В середині жовтня я проводив один з заходів в рамках європейської ініціативи Meet and Code – це був вебінар на тему “Калькулятора недостатньо? Спробуйте Python”.

Під час вебінару я розповів про Python, про те чому це зараз мова номер один, чому для науковців, аналітиків даних, спеціалістів зі штучного інтелекту – це логічний вибір, продемонстрував чимало прикладів у Google Colab, провів невеличку “вікторину” серед учасників (з використанням Slido) – за відгуками дітей, їм дуже сподобалось. Тож я вирішив поділитись і з вами – можливо комусь теж буде цікаво. Ось відеозапис вебінару:

А ось нотатник з кодом, який містить всі продемонстровані мною в ході вебінару приклади. Сподіваюсь, комусь з вас він стане в нагоді!

До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе та своїх близьких, не нехтуйте засобами індивідуального самозахисту, не хворійте!

Сьогодні я хотів би поділитись з вами досвідом використання нового Chromecast with Google TV, яким я користуюсь вже близько місяця, і який нещодавно став доступним і в Україні теж.

Одразу хочу сказати – це саме той випадок, коли детальні апаратні характеристики пристрою не мають значення, а дешевий (хоч в Україні він, на жаль, продається зі значною націнкою) – не означає гірший! А з мінімальним доопрацюванням (ми ж айтішники, чи хто?) він просто не має конкурентів!

Пристрій дістався мені у якості подарунка для лояльного користувача сервісів компанії. Якщо ж ви, прочитавши мій огляд, забажаєте придбати такий і собі, краще це зробити у США – там він коштує $49.99 (наприклад, тут або тут) – в цьому вам (з мінімальною вартістю доставки) допоможе сервіс викупу товарів за кордоном від Міст-Експрес. Це в будь-якому випадку буде дешевше, ніж придбати його тут.

Перші враження та встановлення

Пристрій ви отримаєте у невеличкій коробці "фірмового білого" кольору, запаяною у поліетилен та з голограмою Google.

Всередині дуже компактно розташовані сам пристрій, пульт дистанційного керування (так, він тут є!), акумулятори (чи може це просто батарейки ААА? не знаю, вони просто білі, без жодного маркування) для нього, кабель USB Type-C, блок живлення (звісно ж, з американською вилкою) і мінімалістична інструкція (яка абсолютно непотрібна, бо налаштовується пристрій, як і попередній варіант Chromecast, через додаток Google Home). Виглядає все це дуже непогано, дорожче, ніж є:)

Існують біла, рожева, синьо-сіра і, здається, чорна версії (хоч останню я ніколи не бачив, навіть на фото). Налаштовується пристрій дуже просто – підключаєте до телевізора, вмикаєте в мережу, запускаєте Google Home на телефоні, додаєте пристрій… все дуже просто і інтуітивно зрозуміло – ось повна покрокова інструкція.

Пульт дистанційного керування – здається надто малим, однак користуватись ним дуже зручно. При першому увімкненні пристрою він автоматично до нього підключився. Що цікаво – спочатку автоматично оновилась прошивка самого пристрою, а потім  – окремо прошивка пульта. До речі, пульт цікавий тим, що там є вбудований мікрофон для голосового пошуку (чудово працює) і окремі кнопки для виклику Google Assistant, Netflix та Youtube. Також приємно здивувало те, що без жодних налаштувань з мого боку одразу ж запрацювала кнопка вмикання/вимикання – натискаєте кнопку вмикання на пульті Chromecast, і автоматично вмикається також телевізор, до якого він підключений! Бокова "качелька" гучності теж регулює гучність на телевізорі! Wow!

Взагалі сам пристрій повністю ховається за телевізором. У мене біла версія, й до речі  білий телевізор (чудово співпало), однак, його все одно не видно, тож це непринципово. А от білий пульт – це чудово – добре видно які кнопки для чого, чорна кнопка асистента дуже добре виділяється.

Інтерфейс – типовий для Google TV, зі зручною навігацією та персоніфікованими рекомендаціями.

Трохи "допилюємо"

Одразу після завершення налаштувань пристрій може використовуватись за призначенням, однак, мені хотілось випробувати його у якості саме незалежного медіаплеєра, а не просто транслювати на нього картинку з інших пристроїв.

Оскільки там, по суті, 10-й Android з оболонкою Google TV, встановлення додатків не з Google Play не було проблемою – ось про всяк випадок повна покрокова інструкція. Я встановив мій улюбдений HD Videobox, а потім – вже з офіційного магазину – потрібний для нього MX Player і клієнти MEGOGO і VoliaTV.

