Сьогодні я хочу розповісти вам про свіже поповнення моєї колекції – ще один годинник Casio, який нещодавно потрапив мені до рук.

Цього разу мова йде про модель GW-B5600-2ER у знайомому класичному прямокутному корпусі (по суті, найвідомішому годинниковому корпусі у світі) – саме такими були перші "джішоки"! Однак, ця модель – не просто перевипуск класики ранніх 80-х для поціновувачів вінтажу, це – переосмислення класики, поєднання видатного дизайну з восьмидесятих і технологій двотисячних. А ще – це типовий представник сімейства G-Shock – суперзахищений, надійний, стильний і комфортний у використанні, плюс, за доступною ціною.

Звісно, це не найфункціональніший з "джішоків" (найдосконаліший годинник такого типу – GBD-H1000, про який я мрію, і появи якого в Україні чекаю з нетерпінням), однак він безперечно заслуговує на те, щоб стати вашим другим (а може й першим) годинником, і зараз я спробую вас в цьому переконати.

Комплект поставки та зовнішність

Як і більшість його родичів, GW-B5600-2ER ви отримаєте в чорній картонній коробці, всередині якої стандартна шестикутна бляшанка-"гайка" – в ній і міститься годинник – в поролоні та з усіма стандартними папірцями – товста книжка-інструкція багатьма мовами, гарантійний талон (2 роки від виробника) та картка гарантії, ще якісь папірці, фірмова бирка Casio на застібці ремінця годинника тощо (ось відео розпаковки).

Забігаючи наперед, скажу що інструкцію я навіть не відкривав – "фірмовий" додаток G-Shock Connected містить чудовий мануал, тож підключивши годинник до телефону можна не лише зі зручністю налаштувати всі функції годинника, а й швидко та наочно розібратись як ним користуватись.

Звісно ж, перше, що я зробив – це випробував годинник на водонепроникність:

Виглядає ж годинник цілком стандартно – той самий культовий корпус, синій обідок навколо інверсного екрану, а між ним та екраном – фотоплівка для сонячного живлення. Корпус – полімерний, ремінець – такий же, хоч в інших модифікаціях цієї ж моделі ви можете побачити композитний браслет. Чому саме "синю" модифікацію обділили, додавши до неї звичайний полімерний ремінець – невідомо. Однак, такий ремінець – теж непогане рішення – він має змінну жорсткість (ближче до кінчиків -м’якший), впізнавані вигини поблизу корпусу годинника аби запобігти появі поту через надто тісне прилягання ремінця до зап’ястка, застібку з полірованої сталі, запобіжне кільце з фіксацією – все як має бути. Місце кріплення ремінця до корпусу – практично непомітне – все виконано настільки ретельно та з такою точністю, що здається навіть, що вони є єдиним цілим.

Корпус – класичний, з полімерним безелем зі стандартними написами PROTECTION та G-SHOCK (зі стандартним кріпленням на чотирьох бічних гвинтах). Циферблат – мінімалістичний – зверху розташовані написи CASIO та TOUGH SOLAR, знизу – Bluetooth, ALARM CHRONO та шильдик SHOCK RESIST, зліва та справа – позначення функцій чотирьох кнопок. Задня поверхня – сталева з гравіровкою (логотипи, характеристики тощо), на чотирьох гвинтах – все як має бути. Нагадаю, що сам циферблат тут інвертований, тож виглядає годинник дуже строго та стильно.

Ще один момент – це вага годинника. Він надзвичайно легкий, практично не відчувається на руці. А ще він дуже компактний. На фото ви можете порівняти його з "родичем" (використовую для моря, річки, басейну) та Garmin Vivoactive 3 Trainer (моїм основним годинником):

Функціональність годинника

Тут теж все чудово. Далі я прокоментую те, що пишуть з цього приводу на офіційному сайті:

• Bluetooth® Smart
  Годинник оснащений технологією Bluetooth®, яка пропонує енергозберігаючу можливість передачі даних, тож ви можете підключити годинник до смартфону і отримати доступ до цілого ряду корисних функцій (для цього потрібно встановити додаток G-Shock Connected, після чого потримати ліву нижню кнопку для підключення).
• Smartphone time
  Годинник автоматично підключається до телефону кілька разів на добу й синхронізує покази часу
• Автоматична світлодіодне підсвічування
  Використовується повне підсвічування дисплею Super Illumination, плюс годинник має функцію автоматичного включення підсвітки за жестом – якщо ви піднесете руку з годинником. Підсвітку жестом можна вимкнути або задати її тривалість – 2 або 4 секунди
• Ударостійкість
  Надійна конструкція (як у всіх "джішоків") захищає від ударів та вібрації
• Сонячна батарея
  Акумулятор з можливістю підзарядки від сонячного або штучного світла  забезпечує годинник практично необмеженим живленням
• Прийом радіосигналу (Європа, США, Японія, Китай)
  В Європі чи Північній Америці, в багатьох частинах Канади і Центральної Америки, Японії та Китаї після встановлення місцевого часового поясу, годинник періодично отримуватиме радіо-сигнал для калібрування, що гарантує завжди точні покази часу. У більшості країн перехід літній і зимовий час також оновлюється автоматично.
• Функція світового часу
  Відображення поточного часу в основних містах і конкретних областях по всьому світу (в додатку можна обрати які саме міста та в якому порядку вас цікавлять, а на телефоні в режимі світового часу можна буде "листати" міста правою нижньою кнопкою)
• Функція секундоміра
  Час вимірюється з точністю в 1/100 секунди. Межа вимірювання – 24 години. Чудово, що поточний час в цьому режимі теж відображається – у віконці в правій верхній частині екрану
• Таймер
  Таймер зворотного відліку подасть звуковий сигнал коли сплине встановлений проміжок часу – від 1 секунди і до 100 годин. Чудово, що поточний час в цьому режимі теж відображається -  у віконці в правій верхній частині екрану
• 5 щоденних будильників
  Будильник подасть звуковий сигнал у встановлений Вами час. Ви також можете активувати погодинної сигнал, який повідомляє про кожну повну годину. Ця модель має п’ять незалежних будильників
• Функція повтору будильника
  Кожного разу, коли Ви вимикаєте звуковий сигнал, він прозвучить повторно через кілька хвилин
• Багатомовність
  Назви днів можуть відображатись різними мовами, в т.ч. і російською (хоч навішо вона якщо є англійська)
• Функція пошуку телефону
  Чи пам’ятаєте ви, куди поклали смартфон? При натисненні кнопки (тримати праву нижню кнопку) на годиннику смартфон подасть звуковий сигнал, який дозволить його знайти
• Flight Log Memory (Time & Place)
  Досить зручна штука – в будь-який момент часу просто натисніть праву нижню кнопку годинника і він відправить на телефон поточний час, а додаток запам’ятає координати. Пізніше можна переглянути відмітки на карті, перейменувати та додати коментарі
• Нагадування (Reminders)
  Через додаток ви можете задати до п’яти нагадувань, задавши назву, час (або інтервал дат чи дні тижня) і параметри повтору. Коли спрацьовує нагадування, годинник відображає текст REM у віконці в правій верхній частині циферблату (де зазвичай відображається дата), а натиснувши ліву верхню кнопку можна переглянути його назву.  Якщо ж натиснути кнопку підсвітки то вона блимне червоним аби ще раз звернути увагу на нагадування
  
• Автоматичний календар
  Після налаштування годинника автоматичний календар завжди відображає точну дату
• 12/24-годинне відображення часу
  Відображення часу можливе як в 12-годинному, так і в 24-годинному форматі
• Мінеральне скло
  Міцне, стійке до подряпин мінеральне скло захищає годинник від пошкоджень
• Корпус і ремінець з полімерного пластику
  Полімерний матеріал є ідеальним для виготовлення корпусу та ремінця завдяки своїй надзвичайній еластичності та міцності. Саме тому більшість ударозахищених годинників – пластикові (хоч, звісно, існує й чимало металевих "преміальних" моделей Casio)
• Індикатор рівня заряду батареї
  Цей індикатор відображає поточний рівень заряду батареї, хоч я його на циферблаті не побачив (чи не розгледів?) – дивлюсь в додатку
• Водонепроникність 20 Бар
  Ідеально підходить для пірнання без акваланга: годинник є водонепроникними до 20 Бар (або як часто пишуть 200 м – увідповідності до стандарту ISO 2281). Для себе особисто я вже давно вирішив, що годинники з нижчим рівнем захисту просто не мають для мене сенсу
• Габарити (Ш x В x Г)
  48,9мм x 42,8мм x 13,4мм – як я і говорив – годинник дуже компактний
• Вага
  Приблизно 53г – теж вже говорив, що він практично невагомий і не відчувається на руці

Тандем  годинник + телефон

А тепер найголовніше – навіщо в цій моделі Bluetooth.

