Даруйте, що давненько не писав – як завжди – тренінги, ремонт:-), “пари” тощо. Обіцяю – найшвидшим часом я виправлюсь та опублікую наступну частину розповіді про повернення до життя застарілих машин з допомогою Linux.

А сьогодні я хочу поділитись з вами своєю радістю.
Як ви знаєте, в травні цього року я захистив кандидатську дисертацію з інформаційних технологій (рукопис та автореферат я, звісно ж, скоро викладу у вільний доступ), подав документи до МОН та УкрІНТЕІ (вірніше, це для мене зробила моя вірна помічниця – дружина:-)), й весь цей час чекав на підтвердження. Близько місяця тому (наказом МОН України № 1367 "Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо присвоєння вчених звань і присудження наукових ступенів" від 11 жовтня 2017 року) мій вчений ступінь було затверджено, а минулої п’ятниці я, нарешті, отримав й “паперове” підтвердження – диплом кандидата наук! Wow!

Ось тепер вже я можу з повним правом вказувати жадану абревіатуру Ph.D!

А друга річ, яку я хотів вам сказати – це попросити про невеличку допомогу. Справа в тому, що останнім часом я дуже зацікавився дарквебом, Tor’ом, I2P, криптовалютами тощо й вирішив трохи поекспериментувати, додаючи посилання на майнер на початку тексту кожного нового повідомлення.

Я не хочу робити так, як Pirate Bay та інші сайти – все буде прозоро і залежатиме лише від вас, друзі – якщо вас зацікавила якась стаття, будьте ласкаві, натиснути на посилання на її початку, яке відкриє в новій вкладинці сторінку (вихідні коди – на Codepen, все чесно), в яку я додав інтерфейс веб-майнера однієї з небагатьох криптовалют, які ще є сенс добувати на процесорі, а також зробив лічильник вашого внеску з можливістю подивитись, якій сумі в гривні це відповідає.

Вам це не буде коштувати нічогісінько – ви просто запустите процес і залишивши вкладинку відкритою, повернетесь до читання статті (а можете й постерігати за процесом – це досить медитативне видовище). Ці нехитрі дії, можливо додадуть ту саму копійчинку, якої мені не вистачало аби ще раз випити кави, а я буду вам вельми за це вдячний.

Посилання на цю ж сторінку, плюс майнер у форматі банера (знову ж таки – процес починається лише якщо ви натиснете кнопку “Start mining”) я розмістив також у бічній панелі блогу.

До речі, вже дуже скоро я розповім про результати мого експерименту з криптовалютами і поділюсь своїми враженнями від майнінгу у переглядачі.

До зустрічі за тиждень, друзі!
Хай вам щастить! Бережіть себе!

Дехто з вас вже знає, що 12 травня я захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності 05.13.06 – Інформаційні технології. Проте, захист – це лише одна з зупинок на шляху до наукового ступеня – ще треба оформити документи та подати їх у дві інстанції – УкрІНТЕІ та МОН, тож святкувати ще рано 

Оскільки я чув, що більшість здобувачів надовго “зависають” на етапі підготовки стенограми, я вирішив зробити це наступного ж дня. І зробив – вже наступної після захисту ночі (о другій годині, якщо чесно) все було готово.

Як виявилось, розшифровка фонограми – процедура не така легка, як мені уявлялось, тож добре, що я почав з підбору необхідних для цього інструментів. Саме ними я й хочу з вами поділитись.

Вихідні дані

Тож що ми маємо на руках після захисту? В моєму випадку – це аудіозапис, який я зробив своїм телефоном, плюс, фонограма, зроблена господарями – співробітниками НАУ “ХАІ”, – яка виявилась дійсно дуже якісною, тож я використовував переважно її, а свою відкривав лише один чи два рази аби впевнитись, що я правильно почув якесь окреме слово.

Також у мене були фотографії записів, зроблених під час захисту моїм науковим керівником, та секретарем кафедри, яку він попросив окремо і детально занотувати запитання членів ради, за що я йому надзвичайно вдячний.