На цьому мої дії з налаштування завершились. Єдиний момент – пізніше через Google Home на телефоні я ще налаштував фото з яких альбомів Google Photo пристрій має демонструвати в режимі слайд-шоу під час простою (наприклад, поставив відтворення фільму на паузу або змотатись на кухню за чайником, повертаєшся – а тут твої фотографії).

Враження від використання

Як я вже писав на початку цього повідомлення, я користуюсь пристроєм вже близько місяця, і враження – лише позитивні. HD Videobox дозволяє дивитись все, чого душа забажає, голосовий пошук працює відмінно, все чудово. Я навіть почав задумуватись про те, навіщо платити більше!

Справа в тому, що у мене також підключено до телевізора ТВ-приставку від MINIX, яка свого часу коштувала більше $200. Так, там потужне залізо, купа різноманітних портів і підтримка чого завгодно, 4K відео, крута фірмова аеромиша, можна встановлювати і грати навіть у важкі ігри з графікою консольного рівня… Однак, з всього цього нам був потрібен лише HD Videobox і інколи – трансляція екрану мобільних пристроїв.

Новий Chromecast, як виявилось, виконує цю роботу так само добре, а коштує в чотири рази дешевше! Тож це дійсно повноцінний мережевий медіаплеєр всього за $50! Що стосується трансляції з екрану – пару разів пробував з планшетом і телефоном (грався на великому екрані в Dead Trigger 2 та Unkilled) – все працює не просто добре, а відмінно – без жодних затримок, лагів тощо. Повірте, мені є з чим порівнювати – окрім MINIX маю також плеєр від Dune HD, “свисток” Miracast та проектор на базі Android з такою функціональністю, і пристрій від самого Google – поза конкуренцією.

Тож якщо вам потрібен простий і надійний медіаплеєр – Chromecast with Google TV – це пристрій для вас! До речі, ось ще один цікавий рекламний ролик від вендора:

Ну а в мене наразі все. До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе та своїх рідних! Не нехтуйте засобами індивідуального захисту!
Будьте здорові!

У зв’язку з пандемією МОН зобов’язало заклади освіти забезпечити для абітурієнтів можливість  подачі заяв про вступ онлайн. Хтось скаже: “Це ж які кошти і скільки часу треба витратити на розробку!” І буде неправий, бо з використанням сервісів Google це можна зробити швидко, просто, а найголовніше – абсолютно безкоштовно!

В цьому репозиторії я розмістив опис та всі необхідні файли для створення такої системи. Це дійсно дуже просто (хоч, звісно, ще є до чого прагнути і що вдосконалювати) – використовуються всім знайомі та звичні Google Drive, Google Forms, Google Docs, Google Sheets, Google Apps Scripts.

Тож якщо зацікавились – гайда до репозиторію і починаємо експериментувати, а в мене на сьогодні все. Зустрінемось за тиждень, друзі! Бережіть себе та своїх рідних – не нехтуйте засобами індивідуального захисту – дотримуйтесь маскового режиму, частіше мийте руки, користуйтесь антисептиком, тримайте соціальну дистанцію. Пам’ятайте – карантин ще не скінчився і вірус ми ще не здолали! Будьте відповідальними!

Я не писав сюди нічого нового вже дуже давно. Причина – дуже проста – карантин, дистанційна форма навчання, курси вендорів, дипломне проектування… Одним словом, пандемія збільшила моє денне навантаження просто катастрофічно. Останній тиждень я навіть ні в що не грав (дві невеличкі сесії в Division 2 не рахуються)…

Але сьогодні я хотів би поділитись з вами своїм спостереженням – дистанційне навчання виявилось просто на порядок ефективнішим, ніж очне! Принаймні для “моїх” дисциплін – “Об’єктно-орієнтоване програмування”, “Основи програмної інженерії”, практика з “Технологій розробки програмного забезпечення”, дипломного проектування…

Тож я опублікува на Medium невеличку статтю на цю тему, де описав ті сервіси, інструменти та підходи, використання яких зробило дистанційне навчання для моїх студентів чимось на кшталт виклику, зацікавилоїх та змусило змагатись один з одним. Результат моїх роздумів ви можете почитати тут.

Буду вдячний за коментарі та запитання! До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе і своїх близьких! Зберігайте соціальну дистанцію і не нехтуйте засобами індивідуального захисту!

