Думаю, ви так само як і я, вже майже не користуєтесь громіздкими стаціонарними комп’ютерами – планшети практично замінили нам всі інші пристрої. Я теж свій великий комп’ютер вмикаю не так вже й часто – навіть виніс звідти два диски по 2 Тб у NAS (D-link DNS-325, який на жаль, вчора вийшов з ладу – буду відправляти на ремонт у Київ). Проте, є одна річ, на яку не здатні ні мій планшет, ані мій фаблет – запуск віртуальних машин, які мені потрібні для підготовки до тренінгів. Тож великий чорний “тауер” все ще стоїть у мене під столом.

А десь з місяць-півтора тому я придбав для нього невеличку обновку – круту індикаторну панель з купою додаткових роз’ємів. Якщо вам цікаво, розповім що воно таке, навіщо, і наскільки виявилось мені корисним. Тим більше, що я вже давно обіцяв це зробити.

Почну з того, що в мене й так замість 3.5” FDD встановлено універсальний кард-рідер з додатковим гніздом USB 2.0, а ще два гнізда винесено на передню панель (брендовий корпус від ASUS). Проте, це ж USB 2.0, а хотілось 3.0! Та й eSata теж не вистачає…

Тож я почав шукати що б таке вткнути в мій корпус, і знайшов! Де? На Aliexpress, де ж ще! Знайшов я A25 USB 3.0 All-in-one card reader Media Dashboard. Це невеличкий пристрій, який встановлюється у вільний відсік 5,25”. Які можливості він надає:

• 2 гнізда USB 3.0
• CF/TF/M2/SD/MS card reader
• eSATA – гніздо
• роз’єми для мікрофону та навушників
• керування швидкістю обертання двох кулерів (у мене в корпусі їх три)
• LCD-екранчик з красивою блакитною підсвіткою, який відображає температуру процесора

Виглядає це так (хіба що процесор в мене значно гарячіший):

Штука чудова, виглядає дуже гарно і встановлюється без проблем – впорається навіть дитина. Інструкція – ламаною, проте цілком зрозумілою англійською. В комплекті – диск з драйверами (які мені не знадобились – все запрацювало й так, хоч Windows, на відміну від Ubuntu, не одразу зрозуміла, що це за пристрої раптом виникли в системі). Температура вимірються термопарою (нею закінчується один з дротів, що йдуть від пристрою – треба просто уткнути його між ребрами радіатора процесора).

Єдина проблема – це те, що на моїй материнській платі немає роз’ємів для USB 3.0 – довелось замовити також перехідник з 20-пінового USB 3.0 на 9-піновий USB 2.0 (який ще й досі не приїхав).

В цілому я покупкою задоволений – вартість цілком прийнятна, а виглядає девайс просто чудово, особливо у темряві. Мені навіть здалось, що й комп’ютеру обновка сподобалась – він начебто навіть почав стабільніше працювати! 

Інша справа, що річ ця – більше красива, аніж корисна, але це можливо через те, що в мене вже й так був універсальний кардрідер – якби не було, ситуація була б іншою.

Так що, якщо хочете побалувати свого старого сталевого (чи правильніше, кремнієвого?) друга новою прикрасою, раджу придбати такий пристрій.

Що ж, обіцянку я виконав, тож на цьому сьогодні все.
До зустрічі за тиждень! Бережіть себе!

P.S.  Наступного разу я розповім про те, яку заміну (і до того ж, у 5 разів дешевшу) я знайшов для мого розумного годинника SONY SW2.