Історія – моя авторська (вона мала б стати оповіданням), але щось пішло не так, і стала сценарієм для заняття. Ілюстрації створені за допомогою Gemini. Обов’язково напишіть у коментарях свої враження!

До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе і своїх близьких, не нехтуйте сигналами повітряної тривоги!
А ще – не перенапружуйтесь – зараз у нас і так забагато стресу. Не беріть з мене приклад – сьогодні я думав, що помру під час тренування (і дійсно мало не помер – прихопило серце)…

Даруйте, що давно нічого не писав. Останній місяць був для мене дуже напруженим – домашні турботи, тренінги один за одним, керівництво практикою в коледжі, підготовка до участі наших студентів в щорічному турнірі з інформаційних технологій Infomatrix…

Саме про останній мені й хотілося б сьогодні розповісти – поділитись враженнями від заходу і розповісти про наш проект під назвою “Кардіотест”.

Що ж воно таке – Infomatrix?

По-перше, хочу розповісти про сам захід.

Infomatrix – це міжнародні (а саме, родом з Румунії) змагання проектів, побудованих з застосуванням новітніх інформаційних технологій. Мета змагання – звести разом кращих студентів ІТ-спеціальностей та їх викладачів з метою демонстрації своїх досягнень, обміну досвідом та співпраці. Минулого року свої проекти демонстрували учні і студенти з усього світу – від Південної Америки аж до Далекого Сходу. Україна бере участь в цьому заході з 2009 року. Організатором виступає Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (НЕНЦ) Міністерства освіти і науки України.

Цього року для учасників були доступними такі категорії:

• комп’ютерне мистецтво
• апаратне управління (що б це не означало)
• програмування
• короткометражний фільм          
• робототехніка

Свої проекти у рамках конкурсу могли представити учні 9-11 класів та студенти 1-4 курсів ВНЗів (лише категорії “програмування” і “апаратне управління”). Можлива як індивідуальна, так і командна участь.

Спочатку претенденти подають заявку та надсилають огранізаторам короткі тези з описом свого проекту українською та англійською мовами. Тези нашого проекту ви можете почитати тут. Це заочний етап конкурсу. А далі ті, хто пройшов у очний етап – національний фінал – їдуть до Києва аби особисто представити свій продукт. Для цього їм потрібно підготувати постер розміром 90х90 см (наш – тут), і бути готовими продемонструвати роботу системи з власних пристроїв. Плюсом є наявність друкованих тез, рецензів та відгуків (у нас їх два – від навчального закладу, та від незалежного експерта) і презентації проекту (нашу опубліковано тут).

В результаті відбору, по три проекти в кожній категорії отримають право представляти Україну в міжнародному фіналі.

Звучить чудово, чи не так?

Наш проект

Брати участь в конкурсі виявили бажання два студенти третього курсу спеціальності “Розробка програмного забезпечення” Москаленко Євген та Маринич Роман. Керували ними ми з дружиною. По-перше, ми визначились з темою проекту. Мені прийшла в голову ідея, з якою ми всі якось одразу погодились і навіть нею загорілись – створити програму для первинної діагностики серцевих захворювань – опитувальник, відповівши на питання якого, людина може, поки ще не пізно, звернутись за консультацією до лікаря. Завдання дійсно актуальне, оскільки Ішемічна хвороба серця – це дійсно одна з хвороб сторіччя, захворюваність на яку останнім часом практично набула масштабів епідемії. Назва проекту теж народилась дуже швидко – ми вирішили не мудрувати й назвали нашу програму “Кардіотест”.

Щодо платформи ми не сумнівались ані хвилини – це має бути лише мобільний застосунок. Десктопні програми, як ви й самі бачите, доживають останні дні, майбутнє – за веб-застосунками та мобільними пристроями. Тож сумнівів ми не відчували – це має бути лише програма для Android – найпопулярнішої мобільної ОС на даний момент.

З технологіями ми теж визначились швидко – лише HTML5! Це дозволить у разі необхідності легко портувати наш проект на iOS або Windows. Запитання для тесту та шкалу його оцінювання ми створили на основі стандартних лікарських опитувальників з врахуванням методики діагностики серцевих захворювань, запропонованої І. Кім, чия кандидатська дисертація свого часу потрапила нам на очі.

