Історія – моя авторська (вона мала б стати оповіданням), але щось пішло не так, і стала сценарієм для заняття. Ілюстрації створені за допомогою Gemini. Обов’язково напишіть у коментарях свої враження!

До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе і своїх близьких, не нехтуйте сигналами повітряної тривоги!
А ще – не перенапружуйтесь – зараз у нас і так забагато стресу. Не беріть з мене приклад – сьогодні я думав, що помру під час тренування (і дійсно мало не помер – прихопило серце)…

Трохи прихворів, але продовжую працювати – пропоную вашій увазі запис вебінару, який я проводив минулої п’ятниці (16.02.2024) для НЦ "Мережні технології". Можливо, когось воно зацікавить.

Основною ідеєю було нагадати слухачам про основні можливості Power Platform та SharePoint і можливості їх інтеграції, познайомити їх з Microsoft 365 Copilot – найбільшим оновленням екосистеми компанії за останні 20 років. Зробити огляд основних кейсів використання Copilot з Power Platform та пояснити як він здійснив революцію в розгортанні SharePoint-порталів. А ще – як навчитись використовувати ці інструменти для економії часу, зусиль та коштів.

Сподіваюсь, це відео було для вас корисним, а в мене на цьому все.
До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе та своїх близьких, не нехтуйте сигналами повітряної тривоги!

Сьогодні мені хотілося б поговорити про те, що треба мати у своєму рюкзаку викладачеві аби бути в змозі навчати будь коли і звідки завгодно.  Я маю вдома повністю обладнане робоче місце, але через постійні відключення світла не міг нормально працювати – проводити тренінги, навіть читати лекції для студентів коледжу – бо разом зі світлом зникає також інтернет – навіть мобільний.

Тож мені довелось побігати в інше місце, де світло не вимикали. Саме тому я й хочу зараз поговорити про те обладнання та ПЗ, яке потрібне аби навчати не з дому, навчати ефективно  і з комфортом.

Стаціонарне робоче місце

Почати я хотів би з невеличкого фото робочого столу в моєму домашньому кабінеті. Ось так він виглядав (це досить старий знімок – ще з Windows 10) під час проведення зустрічі зі студентами-першокурсниками у метавсесвіті Nowhere (на лівому моніторі – віртуальне середовище, на основному – вайбер, в якому ми переписувались з колегами під час заходу, на маленькому екрані – підказка – сценарій зустрічі):

А з іншого боку від камери ще залишилось моє зручне геймерське крісло.

Ви скажете, що все це понти (мої колеги іноді критикують мене за любов до RGB-підсвітки) й без більшості прибамбасів на цьому столі можна було б і обійтися – аби проводити онлайн-навчання достатньо мати ноутбук і доступ до Інтернету!

В найпростішому випадку – коли ви проводите зустрічі тривалістю півтори-два години, де просто демонструєте слайди та спілкуєтесь з аудиторією – так, тут я з вами погоджусь. Але якщо ви – як я – постійно проводите стандартні 5-денні (40 годинні) тренінги – а це робота перед камерою з 10 до 17:30 з понеділка по п’ятницю, то слід подбати про наступне обладнання:

• хоча б два монітори – з одного щось демонструєте, а інший для підглядання, пошуку інформації так щоб студенти цього не бачили, тощо (і бажано хоча б 32” та з 2K. До речі, я став великим фанатом ультрашироких моніторів – з часом напишу чому)
• якісна камера (в ідеалі – 4K)
• якісний мікрофон (в ідеалі – спрямований і з візуальним контролем того увімкнений він чи ні)
• макро-клавіатура (стрім-контролер) для виконання дій одним натиском – запуску застосунків, вставки заздалегідь заготованого тексту, відкриття сайтів тощо
• зручні миша та клавіатура (і бажано з підсвіткою – це спрощує роботу у темряві й не тільки)
• потужна відеокарта (бажано хоча б з молодших RTX) – для обробки зображення з камери та накладання ефектів (покращення кольорів, розмиття чи заміна фону тощо) у реальному часі. Для рендерингу відеозаписів занять це теж буде великий плюс
• потужний комп’ютер (і краще щоб “оперативки” було 64Гб) – аби не турбуватись про купу відкритих у браузері вкладок і не змушувати студентів чекати завантаження програм тощо. До речі, дуже добре якщо ви зможете візуально контролювати використання ресурсів з допомогою окремого екранчика
• на підхваті бажано також мати планшет чи дошку для записів – аби коли почули якесь складне питання швидко його занотувати щоб пошукати відповідь під час перерви

