Даруйте, що довго не озивався – проводив три різні тренінги поспіль, тож викроїти трохи часу на щось інше було важкувато. Але сьогодні я вдома і хочу розповісти вам як відновити запуск MSIE в метро-режимі, якщо він відмовляється це робити.

Десь місяць з тому, дуже невчасно – в розпал чергового тренінгу, мій планшет MyTab U30GT2 почав дико “глючити”, тож не довго думаючи я придбав новий – CHUWI Vi8 Super Edition. Проте, рівно через місяць новий планшет теж зіпсувався – з’явились смуги поверх зображення. Тачскрін працює, як і раніше, відмінно, картинка через HDMI виводиться чудово, однак, півекрану у смугах. Підозрюю, що просто відійшов або відклеївся шлейф – подібна проблема була в мене колись з моїм трансформером від ASUS і виправили її за 20 хвилин.

Продавець, в якого я придбав планшет – компанія SMARTMOBI – два тижні годувала мене обіцянками дати координати для самостійної відправки планшету до Китаю на гарантійний ремонт, однак, й досі цього не зробила. Жоден з сервісних центрів подивитись планшет теж не захотів, тож зараз він лежить вдома, в рідному пакуванні, в повній комплектації, і використовуватись може лише з підключеним монітором.

Однак, за час користування цим пристроєм, що дозволяє використовувати Android 4.4.4. та Windows 8.1.1, перемикаюсь між ними за бажанням, я зрозумів, що Windows на планшеті – це все ж зручно! І навіть Internet Explorer, який я, м’яко кажучи, не люблю, в метро-режимі є досить зручним браузером!

Перша програма, яку я встановив у Windows на новому планшеті – це, звісно ж, Google Chrome. Поступово автоматично завантажились і встановились всі мої додатки для Chrome, “прийшли” також збережені паролі та закладинки.

Однак, після першого ж запуску Chrome у метро-режимі (в якому він не надто відрізняється від десктопного, якщо не рахувати панель завдань та меню з ChromeOS) Internet Explorer відмовився запускатись в метро-режимі.

Однак, метро-режим на планшеті – це досить зручно, я навіть знайшов аналоги більшості звичних Android-програм. Тож браузер теж хотілося б теж використовувати в повноекранному, тач-орієнтованому режимі.

Як же вирішити цю проблему?

В Інтернеті є безліч статей на цю тему (наприклад, ось ця і ця), однак, є ще один, дуже простий спосіб відновити можливість використання Internet Explorer у метро-режимі.

Слід відкрити “Панель керування” і перейти до розділу Programs > Default Programs, де клікнути на посиланні Set your default program.

А далі все просто – зліва обираєте Internet Explorer і натискаєте Set this program as default.

Все! Можливість запуску MSIE у метро-режимі відновлено! Можна продовжувати насолоджуватись повноекранним серфінгом!

До речі, хтось може порадити ще якість метро-браузери?

Трохи пізніше слід буде зробити детальний огляд цього чудового пристрою – CHUWI Vi8 Super Edition, а також програм, які я на ньому використовую.

Як я вже говорив, метою було знайти аналоги звичних Android-програм і працювати здебільшого у метро-режимі. Але це буде пізніше.

А поки що все. До зустрічі за тиждень, друзі!
Хай вам щастить!

Як я вже говорив, мій планшет почав поводити себе дивно, причому, якраз тоді, коли був мені найбільше потрібен – в розпал тренінгу. Тож натомість я придбав собі новий пристрій (про який я детальніше розповім пізніше, коли вже складу думку про нього). І пристрій не простий, а з подвійним завантаженням – Windows 8.1 або Android 4.4.4.

Ніколи не думав, що це скажу, але Windows 8.1 на планшеті – це просто казка, задоволення, ба навіть екстаз! Однак, в порівнянні з Android, є кілька дрібних недоліків – зокрема, хотілося б мати зручний індикатор заряду батареї. І якщо серед метро-додатків такого типу я нычого гідного не знайшов, то для традиційного робочого столу я цю проблему вирішив, і зараз розповім як саме.

Все дуже просто – я завантажив і встановив невеличку программу під назвою BatteryBar. Програма має дві версії – ПРО та безкоштовну. ПРО-версія надає додаткові можливості з налагодження зовнішнього вигляду програми, має підтримку тем оформлення, можна також отримувати повідомлення про статус акумулятора та налагодити параметри енергозбереження.

Однак, мені вистачило безкоштовної версії. Тепер в панелі завдань мого пристрою відображається статус батареї з вказанням відсотку заряду або часу роботи, що залишився (перемикається дотиком). Також можна відкрити панельку з детальною інформацією.

Все! Жодних налаштувань програма не потребує, вона просто працює.
Дуже зручно, думаю, власникам ноутбуків ця штука теж стане в нагоді. Тепер би ще знайти “живу плитку” з подібним функціоналом для стартового екрану…

Що ж, на сьогодні все.
До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе!

Користуючись нагодою, хочу привітати всіх жінок з святом весни і краси – Міжнародним жіночим днем!

Нарешті я повернувся з Києва, де проводив черговий тренінг з HTMl5/CSS3/JS, тож поспішаю поділитись з вами особистим відкриттям цього місяця.

Я не буду розповідати про систему “розумного дому” від Broadlink – мабуть прибережу цю історію до наступного разу, хоч мені без проблем замінили RM Pro за гарантією, я без проблем підключив розумні вимикачі, і цього разу все запрацювало. Однак, роботу ще не закінчено – мені ще треба трохи переробити проводку у залі (що мене трохи лякає), плюс в мене є ще кілька ідей щодо облаштування розумного дому, які я планую поступово втілювати в життя, та й певних компонентів поки що бракує (з поточним курсом долара купляти щось не дуже хочеться). Тож, потерпіть ще трохи.

