Ось і промайнули новорічні свята, і навіть один робочий тиждень, який я провів викладаючи курс AZ-500 “Технології безпеки Windows Azure”.  А цього тижня у мене знову такий же тренінг – цього разу для інших людей:) та в іншому навчальному центрі, тож, як кажуть, “з місця в кар’єр”…

Так, я пам’ятаю, що вже час підвести підсумки року й розповісти про ті матеріали блогу, які в 2019-му зацікавили вас найбільше. Однак, з вашого дозволу я зроблю це трохи пізніше. Сьогодні ж мені хотілося б поговорити про гру, на якій дійсно всі ми виросли – про легендарний Doom. Тим більше, що зовсім скоро ми матимемо змогу знову вступити у битву з силами зла, оскільки вже 20 березня у пеклі має стати спекотно від Doom Eternal – іграшки, виходу якої, я впенений, чекають мільони людей мого покоління!

Частину новорічних свят (в той час, коли не відчував сердцевого болю – на початку року мені з цим стало дуже погано:() ми з донькою провели, граючи в Doom (2016) – це дійсно кращий шутер десятиріччя – дуже красивий, дуже кривавий, дуже динамічний, і навіть з сюжетом! Хто не грав – дуже раджу, тим більше, що коштує ця гра зараз зовсім небагато – менше, аніж ті чудові емоції та задоволення, яке ви отримаєте від гри.  До речі, цю гру можна рекомендувати не тільки олдфагам, які грались в оригінальний дум, але й тим, хто про неї й не чув – задоволення гарантоване!

Ролі ми розподілили дуже просто – дочка бігає, відкриває двері, підбирає предмети, перезаряджає зброю та виконує трюк під назвою “звіряче вбивство” (яке тут виглядає просто фантастично!), моя ж відповідальність – це крутити головою, цілитись та стрілляти. Таким тандемом в “думі” нам вдалось “працювати” набагато ефективніше, аніж наприклад, в Metro Exodus (хоч і там ми воювали дуже й дуже непогано:)).

До речі, коли я в розмові з другом (теж практично мого віку), що на свята ми з дочкою забавлялись “думом”, він подумав, що мова йде про фільм “Doom” 2oo5-го року (не плутати з низькобюджетним “Doom: Анігіляція” 2019-го року).

Коли я сказав, що перший фільм було знято за грою 1993 року, виявилось, що він про неї навіть не чув! Назви Wolfenstein 3D, Duke Nukem, Painkiller, Hexen, Heretic, Quake, Chasm: The Rift тощо теж йому нічого не говорили! Сказати, що я здивувався – це не сказати нічого! Це ж дійсно ігри, які в буквальному сенсі цього слова “зробили” нашу юність. Не дитинство – в дитинстві IBM PC-cумісних комп’ютерів ще не існувало – були програмовані мікрокалькулятори Б3-34 та МК-52 (і програми з журналів “Техніка молоді” та “Наука і життя”), а потім – легендарні Commodore C64 (свою першу “серйозну” програму я написав саме на Commodore BASIC) та Yamaha MSX. Однак, скільки часу було витрачено нами на ці ігри в інституті!

А Doom 2016 – це гра, яка з одного боку чудово відтворює ту атмосферу жаху, шаленої напруги та постійного руху, яку нам дарувала оригінальна гра початку дев’яностих. А з іншого – це просто неймовірна графіка кінематографічної якості (до речі, раджу запускати з Vulkan API, а не з OpenGL), стрункий сюжет та запальна новинка – “звірячі вбивства” – система дуже видовищного добивання оглушених ворогів, за використання якої ви ще й отримуєте набої та здоров’я! І ще один момент – це гра для дорослих (ми грали у режимі “ультра-жорстокість”:))! І ще один момент – пам’ятаєте IDDQD, IDKFA, IDCLIP тощо? Так от – в останній версії гри ці чит-коди не працюють! Хардкор! А музичне оформлення у грі – вище всяких похвал – це не латиноамериканська дурня, як у Need for Speed Heat, а справжня, чоловіча, агресивна гітарна музика!

