З минулими та наступаючими святами вас!

Традиційно, травень – це неперервна низка свят та вихідних, однак часто святкувати з чистою совістю не виходить, оскільки над головою висить купа роботи. Незважаючи на це, я знайшов кілька хвилин аби написати це повідомлення.

Ми всі звикли, що смартфон має бути потужним і великим – в першу чергу за рахунок розміру екрану. Однак, іноді непогано було б згадати ті часи, коли дерева були великими, а телефони – маленькими, й виробники змагались не за гігагерци, гігабайти з зайві дюйми екрану, а намагались зробити апарати якомога меншими.

Навіщо про це говорити?

Мова в нас сьогодні піде про надкомпактні смартфони. Я в жодному разі не агітую відмовитись від потужних фаблетів – навпаки – фаблет для багатьох з нас за останні роки став не тільки іміджевою річчю, а й дійсно персональним пристроєм, основним робочим інструментом, який часто замінює планшет, а іноді – й “справжній” комп’ютер.

Однак, практично всі фаблети мають одну велику проблему – довго вони “не живуть” – якщо телефону вистачає до вечора – це чудовий результат, просто диво! Просто для прикладу – мій ASUS Zenfone 2 DeLuxe, який з “технічного погляду” я вважаю просто ідеальним апаратом, і який дійсно здатний замінити офісний комп’ютер (і досить часто саме так я його й використовую), розряджається майже “в нуль” вже до п’яти-шести вечора Так, це режим максимальної потужності, з увімкненими 3G/WiFi, GPS, Bluetooth (для годинника), NFC (для смарт-обручки), однак, навіть перемикання режиму на “збалансований” не надто додає часу життя, тож, доводиться завжди носити з собою павербанк. Звісно ж, я розумію, що за потужність та комунікаційні можливості треба чимось платити, однак… До речі, в економному режимі Zenfone 2 може “вижити” добу, однак, навіщо він потрібен – без фонової синхронізації, без анімацій інтерфейсу та зі зниженою частотою процесора (дружина свій Zenfone 4 саме так і використовує – їй подобається)?

Ось тут і може стати в нагоді другий телефон – компактний та економічний, який можна просто покласти в сумку, кишеню, або навіть гаманець, і не згадувати про нього аж поки не розрядиться основний апарат. Ви скажете, що можна купити наддешеву кнопкову ”дзвонилку” й носити її з собою про всяк випадок (наприклад, ось таку). Так, можна. Однак, хочеться мати не просто копковий телефон, а сенсорний смартфон, хай і маленький!

Саме тому я хочу розповісти про кілька таких міні-розумників (а один з них зі мною уже зо три місяці).

Jelly – найменший з 4G-смартфонів “на підході”

Не так давно (власне, минулого тижня) на Кікстартері з’явилась кампанія зі збору коштів на виробництво найменшого з існуючих на даний момент 4G-смартфонів під назвою Jelly.

Так, він досить товстий, й не може похвалитись видатними технічними характеристиками (2Гб навіть у Про-версії), однак розмір у нього такий, що його легко можна носити у передній – “запальничковій” – кишенці джинсів! Wow!

А ще в його арсеналі – актуальна версія Android і навіть гіроскоп (навіщо!?). Вартість цього дива – $79 для звичайної та $95 для про-версії. Якщо ви перерахуєте ці гроші зараз, то вже у серпні отримаєте свого “малюка” (принаймні, так обіцяють), та ще й з безкоштовною доставкою. $95 – це, мабуть, трохи перебір, однак…

Micro X, Melrose S9 – вже тут

Звісно ж, на подібні пристрої вже є попит, тож вже є й пропозиції. Слід згадати, наприклад Micro X від Posh, або S9 від Melrose.

Стосовно першого – коштує він $89,99, однак технічні характеристики у нього ще скромніші, та й версія Android вже не надто актуальна.

Другий – практично ідентичний за характеристиками, однак коштує трохи менше – $55,37 (я навіть колись думав придбати такий дочці – коли вона ще була маленька).

