Сподіваюсь, ви не забули привітати свого батька з його “професійним” святом – Днем батька? Взагалі-то сьогодні й інших свят вистачає… 

А я сьогодні вирішив продовжити тему розробки, інструментів для розробників та Raspberry і інших одноплатників, і розповісти про те, як можна встановити хмарну IDE Cloud9 локально – на крихітний одноплатний комп’ютер.

Перш за все нагадаю що таке Cloud9. Я вже не раз писав що це моє улюблене середовище розробки, проте, про всяк випадок нагадаю ще раз. Cloud9 – це відкрите онлайнове інтегроване середовище розробки, яке підтримує купу мов та технологій програмування, дозволяє створювати робочі середовища з повним доступом до консолі, надає можливості з відладки та попереднього перегляду ваших проектів, і має ще багато-багато чудових фіч. Зараз належить Amazon та є одним з сервісів платформи AWS (а ви вже мігрували?). Якщо ви хочете повноцінно працювати над своім проектом, використовуючи лише браузер, то Cloud9 – це IDE для вас. На хромбуці я оцінив цю можливість!

Однак, якщо ви не хочете ні від кого залежати – хочете мати власний локальний “сервер” з розгорнутою на ньому Cloud9, зверніть увагу ось на цю покрокову інструкцію з встановлення на Raspberry (або іншому одноплатнику) Cloud9 SDK. Думаю, повторювати тут всі кроки немає сенсу – там все досить детально розписано.

Весь процес займає певний час (в моєму випадку – для RaspberryPi 3 Model B – близько 20 хвилин), однак, воно того варте – ви отримуєте повноцінне приватне онлайнове інтегроване середовище розробки! Ті з вас, хто читав мої попередні пости про одноплатники, мабуть пам’ятають, що я експериментував з Codiad на OpangePi Zero, і ці єксперименти були вдалими, однак, хоч Codiad – це чудовий онлайновий редактор коду, Cloud9 – це зовсім інша вагова категорія.

Результатом я цілком задоволений – все працює як і очікувалось, досить хутко, тож якщо ви так само як і я, й досі не можете знайти застосування для “одноплатної іграшки”, тепер ви можете використати її для роботи над новим пет-проектом, написання постів для блогу в Markdown, тощо.

Що ж, у мене на цьому сьогодні все. Незабаром я розповім про те, як я встановлював на OrangePi Zero такі речі, як GitLab та GitBucket і що з того вийшло, але поки що з вами прощаюсь. До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе та своїх близьких! Хай вам щастить!

Нарешті сьогодні захистились останні шестеро наших дипломників, залишилось лише написати й здати звіти, і все! Останній тиждень був дуже напруженим – спочатку захист результатів практики з “Технологій розробки програмного забезпечення” на ІІІ курсі, потім – іспит з “Об’єктно-орієнтованого програмування” в одній групі, тренінг з PowerBI (який видався досить тяжким – я більше звик до розробників та адмінів, аніж до бізнес-користувачів), потім іспит ще в одній групі, три дні захистів дипломних робіт, і вже зовсім скоро на мене чекає нова група на PowerBI…

Однак, я все ж таки хотів би поділитись з вами ще одним застосуванням Raspberry, а точніше – як використати його в один з тих способів, для яких його було винайдено

Я маю на увазі використання Raspberry як машинки для студента-розробника ПЗ. Потужний планшет, лептоп або “великий” ПК “вдарить по кишені”, а малюка Raspberry може собі дозволити майже кожен. Невеличкий (можливо, старий або навіть автомобільний) монітор, миша та клавіатура – і все – ви маєте практично повноцінну робочу станцію!

Звісно ж, “важкі” повнофункціональні IDE цей малюк просто “не потягне” – процесор, все ж таки, слабенький, та й “оперативки” лише 1 Гб… Однак, повторюсь – “малинка” – це практично повноцінний ПК, який може бути для вашого проекту і сервером, робочою станцією, або обома одночасно!

Я пробував використовувати малюка обома способами – як сервер для відлагодження коду, і дійсно як робочу станцію розробника.

“Малиновий” сервер

Тут все просто – слід встановити веб-сервер та інші необхідні вам пакети (php, mysql, nodejs…) Я не буду витрачати ваш час, розповідаючи про те, як становити apache – це все описано вже багато разів. Якщо з цим, все ж таки, потрібна допомога, раджу почитати ось цю статтю. А ще – ось цей талмуд, з якого ви дізнаєтесь не тільки про те, як встановити NodeJS, а й як налагодити віддалене керування “малинкою” тощо.