А сьогодні ж я хочу розповісти про СПРАВЖНІЙ Microsoft Office для мобільних пристроїв. Нарешті! Алілуйя!

Як ви, можливо, пам’ятаєте, я вже багато разів писав про офісні застосування Android-пристроїв. Кожного разу мені вдавалось знайти майже ідеальне рішення, майже ідеальний офісний пакет для мого планшету, проте слово “майже” кожного разу залишалось, тож мрія мати на Android-пристрої справжній “офіс” від самої Microsoft залишалась лише мрією…

Однак, часи змінювались, і Microsoft теж змінювалась. Тепер це зовсім інша компанія – нова Microsoft лояльно ставиться до вільного ПЗ, ба навіть деякі свої продукти надає у користування на безоплатній основі, пише ПЗ для Android та інших платформ, бере участь у вдосконалення ядра Linux…

Так, свого часу Microsoft випустила Microsoft Office для Android, я звісно ж, зрадів, одразу ж завантажив і встановив… і що ви думаєте? – виявилось, що ця версія “офісу” могла використовуватись лише для роботи з файлами, які зберігаються в OneDrive та SharePoint! На жаль, з локальними файлами працювати було неможливо. Так, в Інтернеті можна було знайти модифіковану версію пакету, яка дозволяла працювати з документами локально, однак за сіоїми можливостями цей “офіс” був на рівні Microsoft Office Mobile для Windows Mobile, який свого часу мене сильно розчарував і тому був замінений на SoftMaker Office, або Microsoft Office for NOKIA Belle, який на моєму NOKIA C7-00 також поступився місцем Picsel Office. До речі, обидва пакети “живуть” й досі, і теж мають версії для Android.

Однак, часи, як я вже говорив, змінювались. З появою проекту Microsoft Garage, а особливо, поглянувши на їхні програми для Android, я знову почав плекати надію побачити врешті-решт СПРАВЖНІЙ Microsoft Office для Android.

І ось, нарешті, на початку лютого сталось диво! Тепер ми можемо встановити на свої планшети оригінальний Microsoft Office для Android, який здатен працювати з локальними файлами, ба навіть більше – він виглядає практично так само, як Office 2013 для Windows! Зустрічайте:

• Word
• Excel
• PowerPoint

А якщо ви хочете більшого, то ось вам ще OneNote, Outlook і ще цілий ряд продуктів Microsoft.

До речі, OneNote, звісно ж, поки що не дотягує до рівня Evernote, однак з Google Keep вже цілком може конкурувати, тож раджу придивитись до Android-версії OneNote уважніше! Outlook для Android теж цілком “на рівні”.

А що стосується “офісу”, то він тепер – абсолютно справжній, хоч деякі файли все ж пропонує спочатку “опрацювати нашою веб-службою”, а вже потім надає можливості з їх редагування.

Деталі про офісний пакет від Microsoft для Android-планшетів ви можете дізнатись, відвідавши відповідну сторінку на Office Online, або почитавши детальний огляд пакету на Tablet PC Review.

Що ж, на цьому на сьогодні все.

До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе та своїх “половинок”, і не забудьте передати їм мої привітання з 8 березня!

Не так давно я писав про те, як з допомогою Xposed Framework реалізувати на планшеті справжній багатовіконний режим. Проте, на цьому мої експерименти не припинились і сьогодні я хочу продовжити розповідь про свої спроби зробити Android повноцінною заміною настільному ПК.

Хочу відмітити, що протягом останніх кількох років планшет я використовую у 90% випадків. 10%, що залишились – це робота з віртуальними машинами (для чого потужностей мобільних пристроїв, природньо, не вистачає) і створення документів зі складним форматуванням (мобільні офісні пакети поки що можуть не все). Тож можливість працювати одночасно з кількома програмами – це саме те, чого не вистачає стоковому Android.

Реагуємо на повідомлення як в CM

Тож, ви встановили Xposed Framework і проробили ті ж маніпуляції, що і я.

Думаю, ви не могли не помітити, що запуск вікон програм через ярлики у області повідомлень, як пропонує Halo))) – не найкращий і не найзручніший варіант. Тож я вирішив пошукати альтернативу і дійсно дещо знайшов.

Перша програма, яку я знайшов і встановив, -  Floating Notifications. Ця штука реалізує функціонал, подібний до Cyanogenmod (CM) – спливаючу “бульбашку” повідомлень. Що цікаво, в налаштуваннях програми є можливість увімкнути запуск програм у вікнах!

Чудово! Проте, таким чином відкривати у вікнах можна лише програми – джерела  повідомлень. Floating Notifications, на жаль, не є справжнім лончером.

Так, я чув про Bubble Launcher, проте щось він мені не припав до смаку, тож я продовжив пошуки.

Беремо приклад з SAMSUNG

Наступним мені на очі потрапив MultiWindow Sidebar – програма яка додає на екран бічну панель швидкого запуску (на кшталт тієї, яку надає Unity в Ubuntu). Фішка в тому, що запустити програми з її допомогою можна також у віконному режимі!

Щось подібне реалізовано у планшетах та плафонах від SAMSUNG, а тепер ви можете отримати такий же функціонал на мобільному пристрої від буль-якого виробника. Зручно на великому екрані працювати з двома програмами пліч о пліч.

Виглядає це так:

Оце вже щось! Хоч, звісно, ідеалу не існує, і MultiWindows Sidebar теж має певні недоліки:

• запустити можна лише програми з числа доданих на панель швидкого запуску. Вам не вдасться таким чином відкрити у вікні будь-яку з встановлених програм.
• розраховано все це щастя у першу чергу на портретну орієнтацію екрану, тож коли на планшеті відкрити пліч о пліч дві програми, вони розташуються зверху-вниз, а не зліва-направо – доведеться впорядковувати розташування вікон вручну.

