Так, я пам’ятаю, що мав розповісти про свої особисті враження від року, що минув, і я це зроблю (трохи пізніше, чернетка вже є).

Сьогодні ж я хотів би поділитись досвідом стосовно використання BOINC – ключового компоненту участі в розподілених наукових обчисленнях та видобування Gridcoin’ів – валюти, про яку я вже якось писав.

Так, часу на експерименти в мене останнім часом небагато, однак, протягом останнього місяця минулого року та початку січня, я трохи погрався з встановленням та запуском BOINC в хмарі Microsoft Azure, Amazon Web Services, на Android-пристроях та Raspberry Pi 3 (model B).

---

Увага!

Як я вже говорив раніше, я вирішив трохи поекспериментувати з браузерним майнінгом, додаючи посилання на майнер на початку тексту кожного нового повідомлення. Я не хочу робити так, як Pirate Bay та інші сайти – все прозоро і залежить лише від вас, друзі – якщо вас зацікавила тема статті, будьте ласкаві натиснути на це посилання (альтернативний варіант – натиснути сюди), яке відкриє в новій вкладинці сторінку (вихідні коди – на Codepen, все чесно), в яку я додав інтерфейс веб-майнера однієї з небагатьох криптовалют, які ще є сенс добувати на процесорі, а також зробив лічильник вашого внеску (лише перше посилання) з можливістю подивитись, якій сумі в гривні це відповідає.

Вам це не буде коштувати нічогісінько – ви просто запустите процес і, залишивши вкладинку відкритою, повернетесь до читання статті (а можете й поспостерігати за процесом – це досить медитативне видовище). Ці нехитрі дії, можливо додадуть ту саму копійчинку, якої мені не вистачало аби ще раз випити кави, а я буду вам вельми за це вдячний.

---

Перш за все хочу висловити своє особисте тверде переконання, яке полягає в тому, що будь-які “важкі” обчислення краще виконувати під Linux – ця ОС, як на мене, оптимальніше працює з ресурсами й дозволяє досягти кращого рівня продуктивності. Тому для запуску BOINC я переважно використовував Linux.

BOINC на звичайних ПК

Windows

Я використовую BOINC на двох машинах. На домашній встановлено Windows 10 Professional з усіма останніми оновленнями. Встановити BOINC туди було неважко – я просто завантажив пакет BOINC + VirtualBox, запустив його, а потім переключився до розширеного вигляду, налаштував його для роботи з офіційним пулом, синхронізував проекти (які слід додати на стороні пула – в вашому обліковому записі)…

Все! В налаштуваннях немає нічого важкого, однак, якщо треба – ось відеоінструкція:

Єдина особливість – я не використовую “рідний” гаманець для Windows – замість нього я вподобав багатовалютний Android-гаманець Coinomi.

Ще один момент – раніше я писав про пул pool.gridcoin.co. Тепер же я мушу сказати, що використовувати його не варто – автор там все автоматизував й “закинув” роботу з ним:-( Краще приєднатись до офіційного пулу – www.grcpool.com.

Linux

В світі Linux з BOINC теж немає ніяких проблем. На роботі в мене встановлено Ubuntu Budgie, яка мені дуже подобається – зовнішнім виглядом, простотою, можливостями та зручністю використання.

Аби встановити BOINC слід просто відкрити термінал (наприклад, натиснувши F12 – це викличе спливаючий термінал у стилі Quake) й ввести такі команди:

sudo apt-get update
sudo apt-get install boinc boinc-dev

Все!

Далі діємо так само, як і під Windows – просто запускаємо BOINC manager через меню додатків та налаштовуємо його на роботу з пулом.

BOINC у хмарі

Azure

В першу чергу я спробував хмару Microsoft й враження в мене залишились досить неоднозначні. Не стосовно самої платформи Azure – вона дійсно чудова. Проблема в деталях. Справа в тому, що коли я спробував встановити BOINC на віртуальну машину з Ubuntu Server 16.04, у мене нічого не вийшло! В ході встановлення виявилось, що не вистачає пакетів linux-azure, встановити які явно – через apt-get install – мені теж не вдалось, скільки б я не намагався:-(

Тож довелось створити віртуалку з Windows 10 (покрокова інструкція – тут), яку  я підготував у відповідності до процедури, описаної вище й вона чудово працює.

У разі необхідності підключитись до машини використовуємо найзвичайнісінький RDP (в інструкції теж про це сказано).

Amazon Web Services

З AWS все пройшло дуже й дуже гладко – я створив віртуалку з Ubuntu (мікроекземпляр, в рамках безкоштовного плану використання). Як це зробити дуже непогано – детально, з картинками – написано тут.

Після того, як машина стартує, підключаємось до неї через SSH (див. інструкцію – я теж використовую для цього Git Bash), і виконати наступні команди:

tmux

Про tmux я колись розповім окремо, він потрібен аби команди, які я виконую в терміналі, продовжили своє виконання коли я від’єднаюсь від віртуалки.

sudo apt-get update
sudo apt-get install boinc boinc-dev boinctui

Пакет boinctui – це консольний, й до речі, дуже симпатичний, варіант менеджера BOINC (TUI – Text-based User Interface). Він нам потрібен, оскільки середовище робочого столу на машині не встановлене (в Azure – теж так само), і чесно кажучи, воно там і не потрібне.

Далі слід виконати команди

boinccmd –join_acct_mgr https://grcpool.com ваш_логін ваш_пароль

boinctui

Після завантаження консольного менеджера натискаєте F9 аби потрапити в меню, переходите до меню Projects та обираєте пункт синхронізації з пулом. Через деякий час – коли відпрацює тест швидкодії та завантажаться файли ваших проектів – все почне чудово працювати:-)

Тепер можна натиснути Ctrl+b, потім d (detach tmux session) і від’єднатись від машини. Все!

BOINC на Android

Насправді – тут теж все без проблем. На сайті офіційного пулу є чудове відео з інструкцією, як все налаштувати.

Я спробував виконати всі показані у відео дії на своєму плеєрі Minix Neo X8-H.

Слід сказати, що там все працювало просто чудово. Єдина проблема – незважаючи на потужне “залізо”, в плані швидкодії плеєр, звісно ж, не рівня десктопним ПК або віртуалкам у хмарі, тож використовувати Android-пристрій в такій якості можна лише за умови шаленої любові до науки:-) Я вже мовчу про те, що (якщо обрати режим постійної роботи) пристрій може сильно нагріватись, або навіть перезавантажитись.

BOINC на Raspberry

Теж все просто, як і на інших Linux-машинах.

Аби трохи погратись, я придбав на Aliexpress комплект Raspberry Pi 3 (model B) + акриловий корпус, набір радіаторів, блок живлення з кабелем з кнопкою вмикання/вимикання, та сенсорним екраном 3.5″. Карту пам’яті на 64 Гб я придбав раніше – на одному з розпродажів:-)

Там же – в описі товару було посилання на образ системи з вже встановлениим драйвером тачскріну, тож я просто завантажив його, відформатував MicroSD карту з допомогою  SD Card Formatter, й записав туди образ, використавши Etcher.io.

