Дивно, але поступово тематика моїх повідомлень все більше зміщується в сторону приватності, криптовалют тощо. Тож сьогодні я хотів би продовжити цю традицію й розповісти про одну з перспективних криптовалют – український карбованець, або просто карбо – валюту, яка при правильному підході має всі шанси стати національною. Надто ж тепер, коли в неї з’явився мобільний гаманець.

Увага!

Як я вже говорив раніше, я вирішив трохи поекспериментувати з браузерним майнінгом, додаючи посилання на майнер на початку тексту кожного нового повідомлення.Я не хочу робити так, як Pirate Bay та інші сайти – все прозоро і залежить лише від вас, друзі – якщо вас зацікавила тема статті, будьте ласкаві, натиснути на це посилання (альтернативний варіант – натиснути сюди ), яке відкриє в новій вкладинці сторінку (вихідні коди – на Codepen, все чесно), в яку я додав інтерфейс веб-майнера однієї з небагатьох криптовалют, які ще є сенс добувати на процесорі, а також зробив лічильник вашого внеску (лише перше посилання) з можливістю подивитись, якій сумі в гривні це відповідає.

Вам це не буде коштувати нічогісінько – ви просто запустите процес і залишивши вкладинку відкритою, повернетесь до читання статті (а можете й поспостерігати за процесом – це досить медитативне видовище). Ці нехитрі дії, можливо додадуть ту саму копійчинку, якої мені не вистачало аби ще раз випити кави, а я буду вам вельми за це вдячний.

Перш за все хочу сказати, що про карбованець я дізнався досить давно – ще коли він коштував зовсім мало, навіть придбав трохи про всяк випадок:-) Сама ідея національної криптовалюти – захищеної, анонімної, “своєї” – мені дуже сподобалась. Багато хто з вас скаже – те це ж клон Monero! – і буде правий та неправий одночасно. Так, карбо використовує той же алгоритм і так само, як і монеро, входить до переліку криптовалют, відслідковувати які важко навіть для АНБ:-), однак в плані програмного забезпечення та сервісів – це абсолютно самобутній та незалежний платіжний засіб, і зараз я спробую розповісти про це детальніше.

Що ж таке Карбованець?

Карбованець – це це децентралізована однорангова обмінна мережа, без централізованого управління, без емітента, яка забезпечує конфіденційність і анонімність операцій без регуляторів і посередників. З іншого боку, карбованець – це криптовалюта – народна обмінна одиниця – неофіційна та незалежна. У відповідності до українського законодавства, криптовалюти не є ані платіжним засобом, ані валютною цінністю, та й взагалі, їх статус є невизначеним. Однак, в Верховній раді зареєстровані аж два законопроекти (”Про стимулювання ринку криптовалют” та “Про обіг криптовалюти“), які мають надатикриптоактивам офіційного статусу.

Все програмне забезпечення проекту є відкритим – з вихідними кодами, вільно доступними на Github. Найближчий родич карбованця – Monero, тож майнити (карбувати) його можна і з допомогою відповідного ПЗ для Monero (я використовую YAM та xmrig – все чудово працює).

До речі, ще раз нагадаю відмінність криптовалют від т.зв. фіатних грошей. Паперових (фіатних) грошей можна надрукувати скільки завгодно (по суті, “папірці” не тільки нічим не забезпечені, та ще й можуть знецінюватись внаслідок збільшення їх кількості), кількість же “криптокопійчин” обмежена відповідним алгоритмом. Вартість криптовалюти визначається лише попитом на неї, або її корисністю для повсякденних розрахунків. Саме тому важливою є наявність програмного забезпечення та сервісів, магазинів та компаній, які приймають оплату в криптовалюті тощо.

Де взяти карбованці?

Найпростіший спосіб – купити:-) Свого часу я придбав трохи карбованцій через першу Українську біржу криптовалют – btc-trade.com.ua. З власного досвіду можу сказати, що ресурс є надійним та абсолютно безпечним – навіть коли восени минулого року біржа просто “лежала” під навантаженням, її робота припинялась на кілька днів, все закінчилось добре й всі кошти на рахунках нікуди не зникли:-), тож довіряти цим хлопцям можна.

