись одразу ж поспішаю виправитись.

Сьогодні я хочу розповісти вам про мої враження від нового сервісу Google, а саме – Google Fit, який став доступним широким масам користувачів минулого вівторка (28.10.2014). Звісно ж, я одразу встановив цей додаток на свій телефон, погрався з ним пару днів і вже у п’ятницю видалив. Чому?

Що ж таке Google Fit? За задумкою авторів, це мав бути сервіс, який збирає і консолідує інформацію з усіх фітнес-додатків та пристроїв користувача. Ідея – супер. Реалізація, на жаль, – не дуже.

Сама програма виглядає просто чудово – просто і стильно, у відповідності до нової парадигми Material Design. Ті з вас, кому хочеться мати простий і привабливий лічильник кроків від самої Google, можуть далі не читати – ця програма для вас – саме те, шо треба. Також  програма може відслідковувати ваші пробіжки і поїздки на велосипеді. Короткий огляд програми можна почитати на lifehacker.ru.

Для мене ж Google Fit, поки що, – зовсім “не фонтан”. Річ в тім, що я, як ви знаєте, користуюсь фітнес-трекером Fitbit Force, яким я дуже задоволений (до речі, сьогодні вранці “прилетіло” оновлення його прошивки, яке принесло нові корисні функції! А ви читали про нові моделі трекерів від Fitbit?). Мій Force рахує не лише кроки, а й активні хвилини, поверхи, пройдену відстань, витрачені калорії, відслідковує фази сну.

А програма Fitbit для Android дозволяє також вести облік ваги, тривалості сну, калорійності їжі, спожитої води та вправ різних видів. Звичайно ж я хотів би бачити всю цю інформацію в Google Fit! Проте, на жаль, інтеграції з Fitbit поки що немає (що дивно – адже Fitbit – практично монополіст на ринку спортивних гаджетів, принаймні у Північній Америці), тож на даний момент Google Fit  мені абсолютно непотрібний.

Тим більше, що кроки він рахує неправильно, оскільки телефон я можу залишиити на столі, коли кудись йду, а браслет на мені весь час. Та й програм-крокомірів, які пропонують значно ширший функціонал в маркеті – просто пруд-пруди. Якби мені знадобилось щось подібне, я міг би, наприклад, встановити SONY Walkmate, який до того ж, чудово інтегрується з моїм годинником SONY Smartwatch SW2 (до речі, я тестував цю програму – працює як годинник). До речі, Uwatch Upro P3, який я замовив і все ніяк не можу дочекатись (вже навіть побоююсь за свої гроші), теж має на борту повний набір датчиків для відслідковування фітнес-активності користувача. Цікаво буде потестувати…

Тож на даний момент – “не зрослось”, та не все так погано – Google позіціонує Google Fit як платформу для розробників, тож можливо, з часом все буде, з’явиться інтенграція з Fitbit та іншими фітнес-програмами, які я використовую, і я знову повернусь до цього продукту.

Що ж, на сьогодні все.

До зустрічі за тиждень!
Не хворійте, тренуйтесь, бережіть себе!

P.S. Я пам’ятаю, що обіцяв розповісти про свою нову круту індикаторну панель для “великого” ПК. Скоро я це зроблю! Слідкуйте за новинами!

Минулого тижня я трохи прихворів, навіть не зміг з’їздити у Київ аби провести тренінг для SharePoint-розробників (до речі, частина моїх студентів також відмовились приїздити, мотивувавши це тим, що ситуація в краіїні складна, російська окупація Криму триває, по суті, ми на порозі війни. І я не можу їх засуджувати – дійсно, саме так все і є).

Більше того, дружина теж захворіла, а дочка – взагалі потрапила до лікарні з підозрою на апендицит. Тож тиждень було майже викреслено з мого життя. І якщо вранці я ще знаходив в собі сили аби потренуватись, то ближче до вечора мені ставало кепсько і вечірню програму я вже виконати не міг.

Можливо, тренуватись, будучи хворим – дурість, але я просто не міг втриматись. Тим більше, що хочеться гратись з новою іграшкою. Я вже говорив про те, що не так давно (днів 10 тому) придбав фітнес-трекер Fitbit Force. Тож сьогодні я поділюсь з вами враженями від експлуатації цього пристрою.

Де придбати?

Придбав цей “розумний браслет” я у магазині Sport7. Як не дивно, раніше я навіть ніколи не чув про цей інтернет-супермаркет спортивних товарів, який до того ж, має філіал в моєму місті!

Наявність представництва у Полтаві була першою причиною мого вибору. А другою була ціна, яка тут виявилась найнижчою у порівнянні з іншими магазинами!

А ще, після оформлення замовлення, працівники магазину дуже оперативно вийшли на зв’язок, уточнили всі деталі і дуже швидко й до того ж, безкоштовно, доставили мою покупку на мою робочу адресу і в зручний для мене час.

