Ось нарешті я зібрався знову поділитись з вами своїми думками. Минулі тижні видались для мене дуже важкими і напруженими, тож вибачайте за затримку з цим повідомленням, яке я задумував написати вже досить давно.

Справа в тому, що мені часто потрапляють на очі статті типу “5 програм для Android без яких я не можу жити”, “5 кращих програм для Windows”, “5 програм, які ви повинні першими встановити на свій новий телефон” тощо. Ось я й вирішив написати свій варіант. А оскільки для щастя мені потрібно трохи більше, аніж 5 програм, то й вийшло 5х3. Плюс ще один блок – програми “для дому, для сім’ї”…

Що ж, почнемо!

Перша п’ятірка – мінімум для роботи

1. GMail або Inbox – пошта для мене – це основний робочий інструмент, оскільки поштою я спілкуюсь з клієнтами, партнерами, студентами тощо. Gmail я використовую ще з тих часів, коли зареєструватись там можна було лише за запрошенням. І хоч з тих пір минуло вже чимало часу, GMail – й досі найкращий поштовий сервіс, який задовольняє всі мої потреби. Звісно, коли Google почав тестування Inbox (знову ж таки за запрошеннями), я почав використовувати і цей сервіс також. Так, за час його існування Inbox by Gmail значно покращився (на початку його існування сервіс не мав навіть такої фічі, як налаштування підпису!), однак, я й досі не вирішив, який з сервісів (клієнтів для Android) обрати й частіше використовую все ж таки GMail. А от дружині більше сподобався Inbox…
2. GTasks – чудовий клієнт для Google Tasks, який додає усі відсутні у цього сервісу фічі, як наприклад, час нагадування про завдання, повторювані завдання тощо. Кілька років тому я придбав про-версію (розблокував можливості автоматичної синхронізації завдань, темну тему оформлення та інші дрібниці) і дуже задоволений!
3. Google Calendar – без коментарів – незамінна річ для планування свого розкладу.
4. Google Keep – чудовий записник. Я почав користуватись ним як тільки цей сервіс з’явився, й поступово він став моїм основним записником, зараз я практично не використовую Evernote! Так, сервіс простий, однак має кілька чудових фіч – нагадування за часом, або нагадування за місцем. Це дуже зручно. Зазвичай я створюю нагадування за місцем, тож коли я приїжджаю на вокзал, годинник вібрує  і відображає номер автобуса, яким я маю їхати додому.
5. Google Authenticator – оскільки я використовую двохфакторну аутентифікацію для кількох моїх облікових записів, я досить часто використовую Google Authenticator (як телефонну версію, так і версію для годинника), аби мати змогу користуватись своїми сервісами на чужих машинах.

Друга п’ятірка – інструменти

1. Dashlane – зручний менеджер паролів, який встановлено на всіх моїх пристроях, починаючи від планшета та телефона, і закінчуючи “великим ПК”. Я плачу за преміум підписку і вважаю, що воно того варте.
2. Google Drive – без коментарів – основне хмарне сховище для моїх файлів – від офіційних документів до програм тренінгів та чернеток статей. Вже досить довгий час я плачу невеличку щомісячну грошинку за додатковий обсяг (100Гб) сховища і це теж варте того.
3. Privat24 – знову ж таки, коментарі непотрібні – це інтернет-банкінг, який просто поза конкуренцією – теж незамінна річ для бізнесу.
4. ES Explorer – просто кращий файловий менеджер з усіх, які я бачив (а бачив я чимало, оскільки використовую Android починаючи з версії 1.6). Купа кіллер-фіч!
5. Pushbullet – теж річ, яку я використовую на всіх своїх пристроях і “великому ПК”. Дуже зручно для сихнронізації повідомлень (паралельно я використовую MightyText) і обміну текстом/посиланнями/фотографіями/файлами між членами родини.

Третя п’ятірка – читаємо та спілкуємось

1. Feedly – сервіс, який зайняв нішу Google Reader. Цим все сказано – просто кращий агрегатор RSS-стрічок. Всі новини з сайтів, за оновленнями яких я слідкую, я читаю з його допомогою.
2. Plume – кращий, на мій погляд, клієнт для Twitter. З його допомогою я дізнаюсь що коїться у світі, спілкуюсь з друзями, колегами, клієнтами, партнерами, і студентами.
3. Google Chrome – браузер, який не має конкурентів ані на мобільних пристроях, ані на “великих ПК”. Проте, ваш пристрій або ПК повинен мати достатній обсяг пам’яті. Багато хто жаліється на “жадібність“ Chrome стосовно оперативної пам’яті, однак, якщо ваш ПК має хоча б 16Гб, а телефон – хоча б 2 Гб “оперативки” – проблем у вас не буде.
4. Google Goggles – програма, яку я найчастіше використовую, коли читаю щосьу Chrome на ПК і планую продовжити або прочитати ще раз вдома на телефоні. Тоді я просто формую з допомогою спеціального розширення для Chrome QR-код, який сканую з допомогою Google Goggles і відкриваю таким чином посилання на телефоні. І це лише один зі сценаріїв.
5. FBReader – без коментарів – найкраща читалка книжок, яку я використовую ще з часів Windows Mobile, ще до появи Android. І всі ці роки програма мене лише радує!

Бонус – дім та розваги

1. Broadlink e-Home – програма для керування обладанням Broadlink для розумного будинку. Без неї – як без рук.
2. Mi Home/Mi WiFi/XiaoYi – програми для керування розумними пристроями від Xiaomi. Як і попередній елемент списку – для мене це must have.
3. Google Translator – з допопомогою цієї програми я, здебільшого, читаю інструкції та іншу документацію до нових пристроїв, оскільки останнім часом вона все частіше йде лише китайською.
4. SeriesGuide – зручне відслідковування виходу нових серій тих серіалів, які ми з донькою дивимось.
5. HD Serials – програма з допомогою якої ми найчастіше дивимось серіали та фільми. Встановлена на всіх моїх пристроях та плеєрах у двох кімнатах.