512Мб “оперативки”, як на мене, – абсолютно недостатньо, навіть для старого й невибагливого Android 4.4.4. Єдиний плюс цих пристроїв полягає в тому, що їх можна придбати вже зараз

Vphone S8 – перевірений й дійсно найменший

А наостанок я залишив “малюка”, в якого я закохався з першого ж погляду – настільки мило він виглядає – Vphone S8.

Чесно кажучи, знайшов я його коли шукав кишеньковий смарт-годинник (до речі, цей апарат DT No.1 випускає й у варіанті з ремінцем для носіння на кшталт годинника), однак це – найсправжнісінький й дійсно найменший у світі сенсорний смартфон.

Пристрій дійсно дуже маленький – більша сторона цього прямокутничка менша 5см! А похвалитись він може 2,5D-склом, датчиком сердцебиття, підтримкою карт пам’яті (пишуть, що до 16Гб, однак з 32Гб працює чудово – я перевіряв) й тим, що він може працювати і у якості Bluetooth-дзвонилки (слід встановити Fundo SmartDevice), і як повноцінний незалежний телефон.

3G він, на жаль, не підримує, однак з дзвінками й повідомленнями вправляється чудово, має досить великий набір вже встановлених додатків й дозволяє встановити нові – у форматі vxp. Операційна система – Nucleos RTOS (система реального часу, яку використовують багато виробників вбудованої електроніки, й навіть Apple – у якості завантажувача в iPhone’ах). Так, це не Android й звичних програм сюди не встановити, однак…

До речі, це не тільки найменший, а й найдешевший сенсорний телефон – коштує він лише $27,55!

Користуюсь ним я вже місяців зо три й можу сказати, що виглядає він чудово, батарея “тримає” днів 3-5 (не зрівняти з трохи більше, аніж половиною дня мого основного телефона), звук під час розмови – чудовий, сам апарат дуже швидкий, все просто “літає”. Я просто ношу його у кишені про всяк випадок, щоб коли “помре” мій основний апарат, не залишитись без зв’язку.

Ну ось, власне, й все, що я хотів вам сьогодні розповісти. Як бачите, вибір міні-смартфонів, хоч і невеликий, однак є, тож можна щось для себе придивитись. Тож на цій позитивній ноті я хочу попрощатись й побажати вам аби ваші гаджети ніколи несподівано не розряджались.

Бережіть себе, друзі, й до зустрічі за тиждень!

Минулого року я придбав для своєї аудиторії в коледжі інтерактивну дошку. Не одну з тих “справжніх” інтерактивних дошок, які надають функціонал “все в одному”, не потребують танців з бубном аби змусити їх працювати, однак і коштують просто шалені гроші, а дешеву – просто комплект з інфрачервоної камери та двох іфрачервоних маркерів. Придбав, звісно ж, на Aliexpress (до речі, встиг зробити це ще тоді, коли курс долара був 8 гривень).

А пару тижнів тому я нарешті стаціонарно встановив цей пристрій в аудиторії, тож тепер хочу поділитись досвідом використання цього корисного наочного приладдя.

З чого все почалось

Перш за все, хочу розповісти передісторію цієї покупки. Справа в тому, що колись у мене вже була ідея зробити щось подібне своїми руками. Я прочитав всю документацію cтосовно створення такого пристрою на базі контролера wiimote (тут, тут, тут, а ось і відео), придбав на DX.com сам контролер, разом з студентами ми зробили один маркер, а потім придбали два фабричних на WiiTeachers… В результаті ж виявилось, що в умовах нашої добре освітленої аудиторії працювала ця штука м’яко кажучи поганенько, і все придбане потрапило до шухляди вчительського столу – до кращих часів. Зараз одна з моїх дипломниць намагається довести цю штуку до придатного до використання стану – можливо, в неї щось вийде…

Наступною спробою було придбання порівняно дешевого інфрачервоного  пристрою на aliexpress:

Ця штука, коли я нарешті її дочекався (посилка загубилась на пошті, тож продавець відсилав її повторно – з кур’єром) запрацювала одразу і досить непогано, тож ми з дружиною вирішили встановити її стаціонарно.