Twitter і браузер у вільному плаванні

Ще одна програма, яку я встановив, хоч вона й не використовує Xposed Framework, – це Tweet Baloon – плаваючий Twitter-клієнт. Не можу сказати, що я вражений його функціоналом, проте, виглядає непогано:

Дуже схоже на Link Bubble або Hover Browser, який я досить часто використовую:

Так, є ще Portal, який об’єднує в собі функціонал обох програм, проте мені він теж чомусь не сподобався.

і знову SAMSUNG. Чи, може, SONY?

І остання річ, яку я зробив – це ввімкнув у GravityBox таку річ, як “Кнопка користувача”. Це дозволило мені  додати у лівий кут панелі навігації кнопку виклику невеличкого меню для запуску улюблених програм – на кшталт того, як це зроблено у планшетах SAMSUNG або SONY:

А можна було б ще й ввімкнутище й секторне меню, як у стоковому браузері Android:

Виглядає крути, проте, знову ж таки, мені не дуже до вподоби…

Ось таким чином я зробив свою роботу з планшетом зручнішою. Так, хтось скаже “ це все понти”, і буде частково правий, проте дещо з того, про що я розповів вище, – дійсно зручні і потрібні речі.

Що ж, на цьому все.

До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!

P.S. Хочу спробувати ще Floating Apps – люди кажуть, дуже непогана річ.

Я вже не раз звертався до проблеми роботи з офісними документами на Android-пристроях, пробував найрізноманітніші мобільні офісні пакети і розповідав про них на сторінках цього блога.

Однак, якими б чудовими не були QuickOffice, Kingsoft Office, Google Drive та AndrOpenOffice, все ж таки, хотілося б мати можливість використовувати на планшеті Microsoft Office…

Дійсно, спроби зробити це вже були, хоча б з допомогою віддаленого доступу – згадайте про onLiveDesktop та CloudOn (до речі, я теж про них колись писав). Проте всі вони не були вдалими, оскільки мали певні недоліки. Сьогодні ж я розповім вам про продукт, який може стати вирішенням проблеми.

”Рідний” мобільний офіс?

Першим моїм кишеньковим комп’ютером був фантастично зручний 
SONY Clie T615 з Palm OS на борту.

У якості офісного пакету я використовував спочатку Documents To Go,
а потім – QuickOffice який зараз належить Google).

Було не дуже зручно, але мої потреби задовольняло. Та й взагалі – на ті часи редагувати офісні файли на кишеньковому пристрої – це була справжня фантастика! А Palm OS й досі здається мені найзручнішою мобільною ОС всіх часів та народів. На пристрої з ОС від Wicrosoft я перейшов ли ше тому, що мені був потрібен GPS, а Palm OS-пристрої чомусь з ним не дружили. І ось саме тут на мене чекала несподіванка.

Якщо ви, як і я колись, використовували Office Mobile на світанку ери мобільних пристроїв – на КПК під керуванням Windows Mobile, вас не шокує те, що я зараз скажу. А сказати я хочу, що на жаль, Microsoft ніколи не вдавалось зробити нормальний офісний пакет для мобільних пристроїв.

За часів Windows Mobile користуватись “рідним офісом” було практично неможливо, хіба що лише як переглядачем файлів Excel, PowerPoint та Word. Тому я особисто використовував SoftMaker Office – він дозволяв не лише переглядати, а й створювати файли всіх типів.

Розчарувавшись в Windows Mobile, з Windows Phone я вирішив не зв’язуватись, до того ж, з’явились перші версії Android і я вирішив перйти до табору Google. З впевненістю стверджувати щось стосовно Windows Phone я не можу, однак, знайомі, які користувались цією ОС, говорять, що Office Mobile там такий же нікчемний, як і на Windows Mobile. До речі, більшість з них вже мігрували до Android. Єдиний “майже справжній офіс” (знову ж таки за твердженнями очевидців, оскільки сам я Microsoft Surface RT, на жаль, в руках не тримав) – на Windows RT.

Під Android “рідного” офісного пакету від Microsoft довгий час не було, потім з’явився Microsoft Office Mobile – спочатку лише для підписчиків Office 365, а потім і для всіх бажаючих. І що ви думаєте? Ситуація точно така ж, як і в Windows Mobile – абсолютно нефункціонально, купа дрібних проблем, і до того ж, навіть іноді спотворюються документи.

Тож вже згадувана вище четвірка – QuickOffice, Kingsoft Office, Google Drive та AndrOpenOffice – саме те, що треба для власників Android-пристроїв. До речі, на так давно з’явились окремі додатки для роботи з документами і таблицями Google. Та й Documents To Go все ще у справі…

Проте, як я й говорив, хочеться справжнього “рідного” офісного пакету від Microsoft. І не так давно з’явились провісники добрих новин в цьому напрямку. Таких новин – аж дві.

Безкоштовний “хмарний офіс”

Ми вже давно використовуємо Office Web Apps у SkyDrive, а порівняно недавно з’явилась можливість використовувати “хмарний” офісний пакет, пройшовши за посиланням http://office.com. А далі ви можете використати свій обліковий запис Microsoft і працювати зі своїми документами з OneDrive.

У браузері (звісно ж Google Chrome) на планшеті працює більш-менш нормально:

Однак, це знову ж таки, не справжній “офіс”, а Office Web Apps, які не можуть похвалитись повним функціоналом. Так, цей варіант підійде якщо ви хочете швидко “накидати” чернетку документа з нескладним форматуванням або внести прості правки. Звісно, більшості користувачів їх можливостей вистачить. Але для серйозних завдань Web Apps не застосовні.