Як бачите, до мого чималого списку абсолютно необхідних програм потрапило чимало програм від Google (а я ж навіть не включив сюди Google Now, Google Photo та Google+, якими я впевнений, ви теж користуєтесь). Проте, так мабудь, й мало бути – я великий фанат Google і Android. Скажу чесно – на моєму планшеті з подвійним завантаженням (Android/Windows) Windows я запускав двічі. Перший раз – одразу після покупки – аби перевірити, що вона (у версії 8.1) взагалі завантажується. Другий раз – коли оновлювався до Windows 10. Все! Більше жодного разу я не відчував необхідності у цій ОС на мобільному пристрої. Тим більше, що деякі з потрібних мені програм є лише для Android/iOS, а їх версії для Windows або Windows Phone просто відсутні.

Та й на великому ПК Windows (незважаючи на те, що я почав використовувати її ще у версії 3.0) у мене – не надто частий гість. Проте, якщо цікаво, я якось розповім які Windows-замінники звичних програм, які я для себе знайшов, аби не почуватись в цій ОС безпорадним.

Що ж, на цьому все. До зустрічі за тиждень друзі!
Хай вам щастить! Бережіть себе!

Нарешті я вирішив що вже достатньо відпочив на новорічні свята, тож повертаюсь до роботи і поспішаю виконати свою обіцянку – розповісти про те, що робити якщо після оновлення до Windows 8.1 при кожному ввімкненні комп’ютера ви отримуєте лише чорний екран з курсором миші.

На моїй машині всі оновлення встановлюються одразу ж після їх появи, а от на машині дружини я навмисне залишив Windows 8. Причина проста – для мого планшета не існує драйверів для Windows 8.1 (вірніщ, вони існують, але комп’ютер просто “не бачить” пристрою), а от з Windows 8 все нормально, тож неттоп дружини я залишив з Windows 8 аби мати змогу перепрошити планшет, якщо мені це знадобиться. Проте, мабудь не судилося – напередодні Нового року дружина випадково запустила оновлення системи, після чого кожен старт Windows завершувався пустим чорним екраном. Виявилось, що це поширена проблема, тож зараз я розповім, як я її подолав.

Проблема

Слід відмітити, що Windows 8/8.1 взагалі не відрізняється стабільністю. Наприклад, моя машина періодично втрачає під час роботи з’єднанняч з мережею (теж, як свідчать числені обговорення на форумах, типова проблема Windows 8), іноді перезавантажується або показує синій екран смерті. З Windows 7 теж були певні проблеми, але не настілки.

Я б, можливо, погрішив би на “залізо”, однак Ubuntu, яку встановлено другою системою, працює як годинник. Тож проблема саме у Windows. А коли я встановив 24 Гб пам’яті, Windows взагалі відмовилась завантажуватись. Ubuntu ж працювала відмінно, як завжди.

Однак, повернемось до проблеми чорного екрану. Після закінчення оновлення і перезавантаження система запропонувала ввести логін і пароль, після чого дуже довго “думала”, а потім на абсолютно пустому чорному екрані показала курсор миші і на цьому все закінчилось.

Спроба №1

Ідея перша – проблема з explorer.exe (привіт від Windows 7 – в цій версії провідник іноді “падав”). Зараз спробуємо вирішити…

На CTRL+ALT+DEL система реагувала, тож я відкрив Диспетчер завдань і спробував завантажити explorer.exe. Марно, нічого не змінилось. Звісно, я міг запускати різні програми (File > Run new task), однак де Робочий стіл?!

Спроба №2

Можливо, проблема не в “провіднику”, а у драйверах відеокарти?

Ідея проста – завантажитись у “безпечному режимі” і видалити драйвери. Однак, це ж Windows 8.1, тут у безпечний режим потрапити не так просто… Спроби втрапити туди через інсталяційну флешку і флешку відновлення системи були невдалими.

Спроба відкрити через Диспетчер завдань консоль (cmd.exe) з правами адміністратора, виконати команду

bcdedit /set {default} bootmenupolicy legacy

а потім натиснути F8 теж не вдалась – я просто не міг впіймати момент для її натиснення.

Домігся свого я лише запустивши через Диспетчер завдань старий добрий msconfig.exe і обравши на вкладинці Boot у групі Boot options режим Safe boot + Minimal.

Що ж, я почаклував з драйверами, перезавантажився і знову отримав пустий чорний екран.

Спроба №3

І тут я звернув увагу на повідомлення про помилку, яке відображалось під час запуску через Диспетчер завдань більшості програм. Ось таке повідомлення:

Тож я почав шукати в Інтернеті за іменем файлу проблемної бібліотеки – Windows.UI.Immersive.dll  і дійсно, знайшов рішення! Покроковий опис дій, які дозволили мені вирішити проблему, наведено тут.

Що треба було зробити:

1. перезавантажуємось у бепечному режимі, як я робив це під час спроби номер два.
2. відкриваємо “Мій комп’ютер”. Зробити це не дуже просто – через диспетчер завдань запускаємо консоль (cmd.exe) і виконуємо таку команду:

   explorer.exe /e,::{20D04FE0-3AEA-1069-A2D8-08002B30309D}

3. переходимо до теки C:\Windows\System32, знаходимо там горезвісну бібліотеку (Windows.UI.Immersive.dll), датовану 2012 роком і видаляємо її
4. переходимо до теки C:\Windows\WinSxS знайти там Windows.UI.Immersive.dll, але вже 2014 року, копіюємо файл бібліотеки і вставляємо його до C:\Windows\System32
5. переходимо до теки C:\Windows Activation Technologies (ця тека є захованою, тож якщо вона не відображається, слід просто у у Провіднику, в рядку адреси прописати шлях до неї – C:\Windows Activation Technologies і натиснути ENTER) і видаляємо всі теки і файли, які там є (можливо, у вас не вистачить прав, тоді треба відкрити властивості теки і на вкладинці Security дати (Allow) їх собі)
6. перезавантажуємось, чекаємо певний час, і… ура! Робочий стіл повернувся! Система знову працює нормально!