Програмне забезпечення теж надзвичайно важливе. Я не буду нагадувати про необхідність постійного оновлення операційної системи та прикладного ПЗ, не буду говорити про засоби створення презентацій тощо – просто розкажу про мінімально необхідні допоміжні програми:

• остання версія Chrome - бо навчання ми проводимо у Google Meet, та й взагалі я люблю цей браузер за чудову інтеграцію з іншими сервісами компанії (хоч новий Edge теж тепер непоганий – бо теж побудований на рушієві Chromium)
• ZoomIt – аби мати змогу оперативно збільшити ділянку екрану для студентів або додати анотації до того, що вони бачуть на екрані, або запустити таймер
• NVIDIA Btoadcast (тільки для власників RTX) – аби в реальному часі обробляти картинку з камери, звук з мікрофону та звук зустрічі
• Camtasia – для запису й монтажу відео та публікації його в Мережі. Це просто найкращий продукт такого роду. Так, можна використати й безкоштовні програми – наприклад, славнозвісну OBS Studio, але Camtasia – це зовсім інший рівень!
• Microsoft PowerToys – для зручного керування розташуванням вікон на ультраширокому моніторі, оперативного пошуку вказівника миші, візуального супроводу курсора тощо
• Notion – чудовий записник, доступний на всіх ваших пристроях – у мене вже давно сформувалась звичка готувати перед кожним курсом сторінку в Notion з усією інформацією, яка мені може знадобитись – розкладом, важливими посиланнями, контактами студентів тощо
• онлайн-дошка Miro – для швидких ілюстрацій та роботи з ними спільно зі студентами. Класна штука, тим більше чудово інтегрується з Google Meet

Про розширення для Chrome та ті сервіси та плагіни, які ми використовуємо з Google Meet, Google Classroom, Google Drive, GitHub, GitHub Classroom треба було б взагалі поговорити окремо – вище я описав тільки необхідний мінімум.

Працюємо не з дому

Але що якщо вдома немає електрики і ви не можете скористатись всім тим обладнанням, яке маєте? Так, я маю автомобільний акумулятор + інвертор, але на жаль, разом з електрикою зникає й інтернет (як виявилось, НІХТО з провайдерів в нашому районі не надає послуг у разі відсутності електрики в будинку), мобільний інтернет теж стає настільки повільним, що повідомлення у вайбері завантажуються по півгодини.

Це велика проблема, бо тренінги не вдасться перенести чи просто пропустити якусь тему. Та навіть якби можна було – “Полтаваобленерго” завжди вимикали і вмикали світло коли заманеться, наплювавши на всі графіки, тож планувати свій день неможливо. Та й взагалі – навіть при вимкненнях за схемою +4/-2 – це половина робочого дня коту під хвіст – нормально працювати щоб мати змогу прогодувати сім’ю просто неможливо.

Так, останні кілька днів начеб-то відключень не було, але вчора нас відключали, та й сьогодні пишуть, що “в області зберігаються мережеві обмеження й можливі відключення щоб уникнути аварій” – в чому причина – абсолютно незрозуміло, але факт залишається фактом.

Тож що треба мати аби навчати не з дому? Стосовно ПЗ – все звісно те ж саме. Стосовно обладнання – тут треба бути трохи скромнішим, бо все це треба носити з собою. Що ж, почну знову ж таки з фото (на фото не видно мишки, акустики та телефона, які теж є важливими):

Тож що ж за обладнання ми тут бачимо:

• ноутбук - так, не настільки потужний, як домашня машина, але з досить потужним процесором, 32Гб “оперативки” та RTX 3050TI + окремий екранчик для контролю використання ресурсів
• додатковий портативний монітор – на жаль, вони обидва – і екран ноутбука, і цей додатковий монітор – всього лиш FullHD (1920×1080), але все одно їх два
• зручні клавіатура та мишка з підсвіткою (так, клавіатура ноутбука теж має підсвітку, але лише білим кольором, а я звик до червоної, плюс, вона вимикається, якщо певний час не натискати клавіш)
• якісна камера (бо вбудована в ноутбук – далеко “не фонтан”)
• якісний мікрофон (вбудований теж непоганий, але хотілося мати візуальне підтвердження статусу мікрофона)
• дешева безіменна макро-клавіатура з Aliexpress – звісно, це не StreamDeck, як вдома, але краще ніж нічого. До речі, я також використовую MacroDeck (безкоштовно) на телефоні – це дає близький до StreamDeck користувацький досвід
• компактна акустична система – бо на звуку конструктори ноутбука теж, схоже, зекономили

Ну й звісно ж, доводиться тягати з собою ще переноску (розгалуджувач живлення) з універсальними розетками, бо частина обладнання – з американськими вилками, підставку під ноутбук, невеличкий USB-хаб і купу кабелів Type-C.