Ще один недолік – це використання браузера, тобто для роботи з документами вам весь час потрібен Інтернет.

Microsoft Azure RemoteApp

А це вже зовсім інша річ. Так, Інтернет теж весь час потрібен, але ви отримуєте віддалений доступ до справжнього, повноцінного Office 2013 (точніше, Word, Excel та PowerPoint).

Аби почати, слід зайти сюди і завантажити програму для Windows. Це на випадок якщо таким чином ви хочете працювати з Windows-пристрою. Виглядатиме це так:

Запущені програми можна використовувати так само як і локально встановлені. Працює все дивовижно швидко і безпроблемно.

Все ідеально? На жаль, ні, оскільки зберегти свою роботу ви можете лише на демо-машині у хмарі Windows Azure.

Якщо у вас є підписка Azure – проблем немає, ви навіть можете налагодити роботу цього сервісу і додати власні програми, які повинні запускатись таким чином. А місця під документи вам нададуть аж 50 Гб! Проте, не безкоштовно – безкоштовною ця штука є лише протягом періоду тестування. Детальніше про Azure RemoteApp ви можете почитати тут або тут.

Для Android же вам необхідно встановити з маркету Microsoft Remote Desktop. В ньому зліва є вкладинка Microsoft RemoteApp (якщо ви вже спробували цю річ на великому комп’ютері) – саме вона вам і потрібна.

Далі все просто – вказуєте свій обліковий запис і отримуєте можливість запуску Word, Excel або PowerPoint. Хочу сказати, що працює софтинка дуже нестабільно (навіть на моєму планшеті з досить непоганими характеристиками), можливо в цьому винна Android KitKat? Одним словом, нормально скористатись віддаленими офісними додатками на планшеті мені так і не вдалось. Можливо, вам пощастить більше…

Ось саме з цих причин я і говорив, що це поки що лише провісники добрих новин. Але, впевнений, – час, коли ми зможемо повноцінно використовувати Microsoft Office на мобільних пристроях – не за горами!

На цьому все.

Наступного тижня, як і обіцяв, я розповім про продовження моїх експериментів з багатозадачністю та багатовіконністю під Android.

Тож до зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!

З Днем Перемоги вас!

Наші закляті “брати” намагались зіпсувати нам свято, з особливим цинізмом організувавши чергову бійню. На щастя, картинки, яку вони прагнули показати – напади на ветеранів під час святкування – жоден телеканал не отримав. Ну просто не могло цього бути в нашій країні!

Щоправда, й справжніх ветеранів, мабуть, практично не залишилось. Мій дід (до речі, родом з Бєлгородської області), у війну був розвідником. Одного разу, взимку, він майже добу просидів у болоті, у холодній воді, спостерігаючи за рухом німецьких військ. Так, він повернувся додому з перемогою, проте отримане переохолодження таки звело його в могилу. Мені жаль, що він помер, коли я був ще дуже малим. Проте, це мабудь добре, що він не бачить,  за яких умов ми святкували День Перемоги цього року і на що зараз перетворився символ перемоги – георгіївська стрічка.

Однак, впевнений, ми все ж переможемо, як колись перемогли інших фашистів у 45-му.

А поки що я хочу розповісти вам про те, як можна гнучко налагодити Android “під себе”, не перепрошиваючи пристрій. За дві ночі мені вдалось в цьому плані дуже багато зробити!

І знову багатовіконність

А почалось все з того, що мені все ж таки хотілось отримати на своєму планшеті багатовіконний режим. Я вже писав про “фірмовий” багатовіконний інтерфейс від Rockchip, який я мав змогу спробувати під Android 4.2.  Проте, працював він не ідеально, реалізований був не надто зручно, і до того ж, іномі самовільно вмикався чи вимикався. Тож в результаті я ним майже не користувався.

Не так давно я оновився до Android 4.4.2, спробував підключити до планшету монітор/клавіатуру/мишу і був приємно здивований тим, як чудово (хоч, поки що й не ідеально) система підходить для використання у якості не мобільної, а основної, “настільної” ОС. Про щвидкодію я вже не кажу – планшет ніколи не працював так “плавно”.

Однак, була одна проблема – в новій прошивці було чимало новинок, а от багатовіконний інтерфейс з якихось причин до неї не включили. Довелось шукати альтернативу. І я її знайшов (деталі – тут і тут)!

Цей рецепт підходить не лише для мого Cube U30GT2, а й для будь-якого пристрою з Android (за винятком тих SAMSUNG-девайсів, де встановлено їх жахливий TouchWiz)! Потрібен лише root-доступ, який у моїй прошивці він був вже “з коробки”. Якщо ж у вас його немає, просто пошукайте в Інтернет, як його отримати для вашого пристрою.Ввпевнений – спосіб легко знайдеться. Але не забувайте – отримуючи root ви, скоріше за все, втрачаєте гарантію!

Що саме треба зробити:

1. Завантажуємо Xposed Installer. Що це таке? Це інсталятор спеціального пакету, який дозволяє вам перехоплючати системні виклики під час роботи системи не змінюючи ніяких системних файлів. Тож ви можете запросто змінити практично все що завгодно (з допомогою доповнень – модулів) і так само просто відмінити ці зміни! Wow!
2. Встановлюємо Xposed Installer, запускаємо його. Обираємо Download, а потім – Install/Update:

   

3. Перезавантажуємо пристрій
4. Знову запускаємо Xposed Installer і йдемо до секції Download. Встановлюємо модуль xHaloFloatingWindow:

   

5. Перезавантажуємо пристрій
6. Знову запускаємо Xposed Installer, йдемо до секції Modules та активуємо його (ставимо позначку):

   

7. Встановлюємо Halo))). Так, ви можете отримати цю програму з маркету, однак, багато хто з користувачів говорить, що вона не працює. В мене теж запрацювала не програма з маркету, а завантажена звідси.
8. Запускаємо Halo))) і обираємо ті програми, які ми хочему вікривати у вікнах. Вони залишаться в області повідомлень і звідти їх буде просто запустити:

   

9. Все! Готово! Тепер ви можете запускати програми у вікнах! Хоч я б радив все ж зайти до налагоджень xFloatingWindow і “тонше” налагодити поведінку вікон, параметри їх відображення тощо.