Ось так, як бачите, недарма кажуть, що “третій раз – чарівний”.

Що ж, на цьому на сьогодні все. Якщо вам “пощастило” натрапити ще на якусь дивну проблему з Windows, поділіться зі мною своїм досвідом, будь ласка.

До зустрічі за тиждень, друзі!
Хай вам щастить!

P.S. У найближчий час я планую розповісти про те, як зробити “живу” флешку з Windows і завжди носити свою систему у кишені, а також зробити огляд чудового пристрою – 5-портової зарядної станції, яка нещодавно до мене приїхала.

Сьогодні я хочу розповісти про нещадавнє поповнення в моєму арсеналі спортивного спорядження, а саме про мішок для піску, або як зараз модно називати такі речі, sandbag.

Ця штука в мене недавно, і я лише починаю використовувати її в своїх тренуваннях, але вона мені подобається. Сподіваюсь, сподобається й вам.

Що воно таке?

Як зрозуміло з назви, сендбег – це дійсно мішок, наповнений піском. Замість піску можна використовувати щебінь, металевий дріб, рис, гречку, навіть картоплю.

“Фішка” тренувань з мішком – в його непередбачуваності. Мішок не має постійного центру ваги і працювати з ним набагато складніше, аніж з штангою такої ж ваги. Переваг навіть і не злічити, проте, ось найголовніші з них:

1. доступність – навіть, якщо ви не бажаєте витрачати гроші на фірмовий сендбег, ви можете зробити його власноруч. А вже знайти пісок – це зовсім не проблема!
2. легко регулювати навантаження – просто досипте піску!
3. ви можете тренуватись з мішком де завгодно – вдома, на дачі, під час відпочинку на морі – аби було чим його наповнити!
4. мішок – це чудове доповнення до інших видів тренувань, тренуючись з ним ви відчуєте, що гантелі та штанга такої ж ваги для вас більше не є навантаженням!
5. цілий ряд нових, незвичних і цікавих вправ, які можна виконувати лише з мішком!
6. тренуватись з мішком – дуже просто, а в мережі можна знайти купу статей, відео, готових програм тренувань.

Де взяти?

У найпростішому випадку ви можете використати кілька мішків з під цукру або інших сипучих продуктів, помістивши їх один в оден, наповшивши піском та міцно зав’язавши горловину. Непогану статтю про те, як зробити собі сендбег, ви можете знайти за цим посиланням. До речі, там же описано й методику тренувань з ним! А ось – подібний матеріал російською.

Естетичніший варіант – це стара сумка, всередину якої ви вміщуєте кілька мішків з піском. Переввага цього варіанту – не лише кращий зовнішній вигляд, а й ручки, за які можна піднімати такий “снаряд”.

Найдорожчий, але гарантовано міцний та естетичний варіант – придбати сендбег промислового виготовлення. Тут вам і чудовий вигляд, і міцність, і зручні ручки.

Я досить довго розглядав сендбеги на aliexpress, проте мене не влаштовували ані вартість, ані тривалість доставки. Тож я вирішив пошукати в Україні і (ура!) знайшов чудового вітчизняного виробника спортивного приладдя – Олександра Медвєдєва. В магазині Medved Sport я й придбав чудовий мішок (розмір L) камуфляжного кольору.

Виготовлений він дуже якісно, тканина, нитки, ремені виглядають міцними, багато ручок, всередині – три мішки для піску з подвійною системою липучок. Вартість – теж радує, продавець вийшов на зв’язок одразу ж після замовлення, а після оплати дуже оперативно вислав товар, чекати не довелось. Одним словом, я дуже задоволений.

Окрім великого розміру, ви можете придбати також малий (S) і надвеликий (XXL). Також з сайту можна завантажити безкоштовний посібник з вправ з мішком.

А ще в них є болгарські мішки, тренувальні петлі, медболи… – купа цікавого. Петлі, до речі, мало не втричі дешевші за оригінальні TRX, а якість, впевнений, – не гірша. Так що я вельми рекомендую Medved Sport, як не тільки чудовий магазин, а й джерело натхнення і наснаги до тренувань!

Як тренуватись?

Я вже згадував про посібник від Medved’а. Також непогану книжку підготували колеги з Sandbag Fitness – вона містить опис 44 вправ та програми тренувань, розрахованої на 30 тижнів. У них в блозі також багато користної інформації.

Вже згадані вище статті (1 і 2) – теж містять непогані для початку тренувань програми вправ. Також раджу почитати “7 статей для фанатів сендбегу” і “3 основні помилки при тренуваннях з мішком”.

Youtube теж допоможе:

І взагалі, було б бажання! Врешті-решт – просто застосуйте свою фантазію!

Що ж, на цьому все.

Тренуйтеся, гартуйте тіло й дух, проте без фанатизму – бережіть себе.

До зустрічі за тиждень!

Даруйте, що замовк майже на два тижні – проводив тренінги з SharePoint 2013 у Києві і, на жаль, не зміг викроїти часу для того, щоб поділитись з вами чимось цікавим.

