Не так давно мені знадобилось відсканувати один документ (стосовно відеокурсу з JAVA, над яким я працював останні місяці).

Звісно ж для виконання таких дій “великий” комп’ютер не потрібен – достатньо телефону, тож я з впорався за пару хвилин. Однак, ця оказія змусила мене задуматись про те, що варто розповісти як саме ви можете сканувати документи за допомогою свого кишенькового помічника. Робити це доводиться досить часто, а якщо згадати, що до початку нового навчального року залишилось всього кілька днів, ця стаття також є дуже своєчасною.

Почнемо з деталізації завдання. Все дуже просто – у вас є паперовий документ, який вам необхідно відіслати або зберегти у хмарі (це мій випадок) в електронному вигляді, і є також Android-телефон. Далі ми розглянемо кілька способів отримати скан-копію документа з його допомогою.

Просто фото? Теж варіант!

Перший спосіб – найпростіший – просто сфотографувати документ телефоном. Іноді я так теж роблю – камери у нас зараз якісні, фокусуються добре, проблем начебто немає. Однак, тут є кілька нюансів:

• якщо документ односторінковий – чудово, однак, для документів, які складаються з кількох сторінок доведеться або перейменовувати знімки (наприклад, 1.jpg, 2.jpg, …), або шукати програму, яка дозволить об’єднати їх в один файл (наприклад, у форматі tiff або pdf) – наприклад, Image to PDF Converter.
• документ слід розташувати на горизонтальній поверхні та забезпечити гарне й рівномірне освітлення. Звісно ж, після зйомки доведеться обрізати (кадрувати) фото й, можливо, застосувати один з фільтрів (скоріше за все – “Чорно біле зображення”), щоб прибрати тіні, заломи паперу тощо. Так, це не проблема й зробити це можна з допомогою стандартних засобів, проте…
• на якість результату негативним чином можуть вплинути спотворення перспективи, викликані тим, що зйомка ведеться під невеличким кутом (все ж таки ми тримаємо телефон в руках і позіціонуємо його “на око”). або неідеальне розташування оригіналу.

Якщо підводити підсумки, то це теж варіант, однак, лише для невеличких документів, й до того ж, слід бути уважним до деталей, а знімки скоріше за все, потребують невеличкої обробки.

Програми-сканери для телефону

Другий варіант – це встановлення та використання спеціальної програми-сканеру, яка візьме на себе турботи про кадрування, усунення спотворень перспективи, тіней та артефактів, та збереження багатосторінкового документа у вигляді PDF-файлу.

Таких програм існує чимало, однак я хотів би порадити дві, якими я користувався, і які мені сподобались. Перша – це AdobeScan. Гучна назва вже говорить за себе, однак, цей застосунок пропонує лише базові можливості зі сканування (яких, втім, буде достатньо для більшості користувачів):

• виправлення спотворень, викликаних зйомкою під кутом, або “кривим” розташуванням паперу
• створення багатосторінкових PDF-документів
• розпізнавання тексту (OCR) – ніколи не користувався, однак, друзі говорять, що працює непогано, принаймні для англійськоЇ 
• є версія для iOS.

В принципі, непоганий варіант, однак, хочеться більшого, тож наступний герой нашого огляду – це Office Lens від Microsoft. Оце вже краще – програма автоматично виправляє спотворення перспективи, повертає зображення під правильним кутом, усуває артефакти. Багатосторінкові документи – також не проблема, як і створення Word, PowerPoint або PDF-документів. А якщо ви використовуєте інші продукти та сервіси Microsoft, вам обов’язково сподобається інтеграція з OneNote та OneDrive. Версія для iOS також є.

Інтерфейс – мінімалістичний й місцями не надто інтуітивний, однак, мені Office Lens сподобався більше, аніж попередній продукт.

До речі, ось тут ви можете ознайомитись з порівняльною характеристикою кращих додатків-сканерів 2017-го року.

Google Drive впорається з будь-яким завданням!

Третій спосіб – мій улюблений Дуже часто мені потрібно швидко відсканувати документ аби зберегти його у спільній теці на Google Drive.

Для виконання таких дій нам не потрібне стороннє програмне забезпечення – достатньо мати встановлений на телефоні клієнт Google Drive (який, я впевнений, на своїх телефонах мають всі). Слід просто відкрити програму, потім натиснути на кнопку додавання документа (синя кругла кнопка з плюсиком у правому нижньому кутку), і у панелі, яка з’явиться, обрати кнопку Scan (у вигляді фотоапарату). Все!