Якщо так буде зручніше, ось відеоінструкція:

Сподівюсь, у вас все вийде. У мене ж вийшло трохи не те, чого я хотів. Так, вікна відкривались, однак одночасно я міг бачити на екрані лише одне вікно. Виявляється, це типова для KitKat проблема. На щастя, я зміг виправити цей дивний глюк, встановивши модуль з довгою, проте, красномовною назвою – FixVisibilityOfMultipleNonFulscreenActivities.

Тепер мій планшет, будучи під’єднаним до монітора, поводить себе як справжній стаціонарний комп’ютер! І працює все це набагато швидще і зручніше, ніж “рідний” багатовіконний режим!

Інші корисні модифікації

Увійшовши у смак, я встановив ще кілька Xposed-модулів. Ви легко знайдете їх у секції Download в Xposed Installer або в офіційному репозиторії:

• Ex-Themer[KK] – дозволив змінити іконки рядка статусу, навігаційної панелі, колір годинника тощо.
• GravityBox [KK] – це просто бомба! З його допомогою я змінив набір плиток налагоджень та їх порядок (наприклад, додав плитку для знімка екрану),  пересунув годинник в центр рядка статусу, відобразив у рядку статусу заряд батареї у відсотках, а також швидкість завантаження та відвантаження, увімкнув звукові сигнали при підключенні, відключенні зарядного пристрою та по закінченню зарядки. Також індикатор батареї у мене тепер блимає зеленим під час зарядки. А ще при перемиванні між програмами я бачу обсяг вільної пам’яті і можу закрити все одніїєю кнопкою. Ага, ще одне – на колі розблокування у мене тепер шість ярликів програм, до яких я можу потрапити одразу з екрану розблокування пристрою. Дуже всім раджу цей модуль!
• XSSID Indicator – зрозуміло з назви. Відображає назву Wi-Fi-мережі поряд з годинником.
• Xposed Preference Injector – додає параметри налагодження Xposed до системних налагоджень. Тобто тепер можна не запускати Xposed Installer – просто зайти до налагоджень системи – все там.
• Advanced Power Menu – значно покращує меню вимикання/перезавантаження системи, додаючи пункти для повного перезавантаження, м’якого перезавантаження, перезавантаження до режиму відновлення.

Тепер моя система значно зрудніша для використання, аніж стокова!
І це не всі доступні модулі, в репозиторії їх ще багато, там можна знайти ще щось цікаве і корисне!

Непотрібні кнопки

В принципі, я досяг усього, чого хотів. Окрім одного – мене просто бісять віртуальні кнопки керування гучністю у панелі навігації!

Я ними не користуюсь і хотів би їх сховати, проте, жоден з Xposed-модулів мені цього не дозволив.

І тоді я наважився трохи підредагувати файл /system/build.prop – свята-святих для Android. Оскільки я маю root, я просто відкрив файл у файловому менеджері і дуже легко знайшов потрібний рядок:

ro.rk.systembar.voiceicon=true

Очевидно, що треба було змінити його таким чином:

ro.rk.systembar.voiceicon=false

Я зробив це, перезавантажив пристрій, і… все залишилось, як і раніше. Ці дві кноки так само дратували мене на панелі навігації.

В кінці-кінців, я встановив ROM Toolbox Lite, відредагував файл з допомогою вбудованого в нього build.prop-редактора, встановивши для voiceicon значення true, а за замовчуванням – false. Перезавантажився і, о диво, – кнопки зникли! Wow! Тепер я задоволений!

Ось так я заточив KitKat під свої потреби. Ба навіть придбав KVM аби швидко перемикати монітор/клавіатуру/мишу між комп’ютером та планшетом. Поки що я задоволений.

Що ж, на сьогодні все. До зустрічі за тиждень!

Бережіть себе! Миру вам, злагоди, перемоги над всіма нагараздами! Хай вам щастить!

Це повідомленння я почав писати ще днів зо два тому, шокуючі новини не давали мені спокою, тож я вирішив відкласти роботу над ним – країна ж бо напередодні війни, як не страшно мені про це говорити. І з ким – з братнім народом, з яким багато кого з нас поєднують навіть особисті родинні зв’язки!

Проте потім я вирішив, що все ж таки слід зберігати спокій і працювати у штатному режимі. Паніка зараз нам не допоможе. Я все ж таки сподіваюсь, що до відкритих бойових зіткнень справа не дійде, і у людей по обидва боки кордону вистачить здорового глузду не почати братовбивчу війну через чужі амбіції.

Впевнений, ви так само як і я користуєтесь соціальними мережами. Я маю на увазі не “зависання” у VK (яке я спостерігаю у багатьох своїх студентів), коли, по суті, соцмережі використовують вас, а саме використання їх у якості джерела нової інформації та спілкування з однодумцями.

І зовсім не дивно, що соціальна мережа від Google з нехитрою назвою Google+ знайшла свою аудиторію і стала популярною, як і усі інші сервіси Google. Сам я досить довгий час Google+ практично не використовував, але Google настільки наполегливо підштовхувала нас, користувачів, які “підсіли” на сервіси компанії, до використання її нового творіння, що зрештою Google+ стала для мене одним з основних інформаційних джерел. Одна з спільнотGoogle+, новини якої я читаю постійно – це Holo Android App, де завжди можна знайти цікаві й стильні програми для вашого кишенькового помічника.