На хвилі ностальгії я забажав зіграти в ту саму класичну, оригінальну гру. Звісно, я міг би запустити її в емуляторі DosBox, однак, 320х240 якось не дуже надихало – хотілось “думу осучасненого”… Не проблема – є купа портів для Windows, з яких я обрав GZDoom – сучасний порт всіх думоподібних ігор, який додає підтримку сучасних технологій, підтримує відеорежимим з високою роздільною здатністю, сучасні ігрові контролери (xinput), навіть можна обрати API – OpenGL чи Vulkan!  З WAD-файлами, які необхідні для гри теж проблем немає – їх дуже легко знайти в Мережі.

Однак, для молодого покоління старий “квадратний” Doom все одно виглядає неестетично, тож треба його покращити ще більше! Для цього можна скористатись модом під назвою, яка сама за себе говорить – Beautiful Doom – він теж кардинально картину не змінює, однак краще виглядають зброя, бризки крові, вогонь тощо.

До речі про моди – раджу також поглянути на Brutal Doom, який дозволяє знищувати все навколо, відстілювати кінцівки, робити ворогам “фаталіті” (привіт Mortal Kombat – ще одному хіту всіх часів і народів, та згадуємо “звірячі вбивства” в останньому думі) тощо.

А якщо все ж таки хочеться чогось ще симпатичнішого – спробуйте Doom Remake 4 – мод, який виглядає настільки добре, що Bethesda навіть змусила автора припинити його розробку й забрати його та його вихідні коди з усіх інтернет-ресурсів! Звісно ж, знайти та завантажити його все одно – не проблема, особливо в рунеті:) Виглядає, як для дума, нереально круто – на слабких машинах цей мод запускати не варто – я пробував на машині в класі (i5 восьмого покоління, 32ГБ оперативки, однак дуже проста відеокарта-заглушка – лише для того, щоб отримати можливість підключати більше одного монітора) і це було абсолютно неграбельно – просто слайд-шоу:(

Далі ми, щоб бути послідовними передивились обидва фільми (так, навіть минулорічне “фе”:)), й прочитали всі чотири книжки по грі (до речі, книжка про авторів гри теж дуже й дуже непогана). Але на цьому ми не зупинились – це мабуть, вже був який приступ:) – на цій хвилі ми вирішили встановити дум і на мобільні пристрої теж – на планшети під керуванням Android. Тут теж є кілька варіантів. Перший – це скористатись емулятором – якимось з портів DosBox. Вибір тут чималий, однак я зупинився на lDosBox, оскільки лише в ньому коректно запрацювало керування. Далі ж все просто – створюємо теки для іграшок в /Android/data/lb.myapp.dosbox/DISK й копіюємо туди файли гри. Таким чином я зміг запустити Doom, Doom II, Duke Nukem 3D, Flashback – The Quest for Identity (це теж просто шедевр, а оновлена її версія від 2013 року заслуговує окремих овацій), Lost Vikings (ех, яка це була гра!), і навіть Quake! Сайтів, де можна знайти старі DOS-ігри, у Мережі вистачає, тож я навіть не буду наводити посилань.

Однак, це все ж таки той самий, як говорить дочка “квадратний” дум! А нам же хочеться чогось, хоч і олдскульного, але естетичнішого! Тому ми придбали Delta Touch – не безкоштовний, але дуже доступний за ціною збірник кращих портів Doom для Андроїд. Звісно ж ми обрали все той же GZDoom! До речі, Delta Touch теж підтримує ігрові контролери!

Як альтернативу в плей-маркеті ви можете придбати офіційні порти Doom та Doom II, які було випущено на честь 25-річчя гри. Однак, коштуватиме це набагато більше, та й виглядатиме не так гарно, як порт GZDoom.

А якщо вже хочеться чогось справжнього (і якщо у вас дійсно потужний мобільний пристрій) – існує кілька портів Doom 3 для Андроїд (наприклад, ось цей). Судячи з відео на Youtube, там дійсно все на висоті, хоч чесно кажучи, в мене так і не дійшли руки спробувати.