Тож якістю обслуговування я задоволений не менше ніж самим пристроєм і можу порадити цей магазин усім, хто цікавиться спортивним інвентарем та гаджетами. Повірте, асортимент там дуже й дуже непоганий!

Що воно за звір?

Найкраще для цього пристрою підійде не модна назва “розумний браслет”, а “фітнес-трекер”, оскільки призначення гаджету – саме слідкувати за кожним вашим рухом і збирати статистику. Що ж він може?

Протягом доби відслідковуються такі речі:

• кількість кроків
• пройдена відстань
• кількість поверхів, на які ви зійшли
• кількість втрачених калорій
• час найбільшої активності
• якість сну (для цього слід, вирушаючи до ліжка, потримати кнопку браслета до появи іконки секундоміра, а прокинувшись повторити цю процедуру)

Ви можете також ставити собі цілі, у разі досягнення яких браслет буде вібрувати.

Особливо мені подобається те, що браслет може працювати як незалежний пристрій, накопичуючи дані, і автоматично синхронізуватись з ПК або(і) Android-смартфоном, на якому встановлено офіційний додаток від Fitbit.

На відміну від попередньої моделі, Fitbit Flex, пристрій має дуже непоганий екран і кнопку для циклічного перемикання його показів. Звичайно ж, відображення поточного часу там також передбачено (можна навіть обрати один з трьох варіантів показів годинника). З часом обіцяють ще й повідомлення про вхідні дзвінки та СМС.

USB-приймач для синхронізації з ПК входить до комплекту поставки. І для ПК, і для смартфону процедура налаштування однакова і дуже проста. Все, що треба зробити – це просто відкрити браузер і зайти на https://www.fitbit.com/setup звідки встановити відповідний додаток.

Програмне забезпечення для браслету – це просто супер! Після реєстрації (через сайт або встановлене на телефоні або ПК програмне забезпечення) ви отримуєте можливість переглядати сої результати, змінювати параметри пристрою, ставити собі цілі…

А ще можна відслідковувати кількість випитої рідини (що мене особисто дуже порадувало, оскільки раніше я використовував Waterbalance, а тепер можу робити все в одній програмі) і навіть скласти і відслідковувати виконання плану харчування! Соціальна складова теж присутня – бейджі, змагання з іншими користувачами і т.ін. Є й платний план використання сервісу, проте мені виявилось цілком достатньо й можливостей безкоштовного.

Власне, окрім програми для контролю рідинного балансу, з придбанням браслету у мене відпала необхідність і у програмах-педометрах на кшталт SONY Walkmate, яку я використовував раніше. До речі, браслет може працювати і з багатьма сторонніми програмами.

Ще є функція “розумного будильника”, яка слідкує за фазами вашого сну і розбудить вас близько до встановленого часу і таким чином, аби ви прокинулись свіжим. Я особисто цей функціонал ще не тестував.

Зовнішній вигляд пристрою теж на висоті – тонкий і строгий дизайн, оригінальна застібка… Браслет захищений від дощу, водяних бризків, але не є повністю водонепроникним – плавати з ним не вийде. USB-кабель для зарядки не є стандартним micro USB, тож треба слідкувати за тим, щоб його ненароком не згубити. До речі, коли у цьому буде потреба, браслет надішле вам електронного листа з проханням його зарядити. За останні десять днів я робив це лише одного разу. В цілому, я дуже задоволений. 

Якщо я й досі вас не переконав, що Force – це чудово, осьофіційне відео з демонстрацією пристрою:

Недоліки

Так, недоліки теж є:

1. не повна захищеність від води – треба на забувати знімати його перш ніж приймати душ (я це роблю після кожного тренування, тобто двічі на добу, тож для мене це важливо)
2. нестандартний роз’єм зарядного кабеля – треба ставитись до нього дуже дбайливо, оскільки у разі втрати або пошкодження знайти заміну буде практично нереально
3. відсутність датчику пульсу. Оце дійсно жаль – під час тренувань доводится одягати ще й нагрудний датчик і мій старенький фітнес-комп’ютер SIgma
4. близько 2% користувачів повідомили про випадки подразнення шкіри, спричинені використанням браслета 24 години на добу. Оскільки я алергік, для мене ця обставина могла б бути небезпечною. На щастя, описаних симптомів я (принаймні, поки що) не відчув.

Висновки

На цьому, мабуть, треба закінчувати.

Повторюсь – попри перелічені вище недоліки я вельми задоволений покупкою. Fitbit Force – дійсно чудовий пристрій, один з найфункціональніших на сьогодні пристроїв такого роду. А програмне забезпечення і онлайнвий сервіс –це просто витвір мистецтва. А недоліки – вони є у всіх.

На разі все.

До зустрічі наступного тижня. Я дуже сподіваюсь,що до того часу в країні запанує мир і злагода. А поки що – бережіть себе й своїх близьких. Хай вам щастить!