Однак, зараз я вже вдома, тож спробую надолужити втрачене. Сьогодні я розповім вам сумну історію про те, як після встановлення чергового дрібного оновлення Windows з панелі індикації зник індикатор мережі і яким чином я повернув його на своє місце. І не тільки повернув, а й навіть зробив його набагато інформативнішим!

Взагалі-то проблема з індикатором мережі була лише одним невеличким епізодом в цілій ланці неприємностей з моїм комп’ютером. Почалось все з того, що я вирішив збільшити обсяг оперативної пам’яті і придбав комплект з чотирьох модулів по 4 Гб кожен. Протягом останніх кількох років для виконання звичайних офісних (і не тільки)завдань мені цілком вистачало 8 Гб, однак постала потреба попрацювати з віртуальними машинами, для яких потрібно 16 Гб мінімум. Тож, як я вже говорив, я придбав нову пам’ять, але комп’ютер з нею працював дуже нестабільно А точніше – Windows працювала дуже нестабільно – в Ubuntu було все гаразд.

Я спробував безліч варіантів вирішення проблеми – навіть попросив продавця замінити модулі (Memtest відображав купу помилок), на що він люб’язно погодився, проте, це не допомогло. З 16 Гб машина нормально працювати відмовлялась, а от з 12 Гб – без проблем.

Я навіть пробував оновити BIOS, що принесло мені лише нову порцію проблем, причому, таких, вирішити які було дуже нелегко. Наступного разу я, мабуть, розповім про свій досвід в цій галузі.

Врешті решт я залишився при своїх 12 Гб, але отримав нову проблему, яку не подолав й досі – під Windows з’єднання з Інтернет час від часу відвалюється (в Ubuntu ж все Ok), доводиться запускати стандартний системний траблшутер, який щоразу говорить одне й те ж – “The default gateway is not accessible”. Так, я знаю – це одна з типових проблем Windows, в Мережі є купа рецептів її подолання, проте, жоден з них мені так і не допоміг.

Один з рецептів – оновити драйвери мережевого адаптера і встановити всі останні оновлення та хотфікси для Windows, що я й зробив, і теж безрезультатно. Хоч один результат, все ж був, хоч і не такий, якого я очікував – після встановлення одного з оновлень з панелі індикації (правий куток панелі завдань, поруч з годинником) зник індикатор мережі. Тепер я навіть не міг з першого погляду оцінити ситуацію – чи є у мене з’єднання, чи ні.

Отже я вирішив усунути цей недолік шляхом встановлення сторонньої програми для відображення статусу мережі. Таких програм я перепробував десятків зо два і зупинився на чудовій і абсолютно безкоштовній утиліті під назвою Network Activity Indicator. Програма дуже нагадує індикатор мережі з Windows XP – з двома моніторчиками які весело блимотіли під час роботи демонструючи прийом або передачу даних.

Однак, якщо написнути на них лівою кнопкою миші,  ви побачите значно більше інформації про з’єднання:

Чудово, чи не так? Проблему вирішено! Завантажити програму можна тут.

А найсмішніше – те, що після чергового оновлення індикатор мережі повернувся сам собою.

До речі, автор цієї програми має ще кілька цікавих дрібних утиліт, які можуть вас зацікавити. Наприклад, TrayBin – програмка, яка відображає індикатор наповненості смітника Windows на панелі індикації, підтримує теми іконок і пропонує кілька додаткових цікавих функцій:

А ще в його арсеналі є Forecaster, який, правильно, – відображає іконку погоди у панелі індикації і пропонує прогноз погоди якщо на ній клікнути. Виглядає це майже так само, як ми звикли бачити в Linux:

Також слід згадати про SlickRead – мінімалістичний переглядач  коміксів для Windows:

І це далеко не всі його проекти! Знайти і переглянути їх я пропоную вам самотужки, а зараз мабуть час прощатись.

До зустрічі за тиждень!

Хай вам щастить!

Нарешті у мене видалась вільна хвилинка аби почастувати вас чимось свіженьким. Початок навчального року видався дуже напруженим – підготовка до занять, робота з групою, облаштування кабінету… А плюс до цього – підготовка і налагодження середовища для розробки під Android мовою C#, в чому я вже давно обіцяв допомогти одному з моїх старих друзів.

Але сьогодні я відносно вільний, тож хочу розповісти вам про три моїх недавніх яскравих враження, що (як це не дивно) стосуються Android. Мова в нас піде про те, як відображати системні повідомлення з планшета на екрані великого ПК, про новий лончер, який я почав використовувати, а також про те, яким чином Android може стати реальною альтернативою Windows. Така собі невеличка підбірка хитрощів і порад.

З планшета – на ПК

Почну з програми, яка здійснила мою давню мрію – працюючи на великому комп’ютері бачити що відбувається на планшеті. Я маю на увазі не віддалене керування планшетом – цю забаганку задовольнити неважко, і про це я вже писав. Мова йде про системні повідомлення – про встановлення нової програми, наявність оновлень, нове повідомлення, підказки Google Now і т.ін.

Виявляється, це можливо, до того ж – без зайвих зусиль! Бажаний функціонал реалізується завдяки наявності в поточній версії мого улюбленого Chrome фічі під назвою Rich Notifications. Здогадались? Так, все що вам потрібно мати на великому ПК для початку – це сучасну версію браузера Google Chrome (починаючи з версії 28) – саме він буде відповідати за відображення повідомлень. Тільки треба буде встановити через Chrome Web Store розширення під назвою Krome.

А на Android-пристрій, повідомлення  з якого хочеться транслювати на великий ПК, слід встановити сам мобільний додаток Krome. Програма ця не є безоплатною і коштує майже доллар (трохи менше 8 грн), однак цих невеликих грошей варта і виправдовує їх на всі сто.