Про зручне крісло, звісно, довелось забути, але хоча б так…
Звісно ж, для роботи також потрібне інтернет-з’єднання (хоча б 100Mbps).

Що ж, це все про що я хотів сьогодні розповісти – як бачите, викладання тепер теж непроста справа, “на пальцях” вже не вийде – потрібне відповідне обладнання та програмне забезпечення. Знову ж таки – якщо ви не сидите по 8 годин перед камерою, а просто епізодично проводите заняття по півтори-дві години – так заморочуватись не варто. Але якщо це ваша основна робота – доведеться зробити певні інвестиції…

Якщо когось цікавлять конкретні моделі, якісь особливості чи враження від використання обладнання, показаного на фото – пишіть в коментарях!

До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе та своїх близьких, не нехтуйте сигналами повітряної тривоги!

Давненько я не ділився з вами чимось цікавим, й на те є причини – початок навчального року, купа тренінгів та вебінарів, не дуже вдалий тижневий відпочинок у Туреччині, і знову курси, нові проекти та ініціативи, аихід з ладу одного з моїх HDD, посвята в студенти Meet`n`Code і ще багато всього – вже просто голова кругом – скільки всьго відбувається, швидше б вже новорічні канікули щоб хоч трохи перепочити…

Але давайте не будемо про сумне – сьогодні я хотів би розповісти вам, чому все ж таки варто заощадити та наскладати грошей і придбати відеокарту серії GeForce RTX – вона стане в нагоді не тільки запеклим гравцям!

Перш за все слід відмітити, що навіть за звичайних умов відеокарта – товар недешевий. А в умовах нинішнього дефіциту – тим більше. Тож дозволити собі це задоволення може не кожен – якщо глянути ціни на найдоступнішу модель (RTX 2060 6G), то це будуть 22636 – 34189 грн. Так, це немало. Але вона того варта і зараз я це доведу! А для цього давайте розглянемо основні застосування відеокарти аби оцінити доцільність таких інвестицій

Іграшки

Тут без варіантів – якщо ви вже придбали круту “відяху”, то просто гріх не оцінити всі її можливості й не грати в ігри! Давайте будемо чесними – час від часу погратись, відволіктись хочеться всім. А іноді без іграшок можна просто здуріти!

І в цьому плані передбачувано все гаразд – навіть “наймолодша” модель з сімейства RTX здатна вас здивувати реалістичністю освітлення, відображень, променів та спалахів! Звісно ж, якщо сама гра це підтримує.

До речі, ось повний список всіх ігор, які підтримують RTX. Мій улюблений Doom Eternal – теж в списку:

А ось “офіційний“ список ігор та додатків з підтримкою RTX – від самої NVidia.

Також пропоную переглянути офіційні демки технології – деякі (The Attic, Marbles) – просто вражають!

Рендеринг відео

Якщо ви викладач, влогер чи стрімер або просто часто редагуєте відео, то відеокарта з сімейства RTX вам просто необхідна!

Наприклад я пишу всі свої лекції на відео (хоч офлайнові хоч онлайнові) й потім публікую для студентів аби вони мали змогу переглянути їх пізніше, коли будуть готуватись до практичної роботи. Також це зручно для тих, хто не ходить на пари через стан здоров’я, але вчиться вдома. Для захоплення, монтажу та рендерингу відео я використовую Camtasia Studio – чудовий “комбайн”, з допомогою якого можна виконувати повний комплекс робіт з відео. Як MCT я маю ліцензії на Camtasia Studio та SnagIt (це одна з переваг тренерського статусу), тож можу їх використовувати цілком легально.

Раніше я мав MSI Aero GeForce GTX 1650 OC Edition. Так, я не зустрічав іграшок, з якими вона не впоралась би, але рендеринг відеозапису лекції (1 година 20 хвилин) у FullHD-якості тривав ну дуууже довго. А з MSI GeForce RTX 2060 VENTUS 6G OC лекція готова для перегляду вже за кілька хвилин! Це просто магія!

Відеоконференції

Ще одна перевага відеокарт сімейства RTX – це можливість використання NVIDIA Broadcast – чудового програмного забезпечення, яке дуже допомагає під час відеозустрічей. Тепер, коли я проводжу онлайнові курси чи вебінари, читаю лекції через Googe Meet (Microsoft Teams, Zoom, WebEx, Skype, Discord, TeamSpeak, Slack теж підтримуються) я просто насолоджуюсь автокадруванням – куди б я не нахилився чи посунувся на стільці, моє обличчя завжди буде в центрі кадру!