Програмне забезпечення

В комплекті з пристроєм ми отримали “фірмову” програму eNote, яка має багато цікавих можливостей, зокрема багатокористувацький режим (вчитель – учні), однак, не надто інтуітивно зрозуміла, працює трохи повільно, а деякі функції (наприклад, підтримка офісних документів) не працює взагалі (відображається повідомлення “помилка вбудованого офісу”).

В принципі, з недоліками можна було б змиритись, однак я вирішив пошукати щось краще, і ось що знайшов:

• eBeam Scrapbook – досить відома у вузьких колах програма, я б сказав навіть, справжній монстр в плані функціональності, однак, знову ж таки не надто швидкий і з досить громіздким інтерфейсом, тому ми поки що думаємо – видалити цю софтинку, чи дати їй другий шанс.

  

• Open Sankore – безкоштовне ПЗ для інтерактивної дошки, яке окрім стандартних можливостей містить також купу ілюстративного матеріалу, інтерактивних навчальних демонстрацій тощо.Виявилось, ця річ швидша і зручніша за рідний eNote. На разі це наш основний інтсрумент.

  

• також ми пробували Popplet – це не ПЗ для інтерактивної дошки, а веб-додаток для створення своєрідних ментальних карт або структурних схем чи планів-конспектів. Виглядає непогано, можливо, почнемо активно використовувати.

  

Текст на дошці ми пишемо від руки, а для введення друкованого тексту використовуємо безкоштовну віртуальну клавіатуру для Windows – вона виявилась кращою за стандартну.

Дещо цікаве з теми інтерактивного навчання та відповідного ПЗ можна почитати також тут і тут. Ми ж особисто “свій” інструмент для навчання вже знайщли – це Open Sankore. Проте, цікаво було б знайти якийсь зручний веб-додаток для дошки – щось на кшталт awwapp, тільки функціональніше. Що ж, будемо шукати…

На цьому на сьогодні все.

Якщо ви можете порадити якусь цікаву програму або сервіс для використання з інтерактивною дошкою, я буду вам дуже вдячний.

До зустрічі за тиждень! Хай вам щастить!

Так, я теж вирішив вставити свої п’ять копійок і висловитись на цю, вже не дуже актуальну тему. Про те, що гуртожиток Google Reader зачиняється на початку літа, нам стало відомо вже досить давно і мало хто з блогерів не встиг про це написати, тож я не буду оригінальним.

Однак, як активний користувач Google Reader (трохи більше ста підписок), я одразу ж почав шукати куди податись після його закриття і сьогодні хочу поділитись з вами своїм особистим досвідом з цього питання.

Перш за все, хочу сказати, що мені дуже шкода втрачати один з сервісів, які впродовж років відкривались у закріплених вкладинках Chrome. Google Reader, як і інші сервіси компанії – один з основних моїх онлайнових інструментів. І я не один такий, як показують останні події – купа людей підписує петиції на захист улюблено сервісу (хоч, відчуваю, це вже не має сенсу), існує й цілком логічна петиція, яка пропонує Google продовжити роботу сервісу на комерційній основі (яку я щойно також підписав).

Скоріше за все, нічого з цієї ідеї вже не вийде (хоч, думаю, знайдеться багато людей, які готові були б платити невеличку суму щорічно за право користуватись сервісом), тож треба шукати альтернативу. І зараз я вам про них (альтернативи) розповім.

Онлайнові сервіси

Feedly

Першим мені на очі потрапив Feedly, який я іноді використовував у Chrome і на планшеті. Раніше я розглядав його як просто красивий (хоч і не такий зручний як оригінальний) інтерфейс до Google Reader, але не так давно команда Feedly пообіцяла, що з закриттям рідера ми все одно будемо мати можливість працювати зі своїми підписками і навіть підготувала збірку порад для втікачів з Google Reader. До речі, імпорт підписок не вимагає від вас жодних дій – треба просто увійти e Feedly зі своїм обліковим записом Google.