Також багато корисної інформації на тему Raspberry ви знайдете в цьому блозі.

З власного досвіду – в ролі веб-сервера “малинка” працює дуже непогано (що й недивно). Єдине, що я раджу додати – це ApacheGUI – простий веб-інтерфейс для керування вашим веб-сервером. Детальніше про встановлення пакету читайте тут.

До речі, Webmin також дозволяє налагоджувати Apache (як і багато-багато іншого, а з крутою темою BWTheme він виглядає просто фантастично!).

“Малинова” робоча станція

А тепер поговоримо про розробку коду прямо на Raspberry. Так, він не вражає швидкодією, однак, туди можна встановити, наприклад, Visual Studio Code, однак, якщо ви завантажите свіжу збірку для Linux з сайту Microsoft, ви все одно не зможете її встановити – не та архітектура процесора

Що ж робити? Або зібрати з вихідних кодів самому, або скористатись готовим пакетом, ба навіть з скриптом встановлення!

Результат – працюючий (повільно, проте, працюючий) VS Code на “малинці”!

До речі, можна також погратись з різноманітними веб-IDE. Я навіть не пробував відкрити на “малинці” мою улюблену Cloud9 – думаю, браузер буде дуже “гальмувати” (хоч, треба буде спробувати). Однак, ви можете спробувати встановити (так, встановити!) на Raspberry дещо простіші продукти на кшталт Adafruit WebIDE, Codiad або Google Coder.

На крайній випадок – якщо буде “тупити” – можна буде використовувати IDE з інших пристроїв в локальній мережі.

На цій позитивній ноті я з вами прощаюсь.
До зустрічі за тиждень, друзі! Веселого вам кодування! Хай вам щастить!

P.S. Забув сказати – мені здалось, що описані в цьому повідомленні продукти (та й сама “малинка”) краще працюють не з Raspbian, а з Ubuntu Mate…

Не так давно я розповідав про підбірку програм, які я рекомендую моїм студентам, і обіцяв продовжити тему і розповісти про дещо специфічніше ПЗ.

Що ж, виконую свою обіцянку. Сьогодні я розповім про інструменти, які я раджу використовувати моїм студентам-програмістам.

Нагадаю, що у коледжі я викладаю “Теорію алгоритмів і структур даних”, тож мені байдуже, якою мовою і у якому середовищі буде реалізовано алгоритм. Головне – щоб людина продемонструвала, що вона зрозуміла суть завдання, виконала його і показала результат.

Тож, почнемо.

Перш за все сдід сказати, що моя дисципліна читається у першому семестрі другого курсу, тож програмування у дітей ще не було. Чому я звертаю на це вашу увагу? Тому що дуже часто люди приходять навчатись, маючи за плечима лише невеличкий досвід програмування під час шкільних уроків інформатики. І дуже часто це – Turbo Pascal або навіть Basic.

Basic

Коли мова йде про бейсик – все просто. Багато хто використовує Microsoft Quick Basic, який на даний момент розповсюджується безкоштовно. Завантажити його можна з Softpedia, або з  Qbasic.su. Я завжжди раджу другий варіант, оскільки там ви зможете знайти не лише саме середовище розробки, але й додаткові матеріали: книжки, довідники, приклади…

Якщо ж хочеться програмувати у сучаснішому середовищі, завжди можна використати Just Basic – також абсолютно безкоштовну IDE для бейсика.

І звичайно ж, можна використати безкоштовну Microsoft Visual Studio Express і програмувати на Visual Basic.NET, але про це ми ще поговоримо пізніше.

Одного разу мені трапився студент, який взагалі виконував лабораторні роботи на VBA – у Excel (пам’ятаєте – Alt+F11?).

Pascal

Ті ж, хто програмує на Паскалі, часто використовують Borland Pascal, завантажити який можна тут. А тут можна взяти Turbo Pascal School pack, який відрізняється лише наявністю зручного інсталлятора і русифікацією (що для багатьох скоріше недолік, ніж перевага). До речі, багато років тому, коли я ще працював у Полтавському державному педагогічному університеті, я також повністю русифікував середовище Borland Pascal для своїх студентів.

А ось ще одне непогане місце для того, щоб завантажити Turbo Pascal і Borland Pascal for Windows. Переваги знову ж таки очевидні – на сайті є купа прикладів, книжок і додаткових матеріалів.

Для тих, хто бажає користуватись сучаснішою IDE, є можливість використовувати безкоштовний PascalABS.NET. Ця система програмування створена спеціально для навчання програмуванню, тож ідеально підходить для моїх студентів.