Тож ми написали і відправили до оргкомітету тези проекту, з якими ви можете ознайомитись на Slideshare, і приступили до роботи.

Прототип інтерфейсу ми створили з допомогою досить відомого та популярного сервісу Moqups, після спільного обговорення виявили, що він одразу вийшов досить вдалим і пішли далі. Всю проектну документацію ми зберігали на Google Drive, спілкувались з допомогою GMail та Goole Hangouts, документи створювали за допомогою документів, таблиць, і презентацій Google.

В ході роботи над проектом в якості основної IDE ми використовували мій улюблений NetBeans, який чудово допомогає під час створення проекту з використанням HTML5/CSS3/JavaScript. Збирали APK ми з допомогою онлайнового сервісу Adobe PhoneGap Build. Після того як хлопці підготували перший прототип я допоміг їм використати jQuery Mobile, підготував config.xml для підключення іконки та плагінів (inAppBrower та WhiteList), необхідних для відкриття зовнішніх посилань у встановленому у системі браузері.

Вийшло дійсно непогано – привабливий стандартний інтерфейс, наочне представлення результатів тесту, простий зв’язок з розробниками… Ви можете оцінити результат нашої роботи самостійно – просто проскануйте своїм пристроє наведений тут QR-код!

Далі був етап аробації. Нашу програму ми показали та дали спробувати лікарям однієї з поліклінік міста Миргород, в результаті чого отримали схвальну рецензію (надамо за вимогою), яка свідчить про доцільність використання нашого продукту для первинної діагности серцевих захворювань. Тобто кожен з нас може, не витрачаючи зайвого часу, пройти наш невеличкий тест прямо на своєму власному мобільному пристрої і у разі необхідності звернутись до лікаря! Інший відгук ми отримали в нашому навчальному закладі – програма зацікавила викладача дисципліни “Медико-санітарна підготовка” (відповідний документ теж можемо надати). Так ми впевнились, що дійсно щось вийшло, і почали готуватись до очного етапу – звістку про те, що ми туди пройшли, ми отримали на початку року.

Тож ми підготували ось такий постер:

Придівіться уважніше – нічого не нагадує? Ми намагались зробити щось середє між інфографікою та майдмепом (ви ж розумієте, чия це була ідея?) і, на мій погляд, у нас вийшло. Постер нам якісно, дуже швидко, і зовсім недорого надрукували у друкарні видавництва “Астрая”, що знаходиться у Полтаві, по вул. Павленківській.

Далі ми підготували ось такі слайди, і зайнялися підготовкою до подорожі.

Замовили собі місця у мікроавтобусі (звісно ж, перевізник – компанія “Владислав”), офрмили у коледжі необхідні документи, приготувли подовжувач, скотч та біндери, встановили програму на всі свої лептопи (з BlueStacks), телефони та планшети, і вирушили у дорогу.

Як це було

Якщо ви прочитали першу частину цієї статті, вам буде цікаво дізнатись чи все було так, як ми очікували.

Перше, що трохи здивувало – це організація. Так, студентів поселили у гуртожитку (ми ж з дружиною зупинились в моєму улюбленому “Арт-отелі”), і чулово,що разом, в двомісносу номері, однак, навіть не запитавши жодних документів (?!). На бейджиках навіть не було наших прізвищ – лише “Учасник делегації Полтавської області” та “Керівник делегації Полтавської області”. Самі бейджики, форми для голосування та інші бланки були надруковані зі зворотного боку вже використаного один раз офісного паперу. Коли одного вечора ми вивели студентів на прогулянку Києвом, то о 21:35 вони вже не змогли потрапити на територію НЕНЦ – всі ворота та хвіртки виявились зачиненими зсередини на величезні навісні замки – довелось лізти через двометровий паркан. А територія закладу – це величезний парк, в якому де не де трапляються будівлі, і все це увечері – темне, практично без жодного вогника – мрія маніяка…

Обіцяної в програмі першого дня змагань лекції для учасників – майстер-класу з презентації своїх проектів – не було. Голосувати, виявляється, може кожен учасник. Це дійсно чудово, однак, просто для прикладу – в нашій команді було два учасники, в інших було й по 6-9, і навіть більше! Голосування – таємне…

Виявилось, що на правила оформлення постерів, представлені на сайті НЕНЦ (до речі, у нього проблеми з сертифікатом, тож деякі браузери, зокрема, Firefox, відкривати його відмовляться) мало хто звертав увагу – значна частина учасників виготовили постери набагато більшого розміру, аніж 90х90 см.