Програма запитає вас, чи треба додати ще сторінки, ви можете обрати чорно-білий (за замовчуванням) або інший режим, повернути сторінку, перейменувати тощо.

Якщо ж вам потрібно розпізнати текст – тут ми вже без “великого” комп’ютера не обійдемось – нам треба лише відкрити документ з допомогою Google Docs.

Все дуже просто, чи не так? Детальні покрокові інструкції – ось тут (до речі, і для iOS також).

Скануємо багато й професійно?

Ну і нарешті – випадок, коли вам потрібно сканувати дуже багато документів – теж “на ходу”, проте, практично постійно. Так, це можна робити телефоном, однак  краще все ж таки, придбати спеціальний пристрій. Ви скажете – ми ж говорили лише про телефон, а сканер треба ж до чогось підключати, потрібен комп’ютер!

А от і ні – існує чимало портативних сканерів, яким комп’ютер не потрібен – вони є самодостатніми пристроями, які працюють від акумулятора і зберігають результат сканування на картці пам’яті у вигляді JPG або PDF-файлів (також можна просто підключати їх до телефону через USB або WiFi), а деякі з них навіть мають функцію автоматичного розпізнавання тексту! Щоправда, вартість таких пристроїв буде порядку $50-100, однак, вони того дійсно варті.

Що ж, ось ми і розглянули основні способи сканування в “польових умовах” (хоча я, маючи стаціонарний сканер, у більшості випадків теж сканую телефоном). Ми не говорили про розповсюдження отриманих документів – це можна зробити або стандартними системними засобами, або засобами Google Drive, нас цікавило лише завдання сканування документів, з яким телефон здатен впоратись “на ура”.

Якщо ж треба сканувати багато й часто – краще придбати “залізний” портативний сканер – його вартість дуже швидко окупиться.

Тож на сьогодні у мене все. До зустрічі за тиждень, друзі!
Хай вам щастить!

P.S. Можливо, ви знаєте ще якісь способи сканування документів “на льоту”? Пишіть в коментарях!

Можливо, я вже говорив, що не так давно придбав собі новий телефон – MEIZU M5 Note, яким я дуже задоволений. Так, апарат не топовий, однак, дуже стильний та зручний у використанні, а Flyme OS – це взагалі просто диво!

Однак, разом з цим переді мною постала проблема продажу мого попереднього, теж просто чудового телефону – ASUSZenfone 2, який у мене також в ідеальному стані (просто трохи набрид:-)).

Якщо говорити детальніше, ZenFone 2 був першим в світі телефоном з 4 Гб ОЗУ, а також – володарем нагороди за кращий дизайн. Модель було анонсовано в 2015 році (прибав я його десь влітку, як тільки вони з’явились в Україні), але й досі є флагманом. Судіть самі:

• екран 5,5″, IPS, 1920×1080
• CPU 64-х бітний Intel Atom, 1,8 Ггц (чотири ядра)
• 4 Гб ОЗУ (й досі далеко не кожен телефон може цим похвалитись!)
• 13 Мп основна камера ASUS PixelMaster (гарні результати навіть при слабкому освітленні), фронтальна – 5 Мп
• 32 Гб вбудованої пам’яті + підтримка карт пам’яті до 256Гб (окремий слот!)
• 3G/LTE/WiFi a/b/g/n/Bluetoth 4 LE/GPS/NFC (безконтактні платежі – без проблем!)
• підтримка 2-х SIM-карт
• батарея 3000 мАг, є швидка зарядка (до 60% за 40 хвилин)
• стильний дизайн – надзвичайно тонкі грані (3,9 мм), ергономічний корпус (кнопки гучності на тильній панелі)
• Android 5.0 (оновлюється до 7.1.1.)
• ZenUI з купою приємних “фішок” (наприклад, керування жестами, або блокування/розблокування подвійним тапом, яке працює просто ідеально, ви ніколи не будете використовувати кнопку вмикання!)

Детально про характеристики ви можете почитати, наприклад, на GSM Arena, а ось опис моделі на офіційному сайті ASUS.  Телефон дуже швидкий, зручний, фото теж виходять відмінні, якість звуку в навушниках – чудова, прекрасно зарекомендував себе з VR-окулярами. Втім, при такому потужному залізі будь-які “гальма” виключені

До речі, ось кілька реальних фото. Стан – ідеальний, наклеєне загартоване 2,5D-скло, апарат використовувався дуже акуратно, весь час був в аллюмінієвому бампері (видно на фото, сам бампер вже продав:-)) і в чохлі з кордури, ніколи не падав, тож пошкодження відсутні. Комплект – повний – оригінальна упаковка, документація, фірмові кабель і зарядка. Віддам також оригінальний силіконовий бампер.

