Це був онлайновий захід, де я розповідав про такі речі:

• що таке 3D-друк, його історія та як працює 3D-принтер
• в яких галузях 3D-друк застосовується вже зараз і які перспективи цієї технології
• де дістати 3D-принтер
• яке програмне забезпечення використовується для підготовки моделей для друку
• які труднощі слід подолати
• де знайти моделі для друку

Хочу поділитись з вами відеозаписом мого заходу – можливо, комусь буде цікаво.

Багато людей вважають, що 3D-друк – це складно, і взагалі – що це лише дороге хоббі, яке поки що не має особливого практичного застосування. Метою заходу було розвінчати ці міфи та допомогти дітям  зробити перший крок у чарівний світ 3D-друку.

Також присутні могли на власні очі побачити всі етапи 3D-друку, плюс, мали змогу шляхом онлайн-голосування обрати ту модель, яку було надруковано у них на очах. А в кінці вебінару за допомогою генератора випадкових чисел було визначено четверо учасників, які отримали надруковані моделі (дармовиси з логотипами супергероїв) у якості сувеніру!

Хочеться висловити подяку  громадському об’єднанню “Культурний діалог” за можливість спільно провести ці заходи. Ініціатива Meet and Code реалізується з 2008 року за фінансової підтримки компанії SAP та організацій-членів мережі TechSoup Europe. Партнери мережі TechSoup реалізують ініціативу Meet and Code у своїх країнах. В Україні – це Ресурсний центр ГУРТ. Мета Meet and Code – показати молоді світ програмування та інформаційних технологій, продемонструвати як з допомогою програмування можна втілити найсміливіші творчі ідеї. Завдяки Meet and Code вони мають змогу дізнатися, як інформаційні технології впливають на повсякденне життя, отримати знання і розвинути навички, необхідні в сучасному світі.

В ході мого вебінару були згадані (або використані в процесі його підготовки) наступні продукти, сайти та сервіси:

Статті про історію 3D-друку, як воно працює та де застосовується:

• Сказ о том, как игрушечная лягушка помогла совершить прыжок в сферу высоких технологий
• Як і навіщо винайшли 3D-друк
• 9 захватывающих примеров 3D-печати в искусстве
• ЩО ТАКЕ 3D ДРУК? ЯК ПРАЦЮЄ 3D ПРИНТЕР?

Про Anet ET4:

• 3д принтер Anet ET4
• 3Д ПРИНТЕР ANET ET4 (Stendro.com)
• ЗД принтер Anet ET4, распаковка и настройка

Програмне забезпечення для 3D-друку:

• 2020 Best Free 3D Printing Software (Fall Update)
• 2020 Best 3D Printer Slicer Software (Fall Update)
• STL (формат файла)
• G-code
• Ultimaker Cura
• SketchUp Free

Сайти для пошуку та завантаження безкоштовних моделей для друку:

• https://3dtoday.ru/
• http://3dmag.org/ru/
• https://cults3d.com/
• https://www.thingiverse.com/
• https://www.myminifactory.com/
• http://3dupndown.com/

Генератор випадкових чисел – звісно ж, https://www.random.org/

Сайт коледжу – http://www.polytechnic.poltava.ua/

А на цьому в мене на сьогодні все. До зустрічі за тиждень, друзі!
Бережіть себе та своїх близьких, будьте здорові!

Час біжить настільки швидко, що я за ним не встигаю – тренінги, початок навчального року, День першокурсника в коледжі, лекції з ООП, коучинг, знову тренінги, і так – без кінця і краю, й ще більше всього у планах…

А ще мені довелось слідом за годинником змінити й телефона, оскільки минулого тижня акумулятор мого MEIZU M5 Note перегрівся й надувся, а оскільки корпус в телефону цільнометалевий (”преміальний” – виштампований з однієї пластини алюмінієвого сплаву), то роздута батарея видавила екран, змістивши також усі кнопки:( Телефон залишився повністю працездатним, навіть здатним заряджатись (і як мені здалось, навіть “тримає” заряд довше, аніж з новим акумулятором), проте користуватись ним незручно, а заряджати – лячно. Тож довелось його замінити (на що саме – поки що не скажу:)) й сподіваюсь, скоро я матиму змогу описати свої враження від нового апарату.