Друковані тези і рецензії, які, як було написано у правилах змагання, ми мали право надати жюрі, абсолютно нікого не цікавили, так само, як і презентація, наявність якої була задекларована як плюс під час представлення проекту.

Взагалі, рівень проектів (принаймні тих, які були пов’язані з програмуванням) був, на жаль, дуже низький. Я розумію, що це діти, однак, проста сцена у Scratch, PowerPoint-презентація, методичні розробки уроків, прості Flash-анімації (Flash? Серйозно? У 2016 році? Хто його підтримує?!), програми для Windows, написані на Delphi (?!), які містять кілька простих формочок, розгорнутий на базі XAMPP Wordpress-блог – бачити таке на конкурсі з інформаційних технологій водночас і дивно, і сумно. До того ж, частина конкурсантів навіть не змогла продемонструвати свої проекти – у когось не було інтернету (в приміщенні він був, однак одразу ж “ліг” від такої кількості користувачів), хтось не прихопив з собою нічого окрім презентації, хтось з якихось причин не хотів нічого показувати…

Так, було кілька цікавих програмних проектів (наприклад непогана гра, створена з використанням движка Unity, здається школярами з Житомира), кілька простих, але досить непоганих навчально-розвиваючих ігр для малюків. Однак до складу переможців ці кращі проекти (як і наш) не потрапили, тож якими критеріями керувалось жюрі, обираючи переможців, мені наприклад, не зрозуміло. До речі, як мені здалось, лише один з членів жюрі дійсно був на своєму місці, принаймні, мав уявлення про сучасні платформи і засоби розробки, сучасні інформаційні технології та тенденції їх розвитку. Хоч, це вже непогано…

На сайті змагання й досі не опубліковано його результати (хоч пройшло вже три дні!), немає також посилання на обіцяний збірник тез до проектів учасників.

Наші діти отримали дипломи учасників національного фіналу змагань (ми з дружиною – відповідні подяки) у номінаціях “неординарна програмна розробка” та “привабливий і зручний інтерфейс користувача” (як не дивно, їх чомусь не порахували як команду).

Я вважаю, що це вже чудово – це свого роду, апробація проекту – ми отримали купу запитань, багато людей спробували нашу програму в дії, кілька – завантажили на власні мобільні пристрої. Тема проекту є актуальною, в ньому ще є що “шліфувати”, тож це буде для них чудовою темою для дипломної роботи. Діти теж задоволені – побували у столиці, поспілкувались зі однолітками, побачили інші цікаві проекти (в секції “робототехніка” теж було на що подивитись). Наступного року будемо везти до Києва нові проекти – тільки яскравіші та простіші

Що ж, на сьогодні на цьому все.

До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе!
Нехай всі ваші проекти будуть успішними! Хай вам щастить!

Не так давно я розповідав про підбірку програм, які я рекомендую моїм студентам, і обіцяв продовжити тему і розповісти про дещо специфічніше ПЗ.

Що ж, виконую свою обіцянку. Сьогодні я розповім про інструменти, які я раджу використовувати моїм студентам-програмістам.

Нагадаю, що у коледжі я викладаю “Теорію алгоритмів і структур даних”, тож мені байдуже, якою мовою і у якому середовищі буде реалізовано алгоритм. Головне – щоб людина продемонструвала, що вона зрозуміла суть завдання, виконала його і показала результат.

Тож, почнемо.

Перш за все сдід сказати, що моя дисципліна читається у першому семестрі другого курсу, тож програмування у дітей ще не було. Чому я звертаю на це вашу увагу? Тому що дуже часто люди приходять навчатись, маючи за плечима лише невеличкий досвід програмування під час шкільних уроків інформатики. І дуже часто це – Turbo Pascal або навіть Basic.

