Сьогодні я хочу поділитись з вами враженнями від іграшок, які є не зовсім іграми, а скоріше – інтерактивним кіно – фільмом, який ви дивитесь, час від часу приймаючи ті чи інші рішення, які тягнуть за собою ті чи інші наслідки.

Таких ігор, дійсно, чимало, однак, далеко не всі з них заслуговують на увагу (хоч всі ми, звісно, знаємо приказку “на кожен товар є свій купець”). І сьогодні я хочу розповісти вам про ті з них, які мені сподобались – сюжетом, атмосферою, фотореалістичною графікою…

Колись давно я грав у ігри з серії Leisure Suit Larry, і це був справжній квест, який сприймався як інтерактивний “мультик”,  потім – ще за часів компакт-дисків – в X-Files, де вже було відео  з улюбленими “живими” Фоксом та Даною. Однак, цим іграм було ще дуже далеко до тих, які ми зараз називаємо інтерактивними фільмами.

Пройшло 30 років, і я знову почав гратись в ігри:), і звісно ж, не міг не наштовхнутись на ігри в жанрі “інтерактиіне кіно”. Першою грою такого типу, яка впала мені в око, була одна з іграшок з великого сімейства “Ходячих мерців” від Telltale Games. Я великий фанат однойменного коміксу і серіалу, однак, гра мені не надто сподобалась.

Далі (вже минулого року) була “The Telltale Batman Shadows Edition“, яка мені сподобалась (як може не сподобатись шось, де є Бетмен?!), однак, в ній все ж таки чогось не вистачало. “The Life is Strange” на планшеті виглядала непогано, проте теж не зачепила…

Потім під час одного з розпродажів я випадкого придбав гру “The Complex“, і вона мало не відбила у мене бажання взагалі грати в ігри такого типу, бо виглядало це так, наче зняли кіно, зрозуміли, що касовим воно не буде, тому швиденько дозняли адьтернативні сценарії і зробили з фільма іграшку:(.  Хоч далі я наткнувся на ще одну гру від Wales Interactive – Late Shift, і вона мені сподобалась!

Однак, справжньою знахідкою і грою, яка справила на мене неабияке враження, була “Detroit: Become Human“. Це вже дійсно не розвага, а справді високе мистецтво! Якість графіки – вище всіляких похвал – це дійсно кіно, сюжет – шедевральний, музика – дуже атмосферна, “робота режисера” – дуже якісна. В цій грі все чудово, чого варта лише дівчина-андроїд, яка зустрічає вас у меню гри! Тож дуже раджу завантажити демо-версію – впевнений – ви захочете придбати повну гру! Відірватись від неї просто неможливо!

Зігравши в “Детройт” я вирішив подивитись на інші ігри від Quantic Dream. Однак, і Fahrenheit, і аж надто розрекламований Heavy Rain виявились не надто привабливими в плані графіки, тож мені не сподобались. І якщо перша з цих ігор могла похвалитись видатним сценарієм, то друга видалась взагалі “ніякою”. Так само, як і новинка від тих же авторів – “Beyond two souls“  - чудова музика, фірмовий стиль, однак, графіка гірша, аніж в “Детройті”, та й сюжет мене так не зачепив.

Наступною грою, яку я закінчив бувально минулого тижня, була “The Dark Pictures Anthology: Man of Medan“, і ця гра мені теж дуже сподобалась! “За духом” вона дуже подібна до “Детройту”, сценарій трохи “слабший”, однак теж на висоті, графіка – просто чудова.

В які ігри цього жанру я граю зараз – в Late Shift, про яку я вже згадував вище, далі думаю подивитись на “The Bunker” від тих же авторів, а потім – познайомитись з “Dreamfall Chapters The Final Cut” – грою, яку я свого часу пропустив.

Підводячи підсумки хочу сказати, що такі ігри – це вже щось більше, аніж просто комп’ютерна розвага – це майбутнє кінематографа, тож дуже раджу тим з вас, хто й досі не познайомився з ними, подивитись на “Detroit: Become Human” та “The Dark Pictures Anthology: Man of Medan” – це просто шедеври!

Ну а в мене на сьогодні все. Тож я, як завжди, говорю вам “до зустрічі за тиждень, друзі”! Бережіть себе та своїх близьких – не ризикуйте їх та своїм здоров’ям та життям – носіть маску, користуйтесь антисептиком, частіше мийте руки. Пам’ятайте, що основна ідея ігор такого типу чудово працює і в реальному житті – кожне рішення має свої наслідки!