До речі, існує й двовимірний дум – Doom 2D Forever, який дозволяє грати в дум-платформер під DOS, Windows або Android (хоч на сучасних телефонах все настільки дрібне, що я особисто не отримав від гри ніякого задоволення:( – як говорив один колега, “блохи на екрані – це чудово, однак, грати неможливо”). Інший та якісніший варіант – це сайд-скролер Mini DOOM II – який дійсно дає уявлення про те, як виглядав би дум у двовимірному виконанні (хоч трохи й “віддає” святотатством:)) .

А ще є онлайновий дум у браузері (емуляор), і колись був дум, написаний хлопцями з Mozilla Foundation на JavaScript, однак, через ліцензійні нюанси їм довелось його прибрати. Також була Doom RPG – покрокова майже тривимірна гра, яка була написана на Java ME, а зараз можна пограти в неї або в емуляторі, або встановивши порт для Андроїд. Існує також сучасний варіант покрокового “тактичного” Doom, а саме Jupiter Hell, який теж радує ціною й виглядає дуже непогано.

А якщо копнути глибше, можна знайти й стратегію реального часу Doom Wars (дуже “сира” фанатська гра, яка трохи нагадує старкрафт), й парочку ігор з приставок, а саме Doom Troopers: The Mutant Chronicles (трохи схожа за атмосферою, однак, це не на сто відсотків дум) і Zero Tolerance, яка є практично точним клоном нашого улюбленця – навіть Марс за вікном є! А ще в обидві гри з Сеги можна погратись онлайн!

Підводячи підсумки хочу сказати, що якщо ви так само як і я пам’ятаєте те відчуття більше ніж двадцятип’ятирічної давнини – те почуття виконаного обов’язку після проходження чергового рівня гри, що дозволяла відчути себе рятівником людства:) – вам є чим зайнятись і сьогодні – до вашої уваги цілий всесвіт Doom – фільми, ігри, моди, книжки, очікування на нову версію…

А в мене на цьому все. Сподіваюсь, мені все ж таки вдалось трохи заразити вас Doom-лихоманкою:) Бережіть себе та своїх близбких, і ніколи не повторюйте того, що ви робите на екрані, в реальному житті!

До зустрічі за тижень, друзі! Хай вам щастить!

P.S. Можливо, наступного разу я вже підведу підсумки року, а може – розповім про епопею з налагодженням та придбанням геймпадів, пов’язану з бажанням грати в Doom з комфортом:)

Ну ось і минув перший навчальний тиждень. Для мене, як втім, і для всіх, він був напруженим – підготовка індивідуальних планів і навчальної документації (головне зібрати всю документацію від усіх викладачів докупи), нові викладачі (колишні наші випускники тепер наші колеги), нова група (так, цього року я – знову керівник групи, в якій до того ж, навчається моя дочка), зустріч зі студентами першого курсу та їх батьками, свято Першого дзвоника, посвята у студенти для першого курсу, перші “пари”, менторство (переглядаю їх проекти та консультую київських колег), збори трудового колективу, педрада, рада керівників груп, методрада, засідання циклової комісії, перша виховна години,жахлива алергія (немає чим дихати – навіть тренуватись не можу), купа власних справ, ще й планшет та смарт-годинник зламались (земля їм пухом – вони й так відпрацювали вірою та правдою років зо три кожен) – подій вистачало.

Однак я все це пережив, і ви, сподіваюсь теж, тож тепер вже можна всіх привітати – навчальний рік почався! Успіхів вам та вашим дітям, міцних нервів та терпіння – до Нового року вже не так далеко!

А на останок – можливо комусь буде цікаво – мої оновлені (зі статистикою за поточний, 2018 рік) слайди для мотивації юних програмістів.

Що ж, на цьому у мене на разі все.
Бережіть себе і своїх рідних! Хай вам щастить!

І не забудьте що вже дуже скоро – два святкові дні поспіль – День програміста і прем’єра нового “Хижака”!