Basic

Коли мова йде про бейсик – все просто. Багато хто використовує Microsoft Quick Basic, який на даний момент розповсюджується безкоштовно. Завантажити його можна з Softpedia, або з  Qbasic.su. Я завжжди раджу другий варіант, оскільки там ви зможете знайти не лише саме середовище розробки, але й додаткові матеріали: книжки, довідники, приклади…

Якщо ж хочеться програмувати у сучаснішому середовищі, завжди можна використати Just Basic – також абсолютно безкоштовну IDE для бейсика.

І звичайно ж, можна використати безкоштовну Microsoft Visual Studio Express і програмувати на Visual Basic.NET, але про це ми ще поговоримо пізніше.

Одного разу мені трапився студент, який взагалі виконував лабораторні роботи на VBA – у Excel (пам’ятаєте – Alt+F11?).

Pascal

Ті ж, хто програмує на Паскалі, часто використовують Borland Pascal, завантажити який можна тут. А тут можна взяти Turbo Pascal School pack, який відрізняється лише наявністю зручного інсталлятора і русифікацією (що для багатьох скоріше недолік, ніж перевага). До речі, багато років тому, коли я ще працював у Полтавському державному педагогічному університеті, я також повністю русифікував середовище Borland Pascal для своїх студентів.

А ось ще одне непогане місце для того, щоб завантажити Turbo Pascal і Borland Pascal for Windows. Переваги знову ж таки очевидні – на сайті є купа прикладів, книжок і додаткових матеріалів.

Для тих, хто бажає користуватись сучаснішою IDE, є можливість використовувати безкоштовний PascalABS.NET. Ця система програмування створена спеціально для навчання програмуванню, тож ідеально підходить для моїх студентів.

На офіційному сайті PascalABC ви знайдете купу прикладів, завдань, додаткових матеріалів, і навіть онлайнове середовище розробки!

Непоганим варіантом буде також Free Pascal. В силу підтримки великого числа платформ, він підійде студентам, які не використовують Windows.

А якщо ж люди у школі програмували на Delphi, ім ідеально підійде Lazarus – знову ж таки бещкоштовне і кросс-платформене середовище візуального програмування, засноване на Free Pascal.

C/C++/C#

Для тих, хто у школі використовува C/C++ (так, буває й таке!), підійде пакет Microsoft Quick C, який зараз також є безкоштовним.

Ще один варіант – Turbo C++, який зараз теж є безкоштовним.

І нарешті, вершина еволюції – Microsoft Visual Studio Express Edition – чудовий безкоштовний пакет для створення ПЗ для Windows і Web мовами Visual Basic.NET, Visual C++ і C#. Завантажити цей чудовий продукт (версію 2010) можна тут.

До речі, 12 вересня, у 256-й день року, в День програміста Microsoft цього року випустила Visual Studio 2012, яка звичайно ж має безкоштовну версію Express Edition.

Як альтернативу, для програмування мовою C#, деякі використовують також безкоштовний Sharp Develop.

Для тих, хто використовує Linux непоганою альтернативою може стати Mono Develop.

Інші варіанти – мінімалістична, але дуже непогана IDE на ім’я QuickSharp,

універсальний редактор вихідних кодів – безкоштовний Zeus Lite Editor,

мініатюрна і швидка xacc.ide,

і трохи архаїчний, але все ще непоганий Antechinus® C# Editor.

Для тих же, хто воліє використовувати Eclipse, є можливість завантажити безкоштовний плагін на iм’я Emonic, який дозволить програмувати з його допомогою на C#.

Для створення простих консольних програм ідеально підійде Snippet Compiler.

PHP/ASP.NET

До речі, кілька разів я зустрічав студентів, які реалізовували запропоновані алгоритми у вигляді веб-додатків.

Один з них використовува PHP і програмував у CodeLobster.

Непоганий вибір (і також беззкоштовний) – DevPHP.

Для користувачів Linux альтернативою стане Geany.

Взагалі ж, редакторів для PHP – дуже багато. До речі Web Matrix від Microsoft, на мою думку,  – один з найкращих.