Основний плюс для мене – це наявність Android-клієнта, мінус (?) – трохи незвичний зовнішній вигляд, але будемо звикати.

The Old READER

Цей сервіс має бути найближчим до Google Reader попередньоъ версії за зовнішнім виглядом і функціоналом, тож я поспішив його випробувати.

Увійшов зі своїм обліковим записом Google, але автоматичного імпорту не знайшов, тож імпортував файл підписок, експортований з мого Google Reader. Зробив я це кілька днів тому, однак й досі не бачу тут своїх стрічок новин – обіцяють повідомити поштою коли все буде імпортовано. Чекаю…

Плюси – якщо імпорт все ж відбудеться, це дійсно має бути найсхожіша заміна рідера. Мінус – відсутність клієнту для Android, хоч його й обіцяють створити найближчим часом.

FeedSpot

Непогана альтернатива Google Reader. Імпорт відбувається автоматично, однак щоб активувати цю фічу треба підписатись хоча б на один з запропонованих сервісом сайтів.

Виглядає непогано, соціальні фічі – на висоті, досить зручно, однак, все той же мінус – немає клієнту для Android.

Яндекс.Подписки

Дуже близько до попередньої версії Google Reader, дуже. Однак, зовнішній вигляд трохи підкачав, до того ж це не окремий сервіс, а функціонал Яндекс пошти. Імпорт – лише в ручному режимі, з використанням файлу експорту з Google Reader. Та й мобільний клієнт відсутній.

Проте… подивимось.

До речі, Digg обіцяє створити свій аналог Google Reader і встигнути до його закриття.

Якщо є бажання, можете залишити свою e-mail адресу і вас повідомлять, коли сервіс буде готовий. Про всяк випадок я це теж зробив.

Сервіси, які ви можете розмістити на власному сервері

Якщо Google закрив Reader, то й інші компанії можуть закрити свої аналогічні сервіси, чи не так? Тож, можливо, кращим варіантом буде розгорнути сервіс, подібний до рідера на всласному сервері або хостингу?

Так, це забава не для простих користувачів, однак ідея заслуговує на увагу. Не так давно на “хабрі” була велика стаття з порівняльною характеристикою таких рішень.

Дуже раджу почитати. Особисто мені (як і авторові статті) найбільше до вподоби Tiny Tiny RSS, про який я чув і раніше.

Мабуть, спробую його встановити на вихідних і імпортувати свої підписки. Тим більше, що існують непогані покрокові інструкції. До речі, існує й Android-клієнт оптимізований під планшети!

Програми для ПК

Звісно, існує безліч RSS-читалок для Windows, Linux та інших операційних систем, наприклад, RSSOwl, FeedDemon та ін.

Однак, це не наш шлях. Згадайте, коли ви останній раз користувались поштовим клієнтом? Не можете? Я теж, оскільки всі ми вже давно звикли “жити в хмарах”, працюючи з онлайновими сервісами, використовуючи програми-клієнти лише на мобільних пристроях.

Так, звичайно, всі вони дозволять імпортувати файл підписок з Google Reader, однак залишаться обмеженими рамками вашого ПК або лептопа – з собою не візьмеш і з будь-якого доступного пристрою не почитаєш.  Однак, якщо є бажання – спробуйте підібрати собі програму за смаком.

Висновки

Що ж, на цьому все.

Для мене особисто важливими є дві речі:

1. зберігання підписок у хмарі і веб-інтерфейс для перегляду з ПК
2. наявність мобільного клієнту для Android.

За цими параметрами абсолютним чемпіоном виглядає Feedly. Однак, я планую певний час потестити й інші сервіси аби обрати кращий. Також я думаю дослідити можливість побудови власного рідера з допомогою Tiny Tiny RSS.

До зустрічі за тиждень!