В принципі, я вже все описав у попередньому розділі повідомлення. Звісно ж, смарт-годинником цю модель не назвеш (у Casio не так багато смарт-годинників – по суті, лише два – GBD-H1000 і його спрощена версія GBD-100 – та й ті формально не є  розумними годинниками, оскільки не мають ОС та не підтримують встановлення додатків), однак, це в стилі Casio – функціональний мінімалізм – лише необхідні "класичні" функції, "три десятки" (годинник витримує падіння на бетон з 10-метрової висоти + є водонепроникним до 10 атмосфер + працює 10 років від одного акумулятора, а ця модель перевищує "норматив" з водонепроникності, хоч працює не 10, а лише 2 роки від одного акумулятора) і ряд новітніх технологій, асортимент яких розширюєится досить повільно.

Як я вже писав, для роботи годинника в тандемі з телефоном вам необхідно встановити офіційний додаток G-SHOCK Connected. Я начитався повідомлень про те, що з Android 9 та 10 додаток працює некоректно, з’єднання переривається тощо. Однак з моїм телефоном (OnePlus 7 з Android 10.3.4) все запрацювало одразу й без танців з бубном – я просто відкрив додаток і обрав модель телефону, після чого з’явилось зображення годинника, на якому було підсвічено ліву нижню кнопку з повідомленням, що її треба потримати більше 3 секунд. Зробив, і після нетривалої анімації побачив, що всі вкладки та посилання у додатку стали активними. Тож ніяких проблем, навіть враховуючи, що до телефону підключено мій годинник Garmin тож G-Shock підключався паралельно з ним.

Навіщо потрібен цей додаток:

1. дозволяє з легкістю налаштовувати всі функції годинника – час у домашньому місті, формат відображення часу й дати, мова для назв днів тижня, сигнали, міста для функції "світовий час", жести та тривалість підсвітки, тривалість таймера, будильники, нагадування тощо
2. містить детальну інструкцію для вашої моделі годинника
3. дозволяє переглядати збережені відмітки на карті
4. є також демо-режим, з допомогою якого можна навіть до отримання годинника ознайомитись з його можливостями в парі з телефоном!

Не так вже й багато, однак це вже дещо. Плюс, годинник просто зручний, стильний, суперзахищений  і дарує неперевершені відчуття від його використання і носіння.

Що ж, здається, сказав все, що хотів. Забув лише про те, де можна придбати такого годинника. Найпростіше – на Aliexpress. Хоч можна і в Україні… Тільки слід бути обережним – дуже низька вартість може свідчити про "сірий" товар або навіть підробку (хоч підробок на цю серію дуже мало). В будь-якому випадку – перш за все спробуйте приєднати годинник до телефона. Якщо вдалось – то ймовірність того, що це оригінал – близько 99.9%.

А ще з цього годинника ви легко можете “зробити” набагато дорожчу модель – GMW-B5000D-1ER! Як? Дуже просто – встановивши новий бампер та браслет – я вже замовив такий набір на Aliexpress, і чекаю його з нетерпінням. Я обрав silver – просто полірований сталевий, хоч на вибір є й золотий, чорний, камуфляжний і штучно зістарений варіанти. До речі, раджу також про всяк випадок придбати ще захисне скло на екран. Годинник має мінеральне скло, яке досить міцне та стійке до подряпин, однак, береженого Бог береже…

Що ж, на цьому я з вами прощаюсь.
Бережіть себе та своїх рідних – дотримуйтесь рекомендацій МОЗ, користуйтесь засобами індивідуального захисту! Пандемія набирає оберти, тож не час розслаблятись!

До зустрічі за тиждень, друзі!

Час летить просто в шаленому ритмі – ремонт, тренінги, “пари” в коледжі, обстеження в “Медіоні”, оплата податків та подача декларації, купа інших проблем та активностей…

Так, я пам’ятаю про те, що обіцяв довести до кінця цикл статей про те, як встановити linux та зробити його чудовою заміною Windows 10 на старовинних машинах з 1 Гб ОЗП. Однак, я також обіцяв розповісти про нові цікаві іграшки, тож виконую свою обіцянку – зустрічайте більш-менш детальний та чесний огляд смарт-годинника SKMEI H8.

Перш за все, я хочу нагадати, що смарт-годинники та фітнес-трекери я почав носити дуже давно – ще коли вони не були такими модними й люди часто дивувались що воно таке й навіщо мені потрібне. Був у мене й легендарний годинник SONY Ericcson MBW-150, й купа інших годинників від SONY (“зупинився я на SW2), й дешевий, однак, функціональний Upro P3, зараз же я використовую ASUS ZenWatch 2, а мій резервний міні-телефон Vphone S8 також (за умови придбання спеціального ремінця) можна носити на зап’ястку. Тож у світі смарт-годинників я не новачок й бачив і використовува досить багато найрізноманітніших пристроїв. Мій нинішній годинник мене влаштовує на всі 100% (хоч, після оновлення до Android Wear 2.0 вій і став “жити” від батареї менше доби), і виглядає чудово й досить “строго”, однак, іноді хочеться чогось більш класичного (й можливо – менш функціонального).

Хочу застерегти, що я дуже не люблю годинники з круглим екраном – вони просто незручні якщо ви не любите аналогові циферблати. Також я не люблю шкіряні ремінці – надто вже вони, як на мене, непрактичні.

Однак, мені подобається Meizu Mix та NOKIA Steel HR – у комбінації з класичним чоловічим костюмом, або навіть просто піджаком виглядають вони просто чудово, навіть, можна сказати “бізнесово”. Єдина проблема –коштують обидва годинники досить дорого – надто як для “другого”, неосновного – більше “понтового”, аніж функціонального годинника.

Тому я дуже зрадів, коли китайська компанія SKMEI, добре відома нам як виробник непоганих спортивних і не тільки годинників (відома ж, чи не так?), випустила на ринок (цитую з кількох переглянутих на Youtube оглядів) “концептуально новий смарт-годинник” H8.

Виглядає він як звичайний класичний бізнес-годинник – строгий дизайн з круглим корпусом (тут він дійсно цілком виправданий), з шкіряним ремінцем…

Іншими словами, виглядає чудово й дуже схоже на Meizu. А тепер увага – коштує він $170, зараз в офіційному магазині зі знижкою продається за $119 (в мобільному додатку знижка ще більша), плюс, можна отримати купони, які дозволяють “збити” ціну до $92. А на початку продажів діяла спеціальна промо-ціна в $60! Wow! Так, звісно, це далеко не Meizu, однак, теж непогано, плюс, $119 проти (найменша ціна, яку знайшов) $175.99-249.99!

Тому я зв’язався з представником магазину й попросив такого годинника, пообіцявши підготувати детальний його огляд. Єдине, що мене трохи турбувало – відсутність повністю металевої (й бажано – повністю чорної) версії годинника – ремінці – лише шкіряні. Проте, проблему я вирішив таким чином – до повністю Black-Black-версії взяв ось такий браслет.

В результаті я отримав годинник такого вигляду, як я й хотів, і сьогодні, вже маючи певний досвід його використання, я виконую свою обіцянку й пишу про свої враження від цього пристрою.

А почну я, як ведеться, з пакування. Годинник прийшов, як зараз модно (знову ж таки, привіт Meizu) у строгій картонній коробці білого кольору. Всередині – цупкий поролон, у вирізах якого добре зафіксовані годинник та окремо – ремінець до нього. Також знайшлось місце для інструкції (китайською та ламаною англійською) і фірмовою карткою з голограмою SKMEI.

Ремінець – якщо вірити напису на звороті (Genuine Leather) – шкіряний, однак, по перше я їх не люблю, а по-друге – якість шкіри (більше схоже на нубук) мене не вразила. Годинник від ASUS на момент придбання коштував у рази більше, і з ним йшов ремінець з чудової “промасленої” шкіри, якість якої нагадала мені мою улюблену куртку Diesel, проте  навіть його я замінив сталевим браслетом, тож “рідний” ремінець H8 я до годинника навіть не чіпляв.

