За вікном – справжня зимова погода. У нас, в Полтаві минулі три дні були дуже холодними – до 30 градусів морозу! Це не повинно бути для нас дивиною – не в тропіках живемо, тож я щиро дивуюсь коли студенти жаліються на холод і говорять що не могли дістатись до коледжу через погоду. Надворі ж зима! Треба всього лиш вдягнутись за погодою! Тим більше, що це просто мороз – ані сильних вітрів ані снігопадів…

Як би там не було, мені теж хочеться вже відпочити десь біля теплого моря, де від води віє легкий приємний вітерець, гріє сонце, а на небі – ані хмаринки. Хоч розповісти сьогодні я хочу саме про хмари – про такі модні зараз хмарні сховища. А якщо точніше, то про те, як побудувати своє власне хмарне сховище без особливих фінансових витрат.

Чого я хочу від хмари?

Перш за все, хочу сказати, що ж саме ми розуміємо під хмарою і які вимоги я ставлю до хмарного сховища.

Вікіпедія говорить, що

хмара – це це модель забезпечення повсюдного та зручного доступу на вимогу через мережу до спільного пулу обчислювальних ресурсів, що підлягають налаштуванню (наприклад, до комунікаційних мереж, серверів, засобів збереження даних, прикладних програм та сервісів), і які можуть бути оперативно надані та звільнені з мінімальними управлінськими затратами та зверненнями до провайдера.

У найпростішому ж побутовому розумінні хмара – це просто можливість зберігати свої файли не локально, а десь на сервері у мережі, що дозволить працювати з ними з будь-якого пристрою і звідки завгодно, де є доступ до Інтернету.

Так, хмарних сховищ, доступних для використання безкоштовно – безліч, і я теж, звісно ж, користуюсь багатьма з них. Однак, хочеться більшого:

1. знати, що твої файли – лише твої
2. мати доступ до пристроїв в домашній мережі звідусіль

Ящо вас теж відвідували такі думки, то рано чи пізно ви теж почнете шукати способи створити свою хмару.

Круто, але недешево

Перш ніж зупинитись на поточному рішенні, я розглядав різні способи побудови власної хмари.

Непоганим варіантом виглядало (і виглядає й досі) придбання спеціалізованого пристрою – наприклад, WD MyCloud. Цей невеличкий пристрій є, по суті, повноцінним файловим сервером, що працює під керуванням Linuх і дозволяє зберігати всі свої дані вдома, а працювати з ними – з будь якої точки світу де є доступ до Інтернет.

Мобільний додаток WD MyCloud дозволяє також інтегрувати у вашу домашню хмару популярні онлайнові сховища Dropbox, Google Drive і SkyDrive. Круто! Моє поточне рішення таких можливостей, на жаль, не надає. Тож, можливо, я ще подумаю над придбанням WD MyCloud…

Проте, мені хотілось спочатку потестувати власну хмару, оцінити її переваги і недоліки, а потім вже витрачати на неї гроші. Тому, я пішов іншим шляхом. Якщо ж вас цей варіант зацікавив, тут є невеличкий огляд пристрою.

Теж непогано і безкоштовно

Принаймні для мене на даний момент, оскільки основний компонент домашньої хмари я придбав заздалегідь. Колись я вже писав, що минулого Нового року зробив собі подарунок у вигляді нового рутера ASUS RT-N56U. Так, уже в березні його мені замінили за гарантією, однак, пристрій – просто супер.

Вже в тій прошивці, яка використовувалась з коробки, була фіча під назвою AIDisk, що дозволяла “розшарити” під’єднані до рутера USB-пристрої (флешки, зовнішні диски) у локальній мережі. А зпоявою модних прошивок ASUS WRT (версії 3.0.0.4.ххх), з’явилась підтримка ще й технології ASUS AICloud !

Звичайно ж, я одразу ж оновив прошивку і тепер вміст USB-пристроїв, під’єднаних до рутера, став доступним не лише локально, а й звідусіль, де є доступ до Інтернет!

Можливим це стало завдяки підтриці рутером технології DDNS, налаштування якої на рутері не потребує наявності жодних спеціальних знань. Детальна інструкція з налаштування та використання AICloud доступна на сайті виробника. Все це дійсно дуже просто!

Тепер диски, під’єднані до рутера, доступні як через симпатичний веб-інтерфейс у стилі METRO (є навіть можливість відкривати офісні документи – з допомогою Google Docs Viewer), так і через мобільний додаток.

І ще один бонус – вам доступні не лише диски, під’єднані до рутера, а й розшарені теки інших пристроїв з домашньої мережі – комп’ютерів, HD-плеєрів, навіть планшетів членів родини! Супер! Це саме те, про що я мріяв.

Не так давно у мене була нагода випробувати свою нову іграшку – під час проведення курсу я демонстрував слайди зі своєї домашньої хмари. Wow! А можливість “дістати” звідки завгодно необхідні файли, які зберігаються на домашньому комп’ютері? Або подивитись відео чи послухати музику з диску домашнього HD-плеєра? Круто, чи не так?

На жаль, є й недоліки. Інтеграція з онлайновими хмарними сховищами відсутня. За виключенням ASUS WebStorage, синхронізацію з яким я налаштував з метою резервного копіювання. Можливо, ASUS додасть можливості інтеграції з Google Drive, Dropbox, SkyDrive та ін. пізніше?

Можливо, все ж таки, доведеться додати до свого комп’ютерного парку ще й WD MyCloud…

Я спеціально не розповідав детально про налаштування (ті, кому все ж потрібні деталі, можуть почитати невеличкий огляд тут) – все робиться дуже просто і не потребує, як я вже говорив, якихось особливих технічних знань.

Тож вперед – до хмар!

До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!