Якось дуже вже швидко все закрутилось з цією пандемією – хто б міг подумати, що стануть реальністю сценарії, які ми мільйони разів зустрічали в комп’ютерних іграх, фільмах, книжках, кліпах улюблених виконавців? Дружина навіть говорить, що цю напасть накликали такі як я – ті, хто постійно слухав, дивився, читав та грав у таке…

Звісно, всім нам страшно, однак, треба все ж таки не втрачати оптимізму й не піддаватись паніці, а продовжувати працювати. Тепер – зручно, комфортно, не покидаючи домівки. До речі, карантин – це дійсно непогана нагода для підвищення кваліфікації, й багато хто так його й розцінює – про це свідчить той факт, що я проводжу вже третій тренінг дистанційно (для адміністраторів Azure, потім – SharePoint Server, наступний – для розробників рішень на базі Azure). Роблю я це з допомогою Microsoft Teams. Якщо цікаво – ось інформація про використання цього сервісу для дистанційного навчання (здається, Майкрософт навіть зняла ряд обмежень з використання Office 365 for Education на час карантину).

Добре, що для дистанційної освіти є безліч засобів – наприклад, Google Classroom, який ми й так активно використовували, в цій ситуації став для нас просто рятівною паличкою, тож ми продовжуємо навчання у коледжі у дистанційному режимі. Я просто насолоджуюсь цим сервісом – можливостями, які він надає для організації навчання, спілкування зі студентами, контролю за виконанням завдань тощо. На початку карантину я створив дві дуже коротких презентації, які мають допомогти швидко почати використовувати цю чудову систему – ось посилання для викладачів та для студентів. Якщо ж хочеться почитати (подивитись) щось “серйозніше”, від самої Google – ось портал для вчителів, які будуть навчати з дому, який вони дуже оперативно створили. Тут можна не лише отримати інформацію як та з допомогою яких інструментів та сервісів компанії це робити, а й швидко перейти до відповідного сервісу. А ось – офіційний посібник для викладачів з дистанційного викладання за допомогою сервісів Google. Дуже раджу почитати – воно того варте!

А ще раджу подивитись відеолекції дуже якісно зробленого безкоштовного курсу від Prometheus та медичної платформи INgenius – “Коронавірусна інфекція: факти проти паніки”. До речі, багато платформ для онлайнового навчання на час карантину зробили купу курсів безкоштовними – наприклад, Coursera, багато ігрових платформ безкоштовно роздає ігри тощо – все, аби ми менше виходили з дому.

Тож наостанок я скажу всім своє традиційне – зустрінемось за тиждень, друзі!
Здоров’я вам! Бережіть себе – не виходьте без нагальної потреби з дому,  уникайте скупчень людей, використовуйте засоби індивідуального захисту, не розраховуйтесь готівкою (нагадує Tom Clancy’s The Division, чи не так?), частіше мийте руки! Ми все переживемо!

P.S. Й хоча б одним оком подивіться й пограйтеся в Doom Eternal, який вийшов за розкладом – цієї п’ятниці. Це дійсно шедевр, який вартий багаторічного очікування! Влаштуйте пекло у пеклі!

І знову життя просто вирує – “пари” в коледжі, паперова робота, написання статей, домашні клопоти, проблеми з Garmin Pay на годиннику, а тепер – ще й цикл тренінгів, частина з яких встигла нещодавно оновитись… За всим цим я забув про озвучені версії моїх презентацій, якими я хотів з вами поділитись:(

Що ж, поспішаю надолужити втрачене. Нижче наведені посилання на озвучені слайди з презентації, яку я робив на заході в рамках ініціативи Meet and Code, та бесіди про віртуальну реальність для студентів 2-3 курсів спеціальності “Розробка ПЗ”:

Приємного перегляду!

До зустрічі ха тиждень, друзі! Бережіть себе та своїх рідних!

Щось останнім часом життя не йде – біжить, навіть мчить у шаленому ритмі, так, що все навколо виглядає як розмиті смуги… Як тільки я повернувся додому аби попрацювати у коледжі, як виявилось що до нас прямує акредитаційна комісія, тож мені довелось домовлятись про перенесення на тиждень чергового тренінгу, й перевіряти наявність необхідних паперів, писати зі студентами комплексні контрольні роботи тощо… До речі, акредитацію ми (спеціальність “Розробка програмного забезпечення”) пройшли!