Ще один сервіс, який я не так давно випробував – це Karbo24.net – прямий обмін гривень на карбованці та навпаки (кредитки VISA, MasterCard). Теж працює – швидко, безпечно, безпроблемно. Звісно ж, є й інші біржі. Обіцяли також можливість здійснювати операції з карбованцями через криптомати.

Ну і наостанок – ви можете накарбувати (намайнити) собі грошей. Найпростіший спосіб – прямо з декстопного гаманця – там є можливість карбувати через пул. Також можна карбувати соло (я пробував це на віртуальній машині у хмарі Azure – якось не вразило результатами:-(). Тож я порадив би спеціалізоване ПЗ (майнери) для майнінгу у пулі (я вже згадував YAM та xmrig). Детальніше про майнінг карбованця – тут і тут. А ще є веб-майнер (хоч його результативність буде просто мізерною). Існує також кран карбованців, однак, я б на нього надто не розраховував:-)

Де зберігати карбованці?

З офіційного сайту ви можете завантажили гаманці для всіх десктопних платформ (плюс, консольні утиліти – є навіть для Raspberry Pi!). Нещодавно також з’вився мобільний гаманець для Андроїд, який непогано виглядає, має підтримку NFC, і чудово працює:-) Нарешті! До речі, мобільний гаманець карбо мені подобається навіть більше за Monerujo – гаманець старшого родича – Monero. Єдине, чого хотілося б – це можливості обміняти фіатні кошти на карбовані й навпаки прямо в гаманці, як це реалізовано, наприклад, в bitxfly.

В перспективі  – веб-гаманеці, які ще в розробці. Також ви можете створити паперовий гаманець для довгострокового зберігання ваших коштів.

Що робити з карбованцями?

А що завгодно!

Наприклад, ви можете поповнити ними рахунок мобільного телефону – це був, мабуть, найперший сервіс в екосистемі карбо, яким ви можете користуватись й досі (хоч іноді він і недоступний). Також за карбо ви можете щось придбати або купити через дошку об’яв karbo.store.

На офіційному сайті валюти є цілий розділ з посиланнями на сервіси, які приймають карбованці. Та й взагалі, екосистема вже досить розвинута – є платіжний шлюз, тож Ви теж можете почати приймати оплату в карбо. Є телеграм-канал, навіть не один. Є сайт з медіаконтентом…

І численість сервісів “зі світу карбо” буде зростати – монетка ж бо дійсно стає народним платіжним засобом!

Що ж, на цьому у мене на сьогодні все, треба йти відпочивати після тренінгу:-)
До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе!

Так, я пам’ятаю, що мав розповісти про свої особисті враження від року, що минув, і я це зроблю (трохи пізніше, чернетка вже є).

Сьогодні ж я хотів би поділитись досвідом стосовно використання BOINC – ключового компоненту участі в розподілених наукових обчисленнях та видобування Gridcoin’ів – валюти, про яку я вже якось писав.

Так, часу на експерименти в мене останнім часом небагато, однак, протягом останнього місяця минулого року та початку січня, я трохи погрався з встановленням та запуском BOINC в хмарі Microsoft Azure, Amazon Web Services, на Android-пристроях та Raspberry Pi 3 (model B).

---

Увага!

Як я вже говорив раніше, я вирішив трохи поекспериментувати з браузерним майнінгом, додаючи посилання на майнер на початку тексту кожного нового повідомлення. Я не хочу робити так, як Pirate Bay та інші сайти – все прозоро і залежить лише від вас, друзі – якщо вас зацікавила тема статті, будьте ласкаві натиснути на це посилання (альтернативний варіант – натиснути сюди), яке відкриє в новій вкладинці сторінку (вихідні коди – на Codepen, все чесно), в яку я додав інтерфейс веб-майнера однієї з небагатьох криптовалют, які ще є сенс добувати на процесорі, а також зробив лічильник вашого внеску (лише перше посилання) з можливістю подивитись, якій сумі в гривні це відповідає.