Далі залишилось тільки “познайомити” пристрої – налаштувати синхронізацію. Як це зробити (а це дійсно дуже і дуже просто) ви можете почитати на сайті виробника Krome, або ось в цій статті (саме з неї я й дізнався про це диво). Спробуйте, вам неодмінно сподобається!

Швидкий запуск програм

Досить часто під час роботи з планшетом виникає потреба запустити якусь іншу програму – наприклад, читаючи новини, хочеться щось занотувати, а потім повернутись до читання. Звичайно, можна повернутись до робочого столу, відкрити список встановлених програм і запустити потрібну, а потім повернутись до попередньої. Проте… занадто багато дій. Хотілося б мати змогу запускати програми в одну дію.

Раніше я використовував задля цього 1 Tap Quick Bar, який дозволяв додати панель запуску улюблених програм до панелі системних повідомлень (бачите, як в тему – ми щойно про них говорили). Для того, щоб мати змогу запустити взагалі будь-що – Swapps! – бокову панель-список програм, яку в будь-який момент і з будь-якої програми можна викликати жестом “справа-наліво” біля правого верхнього кута екрану.

А нещодавно я замінив ці дві програми на App Clip, який поєднує в собі можливості обох цих програм. Штука дійсно дуже непогана, яка дозволяє відчути і себе і свій пристрій дійсно багатозадачними. До того ж – безкоштовна!

Багатовіконний режим!

Ну а на продовження теми багатозадачності, хочеться розповісти про чудову фічу, яка робить Android конкурентом “великих” настільних операційних систем, зокрема Windows.

Я вже говорив, що не так давно (хоча, вже й давненько – наприкінці липня) замінив свій ASUS Transformer новим, значно потужнішим пристроєм – MyTab U30GT2 – на базі процесора Rockchip RK3188. Буквально тиждень тому я прочитав, що виробник процесора мого нового планшету реалізував справжній багатовіконний інтерфейс на базі Android 4.2.2! Wow! Треба терміново “перепрошитись” на нову версію прошивки з підтримкою цієї фічі!

А ось так це виглядає “вживу”:

Вражає, чи не так? Дійсно, вже майже як у дорослих ОС!

Що ж, на цьому все. Сподіваюсь, це повідомлення стало у нагоді любителям Android.

До зустрічі за тиждень!

Не так давно я повернувся з Києва, де проводив тренінг з Microsoft Excel 2010. В ході тренінгу я неодноразово згадував про поточну версію – Office 2013, розповідав про нові фішки та вдосконалення існуючих функцій.

Так, новий офіс – це дійсно великий крок вперед (на відміну від нової Windows, на яку в мене вже накопичилась значна кількість нарікань). Однак, як і у будь-якого іншого програмного продукту, у Office 2013 є певне недоліки. І сьогодні я розповім вам про те, як подолати два з них – ввімкнути інтеграцію з іншими хмарними сховищами на додачу SkyDrive і як повернути назад звичні комбінації клавіш. Впевнений – більшість з вас зробили це вже півроку тому, проте  можливо, комусь ця стаття стане в нагоді і допоможе вирішити болючі проблеми використання нового Office.

Що ж, почнемо.

Зберігаємо файли “у хмарах”

Office вже давно вміє зберігати файли у хмарні сховища – колись це були Office Live Spaces, потім SkyDrive, SharePoint і Office 365. Office 2013 не лише дозволяє зберігати файли в SkyDrive, він навіть пропонує це робити за замовчуванням, тож можливо, перше, що ви зміните в новому офісі – це налаштуєте його на збереження файлів локально:

Також SkyDrive використовується для синхронізації налаштувань Office (та й Windows взагалі). Звичайно ж, ви користуєтесть SkyDrive? Це дійсно чудовий сервіс, який до того ж, пропонує “старожилам” аж 25 Гб місця у хмарі. Однак, окрім SkyDrive є ще Google Drive і DropBox до яких також хотілося б зберігати файли прямо з програм Office.

Колись Google пропонувала непогане рішення – Google Cloud Connect – розширення для Microsoft Office, яке дозволяло вручну або повністю автоматично синхронізувати всі ваші документи з Google Docs. Потім з’явився Google Drive і Cloud Connect закрили, проте все ж хотілося б мати можливість зберігати файли у хмару Google прямо з Office…

Звичайно ж рішення є!

Щоправда, воно трохи половинчасте, оскільки потребує встановлених на вашому комп’ютері клієнтів Google Drive і Dropbox (проте, вони ж у вас вже встановлені?) і просто додає у Office можливість писати у локальні теки сховищ, перекладаючи синхронізацію на плечі вже згадуваних офіційних програм-клієнтів.

Все, що вам треба зробити – це завантажити парочку пакетних файлів і запустити їх, вказавши шлях до тек синхронізації з хмарними сховищами. Детально, за кроками, весь процес описано тут. Все робиться дуже просто і не потребує особливих пояснень. Єдине, що слід додати – після виконання описаних дій краще перезавантажитись.

В результаті нехитрих маніпуляцій при збереженні файлів в Office ви отримаєте ось таку картинку:

Якщо ви бачите це на своїй власній машині, це означає, що справу зроблено. Мої вітання!

Якщо ж вам захочеться відключити Dropbox і Google Drive від Office, це також не проблема – просто обираєте пункт Account Settings у меню облікового запису у правому верхньому кутку Word чи іншого додатку зі складу Office:

Далі, я думаю, розберетесь – зліва буде показано список сервісів, під’єднаних до вашого облікового запису, кожен з яких можна від’єднати, натиснувши посилання Remove навпроти його назви:

Альтернативний спосіб підключення хмарних сховищ до Office 2013 описано у Technet – для тих, хто дружить з PowerShell.