Це просто магія – мої рухи автоматично відслідковуються й відеокарта кадрує картинку з веб камери (в моєму випадку це 4K-камера Logitech Brio) просто в реальному часі! Wow! Виглядає це просто чудово!

А ще NVIDIA Broadcast вміє в реальному часі покращувати сигнал від мікрофону (у мене це HyperX QuadCast, який і сам по собі в цьому плані не пасе задніх), накладати звукові ефекти, замінювати фон вашого відер на картинку або інше відео чи зображення з екрану, згладжувати шуми на відео тощо. Тож якщо ви часто проводите відеозустрічі, – відеокарта RTX вам дуже й дуже стане в нагоді!

В принципі, це все. Можна було б, звісно, згадати й про майнінг, але навіть цих трьох причин, як на мене, достатньо аби з впевненістю стверджувати – так, RTX – це недешево, але воно того варте!

Що ж, на цій позитивній ноті я буду з вами прощатись. До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе та своїх близьких, дотримуйтесь правил, використовуйте засоби індивідуального захисту. Здоров’я вам та успіхів у всьому!

Сьогодні я хотів би поговорити про самонавчання та самовдосконалення. Думаю, ні для кого не секрет, що аби залишатись конкурентноздатним та й взагалі профпридатним, кожен з нас має вчитись протягом всього свого життя. Особливо явним це є для фахівців з “навколокомп’ютерних” спеціальностей та викладачів. Саме тому мене так дивують дві речі – перша – це те, що багато хто з викладачів і вчителів виявились неготовими до дистанційного навчання (а хтось навіть говорив “мене не навчили” – це шок! Хто мав вас навчити? Не беріть приклад з ледачих учнів, які чекають, що їм все мають принести на таці й вкласти в голову, а насправді говорять так, бо їм просто ліньки вчитись!), а друга – це існування різноманітних “шараг” з назвами на кшталт інститутів післядипломної освіти або інститутів вдосконалення вчителів тощо (абсурдні установи, які як на мене існують лише для розбазарювання коштів – вчитель має самовдосконалюватись протягом всього життя – можливостей для цього зараз предостатньо!).

Але не будемо про сумне – давайте поговоримо про те, що якщо ви навіть не вважаєте себе програмістом, навчитись програмувати – не так важко, як здається. Мова піде про мову, яка завдяки своїй простоті завоювала неабияку популярність серед непрограмістів – вчених, аналітиків даних, системних адміністраторів та інших. А ще – знову ж таки, через свою простоту – це чудовий вибір у якості першої мови програмування або для навчання дітей молодшого шкільного віку.

Оскільки травневі свята цього року видались довгими – аж чотири дні з 1 по 4 травня, а потім – ще два дні 9 і 10 травня, я вирішив трохи “підтягти” свої знання Python, бо з цією мовою я “загравав“ вже досить давно (маю кілька дрібних проектів на базі Raspberry, плюс, трохи досвіду з Azure Machine Learning та Azure Data Bricks з використанням Python), а от “оформити стосунки офіційно” – пройти якісь тренінги, скласти іспити, серйозно попрактикуватись та отримати якийсь сертифікат – руки так і не дійшли.

Далі я хочу розповісти які у вас є можливості аби опанувати цю екстремально просту, але потужну мову, для якої існують бібліотеки буквально для всього, що тільки можна уявити!

Почати можна з якогось курсу для початківців.

Одним з найкращих (і однозначно кращим серед російськомовних) є курс “Поколение Python: курс для начинающих” від  Stepik  – абсолютно безкоштовний і з великою кількістю практичних завдань (досить простих аби не відбити охоту навчатись) – якщо ви абсолютний новачок – це саме те, шо вам треба! Перевірено!

Також можете глянути й на інші безкоштовні російськомовні курси – наприклад, Python для начинающих 2021 від PythonRu, Python-разработка для начинающих від Нетології, Основы языка Python від Geek Brains або Уроки з Python від Yalpi.

Також дуже непоганий варіант для початківців – курси з Python на Microsoft Learn, наприклад, Изучение роли Python в области исследования космического пространства, Выполните первые шаги с помощью Python,і ще ціла купа навчальних модулів – все це теж безкоштовно, трапляються як надто вже базові речі, так і досить серйозні навчальні матеріали.

Якщо ж хочеться дійсно серйозних практичних завдань – рекомендую програми навчання від FreeCodeCamp – теорії там зазвичай не дуже багато й вона дуже загальна, однак, практичні роботи там – просто супер!