Вам це не буде коштувати нічогісінько – ви просто запустите процес і, залишивши вкладинку відкритою, повернетесь до читання статті (а можете й поспостерігати за процесом – це досить медитативне видовище). Ці нехитрі дії, можливо додадуть ту саму копійчинку, якої мені не вистачало аби ще раз випити кави, а я буду вам вельми за це вдячний.

---

Перш за все хочу висловити своє особисте тверде переконання, яке полягає в тому, що будь-які “важкі” обчислення краще виконувати під Linux – ця ОС, як на мене, оптимальніше працює з ресурсами й дозволяє досягти кращого рівня продуктивності. Тому для запуску BOINC я переважно використовував Linux.

BOINC на звичайних ПК

Windows

Я використовую BOINC на двох машинах. На домашній встановлено Windows 10 Professional з усіма останніми оновленнями. Встановити BOINC туди було неважко – я просто завантажив пакет BOINC + VirtualBox, запустив його, а потім переключився до розширеного вигляду, налаштував його для роботи з офіційним пулом, синхронізував проекти (які слід додати на стороні пула – в вашому обліковому записі)…

Все! В налаштуваннях немає нічого важкого, однак, якщо треба – ось відеоінструкція:

Єдина особливість – я не використовую “рідний” гаманець для Windows – замість нього я вподобав багатовалютний Android-гаманець Coinomi.

Ще один момент – раніше я писав про пул pool.gridcoin.co. Тепер же я мушу сказати, що використовувати його не варто – автор там все автоматизував й “закинув” роботу з ним:-( Краще приєднатись до офіційного пулу – www.grcpool.com.

Linux

В світі Linux з BOINC теж немає ніяких проблем. На роботі в мене встановлено Ubuntu Budgie, яка мені дуже подобається – зовнішнім виглядом, простотою, можливостями та зручністю використання.

Аби встановити BOINC слід просто відкрити термінал (наприклад, натиснувши F12 – це викличе спливаючий термінал у стилі Quake) й ввести такі команди:

sudo apt-get update
sudo apt-get install boinc boinc-dev

Все!

Далі діємо так само, як і під Windows – просто запускаємо BOINC manager через меню додатків та налаштовуємо його на роботу з пулом.

BOINC у хмарі

Azure

В першу чергу я спробував хмару Microsoft й враження в мене залишились досить неоднозначні. Не стосовно самої платформи Azure – вона дійсно чудова. Проблема в деталях. Справа в тому, що коли я спробував встановити BOINC на віртуальну машину з Ubuntu Server 16.04, у мене нічого не вийшло! В ході встановлення виявилось, що не вистачає пакетів linux-azure, встановити які явно – через apt-get install – мені теж не вдалось, скільки б я не намагався:-(

Тож довелось створити віртуалку з Windows 10 (покрокова інструкція – тут), яку  я підготував у відповідності до процедури, описаної вище й вона чудово працює.

У разі необхідності підключитись до машини використовуємо найзвичайнісінький RDP (в інструкції теж про це сказано).

Amazon Web Services

З AWS все пройшло дуже й дуже гладко – я створив віртуалку з Ubuntu (мікроекземпляр, в рамках безкоштовного плану використання). Як це зробити дуже непогано – детально, з картинками – написано тут.

Після того, як машина стартує, підключаємось до неї через SSH (див. інструкцію – я теж використовую для цього Git Bash), і виконати наступні команди:

tmux

Про tmux я колись розповім окремо, він потрібен аби команди, які я виконую в терміналі, продовжили своє виконання коли я від’єднаюсь від віртуалки.

sudo apt-get update
sudo apt-get install boinc boinc-dev boinctui

Пакет boinctui – це консольний, й до речі, дуже симпатичний, варіант менеджера BOINC (TUI – Text-based User Interface). Він нам потрібен, оскільки середовище робочого столу на машині не встановлене (в Azure – теж так само), і чесно кажучи, воно там і не потрібне.