Відновлюємо роботу клавіатурних скорочень

Перше, що дивує користувача, який перейшов на Office 2013 – це те, що звичні клавіатурні скорочення типу CTRL+X, CTRL+C, CTRL+V, CTRL+Z більше не працюють!

Так, звичайно ті з нас, хто працює на ПК досить давно і пам’ятає текстові редактори під DOS, пам’ятає також про клавіші CTRL+Ins, SHIFT+Ins та ін. Пробуємо… Дійсно, вони працюють в Office 2013 замість уже звичних “віндових” CTRL+C і CTRL+V! Але навіщо?!

На щастя, проблема легко розв’язується. Ось тут ви знайдете ілюстрований покроковий опис маніпуляцій, які допоможуть повернути звичні клавіші. Все робиться у вікні налагодження параметрів Word у розділі конфігурування стрічки:

Вас цікавлять команди EditCut, EditPaste і EditCopy з вкладинки Home і EditUndo та EditRedo з розділу All Commands. В принципі, всі потрібні команди одразу можна знайти там – в All Commands.

Що ж, на сьогодні все.

До зустрічі за тиждень! І нехай Microsoft Office вас лише тішить!

Пробачте, що довго не писав нічого нового – після повернення з тренінгу у мене видався дійсно пекельний тиждень – купа лекцій у коледжі, безліч “побутових” справ, які потребували як часу, так і фізичної праці, треба було підготувати декілька важливих документів і презентацій, і про тренування також не забути.

І ось, нарешті, у мене знайшлась вільна хвилинка аби почастувати вас чимось цікавеньким.

Сьогодні я розповім вам як перетворити ваш браузер на …простий текстовий редактор.

Використовуємо готові рішення

Звичайно ж, існує безліч розширень-записників для нашого улюбленого Chrome. А деякі з них навіть вміють працювати і в оффлайні – наприклад, я певний час використовував Quick Note – це справжній нотатник з можливостями пошуку і списком нотатків.

А якщо вам потрібна “важка артилерія”, то згадайте про EverNote, Simplenote, SpringPad або  Wiz Note. Кожен з перелічених сервісів може використовуватись через веб-інтерфейс, має безліч клієнтів (в тому числі більшість з них мають і розширення для chrome). Мій фаворит – Evernote, хоч клієнти інших сервісів також встановлені на моєму трансформері.

Робимо “власноруч”

Існуючі програми – це, звісно, добре, однак не для нас. Ми як справжні гіки любимо “покопирсатись під капотом”, зробити щось самотужки, розібратись як і чому усе працює.

Тож, спробуємо створити мінімалістичний записник власноруч.

Все, що треба зробити аби досягти мети – це відкрити браузер і написати у адресному рядку ось таке:

data:text/html, <html contenteditable>

У чому полягає сенс написаного, вважаю, зрозуміло без додаткових пояснень – просто перекладіть з англійської. Писати подібні речі у Internet Explorer я не пробував, проте колеги кажуть, що для нього це задача, на жаль, непосильна. Результат виглядає таким чином:

Зверніть увагу – ви можете навіть використовувати різні накреслення шрифтів – напівжирний, курсивний і підкреслений текст! Як саме? Знайомими з Word’у клавіатурними акордами Ctrl+I, Ctrl+B і Ctrl+U. А зберегти написане можна – так, я розумію, що ви всі вже здогадались – за допомогою Ctrl+S!

Звичайно ж, ви можете винести це “посилання” на панель закладинок і надалі викликати такий саморобний нотатник одним кліком мишею – зверніть увагу на другий зліва букмарклет на моєму попередньому скріншоті! Аби зробити це, слід натиснути Ctrl+D або просто перетягти посилання з адресного рядка на панель закладинок.

А для тих, хто хоче особливої краси, якийсь невідомий, але талановитий чолов’яга залишив на PasteBin вдосконалений варіант букмарклету, який зображає у браузері розлінований папір учнівського зошита, що створює відчуття паперових нотаток.

Аби скористатись ним, треба перейти за посиланням і зкопіювати вміст поля RAW Paste Data. Тепер треба лише вставити вміст буферу обміну у адресний рядок браузера – і можна насолоджуватись результатом:

Чудово, чи не так?

Це “посилання” вже однозначно слід додати на панель закладинок, аби не копіювати його постійно з PasteBin у адресний рядок.

Що ж, наразі на цьому все. Якщо ж вам хочеться дізнатись більше про те як саме працює трюк, описаний вище, зверніться до оригіналу.

До зустрічі за тиждень!

P.S. А наступного тижня я планую розповісти вам про мою нову електронну іграшку для фітнесу

Прошу вибачення за те, що давненько не писав нічого нового. Місяць видався просто шалений: тренінги, потім – у вихідні – святкування десятої річниці нашого весілля, і одразу ж з понеділка – новий тренінг. Тож плани по написанню нових статей довелось відкласти.

А сьогодні я спеціально виділив хвилинку, аби поділитись з вами своїм новим відкриттям – чудовим LAN-месенджером, який дозволяє спілкуватись у локальній мережі навіть без під’єднання до Internet. Зветься ця штука Squiggle і я днями почав використовувати його для щоб під час тренінгу ділитись з моїми студентами корисними посиланнями.

Як часто вам кортіло поспілкуватись з колегою, який працює у сусідній кімнаті, але витрачати кошти на телефонні розмови не хотілось, а йти було ліньки?:-) Тепер є вирішення подібних проблем!

Почну з того, що Squiggle – це проект з відкритим програмним кодом і живе він на CodePlex. Як, ви не знаєте що то є CodePlex? Це хостинг відкритих проектів, побудованих на базі технологій Microsoft. Тут ви можете знайти безліч корисних програм і до того ж абсолютно безкоштовно.