Останні тижні, ба навіть місяці видались для мене дуже напруженими – тренінг за тренінгом, деякі (як оновлений 20532 та 20535) – я взагалі проводив одним з перших:-) На наступному тижні – теж тренінг, який мене трохи лякає, ще й буду пробувати скласти черговий сертифікаційний іспит…

В коледжі – теж “запара” – керівництво практикою з Технологій розробки програмного забезпечення, метушня з дипломниками (добре хоч, що в мене їх лише п’ятеро), скоро також екзамени на третьому курсі, а потім – захист дипломів. А ще – олімпіади, конкурси (IT-Universe, Золотий байт, ACM ICPC), вебінари, святкування Дня науки і мого дня народження…

Як бачите, життя просто кипить, а сьогодні ж – перший день літа (хоч і не надто теплий), і вже дуже хочеться відпочити, хоч трохи. До речі, також сьогодні День захисту дітей, тож про них слід попіклуватись

Тому, за браком часу, сьогодні я хотів би дуже-дуже коротко розповісти вам про серію книжок, які мені дуже сподобались.

Про книжки в цьому блозі я пишу нечасто (хоч за часів, коли я був фанатом “Живого журналу”, про них було, мабуть, кожне третє повідомлення). А читаю я дійсно дуже багато, і здебільшого це фантастика, кіберпанк, постапокаліксис, антиутопії, жахи та магічний реалізм. І звісно ж комікси, як же без них!

Я дуже люблю прочитати книгу/комікс, а потім подивитись фільм, який за нею/ним знятий, і порівняти свої уявлення про героїв, місця дії тощо з тим, що побудував режисер. Або навпаки – подивитись фільм, а потім прочитати книгу. Й мене дуже бісить, коли фільм сюжетно відрізняється від книги. В цьому плані одним з недавніх розчарувань був фільм “Першому гравцю приготуватись”, який навіть поряд з книгою не стоїть…

Однак, зараз мова не про мене, а про книжки, які мені сподобались. Пам’ятаєте, яким модним років десь з десять-п’ятнадцять тому став Ден Браун зі своїми псевдонауково-популярними-тире-художніми романами? Однак з часом його твори стали надто вже однотипними та передбачуваними (останній – “Походження” – взагалі суцільне розчарування), а фільми хоч якось виправдовували витрачені на їх зйомки гроші лише завдяки Тому Хенксу…

І ось, не так давно я надибав автора, який є достойним продовжувачем справи Дена Брауна – Джеймса Чайковськи, який під псевдонімом Джеймс Клеменс пише фентезі, а під ім’ям Джеймс Роллінз – ті самі науково-популярні-тире-художні гостросюжетні трилери!

Зараз я читаю вже шосту з чотирнадцяти книг циклу “Загін Сигма” – книг про спецзагін, члени якого поєднують спеціальну військову підготовку з докторськими ступенями в найрізноманітніших напрямках науки, використовують найновіші технології, й мають справу з загадковими глобальними загрозами, що беруть свій початок з давніх-давніх часів, кожного дня попереджуючи черговий кінець світу.

Ви скажете, що це стандартний сюжет – Америка рятує весь світ від катастрофи, і так, звісно, воно й є. Однак, в кінці кожної книги автор детально розповідає про те, що існує насправді, що є науковим фактом, а що він вигадав! Кожен том – це просто енциклопедія цікавих фактів, ще й з посиланням на монографії та наукові статті! Дуже раджу почитати!

Придбати книги можна на LItres (хоч там, на жаль, не вистачає трьох книг).

P.S. А ще обов’язково слід прочитати книгу “Хвиля” Тода Штрассера й подивитись фільм. Він теж сюжетно відрізняється від книги, проте, дуже атмосферний й дійсно справляє враження.

P.P.S. А ще – подивіться серіал “Видозмінений углерод” й почитайте книгу! Серіал – просто шедевр!