Звісно ж, роздільної здатності 480х320 абсолютно недостатньо, аби працювати з тачскріном у середовищі робочого столу, тож я просто підключився до WiFi (з допомогою відповідної іконки в панелі завдань), після чого під’єднався до “малинки” через SSH (так само, як і у випадку використання AWS – через Git Bash, логін – pi, пароль – raspberry).

Далі я виконав команди

sudo apt-get update
sudo apt-get install tmux
sudo apt-get install mc

Вони встановили tmux, про який я вже говорив, і файловий менеджер Midnight Commander (знадобиться).

Далі я викликав програму налаштування

sudo raspi-config

В ній я розширив образ системи на всю карту пам’яті, і увімкнув режим завантаження в термінал, а не в графічне середовище – з текстовим режимом, навіть на крихітному екрані працювати досить комфортно. Далі “малинка” перезавантажилась. Графічний інтерфейс вже не завантажувався.

Я знову підключився по SSH й налаштував мережі WiFi та автопідключення до них так, як описано тут (також є офіційна документація й, виявляється, – досить
непогана утиліта, яка значно спрощує цей процес).

Далі  – встановив та налагодив BOINC так само, як і для випадку з AWS. До речі, BOINC, встановлений таким чином, буде автоматично стартувати при увімкненні “малинки”! Єдиний нюанс – не треба обирати режим постійних обчислень, оскільки в такому разі малюк може перегрітись – через певний час ви побачите іконку з термометром у правому верхньому куті екрану!

Єдине, чого я не зробив – не налагодив автоматичного запуску boinctui при старті системи. Треба буде зробити (мабуть, з crontab)…

До речі, якщо перейти до каталогу LCD-show (cd ~/LCD-show) і виконати команду ./LCD-hdmi, після перезапуску “малинка” виведе зображення на монітор, під’єднаний по hdmi. Виконавши команду startx, можна завантажити середовище робочого столу (роздільну здатність буде виставдено автоматично), а якщо ви захочете повернутись до тачскріну – просто виконайте ./LCD35-show.

Ось тут ви знайдете кілька корисних статей на тему роботи з raspberry. Мені особисто малюк дуже сподобався, хоч, звісно, можливості у нього досить скромні:-(

Про всяк випадок – ось ще одна стаття на тему видобування грідкойнів на “малинці”.

Ну і на останок хочу прорекламувати офіційний кран грідкойнів – сервіс, який раз на добу дозволяє отримати невеличку суму у грідкойнах. До речі, швейцарці в своєму крані дають теж дуже непогані суми. Також 3 GRC ви отримаєте за реєстрацію на цьому сайті, а тут ви можете попросити допомогти новачкові, й можливо, хтось пришле вам трохи монеток:-)

Що ж, на цьому я з вами прощаюсь. До зустрічі за тиждень, друзі!
Хай вам щастить, і бережіть себе!:-)

P.S. Скоро я ще розповім про невеличкий експеримент-гру за участі криптовалюти IOTA, який я планую в другому семестрі провести з моїм третім курсом:-)

Ох і шалені ж тижні у мене були – купа “пар”, тренінги, власні проекти, активності зі студентами – “Екософт-2017” (до речі, цього року ми посіли 1-ше та 2-ге місця!), “Золотий байт”, коференція “Хмарні технології в освіті”, олімпіада з програмування ACM ICPC, День відкритих дверей в коледжі тощо. До речі, привітайте мене – я підтвердив MCT та склав перший з іспитів Google для викладачів та отримав статус Google Certified Educator (Level I)!

Однак, незважаючи на таке навантаження, я все ж таки хочу розповісти вам про набір юного параноїка – інструменти приватного спілкування та роботи. Не так давно ми зі студентами трохи дискутували на цю тему, тож я вирішив поговорити на цю тему і з вами теж.

Звісно ж, заголовок статті – це перебільшення. Я особисто вважаю, що галас навколо приватності в інтернеті теж дуже перебільшений, а вся ця проблема – занадто роздута. Однак, розумна частка приватності все ж необхідна, тож які засоби її забезпечення можна порекомендувати? І звісно ж, “мій смартфон – моя фортеця”, тож в першу чергу нас цікавлять мобільні додатки.

1. Месенджер

Тут все просто – є Telegram від Дурова, плюс практично всі популярні месенджери (WhatsApp, Viber тощо) теж свого часу додали можливості з шифрування переписки.

Телеграм є надзахищеним, чудово виглядає, має нативні додатки для всіх платформ і є абсолютно безкоштовним. А ще в Телеграм є купа ботів, які забезпечать вас купою корисної (і не дуже корисної) інформації.

Так, поки що він – поза конкуренцією, однак, голосові дзвінки в Телеграм поки що доступні не для всіх, тож для “секретних” дзвінків доведеться скористатись іншими месенджерами.

2. Пошта

ProtonMail – мабуть, найзахищеніша пошта в світі, яка надійно шифрується, має сучасний (можна самому редагувати CSS-cтилі для веб-версії! Wow!) і зручний інтерфейс (збагатьма  звичними для користувачів Gmail “фішками”), та базується у найбезпечнішому датацентрі, розташованому у Швейцарії, у 1000-метровій товщі скель. До речі, protonmail створена вихідцями з CERN!

Звісно, є платні тарифи, однак й безкоштовний план – виключно для бізнесових листів – підійде більшості користувачів (150 повідомлень в день). Є додатки для Android, iOS та веб-версія.

3. Хмарне сховище

Тут теж все просто – є MEGA. Цим все сказано – 50Гб безкоштовно, шифрування військового рівня, мобільні додатки, веб-версія, додаток для Chrome… Дуже зручне сховище, я користуюсь ним вже давно. Проте, не дай Боже вам забути пароль від MEGA – він не зберігається на серверах, всі файли там також зашифровані, тож ви ніколи не зможете отримати доступ ні до своїх даних, ні до свого облікового запису! Тому дуже раджу одразу ж експортувати ваш ключ!

4. Браузер

Тут у вас є чималий вибір. Для ПУ – це і Epic Browser – заснований на Chromium й надзахищений, і старий добрий Tor Browser, і продукти від відомих виробників – Comodo Dragon та Avira Scout, й осучаснений улюблений гість з минулого Maxthon, й такі браузери як Cocoon, Dooble й добре відомий надкомпактний Browzar…

Однак, ми ж в першу чергу говоримо про мобільні застосунки!  Тут слід відмітити той же Maxthon, ASUS Browser (предвстановлений на моєму Zenfone 2 – непогана річ, слід сказати), й добре відомий Dolphin Zero, й CM Browser й багатообіцяючий новачок Orfox (Tor browser for Android). Між іншим, Chrome теж весь час стає безпечнішим

5. Пошукова система

Тут теж все ясно – DuckDuckGo – пошукова система, яка не слідкує за вами. Так, є приватний режим Google (який насправді не надто приватний), є F-secure Search, є Startpage…

Однак “каченя” – найкраще, тож раджу використовувати його.

Ще кілька порад

Використовуйте двофакторну автентифікацію – це додасть ще один рівень безпеки під час доступу до ваших облікових записів. Також чудова ідея – використання сервісів та мобільних застосунків на кшталт Truecaller, які зможуть захистити вас від невідомих абонентів, спамерів та телемаркетологів.

