Ось і промайнули новорічні свята, і навіть один робочий тиждень, який я провів викладаючи курс AZ-500 “Технології безпеки Windows Azure”.  А цього тижня у мене знову такий же тренінг – цього разу для інших людей:) та в іншому навчальному центрі, тож, як кажуть, “з місця в кар’єр”…

Так, я пам’ятаю, що вже час підвести підсумки року й розповісти про ті матеріали блогу, які в 2019-му зацікавили вас найбільше. Однак, з вашого дозволу я зроблю це трохи пізніше. Сьогодні ж мені хотілося б поговорити про гру, на якій дійсно всі ми виросли – про легендарний Doom. Тим більше, що зовсім скоро ми матимемо змогу знову вступити у битву з силами зла, оскільки вже 20 березня у пеклі має стати спекотно від Doom Eternal – іграшки, виходу якої, я впенений, чекають мільони людей мого покоління!

Частину новорічних свят (в той час, коли не відчував сердцевого болю – на початку року мені з цим стало дуже погано:() ми з донькою провели, граючи в Doom (2016) – це дійсно кращий шутер десятиріччя – дуже красивий, дуже кривавий, дуже динамічний, і навіть з сюжетом! Хто не грав – дуже раджу, тим більше, що коштує ця гра зараз зовсім небагато – менше, аніж ті чудові емоції та задоволення, яке ви отримаєте від гри.  До речі, цю гру можна рекомендувати не тільки олдфагам, які грались в оригінальний дум, але й тим, хто про неї й не чув – задоволення гарантоване!

Ролі ми розподілили дуже просто – дочка бігає, відкриває двері, підбирає предмети, перезаряджає зброю та виконує трюк під назвою “звіряче вбивство” (яке тут виглядає просто фантастично!), моя ж відповідальність – це крутити головою, цілитись та стрілляти. Таким тандемом в “думі” нам вдалось “працювати” набагато ефективніше, аніж наприклад, в Metro Exodus (хоч і там ми воювали дуже й дуже непогано:)).

До речі, коли я в розмові з другом (теж практично мого віку), що на свята ми з дочкою забавлялись “думом”, він подумав, що мова йде про фільм “Doom” 2oo5-го року (не плутати з низькобюджетним “Doom: Анігіляція” 2019-го року).

Коли я сказав, що перший фільм було знято за грою 1993 року, виявилось, що він про неї навіть не чув! Назви Wolfenstein 3D, Duke Nukem, Painkiller, Hexen, Heretic, Quake, Chasm: The Rift тощо теж йому нічого не говорили! Сказати, що я здивувався – це не сказати нічого! Це ж дійсно ігри, які в буквальному сенсі цього слова “зробили” нашу юність. Не дитинство – в дитинстві IBM PC-cумісних комп’ютерів ще не існувало – були програмовані мікрокалькулятори Б3-34 та МК-52 (і програми з журналів “Техніка молоді” та “Наука і життя”), а потім – легендарні Commodore C64 (свою першу “серйозну” програму я написав саме на Commodore BASIC) та Yamaha MSX. Однак, скільки часу було витрачено нами на ці ігри в інституті!

А Doom 2016 – це гра, яка з одного боку чудово відтворює ту атмосферу жаху, шаленої напруги та постійного руху, яку нам дарувала оригінальна гра початку дев’яностих. А з іншого – це просто неймовірна графіка кінематографічної якості (до речі, раджу запускати з Vulkan API, а не з OpenGL), стрункий сюжет та запальна новинка – “звірячі вбивства” – система дуже видовищного добивання оглушених ворогів, за використання якої ви ще й отримуєте набої та здоров’я! І ще один момент – це гра для дорослих (ми грали у режимі “ультра-жорстокість”:))! І ще один момент – пам’ятаєте IDDQD, IDKFA, IDCLIP тощо? Так от – в останній версії гри ці чит-коди не працюють! Хардкор! А музичне оформлення у грі – вище всяких похвал – це не латиноамериканська дурня, як у Need for Speed Heat, а справжня, чоловіча, агресивна гітарна музика!

На хвилі ностальгії я забажав зіграти в ту саму класичну, оригінальну гру. Звісно, я міг би запустити її в емуляторі DosBox, однак, 320х240 якось не дуже надихало – хотілось “думу осучасненого”… Не проблема – є купа портів для Windows, з яких я обрав GZDoom – сучасний порт всіх думоподібних ігор, який додає підтримку сучасних технологій, підтримує відеорежимим з високою роздільною здатністю, сучасні ігрові контролери (xinput), навіть можна обрати API – OpenGL чи Vulkan!  З WAD-файлами, які необхідні для гри теж проблем немає – їх дуже легко знайти в Мережі.

Однак, для молодого покоління старий “квадратний” Doom все одно виглядає неестетично, тож треба його покращити ще більше! Для цього можна скористатись модом під назвою, яка сама за себе говорить – Beautiful Doom – він теж кардинально картину не змінює, однак краще виглядають зброя, бризки крові, вогонь тощо.

До речі про моди – раджу також поглянути на Brutal Doom, який дозволяє знищувати все навколо, відстілювати кінцівки, робити ворогам “фаталіті” (привіт Mortal Kombat – ще одному хіту всіх часів і народів, та згадуємо “звірячі вбивства” в останньому думі) тощо.