Цього ж тижня був сам тренінг (якщо комусь цікаво – 20488, перший з треку для SharePoint-розробників), я дико втомився, а сьогодні знову весь день просидів за комп’ютером… Також я займався підготовкою до участі наших студентів у олімпіадах (ACM ICPC та IT-Universe), проходив тренінг Campus Advisors (і змусив кількох колег також його пройти), спілкувався з колегами з GitHub, перевіряв лабораторні роботи, які мені надсилали студенти, подавав декларацію за минулий квартал, й ще багато-багато іншого…

За всіма турботами я прогавив День дурня  1 квітня – й навіть ні над ким не пожартував. До речі, компанія Microsoft цього року теж залишилась серйозною, не оприлюднивши жодного жарту. Як виявилось, керівництво компанії навіть просило працівників не брати участі у першоквітневих жартах, мотивуючи це тим, що через жарти можна “більше втратити, аніж отримати”.  

А от Google, Amazon та інші повеселились від душі! Ось повний список цьогорічних жартів від Google – хлопці дійсно святкували День дурня з розмахом – чого варта лише “змійка” на картах! І це – лише один з купи жартів від корпорації добра!

До речі, цього тижня навіть без жартів було чимало цікавих подій – 15-та річниця Gmail – нашої улюбленої пошти, 46 років з моменту першого дзвінка з мобільного телефону, вихід VisualStudio 2019, і ще ціла купа ювілеїв та історичних подій…

Cподіваюсь, у вас все ж був шанс пожартувати, друзі!
До зустрічі за тиждень! Бережіть себе та своїх близьких!

Сьогодні я хотів би поділитись з вами враженнями від нашого сімейного відпочинку. Ті з вас, хто слідкували за новинами блогу, знають, що останні три роки ми відпочивали в Україні й навіть почали отримувати задоволення від “напівзеленого” туризму:-).

Тож ви розумієте, що, ми вже скучили за Туреччиною, тож цього року вирішили після тривалої перерви туди повернутись. Як завжди, організатором нашої подорожі була агенція “Наталі-тур”, тож я вкотре дякую Наталі та Денису Омелай за чудовий відпочинок!

Однак, про все по порядку…

Почалась наша мандрівка з поїздки до аеропорту “Бориспіль” автобусом компанії “Зелений слон 7”. До речі, хочу висловити подяку водієві, який віз нас 31.07 рейсом в 20:00 (автобус №33-99) за чуйність та готовність поставити себе на місце іншого!

В Борисполі ми трохи почекали реєстрації, після чого все пішло дуже швидко. Єдине, що зіпсувало настрій – це те, що під час огляду речей, які ми беремо до салону, мене змусили повністю розвантажити рюкзак – не просто викласти планшет і книжку, а саме повністю дістати все – до останнього кабеля, карти пам’яті, перехідника… Мені здалось, що їм просто хотілось подивитись, які пристрої я з собою беру. В результаті, все, що було акуратно розподілено за кишеньками, довелось просто вкинути “купою” в основне відділення рюкзака. Літаю я досить часто й багато, але таке свинство зустрів вперше – на зворотному шляху в аеропорту Анталії я просто, як завжди, виклав планшет і книжку – все інше не викликало жодних питань. Та й взагалі, у турків порядку скрізь було більше…

Однак, повернусь до основної теми розповіді. Друге яскраве враження – це авіакомпанія Windrose – дуже дивний перевізник. На сайті немає онлайн-реєстрації (?!), всі послуги – платні, літак старий, в польоті пропонують лише воду, розчинну каву або чай… Так, це чартерний рейс, тож я не очікував WiFi на борту, мультимедійних систем у спинках крісел, меню на вибір тощо (до речі, в цьому плані – рівнем сервісу та комфорту мене колись приємно вразила компанія Air Astana), однак, це дійсно був супереконом… З іншого боку – летіти недовго – всього лиш трохи більше 2 годин!

Якщо в Борисполі до літака нас везли автобусом, й до того ж, настільки довго, що можна було вже доїхати до Києва, в Анталії, як завжди, літак пристикували до “рукава” й ми просто пройшли до аеропорту. Далі – все стандартно, на вищому рівні – швидко пройшли паспортний контроль, отримали багаж, вийшли до стійки TUI, нам сказали номер автобуса, й вже за 10 хвилин ми сиділи у м’яких кріслах в салоні автобуса з кондиціонером. Далі близько години їхали до отелю. Приїхали ми рано (близько семи годин ранку), тож одразу нас не заселили, однак, браслети наділи й показали кімнату, де можна було переодягнутись й залишити речі, тож ми смачно поснідали, переодяглись у пляжний одяг й вирушили на море.