Взагалі, про безпеку та приватність можна говорити дуже довго, тож на цьому я сьогодні буду закруглятись.

До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе!
Якщо ж вам є що додати до арсеналу параноїка – пишіть у коментарях!

Нарешті я провів свій останній в цьому році тренінг і повернувся додому. До Нового року залишилось зовсім небагато часу, однак, я пам’ятаю, що обіцяв розповісти про ті VR-додатки, які я встиг випробувати з моменту придбання VR-гарнітури.

Тож, виконую свою обіцянку!

Одразу ж хочу відмітити, що я пробував багато VR-програм, деякі з них я погрався і видалив, деякі залишив “на потім”, тож зараз я перелічу лише ті з них, які встановлено на моєму телефоні на даний момент.

Системні програми

• Google Cardboard – програма, з якої слід почати, вона необхідна хоча б для того, аби просканувати QR-код налаштування гарнітури. Також вона містить кілька демонстраційних програм і може використовуватись як лончер VR-додатків, однак, в цій якості вона, як на мене, є дуже незручною.
• VR Calibration – назва говорить за себе – це програма для калібровки гарнітури, тобто її “тонкого налагодження” – фокус, відстань між зіницями ока тощо.
• Fulldive – а ось це – справжній VR-лончер – портал для запуску всіх ваших VR-додатків та пошуку нових. Керування відбувається без контролера – лише з допомогою гіроскопа. Особливо цікаво набирати текст на віртуальній клавіатурі, зупиняючи погляд на кожній “клавіші” на 1-2 секунди!

Перегляд відео

• OpenMovie VR – віртуальна вітальня для перегляду в 3D та на великому екрані всіх вільних мультфільмів створених з допомогою Blender. Варто глянути, навіть якщо ви вже бачили мультик про кролика-здорованя!
• Magic VR Player – перегляд будь-якого локального та потокового відео у сферичному режимі (ви – всередині відео) або просто на великому віртуальному екрані (2D-режим). Просто супер! Я використовую йогоу парі з HD Serials для перегляду серіалів

Ігри (куди ж без них?)

Жахи

• Chair In a Room – дуже раджу глянути, атмосфера – чудова, дійсно страшно, занурення повне
• Sisters – не так страшно, як говорять, однак, це теж непоганий представник жанру.
• Dark Walls – а це – гра, яка дійсно лякає. На ніч краще не пробувати!

Інші ігри

• Space Stalker VR – космічна “стрілялка” з непоганою графікою. Трохи одноманітно, однак, красиво й керується без контролера.
• Zombie Shooter VR – не надто реалістична графіка, однак, погратись – випустити пару – можна. Теж не потребує контролера
• Beasts of Legend VR – щойно встановив, ще не пробував, однак багато чув про цю гру, буду гратись найближчим часом, можливо, навіть сьогодні!

Доповнена реальність

• Cmoar AR RPG – це, скоріше, не гра, а демонстрація майбутнього ігр на кшталт D&D. Дуже раджу спробувати – це дійсно вражає! Просто друкуєте QR-код і дивитесь на нього через камеру та окуляри… і замість листка паперу ви бачити живий 3D-світ, який можна розглядати як завгодно – повертати, наближати тощо! Обов’язково спробуйте!

Також слід сказати про Google StreetView – там ви зможете подивитись сферичні фото різних куточків нашої планети, однак, щоб “подорожувати” вам знадобиться контролер! Подібний досвід пропонує Google Expeditions, однак, його я ще не пробував…

Ну ось і все. Я спеціально не наводив посилань – всі програми (окрім, звісно HD Serials) чудово знаходяться у Google Play, тож проблем з їх встановленням у вас не виникне.

А на цьому на сьогодні все. Не буду заважати вам готуватись до свят з якими я вас ще привітаю
До зустрічі напередодні Нового року, друзі! Бережіть себе!

Даруйте що давно не писав – трохи забігався Однак, сьогодні я хочу спробувати реабілітуватись і знову зачепити одну з моїх улюблених тем – теми розумних годинників. Так, я вже багато писав на цю тему, й зовсім недавно наводив перелік тих програм для Android Wear, які я використовую, однак, сьогодні я хотів поговорити про особливий аспект використання годинників, а саме – відображення часу, або циферблатів.

Якщо порівнювати з годинниками під керуванням інших систем, Android Wear спочатку здалась мені біднуватою у плані циферблатів. З часом моя думка не надто змінилась (наприклад, я й досі не звик, що циферблат не відображає курсів валют), однак, дещо в цьому напрямку зробити, все ж, можна, і зараз я розповім що саме.

Стандартні циферблати від вендорів

Як я вже писав, я користуюсь годинником від Asus, і тайванці й тут потішили користувачів своїх пристроїв – у стандартному додатку ZenWatch Manager є великий вибір циферблатів, деякі з яких навіть дуже непогані, до того ж, для них є можливість обрати фоновий малюнок і віджети, які буде містити циферблат. На 1-2 тижні погратись вистачить, а потім захочеться чогось новенького.

Хоч, думаю, для багатьох вистачить й стандартних циферблатів – я регулярно зустрічаю людей, яким навіть й на думку не спадає щось змінити, налаштувати чи модифікувати у своєму пристрої…

На щастя користувачів мого типу, Asus пропонує також додаток під назвою Face Designer. З його допомогою можна зробити власний циферблат (прямо на телефоні!), хоч якщо придивитись, ваші творчі можливості тут досить обмежені.

WatchMaker

Оце вже інша річ – ви можете як використовувати готові циферблати, так і створювати власні. Можливостей – купа, однак, щоб розвернутись по-справжньому, доведеться купити преміум-версію WatchMaker за 95 грн.

Так, воно, можливо, того варте, оскільки ви отримуєте доступ до тисяч готових циферблатів і розширені можливості створення/редагування. Однак, я виявив суттєвий недолік – лічільник кроків намагається рахувати їх з допомогою WatchMaker на телефоні, й не використовує датчиків годинника. Яке дивне рішення! Були ще деякі дрібні нюанси, про які я вже забув.

Висновок – якщо вас насамперед цікавить краса циферблату, а не інформативність, можливо WatchMaker вам сподобається.

Facer

Поки що мій фаворит. Причин – кілька. По-перше, безкоштовність. При цьому готових циферблатів теж дуже багато. По-друге – крутий онлайновий дизайнер – сервіс для створення циферблатів самотужки.

Кроки рахує правильно, можливостей – хоч греблю гати (хоч я й зміг виявити кілька багів, коли спробував прописати складний умовний оператор), портфоліо власних циферблатів – рекомендую! Я зробив для себе парочку циферблатів – з Бетменом та Айронменом і дуже ними задоволений.

До речі, ну дуууже багато готових циферблатів є тут. А за цим посиланням ви знайдете купу готових елементів (стрілки, фони тощо) для створення власних циферблатів.

Що ж, на цьому на сьогодні все. До зустрічі за тиждень, друзі! Хай вам щастить! І нехай вам завжди й на все вистачає часу Бережіть себе!