Сам годинник дійсно виглядає “преміально” – це не гальванічне покриття (як було з моїм останнім годинником від SONY) й не Gunmetal (як в ZenWatch 2) – просто якісна чорна фарба. Корпус, до речі, схоже, дійсно повністю сталевий. Щодо скла – не знаю, пишуть “високоякісне, зносостійке”. Що ж, подивимось…

Ще один момент – на промо-фото годинник виглядав тонким, однак, в реальності він досить товстий – 11 мм. А от розмір “вживу” виявився меншим, ніж я чекав – я думав, що годинник з діаметром циферблату 42 мм буде величезним. А він виявився на вигляд меншим за ZenWatch 2 й на руці виглядає дуже компактно:

А ось – у порівнянні з моїм основним годинником:

І, нарешті, поруч на руці:

Дійсно, виглядає компактніше, чи не так? А я ж то вважав ZenWatch 2 дуже витонченим і невеличким годинником…

Відмінність цього (як і інших годинників такого типу) годинника від “повноцінних” девайсів з тачскрінами – це відсутність необхідності заряджати його протягом року (приблизно), оскільки там всередині не акумулятор, а звичайна батарейка CR2430. Wow!

Тепер перейдемо до можливостей цього гаджету. Перш за все – у верхній частині циферблату годинник має три білі цятки, середня з яких є червоним світлодіодом, який блимає коли годинник повідомляє про якусь подію. Також в ньому є вібро (не надто сильне, однак, думаю, ви нічого не прогавите) й маленький циферблат внизу, стрілка якого “у спокої” показує день тижня, а під час події вказує на її тип – повідомлення, дзвінок, будильник, повідомлення від якогось додатку на телефоні, керування його камерою… Відповідні позначки нанесено на нижню шкалу цього міні-циферблату (у мене непоганий зір – минулого тижня перевірявся – однак, я практично не можу розгледіти, що там написано – надто дрібний шрифт, тож просто завчив що й де).  Дивно те, що на тип події годинник вказує зворотним кінцем стрілки (з заокругленням), а не її вістрям, проте, так навіть краще – вона при цьому красиво описує повне коло.

Про програмне забезпечення я ще скажу, а поки що продовжу про можливості годинника. Будильник та повідомлення працюють дуже непогано, керування камерою телефону не перевіряв, думаю, теж має працювати.

Спочатку мені здалось, що автоматична зміна часу в залежності від часу телефону (наприклад, у випадку зміни часового поясу) не працює, й початкові покази часу я виставив вручну – традиційно – витягши голівку та “накрутивши” потрібний час. Однак, після приєднання до телефону маленька стрілка описала коло й вказала на поточний день тижня, а згодом я зрозумів, що щоб час “виставився” автоматично треба просто трохи відтягти голівку годинника. Тож, все працює. В будь-який час ви можете натиснути нижню кнопку й якщо світлодіод засвітиться – все добре, годинник на зв’язку з телефоном, якщо заблимає – зв’язок втрачено. Для чого потрібна верхня кнопка я й досі не впевнений – здається, вона відміняє повідомлення (вібро та блимання) на годиннику, хоч це ж можна зробити й нижньою кнопкою…

Педометр – кроки, калорії та відстань – теж працює нормально, точність схоже, непогана. Тож так – у порівнянні з ZenWatch 2 SKMEI H8 не виглядає таким вже “розумним”, однак, нагадаю – це ж неосновний, “другий” годинник – скоріше, іміджевий, модний аксесуар з певними смарт-функціями. Виглядає стильно, заряджати не потрібно, коштує розумні гроші – начебто все чудово…

Однак, є й невеличка складність – це програмне забезпечення RaceFitPro, яке необхідне для використання годинника спільно з телефоном. Перш за все – не так просто було взагалі підключити годинник до телефону – треба було тримати натисненою нижню кнопку кілька секунд, доки світлодіод не почне блимати, а потім мерщій йти в налаштування Bluetooth на телефоні й “спарювати” його з годинником. А вже потім – запускати RaceFitPro, реєструватись в ньому, й шукати годинник та підключатись до нього.

Слід відмітити, що англійська, а російська мова – так взагалі – в додатку вельми чудернацька, проте, зрозуміти можна.

В Інтернеті дехто скаржиться, що зв’язок з годинником втрачається, якщо закрити додаток, однак, я такого не помічав. Коли вийдеш за межі радіуса дії Blortooth – так, годинник відключається від телефону й не завжди потім під’єднується назад, однак, в цілому, все начебто працює непогано.

До речі, в Google Play є схожий додаток – Bozlun, можна спробувати ще його (а на Aliexpress є й однойменний годинник, що як дві краплі води схожий на SKMEI H8, однак дещо дешевший).

Що ж, на цьому я закінчую свою розповідь. Підводячи підсумки скажу, що годинник мені сподобався – так, він не надто “розумний”, однак, певні смарт-функції все ж є, а враховуючи його вартість й те, що це скоріше модна прикраса, можна сказати, що це непоганий варіант бізнес-годинника в пару до строгого ділового костюму. Так, він має певні недоліки (здебільшого, стосовно ПЗ), однак, вважаю, вартий своїх грошей.

Тож на цій позитивній ноті дозвольте з вами попрощатись, але ненадовго. 
До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе й не забувайте відвідувати мій блог – я маю ще багато чого сказати!

Не так давно мені знадобилось відсканувати один документ (стосовно відеокурсу з JAVA, над яким я працював останні місяці).

Звісно ж для виконання таких дій “великий” комп’ютер не потрібен – достатньо телефону, тож я з впорався за пару хвилин. Однак, ця оказія змусила мене задуматись про те, що варто розповісти як саме ви можете сканувати документи за допомогою свого кишенькового помічника. Робити це доводиться досить часто, а якщо згадати, що до початку нового навчального року залишилось всього кілька днів, ця стаття також є дуже своєчасною.

Почнемо з деталізації завдання. Все дуже просто – у вас є паперовий документ, який вам необхідно відіслати або зберегти у хмарі (це мій випадок) в електронному вигляді, і є також Android-телефон. Далі ми розглянемо кілька способів отримати скан-копію документа з його допомогою.

Просто фото? Теж варіант!

Перший спосіб – найпростіший – просто сфотографувати документ телефоном. Іноді я так теж роблю – камери у нас зараз якісні, фокусуються добре, проблем начебто немає. Однак, тут є кілька нюансів:

• якщо документ односторінковий – чудово, однак, для документів, які складаються з кількох сторінок доведеться або перейменовувати знімки (наприклад, 1.jpg, 2.jpg, …), або шукати програму, яка дозволить об’єднати їх в один файл (наприклад, у форматі tiff або pdf) – наприклад, Image to PDF Converter.
• документ слід розташувати на горизонтальній поверхні та забезпечити гарне й рівномірне освітлення. Звісно ж, після зйомки доведеться обрізати (кадрувати) фото й, можливо, застосувати один з фільтрів (скоріше за все – “Чорно біле зображення”), щоб прибрати тіні, заломи паперу тощо. Так, це не проблема й зробити це можна з допомогою стандартних засобів, проте…
• на якість результату негативним чином можуть вплинути спотворення перспективи, викликані тим, що зйомка ведеться під невеличким кутом (все ж таки ми тримаємо телефон в руках і позіціонуємо його “на око”). або неідеальне розташування оригіналу.

Якщо підводити підсумки, то це теж варіант, однак, лише для невеличких документів, й до того ж, слід бути уважним до деталей, а знімки скоріше за все, потребують невеличкої обробки.

Програми-сканери для телефону

Другий варіант – це встановлення та використання спеціальної програми-сканеру, яка візьме на себе турботи про кадрування, усунення спотворень перспективи, тіней та артефактів, та збереження багатосторінкового документа у вигляді PDF-файлу.

Таких програм існує чимало, однак я хотів би порадити дві, якими я користувався, і які мені сподобались. Перша – це AdobeScan. Гучна назва вже говорить за себе, однак, цей застосунок пропонує лише базові можливості зі сканування (яких, втім, буде достатньо для більшості користувачів):

• виправлення спотворень, викликаних зйомкою під кутом, або “кривим” розташуванням паперу
• створення багатосторінкових PDF-документів
• розпізнавання тексту (OCR) – ніколи не користувався, однак, друзі говорять, що працює непогано, принаймні для англійськоЇ 
• є версія для iOS.