З Python на FreeCodeCamp пропонуються три сертифікаційні програми – Scientific Computing with Python, Data Analysis with Python, Machine Learning with Python – до складу всіх входять тестові завдання і кілька практичних завдань прикладного спрямування. Якщо ви впевнені в своїх силах й прагнете випробувати їх на практиці – вам сюди! Першу програму я вже опанував, найближчим часом планую зайнятись наступною.

А якщо вам цікаво що ще можна зробити з допомогою Python – зазирніть в мої репозиторії – беджик на базі Raspberry Pi, робота з електронними чорнилами з Raspberry Pi Zero W, приклади цікавих речей, які ви можете зробити в блокнотах Jupyter (Binder, Google Colab, GitPod, GitHub Codespaces, DeepNote).

Що ж, на цьому в мене все.
Продовжуємо святкувати! І пам’ятаємо – вивчати щось нове ніколи не пізно!
До зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе та своїх близьких!

Це був онлайновий захід, де я розповідав про такі речі:

• що таке 3D-друк, його історія та як працює 3D-принтер
• в яких галузях 3D-друк застосовується вже зараз і які перспективи цієї технології
• де дістати 3D-принтер
• яке програмне забезпечення використовується для підготовки моделей для друку
• які труднощі слід подолати
• де знайти моделі для друку

Хочу поділитись з вами відеозаписом мого заходу – можливо, комусь буде цікаво.

Багато людей вважають, що 3D-друк – це складно, і взагалі – що це лише дороге хоббі, яке поки що не має особливого практичного застосування. Метою заходу було розвінчати ці міфи та допомогти дітям  зробити перший крок у чарівний світ 3D-друку.

Також присутні могли на власні очі побачити всі етапи 3D-друку, плюс, мали змогу шляхом онлайн-голосування обрати ту модель, яку було надруковано у них на очах. А в кінці вебінару за допомогою генератора випадкових чисел було визначено четверо учасників, які отримали надруковані моделі (дармовиси з логотипами супергероїв) у якості сувеніру!

Хочеться висловити подяку  громадському об’єднанню “Культурний діалог” за можливість спільно провести ці заходи. Ініціатива Meet and Code реалізується з 2008 року за фінансової підтримки компанії SAP та організацій-членів мережі TechSoup Europe. Партнери мережі TechSoup реалізують ініціативу Meet and Code у своїх країнах. В Україні – це Ресурсний центр ГУРТ. Мета Meet and Code – показати молоді світ програмування та інформаційних технологій, продемонструвати як з допомогою програмування можна втілити найсміливіші творчі ідеї. Завдяки Meet and Code вони мають змогу дізнатися, як інформаційні технології впливають на повсякденне життя, отримати знання і розвинути навички, необхідні в сучасному світі.

В ході мого вебінару були згадані (або використані в процесі його підготовки) наступні продукти, сайти та сервіси:

Статті про історію 3D-друку, як воно працює та де застосовується:

• Сказ о том, как игрушечная лягушка помогла совершить прыжок в сферу высоких технологий
• Як і навіщо винайшли 3D-друк
• 9 захватывающих примеров 3D-печати в искусстве
• ЩО ТАКЕ 3D ДРУК? ЯК ПРАЦЮЄ 3D ПРИНТЕР?

Про Anet ET4:

• 3д принтер Anet ET4
• 3Д ПРИНТЕР ANET ET4 (Stendro.com)
• ЗД принтер Anet ET4, распаковка и настройка

Програмне забезпечення для 3D-друку:

• 2020 Best Free 3D Printing Software (Fall Update)
• 2020 Best 3D Printer Slicer Software (Fall Update)
• STL (формат файла)
• G-code
• Ultimaker Cura
• SketchUp Free

Сайти для пошуку та завантаження безкоштовних моделей для друку:

• https://3dtoday.ru/
• http://3dmag.org/ru/
• https://cults3d.com/
• https://www.thingiverse.com/
• https://www.myminifactory.com/
• http://3dupndown.com/

Генератор випадкових чисел – звісно ж, https://www.random.org/

Сайт коледжу – http://www.polytechnic.poltava.ua/

А на цьому в мене на сьогодні все. До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе та своїх близьких, будьте здорові!

Цей пост я почав писати ще 4 вересня, і все не міг знайти достатньо часу аби його завершити. Однак, краще пізно, ніж ніколи.

Сьогодні я хотів би, хоч і з запізненням, привітати всіх з минулими святами -  початком нового навчального року та Днем програміста, побажати успіхів в навчанні (всі ми навчаємось протягом всього свого життя), в професійному та особистому житті, про яке теж забувати або приносити його в жертву роботі не слід. Тож зі святами вас!