І нехай наші улюблені сервіси ніколи не закриваються!

P.S. На жаль, TheOldReader й досі (24.03)  не зміг імпортувати мої підписки, тож мабуть, треба виключити його зі списку альтернатив “рідеру”. Жаль, а я вже було зрадів, що існує майже стовідсоткова заміна…

Мої вітання вам – тим, хто пережив Кінець світу! Ці вихідні – проміжок між двома тренінгами – я вдома, з моєю сім’єю, тож у мене є вільна хвилинка аби розповісти вам дещо цікаве.

Особисто я вважаю, що Microsoft Office впродовж років був, є, і мабуть, залишиться найфункціональнішим пакетом офісних програм для Windows. Однак, далеко не всі використовують його можливості “на всі сто” – більшість користувачів навіть не пцідозрюють про те, що у Word є можливість створити зміст автоматично, що Excel може допомогти проаналізувати великі масиви даних, PowerPoint вміє записувати відео, а макроси багато для кого – це взагалі щось із галузі наукової фантастики.

До того ж, багато хто використовує нелегальні копії Microsoft Office в той час, коли є безкоштовні, хоч і не такі функціональні, аналоги, які виглядають так само!

Все, що було сказано вище, стосується “великих” комп’ютерів під керуванням Windows. А “офіс” на мобільних пристроях – це взагалі окрема пісня…

Сьогодні ж я хочу розповісти вам про те, як один з відомих виробників офісних пакетів для Windows створив “офіс” для Android-планшетів, і що з цього вийшло.

Я не буду робити огляд альтернативних офісних пакетів для Windows – їх без мене зроблено чимало. Не буду також рекламувати OpenOffice/Libre Office.

Я розповім вам про KingSoft Office – чудовий офісний пакет для тих, хто й гадки не має про “просунуті” фічі MS Office і використовує його тільки створення нескладних текстових документів, простих обчислень у електронних таблицях і підготовки презентацій. А якщо для вас є важливим ідентичний з MS Office зовнішній вигляд і розташування елементів керування – то KingSoft буде для вас ідеальним вибором.

До того ж, існує безкоштовна версія! Щоправда, вона включає в себе лише “класичний” тип інтерфейсу у стилі Office 2003 -  якщо вам хочеться мати стрічку, як у MS Office 2010 – доведеться купити Pro-версію. Проте, коштує вона на порядок дешевше за MS Office.

Зовнішній вигляд KingSoft Office – вище усіляких похвал.Та й функціонал не підкачав – є все, що потрібно пересічному користувачеві. На сайті виробника ви можете переглянути вражаючий список відзнак і нагород, отриманих пакетом.

Є навіть ряд фіч, які відсутні у “оригінальному” MS Office – наприклад, вкладинки документів!

До речі, не так давно я згадував про Foxit Office – це улюбленець багатьох з нас – Foxit PDF Reader у пакеті з KingSoft Office Free.

Однак, не буду витрачати час на опис пакету для ПК. Обмежусь лише рекомендацією завантажити і спробувати цей чудовий продукт.

Офісний пакет KingSoft Office для Android також існує і вже досить давно (до того ж, підтримує 43 мови інтерфейсу, серед яких є й російська з українською). Однак, нещодавно виробник оновив пакет для Android-планшетів – KingSoft Office HD, і це – просто витвір мистецтва!

Уявіть собі мобільний “офіс” з інтерфейсом на кшталт MS Office 2010. Уявили? Тепер ви знаєте, на шо схожий KingSoft Office HD. Так, він має дещо на зразок стрічкового інтерфейсу Microsoft, до того ж, стрічку можна заховати або відобразити. Підтримується повноцінна робота з текстовими документами, електронними таблицями, презентаціями і PDF-документами. З “хмарами” також все у порядку. Дуже раджу почитати про функціонал пакету на сайті виробника, гарантую – ви приємно здивуєтесь!