Взагалі, Microsoft Web Platform – це ідеальний набір для розробника веб-додатків.

Звичайно, Visual Web Developer Express можна завантажити і окремо (див. вище), проте завантаживши його у складі веб-платформи, ви отримуєте інтегрований набір компонентів – усе, що вам знадобиться аби швидко почати створювати свої власні веб-додатки.

Онлайнові IDE

До речі, про веб-додатки.

Деякі студенти взагалі не хочуть встановлювати щось на свої машини. Для таких випадків існує досить багато безкоштовних онлайнових середовищ розробки.

Для Pascal – програмістів – це, наприклад, PascalABC WDE – онлайновий редактор вихідних кодів від виробника однойменного пакету для Windows.

Також слід відмітити Coderun – онлайнову IDE для C#, Java Script і PHP.

Дужен непогано також виглядає Compilr – онлайновий монстр, який підтримує цілу купу мов програмування.

А тут ви знайдете огляд і порівняльну характеристику інших онлайнових середовищ розробки на будь-який смак.

Android

І нарешті, згадаємо про користувачів мобільних пристроїв.

Я сам іноді для демонстрації окремих конструкцій мови використовую C# To Go.

Це досить непоганий варіант для тих, хто воліє перевіряти працездатність невеличких шматків C#-коду прямо на планшеті або телефоні.

Існує і компілятор мови Паскаль для Android – PascalGUI:

Компілятор C/C++ також є – C4Droid:

Ну і Бейсик – також, куди ж без нього:

Для веб-розробки також є купа доступних інструментів – наприклад, SilverEdit,

Android Web Editor,

Web Master’s HTML Editor

та багато інших.

Є й універсальні редактори коду, які підтримують купу мов програмування, наприклад, touchqode:

Більшість перелічених програм для Android є платними, однак продаються вони за цілком символічні гроші, тож навіть студент може дозволити собі їх купити.

—

Тож, як бачите, вибір є. Було б бажання навчитись програмувати, а відповідний інструмент можна знайти цілком безкоштовно або за дуже невеликі гроші.

До зустрічі за тиждень!

Ну, ось ми і дочекались початку нового навчального року. Провівши ряд тренінгів, я ненадовго повернувся додому аби супроводжувати доньку на свято Першого дзвоника і написати це повідомленняю І якщо свято я, на жаль, проспав, то з цією статтею, сподываюсь, впораюсь.

Тож про що я хотів говорити? Оскільки в понеділок для студентів і школярів почнуться навчальні будні, я хотів розповісти про той набір абсолютно необхідного ПЗ і онлайнових сервісів, який я зазвичай раджу використовувати своїм студентам.

Почнемо з початку – кожному студенту необхідно вести записи, зберігати знайдену в Мережі інформацію, посилання, зображення…

Для цих потреб я раджу студентам використовувати Evernote – добре відомий універсальний записник, який дозволяє створювати записники, записи різних видів, легко здійснювати пошук за ними, використовувати теги і т.ін. Чудово те, що ви можете працювати з вашими записами через веб-інтерфейс (так, все зберігається “у хмарах”!), або за допомогою клієнтських програм. Я особисто маю встановлений на “великій машині” Evernote для Windows, Nevernote під Ubuntu, іноді використовую додаток для Google Chrome, але частіше працюю зі своїми записниками з мого смартфона під керуванням NOKIA Belle і планшета ASUS Transformer – клієнт Evernote для Android-планшетів – це просто витвір мистецтва!

Ті з моїх студентів, які використовують Windows (до речі, з роками їх стає все менше) можуть також використовувати Microsoft Office OneNote – річ дійсно чудова,  і навіть функціональніша за Evernote, але лише за умови зберігання записів централізовано – на SkyDrive, аби з ними можна було працювати з будь-якого пристрою і через веб-інтерфейс. А Onenote 2013 – це просто феєрія!