Однак, повертаюсь до теми. По-перше, я хотів поділитись з вами слайдами, які я презентував під час Дня першокурсника – грандіозного святкування початку нового навчального року, яке ми цього року влаштували замість традиційної нудної першовересневої “лінійки”. В цей день в коледжі відбувалось чимало цікавого – відкриття меморіальної дошки на честь нашого випускника, Дениса Синюка, загиблого воїна АТО, частування козацьким кулішем, презентація нової зони відпочинку для студентів і галереї оптичних ілюзій, презентації спеціальностей і посвята першокурсників у спеціальність. А нашу спеціальність – “Розробка програмного забезпечення” – презентував саме – розповідав про те, куди ж всунули свою голову наші першокурсники:), чого слід очікувати, що треба знати й вміти, а ще – про сучасні тенденції в галузі й про результати цьогорічного опитування розробників від Stack Overflow, які їх підтверджують. Ось мої слайди – можливо, комусь вони стануть у нагоді:

А по-друге – я хотів би трохи порекламувати ще один захід – триденний марафон “Програмувати – це легко!”, який в рамках міжнародної ініциативи Meet and Code ми будемо проводити у коледжі 15-17 жовтня. Програма заходу буде дуже насиченою – це й семінари про GitHub, GitKraken та освітні ініціативи від лідерів індустрії – у моєму виконанні, ділових ігор на командний дух та ефективну взаємодію у виконанні дружини:), практичні воркшопи з програмування, кібербезпеки, інтернету речей (від наших колег) і ще багато чого цікавого! Зацікавило? Тоді приходьте до нас у жовтні!

А ще нам потрібна ваша допомога й ви можете нам допомогти! Я прошу вас витратити лише п’ять хвилин вашого часу й проголосувати за наш захід за цим посиланням. Ваші голоси – це той аванс довіри, який вмотивує нас зробити захід ще кращим, й залучити до чарівного світу програмування ще більше людей. Хто знає – можливо, саме відвідавши наш марафон, хтось повірить у себе й почне вчитись (звісно ж, в нашому коледжі:)) аби колись написати новий чудовий додаток, який буде встановлено на кожному другому смартфоні світу? Тож, будь ласка – проголосуйте й попросіть проголосувати друзів! Для нас важливим є кожен голос! На жаль, на момент публікації цього повідомлення сайт Meet and Code “лежить” (люди голосують?:)), однак впевнений – вже завтра він повернеться до життя й ви зможете переглянути інформацію про наш захід і проголосувати.

І на цій позитивній ноті я хотів би з вами сьогодні попрощатись. Треба закінчити тренінг, а потім, коли повернусь до Полтави – готуватись до заходів. А вам бажаю ніколи не втрачати віри в себе й не боятись пробувати щось нове. До зустрічі за тиждень, друзі! Хай вам щастить!

І знову мене захопила й понесла нестримна течія – купа справ, тренінгів, лекцій підготовка до семінару для отримання тренерського статусу з AWS, сертифікація зі SCRUM, конкурс талантів в коледжі (для якого довелось не тільки написати сценарій, а й зняти невеличкий 4-серійний “міні-серіал”), святкування Дня студента, виховні години-бесіди зі студентами…

Саме про останні я й хотів з вами поговорити. А точніше – поділитись слайдами, які я готував для цих бесід – можливо, комусь вони теж стануть в нагоді. Справа в тому, що я завжди намагаюсь говорити про щось цікаве, корисне й актуальне От і цього разу я говорив про IOTA та мікроплатежі, безпеку в мережі та онлайн-репутацію, і про тенденції ринку праці та підходи до навчання.

ІОТА в навчальному процесі

Огляд IOTA – криптовалюти для Інтернету речей, можливості розрахунків та “майнингу”, і як її можна застосувати в навчальному процесі.