В принципі, непоганий варіант, однак, хочеться більшого, тож наступний герой нашого огляду – це Office Lens від Microsoft. Оце вже краще – програма автоматично виправляє спотворення перспективи, повертає зображення під правильним кутом, усуває артефакти. Багатосторінкові документи – також не проблема, як і створення Word, PowerPoint або PDF-документів. А якщо ви використовуєте інші продукти та сервіси Microsoft, вам обов’язково сподобається інтеграція з OneNote та OneDrive. Версія для iOS також є.

Інтерфейс – мінімалістичний й місцями не надто інтуітивний, однак, мені Office Lens сподобався більше, аніж попередній продукт.

До речі, ось тут ви можете ознайомитись з порівняльною характеристикою кращих додатків-сканерів 2017-го року.

Google Drive впорається з будь-яким завданням!

Третій спосіб – мій улюблений Дуже часто мені потрібно швидко відсканувати документ аби зберегти його у спільній теці на Google Drive.

Для виконання таких дій нам не потрібне стороннє програмне забезпечення – достатньо мати встановлений на телефоні клієнт Google Drive (який, я впевнений, на своїх телефонах мають всі). Слід просто відкрити програму, потім натиснути на кнопку додавання документа (синя кругла кнопка з плюсиком у правому нижньому кутку), і у панелі, яка з’явиться, обрати кнопку Scan (у вигляді фотоапарату). Все!

Програма запитає вас, чи треба додати ще сторінки, ви можете обрати чорно-білий (за замовчуванням) або інший режим, повернути сторінку, перейменувати тощо.

Якщо ж вам потрібно розпізнати текст – тут ми вже без “великого” комп’ютера не обійдемось – нам треба лише відкрити документ з допомогою Google Docs.

Все дуже просто, чи не так? Детальні покрокові інструкції – ось тут (до речі, і для iOS також).

Скануємо багато й професійно?

Ну і нарешті – випадок, коли вам потрібно сканувати дуже багато документів – теж “на ходу”, проте, практично постійно. Так, це можна робити телефоном, однак  краще все ж таки, придбати спеціальний пристрій. Ви скажете – ми ж говорили лише про телефон, а сканер треба ж до чогось підключати, потрібен комп’ютер!

А от і ні – існує чимало портативних сканерів, яким комп’ютер не потрібен – вони є самодостатніми пристроями, які працюють від акумулятора і зберігають результат сканування на картці пам’яті у вигляді JPG або PDF-файлів (також можна просто підключати їх до телефону через USB або WiFi), а деякі з них навіть мають функцію автоматичного розпізнавання тексту! Щоправда, вартість таких пристроїв буде порядку $50-100, однак, вони того дійсно варті.

Що ж, ось ми і розглянули основні способи сканування в “польових умовах” (хоча я, маючи стаціонарний сканер, у більшості випадків теж сканую телефоном). Ми не говорили про розповсюдження отриманих документів – це можна зробити або стандартними системними засобами, або засобами Google Drive, нас цікавило лише завдання сканування документів, з яким телефон здатен впоратись “на ура”.

Якщо ж треба сканувати багато й часто – краще придбати “залізний” портативний сканер – його вартість дуже швидко окупиться.

Тож на сьогодні у мене все. До зустрічі за тиждень, друзі!
Хай вам щастить!

P.S. Можливо, ви знаєте ще якісь способи сканування документів “на льоту”? Пишіть в коментарях!

З минулими та наступаючими святами вас!

Традиційно, травень – це неперервна низка свят та вихідних, однак часто святкувати з чистою совістю не виходить, оскільки над головою висить купа роботи. Незважаючи на це, я знайшов кілька хвилин аби написати це повідомлення.

Ми всі звикли, що смартфон має бути потужним і великим – в першу чергу за рахунок розміру екрану. Однак, іноді непогано було б згадати ті часи, коли дерева були великими, а телефони – маленькими, й виробники змагались не за гігагерци, гігабайти з зайві дюйми екрану, а намагались зробити апарати якомога меншими.

Навіщо про це говорити?

Мова в нас сьогодні піде про надкомпактні смартфони. Я в жодному разі не агітую відмовитись від потужних фаблетів – навпаки – фаблет для багатьох з нас за останні роки став не тільки іміджевою річчю, а й дійсно персональним пристроєм, основним робочим інструментом, який часто замінює планшет, а іноді – й “справжній” комп’ютер.

Однак, практично всі фаблети мають одну велику проблему – довго вони “не живуть” – якщо телефону вистачає до вечора – це чудовий результат, просто диво! Просто для прикладу – мій ASUS Zenfone 2 DeLuxe, який з “технічного погляду” я вважаю просто ідеальним апаратом, і який дійсно здатний замінити офісний комп’ютер (і досить часто саме так я його й використовую), розряджається майже “в нуль” вже до п’яти-шести вечора Так, це режим максимальної потужності, з увімкненими 3G/WiFi, GPS, Bluetooth (для годинника), NFC (для смарт-обручки), однак, навіть перемикання режиму на “збалансований” не надто додає часу життя, тож, доводиться завжди носити з собою павербанк. Звісно ж, я розумію, що за потужність та комунікаційні можливості треба чимось платити, однак… До речі, в економному режимі Zenfone 2 може “вижити” добу, однак, навіщо він потрібен – без фонової синхронізації, без анімацій інтерфейсу та зі зниженою частотою процесора (дружина свій Zenfone 4 саме так і використовує – їй подобається)?

Ось тут і може стати в нагоді другий телефон – компактний та економічний, який можна просто покласти в сумку, кишеню, або навіть гаманець, і не згадувати про нього аж поки не розрядиться основний апарат. Ви скажете, що можна купити наддешеву кнопкову ”дзвонилку” й носити її з собою про всяк випадок (наприклад, ось таку). Так, можна. Однак, хочеться мати не просто копковий телефон, а сенсорний смартфон, хай і маленький!

Саме тому я хочу розповісти про кілька таких міні-розумників (а один з них зі мною уже зо три місяці).

Jelly – найменший з 4G-смартфонів “на підході”

Не так давно (власне, минулого тижня) на Кікстартері з’явилась кампанія зі збору коштів на виробництво найменшого з існуючих на даний момент 4G-смартфонів під назвою Jelly.

Так, він досить товстий, й не може похвалитись видатними технічними характеристиками (2Гб навіть у Про-версії), однак розмір у нього такий, що його легко можна носити у передній – “запальничковій” – кишенці джинсів! Wow!

А ще в його арсеналі – актуальна версія Android і навіть гіроскоп (навіщо!?). Вартість цього дива – $79 для звичайної та $95 для про-версії. Якщо ви перерахуєте ці гроші зараз, то вже у серпні отримаєте свого “малюка” (принаймні, так обіцяють), та ще й з безкоштовною доставкою. $95 – це, мабуть, трохи перебір, однак…

Micro X, Melrose S9 – вже тут

Звісно ж, на подібні пристрої вже є попит, тож вже є й пропозиції. Слід згадати, наприклад Micro X від Posh, або S9 від Melrose.

Стосовно першого – коштує він $89,99, однак технічні характеристики у нього ще скромніші, та й версія Android вже не надто актуальна.

Другий – практично ідентичний за характеристиками, однак коштує трохи менше – $55,37 (я навіть колись думав придбати такий дочці – коли вона ще була маленька).

512Мб “оперативки”, як на мене, – абсолютно недостатньо, навіть для старого й невибагливого Android 4.4.4. Єдиний плюс цих пристроїв полягає в тому, що їх можна придбати вже зараз

Vphone S8 – перевірений й дійсно найменший

А наостанок я залишив “малюка”, в якого я закохався з першого ж погляду – настільки мило він виглядає – Vphone S8.

Чесно кажучи, знайшов я його коли шукав кишеньковий смарт-годинник (до речі, цей апарат DT No.1 випускає й у варіанті з ремінцем для носіння на кшталт годинника), однак це – найсправжнісінький й дійсно найменший у світі сенсорний смартфон.

Пристрій дійсно дуже маленький – більша сторона цього прямокутничка менша 5см! А похвалитись він може 2,5D-склом, датчиком сердцебиття, підтримкою карт пам’яті (пишуть, що до 16Гб, однак з 32Гб працює чудово – я перевіряв) й тим, що він може працювати і у якості Bluetooth-дзвонилки (слід встановити Fundo SmartDevice), і як повноцінний незалежний телефон.