Далі слід виконати команди

boinccmd –join_acct_mgr https://grcpool.com ваш_логін ваш_пароль

boinctui

Після завантаження консольного менеджера натискаєте F9 аби потрапити в меню, переходите до меню Projects та обираєте пункт синхронізації з пулом. Через деякий час – коли відпрацює тест швидкодії та завантажаться файли ваших проектів – все почне чудово працювати:-)

Тепер можна натиснути Ctrl+b, потім d (detach tmux session) і від’єднатись від машини. Все!

BOINC на Android

Насправді – тут теж все без проблем. На сайті офіційного пулу є чудове відео з інструкцією, як все налаштувати.

Я спробував виконати всі показані у відео дії на своєму плеєрі Minix Neo X8-H.

Слід сказати, що там все працювало просто чудово. Єдина проблема – незважаючи на потужне “залізо”, в плані швидкодії плеєр, звісно ж, не рівня десктопним ПК або віртуалкам у хмарі, тож використовувати Android-пристрій в такій якості можна лише за умови шаленої любові до науки:-) Я вже мовчу про те, що (якщо обрати режим постійної роботи) пристрій може сильно нагріватись, або навіть перезавантажитись.

BOINC на Raspberry

Теж все просто, як і на інших Linux-машинах.

Аби трохи погратись, я придбав на Aliexpress комплект Raspberry Pi 3 (model B) + акриловий корпус, набір радіаторів, блок живлення з кабелем з кнопкою вмикання/вимикання, та сенсорним екраном 3.5″. Карту пам’яті на 64 Гб я придбав раніше – на одному з розпродажів:-)

Там же – в описі товару було посилання на образ системи з вже встановлениим драйвером тачскріну, тож я просто завантажив його, відформатував MicroSD карту з допомогою  SD Card Formatter, й записав туди образ, використавши Etcher.io.

Звісно ж, роздільної здатності 480х320 абсолютно недостатньо, аби працювати з тачскріном у середовищі робочого столу, тож я просто підключився до WiFi (з допомогою відповідної іконки в панелі завдань), після чого під’єднався до “малинки” через SSH (так само, як і у випадку використання AWS – через Git Bash, логін – pi, пароль – raspberry).

Далі я виконав команди

sudo apt-get update
sudo apt-get install tmux
sudo apt-get install mc

Вони встановили tmux, про який я вже говорив, і файловий менеджер Midnight Commander (знадобиться).

Далі я викликав програму налаштування

sudo raspi-config

В ній я розширив образ системи на всю карту пам’яті, і увімкнув режим завантаження в термінал, а не в графічне середовище – з текстовим режимом, навіть на крихітному екрані працювати досить комфортно. Далі “малинка” перезавантажилась. Графічний інтерфейс вже не завантажувався.

Я знову підключився по SSH й налаштував мережі WiFi та автопідключення до них так, як описано тут (також є офіційна документація й, виявляється, – досить
непогана утиліта, яка значно спрощує цей процес).

Далі  – встановив та налагодив BOINC так само, як і для випадку з AWS. До речі, BOINC, встановлений таким чином, буде автоматично стартувати при увімкненні “малинки”! Єдиний нюанс – не треба обирати режим постійних обчислень, оскільки в такому разі малюк може перегрітись – через певний час ви побачите іконку з термометром у правому верхньому куті екрану!

Єдине, чого я не зробив – не налагодив автоматичного запуску boinctui при старті системи. Треба буде зробити (мабуть, з crontab)…

До речі, якщо перейти до каталогу LCD-show (cd ~/LCD-show) і виконати команду ./LCD-hdmi, після перезапуску “малинка” виведе зображення на монітор, під’єднаний по hdmi. Виконавши команду startx, можна завантажити середовище робочого столу (роздільну здатність буде виставдено автоматично), а якщо ви захочете повернутись до тачскріну – просто виконайте ./LCD35-show.

Ось тут ви знайдете кілька корисних статей на тему роботи з raspberry. Мені особисто малюк дуже сподобався, хоч, звісно, можливості у нього досить скромні:-(

Про всяк випадок – ось ще одна стаття на тему видобування грідкойнів на “малинці”.