P.S. Хочу додати, що для створення нескладних циферблатів ви можете скористатись такожо онлайновим конструктором WatchFacePro.com (до речі, ось один з моїх). Також є важка артилерія у вигляді десктопних Watchface Studio (для Facer) та Desktop WatchMaker (WatchMaker). Перша – абсолютно безкоштовна, другий же існує у вигляді безкоштовної та премійм-версії.

Сьогодні я хочу вже вкотре повернутись до теми розумних годинників. Як, можливо, дехто з вас знає, не так давно (влітку) на зміну моєму старенькому SONY SW2 прийшов ASUS ZenWatch 2.

Скажу одразу – в цілому, моя думка не змінилась – для SW2 існує (можливо, поки що)значно більше додатків, можливостей з налагодження зовнішнього вигляду тощо, аніж для Android Wear. Однак й Android Wear має свої “фішки”, додатків теж вистачає (ну майже), тож сьогодні я хочу розповісти про ті програми, які встановлено на моєму новому годиннику.

Лончер? До чого тут лончер?

Перше, з чого я хотів би почати – це лончер. Ще до придбання ZenWatch 2 я чув купу відгуків про те, як незручно обирати програми для запуску на пристроях під керуванням Android Wear, тож першим додатком на моєму новенькому годиннику став Wear Mini Launcher – добре відомий і популярний лончер, який дійсно (навіть у безкоштовному варіанті) надає купу можливостей та гнучко налаштовується (панель запуску, налаштування, assistive touch). Однак, виявилось, що він має два суттєвих недоліки:

1. зона активації лончера перекриває елементи керування деяких додатків (в моєму випадку – калькулятора), тож вони стають недосяжними;
2. акумулятор годинника розряджається прямо “на очах”

Тому я встановив Apollo Wear Launcher – ще один відомий продукт, який окрім запуску програм та налаштувань пропонує також прогноз погоди і календар. Виглядає непогано, працює хутко, однак, теж не є ідеальним у плані енергоспоживання та швидкодії.

Тож я вирішив більше не експериментувати (хоч варіанти й були) і обмежитись стандартним способом запуску додатків, який, до речі, виявився досить зручним. До того ж, годинник чудово розуміє голосові команди й у більшості випадків запускає саме те, що попросиш.

Інші програми

Що ж, з лончером розібрались. Підемо далі.

Циферблат

Перш за все, годинник – це циферблат На жаль, таких циферблатів, які я для себе зробив на SONY SW2 (час, дата, погода, курси валют, лончер, батарея годинника та телефона, пропущені події, наступна подія у календарі) тут мені зробити не вдалось

Взагалі, найкращими виявились “фірмові” циферблати від ASUS. Налаштовуються вони теж найкраще. З допомогою ASUS ZenWatch Manager я “довів” один з циферблатів (Glance) майже до того вигляду, якого я хотів. Є ще кілька циферблатів, які я встановив, і користуюсь ними інколи, коли хочеться щось змінити:

• Bits Watch face – виглядає непогано, інтерактивний, однак досить дрібний
• Pujie Black – непогано, однак, в першу чергу – це аналоговий циферблат, а я їх не визнаю. Анімація при активації виглядає чудово, однак амбієнт-вигляд – надто убогий
• F03 for Android Wear – “класичний“ LCD-циферблат з зеленою підсвіткою. Досить інформативний, однак, якщо ви не під’єднані до інтернету, окрім дати, часу та заряду акумуляторів годинника і телефона, ви більше нічого не побачите
• InstaWeather – чудовий вибір циферблатів з “погодною” інформацією. Однак, все ж таки, не зовсім те, чого я хотів.
• FaceDesigner від ASUS – ще одна можливість створення циферблатів за власним смаком. Я зробив парочку

Спілкування

Самостійно “прийшли” на годинник такі програми:

• Hangouts – думаю, не треба навіть пояснювати, що це таке, впевнений – ви теж ним користуєтесь;
• Skype – теж зрозуміло;
• Журнал викликів – можна переглядати історію телефонних викликів на годиннику;
• Телефон – зрозуміло й так;
• Google Messenger – робота з SMS.
• Email – не надто зручний додаток ASUS Email, ним я не користуюсь.
• Swarm – не потребує завйих слів – ви ж теж скрізь чекінитесь?

Додатково я встановив:

• TweetWear – Twitter на годиннику! Wow!
• Mail for Android Wear & GMail – непоганий (навіть у безкоштовному варіанті) поштовий клієнт для годинника;

Фітнес

На годиннику було вже становлено Google Fit, однак, я ним не користуюсь ще з тих часів, коли виявилось, що ця платформа не має підтримки Fitbit (уявляєте?!).

ASUS Wellness теж було предвстановлено, я просто потім оновив його до ASUS ZenFit – до речі, інтеграція з Google Fit в ньому є. Майже всі необхідні функції присутні – кроки, калорії, тренування, фази сну. Думаю з часом спробувати ще Wear Fitness – він начебто майже ідеально розпізнає вправи різних видів і може автоматично рахувати повтори та підходи…

А ще я використовую Water Dring Reminder – чудовий спосіб вживати більше рідини.

Мультимедіа

Тут я маю таке:

• WearMedia – поки що не випробував – чекаю доки з Китаю “приїдуть” мої нові bluetooth-навушники. Можливо, спробую ще ASUS ZenWatch Music…
• Shazam – не потребує пояснень, просто має бути. На годинник “прийшов” самостійно;
• ASUS Music, Google Music – теж “прийшли” самотужки;
• Smart Camera від SONY – залишилась з часів минулого годинника. Працює чудово – дозволяє керувати камерою на телефоні. Хоч, звісно, слід було б встановити ASUS ZenWatch Remote Camera…
• Wear Audio Recorder – просто диктофон для годинника, потрібна річ;
• Torelo – для швидкої відправки на годинник зображення або уривка тексту, іноді треба;
• My Roll Gallery – чудова й абсолютно безкоштовна фотогалерея для годинника.

Система

Лише три програми на годиннику:

• Memory Info – назва говорить за себе;
• System Info – теж, думаю, зрозуміло;
• Wear Charging Widget – красивий віджет, який відображається під час зарядки замість стандартного.

На телефоні:

• Wear App Manager  – зручне керування програмами на годиннику. Звісно, є й безкоштовні аналоги, однак, на цю програму я натрапив першою;
• Wear Store for Wear Apps – назва, думаю, все пояснює – магазин додатків для Android Wear;
• Smartwatch Center Android Wear – ще один магазин.

Бізнес

Тут теж повний набір:

• Evernote та Google Keep – без коментарів;
• Wear Internet Browser – чудовий повнофункціональний браузер для годинника;
• Currency Converter – назва говорить за себе – непоганий конвертер курсів валют, хоч іноді є проблеми з актуальністю курсів;
• Calculator for Android Wear – без коментарів;
• Calendar for Android Wear – теж зрозуміло;
• Business Card App – відображення на годиннику QR-коду – зручно щоб швидко передати свої контакти;
• ASUS Remote Link – віддалене керування комп’ютером та показом презентацій з годинника. Wow!
• Google Maps – зрозуміло без зайвих слів;
• TripAdvisor – допомога у подорожі, як і попередня програма, “прийшов” на годинник самотужки;
• Google Authenticator – якщо ви використовуєте двофакторну аутентифікацію, ви знаєте, що це – теж “прийшов” сам
• Перекладач Google – його я теж не встановлював – сам з’явився;
• Wear Wi-Fi Manager – безпосереднє під’єднання годинника до Wi-Fi. Зручно, коли залишив телефон вдома – на роботі теж є доступ до повідомлень.