До останнього часу моїм фаворитом був Polaris Office, однак зараз я бачу, що є принаймні не гірший варіант. Єдиний недолік KingSoft Office HD – він не бачить закладинок у PDF-файлах. Проте, Polaris Office з ними також нормально працювати не вміє. За думкою авторів статті на TechRepublic, і я з ними абсолютно згоден, KingSoft Office HD – це перший повноцінний офісний пакет для планшетів.

Тож годі чекати – завантажуйте і випробовуйте! Впевнений, вам сподобається. Нарешті майже справжній “офіс” на планшеті!

P.S. До речі, ще один відомий виробник офісного пакету для Windows, до якого я також ставлюсь з великою повагою (є досвід використання) – SoftMaker Office, не так давно випустив безкоштовний варіант пакету і “офіс” для Android. Раджу спробувати!

P.P.S. До зустрічі за тиждень! І з Наступаючим вас!

Не так давно я розповідав про підбірку програм, які я рекомендую моїм студентам, і обіцяв продовжити тему і розповісти про дещо специфічніше ПЗ.

Що ж, виконую свою обіцянку. Сьогодні я розповім про інструменти, які я раджу використовувати моїм студентам-програмістам.

Нагадаю, що у коледжі я викладаю “Теорію алгоритмів і структур даних”, тож мені байдуже, якою мовою і у якому середовищі буде реалізовано алгоритм. Головне – щоб людина продемонструвала, що вона зрозуміла суть завдання, виконала його і показала результат.

Тож, почнемо.

Перш за все сдід сказати, що моя дисципліна читається у першому семестрі другого курсу, тож програмування у дітей ще не було. Чому я звертаю на це вашу увагу? Тому що дуже часто люди приходять навчатись, маючи за плечима лише невеличкий досвід програмування під час шкільних уроків інформатики. І дуже часто це – Turbo Pascal або навіть Basic.

Basic

Коли мова йде про бейсик – все просто. Багато хто використовує Microsoft Quick Basic, який на даний момент розповсюджується безкоштовно. Завантажити його можна з Softpedia, або з  Qbasic.su. Я завжжди раджу другий варіант, оскільки там ви зможете знайти не лише саме середовище розробки, але й додаткові матеріали: книжки, довідники, приклади…

Якщо ж хочеться програмувати у сучаснішому середовищі, завжди можна використати Just Basic – також абсолютно безкоштовну IDE для бейсика.

І звичайно ж, можна використати безкоштовну Microsoft Visual Studio Express і програмувати на Visual Basic.NET, але про це ми ще поговоримо пізніше.

Одного разу мені трапився студент, який взагалі виконував лабораторні роботи на VBA – у Excel (пам’ятаєте – Alt+F11?).

Pascal

Ті ж, хто програмує на Паскалі, часто використовують Borland Pascal, завантажити який можна тут. А тут можна взяти Turbo Pascal School pack, який відрізняється лише наявністю зручного інсталлятора і русифікацією (що для багатьох скоріше недолік, ніж перевага). До речі, багато років тому, коли я ще працював у Полтавському державному педагогічному університеті, я також повністю русифікував середовище Borland Pascal для своїх студентів.

А ось ще одне непогане місце для того, щоб завантажити Turbo Pascal і Borland Pascal for Windows. Переваги знову ж таки очевидні – на сайті є купа прикладів, книжок і додаткових матеріалів.

Для тих, хто бажає користуватись сучаснішою IDE, є можливість використовувати безкоштовний PascalABS.NET. Ця система програмування створена спеціально для навчання програмуванню, тож ідеально підходить для моїх студентів.

На офіційному сайті PascalABC ви знайдете купу прикладів, завдань, додаткових матеріалів, і навіть онлайнове середовище розробки!

Непоганим варіантом буде також Free Pascal. В силу підтримки великого числа платформ, він підійде студентам, які не використовують Windows.

А якщо ж люди у школі програмували на Delphi, ім ідеально підійде Lazarus – знову ж таки бещкоштовне і кросс-платформене середовище візуального програмування, засноване на Free Pascal.