Тож, коли клієнт Google+ перестав працювати на телефоні, а на планшеті взагалі зник, я дуже засмутився. Хоч, звісно, врешті-решт вирішив проблему і зараз розповім вам як саме.

Проблема 1 – зник клієнт Google+

Кілька днів тому, розблокувавши екран планшету, я за звичкою вирішив подивитись, чи не з’явилось чогось цікавого в Google+ і виявив, що програма-клієнт для цієї соціальної мережі просто зникла з мого пристрою. Дивно, чи не так?

Звісно, я одразу ж пішов до Google Play аби встановити Google+ знову. Проте, не все було так просто – програма завантажувалась, починала встановлюватись, а потім все закінчилось з кодом помилки 24.

В Інтернеті багвто хто писав (як, наприклад, ось тут) , що стикався з подібними помилками, і подолати їх можна шляхом видалення “сміття”, яке залишилось після видалення програми. Так, я особисто цю програму не видаляв – вона просто дивним чином зникала з пристрою. Але “сміття” пошукати вирішив, дійсно дещо знайшов у /data/data, видалив, перезавантажився, але результату – нуль.

А потім я згадав про SD Maid – програму, якою я колись користувався (у часи Android 2.x) для очистки системи від залишків видалених програм. Тож я пішов в Google Play, знайшов і встановив SD Maid, “почитсив” свій пристрій – і, о диво! – клієнт Google+ встановився і запрацював!

Проблема 2 – не працює автозавантаження фото

Паралельно до проблеми, описаної вище, на телефоні теж вивилась чимала халепа – перестало працювати автозавантаження фотографій на Google+. Я вже так звик, що усі щойно відзняті фото миттєво опиняються у “хмарі”, й до того ж автоматично розпізнаються предмети, які на них зображені! Що ж робити?

Оскільки клієнт нікуди не зник, і всі інші функції продовжували працювати, я вирішив, що треба спробувати просто видалити кеш і всі тимчасові дані й оновлення.

Тож я пішов до налагоджень системи, до списку встановлених програм, відкрив налагодження клієнту Google+ і видалив усе, що міг. Як конкретно це робиться можна почитати де завгодно, наприклад, ось тут.

Звичайно, система одразу ж повідомила, що Google+ слід оновити, що я й зробив. Після цих нехитрих маніпуляцій все запрацювало як слід і тепер мої фото, як і раніше, опиняються у “хмарі” одразу ж після зйомки.

Ось так, досить швидко і просто я подолав проблеми з Google+ на обох моїх пристроях. Можливо, для когось з вас ця історія стане у нагоді, можливо, аби відновити роботу інших важливих для вас програм.

До речі, про пристрої – наступного разу я розкажу вам про свою нову технічну іграшку – фітнес-трекер Fitbit Force.

До зустрічі за тиждень!
Зберігайте спокій і бережіть себе! Хай вам щастить!

Назва цього повідомлення,  можливо, трохи спантеличить власників брендових пристроїв. Коли я використовував ASUS Transformer, мене подібне питання теж не хвилювало, оскількі оновлення прошивки приходили “через повітря” (OTA) і встановлювались поверх існуючої системи зі збереженням всіх програм, налагоджень і даних.

А тепер, коли на зміну “трансформеру” прийшов далеко не такий брендовий, але в кілька разів потужніший MyTab U30GT2, оновлення системи стало не таким вже й простим завданням, оскільки OTA-оновлень немає – треба “перепрошивати” пристрій через USB з втратою всіх даних і програм. Так, Google Play Store, звісно ж, пам’ятає список всіх програм, які ви придбали або завантажили, однак повністю проблему не вирішує – хотілося б просто перезавантажити пристрій після перепрошивки і отримати всі свої програми і дані назад… Інший сценарій – ви придбали новий планшет або телефон і хочете перенести туди всі встановлені програми, іх налагодження і дані, облікові записи, паролі Wi-Fi-з’єднань і т. ін. 

Досвічені користувачі Android, можливо, не знайдуть в цій статті нічого нового, а для інших (а особлило, користувачів моєї моделі планшету) я розповім як вирішити обидві проблеми, описані вище.

Суперсила суперкористувача

Перше, що слід сказати – аби скористатись описаним методом, ваш пристрій повинен мати root-права, що дасть вам повний і необмежений доступ до файлової системи, і свободу змінювати будь-які налагодження пристрою. Отримати ці права не надто важко. Наприклад, для MyTab (CUBE) U30GT2 все робиться просто і швидко за інструкцією, наведеною тут (принаймні, мені це вдалось саме таким чином). Єдина річ, яку мені довелось зробити самотужки – це встановити Supersu для контролю за отриманням root-прав програмами.

Інструкція з отримання root-прав для кожного пристрою своя, тож далі я на цю тему говорити не буду – ви без проблем знайдете в Інтернеті купу статей на цю тему. Єдине, що треба зауважити – у більшості випадків отримання root-прав позбавляє вас гарантії, тож ви робите все на свій страх і ризик!

Робимо резервну копію

Наступне, що вам треба зробити – це встановити Titanium Backup. З допомогою цієї програми ви можете зробити повну резервну копію всього (програми, налагодження, дані), що містить ваш пристрій.