Наступна нагальна потреба – робота над документами. Тут я не буду оригінальним – Microsoft Office (для Windows) або OpenOffice/LibreOffice (для Linux).  Звичайно ж, гарна ідея зберігати всі свої документи “в хмарах” – на SkyDrivе, в Google Drive або інших сховищах. До речі, використання SkyDrive через веб-інтерфейс дозволяє взагалі обійтись без встановлення офісного пакету – до ваших послуг Office Web Applications (так само як Google Docs – у разі використання Google Drive). На додачу слід встановити Foxit Reader для перегляду PDF- документів під Windows (під Linux з цим завданням чудово впорається “стоковий” переглядач PDF). До речі, не так давно з’явилась можливість безкоштовного використання Foxit Office Suite – це Foxit Reader + відомий офісний пакет Kingsoft Office (деталі – на сайті Foxit Reader).

На комунікаторі я маю QuickOffice і Microsoft Office, а на планшеті – цілий зоопарк – Polaris Office, ThinkFree Office, QuickOffice, Office Suite, Kingsoft Office і Picsel Office – іноді певні документи не відкриваються в Polaris, яким я користуюсь найчастіше, але відриваються в одному з перелічених пакетів. До речі, іноді Polaris Office чомусь не бачить закладинок у PDF-документах, тоді як інші чудово з ними працюють.

Важливу роль в моїй методиці навчання відіграють ментальні карти. У якості основного інструменту побудови майндмепів я завжди раджу студентам використовувати xMind – дійсно чудовий пакет, який задовольнить найвибагливішого користувача. До того ж, xMind абсолютно безкоштовний і, що не менш важливо, – кросс-платформений – ви можете використовувати його як під Windows, так і під Linux (а ще ж є портабельний варіант, який не потребує встановлення). Для багатих користувачів Windows є варіант використання MindJet MindManager. Це краще ПЗ цього класу яке я тільки зустрічав, яке до того ж має звичний інтерфейс у стилі Microsoft Office, однак його використання потребує витрат і чималих.

На смартфоні я подібних програм не використовую – все ж таки, екран для таких речей замалий, хоч збираюсь спробувати Personal MindMap. А на планшеті використовую MindJet для Android – дуже й дуже непоганий варіант.

Звичайно, результати роботи треба десь зберігати і найкраще, як я вже говорив, – у “хмарі”. Крім SkyDrive і Google Disk є ще DropBox. Box.NET,Ubuntu One та інші. Для ефективної роботи з ними можна використовувати як веб-інтерфейс, так і додатки для Google Chrome. А ще зручніше – використовувати “навігатори”, які дозволяють працювати одразу з  усіма вашими хмарними сховищами. Про них я вже якось говорив – як приклад можно навести Otixo або ZeroPC. До речі, на планшеті я використовую ZeroPC Cloud Navigator і дуже ним задоволений. Веб-десктоп у них теж непоганий.

Також студентам просто необхідно іноді зазирати до енциклопедичних словників і вести дослідження з певної теми. Тут також все тривіально – Wikipedia і Wolfram Alpha(до речі, обидва сервіси мають клієнти для Android). Як глоссарій я часто раджу також використовувати Glossary.ru.

Для спілкування і співпраці ми з моїми студентами використовуємо Twitter і електронну пошту. До речі, у нашому навчальному закладі ми маємо Google Apps, тож можемо використовувати спільні календарі, списки завдань, пошту, документи, сайти…

Моя особиста точка зору – на даний момент не існує нічого кращого за GMail + Google Calendar + Google Tasks, однак я не нав’язую своєї думки іншим. До речі, для Android існує чудова річ – Executive Assistant, яка інтегрує інформацію з календаря/списку завдань/пошти/твіттера/Google Reader’а та ін. в одному місці.

Звичайно, всі ці потреби можна покрити з використанням лише онлайнових сервісів, не встановлюючи на вашу машину жодного ПЗ. Ось тут є трохи застарілий, але все ще непоганий список веб-додатків для студентів. У якості браузера ж, як ви вже давно здогадались, я рекомендую використовувати Google Chrome.

Що ж, на сьогодні все. Про загальні потреби студентів ми поговорили, про специфічне для певних напрямків підготовки ПЗ, якщо буде бажання, поговоримо пізніше. Можливо, ви можете допомогти і розширити цей список? Якщо так – не соромтесь – пишіть коментарі!

Успіхів вам у новому навчальному році!