C/C++/C#

Для тих, хто у школі використовува C/C++ (так, буває й таке!), підійде пакет Microsoft Quick C, який зараз також є безкоштовним.

Ще один варіант – Turbo C++, який зараз теж є безкоштовним.

І нарешті, вершина еволюції – Microsoft Visual Studio Express Edition – чудовий безкоштовний пакет для створення ПЗ для Windows і Web мовами Visual Basic.NET, Visual C++ і C#. Завантажити цей чудовий продукт (версію 2010) можна тут.

До речі, 12 вересня, у 256-й день року, в День програміста Microsoft цього року випустила Visual Studio 2012, яка звичайно ж має безкоштовну версію Express Edition.

Як альтернативу, для програмування мовою C#, деякі використовують також безкоштовний Sharp Develop.

Для тих, хто використовує Linux непоганою альтернативою може стати Mono Develop.

Інші варіанти – мінімалістична, але дуже непогана IDE на ім’я QuickSharp,

універсальний редактор вихідних кодів – безкоштовний Zeus Lite Editor,

мініатюрна і швидка xacc.ide,

і трохи архаїчний, але все ще непоганий Antechinus® C# Editor.

Для тих же, хто воліє використовувати Eclipse, є можливість завантажити безкоштовний плагін на iм’я Emonic, який дозволить програмувати з його допомогою на C#.

Для створення простих консольних програм ідеально підійде Snippet Compiler.

PHP/ASP.NET

До речі, кілька разів я зустрічав студентів, які реалізовували запропоновані алгоритми у вигляді веб-додатків.

Один з них використовува PHP і програмував у CodeLobster.

Непоганий вибір (і також беззкоштовний) – DevPHP.

Для користувачів Linux альтернативою стане Geany.

Взагалі ж, редакторів для PHP – дуже багато. До речі Web Matrix від Microsoft, на мою думку,  – один з найкращих.

Взагалі, Microsoft Web Platform – це ідеальний набір для розробника веб-додатків.

Звичайно, Visual Web Developer Express можна завантажити і окремо (див. вище), проте завантаживши його у складі веб-платформи, ви отримуєте інтегрований набір компонентів – усе, що вам знадобиться аби швидко почати створювати свої власні веб-додатки.

Онлайнові IDE

До речі, про веб-додатки.

Деякі студенти взагалі не хочуть встановлювати щось на свої машини. Для таких випадків існує досить багато безкоштовних онлайнових середовищ розробки.

Для Pascal – програмістів – це, наприклад, PascalABC WDE – онлайновий редактор вихідних кодів від виробника однойменного пакету для Windows.

Також слід відмітити Coderun – онлайнову IDE для C#, Java Script і PHP.

Дужен непогано також виглядає Compilr – онлайновий монстр, який підтримує цілу купу мов програмування.

А тут ви знайдете огляд і порівняльну характеристику інших онлайнових середовищ розробки на будь-який смак.

Android

І нарешті, згадаємо про користувачів мобільних пристроїв.

Я сам іноді для демонстрації окремих конструкцій мови використовую C# To Go.

Це досить непоганий варіант для тих, хто воліє перевіряти працездатність невеличких шматків C#-коду прямо на планшеті або телефоні.

Існує і компілятор мови Паскаль для Android – PascalGUI:

Компілятор C/C++ також є – C4Droid:

Ну і Бейсик – також, куди ж без нього:

Для веб-розробки також є купа доступних інструментів – наприклад, SilverEdit,

Android Web Editor,

Web Master’s HTML Editor

та багато інших.

Є й універсальні редактори коду, які підтримують купу мов програмування, наприклад, touchqode:

Більшість перелічених програм для Android є платними, однак продаються вони за цілком символічні гроші, тож навіть студент може дозволити собі їх купити.

—

Тож, як бачите, вибір є. Було б бажання навчитись програмувати, а відповідний інструмент можна знайти цілком безкоштовно або за дуже невеликі гроші.

До зустрічі за тиждень!