3G він, на жаль, не підримує, однак з дзвінками й повідомленнями вправляється чудово, має досить великий набір вже встановлених додатків й дозволяє встановити нові – у форматі vxp. Операційна система – Nucleos RTOS (система реального часу, яку використовують багато виробників вбудованої електроніки, й навіть Apple – у якості завантажувача в iPhone’ах). Так, це не Android й звичних програм сюди не встановити, однак…

До речі, це не тільки найменший, а й найдешевший сенсорний телефон – коштує він лише $27,55!

Користуюсь ним я вже місяців зо три й можу сказати, що виглядає він чудово, батарея “тримає” днів 3-5 (не зрівняти з трохи більше, аніж половиною дня мого основного телефона), звук під час розмови – чудовий, сам апарат дуже швидкий, все просто “літає”. Я просто ношу його у кишені про всяк випадок, щоб коли “помре” мій основний апарат, не залишитись без зв’язку.

Ну ось, власне, й все, що я хотів вам сьогодні розповісти. Як бачите, вибір міні-смартфонів, хоч і невеликий, однак є, тож можна щось для себе придивитись. Тож на цій позитивній ноті я хочу попрощатись й побажати вам аби ваші гаджети ніколи несподівано не розряджались.

Бережіть себе, друзі, й до зустрічі за тиждень!

Якось вже аж надто напруженими були останні тижні – купа тренінгів, купа занять у коледжі, ще й несподівані проблеми з нострифікацією мого російського диплому – вияляється під час працевлаштування, підтверджувати його чи ні – залишається на розсуд роботодавця (як воно й має бути), а от при продовженні навчання треба отримати офіційне свідотцтво від МОН про визнання документу про освіту, що є довгою, досить дорогою й не надто зрозумілою процедурою

Однак, досить про сумне – приємні моменти також трапляються – наприклад, семестр вже майже скінчився, а сьогодні я проводив виховну годину з поведінки у кіберпросторі, яка закінчилась “солодким” привітанням чоловічої половини студентів з Днем української армії, з яким я вас всіх також вітаю

Також я хочу виконати свою обіцянку й розповісти про свій досвід знайомства з віртуальною реальністю – про ті пристрої та програмне забезпечення, яке я мав змогу випробувати. І перша частина моєї розповіді

Зразу ж хочу нагадати про те, що річ у нас буде йти про “віртуальну реальність для бідних”, або про Google Cardboard. Звісно ж, “оригінальний” Cardboard мене не задоволяв по-перше, відсутністю повного занурення, а по-друге, відсутністю хоча б якихось налаштувань (відстань між лінзами, фокусна відстань тощо). Так, ціна приваблива, однак, іноді треба заплатити трохи більше аби отримати більше можливостей та комфорту, тим більше, що мова йде про мої очі

Тому я придбав шолом BoboVR Z4 pro (з придбанням була ціля історія, не буду зараз її переповідати аби не витрачати марно ваш час) – з усіма можливими налаштуваннями, продуманою системою вентиляції, м’яким оздобленням по лінії дотику до обличчя, зручним кріпленням, напівпрозорою фронтальною панеллю (для додатків доповненої реальності) та вбудованими навушниками. До речі, навушники виявились досить непоганої якості – звук досить природний й насичений. Знизу шолому є навіть зручна й розташована у дуже зручному місці “качелька” для регулювання рівня гучності. Ще є фізична кнопка для тапу по екрану, однак, вона працює (точніше, потрапляє у потрібне місце на екрані) лише у кількох додатках від Google… Ця модель окулярів здатна вмістити смартфон з діагоналлю екрану до 6”, тож мій 5,5” ASUS Zenfone 2 deLuxe помістився чудово. До речі, існує також полегшена версія – BoboVR Z4 mini, яка відрізняється відсутністю навушників й начебто, трохи скромнішими розмірами.

У комплекті також був Bluetooth-контролер – теж досить, як на мене, непоганий, хоч у більшості іграшок навігація та вибір об’єктів здійснюється з допомогою гіроскопа, тож він мені майже не знадобився. Звикнути до нього неважко – просто уважно почитайте інструкцію аби запам’ятати де знаходяться які кнопки Контролер можна придбати й окремо – пізніше, якщо ви відчуєте, що він вам потрібен, або просто хочете зекономити близько $5.

Забігаючи наперед скажу, що за умови правильного налаштування (краще взяти один з QR-кодів на 4pda) та калібровки – це майже ідеальні окуляри! Хоч й негарно так говорити, я майже радий, що у дочки iPhone, й з віртуальною реальністю там все не так добре Хоч тепер вона іноді намагається відібрати у мене окуляри разом з телефоном…

Трохи пізніше я прикупив ще одні окуляри – дешевші й простіші, відкритого типу, які складаються до розміру, достатнього аби носити їх у передній кишені джинсів – VR Fold. Річ також непогана, лінзи там просто чудові, і знову ж таки – все регулюється – і відстань між очима, й фокусна відстань…

Однак, є пару недоліків – по-перше, пристрій треба весь час тримати в руках, що не надто зручно. А по-друге, оскільки очі знаходяться близько до лінз вони швидко запотівають та брудняться До речі, краще не шукати й не сканувати код для цих окулярів – в моєму випадку це призвело до майже повної непрацездатності більшості VR-додатків. Окуляри чудово працюють й з кодом від BoboVR Z4 pro! Шарніри, та й взагалі, вся конструкція окулярів виглядає досить надійною, подивимось наскільки їх вистачить…

Тож висновок очевидний – так, можна придбати оригінальні картонні окуляри або покращену версію з пластику, однак краще не надто економити й придбати трохи серйохніший варіант з “повним зануренням”. Складні окуляри – це “походний” варіант, який згодиться хіба що для відряджень – подивитись кіно на “великому” екрані лежачи у готельному номері. Власне, саме для цього я такі окуляри й придбав, і враховуючи їх вартість, залищився задоволеним.

Що ж, на цьому на сьогодні все. Наступного разу я розповім про те програмне забепечення для віртуальної/доповненої реальності, яке мені здалось найкращим й вибороло право залишитись на моєму телефоні

До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе – не переохолоджуйтесь, вдягайтесь тепліше!

Новорічні свята вже відшуміли, я встиг провести свій перший цього року тренінг і готуюсь до другого. Надворі – справжня зима, з морозами та снігом (хоч дехто чомусь вважає це непогодою), ми навіть нещодавно відвідали гірськолижну базу та розважились швидкісними спусками та лижах та тюбінгах..

А поки ви грієтесь гарячою кавою, я хотів би ще раз підняти тему розумного будинку.

Ви напевно вже знаєте, що я – великий фанат автоматизації всього навколо і дуже люблю різні розумні пристрої та іграшки. Тож сьогодні я хотів би поділитись з вами своїм досвідом побудови бюджетного розумного будинку на базі обладнання від Broadlink, Xiaomi, та інших китайських брендів. Тим більше, що не так давно родина моїх розумних помічників поповнилась двома новими пристроями…

Поточний стан автоматизації

На даний момент у нас встановлено таке обладнання:

1. Broadlink
   • RM Pro – керує всіма пристроями у квартирі, які мають інфрачервоне або радіокерування (розетки та вимикачі від того ж виробника, аудіовідео техніка тощо)
   • SP2 та SP Mini – 3 шт – автоматичне щоденне вмикання і вимикання освітлення та фільтра у акваріумі, зарядка акумуляторів відеоглазка (зовнішньої камери) раз на три дні
   • TC2 – 2 шт – дозволяють дистанційно або за розкладом вмикати і вимикати освітлення у залі та передпокої
2. Xiaomi
   • Mi WiFi Router 2 (1 Tb) – керує розумними лампами того ж виробника, завантажує торенти, автоматично робить резервні копії наших мобільних пристроїв, зберігає відео з камери спостереження за 3 останні доби, надає доступ до мого файлосховища через інтернет з будь-якого місця
   • Xiaoyi Smart Ant IP Cam – постійно пише відео, реагує на рух (надсилає мені повідомлення та фотознімки), дозволяє спілкуватись з дружиною та донькою коли я у відрядженні (має вбудовані мікрофон та гучномовець)
   • Yelight Sunflower – 3 шт – освітлення у спальні – 16 мільйонів доступних кольорів, режим світломузики, віддалене керування
3. VStarCam
   • LED WiFi Smart Bulbs – 3 шт – освітлення над моїм робочим столом та у спальні доньки, 16 мільйонів доступних кольорів, режим світломузики, віддалене керування, таймери вимкнення та вмикання
4. D-Link
   1. DNS-325 – мережеве сховище, наш файловий архів (2 х 2 Тб) з віддаленим доступом через Інтернет
5. Безіменні виробники
   • бездротова GSM-сигналізація з купою датчиків – просто сигналізація, реагує на відкриття вікон та дверей та рух у квартирі, має потужну сирену, двосторонній голосовий зв’язок, відправляє СМС-повідомлення та намагається додзвонитись членам сім’ї
   • бездротовий відеоглазок для вхідних дверей – просто камера з непоганим кольоровим 3,5”-екраном, який дозволяє подивитись що відбувається за дверима, зробити кілька фото та переглянути їх згодом
   • радіомодуль керування освітленням – три різні режими освітлення у залі з можливістю дистанційного керування
   • автоматична годівниця для акваріуму – до 4 таймерів для різних режимів годування мешканців акваріуму
   • цифровий термометр/гігрометр з внутрішнім та зовнішнім датчиком та історією показів температури.
   • автономний датчик угарних газів на кухні.

У чому тут зиск

Які можливості надає це обладнання? Досить широкі:

• Автоматичне ввімкнення та вимкнення світла, фільтра та годування мешканців акваріуму. Про акваріум ми тепер не думаємо взагалі (треба лише час від часу перевіряти, чи залишився корм у резервуарі годівниці) – знаємо, що все буде зроблено вчасно і автоматично, ми навіть отримаємо повідомлення на свої телефони про те, що і коли було зроблено.
• Сценарії повернення додому (увімкнути світло у передпокої, тиху фонову музику, вимкнути сигналізацію) та виходу з квартири (вимкнути світло скрізь, увімкнути сигналізацію). Тригер для виконання – чи підключені наші телефони до нашого вайфаю, тобто спрацьовує все це ще коли ми на першому поверсі (ми живемо на п’ятому).
• Керування телевізором, музичним центром, плеєрами, сигналізацією, освітленням у передпокої, вітальні та спальнях з телефону. Сценарії типу “Кіно” – одне натиснення вмикає телевізор, плеєр, підсилювач та гасить світло у вітальні.
• Постійне відеоспостереження з повідомленнями про рух, архівом відео за останні три доби, можливостями віддаленого спілкування.
• Автоматична підзарядка акумуляторів відеоглазка (зовнішньої камери) раз на три дні. Раніше це була найбільша проблема цього пристрою, не допомогла навіть звміна акумуляторів на оригінальні, від NOKIA. Тепер же це робиться автоматично.
• Можливість зміни кольору освітлення у спальнях у відповідності до настрою.

Проблеми

На жаль, є й певні проблеми:

• Вирішені
  • розумні вимикачі TC2 – британського формату – під квадратну коробку, які я лише нещодавно знайшов тут (до речі, Livolo – це конкурени Broadlink, які теж роблять непогані речі). І мабуть, піздно, оскільки нове покоління ТС2 – вже під європейський стандарт – круглі!
  • швидка розрядка акумуляторів зовнішньої камери – вирішена шляхом встановлення розумної розетки SP Mini, яка періодично їх підзаряджає.
  • радіомодуль керування освітленням використовує якість дивні коди дистанційного керування, які RM Pro розпізнати не в змозі. Вирішена шляхом встановлення розумного вимикача TC2.
  • рутер нового покоління від Xiaomi не міг керувати розумними лампами цього ж виробника, оновлення прошивки та мобільного додатку, яке виправило ситуацію, з’явилось зовсім недавно – наприкінці грудня.
  • лише пару місяців тому я навчив RM Pro керувати сигналізацією – там теж дивний код, а точніше, натисненню кожної кнопки на пульті відповідає ціла послідовність кодів.
• Поки що невирішені
  • після встановлення рутера від Xiaomi якось дивно працює віддалене керування пристроями через Інтернет
  • лампи від VStarCam іноді (хоч і дуже рідко) гублять під’єднання до Мережі і стають некерованими, по суті – звичайними LED-лампами
  • розумна камера від Xiaomi системні повідомлення озвучує китайською (хоч це й не є проблемою – деяке інше моє обладнання теж говорить лише рідною мовою) і не може автоматично очистити карту пам’яті коли вона заповнена

Плани

На майбутнє у мене є такі задумки:

• навчити RM Pro керувати ще й кондиціонером (та налаштувати відповідні сценарії). Для цього я вже просвердлив дірку у стіні з зали до спальні і придбав IR-подовжувач. Сподіваюсь, все вийде і мені не доведеться купувати ще один RM Pro. А якщо вийде – просвердлю дірку ще й у кухню і куплю ще один IR-подовжувач аби керувати з телефона ще й ТВ-тюнером на кухні (пізніше я розповім як я зробив зі свого старого монітора телевізор на кухні).
• свого часу чекають ще два TC2 (вже європейські версії! Wow!). Я планую встановити їх у спальнях.
• зараз я тестую універсальну (можна використовувати європейські, китайські, американські, британські, австралійські вилки) розетку з двома вбудованими USB-роз’ємами для зарядки мобільних пристроїв. Якщо вона хоча б півроку нормально пропрацює – заміню такими ж усі розетки у квартирі.
• також я думаю про написання невеличкої програмки – зручної оболонки для керування всім цим зоопарком та виводу повідомлень про погоду, новини, нові листи та події з календаря тощо.

Нові надходження

На Новий рік я подарував собі дві речі:

• розумну WiFi-акустичну систему – Broadlink MS1. Детальний огляд пристрою я зроблю пізніше, а поки що скажу лише, що пристрій виглядає чудово, досить непогано (як для недорогої портативної акустики) звучить, дозволяє транслювати через нього музику з наших планшетів та телефонів, має 6 програмованих кнопок та AUX-вхід, може брати участь у сценаріях. Поки що я задоволений на всі 100%

  

• універсальний пульт керування NEVO C2. Справа в тому, що дружина так і не освоїла керування технікою з телефону – як і раніше використовує окремий пульт для кожного пристрою. Тож я вирішив їй допомогти, однак, трохи схибив – розумний програмований пульт, який працює на Windows Mobile  і має  кольоровий екран та датчик руху, який вмикає підсвітку, коли береш пульт до рук, лякає її не менше, аніж мобільний застосунок від Broadlink. Детальний огляд пристрою я знову ж таки зроблю пізніше. Зараз можу сказати лише, що пульт я придбав на AliExpress за $18 і це практично повноцінна заміна розумним пультам від Logitech, які коштують від $200. Навіщо ж платити більше? Є лише одна проблема – утиліта для програмування сценаріїв, списку улюблених каналів з завантаженням їх логотипів та налаштування окремих профілів для членів родини працює лише з Internet Explorer та Windows XP, тож зараз я думаю, де б знайти машину з WinXP щоб зробити пульт ще кориснішим…

Ось такий розумний будинок я побудував за останні кілька років. Так, це більше автоматизація, аніж справжній “розум”, проте все одно цікаво. Я вже говорив, що люблю розумні іграшки. І найголовніше – це те, що всі компоненти мого зоопарку коштують порівняно недорого, тож, у порівнянні з тими системами, які пропонують інтегратори за шалені гроші, це – справжній бюджетний варіант.

Що ж, на цьому на сьогодні все. Якщо хтось з вас зацікавився темою домашньої автоматизації, або у вас з’явились запитання, чи вам потрібна консультація щодо придбання, встановлення, налаштування пристроїв – не соромтесь – пишіть коментарі – я спробую вам допомогти.

До зустрічі за тиждень друзі! Бережіть себе!

P.S. Broadlink Україна – це завжди чудовий сервіс і готовність допомогти у вирішенні будь-яких питань. Я кажу це не на правах реклами, а з власного досвіду!

Я вже не раз писав про дрібні гаджети, які роблять наше життя зручнішим. Одним з таких гаджетів є зручна підставка, а в ідеалі – док-станція для телефона. За часів NOKIA C7-00, я використовував просту саморобну підставку, зроблену зі старої кредитної карти (до речі, сьогодні дочка зробила собі таку ж штуку), яка дозволяла ставити телефон на стіл (у альбомній орієнтації) під час зарядки або перегляду фільмів, або просто використовувати його у якості настільного годинника, запустивши відповідну програму (Nightwatch).