Запитаєте чому ж я вирішив змінити телефон? Чесно кажучи, він мені просто вже набрид – хотілось вже чогось новенького, плюс, дуже кортіло спробувати в роботі телефони від MEIZU:-) Ціна – 5000 грн (плюс, можливо, ще трохи “скину” – звертайтесь).

Якщо пристрій вас зацікавив – пишіть в коментарях – домовимось!

Я вже не раз писав про дрібні гаджети, які роблять наше життя зручнішим. Одним з таких гаджетів є зручна підставка, а в ідеалі – док-станція для телефона. За часів NOKIA C7-00, я використовував просту саморобну підставку, зроблену зі старої кредитної карти (до речі, сьогодні дочка зробила собі таку ж штуку), яка дозволяла ставити телефон на стіл (у альбомній орієнтації) під час зарядки або перегляду фільмів, або просто використовувати його у якості настільного годинника, запустивши відповідну програму (Nightwatch).

Пізніше, вже для Lenovo K900  я придбав на DealExtreme “безіменну” док-станцію для зарядки, проте, користуватись нею не зміг, оскільки роз’єм просто не входив в порт телефона на достатню для забезпечення надійного контакту глибину. Добре, що знайшовся студент, який в мене її придбав для свого JAIYU. Ще одна спроба (навіть з HDMI!) й досі лежить у мене в шафі, оскільки, як виявилось, підходить лише для телефонів SAMSUNG.

І ось, нарешті, я знайшов ідеальний варіант – і підставку, і зарядну станцію, і док-станцію для підключення до телефону найрізноманітніших зовнішніх пристроїв. До того ж – варіант універсальний, сумісний практично з будь-яким пристроєм!

Не так давно я вже писав про зарядну станцію ORICO, яка значно скоротила кількість зарядних пристроїв в квартирі. Герой (чи героїня?) цієї статті – теж гордо носить логотип цієї компанії. Знайомтесь – ORICO HSC2-TS-BK. Придбав я її, звісно ж, на Aliexpress. Вартість – близько $30, однак річ варта своїх грошей. Виглядає пристрій ось так:

Звісно ж, це промо-картинка, я не люблю техніку Apple.

До речі, від замовлення до моменту отримання пакунку пройшло менше двох тижнів – рекордний термін для безкоштовної доставки!

Чим же може похвались цей пристрій? О, багато чим:

• 2 USB-порти SuperCharge 2,1А – якраз для мого телефона!
• 3 звичайних USB-порти
• 1 вхідний USB-порт (USB IN)
• кард-ридер для SD та MicroSD-карт

Тож ви можете поставити на підставку свій телефон і або заряджати його (одночасно з чотирма іншими мобільними пристроями), або під’єднати OTG-кабель до USB IN і отримати можливість підключити до телефону до трьох різноманітних пристроїв (миша, клавіатура, зовнішній жорсткий диск, мережева карта або MHL-адаптер) плюс можливість працювати з картками пам’яті!

Інший можливий сценарій – використовувати пристрій як USB-хаб з додатковим живленням (просто сполучіть один з USB-портів комп’ютера та USB IN) з можливістю зарядки мобільних пристроїв. Це не мій випадок, оскільки мій системик має 8 USB-портів ззаду і 6 спереду, плюс хаб на 4 порти на столі.

Тож я сполучив USB IN з OTG-кабелем, а до одного з “звичайних” USB-портів під’єднав 4-портовий USB-хаб. Кабель для зарядки я встромив в один з SuperCharge-портів. Таким чином я отримав просто зарядну та док-станцію для мого телефону, яка одночасно може також заряджати ще й годинник та фітнес-трекер. До речі, навіть такий великий телефон, як мій Lenovo K900 стоїть на підставці дуже надійно, навіть в портретній орієнтації. За можливі подряпини я теж не турбуюсь, оскільки вся поверхня док-станції покрита приємним на дотик Soft Touch-лпастиком.

До речі, маленький нюанс – вмикати живлення док-станції (в комплекті йде зовнішній блок живлення) треба не лише під час зарядки, а й у випадку використання OTG. Одразу я до цього не додумався – лише на другий день користування. Про те, ввімкнено живлення пристрою чи ні, ви можете дізнатись за допомогою синього (з м’яким світлом, як я люблю) світлодіода, розташованого над логотипом виробника. Виглядає дуже стильно!