Зробити резервну копію легко – ви просто запускаєте Titanium Backup (звісно, треба підтвердити надання root-прав у вікні, що з’явиться), натискаєте на кнопку “Групповые операции” (у правому верхньому кутку перед кнопкою “Меню”) і обираєте пункт “Сделать р.к. всего пользовательского ПО и системных данных”, відмічаєте все, що бачите (кнопка “Выделить все”)  і напискаєте “Готово” (зелена “галочка” у правому верхньому кутку). Чекаємо доки скінчиться копіювання – все, можемо рухатись далі!

До речі, здоровий глузд має підказати вам, що непоганою ідеєю є до початку копіювання зайти у налагодження програми (“Меню”, “Настройки…”, “Путь к папке с р.к.”) і обрати місцем призначення для створення резервних копій теку на SD-карті або USB-диску.

Оновлюємо систему

Яким саме чином виконується перепрошивка вашого пристрою ви можете знову ж таки дізнатись в Інтернеті. Для мого  ж планшету всі необхідні інструменти, інструкції, і  сам файл прошивки можна легко знайти на офіційному українському сайті виробника. Щоправда, прошивався я не ”рідною” прошивкою, а прошивкою для CUBE U30GT2 – версії пристрою, призначеної для решти світу (мій MyTab U30GT2 – це пристрій, який у питанні “заліза” на 100% йому ідентичний, але виробляється спеціально для України).

Це прошивка на базі Android 4.2.2 з фірмовою фішкою від RockChip – багатовіконним інтерфейсом (який до речі, працює дуже непогано). Прошився я дуже легко і безпроблемно, і єдине, що мене трохи налякало – це дууууже тривалий час початкового завантаження планшету після перепрошивки.

Відновлюємо все на новій версії

Наступний крок теж дуже простий.

Після перезавантаження планшету ви пропускаєте усі пропозиції з налагодження пристрою, входу в обліковий запис Google і т.д.

Все, що вам необхідно зробити – це встановити Titanium Backup і виконати дії, описані вище, у зворотному порядку – “Меню”, “Настройки…”, “Путь к папке с р.к.”, “Определить”, а потім – “Групповые операции”, “Восстановить отсутствующее ПО + все системные данные”. Коли побачите перелік резервних копій, знімайте виділення, а потім відмічаєте все, що має зелений або жовтий колір (це ваші налагодження) і все, що перекреслено (це ваші програми). Чекаєте закінчення процесу, перезавантажуєте пристрій –все, справу зроблено!

А тепер кілька важливих нюансів. По-перше, Titanium Backup потребує root-прав, тож про це або слід подбати самому (див. вище), або можливо, ваша прошивка матиме “фабричний рут”, як у моєму випадку. По-друге, якщо ви не увійшли у свій обліковий запис, ви не зможете завантажити Titanium Backup з Play-маркету, тож краще заздалегіть знайти в Інтернеті і завантажити відповідний apk-пакет і встановити програму з нього. Ну і останнє – повторюсь, після завершення процесу відновлення краще перезавантажити планшет.

Ось і все. Дрібні проблеми (не увімкнулась синхронізація якогось облікового запису, не відобразився віджет, не вмістились ярлики на екрані і т.д.) легко виправити, але основної мети ми досягли – всі програми на місці, їх дані теж, налагодження системи збережено… Просто клас!

Що ж, на цьому все.

До зустрічі за тиждень і вдалої вам міграції!

P.S. Ще дві чудових речі, які я відкрив для себе після оновлення – це диво Google Now і факт, що QuickOffice, виявляється, Google придбав аби зробити цей офісний пакет безкоштовним! Щоправда, в його роботі є нюанси (рідні формати Google Docs відкриваються лише для редагування, тоді як формати Microsoft Office – повноцінно!?), проте, в цілому, ця штука варта уваги!

Нарешті у мене видалась вільна хвилинка аби почастувати вас чимось свіженьким. Початок навчального року видався дуже напруженим – підготовка до занять, робота з групою, облаштування кабінету… А плюс до цього – підготовка і налагодження середовища для розробки під Android мовою C#, в чому я вже давно обіцяв допомогти одному з моїх старих друзів.

Але сьогодні я відносно вільний, тож хочу розповісти вам про три моїх недавніх яскравих враження, що (як це не дивно) стосуються Android. Мова в нас піде про те, як відображати системні повідомлення з планшета на екрані великого ПК, про новий лончер, який я почав використовувати, а також про те, яким чином Android може стати реальною альтернативою Windows. Така собі невеличка підбірка хитрощів і порад.

З планшета – на ПК

Почну з програми, яка здійснила мою давню мрію – працюючи на великому комп’ютері бачити що відбувається на планшеті. Я маю на увазі не віддалене керування планшетом – цю забаганку задовольнити неважко, і про це я вже писав. Мова йде про системні повідомлення – про встановлення нової програми, наявність оновлень, нове повідомлення, підказки Google Now і т.ін.

Виявляється, це можливо, до того ж – без зайвих зусиль! Бажаний функціонал реалізується завдяки наявності в поточній версії мого улюбленого Chrome фічі під назвою Rich Notifications. Здогадались? Так, все що вам потрібно мати на великому ПК для початку – це сучасну версію браузера Google Chrome (починаючи з версії 28) – саме він буде відповідати за відображення повідомлень. Тільки треба буде встановити через Chrome Web Store розширення під назвою Krome.

А на Android-пристрій, повідомлення  з якого хочеться транслювати на великий ПК, слід встановити сам мобільний додаток Krome. Програма ця не є безоплатною і коштує майже доллар (трохи менше 8 грн), однак цих невеликих грошей варта і виправдовує їх на всі сто.

Далі залишилось тільки “познайомити” пристрої – налаштувати синхронізацію. Як це зробити (а це дійсно дуже і дуже просто) ви можете почитати на сайті виробника Krome, або ось в цій статті (саме з неї я й дізнався про це диво). Спробуйте, вам неодмінно сподобається!