Відпочивали ми в отелі SIDEKUM 5*, який на сайті Туправда мав рейтинг 9,6, що звісно, нас вразило, й було одним з чинників, які вплинули на вибір отелю. Відмічу також, що ми ніколи не відпочивали на другій лінії, однак, почитавши відгуки, вирішили спробувати

До моря було далеченько – аж ніяк не 400 метрів, однак, пішки можна було дійти (прохід знаходиться зліва від отелю Sunis) за 5-7 хвилин, а з 9:15 до 17:00 між отелем та власним пляжем кожні 15 хвилин курсував мікроавтобус, яким можна було дістатись до моря швидше.

Пляж – просто чудовий! Так, я чув, що Side – це елітний курорт, й тут пісчані пляжі, однак, реальність перевершила сподівання – пісок чудовий, вхід до моря пологий, можна йти метрів 20, аж поки зайдеш хоча б по груди. На пляжі – безкоштовні лежаки, матраси, парасольки, навіс. Пляжні рушники – теж безкоштовно – ми залишили на ресепшні $15 залогу (гроші повернули, коли ми виїжджали) й отримали 3 карточки, які кожного дня в спа-центрі можна було обміняти на свіжі великі рушники! Також на пляжі є бар, де з 10:00 до 17:00 можна було без обмежень пити каву, чай, колу, спрайт, або пиво (хоч воно в турків – просто жахливе, тож вибір очевидний – кола!), брати воду в пляшках 0,5 л з холодильника, а в 12:00 – навіть практично повноцінно пообідати піцею, бургерами, салатами, фруктами… Багато хто так і робив – йшов на пляж вранці після сніданку, а повертався аж ввечері – якщо їжа та напої постійно доступні, навіщо повертатись в отель? До речі, харчування в отелі – вище всяких похвал – мало того, що практично цілодобово, так ще й дуже різноманітне й якісне!

До речі, якщо раніше проблемою була вода, яку треба було набирати в кулерах, брати в барах чи купувати в пляшках за дикі гроші, то тепер все чудово – в  ресторані й усіх барах(в тому числі – й у барі на пляжі) стоять великі холодильники, з яких можна брати пляшки з водою без обмежень. В ресторані й барах в холодильниках також стоять пакети з соками (апельсиновий, ананасовий, вишневий, персиковий, томатний). Молодці!

Заселили нас в номер вже після обіду. Коли ми збираємось у подорож, ми завжди беремо з собою якісь сувеніри – магнітики з українською атрибутикою, шоколадки “Полтава” тощо. Можливо, свою роль зіграла шоколадка, подарована на ресепшні під час реєстрації – під час заселення ми були приємно здивовані – замість стандартного номера нас заселили у двокімнатний сімейний номер з видом на басейн (як ми й хотіли), тож дочка зразу ж облюбувала собі маленьку кімнатку з великим ліжком В обох кімнатах – кондиціонери, телевізор – лише у великій кімнаті, проте, дивитись там все одно було нічого – купа німецьких каналів та російський 1-й канал, де кожного дня йшли якісь дурнуваті ток-шоу, в ході яких весь час з піною біля рота гості мололи страшні дурниці, поливаючи Україну брудом та виставляючи всіх нас “фашистами, які вбивають дітей і жінок” (цитата). Аби створити видимість обговорення, на передачі запрошували американців та поляків, які говорили правильні речі, особливо поляк, який наводив влучні приклади та порівняння з історії своєї країни, однак, росіяни буквально затикали їм рота. Дивитись цей цирк ідіотів було неможливо…

До речі, міні-бар в номері містив 1,5л мінералки, 4 пляшечки 0,5л з газованою мінералкою, 4 пакети яблучного соку, й поповнювався постійно, як тільки ми щось випивали. Також в номері був електрочайник, а запас пакетиків кави та чаю теж постійно поповнювався. І це на додачу до того, що за крайньої потреби можна було пройти в бар на ресепшні, де з 10:00 до 24:00 можна було поласувати напоями та десертами!

