В кінці минулого року я оновив системний SSD, оскільки старий був вже майже заповнений і звільнити хоч трохи місця на ньому не було можливості. Тож я просто придбав диск більшої ємності й вирішив перенести на нього вміст старого – клонувати його.

Встановлювати систему, налаштовувати її, встановлювати потрібні застосунки мені  не хотілось, та й часу це зайняло б більше, тож я вирішив спробувати клонування. Тим більше, що у мене був значний успішний досвід клонування лінуксових розділів – в своєму класі в коледжі я перевстановлював систему саме таким чином.

Перш за все слід сказати що таке клонування. Це процес копіювання всього вмісту одного жорсткого диска на інший, причому, на відміну від простого копіювання та вставки, клонування жорсткого диска переносить приховані та використовувані файли і гарантує, що всі файли однакові, а їх фізичне розташування файлів збігається з вихідним диском.

Клонувати диск під Windows – не так просто як в Linux (там це робиться однією командою dd в терміналі). Однак, існує стороннє програмне забезпечення для виконання клонування. Дві кращі програми такого типу – це продукти від одного й того ж виробника, а саме MiniTool ShadowMaker та MiniTool Partition Wizard.

MiniTool ShadowMaker – чудовий інструмент для резервного копіювання, відновлення системи, синхронізації файлів, клонування дисків тощо. Єдина проблема полягає в тому, що в безкоштовній версії відсутня функція клонування системних дисків На щастя, можна завантажити пробну 30-денну версію програми, яка прекрасно впорається з клонуванням.

Завантажити MiniTool ShadowMaker можна тут.

Користуватись програмою надзвичайно просто – відповідна кнопка розташована в розділі “Інструменти” (Tools) – прямо в центрі екрану:

По суті, далі тут вже говорити немає про що – після натиснення кнопки просто обираємо вихідний та цільовий диски, натискаємо кнопку Ok і чекаємо. Це все.  Після цього вимикаємо комп’ютер, витягуємо вихідний диск і ставимо на його місце той, на який його клонували. Вмикаємо комп’ютер, чекаємо завершення налаштування Windows і все! Ви це зробили!

Другий інструмент – це MiniTool Partition Wizard. Як професійна програма для керування розділами, він надає багато потужних функцій – розширення/змінення розміру розділу, базове керування дисками та розділами, деякі розширені функції, включаючи копіювання диска/розділу, перенесення ОС на SSD/HD тощо.

Завантажити програму можна тут.

Функції  «Копіювати диск», «Копіювати розділ» і «Перенести ОС на SSD/HD» можна використовувати для клонування ПК, заміни диска, оновлення системи або резервного копіювання даних.

Програмне забезпечення безкоштовне, але тут така ж проблема, як і з MiniTool ShadowMaker – безкоштовна версія не підтримує клонування, тож доведеться завантажити пробну Про-версію.

Інтерфейс цієї програми – набагато складніший у порівнянні з попередньою, але розібратись нескладно. Для клонування диску треба просто обрати вихідний диск і функцію копіювання дисків:

Далі просто обираєте цільовий диск і натискаєте кнопку “Далі”, обираєте режим (припасувати розділи до нового диска), натиснути “Застосувати” і все! Справу зроблено!

Якщо чесно, певні глюки все ж таки виявилися – деякі налаштування були втрачені, якісь драйвери встановились повторно (перестав працювати геймпад тощо), але воно було того варте – економія часу була просто колосальна і я одразу ж отримав готову до використання систему.

Що ж, на цьому у мене на сьогодні все.
Зустрінемось за тиждень, друзі! Бережіть себе та своїх близьких, не нехтуйте сигналами повітряної тривоги!

Після невеличкої перерви (впевнений – для вас листопад-грудень – теж найшленіша пора року) виконую свою обіцянку й завершую розповідь про підготовку робочих станцій з Linux на базі дууже застарілих машин.

Сьогодні ми поговоримо про те, як клонувати готову й налагоджену машинку (у мене в лабораторії їх 11, тож встановлювати систему на кожній – не варіант).

Увага!

Як я вже говорив раніше, я вирішив трохи поекспериментувати з браузерним майнінгом, додаючи посилання на майнер на початку тексту кожного нового повідомлення.Я не хочу робити так, як Pirate Bay та інші сайти – все прозоро і залежить лише від вас, друзі – якщо вас зацікавила тема статті, будьте ласкаві, натиснути на це посилання (альтернативний варіант – натиснути сюди), яке відкриє в новій вкладинці сторінку (вихідні коди – на Codepen, все чесно), в яку я додав інтерфейс веб-майнера однієї з небагатьох криптовалют, які ще є сенс добувати на процесорі, а також зробив лічильник вашого внеску (лише перше посилання) з можливістю подивитись, якій сумі в гривні це відповідає.