Наприклад, саме тут живе Droid Explorer – програма для керування файлами, які містяться на вашому телефоні або планшеті під керуванням Google Android. Тут же можна знайти HTC Home for Windows – чудовий віджет погоди у стилі фірмового інтерфейсу HTC. Саме звідси ви можете завантажити Windows 7 USB/DVD Tool- інструмент для встановлення Windows з флешки. Саме тут можна взяти Windows 8 StartMenu, яке поверне назад меню “Пуск” у Windows 8 і ще безліч корисних речей.

Для програмістів і студентів, які вивчають програмування, CodePlex – просто рай, оскільки ви можете завантажити вихідні коди програм і просто повчитись прийомам програмування. А адміністратори можуть знайти тут безліч безкоштовних утиліт для налагодження серверних продуктів Microsoft і не тільки.

Однак, я трохи відволікся від теми моєї розповіді.:-) Повертаюсь до Squiggle.

Як я вже говорив, це програма для обміну миттєвими повідомленнями або месенджер. І це не просто месенджер, а месенджер для локальної мережі. Тобто ви можете спілкуватись з ким завгодно у межах внутрішньої мережі вашого офісу – ні сервери, ні навіть Інтернет з’єднання для цього не потрібні!

Програма абсолютно безкоштовна і, що дуже важливо, не потребує встановлення – просто завантажив, розпакував на диск або флешку, запустив – і все! Якщо у вас немає прав встановлення програм на робочій машині – не біда – встановлювати нічого не треба.

Навіть реєструватись не треба – просто ввели своє ім’я (або прізвисько:-)), групу (наприклад, номер кімнати чи назву відділу, в якому працюєте), натиснули Sign In і все – ви в мережі і можете спілкуватись з будь-ким у вашому офісі, хто також запустив цю програму і увійшов у неї!

Інтерфейс програми досить простий але стильний. Ось так, наприклад, виглядає основне вікно:

Як бачите, зараз я веду тренінг 10232 і у мене сім студентів.:-)

Можливості програми також на висоті – можна спілкуватись з людьми як наодинці, так і з групою, або відправляти повідомлення усім одразу. Можна обмінюватись файлами:

У режимі чату можна відправити файл, відправити поштове повідомлення, “потрясти” вікном на машині спів спів-бесідника аби розбудити його:-), змінити шрифт, використати смайлики і навіть розпочати голосовий чат!

Аще Squiggle здатен зберегти історію бесіди і навіть надає можливості пошуку по історії! Wow! І все це абсолютно безкоштовно!

Звичайно, LAN-месенджерів існує досить багато (ось і ось). Проте, якщо вам потрібен легкий, зручний, функціональний і безкоштовний варіант – Squiggle – це ваш вибір!

Тож не зволікайте – починайте спілкуватись з колегами! Або навіть з членами вашої родини – у домашній локальній мережі. А якщо у вас є технічні питання по Squiggle – ось відповіді на деякі з них.

Приємного спілкування і до зустрічі за тиждень!

Після трьох днів копирсання у реєстрі та інших подібних розваг я нарешті змусив метро-додатки працювати. Wow! Нарешті!

І ось сьогодні я хочу розповісти вам про ті корисні метро-програми, які я встановив на свою машину.

Скажу чесно – я не розглядаю метро як щось дійсно корисне – це лише візуальна прикраса, яка стоїть осторонь робочого столу і може використовуватись у випадках, коли просто хочеться погратись. На мою думку, краще будо б об’єднати метро і класичний робочий стіл. Однак, про це я розповім пізніше.

А зараз – про деякі метро-програми, які я встановив як тільки у мене запрацював Windows Store.

Товари першої необхідності

Перше, що я встановив – це офіційний додаток Google. Дійсно, річ чудова -  не лише пошук, а й швидкий доступ до популярних сервісів Google:

Наступним кроком було встановлення годинника для стартового екрану – Time Tile. Дивно, що Microsoft забула про таку дрібницю, як годинник на стартовому екрані

Далі я встановив Yellow Note аби мати змогу робити швидкі нотатки на стартовому екрані.

Далі, звісно, налагодив стандартні програми “Погода”, “Календар” і “Пошта”. З цих трьох програм іноді я користуюсь лише погодою. “Пошту” і “календар” я використовую лише у якорсті живих плиток, що відображать останні повідомлення з GMail та події з календаря Google.

Віртуальні подорожі

Сподобалась також стандартна програма “Travel” – демонструє дуже мальовничі куточки світу на своїй живій плитці. А запустивши її можна переглянути чудові панорами цих самих мальовничих місць:

Ще одна в чомусь подібна програма – Fresh Pictures – також чудові фото на живій плитці і насолода повнорозмірними фото у програмі:

Комунікації і новини

Також я, звичайно, встановив оновлений Skype, хоч останным часом ним практично і не користуюсь.

Подумав про встановлення Remote Desktop і Team Viewer Touch, але поки що вирішив обійтись десктопними версіями.

Говорячи про соціальне життя, слід згадати News BENTO – для перегляду новин і читання стрічки з Google Reader:

Хоча, не думаю, що буду інтенсивно користуватись цією програмою, осцкільки новини я читаю переважно на планшеті.

TweeTRO для роботи з Twitter:

І знову ж таки – тві-стрічку я зазвичай переглядаю на планшеті.

TV.ua – програма передач українського телебачення:

Разів зо два запускав.

Що ще?

Офіційні додатки Lifehacker, Onegadget, TED, Wikipedia…

Хоч знову ж таки – все це я переглядаю на планшеті.

“Хабраленту”  ставити не став – для цього в мене також є чудова Android-програма на планшеті.