Плюси готелю – море, харчування, номери. Персонал майже не розуміє російської, однак, багато хто говорить англійською та німецькою, в ресторані всі страви підписані турецькою та німецькою – я навіть почав трохи згадувати мову Ніцше, хоч давно вже не мав розмовної практики. Російськомовних відпочиваючих – дуже мало, і це теж величезний плюс! В принципі, ми завжди намагаємось обрати отель, де немає ані росіян, ані наших співвітчизників Ще один плюс – це відсутність нав’язливої анімації. Цей отель – для сімейного відпочинку, тихий та комфортний (хоч дружина вже на третій день говорила, що їх стає нудно).

В отелі є спа-центр, більярд, тренажерна зала. Зала – слабенька – бігова доріжка, парочка велотренажерів, поламаний “метелик”, горизонтальна лавка, лавка для пресу, набір гантелей (на жаль – лише до 17,5 кг, тобто, лише для розминки), один V-образний гриф, один олімпійський, а от “блинів” – дуже мало, нормальну вагу для тренування набрати неможливо Окрім нас з дочкою, в залі я двічі помічав величезного поляка, який має вдвічі більші за мене розміри, однак, чомусь використовував абсолютно “смішніу вагу. Втім, я теж не надто старався – жарко, відпочинок, тож лише трохи розминався – біцепс, плечі, прес… Дочка – бігала на доріжці та трохи гралась з велотренажером.

Також ми відвідали античне місто Сіде та славнозвісний храм Аполона. До речі, хочу подякувати готельному гіду Іліасу, який зрозумівши, що ми вже були скрізь, абсолютно безкоштовно допоміг нам дістатись до Сіде для прогулянки!

Чесно кажучи, античні руїни не справдили жодного враження ані на мене, ані на дочку (дружина, щоправда, дивувалась, скільки всього було побудовано в давнину без інструментів та будівельної техніки) – просто каміння. Прикольно, звісно, однак, нічого видатного.

Хоч Wi-Fi там дійсно непоганий Антична бухта сподобалась більше – вода просто неймовірно бірюзового кольору! В отель ми повернулись громадським транспортом – невеличкою маршруткою з кондиціонером – теж дуже швидко та комфортно (1 євро з “голови”).

До речі, в плані пошуку цікавих місць поблизу, перегляду відгуків інших туристів та й планування подорожі взагалі, нам дуже допоміг додаток Google Trips – дуже рекомендую! Про Google Maps з оффлайновими картами я вже й не говорю!

На день народження дочки ми замовили їй шоколадний торт (навіть не змогли його з’їсти – такий він був великий, забрали в номер, однак, вранці теж не спромоглись), турки чудово прикрасили стіл пелюстками квітів, винесли та допомогли розрізати торт, дочка була у захваті!

В принципі, нам все сподобалось, сервіс – дійсно на висоті, однак, на другу лінію я більше не хочу – спробував і досить! Краще пройтись до пляжу територією отелю До речі, територія отелю виявилась дуже маленькою – з фото складається інше враження, знято так, наче там величезний простір. В реальності все набагато скромніше, однак, для сімейного відпочинку – саме те. З інших отелей – дійсно великих і на першій лінії – сподобались Sunis, Paloma Oceana, Miramare…

Зворотний рейс мав бути в 22:38, проте його перенесли на 14:35, тож з отелю ми виїхали в 10:25. Заздріть, вітчизняні перевізники – автобус було подано за 1 хвилину до часу його прибуття! Взагалі, TUI все робить так, як потрібно – чітко, вчасно, якісно. В аеропорту Анталії – теж все, як завжди – швидко, чітко, без проблем (єдиний нюанс – наш літак стояв на злітній смузі 30 хв, пропускаючи літаки інших авіакомпаній – не знаю, чия це вина – аеропорту чи перевізника).

Ще раз хочу подякувати диспетчерам компанії “Зелений слон 7” – двічі переносили бронь (спочатку змінився час вильоту, потім літак трохи спізнився), навіть виділили непогані місця. Щиро вам ще раз дякую!

Загалом, відпустка вдалась. Так, я не зміг повністю відволіктись від роботи (треба було відповідати на листи, готуватись до чергової сертифікації, писати програму тренінгу, готувати слайди для нового вебінару…), проте, все ж трохи відпочив. Дочці та дружині теж дуже сподобалось – тепер в Туреччині ми бачили всі регіони і все, окрім Кападокії. Так, були певні нюанси, однак, вони, як влучно сказав Денис, будуть завжди, головне – настрій та бажання відпочити! Тож ще раз дякуємо всім, хто допомогли нам в нашій подорожі!