Як поводитись в Мережі і чого робити не треба

Про мережевий етикет, засоби захисту своєї анонімності, що робити, якщо ви стали жертвою шахраїв, як дбати про свою репутацію в Інтернеті та які інструменти для її перевірки існують. Це оновлена версія моїх слайдів дворічної давності – з новими інструментами та деякими змінами.

Вчитися, аби не стати жертвою АІ

Яким професіям загрожує стрімкий ріст технологій штучного інтелекту, як вчитися, аби залишитись затребуваним і через п’ять або десять років, що робити, якщо “наука не дається”, а чи варто взагалі вчитись на “айтішника”?

Ось такі бесіди ми проводили зі студентами моєї групи першого курсу та зі студентами третього курсу, в яких ми на пару з дружиною “ведемо” аж чотири дисципліни – Дискретну математику, Теорію алгоритмів та структур даних, Об’єктно-орієнтоване програмування, Основи програмної інженерії, й є також керівниками практик та дипломних проектів, тож бачимось дуже часто

Зупинятись на цьому я не буду – до кінця року хочу ще розповісти про дослід Юнга (перша вища освіта дає про себе знати) та інші докази нереальності навколишнього світу, однак, на сьогодні у мене на цьому все, тож я, як завжди, кажу вам “до побачення”!

До зустрічі за тиждень (дуже на це сподіваюсь), друзі!
Хай вам щастить!
Бережіть себе та своїх рідних, не переохолоджуйтесь, і не хворійте!

Сьогодні я хотів би розповісти про свій досвід використання Google Forms для здійснення поточного контролю знань – самостійних робіт після кожної лабораторної роботи. Мені здається, це дуже непогана практика – вивчити теорію, закріпити практикою в ході лабораторної роботи, а потім – відповісти на кілька запитань й перевірити свої знання.

Я вже якось говорив, що для підсумкового контролю (екзамени, заліки) використовую Classmarker, однак, це – “важка артилерія”, для поточного контролю хотілося б щось не таке монументальне й Google Form тут – перше, що спадає на думку. Однак, цей чудовий (й до того ж абсолютно безкоштовний сервіс) має ряд недоліків, які перешкоджають його використанню у вітчизняних навчальних закладах (хоч, може, це просто наш менталітет?), тож зараз я розповім, які у мене були проблеми й як я їх подолав.

Тож, які чудові фічі Google Forms стали мені в нагоді:

1. Тести – раніше я використовував Flubaroo для автоматичного виставлення оцінок за тест, тепер же “форми” вміють це робити самостійно! Єдиний момент – я не показую правильні й неправильні відповіді – лише кількість балів.
   
2. Адаптивність інтерфейсу – форми чудово виглядають на мобільних пристроях, тож студенти можуть використовувати власні телефони!
   
3. Різноманітність тем оформлення й можливість завантажити свою картинку – тло для форми. До речі, в цьому випадку кольорову тему форми буде автоматично змінено у відповідності до кольорової гами зображення.
4. Наочна статистика відповідей та збереження відповідей у таблиці Google.

Типова самостійна виглядає так. Я готую форму, потім відкриваю її у режимі перегляду й генерую коротке посилання та QR-код (з допомогою відповідного розширення для Chrome), додаю їх на форму й виводжу її на проектор аби діти могли просканувати код й відкрити форму. Потім, коли вже всі відкрили форму, я передходжу на вкладинку “Відповіді”, тож в ході самостійної ми бачимо статистику відповідей.