Швидкий запуск програм

Досить часто під час роботи з планшетом виникає потреба запустити якусь іншу програму – наприклад, читаючи новини, хочеться щось занотувати, а потім повернутись до читання. Звичайно, можна повернутись до робочого столу, відкрити список встановлених програм і запустити потрібну, а потім повернутись до попередньої. Проте… занадто багато дій. Хотілося б мати змогу запускати програми в одну дію.

Раніше я використовував задля цього 1 Tap Quick Bar, який дозволяв додати панель запуску улюблених програм до панелі системних повідомлень (бачите, як в тему – ми щойно про них говорили). Для того, щоб мати змогу запустити взагалі будь-що – Swapps! – бокову панель-список програм, яку в будь-який момент і з будь-якої програми можна викликати жестом “справа-наліво” біля правого верхнього кута екрану.

А нещодавно я замінив ці дві програми на App Clip, який поєднує в собі можливості обох цих програм. Штука дійсно дуже непогана, яка дозволяє відчути і себе і свій пристрій дійсно багатозадачними. До того ж – безкоштовна!

Багатовіконний режим!

Ну а на продовження теми багатозадачності, хочеться розповісти про чудову фічу, яка робить Android конкурентом “великих” настільних операційних систем, зокрема Windows.

Я вже говорив, що не так давно (хоча, вже й давненько – наприкінці липня) замінив свій ASUS Transformer новим, значно потужнішим пристроєм – MyTab U30GT2 – на базі процесора Rockchip RK3188. Буквально тиждень тому я прочитав, що виробник процесора мого нового планшету реалізував справжній багатовіконний інтерфейс на базі Android 4.2.2! Wow! Треба терміново “перепрошитись” на нову версію прошивки з підтримкою цієї фічі!

А ось так це виглядає “вживу”:

Вражає, чи не так? Дійсно, вже майже як у дорослих ОС!

Що ж, на цьому все. Сподіваюсь, це повідомлення стало у нагоді любителям Android.

До зустрічі за тиждень!

Перш за все хочу привітати всіх з Днем Знань і початком нового навчального року. Це свято стосується не тільки тих, хто навчається у школі, коледжі або університеті – це також “свято” батьків, вчителів, викладачів і вихователів.

Для мене цьогорічний День Знань став особливим, оскільки я вперше став керівником групи, плюс отримав комп’ютерний клас, тож постало питання автоматизації цієї дуже специфічної діяльності. І сьогодні я хочу розповісти вам про деякі програми для мого Android-планшета, які допомагають мені впоратись з новими завданнями.

До речі, планшет у мене вже новий – ASUS Transformer TF101 поступився місцем значно потужнішому MyTab U30GT2 і зовсім скоро я поділюсь з вами враженнями від нового пристрою.

Одразу ж почну з пепеліку тих завдань, які мені хотілось автоматизувати.
Їх всього чотири:

• розклад занять
• нотатки з виховної роботи
• журнал класного керівника
• інвентаризація обладнання

Розклад занять

Здавалося б, навіщо вигадувати щось нове, якщо для ведення розкладу можна використати старий добрий Google Calendar?

Так, звісно, раніше я так і робив, але цього разу вирішив спробувати спеціалізовану софтинку і встановив Timetable – чудову безкоштовну програму, до того ж, оптимізовану під планшети. Створювалась вона для студентів, однак для викладачів теж цілком підходить. Timetable – це привабливий зовні розклад з нагадуваннями про заняття і завдання, повідомленнями про час, що залишився до закінчення заняття та ін.

Працює і виглядає (особливо з темною темою) – на всі сто. До того ж, є синхронізація з іншими Android-пристроями через обліковий запис Google.

Виховна робота

Поясню, що саме потрібно:

1. вести список речей, які потрібно повідомити дітям під час виховної години
2. мати можливість відмічати виконані пункти
3. отримувати нагадування про події

Тут я вирішив велосипед не винаходити і просто створюю списки в Google Keep. Замість тегів, для всіх записів, які стосуються моєї групи я використовую один колір. А нова функція нагадувань Keep допомагає мені переглядати записи безпосередньо перед “виховною”.

Всі ці записи потім потраплять у паперовий журнал класного керівника, наявність і ведення якого вимагає (і перевіряє) адміністрація коледжу.

Журнал класного керівника

Якщо говорити предметніше, мені необхідно зберігати інформацію про студентів та їх батьків, успішність студентів та відвідування ними занять. Також треба мати перед очима фото студентів, оскільки запам’ятав я поки що не всіх.

З цим завданням чудово впорається AndroClass, який також виглядає чудово, робить саме те, що мені потрібно, і також оптимізований під планшети. Я довго обирав серед аналогів, яких у Play Market чимало, однак AndroClass виявися єдиним додатком який задовольнив мої потреби у повному обсязі.

Інвентаризація обладнання

Цілком стандартна потреба – вести каталог наявного у лабораторії обладнання з можливістю пошуку за різними критеріями.

Тут я поки ще не визначився остаточно – не зміг вибрати між Memento Database та Inventory Droid.

Перша має привабливий планшетний інтерфейс і є універсальною СУБД, тобто може бути застосована й для вирішення інших завдань (шаблонів для неї – не злічити). З точки зору юзабіліті – супер!

А другий не так гарно виглядає на планшеті, однак робить саме те, що мені треба, і має безкоштовну утиліту для Windows, яка дозволяє редагувати БД обладнання на “великій машині”.

Буду порівнювати, обирати…

Ось так я знайшов ще одне застосування для мого десятидюймового друга.

Що ж, на сьогодні все. До зустрічі за тиждень!

Нехай вам щастить – і в житті і в навчанні!