Я щойно повернувся з Києва, де проводив черговий тренінг з HTML5 для досить численої групи – цього разу в мене було аж десять студентів, і одразу ж ринувся в бій, провівши чотири пари в коледжі 

Тож я знову з вами і сьогодні мені хочеться розповісти про зовсім простий але корисний сервіс, який може стати в нагоді якщо вам потрібно швидко зберегти аудіодоріжку з відео, яке ви знайшли на Youtube.

Що я використовував раніше

Я вже писав про засоби завантаження відео з youtube – і про aTube Catcher, який з кожною версією стає все більше схожим на монстра, і про SaveFrom, який я донедавна вважав найпростішим способом завантаження відео та аудіо – слід лише приписати ss на початку адреси відео… Ба навіть згадував про Maxthon – чудовий браузер “з минулого”, якому вдалось не залишитись в минулому, а й зараз продовжувати радувати користувачів всіх існуючих платформ (Android, Mac, iPhone/iPad, Windows Phone, Linux) деякими унікальними “фішками”. Одна з них – взагалі унікальна – можливість “витягти” для відтворення у окреме вікно буль-яке відео з будь-якого сайту:

А інша – можливість завантаження будь-якого відео:

Це все чудово, проте з перетворенням відео на аудіо Maxthon здатен впоратись далеко не завжди.

Що я використовую тепер

Не так давно я подивися фільм “Прибульці” (Extraterrestrial, 2014), Фільм – так собі, на “трієчку” (хоч ми з дочкою й подивились його двічі – спочатку з аматорським російським перекладом, а потім – в оригіналі) – дуже типовий і передбачуваний. А от саундтрек  фільму – це просто витвір мистецтва. Перегляньте трейлер – і ви одразу ж оціните якість роботи звукорежисера!

Це просто супер – і основна тема, й “титульна” пісня (ДУЖЕ раджу послухати!!!), все!

Звісно ж, мені захотілось зберегти дещо з почутого. Проте, жоден з описаних вище методів не спрацював, тож я вдався до пошуку і знайшов найпростіший сервіс для перетворення відео на аудіо, а саме Youtube MP3.

Сервіс дійсно дуже простий і не потребує жодних налаштувань – просто введіть адресу відео, і через пару хвилин ви зможете завантажити аудіофайл! До того ж, сервіс чудово локалізовано – схоже, що навіть носіями української!

Тож, якщо вам буде потрібно зробити з відео аудіотрек – тепер ви знаєте найпростіший спосіб впоратись з цим завданням.

На цьому на сьогодні все.
До зустрічі за тиждень, друзі! Хай вам щастить!

Прочитавши заголовок цього запису дехто, мабуть, подумав що я остаточно заплутався у часі. Не хвилюйтесь, зі мною все гаразд. Просто до 10 вересня залишилось менше двох діб. “А що буде 10 вересня?” запитаєте ви.

10 вересня ми будемосвяткувати свято НАНОвого року – початок нового навчально-дослідницького нового року. Так, префікс “нано” вже добряче всім набрид і для багатьох став асоціюватись з чимось на кшталт “порно”, однак ніде правди діти – по-перше, нанотехнології впевнено крокують з лабораторій у “велике життя” і займають належне їм місце, а по-друге, така назва нового свята дійсно звучить багатозначно, красиво і загадково.

Про суть свята ви можете детально почитати відвідавши відповідну сторінку порталу “Шкільної ліги Роснано”, а я розповім, як же ми будемо його святкувати (говорячи “ми” я маю на увазі себе, свою сім’ю, своїх друзів, своїх студентів і всіх, хто вирішив приєднатись до цієї події). І пораджу деякі додаткові цікаві матеріали з теми.

Ідея цьогорічного святкування полягає в тому, щоб 10 вересня всім сісти перед екраном комп’ютера, телевізора, взяти в руки лептоп, смартфон або планшет – все одно – і подивитись один і той же фільм. До того ж, не просто фільм, а фільм про наше ймовірне майбутнє.

І незважаючи на те, що всі ми знаходимось у різних місцях, ріхних країнах і навіть континентах, відчути себе частиною однієї спільноти, всі члени якої впевнено крокують у майбутнє.