А на цьому у мене на сьогодні все. Якщо вас цікавлять якісь подробиці – пишіть в коментарях До речі, наступного разу (якщо, звісно, не забуду) я зроблю невеличкий огляд екшн-камери Thieye T5e, якою ми в цій мандрівці зняли більшість чудових фото та відео – як на суші, так і на морі та в басейні

До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе! Хай вам щастить!

Останні кілька тижнів видались просто пекельними, часу просто катастрофічно не вистачає, тож сьогодні я вирішив спробувати замість текстового повідомлення записати коротке відео, в якому дам відповіді на два запитання, які я отримав під час недавнього тренінгу:

• Як отримати коротке посилання для будь-якого сайту?
• Що то за кольорові квадратики часто зустрічаються на Ваших слайдах?

Якщо вам сподобається, я буду час від часу записувати подібні відео. До речі, слайди з цього відео – ось тут.

А на сьогодні у мене все. До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе!

Останні тижні у мене дуже напружені – я вже звик починати з цієї фрази майже кожне нове повідомлення – робота над новим тренінгом, заняття у коледжі, тепер ще й переддипломна практика… Однак, я знайшов трохи часу аби отримати ще один статус, про який я давно вже думав – Google Certified Educator. Wow!

Тож сьогодні я розповім вам що воно таке, навіщо потрібно, і як його отримати.

Перш за все, нагадаю, що в нашому навчальному закладі у якості платформи для документообігу, керування навчальним процесом, обміну інформацією (як в рамках офіціальної діяльності, так і для неформального спілкування) тощо (навіть для хостингу офіційного сайту) використовується G Suite for Education. Чому так? Тому що продукти Google є безкоштовними, простими у використанні й одночасно потужними, надають купу можливостей, які просто необхідні як у бізнесі, так і в навчанні, і головне – не прив’язані до платформи й доступні звідусіль. Це хмарні сервіси, які потребують лише браузера, й вони завжди останньої версії.

Оскільки я використовую сервіси Google дуже давно й дуже активно – на кількох пристроях, як в особистих цілях, так і на роботі, – я  вже “дуже глибоко інтегрований” в цю екосистему, іноді навіть проводжу семінари й тренінги з використання сервісів Google. Тому логічним кроком було підтвердити свої знання, вміння й навички відповідною сертифікацією.

На даний момент для викладачів у Google є такі сертифікації:

• Google Certified Educator (Рівень 1 та Рівень 2)
• Google Certified Trainer
• Google Certified Innovator

Для чого це потрібно? По-перше, повторюсь – це формальне підтвердження знань, вмінь та навичок, необхідних для практичного використання сервісів та інструментів Google в навчальному процесі. По-друге, – це можливість ще раз переглянути матеріал, систематизувати свої знання, можливо, знайти якісь нові ідеї та напрямки для розвитку. Звісно ж, я націлився на статус сертифікованого тренера, однак, спочатку треба отримати статуси сертифікованого викладача обох рівнів.

Тому я вирішив почати з перегляду матеріалу навчального курсу для підготовки до відповідного іспиту, який Google пропонує абсолютно безкоштовно. Курс складається з 13 модулів, містить теоретичні відомості, посилання на додаткові матеріали, невеличкі тести для самоконтролю. На ці тести (якщо, звісно, ви надумаєте повторити мій подвиг) я раджу звернути особливу увагу – вони дозволяють виявити ті моменти, які ви прогавили, вивчаючи теорію, плюс, це можливість себе проконтролювати й підготуватись до екзамену. Тож ви мене зрозуміли – перша порада – обов’язково пройти всі тести для самоконтролю.

Друга порада – практика – ви дійсно маєте ВМІТИ використовувати сервіси Google. Стосовно вмінь – дуже раджу звернути увагу на “Таблиці Google” – впевнений, там є кілька речей, які вам ніколи не доводилось в них робити.

Курс я переглянув за один вечір (включаючи відповіді на тести), потім придбав сам іспит. Для Рівня 1 іспит коштує $10 – небагато, однак, мене трохи лякала згадка про те, що якщо під час тесту ви втратите з’єднання з Інтернетом, або ваш комп’ютер “зависне”, чи станеться ще щось подібне, це означатиме ще одну спробу скласти іспит Google пише, що на підготовку тесту може знадобитись до 24 годин, однак, я отримав повідомлення, що мій тест на мене чекає вже за півгодини. Складати його я вирішив наступного дня після роботи. Майте на увазі – з моменту готовності іспиту ви повинні скласти його протягом 7 днів, інакше створений для вас обліковий запис буде видалено! Тож не затягуйте!