А чому ж це День Знань цього року став сумним? З багатьох причин – розгорніть це повідомлення – там я стисло розповім про кожну з них, про те, що наболіло.

Алергія

Ця осінь не стала виключенням – як і кожного року, мене здолала алергія. Дихати важко, ніс “тече”, нюху майже немає, очі сльозяться, ще й кашель почався…

Дружина навіть почала говорити, чи не коронавірус у мене? Дійсно, цього року симптоми сильніші, аніж минулої осені, однак, це без сумніву алергічний риніт, бо температури немає, кашель не сухий, а прийом відповідних  пігулок (яких я вже теж перебрав три види) миттєво (хоч і на все менший проміжок часу) зупиняє повінь в носі та кашель. Щоправда, від них хочеться спати й болить голова, але то вже таке – як то кажуть “одно лечим – другое калечим” – краще трохи походити “приглушеним”, ніж задихатись.

Втім, аби заспокоїти дружину я все ж таки придбав три хроматографічні тести на COVID’19 - для всіх членів сім’ї, і на вихідних ми їх один одному зробимо. До речі, придбав я їх у виробника – в офіційному інтернет-магазині компанії “МедБіоАльянс”. Всім раджу – вартість доступна, а доставка – просто миттєва. А ще про всяк випадок я придбав балончик з киснем. Нехай буде…

Щоправда цього тижня мені стало трохи краще – ніс вже майже не закладений і кашель набагато слабший, хоч іноді буває. Мабуть, взимку все ж таки треба пройти обстеження, виявити на що саме в мене алергія та нанести попереджувальний удар – прокапатись до початно нового алергічного сезону…

Пандемія

Незважаючи на те, що кількість захворювань (і госпіталізацій) росте з дня в день, навчальний рік в Україні розпочався у звичайному режимі. В чому полягає логіка – незрозуміло – коли виявляли десятки випадків захворювання на добу ми були на карантині, а зараз, коли кількість випадків – близько трьох тисяч на добу, всі пішли на навчання?!

До того ж, думаю, всі розуміють, що здійснювати освітню діяльність з дотриманням всіх обмежувальних заходів не здатен ЖОДЕН заклад освіти? Так, навчання в дві зміни, окремі входи для різних курсів, закріплені за групою аудиторії, попереднє замовлення їжі в їдальні, розмітка в коридорах, масковий режим у приміщеннях та температурний скринінг на вході, антисептики в аудиторіях та дезинфекція столів – це все чудово. Однак, в класах зазвичай стільки людей, що розташувати їх в аудиторії в розрахунку 5 м на одну особу можна, мабуть, лише номінально:(

До того ж, всі ми знаємо як молодь поводиться за межами освітнього закладу – збираються в компанії, ручкаються/обнімаються/цілуються при зустрічі з приятелями, купляють вуличну їжу та їдять її одразу ж на місці, беручи руками, якими відкривали двері в забігайлівку та тримались за поручень у транспорті… Стосовно масок я взагалі мовчу – навіть дорослі люди часто нехтують ними або носять лише для галочки, не прикриваючи рота. При цьому вони нахабно брешуть, що їм важко дихати, говорять, що маска їх не захищає, а коронавірусу взагалі не існує, все це вигадки. Стосовно коронавірусу – так, в цій пандемії є багато незрозумілого, однак, краще перестрахуватись, тим більше, що нічого особливого від нас не вимагається – просто носити маску та частіше мити руки. Дійсно, маска нас не захищає. Але вона захищає оточуючих від нас, значно зменшуючи ймовірність їх інфікування у випадку безсимптомного захворювання. А “важко дихати” – взагалі дурість – навіть я, алергик та сердечник, просто не відчуваю маски на обличчі, тож що тоді говорити про здоровіших людей? На мою думку, не носити маску або носити її, на закриваючи ніс (що взагалі не має жодного сенсу) – це просто хамство, вияв неповаги до оточуючих, поведінка, яка свідомо наражає здоров’я інших людей на небезпеку, оскільки жоден з нас не може бути впевненим, що не хворіє безсимптомно, і не є носієм вірусу.

Однак, в навчальних класах всі, виявляється, можуть знаходитись без маски! Тож навіть номінальний захист від зараження для наших дітей відсутній. Я вже не говорю про вчителя чи викладача, які в цій ситуації стали просто заручниками (якщо не переносчиками зарази), оскільки спілкуються з великою кількістю дітей з різних груп.