А якщо все ж таки хочеться чогось ще симпатичнішого – спробуйте Doom Remake 4 – мод, який виглядає настільки добре, що Bethesda навіть змусила автора припинити його розробку й забрати його та його вихідні коди з усіх інтернет-ресурсів! Звісно ж, знайти та завантажити його все одно – не проблема, особливо в рунеті:) Виглядає, як для дума, нереально круто – на слабких машинах цей мод запускати не варто – я пробував на машині в класі (i5 восьмого покоління, 32ГБ оперативки, однак дуже проста відеокарта-заглушка – лише для того, щоб отримати можливість підключати більше одного монітора) і це було абсолютно неграбельно – просто слайд-шоу:(

Далі ми, щоб бути послідовними передивились обидва фільми (так, навіть минулорічне “фе”:)), й прочитали всі чотири книжки по грі (до речі, книжка про авторів гри теж дуже й дуже непогана). Але на цьому ми не зупинились – це мабуть, вже був який приступ:) – на цій хвилі ми вирішили встановити дум і на мобільні пристрої теж – на планшети під керуванням Android. Тут теж є кілька варіантів. Перший – це скористатись емулятором – якимось з портів DosBox. Вибір тут чималий, однак я зупинився на lDosBox, оскільки лише в ньому коректно запрацювало керування. Далі ж все просто – створюємо теки для іграшок в /Android/data/lb.myapp.dosbox/DISK й копіюємо туди файли гри. Таким чином я зміг запустити Doom, Doom II, Duke Nukem 3D, Flashback – The Quest for Identity (це теж просто шедевр, а оновлена її версія від 2013 року заслуговує окремих овацій), Lost Vikings (ех, яка це була гра!), і навіть Quake! Сайтів, де можна знайти старі DOS-ігри, у Мережі вистачає, тож я навіть не буду наводити посилань.

Однак, це все ж таки той самий, як говорить дочка “квадратний” дум! А нам же хочеться чогось, хоч і олдскульного, але естетичнішого! Тому ми придбали Delta Touch – не безкоштовний, але дуже доступний за ціною збірник кращих портів Doom для Андроїд. Звісно ж ми обрали все той же GZDoom! До речі, Delta Touch теж підтримує ігрові контролери!

Як альтернативу в плей-маркеті ви можете придбати офіційні порти Doom та Doom II, які було випущено на честь 25-річчя гри. Однак, коштуватиме це набагато більше, та й виглядатиме не так гарно, як порт GZDoom.

А якщо вже хочеться чогось справжнього (і якщо у вас дійсно потужний мобільний пристрій) – існує кілька портів Doom 3 для Андроїд (наприклад, ось цей). Судячи з відео на Youtube, там дійсно все на висоті, хоч чесно кажучи, в мене так і не дійшли руки спробувати.

До речі, існує й двовимірний дум – Doom 2D Forever, який дозволяє грати в дум-платформер під DOS, Windows або Android (хоч на сучасних телефонах все настільки дрібне, що я особисто не отримав від гри ніякого задоволення:( – як говорив один колега, “блохи на екрані – це чудово, однак, грати неможливо”). Інший та якісніший варіант – це сайд-скролер Mini DOOM II – який дійсно дає уявлення про те, як виглядав би дум у двовимірному виконанні (хоч трохи й “віддає” святотатством:)) .

А ще є онлайновий дум у браузері (емуляор), і колись був дум, написаний хлопцями з Mozilla Foundation на JavaScript, однак, через ліцензійні нюанси їм довелось його прибрати. Також була Doom RPG – покрокова майже тривимірна гра, яка була написана на Java ME, а зараз можна пограти в неї або в емуляторі, або встановивши порт для Андроїд. Існує також сучасний варіант покрокового “тактичного” Doom, а саме Jupiter Hell, який теж радує ціною й виглядає дуже непогано.

А якщо копнути глибше, можна знайти й стратегію реального часу Doom Wars (дуже “сира” фанатська гра, яка трохи нагадує старкрафт), й парочку ігор з приставок, а саме Doom Troopers: The Mutant Chronicles (трохи схожа за атмосферою, однак, це не на сто відсотків дум) і Zero Tolerance, яка є практично точним клоном нашого улюбленця – навіть Марс за вікном є! А ще в обидві гри з Сеги можна погратись онлайн!

Підводячи підсумки хочу сказати, що якщо ви так само як і я пам’ятаєте те відчуття більше ніж двадцятип’ятирічної давнини – те почуття виконаного обов’язку після проходження чергового рівня гри, що дозволяла відчути себе рятівником людства:) – вам є чим зайнятись і сьогодні – до вашої уваги цілий всесвіт Doom – фільми, ігри, моди, книжки, очікування на нову версію…

А в мене на цьому все. Сподіваюсь, мені все ж таки вдалось трохи заразити вас Doom-лихоманкою:) Бережіть себе та своїх близбких, і ніколи не повторюйте того, що ви робите на екрані, в реальному житті!

До зустрічі за тижень, друзі! Хай вам щастить!

P.S. Можливо, наступного разу я вже підведу підсумки року, а може – розповім про епопею з налагодженням та придбанням геймпадів, пов’язану з бажанням грати в Doom з комфортом:)