Іграшки

Їх у мене на годиннику всього чотири:

• Lifeline – унікальна класика, дуже раджу спробувати!
• GALAXIA – 8-бітна класика, однак, на годиннику й керується акселерометром! Wow!
• You Sunk – пам’ятаєте старі, часів нашого дитинства, радянські ігрові автомати “Морський бій”? Це він!!!
• Booble Shootix – старі добрі “бульбашки”, однак, на годиннику.

Останні три гри – чудовий вибір аби вбити трохи часу. Графіка в них – теж на високому рівні. Для першої ж графіка – не головне

Загальні враження

Взагалі, я годинником дуже задоволений. Чудовий годинник за чудову ціну (купляв у city.com.ua). Досить потужне “залізо”, плюс є динамік, тож через годинник можна навіть розмовляти по телефону, є Wi-Fi.

Як і минулого разу (з SONY), я обрав темну (gunmetal) версію. Чудовий за якістю, однак, страшенно непрактичний шкіряний ремінець я одразу ж замінив на зручний масивний сталевий браслет. Виглядає годинник просто чудово. В плані “заліза” та зовнішнього вигляду я повністю задоволений.

Щодо ж додатків є певні нюанси – так, начебто, все є. Однак, все ж, чогось і не вистачає. Наприклад, додатку Приват-24

Не так давно, як ви знаєте, з’явилась модель ZenWatch 3. Звісно, я одразу ж вирішив дізнатись про неї більше і в результаті вирішив, що я собі її не купив би. Чому? По-перше – круглий екран. Яїх страшенно не люблю, мені вони здаються дуже непрактичними, непідходящими для цифрових циферблатів, та й взагалі, некрасивими. По-друге дивний (дуже недолугий) дизайн кріплення ремінця, та й взагалі – знову  шкіряні ремінці? Ви що, знущаєтесь? Де сталь? Або хоча б медичний силікон чи каучук? Ну і по-третє – “залізо”. Змінився лише процесор (і ще не факт, що він швидший за той, що встановлено в ZenWatch 2), все інше залишилось незмінним.

Однак – це все ж таки, ASUS Zen Watch! Тож, подивимось…

Що ж, друзі, на сьогодні все.
До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе!
Нехай годинники нас не підводять, і ми завжди встигатимемо вчасно!
Хай вам щастить!

Минулі тижні видались для мене просто пекельними – спочатку досить напружений тренінг з веб-розробки у Києві, потім – керівництво практикою з “Технологій розробки програмного забезпечення” вдень і не менш напружений дистанційний тренінг з розробки для SharePoint увечері.

Сьогодні ж, у свій перший вихідний я вирішив поділитись з вами своїми роздумами над питанням чому ж люди все ще купують ноутбуки. Хтось, можливо, подумає, що цей запис “ні про що”, однак це запитання останнім часом постійно виникає у мене в голові і я так і не можу знайти на нього правдоподібної відповіді

Аби все ж таки спробувати відповісти на нього, трохи розповім про свій досвід використання портативних пристроїв.

Часи, що вже минули

Так, у мене були ноутбуки чи краще лептопи – це слово не так ріже мені вухо як “ноутбук”. Першим моїм лептопом був класичний IBM Thinkpad (так, не Lenovo, а ще IBM) – важкий, чорний, квадратний та настільки міцний, що ним здавалось можна було забивати цвяхи (я все ж спромігся його пошкодити, проте, зараз мова не про це) з розмірои екрану близько 14”. Наступним був IQ Officer 54C від “Версії” – вже з 15” та значно потужніший, потім Acer – теж 15”, і HP Mini з екраном, меншим за 10”.

Однак, вже за часів Acer поруч з лепотопом у моїй сумці був Android-планшет – спочатку Zenithink ZT-80 (з Android 1.5, потім – 2.1 і 2.3), потім ASUS Transformer EeePad TF101, який практично не залишав шансів лептопу бути витягнутим з сумки (Android 3.0, постійно оновлювався, моя донька й досі використовує його – з Android 5.0), потім Cube U30GT2 (Android 4.4 – 5.1), потім – Chuwi Vi8 Super Edition (Android/Windows 8.1-10), який став першим моїм планшетом з діагоналлю екрану меншою за 10”.

Так, я тягав за собою два пристрої (а були часи – й три – ще й читалку книжок!), один з яких використовувася завжди, а інший (лептоп) – лише іноді й з кожним роком все менше.

День сьогоднішній

Сьогодні ж я не використовую лептоп – просто не бачу потреби у такому пристрої. І, чесно кажучи, не розумію навішо вони іншим людям, і чому мене й досі часто просять допомогти обрати “дешевий та потужний“ (?!) лептоп. Коли ж я раджу людям натомість придбати планшет, зазвичай на мене дивляться так, наче я несповна розуму. І при цьому жодна людина й досі не змогла пояснити та чітко аргументувати, навіщо їй потрібен саме лептоп. Найчастіше я чую щось на кшталт “ну, там Windows” – дивно, чи не так?

Я вже говорив, що мій нинішній планшет має дві операційні системи Windows 10 та Android 4.4.4 між якими користувач може вільно перемикатись або обирати потрібну систему під час вмикання пристрою.

А тепер – увага: Windows на планшеті я завантажував всього ТРИЧІ (!). Перший раз – коли оглядав планшет під час покупки. Другий – коли оновлювався з Windows 8.1 до Windows 10, і як ви розумієте, було це вже давненько. Третій – кілька тижнів тому, коли просто вирішив перевірити “як там Вінда – чи жива?”. Виявилось – не жива. Рік я її не використовував, і ось результат – система відмовилась завантажуватись, довелось відновити її за допомогою інсталяційної флешки. Ось тобі й Windows. Можливо, в офісі якесь застосування цій ОС й можна знайти, однак в реальному житті – на домашньому або портативному пристрої – у використанні Windows немає жодної потреби.

Планшети: аргументи за

Я розумію, що прочитавши останній абзац частина читачів знову подумали що я несповна розуму, тож поясню свою точку зоку.

