Знаю, що давненько не радував вас новими повідомленнями і прошу мене за це вибачити – зараз у мене не найлегший період – купа тренінгів, коледж, та ще й зі здоров’ям знову проблеми – страшна алергія (важко не лише дихати, а й взагалі жити),  знову температура, ломота та слабкість у всьому тілі, тож зараз мені трохи не до цього.

Однак, вже зовсім скоро я планую зібратись з силами й розповісти про два чудових пристрої, з якими мені пощастило погратись. Які саме – не скажу, скажу лише що один стосується автоматизації повсякденних завдань, а інший – віртуальної реальності.

Тож до зустрічі, друзі! Скоро тут буде цікаво!
Бережіть себе та своїх близьких – не хворійте й не нехтуйте засобами особистого захисту – вірус ми ще не здолали!

У зв’язку з пандемією МОН зобов’язало заклади освіти забезпечити для абітурієнтів можливість  подачі заяв про вступ онлайн. Хтось скаже: “Це ж які кошти і скільки часу треба витратити на розробку!” І буде неправий, бо з використанням сервісів Google це можна зробити швидко, просто, а найголовніше – абсолютно безкоштовно!

В цьому репозиторії я розмістив опис та всі необхідні файли для створення такої системи. Це дійсно дуже просто (хоч, звісно, ще є до чого прагнути і що вдосконалювати) – використовуються всім знайомі та звичні Google Drive, Google Forms, Google Docs, Google Sheets, Google Apps Scripts.

Тож якщо зацікавились – гайда до репозиторію і починаємо експериментувати, а в мене на сьогодні все. Зустрінемось за тиждень, друзі! Бережіть себе та своїх рідних – не нехтуйте засобами індивідуального захисту – дотримуйтесь маскового режиму, частіше мийте руки, користуйтесь антисептиком, тримайте соціальну дистанцію. Пам’ятайте – карантин ще не скінчився і вірус ми ще не здолали! Будьте відповідальними!

Перший робочий тиждень нового 2017-го року в коледжі виявився дуже напруженим, оскільки співпав з тижнем предметної комісії, тож кожен день ми проводили якісь заходи, все треба було підготувати, скрізь встигнути тощо. Плюс, ще завершення практики з “Технологій розробки ПЗ”, “пари”, ще й ця субота – робоча. Одним словом, жах…

Проте, я все ж таки, хочу поділитись з вами однією ідеєю, яка у мене з’явилась – ідеєю, що може зробити будинок розумнішим, а ранок – продуктивнішим.

Як я вже не раз писав, я великий фанат автоматизації, розумних гаджетів, онлайнових сервісів – всього, що дозволяє спілкуватись й напужуватись менше, тож у нашій квартирі вже кілька років працюють маленькі помічники виробництва компанії Broadlink, які автоматично (за розкладом) вмикають і вимикають світло, підсвітку й фільтр в акваріумі, годують риб, підзаряджають гаджети й інші розумні пристрої, дозволяють керувати будь-якими електроприладами з допомогою телефону й з будь-якої точки світу.

Плюс, деякі пристрої, наприклад медіаплеєр, потребують дуже незначного живлення, тож спроектовані таким чином, аби ніколи не виключатись – концепція “plug’n’forget”, тож аби подивитись чергову серію серіалу я можу просто з телефону увімкнути телевізор й перемкнутись на потрібне джерело сигналу – все, плеєр вже увімкнений, чекати його не треба.

Саме з огляду на це не так давно у мене виникла ідея побудови невеличкої індикаторної панелі (дешбоарда), який має відкриватись у браузері (звісно ж, Chrome) на преєрі й відображає актуальну для кожного ранку інформацію – новини, інформацію про затори на дорогах, погоду за вікном, курси валют, гороскоп тощо. Broadlink RM pro міг би вмикати для мене телевізор вранці, коли я прокидаюсь й вимикати його коли я йду снідати.

Таким чином, прокинувшись, ми одразу ж бачимо усю важливу для початку дня інформацію – особливо корисно буде це тоді, коли телевізор встановлено навпроти ліжка

А виглядати це може так (увага, це лише прототип):

Непогана ідея, чи не так?

Я навіть вже трохи почав втілювати її в життя – створив проект (ви можете його переглянути й використати як заманеться, однак, я поки що не навів ладу у вихідних кодах – коли доведу все до кондиції – викладу у відповідному репозиторії на Github) в моєму улюбленому середовищі розробки Cloud9 (ви ж не сумнівались, що все буде реалізовано з допомогою лише клієнтського коду?). Поки що це виглядає так:

За основу я взяв gentelella – вільний шаблон адмін-панелі, побудований з допомогою Bootstrap (до речі, ось тут можна обрати й інші подібні шаблони). Код для відображення новин я взяв зі свого старого проекту SocialApp, а погоду – з моїх доповнень до проекту jQuery Desktop.

Одним словом, робота потихеньку почалась й думаю, я все ж таки поступово доведу цей проект до завершення – має вийти цікаво й корисно. А що про це думаєте ви? Як вам моя ідея взагалі? Може щось порадите?

А на цьому у мене на сьогодні все. До зустрічі за тиждень й бережіть себе, друзі, не перепрацьовуйте

P.S. Наступного разу я розповім вам про мої нові досліди у галузі VR і про те, яка неприємність учора трапилась з моїм годинником і як я її поборов.

Сьогодні вночі я повернувся з Києва, де проводив черговий тренінг – цього разу з програмування мовою VBA у середовищі Microsoft Excel.

Дуже часто запитання, отримані під час тренінгу, наштовхують на роздуми і в результаті я пишу повідомлення в блог. Ось і сьогодні мені хочеться дати коротку пораду тим, кому часто доводиться писати в Excel одні й ті ж довгі формули – перенести їх до VBA і зекономити собі час наступного разу.