Вам це не буде коштувати нічогісінько – ви просто запустите процес і залишивши вкладинку відкритою, повернетесь до читання статті (а можете й постерігати за процесом – це досить медитативне видовище). Ці нехитрі дії, можливо додадуть ту саму копійчинку, якої мені не вистачало аби ще раз випити кави, а я буду вам вельми за це вдячний.

Почнемо?

Тож, якщо ви виконали все, про що ми говорили в перших трьох частинах статі (ось, про всяк випадок, посилання – 1, 2, 3), то на цьому етапі у вас вже є повністю налагоджена та “заряджена” необхідним програмним забезпечення робоча станція з Xubuntu. Тепер же (якщо ви маєте кілька машин) нам потрібно клонувати – “розмножити” цю машинку, аби не повторювати процес на інших машинах.

Копіюємо вміст жорсткого диску

Звісно ж, можна було спробувати використати якесь ПЗ для клонування через локальну мережу, однак, я обрав найпростіший для мене, “олдскульний” варіант – просто знімав кришку чергового системного блоку, ставив його поруч з таким же відкритим системником готової машини, після чого підключав жорсткий диск іншого системника до материнки готової машини, включав її, після чого клонував диски через темінал:

• спершу треба дізнатись, що й куди копіювати:
  sudo lsblk -o NAME,FSTYPE,SIZE,MOUNTPOINT,LABEL
  ”віндові” розділи буде легко помітити
• власне, посекторне копіювання дисків:
  sudo dd if＝/dev/sda of＝/dev/sdb
  звісно ж, з якого пристрою на який – це залежить від того, що ви побачили в терміналі на попередньому етапі!
• оскільки копіювання може виконуватись досить довго (в моєму випадку – для диску 80Гб – близько двох годин), аби подивитись статус процесу, можна відкрити ще одну вкладинку в терміналі та ввести таку команду:
  sudo pkill -USR1 dd
  перемкнувшись назад до першої вкладинки, ви побачите, на якому етапі знаходиться копіювання.

Готово?
Вимикаємо машинку, від’єднуємо диск іншого комп’ютера, приєднуємо його до його материнки, закриваємо системник, вмикаємо… Приблизно в трьох випадках з десяти замість екрану входу до системи ви побачите повідомлення Root file system requires manual fsck

Долаємо помилку Root file system requires manual fsck

Нічого страшного в цьому повідомленні немає – треба просто перевірити файлову систему та виправити її помилки. Зробити це дуже просто:

• перезавантажуємость та заходимо в меню GRUB. Аби потрапити туди, слід під час завантаження натиснути Esc (в деяких дистрибутивах – тримати затисненим лівий CTRL)
• обираємо Advanced Options > Recovery mode, далі обираємо Root Access
• в терміналі, який відкриється, пишемо sudo fsck -f / або sudo fsck -f /dev/sda1 чи sudo fsck -yf /dev/sda1 (f – це “force” – примусова перевірка та виправлення помилок, y – “yes” – автоматично погоджуватись з усіма змінами в файловій системі)
• після завершення перевірки та виправлення помилок, вводимо команду reboot або shutdown /r аби перезавантажитись

Все, машина перезавантажилась, ви бачите екран входу в систему… Проте, вам пропонують ввійти з обліковим записом з оригінальної машини, та й ім’я комп’ютера теж співпадає з оригіналом

Перейменовуємо машину та обліковий запис користувача

Це теж не проблема – просто треба відредагувати файли hosts та hostname. Для цього просто виконуємо послідовно команди:

sudo nano /etc/hostname
sudo nano /etc/hosts

В кожному з файлів змінюємо ім’я комп’ютера на те, яке вам потрібне. Потім виконумо ще одну команду:

sudo service hostname start

Все!

Користувача перейменувати так само просто – або візуально – клікнувши мишею на імені користувача в меню “Пуск”, або в терміналі.

Ось так, просто й легко ми отримали абсолютно ідентичні робочі станції з усіма налаштуваннями та потрібним ПЗ! Єдине, що довелось додати вже пізніше – встановити Pencil для проектування інтерфейсів користувача, та Gantt Project – для планування проектів.

На цьому у мене все, готуйтесь до новорічних свят й бережіть себе!

Я ще повернусь до вас цього року, аби привітати з святами, а наступного року, як завжди, підведу підсумки року та розповім про те, як я готував до роботи нову викладацьку машину з Ubuntu Budgie.

До зустрічі, друзі!