Найчастіше від комп’ютера мені потрібні наступні речі:

• Інтернет-серфінг
• Пошта/календар/завдання/нотатки
• Перегляд, правка або набір текстових документів
• Підготовка або демонстрація презентацій
• Веб-програмування
• Читання книжок та документації
• Музика/Фільми/Серіали

Всі ці сценарії легко покриваються планшетом. З серфінгом взагалі проблем немає – Chrome – він всюди Chrome. Пошта, планування діяльності та нотатки – Gmail, Google Calendar, Google Tasks, Google Keep. Не використовуєте сервіси Google (справді? Як?!!!) – до ваших послуг відповідні додатки від Microsoft. Робота з документами – Google Drive/Documents та WPS Office. І так, – ви можете встановити Microsoft Word. Створення та показ презентацій – Google Drive/Slides і все той же WPS Office. І так само, Microsoft PowerPoint Веб-програмування AIDE, або будь-яке інше середовише на ваш смак (іноді я використовую codepen.io в Chrome, а от Cloud9 – у мене чомусь “не пішов”). Книжки – FBReader, PDF-рідерів теж вистачає. Фільми я зазвичай дивлюсь онлайн – HDserials, FS VideoBox з MX Player. Музика – Google Music, але є й альтернативи. Як бачите, Windows мені абсолютно не потрібен – ані в особистому, ані у професійному житті. Єдиний виняток – підготовка до тренінгів – іноді мені потрібні кілька віртуальних машин з SharePoint. Для цього у мене є “великий” комп’ютер, та й то, на ньому частіше завантажується Elementary OS, аніж Windows 10.

До речі, кількох потрібних мені програм у світі Windows просто не існує – наприклад, програм для керування обладнанням від Broadlink та Xiaomi.

Ще один момент – апаратна клавіатура. З ASUS Transformer я використовував її лише тому, що у клавіатурі було вміщено ще одну батарею, і з під’єднаною клавіатурою планшет міг використовуватись годин так з 20. З Cube та Chuwi  я також придбав клавіатури, однак, скоріше за інерцією (а може це була данина лояльності до бренду?) – я майже їх не використовував. Зараз клавіатура постійно лежить у мене в сумці, однак, наекранна – набагато зручніша, навіть для набору великих за обсягом текстів.

Так само, несподівано комфортними виявились 8 дюймів екрану. Якщо ж мені потрібен великий екран, і я знаходжусь вдома, я просто приєдную планшет або телефон до свого тач-монітору 23,6” та bluetooth-миші та клавіатури, і працюю за столом.

Ось така історія. Якщо я все ж таки не переконав вас, що лептоп вам не потрібен – візьміть планшет на кшталт мого – з двома ОС та клавіатурою. У Chuwi, Teclast, Onda та Cube є кілька чудових моделей (подивіться ось, наприклад, на цю дуже доступну, однак, досить потужну модель з 4 Гб ОЗП). Впевнений – скоро ви забажаєте звільнити більше місця для Android, видаливши Windows!

Що ж, друзі, на сьогодні все. Бережіть себе, своїх рідних, та своїх електронних помічників Нехай вам шастить!

До зустрічі за тиждень!

Ось нарешті я зібрався знову поділитись з вами своїми думками. Минулі тижні видались для мене дуже важкими і напруженими, тож вибачайте за затримку з цим повідомленням, яке я задумував написати вже досить давно.

Справа в тому, що мені часто потрапляють на очі статті типу “5 програм для Android без яких я не можу жити”, “5 кращих програм для Windows”, “5 програм, які ви повинні першими встановити на свій новий телефон” тощо. Ось я й вирішив написати свій варіант. А оскільки для щастя мені потрібно трохи більше, аніж 5 програм, то й вийшло 5х3. Плюс ще один блок – програми “для дому, для сім’ї”…

Що ж, почнемо!

Перша п’ятірка – мінімум для роботи

1. GMail або Inbox – пошта для мене – це основний робочий інструмент, оскільки поштою я спілкуюсь з клієнтами, партнерами, студентами тощо. Gmail я використовую ще з тих часів, коли зареєструватись там можна було лише за запрошенням. І хоч з тих пір минуло вже чимало часу, GMail – й досі найкращий поштовий сервіс, який задовольняє всі мої потреби. Звісно, коли Google почав тестування Inbox (знову ж таки за запрошеннями), я почав використовувати і цей сервіс також. Так, за час його існування Inbox by Gmail значно покращився (на початку його існування сервіс не мав навіть такої фічі, як налаштування підпису!), однак, я й досі не вирішив, який з сервісів (клієнтів для Android) обрати й частіше використовую все ж таки GMail. А от дружині більше сподобався Inbox…
2. GTasks – чудовий клієнт для Google Tasks, який додає усі відсутні у цього сервісу фічі, як наприклад, час нагадування про завдання, повторювані завдання тощо. Кілька років тому я придбав про-версію (розблокував можливості автоматичної синхронізації завдань, темну тему оформлення та інші дрібниці) і дуже задоволений!
3. Google Calendar – без коментарів – незамінна річ для планування свого розкладу.
4. Google Keep – чудовий записник. Я почав користуватись ним як тільки цей сервіс з’явився, й поступово він став моїм основним записником, зараз я практично не використовую Evernote! Так, сервіс простий, однак має кілька чудових фіч – нагадування за часом, або нагадування за місцем. Це дуже зручно. Зазвичай я створюю нагадування за місцем, тож коли я приїжджаю на вокзал, годинник вібрує  і відображає номер автобуса, яким я маю їхати додому.
5. Google Authenticator – оскільки я використовую двохфакторну аутентифікацію для кількох моїх облікових записів, я досить часто використовую Google Authenticator (як телефонну версію, так і версію для годинника), аби мати змогу користуватись своїми сервісами на чужих машинах.

Друга п’ятірка – інструменти

1. Dashlane – зручний менеджер паролів, який встановлено на всіх моїх пристроях, починаючи від планшета та телефона, і закінчуючи “великим ПК”. Я плачу за преміум підписку і вважаю, що воно того варте.
2. Google Drive – без коментарів – основне хмарне сховище для моїх файлів – від офіційних документів до програм тренінгів та чернеток статей. Вже досить довгий час я плачу невеличку щомісячну грошинку за додатковий обсяг (100Гб) сховища і це теж варте того.
3. Privat24 – знову ж таки, коментарі непотрібні – це інтернет-банкінг, який просто поза конкуренцією – теж незамінна річ для бізнесу.
4. ES Explorer – просто кращий файловий менеджер з усіх, які я бачив (а бачив я чимало, оскільки використовую Android починаючи з версії 1.6). Купа кіллер-фіч!
5. Pushbullet – теж річ, яку я використовую на всіх своїх пристроях і “великому ПК”. Дуже зручно для сихнронізації повідомлень (паралельно я використовую MightyText) і обміну текстом/посиланнями/фотографіями/файлами між членами родини.

Третя п’ятірка – читаємо та спілкуємось

1. Feedly – сервіс, який зайняв нішу Google Reader. Цим все сказано – просто кращий агрегатор RSS-стрічок. Всі новини з сайтів, за оновленнями яких я слідкую, я читаю з його допомогою.
2. Plume – кращий, на мій погляд, клієнт для Twitter. З його допомогою я дізнаюсь що коїться у світі, спілкуюсь з друзями, колегами, клієнтами, партнерами, і студентами.
3. Google Chrome – браузер, який не має конкурентів ані на мобільних пристроях, ані на “великих ПК”. Проте, ваш пристрій або ПК повинен мати достатній обсяг пам’яті. Багато хто жаліється на “жадібність“ Chrome стосовно оперативної пам’яті, однак, якщо ваш ПК має хоча б 16Гб, а телефон – хоча б 2 Гб “оперативки” – проблем у вас не буде.
4. Google Goggles – програма, яку я найчастіше використовую, коли читаю щосьу Chrome на ПК і планую продовжити або прочитати ще раз вдома на телефоні. Тоді я просто формую з допомогою спеціального розширення для Chrome QR-код, який сканую з допомогою Google Goggles і відкриваю таким чином посилання на телефоні. І це лише один зі сценаріїв.
5. FBReader – без коментарів – найкраща читалка книжок, яку я використовую ще з часів Windows Mobile, ще до появи Android. І всі ці роки програма мене лише радує!