Пізніше, вже для Lenovo K900  я придбав на DealExtreme “безіменну” док-станцію для зарядки, проте, користуватись нею не зміг, оскільки роз’єм просто не входив в порт телефона на достатню для забезпечення надійного контакту глибину. Добре, що знайшовся студент, який в мене її придбав для свого JAIYU. Ще одна спроба (навіть з HDMI!) й досі лежить у мене в шафі, оскільки, як виявилось, підходить лише для телефонів SAMSUNG.

І ось, нарешті, я знайшов ідеальний варіант – і підставку, і зарядну станцію, і док-станцію для підключення до телефону найрізноманітніших зовнішніх пристроїв. До того ж – варіант універсальний, сумісний практично з будь-яким пристроєм!

Не так давно я вже писав про зарядну станцію ORICO, яка значно скоротила кількість зарядних пристроїв в квартирі. Герой (чи героїня?) цієї статті – теж гордо носить логотип цієї компанії. Знайомтесь – ORICO HSC2-TS-BK. Придбав я її, звісно ж, на Aliexpress. Вартість – близько $30, однак річ варта своїх грошей. Виглядає пристрій ось так:

Звісно ж, це промо-картинка, я не люблю техніку Apple.

До речі, від замовлення до моменту отримання пакунку пройшло менше двох тижнів – рекордний термін для безкоштовної доставки!

Чим же може похвались цей пристрій? О, багато чим:

• 2 USB-порти SuperCharge 2,1А – якраз для мого телефона!
• 3 звичайних USB-порти
• 1 вхідний USB-порт (USB IN)
• кард-ридер для SD та MicroSD-карт

Тож ви можете поставити на підставку свій телефон і або заряджати його (одночасно з чотирма іншими мобільними пристроями), або під’єднати OTG-кабель до USB IN і отримати можливість підключити до телефону до трьох різноманітних пристроїв (миша, клавіатура, зовнішній жорсткий диск, мережева карта або MHL-адаптер) плюс можливість працювати з картками пам’яті!

Інший можливий сценарій – використовувати пристрій як USB-хаб з додатковим живленням (просто сполучіть один з USB-портів комп’ютера та USB IN) з можливістю зарядки мобільних пристроїв. Це не мій випадок, оскільки мій системик має 8 USB-портів ззаду і 6 спереду, плюс хаб на 4 порти на столі.

Тож я сполучив USB IN з OTG-кабелем, а до одного з “звичайних” USB-портів під’єднав 4-портовий USB-хаб. Кабель для зарядки я встромив в один з SuperCharge-портів. Таким чином я отримав просто зарядну та док-станцію для мого телефону, яка одночасно може також заряджати ще й годинник та фітнес-трекер. До речі, навіть такий великий телефон, як мій Lenovo K900 стоїть на підставці дуже надійно, навіть в портретній орієнтації. За можливі подряпини я теж не турбуюсь, оскільки вся поверхня док-станції покрита приємним на дотик Soft Touch-лпастиком.

До речі, маленький нюанс – вмикати живлення док-станції (в комплекті йде зовнішній блок живлення) треба не лише під час зарядки, а й у випадку використання OTG. Одразу я до цього не додумався – лише на другий день користування. Про те, ввімкнено живлення пристрою чи ні, ви можете дізнатись за допомогою синього (з м’яким світлом, як я люблю) світлодіода, розташованого над логотипом виробника. Виглядає дуже стильно!

Одним словом (хоч це я вже повторююсь), ORICO – зе бест!

Що ж, на цьому все.
До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить, друзі!

Прокинувшись сьогодні вранці, і визирнувши у вікно, я зрозумів – зима повернулась -в Полтаві холодно і повно снігу. Ще й годинники перевели на годину вперед, тож не спізніться завтра на роботу!

Хоч зараз все значно простіше, аніж у часи мого дитинства, коли треба було точно знати коли і куди (вперед чи назад) слід переводити стрілки годинника. Батьки в цей день просинались заздалегідь і вмикали телевізор або радіо аби дізнатись котра зараз година і перевірити чи правильно ми перевели час. Зараз же таких проблем немає – всі наші пристрої (принаймі ті з них, які мають постійний доступ до Інтернету) скоригували час автоматично, навіть мій фітнес-годинник від SIGMA впорався з цим завданням, що мене щиро здивувало. “Відстали від життя” лише настінний годинник на кухні та наручний годинник дружини, який для цього є надто примітивним.

На мою думку, це чудовий приклад того, як технології покращують якість нашого життя, позбапвляючи необхідності турбуватись про несуттєве. Людина повинна жити і працювати, все інше пристрої повинні робити самостійно, не потребуючи нашої уваги.

Сьогодні я хочу розповісти вам про ще один невеличкий гаджет, яких робить життя простішим – зарядну станцію від ORICO – широко відомого у вузький колах виробника комп’ютерної периферії та дрібних гаджетів. Розповісти про цю штуку я обіцяв давно, тож нарешті виконую свою обіцянку.

Проблема

Впевнений, більшість читачів потерпають від цієї ж проблеми – великої кількості зарядних пристроїв, які схожі ззовні, однак, можуть мати різні параметри, тож їх по-перше треба не переплутати, ставлячи пристрій на зарядку, а по-друге – їх надто багато потрібно вмикати одночасно, наприклад, ставлячи на ніч на зарядку телефон, планшет, годинник тощо…

Як досвічений мандрівник, вирушаючи на тренінг, я завжди беру з собою подовджувач з 5 розетками та кілька USB-зарядних пристроїв з різними параметрами. Таким чином, я можу без проблем заряджати кільк пристроїв одночасно. Однак, це все одно не надто зручно.

Вирішення

Простим вирішенням проблеми, описаної вище, може стати придбання недорогої зарядної станції, яка замінить купу зарядних пристроїв. Тож я, як завжди, пошукав на Aliexpress і обрав ORICO DCP-5U – пристрій з трьома стандартними (хоч це ще як подивитись) портами на 1А (підійдуть для дрібних пристроїв та невибагливих “не топових” телефонів) та двома портами “Super Charge” на 2.1А –якраз для мого телефону.

Як не дивно, посилку я отримав вже через 10 днів після замовлення. Wow! Пристрій прийшов у “рідній” картонній коробці з якісною “суперобкладинкою”, інструкцією китайською та англійською мовами. Всередині все було розкладено за окремими пакетиками та добре зафіксовано картонними вставками. Одним словом, пакування справдило на мене дуже добре враження. Втім, я й раніше чув про ORICO, тож нічого іншого не чекав.

Сам пристрій виявився дещо меншим і значно легшим, аніж я очікував. Проте, свої завдання гаджет виконує на “всі сто” – дозволяє ставити на ніч на зарядку одночасно мій телефон, планшет дружини, мій годинник, фітнес-трекер… На жаль, свій планшет заряджати через цей пристрій я не можу – там нестандартний штекер і напруга 12В, однак всі інші гаджети в домі – будь-ласка.

Тож плюси пристрою очевидні, проте, є й мінуси:

• пристрій, як я вже говорив, надто легкий – тож  мені довелось прикріпити його до столу двостороннім скотчем, або не притримувати його рукою кожно разу, коли я під’єдную або від’єдную USB-кабелі,
• зовнішній блок живлення – не смертельно, але я б волів аби він був внутрішнім,
• дуже маленька кнопка вмикання зарядки на задній стінці пристрою – занадто дрібна для моїх пальців.

Біше нічого поганого про цю штуку я сказати не можу – якість пластику, якість збирання – все “на рівні”. Колір чорний, під час роботи на вершній поверхні станції м’яко світиться синій світлодіод – все як я люблю. Одним словом, я задоволений.

До речі, коли я придбав це одну зарядну станцію, трохи простішу 3-портову, – для друзів, на подарунок, виявилось, що в ній велика зручна клавіша вмикання і внутрішній блок живлення! Проте ORICO DCP-5U мені подобається більше – дизайн просто чудовий, та й портів цілих п’ять.

Що ж, на сьогодні все.
До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить і нехай ваші гаджети ніколи несподівано не розряджаються в той момент, коли вони вам потрібні!