Це все виглядає чудово, однак, є й проблеми:

Як ви, мабуть, вже помітили, я не використовую автентифікацію – дітям не подобається вводити паролі, до того ж, багато хто не пам`ятає пароля до свого облікового запису Google (ви можете в це повірити?!), тож довелось додати питання для вибору групи та введення прізвища. Тому деякі хитрі студенти взяли за моду відповідати кілька разів з різними прізвищами аби “намацати” правильні відповіді, а потім вже відповісти під своїм прізвищем Цю проблему я подолав за рахунок використання Dynamic Fields – доповнення для Google Forms, яке дозволяє взяти варіанти для спадного списку зі стовпця таблиці Google. Тож я просто створив таблицю з двома аркушами (у мене дві групи), на кожному з них створив стовпець з прізвищами студентів (УВАГА! назва стовпчика має бути записана англійською, наприклад FullName), а потім просто налагодив відповідність між питаннями форми.

Тепер у мене є перша секція форми, де діти обирають групу, а потім, в залежності від того, яку групу обрано, пропонується відповідна секція для вибору прізвища, після чого починається, власне, тестування.

Відкривати форму в  режимі перегляду, генерувати QR-код та “руками” додавати його на форму – не надто зручно – хотілося б, щоб код (а ще краще – разом з коротким посиланням) додавались на форму автоматично. І це дійсно можливо – з доповненням QR Code Maker. Так, посилання все ж треба сформувати, однак, код генерується автоматично!

Ну і наостанок – доповнення, яке надає набагато наочнішу, й до того ж інтерактивну, аналітику за відповідями на запитання форми – Advanced Summary by Awesome Table.

В принципі, на сьогодні у мене все. Застосувавши описані вище доповнення до форм Google, Я зробив такий собі шаблон, який використовую регулярно.

Тож, до зустрічі за тиждень, друзі! Бережіть себе! Хай вам щастить!

Цим позачерговим повідомленням я хотів би попросити вас допомогти зберегти технікуми та коледжі у системі вищої освіти України. Думаю, для вас не секрет, що на даний момент їх подальший статус невідомий, у перспективі можуть залишити лише університети, що на мою думку дуже погана ідея, і я можу пояснити чому.

Напевно, багато хто з вас знає що я працюю в Полтавському політехнічному коледжі Національного технічного університету “Харківський політехнічний університет” (скорочено ППК) з 1996 року. Це було моє перше місце роботи після завершення інституту, так, потім я паралельно працював у Полтавському державному (нині національному) педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка, виїздив до Нижнього Новгороду працювати в Intel, потім – до Києва – працювати у Центрі Знань компанії Інком, але завжди повертався до ППК, оскільки мені тут просто комфортно. Моя дружина теж тут працює, тож я є особа зацікавлена

Однак, моє прохання пояснюється не лише особистою зацікавленістю. Вже продовж багатьох років ціла низка університетів Полтави, Харкова та інших міст з радістю беруть наших випускників для продовження навчання – на другий, а інколи  й на третій курс. Причина проста – наші діти вже звикли до лекційно-практичної системи вищої школи, і у порівнянні з випускниками шкіл є значно дисциплінованішими та підготовленими до подальшого навчання. Я міг би ще довго говорити на цю тему, розповідати про славну історію та традиції нашого навчального закладу, проте не буду. Скажу лише, що на мою думку, забирати з системи вищої освіти заклади І-ІІ рівня аккредитації, забирати рівень молодшого спеціаліста – неправильно.

Якщо ви зі мною згодні, або хоча б частково поділяєте мою думку, величезне прохання підтримати дві електронні петиції до Президента України:

Цього тижня я трохи прихворів (приймаю таку купу ліків, шо самому страшно), що не завадило мені, як і раніше, тренуватись двічі на добу (хоч і трохи не так інтенсивно), вести заняття в коледжі та брати участь у купі інших активностей.

Також на перше квітня ми з дружиною підготували і здійснили непоганий розіграш для наших студентів, на який “повелись” навіть дехто з викладачів.

А ще я провів для студентів 1-2 курсів лекцію з основ HTML. І лекцію непросту – я порівняв те, що говорив на подібному заході у 2009 році з сучасними реаліями. Назвали цю лекцію ми з дружиною дуже просто – “Основи HTML – шість років потому”. Нижче ви можете переглянути слайди мого виступу:

На мою думку, вийшло непогано. А ви як вважаєте?