Минулий семестр довів ефективність дистанційного навчання, яке (принаймні на нашій спеціальності – “Розробка ПЗ”) виявилось значно ефективнішим за очне – якщо, звісно, викладач ставиться до своєї справи відповідально. То ж я не розумію чому ми маємо наражати на небезпеку себе та свої сім’ї, коли можна навчати дистанційно?! Так, дистанційне навчання – це значне збільшення навантаження на викладача (за ті ж гроші до речі), однак краще перепрацювати, ніж принести до хати заразу.

Ненависть

Раніше я не звертав уваги, наскільки в нашій країні ненавидять вчителів та викладачів. А напередодні нового навчального року почитав дописи у Фейсбуці, і просто прозрів.

Ось лише кілька цитат: “сидять з березня вдома, отримують гроші надурняк”, “ще мають совість на щось жалітися – спробували б попрацювати, як наприклад, доярка – від дзвінка до дзвінка”, “ніяк не нажеруться, батьки несуть торби, та ще й у клас все купляють”, “стільки дармоїдів з вищою освітою – навчили на свою голову” і таке інше.

Мені б дуже хотілось побачити як би ті, хто таке пише “посиділи” б вдома, отримуючи дурні гроші.  З початку карантину у березні ми з дружиною працюємо по 10-12 годин на добу замість восьми – за ті ж самі гроші, на власному обладнанні, власним коштом оплачуючи подвійні рахунки за електроенергію…  Виглядає це так: встаєш вранці, півгодини на турніку, снідаєш, а далі пішла круговерть – готуєш слайди, озвучуєш їх на камеру, монтуєш відео в Camtasia, викладаєш як матеріал у Google Classroom, готуєш матеріали для шаблонного репозиторію на GitHub, створюєш завдання в GitHub Classroom, створюєш завдання в Google Classroom, потім проводиш відеозустріч в Google Meet та відповідаєш на питання, готуєш тести в Google Forms, створюєш завдання з тестом, потім перевіряєш завдання на GitHub, не забуваєш спілкуватись в чаті, відповідати на листи, заповнювати купу звітів про свою роботу, брати участь у відеопедрадах та методрадах. А ще – дипломники, роботи яких треба вичитувати, правити, іноді писати щось замість них… А ще – екзамени (Google Meet + Repl.It + ClassMarker). А ще сайт навчального закладу та закрита спільнота для студентів. Плюс свої проекти та дистанційні тренінги…

Навіть зараз, хоч навчання в коледжі й очне, я пишу всі свої заняття на камеру (плюс, зображення з Робочого столу), монтую та викладаю в Classroom щоб діти могли повторити матеріал перед практичною, а ті хто зараз відсутні за хворобою, могли навчатись з дому. Вчора я ліг спати о 2:33 ночі (чи вже ранку?) бо чекав доки відрендериться лекція щоб опублікувати її для студентів. І це називається “гроші на дурняк”?! Я з повагою ставлюсь до фізичної праці, однак, дояркам таке навантаження навіть не снилось.  Ключові слова тут “до дзвінка” – після закінчення робочого дня некваліфікований персонал може просто відпочивати або займатись своїми справами. Ми ж просто не бачимо один одного, працюючи з дому й знаходячись в одній квартирі – буквально з ранку до пізньої ночі сидимо кожен перед своїм монітором, бо треба ж перевірити здані роботи, підготуватись на завтра, подати звіти тощо…

А про торби – це взагалі якась дурня. Ні мені їх ніколи не несли, ні я коли виступав у ролі батька школярки, ніколи нікому нічого не носив. На мою думку це був би дуже дивний вчинок – людина ж вже отримує за свою роботу зарплатню! А рахувати скільки всього в моїй аудиторії придбано за мої кошти й на яку суму – взагалі страшно – після кожного апгрейду старе залізо (а воно рідко буває по-справжньому старим), або пристрої, якими я вже просто награвся – все це потрапляє на роботу, коли треба щось відремонтувати або придбати якісь дрібні комплектуючі – я теж нічого ні в кого не прошу (ну хіба що це щось недешеве) – мені ж цим користуватись!