Одним словом (хоч це я вже повторююсь), ORICO – зе бест!

Що ж, на цьому все.
До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить, друзі!

Це повідомленння я почав писати ще днів зо два тому, шокуючі новини не давали мені спокою, тож я вирішив відкласти роботу над ним – країна ж бо напередодні війни, як не страшно мені про це говорити. І з ким – з братнім народом, з яким багато кого з нас поєднують навіть особисті родинні зв’язки!

Проте потім я вирішив, що все ж таки слід зберігати спокій і працювати у штатному режимі. Паніка зараз нам не допоможе. Я все ж таки сподіваюсь, що до відкритих бойових зіткнень справа не дійде, і у людей по обидва боки кордону вистачить здорового глузду не почати братовбивчу війну через чужі амбіції.

Впевнений, ви так само як і я користуєтесь соціальними мережами. Я маю на увазі не “зависання” у VK (яке я спостерігаю у багатьох своїх студентів), коли, по суті, соцмережі використовують вас, а саме використання їх у якості джерела нової інформації та спілкування з однодумцями.

І зовсім не дивно, що соціальна мережа від Google з нехитрою назвою Google+ знайшла свою аудиторію і стала популярною, як і усі інші сервіси Google. Сам я досить довгий час Google+ практично не використовував, але Google настільки наполегливо підштовхувала нас, користувачів, які “підсіли” на сервіси компанії, до використання її нового творіння, що зрештою Google+ стала для мене одним з основних інформаційних джерел. Одна з спільнотGoogle+, новини якої я читаю постійно – це Holo Android App, де завжди можна знайти цікаві й стильні програми для вашого кишенькового помічника.

Тож, коли клієнт Google+ перестав працювати на телефоні, а на планшеті взагалі зник, я дуже засмутився. Хоч, звісно, врешті-решт вирішив проблему і зараз розповім вам як саме.

Проблема 1 – зник клієнт Google+

Кілька днів тому, розблокувавши екран планшету, я за звичкою вирішив подивитись, чи не з’явилось чогось цікавого в Google+ і виявив, що програма-клієнт для цієї соціальної мережі просто зникла з мого пристрою. Дивно, чи не так?

Звісно, я одразу ж пішов до Google Play аби встановити Google+ знову. Проте, не все було так просто – програма завантажувалась, починала встановлюватись, а потім все закінчилось з кодом помилки 24.

В Інтернеті багвто хто писав (як, наприклад, ось тут) , що стикався з подібними помилками, і подолати їх можна шляхом видалення “сміття”, яке залишилось після видалення програми. Так, я особисто цю програму не видаляв – вона просто дивним чином зникала з пристрою. Але “сміття” пошукати вирішив, дійсно дещо знайшов у /data/data, видалив, перезавантажився, але результату – нуль.

А потім я згадав про SD Maid – програму, якою я колись користувався (у часи Android 2.x) для очистки системи від залишків видалених програм. Тож я пішов в Google Play, знайшов і встановив SD Maid, “почитсив” свій пристрій – і, о диво! – клієнт Google+ встановився і запрацював!

Проблема 2 – не працює автозавантаження фото

Паралельно до проблеми, описаної вище, на телефоні теж вивилась чимала халепа – перестало працювати автозавантаження фотографій на Google+. Я вже так звик, що усі щойно відзняті фото миттєво опиняються у “хмарі”, й до того ж автоматично розпізнаються предмети, які на них зображені! Що ж робити?

Оскільки клієнт нікуди не зник, і всі інші функції продовжували працювати, я вирішив, що треба спробувати просто видалити кеш і всі тимчасові дані й оновлення.

Тож я пішов до налагоджень системи, до списку встановлених програм, відкрив налагодження клієнту Google+ і видалив усе, що міг. Як конкретно це робиться можна почитати де завгодно, наприклад, ось тут.

Звичайно, система одразу ж повідомила, що Google+ слід оновити, що я й зробив. Після цих нехитрих маніпуляцій все запрацювало як слід і тепер мої фото, як і раніше, опиняються у “хмарі” одразу ж після зйомки.

Ось так, досить швидко і просто я подолав проблеми з Google+ на обох моїх пристроях. Можливо, для когось з вас ця історія стане у нагоді, можливо, аби відновити роботу інших важливих для вас програм.