Ну і на останок хочу прорекламувати офіційний кран грідкойнів – сервіс, який раз на добу дозволяє отримати невеличку суму у грідкойнах. До речі, швейцарці в своєму крані дають теж дуже непогані суми. Також 3 GRC ви отримаєте за реєстрацію на цьому сайті, а тут ви можете попросити допомогти новачкові, й можливо, хтось пришле вам трохи монеток:-)

Що ж, на цьому я з вами прощаюсь. До зустрічі за тиждень, друзі!
Хай вам щастить, і бережіть себе!:-)

P.S. Скоро я ще розповім про невеличкий експеримент-гру за участі криптовалюти IOTA, який я планую в другому семестрі провести з моїм третім курсом:-)

Як завжди, у мене – купа активностей – святкування юбілею навчального центру компанії Techexpert “Мережеві технології” (ось стаття на цю тему, а тут – відео), потім – тренінг з програмування на C#, потім – дистанційний тренінг з Azure для наших молдавських колег. А ще – “пари” в коледжі, підготовка до виступу на конференції InsaneByte (яка вже завтра), підготовка студентів до участі в олімпіаді з програмування, ще й “Година коду” наближається, а там – нові тренінги, практичний семінар з Azure та DevOps, а ще я вирішив сертифікуватись по блокчейну та криптовалютам, тож тепер сумлінно навчаюсь…

Так, я пам’ятаю, що за мною ще остання частина розповіді про налагодження повноцінних робочих станцій з 1Гб ОЗП. Однак, сьогодні я хотів би розповісти про дещо інше – про те, яким чином ви можете допомогти науці, мало того, що нічого не роблячи, а навіть ще й отримавши за це ще й невеличку винагороду

Увага!

Як я вже говорив минулого разу, я вирішив трохи поекспериментувати з браузерним майнінгом, додаючи посилання на майнер на початку тексту кожного нового повідомлення.Я не хочу робити так, як Pirate Bay та інші сайти – все прозоро і залежить лише від вас, друзі – якщо вас зацікавила тема статті, будьте ласкаві, натиснути на це посилання (альтернативний варіант – натиснути сюди), яке відкриє в новій вкладинці сторінку (вихідні коди – на Codepen, все чесно), в яку я додав інтерфейс веб-майнера однієї з небагатьох криптовалют, які ще є сенс добувати на процесорі, а також зробив лічильник вашого внеску з можливістю подивитись, якій сумі в гривні це відповідає.

Вам це не буде коштувати нічогісінько – ви просто запустите процес і залишивши вкладинку відкритою, повернетесь до читання статті (а можете й постерігати за процесом – це досить медитативне видовище). Ці нехитрі дії, можливо додадуть ту саму копійчинку, якої мені не вистачало аби ще раз випити кави, а я буду вам вельми за це вдячний.

Тож, мова в нас сьогодні піде про одну з криптовалют, видобування якої, скоріш за все, вас не збагатить, однак, дозволить відчути себе причетним до “великої” науки, а саме про Gridcoin.

Слово “Grid”  в назві копійчини присутнє не випадково, оскільки видобування грідкойнів зробить з вашого комп’ютера частинку велетенського обчислювального кластера, суперкомп’ютера всесвітнього масштабу, потужність якого практично неможливо оцінити. Так, ви все зрозуміли правильно – видобуваючи грідкойни, ви надаєте обчислювальні потужності вашої машини (процесора та відеокарти) в оренду для виконання обчислень в рамках важливих наукових проектів. Винагорода за це – символічна (на момен написання статті одна копійчинка коштує близько 6 центів), однак, вона все ж є.

Пам’ятаєте проект SETI@home? Так-так – участь в аналізі сигналів, отриманих з радіотелескопів, з метою пошуку позаземних цивілізацій! Впевнений – всі ви, якщо не брали участь, то чули про цю важливу ініціативу університету в Берклі!

Тепер ви можете продовжити участь в проекті (однак, тепер вже не безкоштовно), обравши собі ще кілька проектів за смаком – наприклад, я обрав Einstein@home (пошук гравітаційних хвиль, які випромінюються пульсарами), MindModeling@home (думаю, з назви все зрозуміло).