P.S. Обов’язково завітайте сюди – це офіційний магазин виробника на Aliexpress, впевнений, кожен знайде тут для себе щось цікаве!

Минулого року я придбав для своєї аудиторії в коледжі інтерактивну дошку. Не одну з тих “справжніх” інтерактивних дошок, які надають функціонал “все в одному”, не потребують танців з бубном аби змусити їх працювати, однак і коштують просто шалені гроші, а дешеву – просто комплект з інфрачервоної камери та двох іфрачервоних маркерів. Придбав, звісно ж, на Aliexpress (до речі, встиг зробити це ще тоді, коли курс долара був 8 гривень).

А пару тижнів тому я нарешті стаціонарно встановив цей пристрій в аудиторії, тож тепер хочу поділитись досвідом використання цього корисного наочного приладдя.

З чого все почалось

Перш за все, хочу розповісти передісторію цієї покупки. Справа в тому, що колись у мене вже була ідея зробити щось подібне своїми руками. Я прочитав всю документацію cтосовно створення такого пристрою на базі контролера wiimote (тут, тут, тут, а ось і відео), придбав на DX.com сам контролер, разом з студентами ми зробили один маркер, а потім придбали два фабричних на WiiTeachers… В результаті ж виявилось, що в умовах нашої добре освітленої аудиторії працювала ця штука м’яко кажучи поганенько, і все придбане потрапило до шухляди вчительського столу – до кращих часів. Зараз одна з моїх дипломниць намагається довести цю штуку до придатного до використання стану – можливо, в неї щось вийде…

Наступною спробою було придбання порівняно дешевого інфрачервоного  пристрою на aliexpress:

Ця штука, коли я нарешті її дочекався (посилка загубилась на пошті, тож продавець відсилав її повторно – з кур’єром) запрацювала одразу і досить непогано, тож ми з дружиною вирішили встановити її стаціонарно.

Програмне забезпечення

В комплекті з пристроєм ми отримали “фірмову” програму eNote, яка має багато цікавих можливостей, зокрема багатокористувацький режим (вчитель – учні), однак, не надто інтуітивно зрозуміла, працює трохи повільно, а деякі функції (наприклад, підтримка офісних документів) не працює взагалі (відображається повідомлення “помилка вбудованого офісу”).

В принципі, з недоліками можна було б змиритись, однак я вирішив пошукати щось краще, і ось що знайшов:

• eBeam Scrapbook – досить відома у вузьких колах програма, я б сказав навіть, справжній монстр в плані функціональності, однак, знову ж таки не надто швидкий і з досить громіздким інтерфейсом, тому ми поки що думаємо – видалити цю софтинку, чи дати їй другий шанс.

  

• Open Sankore – безкоштовне ПЗ для інтерактивної дошки, яке окрім стандартних можливостей містить також купу ілюстративного матеріалу, інтерактивних навчальних демонстрацій тощо.Виявилось, ця річ швидша і зручніша за рідний eNote. На разі це наш основний інтсрумент.

  

• також ми пробували Popplet – це не ПЗ для інтерактивної дошки, а веб-додаток для створення своєрідних ментальних карт або структурних схем чи планів-конспектів. Виглядає непогано, можливо, почнемо активно використовувати.

  

Текст на дошці ми пишемо від руки, а для введення друкованого тексту використовуємо безкоштовну віртуальну клавіатуру для Windows – вона виявилась кращою за стандартну.

Дещо цікаве з теми інтерактивного навчання та відповідного ПЗ можна почитати також тут і тут. Ми ж особисто “свій” інструмент для навчання вже знайщли – це Open Sankore. Проте, цікаво було б знайти якийсь зручний веб-додаток для дошки – щось на кшталт awwapp, тільки функціональніше. Що ж, будемо шукати…

На цьому на сьогодні все.

Якщо ви можете порадити якусь цікаву програму або сервіс для використання з інтерактивною дошкою, я буду вам дуже вдячний.

До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!

Не так давно я обіцяв вам розповісти про набір для побудови “розумного дому” від Broadlink. Так, пристрої чудові, вони роблять життя значно зручнішим – наприклад, світло та фільтр в акваріумі у мене тепер вмикаються автоматично, за розкладом, замість будильника у визначений час вмикається радіо, а будь-яким обладнанням я керую з допомогою телефону або планшету – в залежності від того, який з пристроїв знаходиться ближче. 

Однак, є й проблеми. Судячи з усього, мені дістався дещо дефектний екземпляр пристрою керування, оскільки команди від пульту керування освітленням (там використовується радіочастота 315 МГц) зчитати він так і не спромігся. Саме через це я не можу встановити два крутих сенсорних вимикачі з дистанційним керуванням від того ж виробника – вони працюють на тій же частоті, а пристрій може ними керувати лише коли вони знаходяться зовсім поруч і то це вдається йому 1-2 рази з 5. Тож зараз я чекаю надходження до продавця нової партії товару – мені пообіцяли замінити пристрій (заодно я, мабудь, куплю в них ще кілька вимикачів та інших пристроїв від Broadlink). Відповідно, детальний огляд напишу коли все остаточно встановлю і все запрацює у штатному режимі.

У якості ж компенсації зараз я хочу розповісти вам про інший пристрій, який перетворить ваш телефон на універсальний пульт дистанційного керування.

Цей безіменний пристрій я придбав аби не заморочуватись з пультами від проекторів на роботі. Коштує він трохи менше за $6, а можливостей надає багато. Мені ця штука нагадує голову риби-молот в мініатюрі, під’єднується до телефону через OTG і дозволяє керувати будь-яким пристроєм, який має інфрачервоний пульт дистанційного керування.

Для використання пристрою необхідно встановити програму Zazaremote, яка одразу ж шукає “пристрій tiqiaa.com”, і якшо знайшла, дозволяє навчити смартфон виконувати команди з пультів потрібних вам пристроїв або обрати готовий комплект налаштувань. Виглядає вона чудово:

Пульти для усієї своєї домашньої техніки я створив хвилит за п’ятнадцять, а потім в налаштуваннях програми (вкладка More) створив обліковий запис, вивантажив створені пульти у хмару, встановив ту ж програму на планшет і завантажив на нього з хмари створені пульти. Wow! Тепер обидва пристрої можна використовувати для керування технікою!

Для телевізора та HD-плеєра взагалі майже нічого робити не довелось – у хмарі виявились готові пульти, які чудово запрацювали. Для керування підсилювачем та кондиціонером довелось трохи попрацювати – до речі, для навчання я використовува не “рідні” пульти а Broadlink RM Pro! Ще один момент – Zazaremote – перша програма, яка дозволяє використовувати телефон для керування кондиціонером (там є певні складнощі, оскільки, на відміну від інших пристроїв, при натисненні кнопок передаються цілі послідовності команд). Програма навіть використовує температурний датчик телефону для відображення температури (хоч покази його значно завищені, оскільки показує він температуру саме телефону, а не оточуючого повітря). Виглядає це так:

До речі, все чудово працює навіть коли USB-роз’єм на телефоні знизу (як на моєму Lenovo K900), і пристрій знаходиться знизу, а не “дивиться” на обладнання, яким ви хочете керувати – це свідчить про те, що передавач тут досить потужний.

На роботі, з керуванням проекторами з обох лабораторій, теж жодних проблем не виявилось – для одного з них (виробництва EPSON) я просто завантажив готовий пульт, для іншого – просто навчив програму кнопка за кнопкою. Пульти виглядають чудово, можна об’єднувати їх в сцени (наприклад, за кімнатами). Єдина проблема – я не зміг перенести створений пульт з однієї сцени до іншої. Якщо створюєте пульт для HD-плеєра або DVD, програма запропонує вам тут же розташувати кнопку й для вмикання телевізора. А якщо згадати, що пульти можна редагувати, – то єдине, що вас обмежує – це ваша фантазія. Наприклад, мій пульт для HD-плеєра містить кнопки для вмикання самого плеєра, телевізора та підсилювача.

Ось такий економ-варіант для керування чим завгодно. І навіть якщо ваш телефон має вбудований інфрачервоний порт, програма Zazaremote стане вам у нагоді, оскільки дозволить швидко навчити телефон керувати потрібними вам пристроями або завантажити з хмари готові пульти. Деталі можна дізнатись на сайті виробника.

Що ж, на сьогодні все.

До зустрічі за тиждень друзі! Хай вам щастить!