Вища освіта зараз є в кожного – хоч потрібна вона хоч ні. Однак, на відміну від представників більшості інших професій, викладачеві доводиться вчитись все життя, особливо в нашій галузі, де цикл зміни технологій складає півтора-два роки. Тож просто відпрацювати на фермі, а повернувшись додому розслабитись і відпочивати не вийде – вдома треба почитати що нового, спробувати нові онлайнові сервіси та ПЗ, поекспериментувати з новими пристроями та бібліотеками, знайти щось цікаве для студентів…

Тож для мене просто незрозуміло, чого до людей які працюють не покладаючи рук у нас така ненависть. Так, я припускаю, що не всі викладачі ставляться до своєї роботи настільки відповідально – як і в кожній професії, серед нас, напевно є й ледарі або ті, хто займається не своєю справою. Однак, все ж таки впевнений – таких меншість. Під час карантину, доки багато хто дійсно сидів вдома й жалівся, що не може робити уроки з дитиною (хоч це вже привід задуматись – зараз шкільна програма вже спрощена настільки, що там просто не може бути нічого складного – це я вам як батько кажу, бо допомагав дитині з уроками всі роки навчання в школі), ми напружено працювали, і продовжуємо працювати й досі в такому ж шаленому темпі, намагаючись робити все від нас залежне аби навчання для дітей було не лише корисним, а ще й цікавим.

Минулий семестр був важким, однак я дійсно пишаюсь успіхами моїх студентів, здобутки яких свідчать про те, що я недаремно не спав ночами, й мені дійсно вдалось зацікавити тих, хто хотів вчитись, і допомогти їм вдосконалити свої знання, вміння й навички. Не лише весна, а й літо теж  – це було щось схоже на неперервний трудовий подвиг, який поширюється вже на новий навчальний рік, і схоже буде тривати й далі, бо ось-ось стане прохолодніше, почнуться сезонні хвороби й, думаю, ми знову неминуче повернемось до дистанційної форми навчання, тож спокій нам лише сниться. Стосовно мотивації й надалі так “рвати жили” – поки що вона є, однак, таке ставлення її не покращує…

У зв’язку з пандемією МОН зобов’язало заклади освіти забезпечити для абітурієнтів можливість  подачі заяв про вступ онлайн. Хтось скаже: “Це ж які кошти і скільки часу треба витратити на розробку!” І буде неправий, бо з використанням сервісів Google це можна зробити швидко, просто, а найголовніше – абсолютно безкоштовно!

В цьому репозиторії я розмістив опис та всі необхідні файли для створення такої системи. Це дійсно дуже просто (хоч, звісно, ще є до чого прагнути і що вдосконалювати) – використовуються всім знайомі та звичні Google Drive, Google Forms, Google Docs, Google Sheets, Google Apps Scripts.

Тож якщо зацікавились – гайда до репозиторію і починаємо експериментувати, а в мене на сьогодні все. Зустрінемось за тиждень, друзі! Бережіть себе та своїх рідних – не нехтуйте засобами індивідуального захисту – дотримуйтесь маскового режиму, частіше мийте руки, користуйтесь антисептиком, тримайте соціальну дистанцію. Пам’ятайте – карантин ще не скінчився і вірус ми ще не здолали! Будьте відповідальними!

Я не писав сюди нічого нового вже дуже давно. Причина – дуже проста – карантин, дистанційна форма навчання, курси вендорів, дипломне проектування… Одним словом, пандемія збільшила моє денне навантаження просто катастрофічно. Останній тиждень я навіть ні в що не грав (дві невеличкі сесії в Division 2 не рахуються)…

Але сьогодні я хотів би поділитись з вами своїм спостереженням – дистанційне навчання виявилось просто на порядок ефективнішим, ніж очне! Принаймні для “моїх” дисциплін – “Об’єктно-орієнтоване програмування”, “Основи програмної інженерії”, практика з “Технологій розробки програмного забезпечення”, дипломного проектування…

Тож я опублікува на Medium невеличку статтю на цю тему, де описав ті сервіси, інструменти та підходи, використання яких зробило дистанційне навчання для моїх студентів чимось на кшталт виклику, зацікавилоїх та змусило змагатись один з одним. Результат моїх роздумів ви можете почитати тут.

Буду вдячний за коментарі та запитання! До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе і своїх близьких! Зберігайте соціальну дистанцію і не нехтуйте засобами індивідуального захисту!

І знову життя просто вирує – “пари” в коледжі, паперова робота, написання статей, домашні клопоти, проблеми з Garmin Pay на годиннику, а тепер – ще й цикл тренінгів, частина з яких встигла нещодавно оновитись… За всим цим я забув про озвучені версії моїх презентацій, якими я хотів з вами поділитись:(

Що ж, поспішаю надолужити втрачене. Нижче наведені посилання на озвучені слайди з презентації, яку я робив на заході в рамках ініціативи Meet and Code, та бесіди про віртуальну реальність для студентів 2-3 курсів спеціальності “Розробка ПЗ”:

Приємного перегляду!

До зустрічі ха тиждень, друзі! Бережіть себе та своїх рідних!