Бонус – дім та розваги

1. Broadlink e-Home – програма для керування обладанням Broadlink для розумного будинку. Без неї – як без рук.
2. Mi Home/Mi WiFi/XiaoYi – програми для керування розумними пристроями від Xiaomi. Як і попередній елемент списку – для мене це must have.
3. Google Translator – з допопомогою цієї програми я, здебільшого, читаю інструкції та іншу документацію до нових пристроїв, оскільки останнім часом вона все частіше йде лише китайською.
4. SeriesGuide – зручне відслідковування виходу нових серій тих серіалів, які ми з донькою дивимось.
5. HD Serials – програма з допомогою якої ми найчастіше дивимось серіали та фільми. Встановлена на всіх моїх пристроях та плеєрах у двох кімнатах.

Як бачите, до мого чималого списку абсолютно необхідних програм потрапило чимало програм від Google (а я ж навіть не включив сюди Google Now, Google Photo та Google+, якими я впевнений, ви теж користуєтесь). Проте, так мабудь, й мало бути – я великий фанат Google і Android. Скажу чесно – на моєму планшеті з подвійним завантаженням (Android/Windows) Windows я запускав двічі. Перший раз – одразу після покупки – аби перевірити, що вона (у версії 8.1) взагалі завантажується. Другий раз – коли оновлювався до Windows 10. Все! Більше жодного разу я не відчував необхідності у цій ОС на мобільному пристрої. Тим більше, що деякі з потрібних мені програм є лише для Android/iOS, а їх версії для Windows або Windows Phone просто відсутні.

Та й на великому ПК Windows (незважаючи на те, що я почав використовувати її ще у версії 3.0) у мене – не надто частий гість. Проте, якщо цікаво, я якось розповім які Windows-замінники звичних програм, які я для себе знайшов, аби не почуватись в цій ОС безпорадним.

Що ж, на цьому все. До зустрічі за тиждень друзі!
Хай вам щастить! Бережіть себе!

Кінуць року, як завжди, виявився дуже напруженим – я проводив тренінги один за одним, майже не бував вдома, і вже просто мріяв про той час напередодні Нового року, коли нарешті я зможу трошки відпочити. Відпочити, на жаль, так досі й не вдається, однак, сьогодні я хочу розповісти не про це.

Сьогоднішнім повідомленням я хочу вбити двох зайців одразу – по перше, розповісти про ще одну цікаву та зручну можливість для навчання “на ходу”, а по-друге – привітати всіх вас, друзі, з наступаючим Новим роком.

Однак, про все по черзі. Коли я говорив про навчання “на ходу” я мав на увазі використання свого мобільного пристрою як для опанування навчального матеріалу, так і для складання іспитів з вивченого. Виконувати на мобільному практичні завдання – теж не проблема, проте, це вже трохи інша тема.

Перші ж два завдання легко виконуються з допомогою мобільних застосунків від компанії Solo Learn, яка пропонує досить непоганий набір тренінгів, серед яких є JavaScript, HTML, CSS, JAVA та інші. Всі додатки виглядають абсолютно однаково і пропонують теоретичний матеріал невеличкого обсягу у поєднанні з поточними тестами. У кінці кожного тренінгу можна скласти підсумковий тест і отримати сертифікат, який підтверджує успішне проходження навчання. Виглядає він приблизно так:

Маленьке зауваження – аби мати змогу отримати сертифікат з вашим іменем на ньому, вам потрібно буде зареєструватись або увійти, скориставшись вашим обліковим записом Google, Facebook або Twitter. Ще одна вигода від цього – ви зможете також  навчатись на “великому ПК” через браузер, а потім – знову повернутись до мобільного й продовжити курс з того ж місця. Одним словом – раджу спробувати. Впевнений – вам сподобається. Хоч слід зробити ще одне зауваження – навчання такого роду буде для вас корисним лише за умови, що ви вже маєте певні знання з теми курсу, оскільки обсяг теорії тут дійсно невеликий й більше уваги приділяється саме тестуванню.

До речі, про тестування – на сайті Brainbench можна безкоштовно скласти іспит з jQuery, платити доведеться лише за сертифікат (близько $5), тож якщо цікавить ця тема, – поспішайте скористатись цією пропозицією.

Ну а тепер – найголовніше.

Я хочу привітати всіх вас, друзі, з наступаючим Новим роком, побажати вам нових успіхів, як у професійній сфері, так і в особистому житті, добрих статків та міцного здоров’я аби їх здобути.

Бережіть себе, друзі! Хай вам щастить у Новому році, і нехай він буде ще кращим, аніж рік, що минає! До зустрічі у 2016 році! Не забувайте про мене, заходьте частіше!

Я знову ненадовго приїхав додому, тож користуюсь нагодою аби поділитись з вами однією корисною знахідкою. Я вже писав про свій планшет CHUWI Vi8 Super Edition, який , до речі, й досі лежить вдома, оскільки продавець (компанія SMARTMOBI) не хоче виконувати свої обов’язки з гарантійного обслуговування.

Під час тренінгів планшет мені потрібен постійно, тож я почав використовувати інший пристрій (теж з двома ОС) і перше, що потрібно було зробити перед початком використання планшету – це відновити в обох системах програми, які я використовую та їх налагодження.

Я впорався з цим практично за один вечір, тож сьогодні розповім вам як саме.

Windows 8.1

З десктопних програм у мене було встановлено лише Microsoft Office 2013, все інше я використовував лише у портабельному варіанті – з карти пам’яті. Ліцензійний Office з новим пристроєм також йшов, тож з десктопними програмами проблем у мене не було жодних.

Проте, раніше я вже писав, що намагався по максимуму замінити звичні Android-програми їх метро-аналогами, і мені це практично вдалось. Тож слід було подбати про відновлення на новому пристрої як самих програм, так і їх налаштувань.

З цією метою я використав просту програмку під назвою Windows 8 Apps Data Backup. Користуватись нею дуже просто – запускаємо на старому пристрої, відмічаємо програми, дані яких слід зберегти, натискаємо Backup та обираємо теку для збереження ZIP-архиву з даними програм.

На новому ж пристрої робимо навпаки – натискаємо Restore, обираємо архівний файл і все відновлюємо.

Самі ж метро програми забекапити та відновити у вас не вийде (хіба що зробите повний образ встановленої системи, наприклад, з допомогою RecImg), однак їх легко встановити знову через Windows Store (Account > My Applications).

Все! Готово! Насолоджуємось!