Не хвилюйтесь – для цього не потрібно бути програмістом – у більшості випадків, користуючись моїми інструкціями, ви легко впораєтесь самотужки.Якщо ж щось не виходить – просто зв’яжіться зі мною.

Розповідати краще на прикладі.Тож почнемо ми з розгляду такого сценарію. Уявіть собі, що ви обробляєте анкети зворотнього зв’язку – підраховуєте середні бали, якими учасники тренінгу або семінару оцінили якість навчальних матеріалів, адекватність обладнання, рівень організації заходу, ваші викладацькі якості тощо.

Давайте також уявимо, що обчислюємо середній бал ми за таким правилом – відкидаємо найбільшу і найменшу оцінки, а те, що зосталось усереднюємо.

Для розрахунків середнього балу, за припущення, що оцінки знаходяться у комірках А1:А25, вам доведеться написати формулу на кшталт такої:

=(SUM(A1:A25)-MIN(A1:A25)-MAX(A1:A25))/(COUNT(A1:A25)-2)

Звичайно, ви можете справедливо розкритикувати такий спосіб розрахунків, однак ще раз повторюю – це чисто гіпотетичний сценарій, приклад, який я щойно вигадав.

Формула, яку я навів, досить невеличка, однак якщо вам треба ввести її для обчислення оцінок різних аспектів заходу хоча б з десяток разів, ви вже замислитесь про те, як би її скоротити!

І дійсно, вихід є – один раз створити власну функцію на VBA – мові програмування, вбудованій в Excel – і потім користуватись нею весь час. Але як це зробити?

Почнемо з виклику середовища розробки VBA – натиснемо Alt+F11. Ви маєте побачити щось подібне:

Не лякаємось, а додаємо новий модуль з кодом. Для цього у меню Insert обираємо пункт Module:

У результаті відкриється віконце для вводу коду:

Тут ви маєте написати ось такий код (зараз я все поясню):

Public Function RealAVG(r As Variant) As Variant

      
        RealAVG = (WorksheetFunction.Sum(r) – WorksheetFunction.Min(r) – WorksheetFunction.Max(r)) / (WorksheetFunction.Count(r) – 2)
   

End Function

Середній рядок (починається з “RealAVG=”) пишемо в один рядок – тут, в блозі він просто не вмістися за шириною запису. Так, в VBA можна переносити рядки (за допомогою пробілу і підкреслення), однак в даному випадку ми обійдесось без цього.

Все! Тепер ви можете під час роботи в Excel замість довгої формули писати просто:

=RealAVG(A1:A25)

Працює так само, але набагато коротше, чи не так?

Давайте тепер розглянемо код нашої функції аби зрозуміти що є що, і як вам перенести до VBA свої власні формули.

У першому рядку ми написали, що далі буде опис публічної (доступної звідусюди у вашому документі) функції з іменем RealAVG (“справжнє середнє”). Ім’я ви можете вигадати будь-яке. Лише одна порада – воно має бути красномовним, щоб одразу можна було зрозуміти що робить функція.

Далі в дужках йдуть параметри – ті початкові дані, які функція буде використовувати для обчислення результату. У нас параметр тільки один – змінна з ім’ям r типу Variant, тобто її значення може бути будь-яким.  У нашому випадку ми повинні дати функції дійсно один параметр – адресу діапазону з початковими даними. Якщо вам потрібно більше параметрів, опишіть їх так само і через кому.

Далі ми бачимо слова As Variant – це ми говоримо, що результат, який поверне нам функція, може бути будь-якого типу – число, рядок, що завгодно. Аби не морочитись, ви можете описувати подібним чином всі свої функції.

А далі – найцікавіше – ми описуємо правило обчислення результату. Робиться це просто – пишете ім’я функції, потім знак рівності (тут він означає присвоєння нового значення) і далі – формулу для обчислення. Думаю, ви її впізнали. Єдина відмінність від екселівської формули – замість SUM ви пишете WorksheetFunction.Sum. Так само чинимо і з іншими функціями. Чому? Думаю, ви вже здогадались – VBA не знає екселівських функцій, тож треба йому сказати, що Sum – це не його власна функція, а одна з тих, які ви можете використовувати у комірках листів книги в Excel. До речі, VBA підтримує не всі з них! Будьте уважними!

На цьому можна було б і закінчити, але є ще два нюанси:

Перший: а що, коли у якості аргумента ви випадкого напишете нісенітницю? Наприклад, ось так: =RealAVG("FDDGhhkjk")

Хотілося б, щоб у таких випадках функція автоматично інформувала вас про помилки. І це можна зробити! Достатньо змінити вашу функцію таким чином:

Public Function RealAVG(r As Variant) As Variant
On Error GoTo Err

        RealAVG = (WorksheetFunction.Sum(r) – WorksheetFunction.Min(r) – WorksheetFunction.Max(r)) / (WorksheetFunction.Count(r) – 2)

On eroor GoTo 0
Exit Function

Err:
    RealAVG = "Wrong function parameter!"
    ActiveCell.Font.Color = vbRed
0:

End Function

Тепер, якщо результат не вдалось обчислити, функція замість середнього балу виведе червоним кольором напис "Wrong function parameter!". Думаю, як працює код зрозуміло. Це, звичайно, не ідеал функції,

Другий нюанс: ви зможете використовувати цю функцію тільки в межах даного документу. Аби можна було користуватись нею у будь-якій таблиці, відкритій на вашій машині, треба було зберігати функцію в іншому місці. Але про це – у наступній статті.

До зустрічі за тиждень!