Сам іспит розраховано на три години (без перерв), складаєте ви його вдома, з використанням власного комп’ютера. Для вас створюють спеціальний обліковий запис, і входити в систему треба саме з ним. Дуже важливо мати останню версію Chrome (до речі, мій Chrome не хотів оновлюватись до останньої версії доки я не встановив усі останні оновлення для Windows 10). Також необхідно мати веб-камеру. Майте на увазі – протягом іспиту веб-камера залишається ввімкненою! Це трохи незвично, однак, логічно – ви ж бо складаєте іспит вдома! Тож потурбуйтесь про те, щоб під час іспиту ніхто не заходив до кімнати, не говорив з вами, не обмінювався з вами якимось предметами чи паперами. Та й вам теж не слід зникати з поля зору камери.

Перша частина екзамену – запитання з варіантами відповідей (малтічойси), дуже схожі на ті, на які ви відповідали протягом вивчення підготовчого курсу. Вони всі – практичної спрямованності й містять опис певної навчальної ситуації, а варіанти відповідей – ваші можливі дії в цій ситуації.

Друга половина іспиту – виконання практичних завдань в “живому” середовищі G Suite.Тобто вам доведеться працювати з таблицями, слайдами, документами, календарем, слати листи, брати участь у відеозустрічах, підбирати навчальні відео на YouTube, створювати сайти тощо. У плані перевірки реальних вмінь – це дійсно чудово.

До речі, іспит перевіряє не лише ваші знання, вміння й навички стосовно використання конкретних сервісів та інструментів Google, а й вміння знайти необхідну для роботи інформацію, працювати з довідкою, слідувати вказівкам та інструкціям тощо. Дуже раджу окрім комп’ютера, на якому ви складаєте іспит, мати ще один (або хоча б планшет) – для того, щоб працювати з довідкою, шукати потрібне в Інтернеті тощо. До речі, ви можете відмічати запитання аби повернутись до них наприкінці іспиту й переглянути їх знову. Раджу не нехтувати цією можливістю!

Загалом, понервуватись екзамен мене змусив. Результат (на жаль, без детального звіту про ваші результати за окремими темами) ви отримуєте одразу, тож вже за дві з чвертю години (приблизно стільки часу зайняв мій іспит) я вже знав – пройшов! Wow! Буквально через 15 хвилин я вже тримав листа з посиланням на завантаження мого сертифікату та беджика для сайту чи візиток. Сертифікат дійсний 2 роки, після чого його доведеться підтверджувати (що логічно – сервіси Google постійно вдосконалюються й змінюються просто на очах).

Якщо (не дай Боже) ви не склали іспит з першої спроби, спробувати ще раз ви зможете через 14 днів, якщо не склали з другого разу – чекайте 60 днів, готуйтесь, практикуйтесь… Взагалі, всі нюанси стосовно процедури сертифікації дуже детально розписані на відповідній сторінці питань та відповідей.

Таким чином за 2 вечора я отримав статус Google Certified Educator (Level I). Повторюсь – я вже мав більшість необхідних знань, вмінь та навичок, оскільки використовую сервісу Google дуже давно – більшість з них я починав використовувати одразу ж як вони з’являлись (ось ви, наприклад, пам’ятаєте часи, коли для реєстрації в GMail потрібно було мати запрошення? Я пам’ятаю). Тож не слід нехтувати підготовкою до іспиту. Якщо ви пройшли курс, відповіли на всі питання тестів для самоконтролю, якщо ви постійно використовуєте сервіси Google в своїй професійній діяльності – у вас все вийде. Однак, “з наскоку” такий комплексний (теорія + практика) іспит не подолати! До речі, ось непогана стаття про підготовку до іспитів Google.

Наступний крок – Google Certified Educator (Level II). Я пройшов курс, спробував більшість фіч, на які раніше не звертав особливої уваги, склав для себе список речей (практичних завдань), які слід додатково “підтянути”. Тобто підготовка в процесі, однак коли я “дозрію” до другого іспиту – поки що не знаю – часу я зараз виділити на це багато, на жаль, не можу. Проте, я буду пробувати здобути цей статус – можливо, трохи пізніше, однак буду напевно!

Що ж, новою “медалькою” похвалився, тож на сьогодні у мене все.
До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе (не переохолоджуйтесь – схоже, зима пішла по другому колу), нових вам звершень та перемог!