Як це працює? Дуже просто – вам потрібно завантажити BOINC Manager (для Linux -тут) – утиліту, яка дозволяє використовувати ваш комп’ютер для наукових обчислень під час його простоїв (наприклад, коли комп’ютер не використовується й відображається скрінсейвер). Виглядає він так собі, однак, свою справу робить.

Потім вам треба налагодити BOINC Manager на роботу в пулі (я обрав http://pool.gridcoin.co, проте, є й інші пули, майнити соло, як на мене, немає сенсу) – як це зробити описано тут.

Наступний крок – встановлення гаманця грідкойнів – просто завантажуєте його з офіційного сайту (ось варіант для правильної ОС) та встановлюєте, однак, я обрав мобільний варіант – досить відомий багатовалютний гаманець Coinomi.Який би гаманець ви не обрали, в вашому профілі на сайті пулу слід ввести його адресу (GRC Address).

Все! Можна починати майнити заради науки! 

Повторюсь – вам це нічого не коштуватиме, програма працює лише тоді, коли ви не використовуєте ваш комп’ютер. Зате, тепер ви можете пишатись тим, що допомогаєте вченим дізнатись більше про світ, який нас оточує, й про нас самих також!

Що ж, на цьому у мене сьогодні все. До зустрічі за тиждень, друзі! Хай вам щастить! Бережіть себе та своїх близьких!

P.S. Я маю ще багато чого сказати про криптовалюти та блокчейн, однак, наступного разу, все ж, виконаю свою обіцянку й закінчу цикл статей про Linux на старих машинах

Даруйте, що давненько не писав – як завжди – тренінги, ремонт:-), “пари” тощо. Обіцяю – найшвидшим часом я виправлюсь та опублікую наступну частину розповіді про повернення до життя застарілих машин з допомогою Linux.

А сьогодні я хочу поділитись з вами своєю радістю.
Як ви знаєте, в травні цього року я захистив кандидатську дисертацію з інформаційних технологій (рукопис та автореферат я, звісно ж, скоро викладу у вільний доступ), подав документи до МОН та УкрІНТЕІ (вірніше, це для мене зробила моя вірна помічниця – дружина:-)), й весь цей час чекав на підтвердження. Близько місяця тому (наказом МОН України № 1367 "Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо присвоєння вчених звань і присудження наукових ступенів" від 11 жовтня 2017 року) мій вчений ступінь було затверджено, а минулої п’ятниці я, нарешті, отримав й “паперове” підтвердження – диплом кандидата наук! Wow!

Ось тепер вже я можу з повним правом вказувати жадану абревіатуру Ph.D!

А друга річ, яку я хотів вам сказати – це попросити про невеличку допомогу. Справа в тому, що останнім часом я дуже зацікавився дарквебом, Tor’ом, I2P, криптовалютами тощо й вирішив трохи поекспериментувати, додаючи посилання на майнер на початку тексту кожного нового повідомлення.

Я не хочу робити так, як Pirate Bay та інші сайти – все буде прозоро і залежатиме лише від вас, друзі – якщо вас зацікавила якась стаття, будьте ласкаві, натиснути на посилання на її початку, яке відкриє в новій вкладинці сторінку (вихідні коди – на Codepen, все чесно), в яку я додав інтерфейс веб-майнера однієї з небагатьох криптовалют, які ще є сенс добувати на процесорі, а також зробив лічильник вашого внеску з можливістю подивитись, якій сумі в гривні це відповідає.

Вам це не буде коштувати нічогісінько – ви просто запустите процес і залишивши вкладинку відкритою, повернетесь до читання статті (а можете й постерігати за процесом – це досить медитативне видовище). Ці нехитрі дії, можливо додадуть ту саму копійчинку, якої мені не вистачало аби ще раз випити кави, а я буду вам вельми за це вдячний.

Посилання на цю ж сторінку, плюс майнер у форматі банера (знову ж таки – процес починається лише якщо ви натиснете кнопку “Start mining”) я розмістив також у бічній панелі блогу.

До речі, вже дуже скоро я розповім про результати мого експерименту з криптовалютами і поділюсь своїми враженнями від майнінгу у переглядачі.

До зустрічі за тиждень, друзі!
Хай вам щастить! Бережіть себе!