На офіційному сайті PascalABC ви знайдете купу прикладів, завдань, додаткових матеріалів, і навіть онлайнове середовище розробки!

Непоганим варіантом буде також Free Pascal. В силу підтримки великого числа платформ, він підійде студентам, які не використовують Windows.

А якщо ж люди у школі програмували на Delphi, ім ідеально підійде Lazarus – знову ж таки бещкоштовне і кросс-платформене середовище візуального програмування, засноване на Free Pascal.

C/C++/C#

Для тих, хто у школі використовува C/C++ (так, буває й таке!), підійде пакет Microsoft Quick C, який зараз також є безкоштовним.

Ще один варіант – Turbo C++, який зараз теж є безкоштовним.

І нарешті, вершина еволюції – Microsoft Visual Studio Express Edition – чудовий безкоштовний пакет для створення ПЗ для Windows і Web мовами Visual Basic.NET, Visual C++ і C#. Завантажити цей чудовий продукт (версію 2010) можна тут.

До речі, 12 вересня, у 256-й день року, в День програміста Microsoft цього року випустила Visual Studio 2012, яка звичайно ж має безкоштовну версію Express Edition.

Як альтернативу, для програмування мовою C#, деякі використовують також безкоштовний Sharp Develop.

Для тих, хто використовує Linux непоганою альтернативою може стати Mono Develop.

Інші варіанти – мінімалістична, але дуже непогана IDE на ім’я QuickSharp,

універсальний редактор вихідних кодів – безкоштовний Zeus Lite Editor,

мініатюрна і швидка xacc.ide,

і трохи архаїчний, але все ще непоганий Antechinus® C# Editor.

Для тих же, хто воліє використовувати Eclipse, є можливість завантажити безкоштовний плагін на iм’я Emonic, який дозволить програмувати з його допомогою на C#.

Для створення простих консольних програм ідеально підійде Snippet Compiler.

PHP/ASP.NET

До речі, кілька разів я зустрічав студентів, які реалізовували запропоновані алгоритми у вигляді веб-додатків.

Один з них використовува PHP і програмував у CodeLobster.

Непоганий вибір (і також беззкоштовний) – DevPHP.

Для користувачів Linux альтернативою стане Geany.

Взагалі ж, редакторів для PHP – дуже багато. До речі Web Matrix від Microsoft, на мою думку,  – один з найкращих.

Взагалі, Microsoft Web Platform – це ідеальний набір для розробника веб-додатків.

Звичайно, Visual Web Developer Express можна завантажити і окремо (див. вище), проте завантаживши його у складі веб-платформи, ви отримуєте інтегрований набір компонентів – усе, що вам знадобиться аби швидко почати створювати свої власні веб-додатки.

Онлайнові IDE

До речі, про веб-додатки.

Деякі студенти взагалі не хочуть встановлювати щось на свої машини. Для таких випадків існує досить багато безкоштовних онлайнових середовищ розробки.

Для Pascal – програмістів – це, наприклад, PascalABC WDE – онлайновий редактор вихідних кодів від виробника однойменного пакету для Windows.

Також слід відмітити Coderun – онлайнову IDE для C#, Java Script і PHP.

Дужен непогано також виглядає Compilr – онлайновий монстр, який підтримує цілу купу мов програмування.

А тут ви знайдете огляд і порівняльну характеристику інших онлайнових середовищ розробки на будь-який смак.

Android

І нарешті, згадаємо про користувачів мобільних пристроїв.

Я сам іноді для демонстрації окремих конструкцій мови використовую C# To Go.

Це досить непоганий варіант для тих, хто воліє перевіряти працездатність невеличких шматків C#-коду прямо на планшеті або телефоні.

Існує і компілятор мови Паскаль для Android – PascalGUI:

Компілятор C/C++ також є – C4Droid:

Ну і Бейсик – також, куди ж без нього:

Для веб-розробки також є купа доступних інструментів – наприклад, SilverEdit,

Android Web Editor,

Web Master’s HTML Editor

та багато інших.

Є й універсальні редактори коду, які підтримують купу мов програмування, наприклад, touchqode:

Більшість перелічених програм для Android є платними, однак продаються вони за цілком символічні гроші, тож навіть студент може дозволити собі їх купити.

—

Тож, як бачите, вибір є. Було б бажання навчитись програмувати, а відповідний інструмент можна знайти цілком безкоштовно або за дуже невеликі гроші.

До зустрічі за тиждень!