Android

З андроїдом довелось повозитись. Рута у мене не було, тож я отримав його з допомогою Kingo Root, після чого, як на всіх інших моїх пристроях, встановив Titanium Backup. Однак, він не запрацював – запитав про рут-доступ, я, звісно ж, дозволив, а потім програма просто зависла! Після перезавантаження – така ж ситуація. Перший раз таке бачу, однак, факт є факт…

На щастя, я згадав про Helium від ClockWorkMod! Ця чудова програма допомогла мені без проблем зробити бекап моїх програм та їх налаштувань в Google Drive, а потім так само безпроблемно – відновити їх на новому пристрої. Так, дещо все ж довелось доналаштовувати, однак, це були вже дрібниці. Wow!

До речі, пізніше я виявив, що Ultimate Backup на моєму пристрої працює, тож цілком може слугувати непоганим замінником Titanium Backup. Проте, я вже використав Helium, мені сподобалось, тож я буду використовувати його й надалі.

Що ж, друзі, на сьогодні все.

Зустрінемось за тиждень! Бережіть себе та свої дані! Хай вам щастить!

Я вже не раз звертався до проблеми роботи з офісними документами на Android-пристроях, пробував найрізноманітніші мобільні офісні пакети і розповідав про них на сторінках цього блога.

Однак, якими б чудовими не були QuickOffice, Kingsoft Office, Google Drive та AndrOpenOffice, все ж таки, хотілося б мати можливість використовувати на планшеті Microsoft Office…

Дійсно, спроби зробити це вже були, хоча б з допомогою віддаленого доступу – згадайте про onLiveDesktop та CloudOn (до речі, я теж про них колись писав). Проте всі вони не були вдалими, оскільки мали певні недоліки. Сьогодні ж я розповім вам про продукт, який може стати вирішенням проблеми.

”Рідний” мобільний офіс?

Першим моїм кишеньковим комп’ютером був фантастично зручний 
SONY Clie T615 з Palm OS на борту.

У якості офісного пакету я використовував спочатку Documents To Go,
а потім – QuickOffice який зараз належить Google).

Було не дуже зручно, але мої потреби задовольняло. Та й взагалі – на ті часи редагувати офісні файли на кишеньковому пристрої – це була справжня фантастика! А Palm OS й досі здається мені найзручнішою мобільною ОС всіх часів та народів. На пристрої з ОС від Wicrosoft я перейшов ли ше тому, що мені був потрібен GPS, а Palm OS-пристрої чомусь з ним не дружили. І ось саме тут на мене чекала несподіванка.

Якщо ви, як і я колись, використовували Office Mobile на світанку ери мобільних пристроїв – на КПК під керуванням Windows Mobile, вас не шокує те, що я зараз скажу. А сказати я хочу, що на жаль, Microsoft ніколи не вдавалось зробити нормальний офісний пакет для мобільних пристроїв.

За часів Windows Mobile користуватись “рідним офісом” було практично неможливо, хіба що лише як переглядачем файлів Excel, PowerPoint та Word. Тому я особисто використовував SoftMaker Office – він дозволяв не лише переглядати, а й створювати файли всіх типів.

Розчарувавшись в Windows Mobile, з Windows Phone я вирішив не зв’язуватись, до того ж, з’явились перші версії Android і я вирішив перйти до табору Google. З впевненістю стверджувати щось стосовно Windows Phone я не можу, однак, знайомі, які користувались цією ОС, говорять, що Office Mobile там такий же нікчемний, як і на Windows Mobile. До речі, більшість з них вже мігрували до Android. Єдиний “майже справжній офіс” (знову ж таки за твердженнями очевидців, оскільки сам я Microsoft Surface RT, на жаль, в руках не тримав) – на Windows RT.

Під Android “рідного” офісного пакету від Microsoft довгий час не було, потім з’явився Microsoft Office Mobile – спочатку лише для підписчиків Office 365, а потім і для всіх бажаючих. І що ви думаєте? Ситуація точно така ж, як і в Windows Mobile – абсолютно нефункціонально, купа дрібних проблем, і до того ж, навіть іноді спотворюються документи.

Тож вже згадувана вище четвірка – QuickOffice, Kingsoft Office, Google Drive та AndrOpenOffice – саме те, що треба для власників Android-пристроїв. До речі, на так давно з’явились окремі додатки для роботи з документами і таблицями Google. Та й Documents To Go все ще у справі…

Проте, як я й говорив, хочеться справжнього “рідного” офісного пакету від Microsoft. І не так давно з’явились провісники добрих новин в цьому напрямку. Таких новин – аж дві.

Безкоштовний “хмарний офіс”

Ми вже давно використовуємо Office Web Apps у SkyDrive, а порівняно недавно з’явилась можливість використовувати “хмарний” офісний пакет, пройшовши за посиланням http://office.com. А далі ви можете використати свій обліковий запис Microsoft і працювати зі своїми документами з OneDrive.

У браузері (звісно ж Google Chrome) на планшеті працює більш-менш нормально:

Однак, це знову ж таки, не справжній “офіс”, а Office Web Apps, які не можуть похвалитись повним функціоналом. Так, цей варіант підійде якщо ви хочете швидко “накидати” чернетку документа з нескладним форматуванням або внести прості правки. Звісно, більшості користувачів їх можливостей вистачить. Але для серйозних завдань Web Apps не застосовні.

Ще один недолік – це використання браузера, тобто для роботи з документами вам весь час потрібен Інтернет.

Microsoft Azure RemoteApp

А це вже зовсім інша річ. Так, Інтернет теж весь час потрібен, але ви отримуєте віддалений доступ до справжнього, повноцінного Office 2013 (точніше, Word, Excel та PowerPoint).

Аби почати, слід зайти сюди і завантажити програму для Windows. Це на випадок якщо таким чином ви хочете працювати з Windows-пристрою. Виглядатиме це так:

Запущені програми можна використовувати так само як і локально встановлені. Працює все дивовижно швидко і безпроблемно.

Все ідеально? На жаль, ні, оскільки зберегти свою роботу ви можете лише на демо-машині у хмарі Windows Azure.

Якщо у вас є підписка Azure – проблем немає, ви навіть можете налагодити роботу цього сервісу і додати власні програми, які повинні запускатись таким чином. А місця під документи вам нададуть аж 50 Гб! Проте, не безкоштовно – безкоштовною ця штука є лише протягом періоду тестування. Детальніше про Azure RemoteApp ви можете почитати тут або тут.

Для Android же вам необхідно встановити з маркету Microsoft Remote Desktop. В ньому зліва є вкладинка Microsoft RemoteApp (якщо ви вже спробували цю річ на великому комп’ютері) – саме вона вам і потрібна.

Далі все просто – вказуєте свій обліковий запис і отримуєте можливість запуску Word, Excel або PowerPoint. Хочу сказати, що працює софтинка дуже нестабільно (навіть на моєму планшеті з досить непоганими характеристиками), можливо в цьому винна Android KitKat? Одним словом, нормально скористатись віддаленими офісними додатками на планшеті мені так і не вдалось. Можливо, вам пощастить більше…

Ось саме з цих причин я і говорив, що це поки що лише провісники добрих новин. Але, впевнений, – час, коли ми зможемо повноцінно використовувати Microsoft Office на мобільних пристроях – не за горами!

На цьому все.

Наступного тижня, як і обіцяв, я розповім про продовження моїх експериментів з багатозадачністю та багатовіконністю під Android.

Тож до зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!