До речі, про пристрої – наступного разу я розкажу вам про свою нову технічну іграшку – фітнес-трекер Fitbit Force.

До зустрічі за тиждень!
Зберігайте спокій і бережіть себе! Хай вам щастить!

Минулої п’ятниці (26.08.2011) оновлення Symbian^3 під назвою Symbian Anna нарешті стало доступним для мешканців нашої країни! Wow! Звичайно ж, я одразу оновив свій NOKIA C7.

Чесно кажучи, враження неоднозначні, однак плюсів більше, ніж мінусів. І зараз я хочу поділитись з вами своїми думками щодо цього оновлення.

Перше, про що слід сказати – це традиційна для NOKIA легкість оновлення. Все просто: запускаємо програму ”Оновлення ПЗ”, яка завантажує пакет розміром 29 Мб, він автоматично встановлюється, телефон перезавантажується – і все! Встановлені програми, параметри телефону і додатків, поштові повідомлення, події в календарі, контакти, СМСки, історія дзвінків, і т.ін. – все залишилось на місці.

Єдине, що було втрачено – це розташування ярликів програм, які я колись порозкладав по текам. Все, що я перемістив до інших тек, опинилось в одній стандартній теці “Додатки”.

Після перезавантаження я на всяк випадок запустив “Оновлення ПЗ” ще раз, і одразу ж завантажились і встановились ще кілька оновлень з загальним розміром близько 100 Мб, і телефон ще один раз було перезавантажено.

Які зміни я помітив:

• Нові округлі іконки. Виглядають непогано, однак, не завжди інтуітивно зрозуміло, яка іконка якій програмі відповідає
• Новий веб-браузер. Чесно кажучи, дизайн попередньої версії мені подобався більше, однак, новий працює значно швидше…
• Оновлені OVI Maps, OVI Store, Соціальний центр, Календар, Пошта та ряд інших програм
• Розблоковані NFC-комунікації. Wow! Треба буде спробувати з моїми навушниками BH-505…
• Анімація завантаження під час завантаження програм. Непогано, але не принципово
• QWERTY-клавіатура у портретному режимі
• Microsoft Communicator Mobile. Для мене це сумнівне нововведення, але, можливо, комусь стане у пригоді…

На жаль, я не побачив деяких фіч, які чекав – заставка для ланшафтного режиму так і не з’явилась, а робочих столів залишилось 3, а не 5, як було обіцяно.

На мою думку, це був скоріше, пакет виправлення помилок і дрібних вдосконалень. Однак, завдяки йому чудова мобільна ОС стала ще кращою, а скоро (дуже скоро!) нас чекає оновлення до Symbian Belle! До речі, придивіться до її інтерфейсу – він точно вам щось нагадає!

Тож, NOKIA жива і її Symbian-смартфони ще довго будуть служити нам вірою і правдою і радувати своїми можливостями і швидкодією!

А тим, хто планує виділити час для редагування своєї адресної книги, я раджу наступне. Якщо ви абонент МТС, вам вельми повезло – змінити номери всіх своїх контактів ви можете автоматично – з допомогою послуги “МТС синхронізація”. Детальний опис ваших дій читайте тут. Власники ж Windows Mobile-телефонів можуть скористатися спеціальними утилітами, наприклад, HandyDev Contacts Tools, яка дозволяє масово редагувати контакти.

А для тих користувачів, які бажають оновити адресну книгу Outlook, є аж дві альтернативи. Перша – це програма під назвою Outlook Contact від InfoPulse. Друга – це Ukrtelecom Numbers Update від ELEKS Software. Обидві програми – безкоштовні, не потребують інсталяції, і підтримують версії Outlook починаючи з 2000. На всяк випадок, перед використанням Outlook Contacts я б радив зробити резервну копію файлів адресної книги (подробиці – тут). Ukrtelecom Numbers Update робить цю операцію сама.

За відгуками деяких користувачів, програми не виконують тих дій, задля виконання яких вони були створені, однак, мій колега протестував обидві утиліти з Outlook 2007 і виявив, що все працює відмінно (а якщо ви синхронізуєте свій коммунікатор з Outlook, то це взагалі панацея). Треба буде протестувати ще на Outlook 2010…

Залишилось лише побажати вам успіху в конвертуванні ваших адресних книг, що я й роблю!

P.S. А “на закуску” завітайте сюди: http://4pda.info/news/12705/. Попереджаю – це посилання буде цікавим лише абонентам МТС!:-)