Також я мав два PDF-файли з відгуками офіційних опонентів (зображення, не текст) – звідти треба дістати перелік зауважень до дисертації.

Думаю, ви вже зрозуміли, що стенограма захисту – документ монументальний, який включає не лише розшифровку фонограми, але й вміст відгуків та рішення спеціалізованої вченої ради, тож підійти до її оформлення слід відповідально та у всеозброєнні.

Інструменти

Програмних засобів для автоматичного перетворення аудіозапису в текст, звісно ж, вистачає, однак, “якість” результуючого тексту іноді може вас шокувати – редагувати доведеться практично стільки ж, як і за умови запису “на слух”

Саме з цієї причини у більшості випадків обирають другий варіант – транскрайбінг, або транскрибацію – тобто прослуховування аудіозапису з паралельним набором тексту, або “набір на слух”. Здавалося б, тут все просто й підійде будь-який програвач MP3-файлів, однак, ні – відтворення запису доведеться багато разів зупиняти й поновлювати, “відмотуючи” кожного разу трохи назад. Таких програм – транскрайберів – існує досить багато, як платних, так і безкоштовних, і деякі з них дійсно непогані.

Однак, мені не хотілось нічого завантажувати й встановлювати, не хотілось засмічувати комп’ютер, тож я вирішив пошувати веб-інструмент. І знайшов! Тож, вітайте номер один у моєму списку.

1. oTranscribe

Це безкоштовний і відкритий веб-застосунок, доступний за адресою otranscribe.com, який надає всі необхідні можливості:

• завантаження аудіо- або відеофайлів
• зручне призупинення, відновлення відтворення та перемотка з використанням клавіатури
• простий, але зручний текстовий редактор з можливостями мінімального форматування тексту та експорту в Markdown
• і багато іншого

oTranscribe мені дуже сподобався – просто завантажуєш MP3-файл, і все – працюєш в його вікні, не перемикаючись весь час між плеєром та текстовим процесором!

2. Google Photos

Оскільки я фотографував записки наукового керівника та секретаря, ці знімки автоматично потрапили з мого телефону до Google Photos, тож відкривав я їх звідти, там же кадрував (обрізав непотрібне) та мінімально редагував.

Не буду зараз зупинятись на можливостях цього чудового сервісу – ви ж усі користуєтесь Google Photos, чи не так?

3. NewOCR

Відгуки офіційних опонентів до мене потрапили у вигляді PDF-файлів, до того ж – файлів, що містили зображення, а не текст Тому Word 2016, який чудово вміє перетворювати PDF на docx,  в цьому випадку виявився безсилим, треба було скористатись програмою розпізнавання тексту, або OCR.

Всі, звісно ж, пам’ятають про ABBYY FineReader або CuneiForm, однак, хотілось щоб безкоштовно, і “у хмарі” – не покидаючи улюбленого Chrome, тому я спробував кілька онлайнових OCR і зупинився на newOCR – цей сервіс був єдиним, який чудово впорався з текстом, написаним українською мовою. Інтерфейс – теж простий і зручний, до того ж, як і oTranscribe, виконаний з використанням Bootstrap. До речі, результат можна завантажити одразу у форматі doc.

4. Перекладач Google

Цей сервіс теж не потребує зайвих слів, і я впевнений, що ним ви всі також постійно користуєтесь. Google Translator – це дійсно кращий перекладач, який є, мабуть, практично на кожному телефоні та планшеті. Його я використовував для того, щоб перекласти деякі слова з російської, коли не міг швидко зорієнтуватись як це сказати українською.

Тож, використавши ці веб-інструменти, я отримав текст, який потів вставив у Word і вже в ньому підготував файл стенограми у відповідності до всіх вимог. Вже в ніч з 13 на 14 травня документ був готовий, проте, як я вже говорив, це був тільки початок паперової роботи, яку ще й досі не завершено…

Що ж, на цьому в мене на сьогодні все. Бережіть себе!
До зустрічі за тиждень, друзі!