Звичайно, потім у нас буде нагода обговорити найцікавіші моменти, подискутувати над тим як саме будуть реалізовані ті чи інші речі, чи збудуться прогнози вчених…

А дивитись ми будемо чудовий фільм з багатообіцяючою назвою “Світ 2057 року” (2057 Unser leben in der Zukunft). Фільм є “документально-ігровим” і прогнозує наше майбутнє у трьох серіях, одну з яких присвячено нашому тілу, другу – нашим містам, а третю – оточуючому нас світові. Загальна тривалість – близько трьох годин, але впевнений – воно того варте!

Довіряти цим прогнозам чи ні – ваша справа. Згадайте, як ми уявляли собі третє тисячоріття! Так, наше життя значно змінилось, технології непомітно поступово  і непомітно пронизали всі його сфери, багато чого зникло і багото чого нового з’явилось. Але кардинально майже нічого не змінилось. 50 років (фільм створено у 2007) – замалий термін аби змінити ВСЕ, проте дуже непогано було б побачити тенденції розвитку. А їх фільм демонструє дуже непогано.

Подивитись його можна на Youtube:

Також 10 вересня його обіцяли показати у програмі телеканалу “Нано ТБ”. Переглядати його онлайн можна, наприклад, тут.

Не проблема також знайти його у мережі і завантажили для комфортного перегляду на великому екрані.

На додачу я б радив подивитись 15-хвилинний фільм “Майбутнє почалось” – все це дійсно вражає, незважаючи на те, що подібні речі ми чули вже не раз:

А якщо хочеться ще більше “заглибитись у тему”, подивіться ще “Хроніки майбутнього” – шість сценаріїв нашого можливого майбутнього, створені на основі творів класиків наукової фантастики.

Переглягнути цей шедевр абсолютно бескоштовно і абсолютно легально можна у онлайновому кінотеатрі Megogo.

Насолоджуйтесь!

До зустрічі наступного тижня!

Сьогодні я хочу задати вам одне дуже інтимне запитання: чи вважаєте ви себе гіком? Як, ви не знаєте, хто такі гіки? Гік (geek) – це людина, схиблена на комп’ютерах, гаджетах, тезхнологіях, програмному забезпеченні і т.д. Колись це слово носило негативний зміст, але зараз комп’ютерними гіками можна вважати більшість з нас.

 96% GeekCreated by OnePlusYou – Free Online Dating

А чи є об’єктивні критерії, за якими можна визначити, чи належите ви до гіківського племені? Звичайно! Давно відомі ознаки справжніх гіків, фільми, які вони дивляться, книги, які читають, ПЗ, яким користуються, одяг, який вони носять, так само, як і особливості гіківської поведінки. Хочете дізнатись, наскільки ви гік?

Зробити це просто – в Інтернеті є купа тестів, які можна пройти абсолютно безкоштовно, наприклад, ось цей, цей,  оцей, і ось цей – мій улюблений. До речі, іллюстрація до статті – мої результати в ньому.

Спробуйте, сподіваюсь, ви також зможете пишатись отриманими результатами! 

А коли закінчите милуватись своїми досягненнями, завітайте ось сюди – на сайт з гучною назвою “Geeks are sexy”.

Тут ви завжди знайдете щось цікаве і для гіків, і для решти – що подивитись, що почитати, і т.д. Крім цього сайту я регулярно читаю ще близько десятка подібних ресурсів, однак, краще я буду знайомити вас з ними потрошку, поступово.

До речі, про те, що подивитись. Ось тут є список з 56 фільмів, які вийдуть у 2011 році, які повинен подивитись кожен, хто вважає себе гіком. А ось тут є подібний список з 45 гіківських фільмів року 2010. А ось – список з 75 книжок, які повинен прочитати кожен гік. До речі, я багато що б до нього додав.

Але досі слів, нумо мерщій підвищувати свою гіківську кваліфікацію!

P.S. А чи відомі вам якісь російсько- або україномовні гіківські ресурси?