Також встановив “Гороскоп” – непогано, однак, без живої плитки

Навігація, нотатки, мультимедія та інше

Звісно ж, замість недолугих Bing Maps я встановив G Maps і Яндекс-карти:

Метро-версії Evernote і Skitch також знайшли місце на моєму стартовому екрані:

Також встановив (але ще не дійшли руки спробувати) Multimedia 8 – універсальний програвач медіа-файлів і TuneIn Radio, яке у мене чомусь не запрацювало (Stream Error), хоч на планшеті працює “на ура”. Проте, натомість є Muz.ru Music Box:

Ще я завантажив Barcode Generator (знадобиться):

і Fresh Paint – просто чудову “малювалку”:

Слід також згадати SpeedTest 8 – метро-версію популярного інструмента для вимірювання швидкості інтернет-з’єднання:

А ще я встановив Backgrounds Wallpapers HD для пошуку нових шпалер робочого столу:

і,мабуть, найкорисніша з усіх метро-програм – Bing my lockscreen, яка дозволяє автоматично змінювати шпалери екрану блокування системи на свіжу HD-картинку з Bing:

Для доньки, яка у захваті від Fresh Paint, я встановив також Microsoft Mahjong – чудова графіка, спаржнє задоволення від гри:

На останок

Також спробував Metro Commander, однак навігацію по файловій системі у метро-режимі реалізовано просто огидно, тож він у мене не прижився.

Ще умене є Toolbox – шість в одному – веб, погода, годинник, калькулятор і т.д. – іноді використовую його як заміну скрінсейверу,

і Gym Guide – просто непоганий довідник вправ на всі групи м’язів:

Ну, ось нарешті і все.

В результаті, мій стартовий екран виглядає ось так:

Висновки

Як я вже говорив вище, я особисто не вважаю метро штукою корисною. Чому?

1. Виглядає вона гарно, але досить чужою для користувачів десктопних ПК (на планшетах, можливо, ситуація буде іншою).
2. Щоб примусити метро-додатки працювати (принаймні, після оновлення з Windows 7) треба дуже потрудитись
3. Метро-додатки працюють іноді дуже дивно – запускаються лише з другої-третьої спроби, підгальмовують, не можуть з’єднатись з сервером, тощо
4. На моїх двох моніторах 23” з роздільною здатністю 1650х1080 все виглядає дуже великим, навіть шкода стає місця на екранах, яке використовується так неефективно
5. Більшість з нас стартовий екран буде бачити лише при запуску програм – в мить після натиснення клавіші Win і перед введенням першої літери назви потрібної програми

Тож, на мою думку, штука то красива, але – просто іграшка. Краще було б об’єднати традиційний робочий стіл і метро – користі було б більше. Ось, наприклад, як я зробив це з допомогою Omnimo for Rainmeter:

До речі, у лівому нижньому кутку – системне меню start8, яке також допомогає об’єднати метро і традиційний робочий стіл:

Ну, ось на сьогодні і все.

До зустрічі за тиждень, друзі!

P.S. У статті немає посилань на завантаження описаних програм. Чому? Тому що встановлюються вони з Windows Store. Просто клацніть лівою кнопкою миші по плитці Store на стартовому екрані, а потім натисніть Win+C, або відведіть курсор миші у правий верхній кут. Ви побачите іконку Search. Натисніть на неї, введіть назву програми і вам її знайдуть!

Я знову повернувся додому і надовго – протягом місяця я буду керувати практикою з “Технологій розробки ПЗ” в ППК НТУ “ХПІ”. Тож, буду радувати вас новими статтями частіше.

Те, що я хочу розповісти вам сьогодні, можливо, для когось з вас не буде новиною. Я вже кілька разів писав про Bing – багатообіцяючий пошуковк від Microsoft, і про те, як отримати на Робочий стіл чудові шпалери, якими так славиться цей сервіс. Скажу чесно – в реальному житті я використовую лише два пошукових інструмента – Google і Wolfram. Однак, час від часу я перевіряю також, що відбувається з Bing і кожного разу бачу, що сервіс рухається у правильному напрямку і у нього дійсно велике майбутнє.

А не так давно у нас з’явилась можливість отримати послуги Bing прямо з Робочого столу нашого комп’ютера!

Я маю на увазі невеличку (1,4 Мб) програмку, недавно випущену Microsoft, яка носить назву Bing Desktop. Зараз програма перебуває у статусі бета-версії і вміє небагато, однак вже видно, що подивитись на неї варто. Завантажити її можна звідси.

Що ж робить ця програмка? Поки що вона дозволяє вам робити лише дві речі:

1. шукати з використанням Bing прямо з вашого Робочого столу. Пам’ятаєте подібну фічу у Google Desktop? До речі, в моїй поточній темі Rainmeter теж є відповідний віджет.

   

2. Bing Desktop автоматично змінює шпалери робочого столу у відповідності до сьогоднішніх фонових шпалер стартової сторінки Bing

Негусто? Так, але згадайте що це ж ще тільки бета! З часом функціонал програми буде розширено. До того ж, завантажувати і встановлюваті її нові версії самому вам не знадобиться – Bing Desktop буде автоматично оновлюватись через Windows Update!

На сайті вказано, що программа доступна лише користувачам з США, однак, ви також можете завантажити її і використовувати без жодних обмежень. Якщо ж вам знадобиться допомога, ви можете переглянути онлайнову допомогу з продукту.

До речі, Bing Desktop – не єдиний продукт від Microsoft, пов’язаний з Bing. Ви можете також завантажити набір шпалер робочого столу Bing Wallpaper Pack і Bing Bar для Internet Explorer.

P.S. Не так давно, на thevista.ru я прочитав про Bing у стилі Metro.

Такий стиль мені дійсно подобається, треба буде випробувати…